| dbo:abstract
|
- إمبراطورية جوبتا هي إمبراطورية هندية قديمة حكمت شمال الهند وشرق باكستان في الفترة الممتدة تقريباً من 320 إلى 550م. أسسها «ماهاراجا سرِ-جوبتا». وقد عمّ في عهدها الأمن والرخاء مما مكن العلوم والفنون من الانتشار. وتسمى هذه الفترة ، فقد تمت خلالها إنجازات واسعة في العلم والتكنولوجيا والهندسة والفن والأدب وعلم المنطق والرياضيات وعلم الفلك والدين والفلسفة وبلورت ما يُعرف عموما بالثقافة الهندية. وأهم حكام إمبراطورية جوبتا هم شاندرا جوبتا الأول . ومن النقاط الهامة التي يتضح فيها هذا الإبداع الثقافي في هذا العصر فن العمارة والنحت والرسم الزيتي. ومن أشهر العلماء والفنانين الذين ظهروا في عصر هذه الإمبراطورية: كاليداسا وأريابهاتا وفاتسيايانا والذين يملكون إنجازات عظيمة في مجالات محتلفة. وأيضا قامت روابط تجارية قوية بجعل المنطقة مركزاً ثقافياً هاماً وأصبحت تؤثر بما حولها من ممالك مثل: بورما وسريلانكا وأرخبيل الملايو والهند الصينية. وأقدم نسخة موجودة من (وهو نص هندي ديني هام) يُعتقد أنها أيضاً كُتبت في هذه الفترة. وقد انتهت هذه الإمبراطورية بهجوم «شعب الهونا» القادم من وسط آسيا. وبعد انهيارها في القرن السادس الميلادي، عاد شمال الهند عبارة عن مجموعة من الممالك والجمهوريات الصغيرة. وبعد انهيارها بقيت مجموعة من السلالة الحاكمة تحكم منطقة «ماغادا». ولكن سرعان ما سُلبت منهم بقايا إمبراطوريتهم بواسطة هارشا الذي وَحّد شمال الهند من جديد وأسس إمبراطورية في النصف الأول من القرن السابع الميلادي. (ar)
- L'Imperi Gupta (sànscrit गुप्त साम्राज्य, Gupta Sāmrājya) fou un antic imperi indi que va existir aproximadament des del 320 al 550 de la nostra era, i ocupà bona part del subcontinent indi. Fundat per , la dinastia és un model de civilització clàssica. La pau i prosperitat creades sota el govern dels Guptes va permetre l'exercici d'activitats científiques i tècniques. Aquest període s'anomena l'Edad Daurada de l'Índia i estigué marcat per un bon nombre d'invents i descobriments en el camp de la ciència, la tecnologia, l'enginyeria, l'art, la dialèctica, la literatura, la lògica, les matemàtiques, l'astronomia, la i la filosofia que cristal·litzaren els elements del que generalment és conegut com a cultura hindú. Chandragupta I, i foren els governants més notables de la dinastia Gupta. Al segle iv, el poeta en sànscrit Kalidasa assegura que els Guptes haurien conquerit vora vint-i-un regnes, tant a dins com a fora de l'Índia, inclosos els reialmes de les tribus saces (perses), els hunes, els kamboges, ubicades a l'oest i a l'est de les valls de l'Oxus, els , , etc. Els punts més alts d'aquesta creativitat cultural són una magnífica arquitectura, escultures i pintures. El període Gupta va produir erudits com ara Kalidasa, Aryabhata, Varahamihira, i que feren grans avenços en molts camps acadèmics. La ciència i l'administració política assoliren noves fites durant l'era Gupta. Els forts lligams comercials també feren de la regió un important centre cultural i establiren la regió com una base que influiria els regnes i regions properes a Myanmar, Sri Lanka i Àsia Sud-oriental. Els puranes més antics de què es disposa també es pensa que van ser escrits pels volts d'aquest període. L'imperi va declinar gradualment per causa de diversos factors, com ara una substancial pèrdua de territori i autoritat imperial causa pels seus propis antics feus i la invasió dels hunes procedents de l'Àsia Central. Després de la caiguda de l'Imperi Gupta al segle vi, l'Índia fou governada altre cop per nombrosos regnes regionals. Una branca menor del clan Gupta continuà governant Magadha després de la desintegració de l'imperi. Aquests Guptes finalment van ser expulsats pel governant Vardhana Harsha Vardhana, el qual establí un imperi en la primera meitat del segle vii. (ca)
- Guptovská říše se rozprostírala na většině území severní Indie (včetně území dnešních států Pákistán a Bangladéš) přibližně v období let 320–550. Období vlády dynastie Guptů je označováno jako zlatý věk Indie, jelikož velký rozmach zažila věda, matematika, astronomie, náboženství i filosofie. K nejvýznamnějším panovníkům Guptovské říše pak patří Čandragupta I. Historici umisťují Guptovskou říši mezi klasické civilizace jako byla čínská dynastie Chan či Tchang nebo Římská říše. (cs)
