| dbo:abstract
|
- El xintoisme (del japonès 神[Shin] 道[tō], 'camí dels déus') és el conjunt de creences de l'arxipèlag japonès que existeixen des de temps molt antics. Originalment era una religió únicament animista. Són unes creences que es refereixen a la fecunditat, els ritus agraris i també al culte als morts i a unes divinitats anomenades kami o esperits de la natura. Alguns són molt locals i coneguts com a esperits o genis d'un lloc en particular, però altres representen objectes naturals majors i processos, com per exemple Amaterasu, la divinitat del Sol. Actualment, aquesta religió està dividida en un xintoisme culte, lligat a la casa imperial, i en un de popular, lligat als santuaris i a l'interior de les cases. Continua vigent al Japó actual i modern. (ca)
- Šintó (japonsky: 神道; Šintó, v češtině označováno jako šintoismus) je původní náboženství Japonska založené na animismu a polyteismu. Jedná se o jediné náboženství vzniklé v Japonsku a dodnes se přes vliv buddhismu a konfucianismu jedná o živé náboženství. Na rozdíl od jiných mnohých náboženství šintó neobsahuje jasný výčet pravidel a dogmat.Šintó lze v současnosti rozdělit do čtyř základních skupin: císařský (neveřejné rituály císařské rodiny), (nejrozšířenější forma s nejdelší historií, do konce 2. světové války úzce spjato se Státním šintoismem (státní, válečná, nacionalistická forma)), sektářské (čítá 13 forem, vzniklých od počátku 19. století) a lidové šintó (forma rozšířená hlavně na venkově, nemá žádnou větší organizaci).V dnešní době má šintoismus asi 100 miliónů vyznavačů.Slovo šintó je složeno ze znaků „šin“ (神) ve významu něčeho, co člověka významně přesahuje svou kvalitou, často pouze nepřesně překládáno jako bůh či duch (stejný znak se dá číst i jako kami) a „tó“ (道) ve významu cesta (stejný znak se používá i pro čínské slovo tao). Proto se o šintó mluví také jako o „cestě bohů“. Samotné slovo pochází až z období Meidži, kdy se šintó stalo státním kultem. (cs)
- شنتو أو شنتوية أو كامينوميشي (بـاليابانية: 神道 والتي تعني طريق الآلهة): ديانة ظهرت وتطورت في اليابان. لم تعرف ديانة الشنتو -والتي تركت أثرا بالغا في التفكير الياباني- طريقها إلى الانتشار على غرار الديانات الأخرى. ليس لهذه الديانة تعاليم محددة، الشيء الذي جعلها تنفتح على العادات الدينية الأخرى بدون أن تؤثر هذه في خاصيتها وتأصلها الفريدين. الشنتو والتقاليد التي تلازمها ظلت دائما متواجدة في مظاهر الحياة اليومية اليابانية. يصعب وصف الديانة الشنتوية لأنه وعكس كل الديانات الأخرى، لا يعرف لها مؤسس ولا معتقد تقوم عليه، لا يمكن أن نعرفها إلا عن طريق مجموعة من العادات والممارسات. عبر التاريخ نشأت وتطورت عدة فرق وطوائف تدعي كلها الانتماء إلى عقيدة الشنتو الأولية، ولكن أي من هذه الطوائف لم ينجح في أن يفرض نظرياته. (ar)
- Ο Σιντοϊσμός ή Σίντο, γνωστός και ως κάμι-νο-μιτσί, (ιαπωνικά: 神道, προφέρεται σίν'τοου) είναι μία θρησκεία στην Ιαπωνία. Οι θρησκειολόγοι την κατατάσσουν ως μία θρησκεία της ανατολικής Ασίας. Οι Σιντοϊστές συχνά τη θεωρούν ως την αυτόχθονα θρησκεία της Ιαπωνίας και ως μία θρησκεία της φύσης. Μερικές φορές οι επιστήμονες αποκαλούν τους οπαδούς αυτής της θρησκείας Σιντοϊστές, παρόλο που οι πιστοί σπάνια χρησιμοποιούν αυτόν τον όρο για τους εαυτούς τους. Δεν υπάρχει κεντρική εξουσία ελέγχου του Σιντοϊσμού και υπάρχει μεγάλη ποικιλομορφία μεταξύ των πιστών. Ο Σιντοϊσμός είναι πολυθεϊστικός και περιστρέφεται γύρω από τα κάμι («θεοί» ή «πνεύματα»), υπερφυσικές οντότητες, που πιστεύεται ότι κατοικούν σε όλα τα πράγματα. Ο σύνδεσμος των κάμι με τον φυσικό κόσμο έχει οδηγήσει στο να θεωρείται ο Σιντοϊσμός ανιμιστικός και πανθεϊστικός. Τα κάμι λατρεύονται σε οικογενειακά ιερά και σε τζίντζα (jinja) δημόσια ιερά. Τα τελευταία στελεχώνονται με ιερείς, γνωστούς ως κανούσι (kannushi), που επιβλέπουν τις προσφορές τροφίμων και ποτών στο συγκεκριμένο κάμι του ιερού. Αυτό γίνεται, για να καλλιεργηθεί αρμονία ανάμεσα στους ανθρώπους και τα κάμι και για να επιζητήσουν την ευλογία των κάμι. Άλλες συνήθεις τελετές περιλαμβάνουν χορούς καγκουρά, , και εποχιακά φεστιβάλ. Τα δημόσια ιερά επίσης εφοδιάζουν τους πιστούς με διάφορα φυλαχτά. Ο Σιντοϊσμός δεν δίνει έμφαση σε κάποιο ειδικό ηθικό κώδικα, αν και εστιάζει αρκετά στη διασφάλιση της καθαρότητας, κυρίως με πρακτικές καθαρμού όπως τελετουργικό πλύσιμο και κολύμπι. Ο Σιντοϊσμός δεν έχει έναν συγκεκριμένο δημιουργό θεό ή ειδικά δογματικά κείμενα, αλλά υπάρχει σε ένα μεγάλο εύρος τοπικών και περιφερειακών μορφών. Ο Σιντοϊσμός κυρίως απαντάται στην Ιαπωνία, όπου υπάρχουν περίπου 100.000 δημόσια ιερά, παρόλο που πιστοί υπάρχουν και στο εξωτερικό. Αριθμητικά, είναι η μεγαλύτερη θρησκεία της Ιαπωνίας, με δεύτερη τον βουδισμό. Οι περισσότεροι Ιάπωνες συμμετέχουν και σε σιντοϊστικές και σε βουδιστικές τελετές, ιδιαίτερα σε φεστιβάλ, πράγμα που αντανακλά την κοινή πεποίθηση στην ιαπωνική κουλτούρα ότι τα πιστεύω και οι πρακτικές των διαφορετικών θρησκειών δεν πρέπει να έχουν αποκλειστικό χαρακτήρα. Στοιχεία του Σιντοϊσμού έχουν επίσης ενσωματωθεί σε ποικίλα νέα Ιαπωνικά θρησκευτικά κινήματα. (el)
