| dbo:abstract
|
- حكم الأمر الواقع أو دي فكتو (باللاتينية: dē factō) أو معمولا به. هو تعبير يعني أن الأمر مطبق على أرض الواقع لكنه ليس بالضرورة مذكورا ومنظما من قبل القانون الساري. والمصطلح المضاد له هو دي يوري. يستخدم هذا المصطلح في عدد من الموضوعات بينها القانونية أو السياسية، على سبيل المثال: رغم أنها لم تكن رسميا اللغة الرسمية في الاتحاد السوفييتي السابق إلا أن اللغة الروسية بحكم الأمر الواقع «دي فكتو» كانت اللغة الوحيدة المستخدمة في الجمهوريات السوفيتيية السابقة ولم تعلن بحكم القانون دي يوري لغة رسمية في الاتحاد السوفييتي ولفترة قصيرة إلا في 24 أبريل 1990. أيضا على سبيل المثال وفي حالة غير اعتيادية فان رئيس كوريا الشمالية السابق كيم إل سونغ الذي فارق الحياة في 8 يوليو 1994 لايزال رسميا وبحكم الدستور في بلاده «الرئيس الأبدي لجمهورية كوريا»، لذا فجميع الحكام اللاحقين لكوريا الشمالية ومنهم كيم جونغ إل «فنيا» هم بحكم الأمر الواقع قادة البلاد أو رؤسائها. كذلك فإن دولة دي فكتو تعد مستقلة فعليا مثل (صوماليلاند)، فإنه لا تعترف بها دول أخرى أو منظمات دولية بالرغم من أن لديها حكومتها المستقلة التي تمارس سلطتها الكاملة على الأراضي الواقعة تحت سيادتها. (ar)
- De facto és una expressió llatina que vol dir 'de fet' o 'pràcticament', i fa referència a situacions que no estan compreses en una llei però que es donen de fet, fent omissió de qualsevol contracte, llei, o situació legal. Aquesta expressió es contraposa a de iure, és a dir, de dret. Es pot parlar de les parelles de fet, o de la cohabitació, de facto, que fa referència a les parelles no regulades per la llei, o per un contracte matrimonial. Quan es parla de normes o estàndards de facto es fa referència a documents o eines que són seguides per la indústria com si haguessin estat aprovades per organismes oficials, però que en realitat no ho han estat. Un govern de facto és aquell que ha pres el poder després d'un cop d'estat, o per ocupar un buit de poder. També hom parla de població de facto quan es fa referència als habitants, inclosos els transeünts, que no estan inscrits al cens d'un poble, ciutat, província, et coetera. Per contra la població de iure està formada per les persones inscrites al cens, o de la nacionalitat de la que es parla. (ca)
- De facto je latinský výraz vyjadřující „ve skutečnosti“ nebo „v praxi“. Často se používá jako protiklad k latinskému de iure (což znamená „podle práva“) v případech, kdy se skutečnost nebo praxe odlišuje od právních předpisů a jiných regulací. Určitá věc nebo uspořádání se dokonce může prosadit i jako de facto standard, tedy praktická norma, protože oficiální norma (de iure) neexistuje, je málo užívaná (případně jinak nevhodná). V takových případech je normální či očekávané řídit se de facto standardem. (cs)
- Η λατινική φράση de facto (ντε φάκτο, εκ των de = «από» και factum (ονομ.)/facto (αφαιρ.) = «γεγονός, πράξη») σημαίνει «εκ των γεγονότων» ή «εκ των πραγμάτων». Στην νομοθεσία, συχνά σημαίνει «αυτό που εφαρμόζεται πρακτικά αλλά που δεν επιβάλλεται από τον νόμο», ή «μια πράξη ή μια πραγματικότητα όχι επίσημα κατοχυρωμένη». Χρησιμοποιείται συχνά σε αντίθεση με το ντε γιούρε (= de jure, το οποίο σημαίνει «κατά τον νόμο») όταν γίνεται αναφορά σε θέματα νόμου, κυβέρνησης, ή σε τεχνικά θέματα (όπως τα πρότυπα ντε φάκτο) τα οποία αποτελούν κοινή εμπειρία όπως αυτή δημιουργήθηκε ή αναπτύχθηκε χωρίς νομοθεσία ή ακόμη και ενάντια σε αυτήν. Όταν χρησιμοποιείται σε νομικό περιεχόμενο, το ντε γιούρε επισημαίνει αυτό που λέει ο νόμος, ενώ το ντε φάκτο επισημαίνει εκείνο που συμβαίνει στην πράξη. (el)