- Η Αυτοκρατορία Γκούπτα (σανσκριτικά: गुप्त साम्राज्य), ήταν αρχαία αυτοκρατορία που διήρκεσε από το 320 μ.Χ. μέχρι το 550 μ.Χ., καλύπτοντας μεγάλο τμήμα της ινδικής υποηπείρου. Ιδρύθηκε από το Μαχαραγιά Σρι Γκούπτα, αποτελώντας μοντέλο κλασικού πολιτισμού. Στα χρόνια της, η ειρήνη και ευημερία δημιούργησαν τις συνθήκες για την επιδίωξη επιστημονικών και καλλιτεχνικών επιτευγμάτων. Η περίοδος αυτή καλείται ως Χρυσή Εποχή της Ινδίας και σημαδεύτηκε από εκτεταμένες ανακαλύψεις στην Επιστήμη, την Τεχνολογία, τη Μηχανική, την Τέχνη, τη Διαλεκτική, τη Λογοτεχνία, τη Λογική, τα Μαθηματικά, την Αστρονομία, τη Θρησκεία και τη Φιλοσοφία που αποκρυστάλλωσαν τα στοιχεία που είναι γνωστά γενικώς ως ινδουιστική κουλτούρα. Ο Τσάντρα Γκούπτα Α', ο Σαμούντρα Γκούπτα ο Μέγας και ο Τσάντρα Γκούπτα Β' ο Μέγας ήταν οι πιο αξιοσημείωτοι ηγέτες της δυναστείας των Γκούπτα. Τον 4ο αιώνα μ.Χ., ο σανσκριτικός ποιητής Καλιντάσα, πιστώνει στους Γκούπτα την κατάκτηση περίπου 20 βασιλείων, τόσο εντός όσο και εκτός της ινδικής υποηπείρου, όπως το Βασίλειο των Σακών, των , τα βασίλεια των καμποτζιανών φυλών στα δυτικά και ανατολικά της κοιλάδας του ποταμού Ώξου, των Κιννάρας και Κιράτας κλπ. Η πολιτιστική αυτή δημιουργία έφτασε σε υψηλά επιτεύγματα ακόμα περισσότερο στην Αρχιτεκτονική, Γλυπτική και Ζωγραφική. Η περίοδος των Ινδών Γκούπτα παρήγαγε λόγιους όπως τον Καλιντάσα, τον Αριαμπάτα, το Βαραχαμιχίρα, το και το Βατσιαγιάνα που πέτυχαν σπουδαία επιτεύγματα σε πολλά ακαδημαϊκά πεδία. Η επιστήμη και η τέχνη της πολιτικής διοίκησης έφτασαν επίσης σε νέα ύψη κατά τη διάρκεια εκείνης της εποχής. Ισχυροί εμπορικοί δεσμοί έκαναν επιπλέον την περιοχή σημαντικό πολιτιστικό κέντρο και ως βάση που θα επηρέαζε τα διπλανά βασίλεια και περιοχές στη Βιρμανία, τη Σρι Λάνκα και τη Νοτιοανατολική Ασία. Τα πιο πρώιμα διαθέσιμα σήμερα ινδικά έπη πιστεύεται ότι γράφτηκαν περίπου εκείνη την περίοδο. Η αυτοκρατορία βαθμιαία παρήκμασε εξαιτίας πολλών παραγόντων, κυρίως όμως εξαιτίας της απώλειας σημαντικής εδαφικής επικράτειας και τις διαμάχες των φεουδαρχών καθώς και της εισβολής των Χιονιτών Ούννων από την Κεντρική Ασία. Μετά την κατάρρευση της αυτοκρατορίας τον 6ο αιώνα μ.Χ., η Ινδία διαιρέθηκε πάλι σε πολυάριθμα τοπικά βασίλεια. Ένα μικρότερο παρακλάδι της δυναστείας των Γκούπτα συνέχισε να κυβερνά το ινδικό Βασίλειο της Μαγκάντα μετά τη διάλυση της αυτοκρατορίας. Οι Γκούπτα αυτοί τελικώς ανατράπηκαν από τον αυθέντη του ινδικού Βασιλείου Βαρδάνα, τον , ο οποίος εγκαθίδρυσε μια νέα αυτοκρατορία το πρώτο μισό του 7ου αιώνα. (el)
- La Gupta Imperio (hindie गुप्त राजवंश) estis fondita de Sri-Gupta, kaj prosperis de 280 ĝis 550. La imperio kovris pliparton de la norda Hindujo kaj orienta Pakistano, partojn de Guĝarato kaj Raĝasthano kaj la nuntempan Bangladeŝon. La ĉefurbo de la gupta imperio estis Pataliputro, nuntempe Patna, en la norda barata subŝtato Biharo.La paco kaj prospereco kreitaj sub la estreco de la guptidoj ebligis plurajn sciencajn kaj artajn progresojn. Historiistoj sidigas la guptan dinastion kune kun la Han Dinastio, la Tang Dinastio, kaj la Romia Imperio, kiel ekzemplo de klasika civilizo. La tempo de la gupta imperio estas ofte konata kiel la ora epoko de Hindujo. (eo)
- El Imperio Gupta fue uno de los mayores imperios políticos y militares de la historia de la India. Fue gobernado por la dinastía Gupta entre 320 y 550 d. C. y ocupó la mayor parte de la India septentrional y de los actuales Pakistán oriental y Bangladés. Bajo este imperio, se dio un período de paz y prosperidad que favoreció el desarrollo de la cultura india desde el punto de vista artístico, literario y científico. Los reyes Gupta establecieron un eficaz sistema administrativo y un fuerte poder central, permitiendo la autonomía local en períodos de paz. La sociedad era ordenada según las creencias del hinduismo con una rígida división en castas.En esta etapa el hinduismo adquiere sus principales características: las principales divinidades, las prácticas religiosas y la importancia de los templos. Durante este período fueron tan grandes el comercio y los intercambios con el exterior que la mitología y arquitectura hinduista y budista se expandieron por Borneo, Camboya, Indonesia y Tailandia. (es)