- Shintō (jap. 神道, wird im Deutschen meist übersetzt mit „Weg der Götter“) – auch als Shintoismus bezeichnet – ist die ethnische Religion der Japaner (siehe auch Religion in Japan). Shintō und Buddhismus, die beiden in Japan bedeutendsten Religionen, sind aufgrund ihrer langen gemeinsamen Geschichte nicht immer leicht zu unterscheiden. Als wichtigstes Merkmal, das die beiden religiösen Systeme trennt, wird oft die Diesseitsbezogenheit des Shintō angeführt. Darüber hinaus kennt der klassische Shintō keine heiligen Schriften im Sinne eines religiösen Kanons, sondern wird weitgehend mündlich überliefert. Die beiden Schriften Kojiki und Nihonshoki, die von einigen shintoistisch geprägten Neureligionen Japans als heilig angesehen werden, sind eher historisch-mythologische Zeugnisse. (de)
- Ŝintoo, aŭ pleonasme Ŝintoismo, (japane 神道 shintō) estas unu el la indiĝenaj religioj de Japanio kaj verŝajne la plej malnova. La nomo signifas "la vojo de la dioj," aŭ pli ĝuste, "la vojo de la kamioj" (la japanaj -tō kaj -dō egalas al la ĉina -tao en taoismo). Kamioj (naturaj dioj) estas estas, ekzemple, montoj, arboj, akvofaloj, homoj, ... Oni komencis uzi la nomon nur kiam la budhismo (japane butsu-dō, "la vojo de la Budho") atingis Japanion; ĝis tiam, la religio estis sennoma. La ŝintoon oni povas priskribi kiel formo de animismo. Grava estas la kulto de naturaj animoj, nomataj kamioj (japane kami) el kiuj tre grava estas la sundiino Amaterasu. Ĝis la dua mondmilito, unu formo de ŝintoo estis ŝtata religio en Japanio. En la ŝtata ŝintoo tre gravis la kulto de la imperiestro (japane tennō), rigardata kiel dio ĝis la imperiestro Hirohito devis rezigni tiun titolon post la kapitulaco en 1945. Hodiaŭ, la ŝintoo konsistas el multaj sektoj, el kiuj la plej bone konata inter esperantistoj estas Oomoto. En Brazilo, ŝintoaj kaj estas tre konataj. Ŝintoo dividiĝas en kvar malsamaj tipoj:
* Ŝintoo praktikata de la ;
* Ŝintoo bazita sur propraj temploj (kiuj ne havas fondintojn kaj instruojn);
* Ŝintoo rilatanta al la tradicioj de la japana popolo, heredata de generacio al generacio;
* Kjoha-ŝintoo –Tiuj posedantaj proprajn Fondinton kaj Instruojn. En tiu ĉi kategorio inkluzivas, krom Oomoto, Tenrikjo, Sejîo-No-Je, kaj Mesiana Eklezio. La japana mitologio estas tre kompleksa sistemo de kredoj de Japanio. Nur la panteono de ŝintoo konsistas el kolekto de pli ol 8 000 000 kamioj. Malgraŭ la influo de la antikva ĉina civilizo, grava parto de la religio kaj mitologio japanaj restas unikaj. Ĝi enhavas ŝintoajn kaj budhismajn tradiciojn samkiel agrikulturajn popolajn kredojn. (eo)
- Sintoismoa (japonieraz: 神道 Shintō) edo kami-no-michi, "Jainkoen bidea", budismoa sartu aurretik Japonian nagusi ziren sinesteen eta praktika erlijiosoen multzoa da. Sintoismoak egungo Japonia eta antzinakoa lotzen dituzte. Xinto hitzak kanji bi lotzen ditu: "shin" (神) kami, izpiritu edo jainko esan nahi duena eta "tō" (道) "do" edo ikasketa esan nahi duena. Ohitura hauek lehendabizikoz VII. eta VIII. mendeetako eta Nihon Shoki kontaketetan jaso zituzten, orduko folklore, historia eta mitologiarekin batera. Egungo jarraitzaileek ohikune eta jantzi berak erabiltzen dituzte, Nara eta Heian aroetan ezarri zutenez. Sintoismoa erlijio animista da; jainkoak (kami) izadiko indarren irudiak dira: jainkosa ("Eguzkia"), ("Ekaitza"), ("Ilargia"), etab. Maila desberdineko kami anitz dira, izadiko gauzak (zuhaitzak, animaliak, mendiak) eta arbasoak ere halakotzat hartuak baitira. (eu)
- El sintoísmo o shintoísmo (神道 Shintō?) es una religión originada en Japón, a veces considerada la religión indígena de Japón. Junto con el budismo, es una de las dos principales religiones del país. Una de las religiones del este asiático, se basa en la veneración de los kami, espíritus sobrenaturales que existen en toda la naturaleza. La conexión entre los kami y la naturaleza permite considerar el sintoísmo como una religión animista. Algunos kami son locales y son conocidos como espíritus o genios de un lugar en particular, pero otros representan objetos naturales mayores y procesos, por ejemplo, Amaterasu, la diosa del Sol. Actualmente el sintoísmo constituye la segunda religión con mayor número de fieles de Japón, solo superada ligeramente por el budismo japonés. El número de practicantes varía desde los 108 millones (80 % de la población en 2003) que tienen prácticas y/o influencias sintoístas hasta los 4 millones (3,3 %) que lo practican regularmente y se identifican con la forma oficial de la religión. (es)
- Shinto (神道 Shintō, secara harfiah bermakna "jalan Tuhan") adalah sebuah agama yang berasal dari Jepang. Diklasifikasikan sebagai Agama Asia Timur oleh para cendekiawan keagamaan, para praktisinya sering menganggapnya sebagai agama asli Jepang. Para cendekiawan terkadang menyebut para praktisinya sebagai 'penganut Shinto', meskipun para penganutnya sendiri jarang menggunakan istilah tersebut. Tidak ada otoritas pusat yang mengendalikan Shinto dan terdapat banyak keragaman di antara para praktisi. Shinto merupakan politeistik dan melibatkan kami, entitas supernatural yang diyakini menghuni segala sesuatu. Hubungan antara kami dan alam menyebabkan Shinto dianggap animistik. Penyembahan kami dilakukan di altar rumah tangga kamidana, kuil keluarga, dan kuil umum