- De facto estas latina esprimo uzata en pluraj lingvoj por esprimi "fakte" (aŭ "fakta"), "efektive" aŭ "en praktiko". Oni uzas ĝin kiel kontraŭaĵon al la latina de jure ("laŭ leĝo", "laŭ juro") en okazoj, kiam fakto aŭ praktiko diferencas de reguloj kaj preskriboj. Certa objekto aŭ aranĝo eĉ povas iĝi de facto standard (esprimo anglalingva), tio estas praktika normo, laŭfakta normo, ĉar oficiala normo (de iure) ne ekzistas aŭ ĝi estas malmulte uzata en praktiko, eventuale eĉ nekonvena. En tiuj okazoj la produktantoj normale direktas sin laŭ la la praktika (de facto) normo. Registaro ''de facto'' (do fakte aŭ ne de iure) estas tiu kiu funkcias kiel registaro sed ne estas agnoskita oficiale fare de iu ajn jura regularo. (eo)
- De facto (/deɪ ˈfæktoʊ, di-, də-/ day FAK-toh, dee -; Latin: de facto [deː ˈfaktoː], "in fact") describes practices that exist in reality, whether or not they are officially recognized by laws or other formal norms. It is commonly used to refer to what happens in practice, in contrast with de jure ("by law"), which refers to things that happen according to official law, regardless of whether the practice exists in reality. (en)
- De facto es una locución latina que significa literalmente 'de hecho', esto es, por la fuerza de los hechos, aunque carezca de reconocimiento jurídico. Se opone a de iure, que significa 'de derecho'. Esta locución está plenamente incorporada en el idioma español pero, según la Ortografía de la lengua española (2010) de la RAE, esta frase debe escribirse en cursiva. (es)
- De facto "izatez" esan nahi duen latinezko lokuzioa da. Zuzenbide arloan, "egiatan, baina ez legeak aginduta" edo "jardutean, baina ez ofizialki eratuta" esan nahi du. Kontrako esamoldea de iure da ("legeak aginduta" esan nahi duena) eta normalean legeak, gobernuak edo gertaerak definitzeko erabiltzen da. Egoera legala adierazteko, de jure legeak agindutakoa azaltzen du, de facto, aldiz, egiatan gertatzen dena azaltzen du. Gobernuak definitzeko esamoldea hau Argentinako Konstituzioak erabili zuen lehendabizikoz, antzinean izandako zenbait gobernu definitzeko. Analogia erabiliz, beste gizarte zientziek ere esamoldea erabili dute: adibidez, ekonomian de factozko monopolioa ekoizle asko duen baina merkatuaren menderatzaile bakarra duen sistema da. (eu)
- Is leagan cainte é ón Laidin an frása De facto. Is í an chiall atá leis ná "de réir chleachtais" nó "ó ghníomh" ach ní de réir dlí. (ga)
- De facto dalam bahasa Latin adalah ungkapan yang berarti "pada kenyataannya (fakta)" atau "pada praktiknya". Dalam hukum dan pemerintahan, istilah ini mengacu praktik yang sudah terjadi, meski hal tersebut tidak diakui secara resmi di mata hukum. Istilah ini biasa digunakan sebagai kebalikan dari de jure (yang berarti "menurut hukum") ketika orang mengacu kepada hal-hal yang berkaitan dengan hukum, pemerintahan, atau hal-hal teknis (seperti misalnya standar), yang ditemukan dalam pengalaman sehari-hari yang diciptakan atau berkembang tanpa atau berlawanan dengan peraturan. Bila orang sedang berbicara tentang suatu situasi hukum, de jure merujuk kepada apa yang dikatakan hukum, sementara de facto merujuk kepada apa yang terjadi pada praktiknya. Istilah de facto dapat pula digunakan apabila tidak ada hukum atau standar yang relevan, tetapi sebuah praktik yang lazim sudah mapan dan diterima, meskipun mungkin tidak sepenuhnya bersifat universal. Berdasarkan sifatnya, de facto terbagi dua yaitu: 1.
