| dbo:abstract
|
- الإمبريالية، سياسة أو آيديولوجية تهدف لتوسيع نطاق حكم الشعوب والدول الأخرى بغية زيادة فرص الوصول السياسي والاقتصادي وزيادة السلطة والسيطرة، ويكون ذلك غالبًا من خلال استخدام القوة الصارمة، وخاصة القوة العسكرية، ولكن أيضًا من خلال القوة الناعمة. ترتبط الإمبريالية بمفاهيم الاستعمار والإمبراطورية، مع ذلك، تعد الإمبريالية مفهومًا متميزًا يمكن أن ينطبق على أشكال أخرى من التمدد، وعلى العديد من أشكال الحكومة. (ar)
- L'imperialisme és l'expansió del propi territori o de la mateixa influència a força de dominar altres països i formar una unitat. La dominació pot ser territorial, com passava al colonialisme, cultural o econòmica, o una combinació dels tres factors. Els dominis geogràfics inclouen l'imperi Mongol, l'Imperi Romà, l'Imperi Otomà, el Sacre Imperi Romanogermànic, l'imperi Portuguès, l'imperi Espanyol, l', l'imperi Persa, l'imperi Francès, l'imperi Rus, l', l'imperi Xinès o l'Imperi Britànic, però el terme també es pot aplicar als camps del coneixement, les creences, els valors i el saber, com és el cas en els imperis cristians (vegeu cristianisme) o musulmans (vegeu califat). (ca)
- Un imperi és un gran estat multiètnic, on el poder polític està dominat per una part o una persona, habitualment l'emperador, que té poder absolut. El càrrec d'emperador històricament ha sigut generalment hereditari. El terme modern prové del llatí imperium gràcies a l'Imperi Romà, fundat el 31 aC. Tanmateix, el concepte polític efectiu del que és un imperi va néixer alguns milers d'anys abans que els romans. Probablement el primer exemple fos l'imperi accadi. Un imperi pot tenir diverses formes. Tradicionalment, els imperis eren els regnes d'una monarquia potent, sota el comandament d'un emperador. Històricament, el naixement d'un imperi és conseqüència del fet que militarment el regne més fort ha conquerit altres regnes i inclosos en els seus territoris creant una unió política més gran. Sovint, aquests estats multiètnics troben força en la unió d'una mateixa religió. Així mateix passà amb la Roma de Constantí I el Gran. El descobriment del nou món va possibilitar que molts regnes comencessin amb el model del colonialisme, que es refereix al control dels territoris colonitzats per part de les potències europees. La Primera Guerra Mundial fou precisament una lluita per la supremacia dels diferents imperis europeus, ja que en el conflicte hi batallaren l'Imperi Rus, l'otomà, l'austríac, etc. Subimperi és un estat relacionat amb altres potències, però que depèn d'una altra potència imperial. Per exemple, durant la guerra freda, Cuba (al costat de l'URSS) i Sud-àfrica (Estats Units) van batallar a Angola en lloc de l'URSS i els Estats Units respectivament. Alguns títols utilitzats pels caps d'imperis eren cèsar (Roma), tsar (Rússia), emperador o kàiser. (ca)
- Imperialismus je pojem užívaný k označení velmocenské, dobyvačné, expanzivní a militantní politiky, vedené snahou o rozšíření vlivu jednoho státu nad jinými s cílem vytvoření velmoci nebo získání dominantního vlivu nad územím, na které si tento stát činí nárok z historických, nacionálních, náboženských, ekonomických nebo politických důvodů (přírodní bohatství, levné pracovní síly, strategické body). (cs)
- Říše je pojem používaný v historii a politice označující rozsáhlý stát, který se zpravidla skládá z vícero politických, územních nebo etnických jednotek, nacházejících se v různém stupni závislosti.[zdroj?!] (cs)
- الإمْبِرَاطُورِيّة (باللاتينية: Imperium) وتعني السلطة أو القوة. وسياسياً، الإمبراطورية هي مجموعة كبيرة من الدول والأقاليم والشعوب التي وُحِّدت وحُكِمت من قبل عاهل (إمبراطور) أو حكومة أوليغاركية. إن للـ إمبراطورية تُؤسّس وتقام بطريقيتين: (1) كـ إمبراطورية اقاليمية (أي مبنية على الأقاليم) وهي ناتجة عن الإخضاع والسيطرة المباشرة باستخدام القوة (عبر القوة المباشرة أو العمليات الميدانية على الأرض لفرض إرادة الإمبراطور)، و(2) كـ إمبراطورية مهيمنة وهي ناتجة عن سيطرة غير مباشرة باستخدام النفوذ والتأثير (عبر الإيحاء بإمكانية الإمبراطور ان يفرض أهدافه المأمولة عبر القوة المباشرة). والنوع الأول من النوعين يؤمّن للإمبراطورية النفوذ السياسي الأقوى والمغانم الأكبر، لكنّه يحد من قدرتها على المواصلة في التوسع ذلك أن الإمبراطورية ستضطر إلى ربط قواها العسكرية بالحاميات الثابتة لاحتلال الإقليم المسيطر عليه حديثاً. أما النوع الثاني فإنه يؤمن المغانم الأقل والسيطرة الأقل على الإقليم المنضم، لكنه يعفي الإمبراطورية من إبقاء حاميات الجيش فتكون جاهزةً للمزيد من التوسع العسكري. وقد نزعت الإمبراطوريات عادة لأن تكون ضمن مساحات جغرافية متصله أو ما يُعبّر عنه بالفضاء المتصل (الإمبراطورية المغولية والإمبراطورية الميدية). وهو خلاف الفضاء غير المتصل الذي تميزت به الإمبراطوريات البحرية ذات البراري والجزر المنفصلة والمتناثرة عبر مساحات جغرافية متباعدة (الإمبراطورية الأثينية والإمبراطورية البريطانية). (ar)
- Als Imperialismus (von lateinisch imperare „herrschen“; imperium „Weltreich“; etwa bei Imperium Romanum) bezeichnet man das Bestreben eines Staatswesens bzw. seiner politischen Führung, in anderen Ländern oder bei anderen Völkern politischen und wirtschaftlichen Einfluss zu erlangen, bis hin zu deren Unterwerfung und zur Eingliederung in den eigenen Machtbereich. Typischerweise geht das damit einher, eine ungleiche wirtschaftliche, kulturelle oder territoriale Beziehung aufzubauen und aufrechtzuerhalten. Imperialismus wurde im Nachhinein auch für eine Reihe von antiken Großreichen angenommen. Der Begriff als solcher wurde im 16. Jahrhundert geprägt und galt damals als Negativbezeichnung für eine auf Militärmacht und Despotie – im Gegensatz zum Rechtsstaat – basierende Herrschaft. Als eigentliches Zeitalter des Imperialismus gilt das späte 19. Jahrhundert, wozu auch die verschiedenen marxistischen Imperialismustheorien beitrugen. Der Begriff Imperialismus umfasst mehr als Kolonialismus und muss deshalb vor allem von Kolonisierung getrennt werden. Edward Said sieht beim Imperialismus „die Praxis, Theorie und die Benehmensregeln eines dominierenden städtischen Zentrums gegenüber einem regierten fernen Territorium“, der Provinz. Said zufolge sei Kolonisierung nicht mehr als die Besiedlung entfernter Länder. stimmt dem insoweit zu, als Imperialismus aus dem Zentrum operiere, als staatliche Politik, während Kolonisierung nicht mehr als Siedlungs- oder Wirtschaftsentwicklung bedeute. Von der bewussten Politik der Machtprojektion und der Erweiterung von Regierungsgewalt auf verschiedene Territorien ist der weiter gefasste Begriff des Kulturimperialismus zu unterscheiden, wie auch der der kulturellen Hegemonie im Sinne Antonio Gramscis. (de)