jinja. Kuil umum dikelola oleh para pendeta, yang dikenal sebagai kannushi, yang mengelola persembahan makanan dan minuman untuk kami tertentu yang dipuja di lokasi tersebut. Hal itu dilakukan untuk menumbuhkan keharmonisan antara manusia dan kami dan untuk meminta berkah darinya. Ritual umum lainnya termasuk tari kagura, ritus peralihan, dan festival musiman. Kuil umum juga menyediakan perlengkapan keagamaan seperti jimat untuk para penganut agama tersebut dan memfasilitasi berbagai bentuk ramalan. Shinto menempatkan fokus konseptual utama untuk memastikan kesucian, sebagian besar dengan praktik pembersihan seperti ritual mandi dan basuh, terutama sebelum ibadah. Sedikit penekanan ditempatkan pada kode moral tertentu atau keyakinan kehidupan setelah kematian tertentu, meskipun orang yang meninggal dianggap mampu menjadi kami. Agama tersebut tidak memiliki pencipta tunggal atau teks doktrinal tertentu, tetapi berada dalam bentuk keragaman lokal dan daerah. Meskipun sejarawan memperdebatkan waktu yang tepat dalam sejarah untuk menyebut Shinto sebagai agama yang berbeda, penyembahan kami dapat ditelusuri kembali pada Zaman Yayoi (300 SM-300 M) di Jepang. Buddhisme masuk ke Jepang pada akhir Zaman Kofun (300-538 M) dan menyebar dengan cepat. Sinkretisasi agama membuat penyembahan kami dan Buddhisme tidak dapat dipisahkan secara fungsional, sebuah proses yang disebut shinbutsu-shūgō. Kami mulai dilihat sebagai bagian dari kosmologi Buddha dan semakin digambarkan secara antropomorfik. Tradisi tertulis paling awal mengenai penyembahan kami tercatat dalam Kojiki dan Nihon Shoki dari abad ke-8. Pada abad-abad berikutnya, shinbutsu-shūgō diadopsi oleh keluarga Kekaisaran Jepang. Selama Zaman Meiji (1868-1912), kepemimpinan nasionalis Jepang mengusir pengaruh Buddhis dari penyembahan kami dan membentuk Shinto negara, yang dianggap banyak sejarawan sebagai asal usul Shinto sebagai agama yang berbeda. Kuil berada di bawah pengaruh pemerintah yang berkembang dan masyarakat didorong untuk menyembah kaisar sebagai kami. Dengan terbentuknya Kekaisaran Jepang pada awal abad ke-20, Shinto diekspor ke wilayah lain di Asia Timur. Setelah kekalahan Jepang pada Perang Dunia II, Shinto secara resmi dipisahkan dari negara. Shinto terutama ditemukan di Jepang, yang terdapat sekitar 100.000 kuil umum, meskipun para praktisi juga ditemukan di luar negeri. Secara numerik, agama tersebut merupakan agama terbesar di Jepang, diikuti oleh Buddhisme. Sebagian besar penduduk negara tersebut mengambil bagian dalam kegiatan Shinto dan Buddha, terutama festival, yang mencerminkan pandangan umum dalam budaya Jepang bahwa kepercayaan dan praktik berbagai agama tidak harus dilakukan secara eksklusif. Aspek-aspek dari Shinto juga dimasukkan ke dalam berbagai gerakan agama baru di Jepang. (in)
- Le shinto (神道, shintō, litt. « la voie des dieux » ou « la voie du divin ») ou shintoïsme (/ʃin.to.ism/) est un ensemble de croyances datant de l'histoire ancienne du Japon, parfois reconnues comme religion. Elle mêle des éléments polythéistes et animistes. Il s'agit de la plus ancienne religion connue du Japon ; elle est particulièrement liée à sa mythologie. Le terme « shintō », lecture sino-japonaise, ou kami no michi, apparut pour différencier cette ancienne religion du bouddhisme venu de Chine en 538, lorsque le roi coréen du Paekce offrit au souverain japonais (cour du Yamato) une image du Bouddha Çakyamuni. Ses pratiquants seraient aujourd'hui plus de 90 millions au Japon. (fr)
- Shinto (Japanese: 神道, romanized: Shintō) is a religion from Japan. Classified as an East Asian religion by scholars of religion, its practitioners often regard it as Japan's indigenous religion and as a nature religion. Scholars sometimes call its practitioners Shintoists, although adherents rarely use that term themselves. There is no central authority in control of Shinto, with much diversity of belief and practice evident among practitioners. A polytheistic and animistic religion, Shinto revolves around supernatural entities called the kami. The kami are believed to inhabit all things, including forces of nature and prominent landscape locations. The kami are worshiped at kamidana household shrines, family shrines, and jinja public shrines. The latter are staffed by priests, known as kannushi, who oversee offerings of food and drink to the specific kami enshrined at that location. This is done to cultivate harmony between humans and kami and to solicit the latter's blessing. Other common rituals include the kagura dances, rites of passage, and seasonal festivals. Public shrines facilitate forms of divination and supply religious objects, such as amulets, to the religion's adherents. Shinto places a major conceptual focus on ensuring purity, largely by cleaning practices such as ritual washing and bathing, especially before worship. Little emphasis is placed on specific moral codes or particular afterlife beliefs, although the dead are deemed capable of becoming kami. The religion has no single creator or specific doctrine, and instead exists in a diverse range of local and regional