- Die Gupta (Sanskrit, गुप्त, gupta) waren eine altindische hinduistische Herrscher-Dynastie. Ihr Name steht neben den Maurya und Kuschana für das antike Indien. Die Epoche der Gupta-Dynastie von etwa 320 bis 550 n. Chr. gilt als „goldenes“ bzw. „klassisches Zeitalter“ der indischen Geschichte. Die Gupta-Herrscher hatten die ebenfalls hinduistischen Aulikaras zum innenpolitischen Gegner und wurden von diesen vor allem in der Spätphase zurückgedrängt; außenpolitisch mussten sie sich mit den Hunas (= „Iranische Hunnen“) auseinandersetzen. (de)
- The Gupta Empire was an ancient Indian empire which existed from the early 4th century CE to late 6th century CE. At its zenith, from approximately 319 to 467 CE, it covered much of the Indian subcontinent. This period is considered as the Golden Age of India by historians. The ruling dynasty of the empire was founded by the king Sri Gupta; the most notable rulers of the dynasty were Chandragupta I, Samudragupta, Chandragupta II and Skandagupta. The 5th-century CE Sanskrit poet Kalidasa credits the Guptas with having conquered about twenty-one kingdoms, both in and outside India, including the kingdoms of Parasikas, the Hunas, the Kambojas, tribes located in the west and east Oxus valleys, the Kinnaras, Kiratas, and others. The high points of this period are the great cultural developments which took place primarily during the reigns of Samudragupta, Chandragupta II and Kumaragupta I. Many Hindu epics and literary sources, such as Mahabharata and Ramayana, were canonised during this period. The Gupta period produced scholars such as Kalidasa, Aryabhata, Varahamihira, and Vatsyayana who made great advancements in many academic fields. Science and political administration reached new heights during the Gupta era. The period gave rise to achievements in architecture, sculpture, and painting that "set standards of form and taste [that] determined the whole subsequent course of art, not only in India but far beyond her borders". Strong trade ties also made the region an important cultural centre and established the region as a base that would influence nearby kingdoms and regions in India and Southeast Asia. The Puranas, earlier long poems on a variety of subjects, are also thought to have been committed to written texts around this period. Hinduism was followed by the rulers and the Brahmins flourished in the Gupta empire but the Guptas tolerated people of other faiths as well. The empire eventually died out because of factors such as substantial loss of territory and imperial authority caused by their own erstwhile feudatories, as well as the invasion by the Huna peoples (Kidarites and Alchon Huns) from Central Asia. After the collapse of the Gupta Empire in the 6th century, India was again ruled by numerous regional kingdoms. (en)
- Gupta Inperioa (sanskritoz: गुप्त साम्राज्य, Gupta Sāmrājya) Indiako inoizko inperio politiko eta militar handienetariko bat izan zen. agindu zuen Inperioan 240-550 urte bitartean. Lurraldez, India iparraldeko eremu gehiena, eta gaur egungo Pakistan ekialdea eta Bangladesh hartzen zituen. Gupta inperioak iraun zuen bitartean bakea, oparotasuna eta garapena izan ziren nagusi; horrenbestez, kultura indiarra asko aurreratu zen artean, literaturan eta zientzian: zientzia bera (gaur darabilgun zenbaki-sistema hamartarra garatu zuten, besteak beste), filosofia, arkitektura, eskultura, pintura, literatura, musika eta dantza landu zuten, gaurdaino iraun duenez. Sanskritoa zen Gupta Inperioko hizkuntza. Gupta errege-erreginek administrazio-sistema eraginkorra ezarri zuten; botere zentral indartsua zeukaten, baina bake-garaietan herriei autonomia ere ematen zieten. Hinduismoa nagusi zenez, gizartearen antolaketa eredu horren araberakoa zen, kasta edo leinuka banatuta. Hinduismoaren ezaugarri nagusiak orduan ezarri ziren: jainko-jainkosak, erlijio-ohiturak eta tenpluak. Inperioaren sasoian merkataritza eta kanpo-harremanak hain aberatsak izan ziren, ezen, sinesmen eta arkitektura hinduistak eta budistak Borneo, Kanbodia, Indonesia eta Thailandiaraino heldu ziren. (eu)