- Ο ιμπεριαλισμός (γνωστός και ως επεκτατισμός) αποτελεί πολιτική επέκτασης του ελέγχου ή της εξουσίας που ασκείται σε ξένες οντότητες ως μέσο απόκτησης και/ή διατήρησης μιας αυτοκρατορίας. Αυτό συμβαίνει είτε μέσω άμεσης εδαφικής κατάκτησης ή εποικισμού είτε με έμμεσες μεθόδους άσκησης ελέγχου στα πολιτικά και/ή τα οικονομικά δρόμενα άλλων κρατών. Ο όρος αυτός χρησιμοποιείται συχνά για να περιγράψει την πολιτική επικυριαρχίας ενός έθνους σε άλλες χώρες, ανεξάρτητα από το αν το έθνος θεωρεί τον εαυτό του μέρος της αυτοκρατορίας. Η «Εποχή του Ιμπεριαλισμού» συνήθως αναφέρεται στην περίοδο του που ξεκίνησε το 1860, όταν κυρίαρχα ευρωπαϊκά κράτη ξεκίνησαν τον αποικισμό άλλων ηπείρων. Ετυμολογικά, ο όρος ιμπεριαλισμός προέρχεται από τη λατινική λέξη imperium (αυτοκρατορία) και αρχικά αποτέλεσε νεολογισμό στη γαλλική γλώσσα (impérialisme), κατά τα τέλη του 1800 , για να περιγράψει την πολιτική κάποιων κρατών, όπως οι επεκτάσεις της Βρετανίας και της Γαλλίας στην Αφρική και την Αμερική. Στο έργο του Ιμπεριαλισμός, το Ανώτατο Στάδιο του Καπιταλισμού ο Λένιν υποστήριξε ότι ο καπιταλισμός στις αρχές του 20ού αιώνα πέρασε σε ένα νέο στάδιο, τον ιμπεριαλισμό, αποσκοπώντας στην εύρεση νέων αγορών και πόρων. Η θεωρία της μετάβασης του καπιταλισμού στο νέο στάδιο, τον ιμπεριαλιστικό καπιταλισμό υποστηρίχτηκε επίσης από τη Ρόζα Λούξεμπουργκ. Το βασικό χαρακτηριστικό του ιμπεριαλισμού σε σχέση με την προηγούμενη ποιότητα του καπιταλισμού είναι κατά το Λένιν "το πέρασμα από την κατάκτηση των εδαφών στο μοίρασμα και ξαναμοίρασμα των αγορών ανάμεσα στα ιμπεριαλιστικά κέντρα. Μοίρασμα των αγορών σημαίνει και εξαγωγή των καπιταλιστικών κοινωνικών σχέσεων στις αποικίες". Έκτοτε, ο όρος αυτός έχει επεκταθεί από τους Μαρξιστές διανοούμενους ώστε να αποτελεί συνώνυμο της καπιταλιστικής και του τραπεζικού συστήματος. (el)
- Αυτοκρατορία είναι μια γεωγραφικά εκτεταμένη ομάδα κρατών και ανθρώπων (εθνοτήτων), ενωμένων κάτω από την κυριαρχία του αυτοκράτορα ή μιας ολιγαρχίας, οι οποίοι ασκούν απόλυτο εξωτερικό και εσωτερικό έλεγχο σ' αυτή. Συνήθως, ο αυτοκράτορας για να διαχειριστεί αποτελεσματικότερα την αυτοκρατορία, αναθέτει κάποιες εξουσίες σε «τοπικούς» κυβερνήτες (έπαρχους), που ασκούν εσωτερική διοίκηση στις επαρχίες, ή σε αντιβασιλείς και βασιλείς που ασκούν διοίκηση σε ομόσπονδα κράτη, χωρίς τα κράτη αυτά να αμφισβητούν την κυριαρχία του αυτοκράτορα και να παύουν να υπόκεινται εδαφικά και διοικητικά στην αυτοκρατορία. Επίσης, μια αυτοκρατορία είναι συνήθως ένα πολυεθνικό κράτος, δηλαδή στην επικράτεια της ζουν διάφοροι λαοί και πολιτισμοί. Χαρακτηριστικά παραδείγματα αυτοκρατοριών στην ιστορία είναι η Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία και η συνέχεια της, η Βυζαντινή Αυτοκρατορία, η Βρετανική Αυτοκρατορία, η Οθωμανική Αυτοκρατορία, η Γαλλική αυτοκρατορία, η Ρωσική Αυτοκρατορία, ή ακόμα και η Αυτοκρατορία του Μεγάλου Αλεξάνδρου κ.α. Κατά το τέλος του 19ου αιώνα, οι περισσότερες αυτοκρατορίες είχαν παρακμάσει ή κατακτηθεί/αλλάξει πολίτευμα. Σήμερα δεν υπάρχουν άλλες αυτοκρατορίες. Οι αυτοκρατορίες μπορούν να διοικούνται από έναν αυτοκράτορα ή ένα σουλτάνο κ.ο.κ. Σήμερα η Ιαπωνία είναι αυτοκρατορία μόνο κατ'όνομα, καθώς ο αυτοκράτορας είναι καθαρά διακοσμητικός και η χώρα είναι πλήρως εκδημοκρατισμένη. (el)
- Imperiismo aŭ imperialismo estas nocio por politiko, gvidita de klopodo disvastigi influon de unu ŝtato je aliaj. Celo estas krei grandpotencon aŭ akiri dominan influon en teritorio, kiun tiu ĉi ŝtato pretendas (pro historiaj aŭ naciismaj kaŭzoj). Vidu artikolon Imperio. Imperiismo, estas difinita de la Dictionary of Human Geography (vortaro pri homa geografio), kiel "an unequal human and territorial relationship, usually in the form of an empire, based on ideas of superiority and practices of dominance, and involving the extension of authority and control of one state or people over another" (malegaleca homa kaj teritoria rilataro, kutime en la formo de imperio, bazite sur ideoj de supereco kaj praktikoj de dominado, kaj rezulte en la etendo de aŭtoritato kaj kontrolo de unu ŝtato aŭ popolo super alia). Lewis Samuel Feuer identigas du ĉefajn subtipojn de imperiismo; la unua estus la "regressive imperialism" (malprogresema imperiismo) identigita kun simpla konkero, klara ekspluatado, formortigo aŭ malpliigo de nedeziritaj popoloj, kaj setlado de deziritaj popoloj en tiuj teritorioj. La dua tipo identigita de Feuer estus la "progressive imperialism" (progresema imperiismo) kiu fondiĝus sur kosmopolita rigardo al homaro, kiu permesas la etendon de civilizacio al nome "nedisvolviĝintaj" socioj por plialtigi vivnivelojn kaj kulturnivelojn en la konkeritaj teritorioj, kaj permeso al konkerita popolo por asimiliĝi al la imperia socio, kies ekzemplo povus esti la kosmopolita Aĥemenida Imperio. La moderna koncepto de imperiismo estas la praktiko de dominado fare de lando kun pli forta ekonomia kaj komerca povo, por ampleksigi siajn influojn super malpli disvolviĝintaj landoj.La termino estas pridisputata, ĉar kelkaj opinias, ke ne estas imperiismo, aliaj kiuj ja ekzistas, sed estas nemalica, kaj aliaj kiuj ekzistas malprofite por la dominataj landoj. (eo)
- Imperio estas granda, multetna regno, kies politika strukturo estas tenata kuna per . (Komparu kun federacio, kie granda multetna ŝtato baziĝas sur reciproka konsento inter la partoprenantoj.) La moderna termino venas de la latina imperium ("imperiumo"), kiu estis fabrikita por eble la plej konata ekzemplo de tia politika strukturo, la Romia imperio, fondita en -31. Tamen, la efektiva politika koncepto antaŭas la Romianojn je kelkmilo da jaroj. Probable la unua ekzemplo estis la Akada Imperio de . Imperio povas havi kelkajn formojn. Tradicie, imperioj estas regataj de potencaj monarkioj, sub la gvido de hereda (aŭ iakaze, mem-deklarita) imperiestro. Historie, la plejparto de la imperioj estiĝis kiel rezulto de tio, ke milite forta regno konkeras aliajn regnoj kaj inkluzivas ilin en pli grandan politikan union. Ofte ĉi tiaj multetnaj estaĵoj estis fortigitaj per la enkonduko de komuna religio, kiel okazis sub Konstanteno la 1-a de la Romia Imperio. La malkovra de la Nova Mondo provizis eblecon al multaj eŭropaj regnoj komenci programojn de imperiismo laŭ alia modelo, koloniismo. Laŭ ĉi tiu modelo, regataj regnoj estis subalternaj al la imperia