* sementaraDe facto bersifat sementara adalah pengakuan dari negara lain tanpa melihat perkembangan negara tersebut. Apabila negara tersebut hancur, maka negara lain akan menarik pengakuannya. 2.
* tetapDe facto bersifat tetap adalah pengakuan dari negara lain terhadap suatu negara yang hanya bisa menimbulkan hubungan di bidang perdagangan dan ekonomi. (in)
- De facto (prononcer « dé facto ») est une locution latine signifiant « de par les faits », « dans les faits » ou encore « dans la pratique ». Elle s'oppose couramment à la locution « de jure » (signifiant « de par la loi » ou « en droit »). Elle est utilisée pour désigner ce qui relève des faits, en opposition à ce qui est avancé par un groupe comme étant officiel (et conséquemment pas nécessairement vrai ou appliqué dans la réalité). De facto peut également désigner ce qui est officieux sans forcément être officiel. (fr)
- De facto is Latijn voor "in feite" of "in de praktijk". Het tegenovergestelde van de facto is de jure of "formeel", dat op een officiële regeling zoals een wet of een overeenkomst betrekking heeft. De facto en de jure worden vooral tegelijk gebruikt, wanneer de twee in de praktijk niet overeenkomen, dus als een formele regeling anders is of ontbreekt. (nl)
- 데 팍토(라틴어: De facto)는 사실상(事實上)의 의미로 쓰이는 표현으로, 법적으로 공인된 사항이 아니더라도 실제 존재하는 사례를 가리키는 말이다. 현실에서 일어난 일을 가리킨다는 점에서 법적으로 일어난 (법에 의해 인정된) 일을 가리키는 데 유레(De jure)와 대비되어 사용된다. 널리 인정되는 비공식적 관습을 데 팍토 표준(de facto standard; 사실상 표준)이라 부르기도 한다. 사회과학에서 데 팍토 표준이기도 한 자발적 표준은 의 일반적인 해결책이다. (ko)
- デ・ファクト（ラテン語: de facto、英語発音: [diːˈfæktou] ディーファクトウ）とは、「事実上の」という意味を表す、ラテン語表現に由来する言葉。政府、標章、技術標準、言語などが、法律や条例といった規則ではなく、慣習や成り行きによって実態化されている状態を表すのに使用される。対義語は、「法律上の」「規則上の」という意味のde jure（デ・ジュリ）である。 (ja)
- De facto ("di fatto", "in realtà") è una locuzione latina utilizzata nel linguaggio giuridico e in quello comune per indicare un elemento che è nella pratica in vigore (o in essere), pur non avendo un riconoscimento ufficiale. La locuzione è spesso usata in contrapposizione a de iure, che significa "di diritto", "per legge". Ad esempio viene chiamata norma de facto una norma che, sebbene non ufficializzata da un ente preposto (quale ad esempio l'Organizzazione Internazionale per le Standardizzazioni), è così diffusa da essere comunque riferimento globale. (it)
- Inom juridiken är de facto (betyder "faktiskt", av latin: de facto [deː ˈfaktoː]) ett begrepp som syftar de faktiska omständigheterna, hur det i själva verket föreligger. Detta sätts ofta i motsats till de jure ("rättsligt") som syftar på vad lagen säger. (sv)
- De facto (pronúncia: [deː ˈfaktoː]) é uma expressão latina que significa "na prática", tendo como expressão antónima a de jure, que significa "pela lei" ou "na teoria". Esta difere do advérbio comum corrente do português e espanhol "de facto/de fato" pelo seu significado jurídico. (pt)
- De facto (z łac., czyt. de fakto), w rzeczywistości – faktycznie, w rzeczywistości, w praktyce, rzeczywiście, w przeciwieństwie do prognoz lub zamierzeń; w języku prawniczym przeciwstawne do de iure. Fraza ta bywa również stosowana do wzmocnienia znaczenia zdania jako figura stylistyczna. (pl)