- Les Gupta sont une dynastie ayant régné sur le nord de l'Inde de la fin du IIIe siècle aux alentours du milieu du VIe siècle. Leur origine reste mystérieuse et il est probable qu'ils aient tout d'abord été un clan de roitelets à la tête de petits États dans la vallée du Gange et de ses affluents. Cette dynastie connaît une expansion rapide au IVe siècle, sous l'impulsion des conquérants Chandragupta et Samudragupta, et voit l'apogée de sa prospérité durant la première moitié du Ve siècle, notamment sous le règne de Kumâragupta Ier et de son fils Skandagupta. Le déclin des Gupta débute ensuite, sous l'effet d'invasions extérieures et de forces centrifuges, et leur fin reste mal connue. Considéré comme un Empire en raison de son étendue et de la puissance incontestée qu'exerçaient ses souverains sur le sous-continent indien à leur apogée, l'État des Gupta s'avère peu centralisé. Ces rois dominaient plusieurs royaumes voisins qui partageaient une culture similaire, et les pouvoirs locaux disposaient de marges de manœuvre importantes, notamment les monastères. Du point de vue religieux, cette époque est marquée par la cohabitation de deux grandes religions, le brahmanisme (l'état ancien de ce qu'on désigne aujourd'hui comme l'hindouisme) et le bouddhisme, ce dernier connaissant alors son dernier éclat en Inde, avant de connaître un reflux face au premier. La période gupta est souvent assimilée à un « âge classique », ou un « âge d'or » de la culture indienne ancienne, en raison des réalisations remarquables qui sont datées de cette époque en mathématiques et en astronomie (travaux d'Âryabhata, apparition du zéro en tant que nombre), en littérature et théâtre (œuvres de Kâlidâsa) ou encore en sculpture (écoles de Mathura et de Sārnāth, temple de Deogarh) et peinture (à Ajantâ). S'il est désormais évident que ces accomplissements sont largement tributaires de ceux de la période les précédant, leur importance dans l'histoire de la civilisation indienne et leur rayonnement sur les pays voisins sont indéniables. (fr)
- Kemaharajaan Gupta diperintah oleh raja-raja sejak 320 M sampai 550 M. Wilayahnya meliputi hampir seluruh India utara. Zaman Kemaharajaan Gupta dianggap sebagai Masa Keemasan India dalam ilmu pengetahuan, matematika, astronomi, agama dan filsafat. Kedamaian selama kekuasaan kemaharajaan Gupta memicu perkembangan ilmu pengetahuan dan seni pada masa ini. Sejarawan menyejajarkan dinasti Gupta bersama dengan Dinasti Han, Dinasti Tang dan Kekaisaran Romawi sebagai model peradaban klasik. (in)
- グプタ朝（グプタちょう、Gupta Empire）は、古代インドにおいて、西暦320年から550年頃まで、パータリプトラを都として栄えた王朝である。4世紀に最盛期を迎え、インド北部を統一した。 (ja)
- 굽타 제국은 기원후 4세기 초부터 기원후 6세기 후반까지 존재했던 고대 인도 제국이었다. 서기 약 319년부터 467년까지 인도 아대륙의 대부분을 지배하며 절정에 이르렀다. 이 기간은 역사가들에 의해 인도의 황금기로 간주된다. 제국의 통치 왕조는 스리굽타 왕에 의해 설립되었다. 왕조의 가장 주목할만한 통치자는 찬드라굽타 1세, 사무드라굽타, 찬드라굽타 2세 및 스칸다굽타였다. 서기 5세기 산스크리트어 시인 칼리다사는 파라시카 왕국, 후나 왕국, 캄보자 왕국, 서부와 동부 옥서스 계곡에 위치한 부족, 킨나라 왕국, 키라타 및 기타 왕국을 포함하여 인도 안팎에서 약 21개 왕국을 정복한 굽타를 인정한다. 이 시기의 최고점은 주로 사무드라굽타, 찬드라굽타 2세, 쿠마라굽타 1세의 통치 기간 동안 일어난 위대한 문화적 발전이다. 마하바라타와 라마야나와 같은 많은 힌두 서사시와 문학 자료가 이 시기에 시성되었다. 굽타 시대는 칼리다사, 아리아바타, 바라하미히라, 바트샤야나와 같은 많은 학문 분야에서 큰 발전을 이룬 학자들을 배출했다. 과학과 정치 행정은 굽타 시대에 새로운 정점에 도달했다. 이 기간은 "인도뿐만 아니라 국경 너머까지 예술의 전체 후속 과정을 결정하는 형식과 취향의 기준을 설정"한 건축, 조각 및 회화 분야의 성과를 낳았다. 강력한 무역 관계는 또한 지역을 중요한 문화 중심지로 만들었고 인도와 동남아시아의 인근 왕국과 지역에 영향을 미칠 기지로 이 지역을 설립했다. 다양한 주제에 대한 초기의 긴 시인 푸라나도 이 시기에 기록된 텍스트에 투입된 것으로 생각된다. 통치자들은 힌두교를 숭상했고 브라만은 굽타 제국에서 번성했지만 굽타는 다른 신앙을 가진 사람들도 용인했다. 제국은 중앙아시아에서 온 후나족(키다라족과 알촌훈)의 침략은 물론 이전의 봉건제국으로 인한 영토와 제국의 권위를 크게 상실하는 등의 요인으로 인해 결국 멸망했다. 6세기 굽타 제국이 무너진 후 인도는 다시 수많은 지역 왕국의 통치를 받았다. (ko)
- De Gupta's (Sanskriet: gupta) waren een dynastie in het noorden van zuidelijk Azië (India) tussen de laat 3e en 6e eeuw. In de 4e en 5e eeuw heersten ze over een rijk dat vrijwel het hele noorden van India besloeg. Hoewel hun rijk nooit zo groot was als het eerdere Mauryarijk of het latere Mogolrijk, worden de Gupta's als een van de belangrijkste dynastieën in de Indische geschiedenis beschouwd. Dat is vooral vanwege de maatschappelijke en culturele ontwikkelingen onder hun heerschappij. In de periode voor de Gupta's hadden invallen van volkeren uit het noordwesten politieke instabiliteit, maar ook culturele uitwisseling gebracht. Onder de Gupta's beleefde India een stabiele periode, waarin de handel met het Middellandse Zeegebied, China en Centraal- en Zuidoost-Azië grotere welvaart bracht. De wetenschap, nijverheid, literatuur en kunsten bloeiden op. De Gupta's stimuleerden een groeiende interesse in oude Vedische teksten en brahmanistische rituelen. Tegelijkertijd ontstonden nieuwe cultusvormen gebaseerd op persoonlijke devotie. Beide ontwikkelingen stonden aan de basis van het ontstaan van het moderne hindoeïsme. In de Guptaperiode had India een grote culturele invloed op andere delen van de wereld, met name Centraal-Azië, Zuidoost-Azië en China. De kunst en architectuur uit de Guptatijd zetten ook de standaard voor latere ontwikkelingen in India zelf. De politieke en religieuze instituten van de Indische maatschappij zouden vanaf de Gupta's tot de 13e eeuw ongewijzigd blijven. (nl)