ŝtato, anstataŭ kiel en pli fruaj imperioj. Tio kondukis al multe da indigno ĉe la , kaj tial probable al la fina forpaso de ĉi tiu sistemo en la frua 20-a jarcento. Alia problemo de la eŭropa imperia modelo eblas priskribi kiel . Pro la oportuneco, imperia potenco emis dislimi klientajn ŝtatoj surbaze sole de la oportuneco de geografio, kaj malatendis grandegajn kulturajn diferencojn en la rezulta regiono. Ekzemplon de la sekvantaj problemoj eblas vidi en Hindio. Iam parto de la Brita imperio, post kiam Hindio gajnis sian sendependecon ĝi rapide krevis laŭ kulturaj linioj, produktante la landon Pakistano, kiu poste krevis denove, kio rezultigis la landon Bangladeŝo. La ideo de "imperio" en la moderna mondo, kvankam ĝi ankoraŭ ekzistas politke, perdas koherecon semantike. Ekzemple, eksa Sovetunio taŭgas al multaj el la kriterioj de imperio, sed tamen ne pretendis estis imperio, nek estis regata de tradicia hereda "imperiestro" (vidu: ). En la frua 21-a jarcento, oni povas vidi emojn alludi Usonon kiel imperion, laŭ la libro Empire (Imperio) de Antonio Negri kaj . Laŭ diro de Edward Said, ĉiu imperio diras al si mem kaj al la mondo, ke, malsame al ceteraj imperioj, ĝia celo ne estas ŝteli kaj regi sed eduki kaj liberigi. La Unua mondmilito estis batalo inter multaj imperioj, post kiu, pluraj malaperis. estas regno kiu ludas imperie rilate al aliaj malpli potencaj sed dependas de pli potenca imperio. Ekzemple, dum Malvarma milito, Sudafriko kaj Kubo batalis en Angolo anstataŭ Usono kaj Sovetio, respektive. Titoloj uzitaj de imperiestroj estis: caro, cezaro, Kaiser, , ŝaho, tennō. Inter la imperioj dum historio estas:
* Listo de imperioj (eo)
- Un imperio (del latín imperium) es una "unidad política" formada por varios territorios y pueblos, "generalmente creada por conquista, y dividida entre un centro dominante y periferias subordinadas". El centro del imperio (a veces denominado metrópoli) ejerce el control político sobre las periferias. Dentro del imperio, existe una no equivalencia entre las distintas poblaciones que tienen diferentes conjuntos de derechos y son gobernadas de manera desigual. Definido en un sentido estricto, un imperio es un estado soberano cuyo jefe de estado es un emperador; pero no todos los estados con territorio agregado bajo el gobierno de autoridades supremas se llaman imperios o son gobernados por un emperador; ni todos los estados que se autodenominan como imperios han sido aceptados como tales por otros estados contemporáneos o historiadores (el Imperio Centroafricano y algunos reinos anglosajones de Inglaterra son ejemplos). Han existido imperios "antiguos y modernos, centralizados y descentralizados, ultrabrutales y relativamente benignos". Es importante distinguir entre los imperios terrestres formados únicamente por territorios contiguos, como el Imperio Austrohúngaro o el Imperio Ruso; y los creados por el poder marítimo, que incluyen territorios muy alejados del país "de origen" del imperio, como el Imperio Cartaginés y el Imperio Británico. Aparte del uso más formal, la palabra imperio también puede utilizarse coloquialmente para referirse a una empresa comercial a gran escala (por ejemplo, una corporación transnacional), una organización política controlada por un solo individuo (un jefe político) o un grupo (jefes políticos). El concepto de imperio se asocia a otros conceptos como imperialismo, colonialismo y globalización, refiriéndose el imperialismo a la creación y mantenimiento de relaciones desiguales entre naciones y no necesariamente a la política de un estado dirigido por un emperador o emperatriz. Se utiliza la palabra imperio a menudo como término para describir el desagrado ante situaciones de prepotencia. (es)
- Inperio (latinezko imperium hitzetik ekarria), aginterri edo jaurgo etnologikoki eta/edo kulturalki ezberdinak diren lurralde zabalak menpean dituen estatua da, gainera eskualde batean itzala edo botere hegemonikoa duena. Sistema honen menpean gobernatuak diren herrien multzoari inperio deritzo ere, eta inperio hauek gobernatzen dituen agintari gorenak enperadoreak dira. Hala ere, historian zehar, inperioek hitz desberdinak erabili dituzte beraien enperadoreak izendatzeko. Gaur egun inperioa ez da soilik inperio kolonial moduan ulertzen, zenbait estatuk politika baliatzen dute lurraldeak militarki okupatu behar izan gabe hegemonia ekonomiko eta kulturaka lortzeko. (eu)
- Imperialism is the state policy, practice, or advocacy of extending power and dominion, especially by direct territorial acquisition or by gaining political and economic control of other areas, often through employing hard power (economic and military power), but also soft power (cultural and diplomatic power). While related to the concepts of colonialism and empire, imperialism is a distinct concept that can apply to other forms of expansion and many forms of government. (en)
- Inperialismoa berezko lurraldearen edo eragin eremuaren hedapena da, beste herri batzuk menperatuz eta batasun bat sortzeko egiten denean. Menperatzea lurraldezkoa (kolonialismoa), kulturala edo-eta ekonomikoa izan daiteke. Inperioko herrien arteko harremana asimetrikoa da, partaideek beraien ohitura nahiz usadioak alde batera uzten baitituzte, patroi komun bakarra bereganatuz. (eu)
- Un empire désigne une forme de communauté politique unissant des peuples différents autour d'un pouvoir central unique et ne dépendant d'aucun autre pouvoir, temporel et spirituel. La notion d'empire implique, jusqu'à la fin du XIXe siècle, l'idée d'une structure fédérale couvrant l'ensemble du monde connu, sur le modèle de l'Empire romain et de la Pax Romana. Elle est aussi très prégnante dans la philosophie politique où, de Dante à Kant en passant par Vico et Machiavel, la notion d'empire est vue comme la façon d'assurer la paix. Au contraire, à la fin du XIXe siècle, on assistera à une lutte entre empires concurrents : Empire allemand, Empire britannique, Empire du Japon (Sphère de coprospérité de la grande Asie orientale ; expansionnisme du Japon, Russie impériale, etc.). Pour Hobson, le lien qu'il y avait entre empire et internationalisme va être rompu. Les empires fondés sur la terre, comme l'Empire romain ou la Russie impériale, ont tendance à être monolithiques ; les empires maritimes, comme l'empire de Crète incarné par le Minos qui précède l'empire athénien et celui de Carthage, ou l'Empire britannique, ont des structures plus lâches et des territoires éparpillés. Généralement, la création d'un empire implique une ou plusieurs conquêtes militaires considérées dans les meilleurs des cas comme une unification et un destin (Haute et Basse Égypte, sept royaumes de Chine). En fait, la notion d'empire est assez floue, car elle ne renvoie pas à une organisation politique précise. On emploie ce terme pour désigner autant des républiques (Athènes au Ve siècle av. J.