forms. Although historians debate at what point it is suitable to refer to Shinto as a distinct religion, kami veneration has been traced back to Japan's Yayoi period (300 BCE to 300 CE). Buddhism entered Japan at the end of the Kofun period (300 to 538 CE) and spread rapidly. Religious syncretization made kami worship and Buddhism functionally inseparable, a process called shinbutsu-shūgō. The kami came to be viewed as part of Buddhist cosmology and were increasingly depicted anthropomorphically. The earliest written tradition regarding kami worship was recorded in the 8th-century Kojiki and Nihon Shoki. In ensuing centuries, shinbutsu-shūgō was adopted by Japan's Imperial household. During the Meiji era (1868 to 1912), Japan's nationalist leadership expelled Buddhist influence from kami worship and formed State Shinto, which some historians regard as the origin of Shinto as a distinct religion. Shrines came under growing government influence, and citizens were encouraged to worship the emperor as a kami. With the formation of the Japanese Empire in the early 20th century, Shinto was exported to other areas of East Asia. Following Japan's defeat in World War II, Shinto was formally separated from the state. Shinto is primarily found in Japan, where there are around 100,000 public shrines, although practitioners are also found abroad. Numerically, it is Japan's largest religion, the second being Buddhism. Most of the country's population takes part in both Shinto and Buddhist activities, especially festivals, reflecting a common view in Japanese culture that the beliefs and practices of different religions need not be exclusive. Aspects of Shinto have been incorporated into various Japanese new religious movements. (en)
- 神道（しんとう、しんどう）は、日本の宗教。惟神道（かんながらのみち）ともいう。教典や具体的な教えはなく、開祖もいない。神話、八百万の神、自然や自然現象などにもとづくアニミズム的、祖霊崇拝的な民族宗教である。 自然と神とは一体として認識され、神と人間を結ぶ具体的作法が祭祀であり、その祭祀を行う場所が神社であり、聖域とされた。 (ja)
- 신토(일본어: 神道 신토/신도[*] ) 또는 유신도(일본어: 惟神道 칸나가라노미치[*])는 일본 신화, 가미, 자연 신앙과 애니미즘, 조상 숭배가 혼합된 일본의 민족종교이다. 자연과 신을 하나로 보고 신과 인간을 잇는 도구와 방법이 제사이며, 그 제사를 지내는 곳이 신사이고 성역화되었다. 메이지 유신부터 제2차 세계 대전이 끝날때까지 있었던 국가신토는 그 이전까지의 신도와는 다르게 왜곡되었다. 신도의 특징은 교조, 창시자, 경전, 천당과 지옥이라는 식에 내세관이 없다는 점이다. (ko)
- Lo shintō, scintoismo o shintoismo è una religione di natura politeista e animista nativa del Giappone. Prevede l'adorazione dei "kami", cioè divinità, spiriti naturali o semplicemente presenze spirituali. Alcuni kami sono locali e possono essere considerati come gli spiriti guardiani di un luogo particolare, ma altri possono rappresentare uno specifico oggetto o un evento naturale, come per esempio Amaterasu, la dea del Sole. Il Dio delle religioni monoteiste occidentali in giapponese viene tradotto come kami-sama (神様?). Talvolta anche le persone illustri, gli eroi e gli antenati divengono oggetto di venerazione post mortem e vengono deificati e annoverati tra i kami. La parola Shinto ha origine nel VI secolo, quando divenne necessario distinguere la religione nativa del Giappone da quella buddista di recente importazione, prima di quell'epoca non pare esserci stato un nome specifico per riferirsi ad esso. Shinto è formato dall'unione dei due kanji: 神 shin che significa "divinità", "spirito" (il carattere può essere anche letto come kami in giapponese ed è a sua volta formato dall'unione di altri due caratteri, 示 "altare" e 申 "parlare, riferire"; letteralmente ciò che parla, si manifesta dall'altare. 申 ne determina anche la lettura) e 道 tō in cinese Tao ("via", "sentiero" e per estensione; in senso filosofico rende il significato di pratica o disciplina come in Judo o Karatedo o ancora Aikidō). Quindi, Shinto significa letteralmente "via del divino". In alternativa a Shinto, l'espressione puramente giapponese — con il medesimo significato — per indicare lo Shintoismo è Kami no michi.Il termine "shintō" viene adoperato anche per indicare il corpo del nume, ovvero la reliquia presso cui il kami partecipa materialmente (per esempio una spada sacra). Nella seconda metà del XIX secolo, nel contesto del Rinnovamento Meiji fu elaborato lo Shinto di Stato (国家神道 Kokka Shintō?), che mirava a dare un supporto ideologico e uno strumento di controllo sociale alla classe dirigente giapponese, e poneva al centro la figura dell'imperatore e della dea Amaterasu, progenitrice della stirpe imperiale. Lo Shinto di Stato fu smantellato alla fine della seconda guerra mondiale, con l'occupazione del Giappone. Alcune pratiche ed insegnamenti shintoisti che durante la guerra erano considerati di grande preminenza ora non sono più insegnati o praticati mentre altri rimangono grandemente diffusi come pratiche quotidiane senza però assumere particolari connotazioni religiose, come l'Omikuji (una forma di divinazione). (it)
- Het shintoïsme (Japans: 神道) of shinto is de oorspronkelijke religie van Japan. Het woord is een combinatie van tweeChinese karakters (神道) en betekent "de weg der goden". In het shintoïsme worden zogeheten Kami oftewel natuurgeesten aanbeden. Sommige kami zijn plaatselijk, dat wil zeggen de geesten die bij een bepaalde plek horen, terwijl anderen vereenzelvigd worden met grotere objecten en verschijnselen in de natuur. Amaterasu, bijvoorbeeld, is de Zonnegodin. (nl)