- L'Impero Gupta è stato uno dei maggiori imperi politici e militari dell'antica India. Fu governato dalla dinastia Gupta tra il 240 e il 550 d.C. e occupò la maggior parte dell'India settentrionale, degli attuali Pakistan orientale e parte del Bangladesh. Sotto questo impero si ebbe un periodo di pace e prosperità che favorì lo sviluppo culturale: viene considerata l'"età dell'oro" della cultura indiana dal punto di vista artistico, letterario e scientifico (in modo analogo alle dinastie Han e Tang in Cina, alla Abbasidi nella civiltà islamica e alla cultura greco-romana per la civiltà occidentale). I Gupta stabilirono un efficace sistema amministrativo e un forte potere centrale, permettendo tuttavia una sviluppata autonomia locale in periodo di pace, quando solo la raccolta delle tasse confluiva verso la capitale. La società era ordinata secondo le credenze induiste, con una rigida divisione in caste. L'induismo vide una cristallizzazione delle sue più importanti caratteristiche: principali divinità, pratiche devozionali e importanza dei templi. Fiorirono i commerci e gli scambi, mentre la mitologia e l'architettura induista e buddhista si radicarono nel Borneo, in Cambogia, in Thailandia, in Indonesia. (it)
- Guptowie – dynastia panująca na różnych obszarach dzisiejszych Indii, Pakistanu, Bangladeszu i Afganistanu w latach 270–720. Założycielem dynastii był panujący w latach 270–290. Jego wnuk Ćandragupta I stworzył Imperium Guptów, które upadło około roku 495. Kolejni władcy nie odgrywali już w Indiach znaczącej roli. Guptowie przetrwali jako książęta Magadhy do początków VIII w. (często jednak uważa się, że od ok. 550 roku był to inny ród o identycznej nazwie). Państwo rządzone przez dynastię Guptów powstało w początkach IV w. nad środkowym biegiem Gangesu. W wyniku kolejnych podbojów do 410 r. objęło ono całe północne Indie. Zajmowało, poza doliną i deltą Gangesu, także Kalingę, Pendżab, dolinę Indusu i Kathijawar. Okres panowania dynastii Guptów uważany jest za złoty wiek rozwoju kulturalnego królestwa. Rozwijały się zwłaszcza astronomia i matematyka, wynaleziono wtedy dziesiętny system liczbowy oraz cyfry arabskie, zwane tak, gdyż do Europy dotarły za pośrednictwem Arabów. Rozkwitała literatura i poezja, powstały hinduskie eposy Ramajana i Mahabharata. Za ich rządów działał także poeta i dramaturg Kālidāsa. W V stuleciu Królestwo Guptów zaczęło chylić się ku upadkowi, a to głównie za przyczyną wielkich najazdów Białych Hunów – Heftalitów. Co prawda Skandagupta w 460 pokonał Hunów, ale po jego śmierci państwo zaczyna upadać, tak, że podczas najazdu w 510 r. Heftalici zajęli północno-zachodnie Indie. Tym niemniej, niejaki , władca Magadhy i Bengalu zdołał ok. 528 roku zadać poważną klęskę Heftalitom, uwalniając od nich znaczną część doliny Gangesu, co jednak nie przywróciło świetności dynastii. Natomiast nowe, dynamiczne państwa powstały w regionie płaskowyżu Dekanu, zajmującego środek półwyspu, i na nizinach wzdłuż południowo-wschodniego wybrzeża. Z okresu VI-VII w. cywilizacja hinduska pozostawiła wiele wspaniałych kamiennych budowli sakralnych, charakteryzujących się zwłaszcza bogatymi płaskorzeźbami, głównie o tematyce religijnej. Nadal funkcjonował buddyzm, ale odradzał się również braminizm, pod postacią hinduizmu. (pl)
- Guptariket var ett rike i Indien, grundat 275 e.Kr. och som bestod till ungefär 550 e. Kr. Riket innebar en kulturell blomstringsperiod för Indien. Värdet av "pi" beräknades för första gången av matematikern Aryabhata 499 e. Kr. Aryabhata fastslog också att jorden är rund och roterar runt sin egen axel. Han beräknade även solårets längd till exaktheten av 365,358 dagar. Den indiska handeln med romarriket avtog vid tiden för Guptarikets uppkomst. Istället kom man att under Guptariket handla med Sydostasien. (sv)