- Де-фа́кто (лат. de facto — «на деле», «фактически») — латинское крылатое выражение, которое используется для обозначения действительности происходящего, не подкреплённой юридически. Часто употребляется с целью подчеркнуть различие формального описания событий («де-юре») с фактической реальностью. (ru)
- de facto（拉丁語：de facto "in fact"（事实上），拉丁語發音：[deː ˈfaktoː]，英語發音：/deɪ ˈfæktoʊ, di -/day FAK-toh, dee -）是拉丁語法學詞彙，意旨即使不被法律承認，現實上仍存在著的事實；相比之下，de jure（“by law”（法律上））指因循法律而存在的事實。 (zh)
- Де-фа́кто (лат. de facto «на ділі», «фактично») — латинський вираз. Зазвичай використовується як антонім латинського терміна де-юре в законодавчій, політичній, управлінській і технічній (відносно стандартів) сферах, коли в звичайну практику вводяться елементи без відповідної офіційної підтримки. Наприклад, при розборі правової ситуації «де-юре» означає вимоги закону, тоді як de facto говорить про те, що відбувається насправді (будь це законно або незаконно), реальний стан справ. Термін «уряд де-факто» застосовується відносно органів влади, які тримаються при владі в певній країні, успішно поваливши (хоч би і тимчасово) законно обрані інститути влади і встановивши свої на їхнє місце. Також уживається в міжнародному праві для опису дійсних взаємин сторін, тоді як офіційні взаємини зазвичай трактуються як де-юре. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- De facto je latinský výraz vyjadřující „ve skutečnosti“ nebo „v praxi“. Často se používá jako protiklad k latinskému de iure (což znamená „podle práva“) v případech, kdy se skutečnost nebo praxe odlišuje od právních předpisů a jiných regulací. Určitá věc nebo uspořádání se dokonce může prosadit i jako de facto standard, tedy praktická norma, protože oficiální norma (de iure) neexistuje, je málo užívaná (případně jinak nevhodná). V takových případech je normální či očekávané řídit se de facto standardem. (cs)
- Η λατινική φράση de facto (ντε φάκτο, εκ των de = «από» και factum (ονομ.)/facto (αφαιρ.) = «γεγονός, πράξη») σημαίνει «εκ των γεγονότων» ή «εκ των πραγμάτων». Στην νομοθεσία, συχνά σημαίνει «αυτό που εφαρμόζεται πρακτικά αλλά που δεν επιβάλλεται από τον νόμο», ή «μια πράξη ή μια πραγματικότητα όχι επίσημα κατοχυρωμένη». Χρησιμοποιείται συχνά σε αντίθεση με το ντε γιούρε (= de jure, το οποίο σημαίνει «κατά τον νόμο») όταν γίνεται αναφορά σε θέματα νόμου, κυβέρνησης, ή σε τεχνικά θέματα (όπως τα πρότυπα ντε φάκτο) τα οποία αποτελούν κοινή εμπειρία όπως αυτή δημιουργήθηκε ή αναπτύχθηκε χωρίς νομοθεσία ή ακόμη και ενάντια σε αυτήν. Όταν χρησιμοποιείται σε νομικό περιεχόμενο, το ντε γιούρε επισημαίνει αυτό που λέει ο νόμος, ενώ το ντε φάκτο επισημαίνει εκείνο που συμβαίνει στην πράξη. (el)
- De facto (/deɪ ˈfæktoʊ, di-, də-/ day FAK-toh, dee -; Latin: de facto [deː ˈfaktoː], "in fact") describes practices that exist in reality, whether or not they are officially recognized by laws or other formal norms. It is commonly used to refer to what happens in practice, in contrast with de jure ("by law"), which refers to things that happen according to official law, regardless of whether the practice exists in reality. (en)
- De facto es una locución latina que significa literalmente 'de hecho', esto es, por la fuerza de los hechos, aunque carezca de reconocimiento jurídico. Se opone a de iure, que significa 'de derecho'. Esta locución está plenamente incorporada en el idioma español pero, según la Ortografía de la lengua española (2010) de la RAE, esta frase debe escribirse en cursiva. (es)