- Shintō (jap. 神道 shintō, kami-no-michi) lub kannagara-no-michi (jap. 神ながらの道 droga bogów, droga bóstw; pol. także shintoizm, sintoizm) – tradycyjna, rodzima religia Japonii oparta na mitologii japońskiej, charakteryzująca się politeizmem oraz różnorodnością przejawów i kultów m.in. animizmu i szamanizmu. (pl)
- Xintoísmo (em japonês: 神道, transl. Shintō) é a espiritualidade tradicional do Japão e dos japoneses, considerado também uma religião pelos estudiosos ocidentais. A palavra Shinto ("Caminho dos deuses") foi adotada do chinês escrito (神道), através da combinação de dois kanji: "shin" (神 "shin"?), que significa "deuses" ou "espíritos" (originalmente da palavra chinesa shen); e "tō" (道 "tō"?), ou "do", que significa "estudo" ou "caminho filosófico" (originalmente da palavra chinesa tao). Os termos yamato-kotoba (大和言葉) e Kami no michi (神の道) costumam ser usados de maneira semelhante, e apresentam significados similares. O xintoísmo incorpora práticas espirituais derivadas de diversas tradições pré-históricas japonesas, locais e regionais, porém não surgiu como instituição religiosa formalmente centralizada até a chegada do budismo, confucionismo e taoismo no país, a partir do século VI. O budismo gradualmente se adaptou, no Japão, à espiritualidade nativa, como por exemplo na inclusão do kami, componente da crença xintoísta, entre os bodisatvas (bosatsu). As práticas xintoístas foram registradas e codificadas pela primeira vez nos registros escritos históricos do Kojiki e Nihon Shoki, nos séculos VII e VIII. Ainda assim, estes primeiros escritos japoneses não se referem a uma "religião xintoísta" unificada, mas a práticas associadas com as colheitas e outros eventos dos clãs relacionados às estações do ano, aliadas a uma cosmogonia e mitologia unicamente japonesas, que combina tradições espirituais dos clãs ascendentes do Japão arcaico, principalmente das culturas Yamato e Izumo. O xintoísmo caracteriza-se pelo culto à natureza, aos antepassados, e pelo seu politeísmo, com uma forte ênfase na pureza espiritual, e que tem como uma de suas práticas honrar e celebrar a existência de Kami (神 Kami?), que pode ser definido como "espírito", "essência" ou "divindades", e é associado com múltiplos formatos compreendidos pelos fiéis; em alguns casos apresentam uma forma humana, em outros animística, e em outros é associado com forças mais abstratas, "naturais", do mundo (montanhas, rios, relâmpago, vento, ondas, árvores, rochas). Considerado como consistindo de energias e elementos "sagrados", o kami e as pessoas não são separados, mas existem num mesmo mundo e partilham de sua complexidade inter-relacionada. O xintoísmo moderno apresenta uma autoridade teológica central, porém não tem uma teocracia única. Consiste, atualmente, de uma associação inclusiva de santuários locais, regionais e nacionais de variada significância, em importância e história, que exprimem suas diversas crenças através de práticas e idiomas semelhantes, que datam dos períodos Nara e Heian. O xintoísmo tem atualmente cerca de 119 milhões de seguidores no Japão, embora qualquer pessoa que pratique algum tipo de ritual xintoísta seja contado como tal. Geralmente aceita-se que a ampla maioria do povo japonês participe de algum tipo de ritual xintoísta, ao mesmo tempo em que a maior parte também pratica o culto budista aos ancestrais. No entanto, ao contrário de muitas das práticas religiosas monoteístas, o xintoísmo e o budismo tipicamente não exigem daqueles que os professam que sejam crentes ou praticantes, o que torna difícil contabilizar cifras exatas com base na autoidentificação com alguma crença, entre os habitantes do país. Devido à natureza sincrética das duas religiões, a maior parte dos eventos relacionadas à "vida" ficam a cargo dos rituais xintoístas, enquanto os eventos relacionados à "morte" ou à "vida após a morte" ficam a cargo dos rituais budistas (embora isto não seja uma regra); assim, é costumeiro, por exemplo, no Japão, registrar uma criança ou celebrar seu nascimento num templo xintoísta, enquanto os preparativos para um funeral costumam ser ditados pela tradição budista. Existem santuários xintoístas em diversos outros países, incluindo os Estados Unidos, Brasil, Canadá, Nova Zelândia, Austrália e Países Baixos, entre outros, e está em vias de expansão para se tornar uma religião global, especialmente com o surgimento de ramos internacionais dos santuários shinto. (pt)
- Shinto (神道, Shintō) eller på svenska ofta shintoism är en japansk inhemsk religion. 54% av Japans befolkning praktiserar än idag shinto, men många japaner kombinerar detta med buddhismen. Namnet betyder "gudarnas väg" (japanskans tō betyder väg och det är samma ord som kinesiskans dao eller tao i daoismen), och började användas först när buddhismen kom till Japan; dessförinnan hade den gamla religionen inget namn. (sv)