- Государство Гуптов (санскр. गुप्त, gupta, хинди गुप्त राजवंश) — государство в Индии под началом династии Гупта, существовавшее в IV—VI веках. Время правления Гуптов вошло в историю Индии как своего рода золотой век, когда были выработаны основные каноны национальной литературы, изобразительного искусства, архитектуры и философии. (ru)
- 笈多王朝（Gupta Empire）（319年－550年）是以恆河流域中下游為基地的大帝國，曾統治印度次大陸中的許多地區，是印度歷史上其中一個最兴盛的时期，稱為印度的黃金時代，在歷史上佔有重要地位。笈多王朝的和平及富裕使得百姓可以在致力於科學及藝術的發展，在、、、辩证法、文學、、數學、天文學、宗教及哲學上都有許多的成就，這些也是印度教文化的重要成份。 笈多王朝著名的國王有旃陀羅·笈多一世、海護王沙摩陀羅·笈多及超日王旃陀羅·笈多二世。四世紀的梵語詩人迦梨陀娑認為笈多王朝打敗了約二十一個王國，有在印度境內的，也有在其他地區的，這些王國包括塞族王國、、柬埔寨、在阿姆河谷東西的部族、、等。 笈多王朝在建築、雕塑和繪畫上有高度的成就。當時的學者，像迦梨陀娑、阿耶波多、伐羅訶密希羅、及都在學術上有高度的成就。 (zh)
- Імпе́рія Гу́птів (санскр. गुप्त, gupta, гінді गुप्त राजवंश, Gupta Rājavaṃśa; приблизно 320–550 роки) — держава в Індії зі столицею в Паталіпутрі, назва якої походить від імені засновника правлячої давньоіндійської династії Гуптів Шрі-Гупти. Держава Гуптів була заснована раджею Чандрагуптою I найімовірніше 320 року. Від цієї дати ведеться середньовічне літочислення «епохи Гуптів», яка проіснувала понад 300 років. Панування династії Гуптів по праву вважають золотим століттям класичної індійської історії. Чандрагупта I розширив володіння династії за рахунок Магадхи, частини Бенгалії, середньої частини долини Гангу. В період найбільшої могутності, при Чандрагупті II Вікрамадитьї (380–415), територія держави охоплювала майже всю Північну Індію та Гуджарат, від Аравійського моря до Бенгальської затоки. Самудрагупта здійснив військовий похід у Південну Індію. За часів Скандагупти (455–467) почалися повстання підкорених народів і відбувся напад ефталітів на північно-західні кордони держави. Під час правління Будхагупти (467–500) почався розпад держави Гуптів. Від неї відпали Катхіавара, Гуджарат і Малва. На початку VI століття ефталіти оволоділи західною частиною держави майже до Магадхи і змусили Баладітью платити їм данину. Близько 528 року останній в союзі з правителем (Центральна Індія) Яшодхарманом розбив ефталітів. Наприкінці VI століття держава Гуптів припинила існування. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Guptovská říše se rozprostírala na většině území severní Indie (včetně území dnešních států Pákistán a Bangladéš) přibližně v období let 320–550. Období vlády dynastie Guptů je označováno jako zlatý věk Indie, jelikož velký rozmach zažila věda, matematika, astronomie, náboženství i filosofie. K nejvýznamnějším panovníkům Guptovské říše pak patří Čandragupta I. Historici umisťují Guptovskou říši mezi klasické civilizace jako byla čínská dynastie Chan či Tchang nebo Římská říše. (cs)
- La Gupta Imperio (hindie गुप्त राजवंश) estis fondita de Sri-Gupta, kaj prosperis de 280 ĝis 550. La imperio kovris pliparton de la norda Hindujo kaj orienta Pakistano, partojn de Guĝarato kaj Raĝasthano kaj la nuntempan Bangladeŝon. La ĉefurbo de la gupta imperio estis Pataliputro, nuntempe Patna, en la norda barata subŝtato Biharo.La paco kaj prospereco kreitaj sub la estreco de la guptidoj ebligis plurajn sciencajn kaj artajn progresojn. Historiistoj sidigas la guptan dinastion kune kun la Han Dinastio, la Tang Dinastio, kaj la Romia Imperio, kiel ekzemplo de klasika civilizo. La tempo de la gupta imperio estas ofte konata kiel la ora epoko de Hindujo. (eo)
- Die Gupta (Sanskrit, गुप्त, gupta) waren eine altindische hinduistische Herrscher-Dynastie. Ihr Name steht neben den Maurya und Kuschana für das antike Indien. Die Epoche der Gupta-Dynastie von etwa 320 bis 550 n. Chr. gilt als „goldenes“ bzw. „klassisches Zeitalter“ der indischen Geschichte. Die Gupta-Herrscher hatten die ebenfalls hinduistischen Aulikaras zum innenpolitischen Gegner und wurden von diesen vor allem in der Spätphase zurückgedrängt; außenpolitisch mussten sie sich mit den Hunas (= „Iranische Hunnen“) auseinandersetzen. (de)
- Kemaharajaan Gupta diperintah oleh raja-raja sejak 320 M sampai 550 M. Wilayahnya meliputi hampir seluruh India utara. Zaman Kemaharajaan Gupta dianggap sebagai Masa Keemasan India dalam ilmu pengetahuan, matematika, astronomi, agama dan filsafat. Kedamaian selama kekuasaan kemaharajaan Gupta memicu perkembangan ilmu pengetahuan dan seni pada masa ini. Sejarawan menyejajarkan dinasti Gupta bersama dengan Dinasti Han, Dinasti Tang dan Kekaisaran Romawi sebagai model peradaban klasik. (in)