- Is leagan cainte é ón Laidin an frása De facto. Is í an chiall atá leis ná "de réir chleachtais" nó "ó ghníomh" ach ní de réir dlí. (ga)
- De facto (prononcer « dé facto ») est une locution latine signifiant « de par les faits », « dans les faits » ou encore « dans la pratique ». Elle s'oppose couramment à la locution « de jure » (signifiant « de par la loi » ou « en droit »). Elle est utilisée pour désigner ce qui relève des faits, en opposition à ce qui est avancé par un groupe comme étant officiel (et conséquemment pas nécessairement vrai ou appliqué dans la réalité). De facto peut également désigner ce qui est officieux sans forcément être officiel. (fr)
- De facto is Latijn voor "in feite" of "in de praktijk". Het tegenovergestelde van de facto is de jure of "formeel", dat op een officiële regeling zoals een wet of een overeenkomst betrekking heeft. De facto en de jure worden vooral tegelijk gebruikt, wanneer de twee in de praktijk niet overeenkomen, dus als een formele regeling anders is of ontbreekt. (nl)
- 데 팍토(라틴어: De facto)는 사실상(事實上)의 의미로 쓰이는 표현으로, 법적으로 공인된 사항이 아니더라도 실제 존재하는 사례를 가리키는 말이다. 현실에서 일어난 일을 가리킨다는 점에서 법적으로 일어난 (법에 의해 인정된) 일을 가리키는 데 유레(De jure)와 대비되어 사용된다. 널리 인정되는 비공식적 관습을 데 팍토 표준(de facto standard; 사실상 표준)이라 부르기도 한다. 사회과학에서 데 팍토 표준이기도 한 자발적 표준은 의 일반적인 해결책이다. (ko)
- デ・ファクト（ラテン語: de facto、英語発音: [diːˈfæktou] ディーファクトウ）とは、「事実上の」という意味を表す、ラテン語表現に由来する言葉。政府、標章、技術標準、言語などが、法律や条例といった規則ではなく、慣習や成り行きによって実態化されている状態を表すのに使用される。対義語は、「法律上の」「規則上の」という意味のde jure（デ・ジュリ）である。 (ja)
- De facto ("di fatto", "in realtà") è una locuzione latina utilizzata nel linguaggio giuridico e in quello comune per indicare un elemento che è nella pratica in vigore (o in essere), pur non avendo un riconoscimento ufficiale. La locuzione è spesso usata in contrapposizione a de iure, che significa "di diritto", "per legge". Ad esempio viene chiamata norma de facto una norma che, sebbene non ufficializzata da un ente preposto (quale ad esempio l'Organizzazione Internazionale per le Standardizzazioni), è così diffusa da essere comunque riferimento globale. (it)
- Inom juridiken är de facto (betyder "faktiskt", av latin: de facto [deː ˈfaktoː]) ett begrepp som syftar de faktiska omständigheterna, hur det i själva verket föreligger. Detta sätts ofta i motsats till de jure ("rättsligt") som syftar på vad lagen säger. (sv)
- De facto (pronúncia: [deː ˈfaktoː]) é uma expressão latina que significa "na prática", tendo como expressão antónima a de jure, que significa "pela lei" ou "na teoria". Esta difere do advérbio comum corrente do português e espanhol "de facto/de fato" pelo seu significado jurídico. (pt)
- De facto (z łac., czyt. de fakto), w rzeczywistości – faktycznie, w rzeczywistości, w praktyce, rzeczywiście, w przeciwieństwie do prognoz lub zamierzeń; w języku prawniczym przeciwstawne do de iure. Fraza ta bywa również stosowana do wzmocnienia znaczenia zdania jako figura stylistyczna. (pl)
- Де-фа́кто (лат. de facto — «на деле», «фактически») — латинское крылатое выражение, которое используется для обозначения действительности происходящего, не подкреплённой юридически. Часто употребляется с целью подчеркнуть различие формального описания событий («де-юре») с фактической реальностью. (ru)