-C.) que des monarchies (l'Autriche au XIXe siècle), ou des confédérations (le Saint-Empire romain germanique au Moyen Âge). De même, ce vocable désigne tantôt des démocraties (la France de la Troisième République), tantôt des dictatures (l'Empire russe au XIXe siècle), ou encore des oligarchies (l'Empire romain). Les historiens sont d'ailleurs divisés sur le sujet. Selon Moses Finley, est empire tout « exercice durable par un État d'une autorité, d'un pouvoir, ou d'un contrôle sur un ou plusieurs États, communautés ou peuples » ; à cette conception très large s'oppose celle de Jean Tulard, pour lequel n'est empire que ce qui possède les cinq traits suivants :
* une volonté expansionniste ;
* une organisation centralisée ;
* des peuples encadrés par une armature politique et fiscale commune ;
* la croyance en une supériorité d'essence ;
* un début et une fin clairement identifiés. (fr)
- L'impérialisme est une stratégie et doctrine politique de conquête, visant la formation d'un empire ou d'une domination. Elle peut s'appuyer sur une justification historique, sur le nationalisme ou l'idée d'une menace extérieure comme dans le cas de l'eurasisme, ou encore sur l'idée d'une mission civilisatrice comme dans le cas des anciens empires coloniaux européens. Pour John Atkinson Hobson, la nouveauté dans l'impérialisme de la fin du XIXe siècle et du début du XXe siècle, c'est qu'il n'est plus lié à l'idée d'un empire couvrant le monde connu, comme c'était le cas dans le cadre de la Pax Romana. Au contraire, à la suite de la montée du nationalisme au XIXe siècle, cet impérialisme donne lieu à une lutte entre empires concurrents (Empire allemand, Empire britannique, Empire russe, etc.). Sur le plan économique, l'impérialisme est alors de nature protectionniste et s'oppose au libre-échange. Par ailleurs, ses liens avec certaines formes de capitalisme monopolistique sont mis en avant par de nombreux auteurs marxistes. De nos jours, ce terme est employé de façon large pour désigner tout rapport de domination établi par une nation ou pays sur un ou plusieurs autres pays. (fr)
- El imperialismo (generalmente en forma de un imperio) —que se basa en ideas de superioridad y aplicando prácticas de dominación— es el conjunto de prácticas que implican la extensión de la autoridad y el control de un Estado o pueblo sobre otro. También puede ser una doctrina política que justifica la dominación de un pueblo o Estado sobre otros; habitualmente mediante distintos tipos de colonización (de poblamiento, de explotación económica, de presencia militar estratégica) o por la subordinación cultural (aculturación). El sociólogo estadounidense Lewis Samuel Feuer identificó dos subtipos principales del imperialismo: el primero es el "imperialismo regresivo" identificado con la pura conquista, la explotación inequívoca, reducciones de los pueblos no deseados, y el asentamiento de los pueblos deseados en esos territorios. El segundo tipo identificado por Feuer es "imperialismo progresista" que se basa en una visión cosmopolita de la humanidad, que promueve la expansión de la civilización a las sociedades supuestamente atrasadas para elevar los estándares de vida y la cultura en los territorios conquistados, y la asignación de la gente conquistada a asimilarse a la sociedad imperial. Aunque los términos "imperialismo" y "colonialismo" están muy relacionados, no son sinónimos. Los imperios han existido a lo largo de toda la historia, desde su mismo comienzo en la Edad Antigua, pero el uso del término "imperialismo" suele limitarse a la calificación de la expansión europea que se inicia con la era de los descubrimientos (siglo XV) y se prolonga durante toda la Edad Moderna y Edad Contemporánea hasta el proceso de descolonización tras la Segunda Guerra Mundial. Más específicamente, la expresión Era del Imperialismo, utilizada por la historiografía, denomina al período que va de 1871 a 1914, en que se produjo una verdadera carrera para construir imperios coloniales, principalmente con el llamado reparto de África. A ese periodo se refieren tres de los textos más importantes que fijaron el concepto: Imperialismo, un estudio, de Hobson, El capital financiero de Rudolf Hlferding y El imperialismo, fase superior del capitalismo, de Lenin. La perspectiva marxista entiende el imperialismo no esencialmente como una forma de dominación política, sino como un mecanismo de división internacional del capital y el trabajo, por el que la propiedad del capital, la gestión, el trabajo de mayor cualificación y la mayor parte del consumo se concentran en los países "centrales"; mientras que en los países "periféricos", que aportan el trabajo de menor cualificación y los recursos naturales, sufren un intercambio desigual que conduce a la explotación y el empobrecimiento. En politología también se emplea la nomenclatura "norte-sur" para esta forma de relación. (es)
- Is stát ceannasach í impireacht a chuimsíonn roinnt críocha agus pobail atá faoi réir údarás rialaithe amháin, impire go minic. Sa stair, bhí concas, coilíniú, creachadh, agus forordú líon mór críocha, ríochtaí, eitneachas agus náisiún go minic, chun leasa rialóirí lárnacha na hImpireachta agus mionlach eacnamaíochta. ina chomhartha sóirt ag na impireachtaí is mó, mar impireachtaí na Róimhe, na Breataine, na Rúise agus na Mongóile (ga)
- Imperialisme ialah sebuah kebijakan di mana sebuah negara besar dapat memegang kendali atau pemerintahan atas daerah lain agar negara itu bisa dipelihara atau berkembang. Sebuah contoh imperialisme terjadi saat negara-negara itu menaklukkan atau menempati tanah-tanah itu. (in)
- Kekaisaran (disebut juga Kemaharajaan atau Imperium) adalah suatu kesatuan politik raya yang mencakup wilayah geografis yang luas, membawahi banyak negara, suku, dan bangsa, yang dipersatukan dan dipimpin oleh monarki (kaisar), atau oleh suatu bentuk pemerintahan oligarki. Secara geopolitik, istilah kekaisaran memiliki perbedaan penafsiran, mulai dari negara teritorial ekstrem pada sisi terkuat, hingga negara yang hanya berupa kesatuan beberapa negara kota pada sisi terlemahnya. (in)