- Синто́ або Синтої́зм (яп. 【神道】, しんとう, [ɕintoː], сінтō, «шлях божеств»; англ. Shintō) — політеїстична язичницька релігія японців. В основі лежать анімістичні, фетишистичні, тотемістичні вірування. На відміну від світових релігій не має засновника та єдиного святого письма. Сформувалася у релігійну систему під впливом буддизму, даосизму і конфуціанства. Виконувала роль державної релігії Японії у 1870—1945 роках. Представлена декількома школами і течіями. Об'єктами поклоніння є небесні й земні божества (камі) — небожителі, духи і явища природи, герої старовини, померлі родичі, тварини, предмети побуту тощо. Основні місця вшанування божеств — святилища (дзиндзя або ясіро); найбільші з них — Ісе, Ідзумо, Іцукусіма, Нікко. Традиційні форми вшанування божеств — молебні та свята (мацурі). Немає символу віри і догматів; розглядає людську природу як добру. Головним принципом цього вчення є жити зараз, бути «чистим, світлим, правильним і відвертим» (浄明正直), а не готувати себе до загробного світу. Серед базових кодифікованих книг — історичні хроніки й збірки міфів «Кодзікі», «Ніхон Сьокі», «» та інші, які містять основні положення, опис церемоній та тексти молитов. Також — Шлях богів (від яп. かみのみち, камі-но-міті). (uk)
- Синтои́зм, синто́ (яп. 神道 синто:, «путь богов») — традиционная политеистическая религия Японии, основанная на анимистических верованиях древних японцев. Объектами поклонения являются многочисленные божества и души умерших, называемые ками. Особенной частью традиции является поклонение природным объектам, за каждым из которых стоит свой ками. Хотя синтоизму и присущи черты примитивной религии, он обладает развитой храмовой системой и рядом общих ритуалов. В то же время отсутствуют сложное богословие, этические предписания и канонизированное священное писание. Синтоистами ценятся манускрипты «Кодзики» (712), «Нихон сёки» (720) и некоторые другие, создатели которых задокументировали подробности мифологии и ритуалов древних японцев. Центральным сюжетом синто и японской мифологии в целом является история о небесных ками Идзанаги и Идзанами, которые создали японские острова и породили множество ками, в том числе богиню солнца Аматэрасу, потомком которой стал легендарный император Дзимму. Поклонение ками проходит в святилищах дзиндзя, на входе в них стоят ворота тории, которые также являются узнаваемым символом религии. Архитектура синтоистских храмов, предположительно, восходит к древним хранилищам свайного типа. Она смогла сохранить свои основные черты, несмотря на влияние буддизма. В современной Японии насчитывается 100 000 дзинздя, на которые приходится 20 000 священников каннуси. В их обязанности входит отправление ритуалов, обслуживание храмов и проведение праздников мацури. При храмах также служат женщины мико, исполняющие роль помощниц священнослужителей. Важной частью синтоистского поклонения ками являются многочисленные фестивали мацури, которые исчисляются тысячами. Самые важные и крупные из них собирают более миллиона зрителей, как в случае с . Многие мацури сегодня утратили прошлый религиозный смысл. Религия испытала в своём развитии значительное влияние со стороны буддизма после его проникновения в Японию в районе VI века н. э. Порой буддистские храмы строились вплотную с синтоистскими, появлялось множество синкретических учений, объединявших синтоистскую и буддийскую традиции. Из-за глубокого влияния буддизма даже сформировалось мнение о том, что синтоизм долгое время являлся лишь ответвлением буддизма. И хотя время возникновения синтоизма является спорным вопросом, в основном учёные полагают, что ранний этап формирования синтоизма приходится на период Яёй (III век до н. э. — III век н. э.). Синтоизм повлиял как на классическое театральное искусство Японии, так и на современную массовую культуру. Его элементы находят отражение в известных манга и аниме, а также фигурируют в компьютерных играх. Прототипы реальных храмов, изображённые в них, нередко становятся объектами внимания со стороны поклонников. (ru)
- 神道（日语：神道／しんとう Shintō），也稱爲「惟神之道」、「隨神之道」，漢語圈又稱神道教，是原生於日本大和民族的民族宗教，奠基於日本自古以來的民間信仰與自然崇拜，屬於泛靈多神信仰。其特色是將世間萬物中令人敬畏及崇拜的均視為神，從山、海之類的自然界物體或現象、祖靈、傳統神話中的神祇與英雄、乃至各種幽靈、外國人物等皆是，數量之多可以「八十萬神」或「八百萬神」來形容。與其他民間信仰相似，神道沒有統一的信仰組織，旗下分為數個流派。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El xintoisme (del japonès 神[Shin] 道[tō], 'camí dels déus') és el conjunt de creences de l'arxipèlag japonès que existeixen des de temps molt antics. Originalment era una religió únicament animista. Són unes creences que es refereixen a la fecunditat, els ritus agraris i també al culte als morts i a unes divinitats anomenades kami o esperits de la natura. Alguns són molt locals i coneguts com a esperits o genis d'un lloc en particular, però altres representen objectes naturals majors i processos, com per exemple Amaterasu, la divinitat del Sol. Actualment, aquesta religió està dividida en un xintoisme culte, lligat a la casa imperial, i en un de popular, lligat als santuaris i a l'interior de les cases. Continua vigent al Japó actual i modern. (ca)