- de facto（拉丁語：de facto "in fact"（事实上），拉丁語發音：[deː ˈfaktoː]，英語發音：/deɪ ˈfæktoʊ, di -/day FAK-toh, dee -）是拉丁語法學詞彙，意旨即使不被法律承認，現實上仍存在著的事實；相比之下，de jure（“by law”（法律上））指因循法律而存在的事實。 (zh)
- حكم الأمر الواقع أو دي فكتو (باللاتينية: dē factō) أو معمولا به. هو تعبير يعني أن الأمر مطبق على أرض الواقع لكنه ليس بالضرورة مذكورا ومنظما من قبل القانون الساري. والمصطلح المضاد له هو دي يوري. يستخدم هذا المصطلح في عدد من الموضوعات بينها القانونية أو السياسية، على سبيل المثال: رغم أنها لم تكن رسميا اللغة الرسمية في الاتحاد السوفييتي السابق إلا أن اللغة الروسية بحكم الأمر الواقع «دي فكتو» كانت اللغة الوحيدة المستخدمة في الجمهوريات السوفيتيية السابقة ولم تعلن بحكم القانون دي يوري لغة رسمية في الاتحاد السوفييتي ولفترة قصيرة إلا في 24 أبريل 1990. (ar)
- De facto és una expressió llatina que vol dir 'de fet' o 'pràcticament', i fa referència a situacions que no estan compreses en una llei però que es donen de fet, fent omissió de qualsevol contracte, llei, o situació legal. Aquesta expressió es contraposa a de iure, és a dir, de dret. Un govern de facto és aquell que ha pres el poder després d'un cop d'estat, o per ocupar un buit de poder. (ca)
- De facto estas latina esprimo uzata en pluraj lingvoj por esprimi "fakte" (aŭ "fakta"), "efektive" aŭ "en praktiko". Oni uzas ĝin kiel kontraŭaĵon al la latina de jure ("laŭ leĝo", "laŭ juro") en okazoj, kiam fakto aŭ praktiko diferencas de reguloj kaj preskriboj. Certa objekto aŭ aranĝo eĉ povas iĝi de facto standard (esprimo anglalingva), tio estas praktika normo, laŭfakta normo, ĉar oficiala normo (de iure) ne ekzistas aŭ ĝi estas malmulte uzata en praktiko, eventuale eĉ nekonvena. En tiuj okazoj la produktantoj normale direktas sin laŭ la la praktika (de facto) normo. (eo)
- De facto "izatez" esan nahi duen latinezko lokuzioa da. Zuzenbide arloan, "egiatan, baina ez legeak aginduta" edo "jardutean, baina ez ofizialki eratuta" esan nahi du. Kontrako esamoldea de iure da ("legeak aginduta" esan nahi duena) eta normalean legeak, gobernuak edo gertaerak definitzeko erabiltzen da. Egoera legala adierazteko, de jure legeak agindutakoa azaltzen du, de facto, aldiz, egiatan gertatzen dena azaltzen du. Gobernuak definitzeko esamoldea hau Argentinako Konstituzioak erabili zuen lehendabizikoz, antzinean izandako zenbait gobernu definitzeko. (eu)
- De facto dalam bahasa Latin adalah ungkapan yang berarti "pada kenyataannya (fakta)" atau "pada praktiknya". Dalam hukum dan pemerintahan, istilah ini mengacu praktik yang sudah terjadi, meski hal tersebut tidak diakui secara resmi di mata hukum. Istilah de facto dapat pula digunakan apabila tidak ada hukum atau standar yang relevan, tetapi sebuah praktik yang lazim sudah mapan dan diterima, meskipun mungkin tidak sepenuhnya bersifat universal. Berdasarkan sifatnya, de facto terbagi dua yaitu: (in)
- Де-фа́кто (лат. de facto «на ділі», «фактично») — латинський вираз. Зазвичай використовується як антонім латинського терміна де-юре в законодавчій, політичній, управлінській і технічній (відносно стандартів) сферах, коли в звичайну практику вводяться елементи без відповідної офіційної підтримки. Наприклад, при розборі правової ситуації «де-юре» означає вимоги закону, тоді як de facto говорить про те, що відбувається насправді (будь це законно або незаконно), реальний стан справ. (uk)
|