- Un impero (dal latino imperium, "potere militare", "potere coercitivo") è convenzionalmente un'entità statale costituita da un esteso insieme di territori e/o di popoli diversi (per lingua, religione, origine, usi e costumi), a volte anche molto lontani, sottoposti ad un'unica autorità, normalmente (ma non necessariamente) rappresentata dalla persona fisica dell'imperatore (raramente: imperatrice). Quando invece il popolo, la lingua e l'origine sono compatti e coesi, si parla non di impero ma piuttosto di regno. Pur essendo indicate come impero strutture statali anche estremamente diverse tra loro, per le sue caratteristiche, un impero presenta quasi sempre spiccate caratteristiche di multiculturalità e multietnicità, accompagnate però da una marcata distinzione tra i territori metropolitani e i territori periferici, normalmente indicati come province oppure come colonie (in entrambi i casi, spesso, con governatori, viceré o vassalli nominati dall'autorità centrale anziché eletti dal basso per amministrare le colonie per conto dell'Imperatore) e tra l'etnia dominante e i popoli assoggettati. L'impero è inoltre in genere caratterizzato da un'ideologia imperiale, cioè dell'ideologia fondante dell'architettura del sistema imperiale, spesso connotata di caratteri di egemonismo ed universalità, sulla base della quale si modellano i meccanismi di controllo politico, sociale, religioso ed economico del gruppo dominante sui gruppi dominati. (it)
- 제국주의(帝國主義, 영어: Imperialism)는 특정국가가 다른 나라, 지역 등을 군사적, 정치적, 경제적으로 지배하려는 정책, 또는 그러한 것을 목적으로 하는 사상을 가리킨다. 엄밀히 정의하면 영향력, 즉 패권보다는 영역의 지배를 확대하는 정책 또는 사상을 가리킨다. (ko)
- 제국(帝國, 영어: Empire)은 다른 민족을 통치ㆍ통제하는 정치체계이다. 일반적으로 국가로서의 제국은 힘의 중심에서부터 문화·민족성이 문화적 그리고 민족적으로 전혀 다른 영역과 구성원에게까지 통치권을 확장하는 국가를 가리킨다. 이러한 정의에서는 경제적 또는 정치적 요인을 강조한다. 일반적으로 제국이라 불리는 기간에 군사적 패권을 가지고 있음을 모두 함축한다. (ko)
- Imperialisme is het proces waarbij landen hun macht in andere delen van de wereld uit willen breiden door gebieden te veroveren en te beheersen. Het overnemen gebeurt niet, zoals bij kolonialisme, alleen om economische redenen, maar ook om de eigen cultuur en politiek over te brengen of deze zelfs op te leggen aan de overheerste bevolking. (nl)
- 帝国主義（ていこくしゅぎ、英: imperialism）またはインペリアリズムとは、一つの国家または民族が自国の利益・領土・勢力の拡大を目指して、政治的・経済的・軍事的に他国や他民族を侵略・支配・抑圧し、強大な国家をつくろうとする運動・思想・政策。「帝」という字は「最高の神」、天下の「きみ」を意味し、インペリアリズム（imperialism）は「帝国主義」、「帝政」、「皇帝制」、「広域支配主義」などと和訳される。 語源はラテン語の「インペリウム」（imperium）で、その和訳は「命令権」・「皇帝国家」など。 (ja)
- 帝国（ていこく）は、以下の意味で使用されている。 1.
* 皇帝が支配・統治する国家。「帝」という漢字の意味は「最高の神」、天下の「きみ」であり、「エンパイア」（empire）という英語の原義は「皇帝の統治に従う領域」。詳細は「皇帝制（帝国主義）」、「王の中の王」、「神の帝国」、「千年帝国」、および「君主制」を参照 2.
* 複数の地域や民族に対して君臨し、大規模で歴史にも残る国家。ラテン語のインペリウムに由来し、政体や国号は問わない。本記事ではこの意味の「帝国」を中心に説明する。 (ja)
- Imperium (od łac. imperium) – struktura polityczna, władająca na wielkim obszarze terytorialnym. Pochodzi od łac. słowa imperium oznaczającego zakres władzy rzymskich najwyższych urzędników. Imperium zorganizowane jest najczęściej wokół państwa, które jest mocarstwem, a jego władza polityczna, gospodarcza i kulturowa wykracza poza własne granice i rozciąga się na inne, podporządkowane jednostki polityczne. Imperium ma charakter ekspansjonistyczny. Powstaje na skutek podbojów i stanowią one ważną część jego potęgi (imperializm). Wewnątrz imperium wytwarza się natomiast pewien porządek społeczny, w ramach którego pokojowo funkcjonuje wiele różnych ludów i bytów politycznych poddanych jednej władzy zwierzchniej. Przykładem takiego porządku może być Pax Romana. Wewnętrzny porządek imperium ma charakter hierarchiczny i opiera się na przeciwstawieniu centrum (mocarstwo) i peryferii (państwa czy terytoria zależne, kolonie, ludy). Za wzorcowy przykład imperium uznaje się cesarstwo rzymskie, z którego głównego języka pochodzi samo to słowo. Przykładami innych imperiów są: imperium osmańskie, imperium mongolskie, Imperium Rosyjskie, Imperium Inków, Imperium Mali, Imperium akadyjskie, imperium japońskie czy imperia kolonialne (imperium brytyjskie, francuskie czy hiszpańskie) Do pojęcia imperium odwołują się często autorzy fikcyjnych światów, np. Imperium Galaktyczne w świecie Gwiezdnych wojen, Imperium w świecie i Warhammer 40,000, czy Imperium w cyklu powieści Isaaca Asimova. (pl)
- L'imperialismo è la volontà di uno Stato di estendere il proprio dominio (politico, economico e culturale) su altri territori al fine di realizzare un impero. Il termine venne coniato in Francia nell'Ottocento per definire il regime instaurato da Napoleone III, fu usato in seguito in Inghilterra, associato all'idea di dispotismo e infine il suo significato venne esteso alla tendenza di una nazione a imporre il suo dominio economico e a influenzare la politica interna di altri paesi con l'obiettivo di avviare la costruzione di imponenti imperi economici (ad es. sfruttare la manodopera a basso costo e le materie prime). Per i paesi dominanti uno degli obiettivi principali di questo sistema era quello di ricavare dai paesi occupati una grande quantità di materie prime a costi bassi. Il termine è usato talvolta per descrivere la politica estera di uno Stato tesa al mantenimento di colonie e domini in terre lontane, anche se lo Stato stesso non si considera un impero. Inoltre, il termine imperialismo può indicare una posizione intellettuale e allo stesso tempo un'ideologia politico-economica e culturale, che implicherebbe la convinzione che la conquista e il mantenimento degli imperi abbiano una valenza positiva; tale punto di vista è spesso unito al presupposto di una superiorità culturale o di altro tipo (es. razziale) intrinseca al potere imperiale. Poster satirico che raffigura la regina Vittoria (Regno Unito), il kaiser Guglielmo II (Germania), lo zar Nicola II (Russia), Marianne (Francia) e un samurai (Giappone) che si spartiscono la Cina come se fosse una torta sotto gli occhi scioccati di un cinese in veste manciù. (it)