- Shintō (jap. 神道, wird im Deutschen meist übersetzt mit „Weg der Götter“) – auch als Shintoismus bezeichnet – ist die ethnische Religion der Japaner (siehe auch Religion in Japan). Shintō und Buddhismus, die beiden in Japan bedeutendsten Religionen, sind aufgrund ihrer langen gemeinsamen Geschichte nicht immer leicht zu unterscheiden. Als wichtigstes Merkmal, das die beiden religiösen Systeme trennt, wird oft die Diesseitsbezogenheit des Shintō angeführt. Darüber hinaus kennt der klassische Shintō keine heiligen Schriften im Sinne eines religiösen Kanons, sondern wird weitgehend mündlich überliefert. Die beiden Schriften Kojiki und Nihonshoki, die von einigen shintoistisch geprägten Neureligionen Japans als heilig angesehen werden, sind eher historisch-mythologische Zeugnisse. (de)
- Le shinto (神道, shintō, litt. « la voie des dieux » ou « la voie du divin ») ou shintoïsme (/ʃin.to.ism/) est un ensemble de croyances datant de l'histoire ancienne du Japon, parfois reconnues comme religion. Elle mêle des éléments polythéistes et animistes. Il s'agit de la plus ancienne religion connue du Japon ; elle est particulièrement liée à sa mythologie. Le terme « shintō », lecture sino-japonaise, ou kami no michi, apparut pour différencier cette ancienne religion du bouddhisme venu de Chine en 538, lorsque le roi coréen du Paekce offrit au souverain japonais (cour du Yamato) une image du Bouddha Çakyamuni. Ses pratiquants seraient aujourd'hui plus de 90 millions au Japon. (fr)
- 神道（しんとう、しんどう）は、日本の宗教。惟神道（かんながらのみち）ともいう。教典や具体的な教えはなく、開祖もいない。神話、八百万の神、自然や自然現象などにもとづくアニミズム的、祖霊崇拝的な民族宗教である。 自然と神とは一体として認識され、神と人間を結ぶ具体的作法が祭祀であり、その祭祀を行う場所が神社であり、聖域とされた。 (ja)
- 신토(일본어: 神道 신토/신도[*] ) 또는 유신도(일본어: 惟神道 칸나가라노미치[*])는 일본 신화, 가미, 자연 신앙과 애니미즘, 조상 숭배가 혼합된 일본의 민족종교이다. 자연과 신을 하나로 보고 신과 인간을 잇는 도구와 방법이 제사이며, 그 제사를 지내는 곳이 신사이고 성역화되었다. 메이지 유신부터 제2차 세계 대전이 끝날때까지 있었던 국가신토는 그 이전까지의 신도와는 다르게 왜곡되었다. 신도의 특징은 교조, 창시자, 경전, 천당과 지옥이라는 식에 내세관이 없다는 점이다. (ko)
- Het shintoïsme (Japans: 神道) of shinto is de oorspronkelijke religie van Japan. Het woord is een combinatie van tweeChinese karakters (神道) en betekent "de weg der goden". In het shintoïsme worden zogeheten Kami oftewel natuurgeesten aanbeden. Sommige kami zijn plaatselijk, dat wil zeggen de geesten die bij een bepaalde plek horen, terwijl anderen vereenzelvigd worden met grotere objecten en verschijnselen in de natuur. Amaterasu, bijvoorbeeld, is de Zonnegodin. (nl)
- Shintō (jap. 神道 shintō, kami-no-michi) lub kannagara-no-michi (jap. 神ながらの道 droga bogów, droga bóstw; pol. także shintoizm, sintoizm) – tradycyjna, rodzima religia Japonii oparta na mitologii japońskiej, charakteryzująca się politeizmem oraz różnorodnością przejawów i kultów m.in. animizmu i szamanizmu. (pl)
- Shinto (神道, Shintō) eller på svenska ofta shintoism är en japansk inhemsk religion. 54% av Japans befolkning praktiserar än idag shinto, men många japaner kombinerar detta med buddhismen. Namnet betyder "gudarnas väg" (japanskans tō betyder väg och det är samma ord som kinesiskans dao eller tao i daoismen), och började användas först när buddhismen kom till Japan; dessförinnan hade den gamla religionen inget namn. (sv)
- 神道（日语：神道／しんとう Shintō），也稱爲「惟神之道」、「隨神之道」，漢語圈又稱神道教，是原生於日本大和民族的民族宗教，奠基於日本自古以來的民間信仰與自然崇拜，屬於泛靈多神信仰。其特色是將世間萬物中令人敬畏及崇拜的均視為神，從山、海之類的自然界物體或現象、祖靈、傳統神話中的神祇與英雄、乃至各種幽靈、外國人物等皆是，數量之多可以「八十萬神」或「八百萬神」來形容。與其他民間信仰相似，神道沒有統一的信仰組織，旗下分為數個流派。 (zh)
- شنتو أو شنتوية أو كامينوميشي (بـاليابانية: 神道 والتي تعني طريق الآلهة): ديانة ظهرت وتطورت في اليابان. لم تعرف ديانة الشنتو -والتي تركت أثرا بالغا في التفكير الياباني- طريقها إلى الانتشار على غرار الديانات الأخرى. ليس لهذه الديانة تعاليم محددة، الشيء الذي جعلها تنفتح على العادات الدينية الأخرى بدون أن تؤثر هذه في خاصيتها وتأصلها الفريدين. الشنتو والتقاليد التي تلازمها ظلت دائما متواجدة في مظاهر الحياة اليومية اليابانية. (ar)
- Šintó (japonsky: 神道; Šintó, v češtině označováno jako šintoismus) je původní náboženství Japonska založené na animismu a polyteismu. Jedná se o jediné náboženství vzniklé v Japonsku a dodnes se přes vliv buddhismu a konfucianismu jedná o živé náboženství. Na rozdíl od jiných mnohých náboženství šintó neobsahuje jasný výčet pravidel a dogmat.Šintó lze v současnosti rozdělit do čtyř základních skupin: císařský (neveřejné rituály císařské rodiny), (nejrozšířenější forma s nejdelší historií, do konce 2. světové války úzce spjato se Státním šintoismem (státní, válečná, nacionalistická forma)), sektářské (čítá 13 forem, vzniklých od počátku 19. století) a lidové šintó (forma rozšířená hlavně na venkově, nemá žádnou větší organizaci).V dnešní době má šintoismus asi 100 miliónů vyznavačů.Slovo ši (cs)
- Ο Σιντοϊσμός ή Σίντο, γνωστός και ως κάμι-νο-μιτσί, (ιαπωνικά: 神道, προφέρεται σίν'τοου) είναι μία θρησκεία στην Ιαπωνία. Οι θρησκειολόγοι την κατατάσσουν ως μία θρησκεία της ανατολικής Ασίας. Οι Σιντοϊστές συχνά τη θεωρούν ως την αυτόχθονα θρησκεία της Ιαπωνίας και ως μία θρησκεία της φύσης. Μερικές φορές οι επιστήμονες αποκαλούν τους οπαδούς αυτής της θρησκείας Σιντοϊστές, παρόλο που οι πιστοί σπάνια χρησιμοποιούν αυτόν τον όρο για τους εαυτούς τους. Δεν υπάρχει κεντρική εξουσία ελέγχου του Σιντοϊσμού και υπάρχει μεγάλη ποικιλομορφία μεταξύ των πιστών. Ο Σιντοϊσμός είναι πολυθεϊστικός και περιστρέφεται γύρω από τα κάμι («θεοί» ή «πνεύματα»), υπερφυσικές οντότητες, που πιστεύεται ότι κατοικούν σε όλα τα πράγματα. Ο σύνδεσμος των κάμι με τον φυσικό κόσμο έχει οδηγήσει στο να θεωρείται ο Σι (el)