- グプタ朝（グプタちょう、Gupta Empire）は、古代インドにおいて、西暦320年から550年頃まで、パータリプトラを都として栄えた王朝である。4世紀に最盛期を迎え、インド北部を統一した。 (ja)
- Guptariket var ett rike i Indien, grundat 275 e.Kr. och som bestod till ungefär 550 e. Kr. Riket innebar en kulturell blomstringsperiod för Indien. Värdet av "pi" beräknades för första gången av matematikern Aryabhata 499 e. Kr. Aryabhata fastslog också att jorden är rund och roterar runt sin egen axel. Han beräknade även solårets längd till exaktheten av 365,358 dagar. Den indiska handeln med romarriket avtog vid tiden för Guptarikets uppkomst. Istället kom man att under Guptariket handla med Sydostasien. (sv)
- Государство Гуптов (санскр. गुप्त, gupta, хинди गुप्त राजवंश) — государство в Индии под началом династии Гупта, существовавшее в IV—VI веках. Время правления Гуптов вошло в историю Индии как своего рода золотой век, когда были выработаны основные каноны национальной литературы, изобразительного искусства, архитектуры и философии. (ru)
- 笈多王朝（Gupta Empire）（319年－550年）是以恆河流域中下游為基地的大帝國，曾統治印度次大陸中的許多地區，是印度歷史上其中一個最兴盛的时期，稱為印度的黃金時代，在歷史上佔有重要地位。笈多王朝的和平及富裕使得百姓可以在致力於科學及藝術的發展，在、、、辩证法、文學、、數學、天文學、宗教及哲學上都有許多的成就，這些也是印度教文化的重要成份。 笈多王朝著名的國王有旃陀羅·笈多一世、海護王沙摩陀羅·笈多及超日王旃陀羅·笈多二世。四世紀的梵語詩人迦梨陀娑認為笈多王朝打敗了約二十一個王國，有在印度境內的，也有在其他地區的，這些王國包括塞族王國、、柬埔寨、在阿姆河谷東西的部族、、等。 笈多王朝在建築、雕塑和繪畫上有高度的成就。當時的學者，像迦梨陀娑、阿耶波多、伐羅訶密希羅、及都在學術上有高度的成就。 (zh)
- إمبراطورية جوبتا هي إمبراطورية هندية قديمة حكمت شمال الهند وشرق باكستان في الفترة الممتدة تقريباً من 320 إلى 550م. أسسها «ماهاراجا سرِ-جوبتا». وقد عمّ في عهدها الأمن والرخاء مما مكن العلوم والفنون من الانتشار. وتسمى هذه الفترة ، فقد تمت خلالها إنجازات واسعة في العلم والتكنولوجيا والهندسة والفن والأدب وعلم المنطق والرياضيات وعلم الفلك والدين والفلسفة وبلورت ما يُعرف عموما بالثقافة الهندية. وأهم حكام إمبراطورية جوبتا هم شاندرا جوبتا الأول . (ar)
- L'Imperi Gupta (sànscrit गुप्त साम्राज्य, Gupta Sāmrājya) fou un antic imperi indi que va existir aproximadament des del 320 al 550 de la nostra era, i ocupà bona part del subcontinent indi. Fundat per , la dinastia és un model de civilització clàssica. La pau i prosperitat creades sota el govern dels Guptes va permetre l'exercici d'activitats científiques i tècniques. Aquest període s'anomena l'Edad Daurada de l'Índia i estigué marcat per un bon nombre d'invents i descobriments en el camp de la ciència, la tecnologia, l'enginyeria, l'art, la dialèctica, la literatura, la lògica, les matemàtiques, l'astronomia, la i la filosofia que cristal·litzaren els elements del que generalment és conegut com a cultura hindú. Chandragupta I, i foren els governants més notables de la dinastia Gupta. (ca)
- Η Αυτοκρατορία Γκούπτα (σανσκριτικά: गुप्त साम्राज्य), ήταν αρχαία αυτοκρατορία που διήρκεσε από το 320 μ.Χ. μέχρι το 550 μ.Χ., καλύπτοντας μεγάλο τμήμα της ινδικής υποηπείρου. Ιδρύθηκε από το Μαχαραγιά Σρι Γκούπτα, αποτελώντας μοντέλο κλασικού πολιτισμού. Στα χρόνια της, η ειρήνη και ευημερία δημιούργησαν τις συνθήκες για την επιδίωξη επιστημονικών και καλλιτεχνικών επιτευγμάτων. Η περίοδος αυτή καλείται ως Χρυσή Εποχή της Ινδίας και σημαδεύτηκε από εκτεταμένες ανακαλύψεις στην Επιστήμη, την Τεχνολογία, τη Μηχανική, την Τέχνη, τη Διαλεκτική, τη Λογοτεχνία, τη Λογική, τα Μαθηματικά, την Αστρονομία, τη Θρησκεία και τη Φιλοσοφία που αποκρυστάλλωσαν τα στοιχεία που είναι γνωστά γενικώς ως ινδουιστική κουλτούρα. Ο Τσάντρα Γκούπτα Α', ο Σαμούντρα Γκούπτα ο Μέγας και ο Τσάντρα Γκούπτα Β' ο Μέγα (el)
- The Gupta Empire was an ancient Indian empire which existed from the early 4th century CE to late 6th century CE. At its zenith, from approximately 319 to 467 CE, it covered much of the Indian subcontinent. This period is considered as the Golden Age of India by historians. The ruling dynasty of the empire was founded by the king Sri Gupta; the most notable rulers of the dynasty were Chandragupta I, Samudragupta, Chandragupta II and Skandagupta. The 5th-century CE Sanskrit poet Kalidasa credits the Guptas with having conquered about twenty-one kingdoms, both in and outside India, including the kingdoms of Parasikas, the Hunas, the Kambojas, tribes located in the west and east Oxus valleys, the Kinnaras, Kiratas, and others. (en)