- Imperializm (od łac. imperium) – polityka państw mocarstwowych, polegająca na podbojach kolonialnych lub dążeniu do podporządkowania sobie innych krajów; mianem imperializmu jest również nazywany okres historyczny zapoczątkowany w ostatniej ćwierci XIX wieku, odznaczający się światową dominacją kilku wielkich mocarstw. W myśli marksistowsko-leninowskiej, imperializm (czyli kapitalizm monopolistyczny), jest najwyższym i ostatnim stadium rozwoju kapitalistycznej formacji społeczno-ekonomicznej, którego główną cechę charakterystyczną stanowi zastąpienie wolnej konkurencji przez panowanie monopolów. Członków rządów państw imperialistycznych nazywa się imperialistami. Z kolei antyimperializm to różnie rozumiane przeciwstawianie się imperializmowi. (pl)
- Империали́зм (от лат. imperium — власть, господство) — государственная политика, основанная на использовании военной силы для разных форм внешнеполитической экспансии, в том числе для захвата территорий, формирования колоний и установления политического или экономического контроля над другими странами. Во время усиления колониальной экспансии со стороны европейских держав и США в последней трети XIX века, использование слова «империализм» практически совпадало с использованием слова «колониализм». Теоретиками империализма считаются Джон Гобсон, В. И. Ленин, определявший империализм высшей стадией развития капитализма, Рудольф Гильфердинг, Дадабхай Наороджи, Джавахарлал Неру, Ранджит Сау, Утса и Прабхат Патнаик. (ru)
- Imperium (från latinets imperium, 'befäl', 'makt', 'välde') syftar i allmänhet på en centraliserad stat som omfattar flera nationer eller folkslag. Ursprungligen användes begreppet inom romerska riket för höga befattningshavares myndighet, men genomgick en betydelseglidning och kom att syfta på rikets maktsfär. Ett imperium skiljer sig från federationen genom att inte erbjuda politisk representation till alla områden. Det skiljer sig från nationalstaten genom att vara mångkulturellt. Organiserad strävan att bilda eller upprätthålla ett imperium kallas imperialism. (sv)
- O termo Império (do latim imperium = poder, autoridade) denota primariamente um território geográfico extenso (o estado imperial), não necessariamente contíguo, contendo um conjunto de nações e povos etnicamente e/ou culturalmente diversos, governados por um soberano (denominado imperador) ou uma oligarquia, caracterizando-se como uma estrutura de poder. Um império é uma "unidade política" composta por vários territórios e povos, "normalmente criada por conquista, e dividida entre um centro dominante e periferias subordinadas". O centro do império (às vezes chamado de metrópole) exerce controle político sobre as periferias. O termo império é também utilizado como categoria de análise, ou seja, se refere a um conceito que abrange elementos ou aspectos com características comuns ou que se relacionam entre si, sendo que, neste caso, nem todos os estados assim classificados se autodenominaram impérios. Imperium Romanum é, provavelmente, a expressão latina mais conhecida, onde a palavra imperium é usada no sentido de "território", sendo Império Romano, a parte do mundo sobre a qual Roma governava. (pt)
- Imperialism är en strävan hos vissa stater eller nationer att bilda imperier som omfattar områden av främmande folkslag och nationer. Termen började användas i slutet av 1800-talet om främst europeiska nationers strävan att bygga upp koloniala imperier. Därefter har termen använts om liknande processer under både tidigare och senare historiska epoker. Ordet imperium kommer från latinet och betyder "befallning", "myndighet", "herravälde". (sv)
- Imperialismo é um conjunto de ideias, medidas e mecanismos que, sob determinação de um Estado-nação, procuram efetivar políticas de expansão e domínio territorial, cultural ou econômico sobre outras regiões geográficas, vizinhas ou distantes. Esta prática está associada, na história da humanidade, à formação de impérios que se desenvolveram e, em muitos casos, foram dissolvidos ou substituídos por outros, por diferentes motivos. No entanto, o conceito de imperialismo, derivado de uma prática assente na teoria econômica, só surgiu no início do século XX. O termo pode ser aplicado, por exemplo, à colonização das Américas entre os séculos XVI e XIX, ao imperialismo britânico (entre os séculos XVII e XX), à ocupação nazista da Europa (1939 a 1945), à extensão das fronteiras da União Soviética (entre as décadas de 1930 a 1990) e à invasão americana do Vietnã (1950 a 1970). Conforme alguns analistas, o neocolonialismo moderno pode ser considerado como uma expressão de imperialismo "informal", sem colônias, embora este seja um tema controverso entre os historiadores. (pt)
- Імперіалі́зм (від лат. imperare — правити) — державна політика, практика і пропаганда розширення і панування держави, звичайно, шляхом прямого захоплення території або за рахунок отримання політичного і економічного контролю. Імперіалізм як державна політика завжди передбачає використання сили: прямої військової або у якийсь іншій формі. Імперіалізм часто вважається морально негожим, тому термін часто використовується в міжнародній пропаганді, щоб засудити і дискредитувати зовнішню політику противника. Термін використовується для характеристики політики країн незалежно від того, чи називають вони себе імперіями. Визначення терміну значно відрізняються залежно від політичної системи, з позицій якої дається таке визначення. В СРСР давались визначення терміну, що напряму пов'язували імперіалізм з капіталізмом:
* (1929) містить визначення імперіалізму, наведене в роботі В. І. Леніна : «капіталізм на тій стадії розвитку, коли склалося панування монополій і фінансового капіталу, почався розділ світу міжнародними трестами і закінчився розділ всієї землі найбільшими капіталістичними країнами». Це визначення є суто економічним, про що зауважив сам автор роботи.
* Велика радянська енциклопедія (1972) містить визначення, вироблене на основі інтегрування основних положень вищезазначеної ленінської роботи: «монополістичний капіталізм, вища і остання стадія капіталізму, переддень соціалістичної революції». На Заході визначення імперіалізму подавалось у більш широкому тлумаченні, як «нерівність людей і територіальних відносин, як правило, у формі імперії, засноване на ідеях переваги і практики домінування, і використання розширених повноважень і контролю однієї держави або еліт над іншою». Відповідно до цього визначення політика СРСР, принаймні в період холодної війни, розглядалась як імперіалізм. (uk)
- Імпе́рія (від лат. imperium — «наказ, верховна влада, управління однією особою, монархом, на певній окупованій території ») — історична форма державно-політичного утворення. Є декілька як сучасних, так і застарілих визначень цього поняття.