- Ŝintoo, aŭ pleonasme Ŝintoismo, (japane 神道 shintō) estas unu el la indiĝenaj religioj de Japanio kaj verŝajne la plej malnova. La nomo signifas "la vojo de la dioj," aŭ pli ĝuste, "la vojo de la kamioj" (la japanaj -tō kaj -dō egalas al la ĉina -tao en taoismo). Kamioj (naturaj dioj) estas estas, ekzemple, montoj, arboj, akvofaloj, homoj, ... Oni komencis uzi la nomon nur kiam la budhismo (japane butsu-dō, "la vojo de la Budho") atingis Japanion; ĝis tiam, la religio estis sennoma. Ŝintoo dividiĝas en kvar malsamaj tipoj: Sejîo-No-Je, kaj Mesiana Eklezio. (eo)
- Sintoismoa (japonieraz: 神道 Shintō) edo kami-no-michi, "Jainkoen bidea", budismoa sartu aurretik Japonian nagusi ziren sinesteen eta praktika erlijiosoen multzoa da. Sintoismoak egungo Japonia eta antzinakoa lotzen dituzte. Xinto hitzak kanji bi lotzen ditu: "shin" (神) kami, izpiritu edo jainko esan nahi duena eta "tō" (道) "do" edo ikasketa esan nahi duena. (eu)
- El sintoísmo o shintoísmo (神道 Shintō?) es una religión originada en Japón, a veces considerada la religión indígena de Japón. Junto con el budismo, es una de las dos principales religiones del país. Una de las religiones del este asiático, se basa en la veneración de los kami, espíritus sobrenaturales que existen en toda la naturaleza. La conexión entre los kami y la naturaleza permite considerar el sintoísmo como una religión animista. (es)
- Shinto (神道 Shintō, secara harfiah bermakna "jalan Tuhan") adalah sebuah agama yang berasal dari Jepang. Diklasifikasikan sebagai Agama Asia Timur oleh para cendekiawan keagamaan, para praktisinya sering menganggapnya sebagai agama asli Jepang. Para cendekiawan terkadang menyebut para praktisinya sebagai 'penganut Shinto', meskipun para penganutnya sendiri jarang menggunakan istilah tersebut. Tidak ada otoritas pusat yang mengendalikan Shinto dan terdapat banyak keragaman di antara para praktisi. (in)
- Shinto (Japanese: 神道, romanized: Shintō) is a religion from Japan. Classified as an East Asian religion by scholars of religion, its practitioners often regard it as Japan's indigenous religion and as a nature religion. Scholars sometimes call its practitioners Shintoists, although adherents rarely use that term themselves. There is no central authority in control of Shinto, with much diversity of belief and practice evident among practitioners. (en)
- Lo shintō, scintoismo o shintoismo è una religione di natura politeista e animista nativa del Giappone. Prevede l'adorazione dei "kami", cioè divinità, spiriti naturali o semplicemente presenze spirituali. Alcuni kami sono locali e possono essere considerati come gli spiriti guardiani di un luogo particolare, ma altri possono rappresentare uno specifico oggetto o un evento naturale, come per esempio Amaterasu, la dea del Sole. Il Dio delle religioni monoteiste occidentali in giapponese viene tradotto come kami-sama (神様?). Talvolta anche le persone illustri, gli eroi e gli antenati divengono oggetto di venerazione post mortem e vengono deificati e annoverati tra i kami. (it)
- Синтои́зм, синто́ (яп. 神道 синто:, «путь богов») — традиционная политеистическая религия Японии, основанная на анимистических верованиях древних японцев. Объектами поклонения являются многочисленные божества и души умерших, называемые ками. Особенной частью традиции является поклонение природным объектам, за каждым из которых стоит свой ками. Хотя синтоизму и присущи черты примитивной религии, он обладает развитой храмовой системой и рядом общих ритуалов. В то же время отсутствуют сложное богословие, этические предписания и канонизированное священное писание. (ru)
- Xintoísmo (em japonês: 神道, transl. Shintō) é a espiritualidade tradicional do Japão e dos japoneses, considerado também uma religião pelos estudiosos ocidentais. A palavra Shinto ("Caminho dos deuses") foi adotada do chinês escrito (神道), através da combinação de dois kanji: "shin" (神 "shin"?), que significa "deuses" ou "espíritos" (originalmente da palavra chinesa shen); e "tō" (道 "tō"?), ou "do", que significa "estudo" ou "caminho filosófico" (originalmente da palavra chinesa tao). Os termos yamato-kotoba (大和言葉) e Kami no michi (神の道) costumam ser usados de maneira semelhante, e apresentam significados similares. (pt)
- Синто́ або Синтої́зм (яп. 【神道】, しんとう, [ɕintoː], сінтō, «шлях божеств»; англ. Shintō) — політеїстична язичницька релігія японців. В основі лежать анімістичні, фетишистичні, тотемістичні вірування. На відміну від світових релігій не має засновника та єдиного святого письма. Сформувалася у релігійну систему під впливом буддизму, даосизму і конфуціанства. Виконувала роль державної релігії Японії у 1870—1945 роках. Представлена декількома школами і течіями. Об'єктами поклоніння є небесні й земні божества (камі) — небожителі, духи і явища природи, герої старовини, померлі родичі, тварини, предмети побуту тощо. Основні місця вшанування божеств — святилища (дзиндзя або ясіро); найбільші з них — Ісе, Ідзумо, Іцукусіма, Нікко. Традиційні форми вшанування божеств — молебні та свята (мацурі). Немає си (uk)
|
.png){kind=link}
.png){kind=link}