- Gupta Inperioa (sanskritoz: गुप्त साम्राज्य, Gupta Sāmrājya) Indiako inoizko inperio politiko eta militar handienetariko bat izan zen. agindu zuen Inperioan 240-550 urte bitartean. Lurraldez, India iparraldeko eremu gehiena, eta gaur egungo Pakistan ekialdea eta Bangladesh hartzen zituen. Inperioaren sasoian merkataritza eta kanpo-harremanak hain aberatsak izan ziren, ezen, sinesmen eta arkitektura hinduistak eta budistak Borneo, Kanbodia, Indonesia eta Thailandiaraino heldu ziren. (eu)
- El Imperio Gupta fue uno de los mayores imperios políticos y militares de la historia de la India. Fue gobernado por la dinastía Gupta entre 320 y 550 d. C. y ocupó la mayor parte de la India septentrional y de los actuales Pakistán oriental y Bangladés. Bajo este imperio, se dio un período de paz y prosperidad que favoreció el desarrollo de la cultura india desde el punto de vista artístico, literario y científico. (es)
- Les Gupta sont une dynastie ayant régné sur le nord de l'Inde de la fin du IIIe siècle aux alentours du milieu du VIe siècle. Leur origine reste mystérieuse et il est probable qu'ils aient tout d'abord été un clan de roitelets à la tête de petits États dans la vallée du Gange et de ses affluents. Cette dynastie connaît une expansion rapide au IVe siècle, sous l'impulsion des conquérants Chandragupta et Samudragupta, et voit l'apogée de sa prospérité durant la première moitié du Ve siècle, notamment sous le règne de Kumâragupta Ier et de son fils Skandagupta. Le déclin des Gupta débute ensuite, sous l'effet d'invasions extérieures et de forces centrifuges, et leur fin reste mal connue. (fr)
- 굽타 제국은 기원후 4세기 초부터 기원후 6세기 후반까지 존재했던 고대 인도 제국이었다. 서기 약 319년부터 467년까지 인도 아대륙의 대부분을 지배하며 절정에 이르렀다. 이 기간은 역사가들에 의해 인도의 황금기로 간주된다. 제국의 통치 왕조는 스리굽타 왕에 의해 설립되었다. 왕조의 가장 주목할만한 통치자는 찬드라굽타 1세, 사무드라굽타, 찬드라굽타 2세 및 스칸다굽타였다. 서기 5세기 산스크리트어 시인 칼리다사는 파라시카 왕국, 후나 왕국, 캄보자 왕국, 서부와 동부 옥서스 계곡에 위치한 부족, 킨나라 왕국, 키라타 및 기타 왕국을 포함하여 인도 안팎에서 약 21개 왕국을 정복한 굽타를 인정한다. 제국은 중앙아시아에서 온 후나족(키다라족과 알촌훈)의 침략은 물론 이전의 봉건제국으로 인한 영토와 제국의 권위를 크게 상실하는 등의 요인으로 인해 결국 멸망했다. 6세기 굽타 제국이 무너진 후 인도는 다시 수많은 지역 왕국의 통치를 받았다. (ko)
- L'Impero Gupta è stato uno dei maggiori imperi politici e militari dell'antica India. Fu governato dalla dinastia Gupta tra il 240 e il 550 d.C. e occupò la maggior parte dell'India settentrionale, degli attuali Pakistan orientale e parte del Bangladesh. Fiorirono i commerci e gli scambi, mentre la mitologia e l'architettura induista e buddhista si radicarono nel Borneo, in Cambogia, in Thailandia, in Indonesia. (it)
- De Gupta's (Sanskriet: gupta) waren een dynastie in het noorden van zuidelijk Azië (India) tussen de laat 3e en 6e eeuw. In de 4e en 5e eeuw heersten ze over een rijk dat vrijwel het hele noorden van India besloeg. Hoewel hun rijk nooit zo groot was als het eerdere Mauryarijk of het latere Mogolrijk, worden de Gupta's als een van de belangrijkste dynastieën in de Indische geschiedenis beschouwd. Dat is vooral vanwege de maatschappelijke en culturele ontwikkelingen onder hun heerschappij. In de periode voor de Gupta's hadden invallen van volkeren uit het noordwesten politieke instabiliteit, maar ook culturele uitwisseling gebracht. Onder de Gupta's beleefde India een stabiele periode, waarin de handel met het Middellandse Zeegebied, China en Centraal- en Zuidoost-Azië grotere welvaart brach (nl)
- Guptowie – dynastia panująca na różnych obszarach dzisiejszych Indii, Pakistanu, Bangladeszu i Afganistanu w latach 270–720. Założycielem dynastii był panujący w latach 270–290. Jego wnuk Ćandragupta I stworzył Imperium Guptów, które upadło około roku 495. Kolejni władcy nie odgrywali już w Indiach znaczącej roli. Guptowie przetrwali jako książęta Magadhy do początków VIII w. (często jednak uważa się, że od ok. 550 roku był to inny ród o identycznej nazwie). (pl)
- Імпе́рія Гу́птів (санскр. गुप्त, gupta, гінді गुप्त राजवंश, Gupta Rājavaṃśa; приблизно 320–550 роки) — держава в Індії зі столицею в Паталіпутрі, назва якої походить від імені засновника правлячої давньоіндійської династії Гуптів Шрі-Гупти. Держава Гуптів була заснована раджею Чандрагуптою I найімовірніше 320 року. Від цієї дати ведеться середньовічне літочислення «епохи Гуптів», яка проіснувала понад 300 років. Панування династії Гуптів по праву вважають золотим століттям класичної індійської історії. Наприкінці VI століття держава Гуптів припинила існування. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