* Імперія — «вид територіальної державної системи, всередині якої цілі народи чи нації (навіть якщо вони зберігають видимість територіальної чи іншої окремішності) вважаються панівними або підлеглими… Це взаємовідносини, за яких одна держава контролює ефективну політичну незалежність іншої. Це досягається силою, політичним співробітництвом, економічною, соціальною чи культурною залежністю»
* Імперія має чотирі головні елементи: (1) «сильний політичний центр, якому надано життєздатності історичною місією розширення»; (2) «релігійне чи ідеологічне насильство»; (3) «відчуття кінцевої мети», притаманне імперській еліті, (4) має територіальний вихід на узбережжя моря чи океану. .
* Імперія — це велика монархічна держава, на чолі якої стоїть імператор або імператриця. Також велика імперіалістична держава, яка має колонії. Історична форма державного утворення, що має у своєму складі силоміць приєднані (підкорені) інші народи та території. Імперія може включати в себе (котрі звуться «національними окраїнами»), або зовнішні колонії. В цьому випадку імперія, як правило, зветься ).Політична влада в імперії побудована на жорстко ієрархічному принципі і належить одній особі (монарх), або закритій олігархічній групі. Економічний обмін між метрополією та окраїнами нерівноцінний — центр використовує колонії як ресурсні придатки. Імперська форма держави історично передує національній державі і несумісна з демократичною формою влади, правовим устроєм та громадянським суспільством. У сучасному переносному значенні: — «імперією» можуть називати велику фінансову або промислову монополію-компанію. (uk)
- Импе́рия (от лат. imperium — власть) — государство во главе с императором или колониальная, либо международно значимая держава, опирающаяся в своей внутренней и внешней политике на военные сословия (организованную армию) и действующая в интересах военных сословий. Как правило, империя объединяет разные народы и территории в единое государство с единым политическим центром, играющее заметную роль в регионе или даже во всем мире. Самыми известными империями являлись Римская, Священная Римская, Монгольская, Османская, Российская и Британская. В современном мире лишь японский монарх носит титул императора, но на этом основании Японию называть империей нельзя, так как само название этой страны переводится как Японское государство, а не Японская империя, а также по Конституции японский император является лишь символом государства и единства народа. Словарь Даля определял империю как «государство, властелин которого носит сан императора, неограниченного, высшего по сану правителя». Большая Советская Энциклопедия предлагает в значении империи уже два значения. Во-первых, это «наименование монархических государств, главой которых является император», среди которых Рим после падения республики, восточная часть Римской империи — Византийская (просуществовала до 1453 г.), государство Карла Великого (768—814 гг.), германская Священная Римская империя (962—1806 гг.), Российская империя (1721—1917 гг.), Франция при Наполеоне I и Наполеоне III (1-я и 2-я империя), Австрийская (1804—1918 гг., с 1868 года — Австро-Венгерская). Во-вторых, «империей иногда называют организацию колониального господства отдельных буржуазных государств. В этом смысле говорят о Британской империи, как об организации, охватывающей вместе с Великобританией все доминионы и колонии, о Французской империи, несмотря на республиканский характер государственного строя Франции». Современная политология рассматривает империю как монархическое государство во главе с императором (например, Российская империя) или как сложное по форме устройства государство, состоящее из метрополии и колоний (например, Римская империя, Британская империя). (ru)
- 现代汉语术语帝国主义的主要意思有两类，分别为社会主义阵营和资本主义阵营所用，前者所着重的是实施处的经济垄断性，后者强调实施者的对外侵略性；纵然中文写法一样，其实翻译来源是不同的概念，于是出现了这种同词异义的现象。 (zh)
- 帝國，原指国家元首或统治者称为皇帝、天皇或女皇的君主制国家，但通常亦泛指领土辽阔、人口众多，往往统治或支配多个民族或邦国的强盛一时的国家。现在有些大的企业或被一个人控制的政治或經濟实体也被称为帝国，如商业帝国。基本上，因為中國古代的各大王朝的君主頭銜是「皇帝」，因此都能算入帝國的範疇，像是大清帝國即是一例。但秦朝以前的中原古國的君主尊號是「王」（如周文王），而不是皇帝，因此並非帝國。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الإمبريالية، سياسة أو آيديولوجية تهدف لتوسيع نطاق حكم الشعوب والدول الأخرى بغية زيادة فرص الوصول السياسي والاقتصادي وزيادة السلطة والسيطرة، ويكون ذلك غالبًا من خلال استخدام القوة الصارمة، وخاصة القوة العسكرية، ولكن أيضًا من خلال القوة الناعمة. ترتبط الإمبريالية بمفاهيم الاستعمار والإمبراطورية، مع ذلك، تعد الإمبريالية مفهومًا متميزًا يمكن أن ينطبق على أشكال أخرى من التمدد، وعلى العديد من أشكال الحكومة. (ar)
- L'imperialisme és l'expansió del propi territori o de la mateixa influència a força de dominar altres països i formar una unitat. La dominació pot ser territorial, com passava al colonialisme, cultural o econòmica, o una combinació dels tres factors. Els dominis geogràfics inclouen l'imperi Mongol, l'Imperi Romà, l'Imperi Otomà, el Sacre Imperi Romanogermànic, l'imperi Portuguès, l'imperi Espanyol, l', l'imperi Persa, l'imperi Francès, l'imperi Rus, l', l'imperi Xinès o l'Imperi Britànic, però el terme també es pot aplicar als camps del coneixement, les creences, els valors i el saber, com és el cas en els imperis cristians (vegeu cristianisme) o musulmans (vegeu califat). (ca)
- Imperialismus je pojem užívaný k označení velmocenské, dobyvačné, expanzivní a militantní politiky, vedené snahou o rozšíření vlivu jednoho státu nad jinými s cílem vytvoření velmoci nebo získání dominantního vlivu nad územím, na které si tento stát činí nárok z historických, nacionálních, náboženských, ekonomických nebo politických důvodů (přírodní bohatství, levné pracovní síly, strategické body). (cs)
- Říše je pojem používaný v historii a politice označující rozsáhlý stát, který se zpravidla skládá z vícero politických, územních nebo etnických jednotek, nacházejících se v různém stupni závislosti.[zdroj?!] (cs)
- Imperialism is the state policy, practice, or advocacy of extending power and dominion, especially by direct territorial acquisition or by gaining political and economic control of other areas, often through employing hard power (economic and military power), but also soft power (cultural and diplomatic power). While related to the concepts of colonialism and empire, imperialism is a distinct concept that can apply to other forms of expansion and many forms of government. (en)
- Inperialismoa berezko lurraldearen edo eragin eremuaren hedapena da, beste herri batzuk menperatuz eta batasun bat sortzeko egiten denean. Menperatzea lurraldezkoa (kolonialismoa), kulturala edo-eta ekonomikoa izan daiteke. Inperioko herrien arteko harremana asimetrikoa da, partaideek beraien ohitura nahiz usadioak alde batera uzten baitituzte, patroi komun bakarra bereganatuz. (eu)
- Is stát ceannasach í impireacht a chuimsíonn roinnt críocha agus pobail atá faoi réir údarás rialaithe amháin, impire go minic. Sa stair, bhí concas, coilíniú, creachadh, agus forordú líon mór críocha, ríochtaí, eitneachas agus náisiún go minic, chun leasa rialóirí lárnacha na hImpireachta agus mionlach eacnamaíochta. ina chomhartha sóirt ag na impireachtaí is mó, mar impireachtaí na Róimhe, na Breataine, na Rúise agus na Mongóile (ga)
- Imperialisme ialah sebuah kebijakan di mana sebuah negara besar dapat memegang kendali atau pemerintahan atas daerah lain agar negara itu bisa dipelihara atau berkembang. Sebuah contoh imperialisme terjadi saat negara-negara itu menaklukkan atau menempati tanah-tanah itu. (in)
- Kekaisaran (disebut juga Kemaharajaan atau Imperium) adalah suatu kesatuan politik raya yang mencakup wilayah geografis yang luas, membawahi banyak negara, suku, dan bangsa, yang dipersatukan dan dipimpin oleh monarki (kaisar), atau oleh suatu bentuk pemerintahan oligarki. Secara geopolitik, istilah kekaisaran memiliki perbedaan penafsiran, mulai dari negara teritorial ekstrem pada sisi terkuat, hingga negara yang hanya berupa kesatuan beberapa negara kota pada sisi terlemahnya. (in)
- 제국주의(帝國主義, 영어: Imperialism)는 특정국가가 다른 나라, 지역 등을 군사적, 정치적, 경제적으로 지배하려는 정책, 또는 그러한 것을 목적으로 하는 사상을 가리킨다. 엄밀히 정의하면 영향력, 즉 패권보다는 영역의 지배를 확대하는 정책 또는 사상을 가리킨다. (ko)
- 제국(帝國, 영어: Empire)은 다른 민족을 통치ㆍ통제하는 정치체계이다. 일반적으로 국가로서의 제국은 힘의 중심에서부터 문화·민족성이 문화적 그리고 민족적으로 전혀 다른 영역과 구성원에게까지 통치권을 확장하는 국가를 가리킨다. 이러한 정의에서는 경제적 또는 정치적 요인을 강조한다. 일반적으로 제국이라 불리는 기간에 군사적 패권을 가지고 있음을 모두 함축한다. (ko)
- Imperialisme is het proces waarbij landen hun macht in andere delen van de wereld uit willen breiden door gebieden te veroveren en te beheersen. Het overnemen gebeurt niet, zoals bij kolonialisme, alleen om economische redenen, maar ook om de eigen cultuur en politiek over te brengen of deze zelfs op te leggen aan de overheerste bevolking. (nl)
- 帝国主義（ていこくしゅぎ、英: imperialism）またはインペリアリズムとは、一つの国家または民族が自国の利益・領土・勢力の拡大を目指して、政治的・経済的・軍事的に他国や他民族を侵略・支配・抑圧し、強大な国家をつくろうとする運動・思想・政策。「帝」という字は「最高の神」、天下の「きみ」を意味し、インペリアリズム（imperialism）は「帝国主義」、「帝政」、「皇帝制」、「広域支配主義」などと和訳される。 語源はラテン語の「インペリウム」（imperium）で、その和訳は「命令権」・「皇帝国家」など。 (ja)
- 帝国（ていこく）は、以下の意味で使用されている。 1.
* 皇帝が支配・統治する国家。「帝」という漢字の意味は「最高の神」、天下の「きみ」であり、「エンパイア」（empire）という英語の原義は「皇帝の統治に従う領域」。詳細は「皇帝制（帝国主義）」、「王の中の王」、「神の帝国」、「千年帝国」、および「君主制」を参照 2.
* 複数の地域や民族に対して君臨し、大規模で歴史にも残る国家。ラテン語のインペリウムに由来し、政体や国号は問わない。本記事ではこの意味の「帝国」を中心に説明する。 (ja)
- Imperium (från latinets imperium, 'befäl', 'makt', 'välde') syftar i allmänhet på en centraliserad stat som omfattar flera nationer eller folkslag. Ursprungligen användes begreppet inom romerska riket för höga befattningshavares myndighet, men genomgick en betydelseglidning och kom att syfta på rikets maktsfär. Ett imperium skiljer sig från federationen genom att inte erbjuda politisk representation till alla områden. Det skiljer sig från nationalstaten genom att vara mångkulturellt. Organiserad strävan att bilda eller upprätthålla ett imperium kallas imperialism. (sv)
- Imperialism är en strävan hos vissa stater eller nationer att bilda imperier som omfattar områden av främmande folkslag och nationer. Termen började användas i slutet av 1800-talet om främst europeiska nationers strävan att bygga upp koloniala imperier. Därefter har termen använts om liknande processer under både tidigare och senare historiska epoker. Ordet imperium kommer från latinet och betyder "befallning", "myndighet", "herravälde". (sv)
- 现代汉语术语帝国主义的主要意思有两类，分别为社会主义阵营和资本主义阵营所用，前者所着重的是实施处的经济垄断性，后者强调实施者的对外侵略性；纵然中文写法一样，其实翻译来源是不同的概念，于是出现了这种同词异义的现象。 (zh)
- 帝國，原指国家元首或统治者称为皇帝、天皇或女皇的君主制国家，但通常亦泛指领土辽阔、人口众多，往往统治或支配多个民族或邦国的强盛一时的国家。现在有些大的企业或被一个人控制的政治或經濟实体也被称为帝国，如商业帝国。基本上，因為中國古代的各大王朝的君主頭銜是「皇帝」，因此都能算入帝國的範疇，像是大清帝國即是一例。但秦朝以前的中原古國的君主尊號是「王」（如周文王），而不是皇帝，因此並非帝國。 (zh)
- الإمْبِرَاطُورِيّة (باللاتينية: Imperium) وتعني السلطة أو القوة. وسياسياً، الإمبراطورية هي مجموعة كبيرة من الدول والأقاليم والشعوب التي وُحِّدت وحُكِمت من قبل عاهل (إمبراطور) أو حكومة أوليغاركية. إن للـ إمبراطورية تُؤسّس وتقام بطريقيتين: (1) كـ إمبراطورية اقاليمية (أي مبنية على الأقاليم) وهي ناتجة عن الإخضاع والسيطرة المباشرة باستخدام القوة (عبر القوة المباشرة أو العمليات الميدانية على الأرض لفرض إرادة الإمبراطور)، و(2) كـ إمبراطورية مهيمنة وهي ناتجة عن سيطرة غير مباشرة باستخدام النفوذ والتأثير (عبر الإيحاء بإمكانية الإمبراطور ان يفرض أهدافه المأمولة عبر القوة المباشرة). والنوع الأول من النوعين يؤمّن للإمبراطورية النفوذ السياسي الأقوى والمغانم الأكبر، لكنّه يحد من قدرتها على المواصلة في التوسع ذلك أن الإمبراطورية ستضطر إلى ربط قواها العسكرية بالحاميات الثابتة لاحتلال الإقليم المسيطر عليه (ar)
- Un imperi és un gran estat multiètnic, on el poder polític està dominat per una part o una persona, habitualment l'emperador, que té poder absolut. El càrrec d'emperador històricament ha sigut generalment hereditari. El terme modern prové del llatí imperium gràcies a l'Imperi Romà, fundat el 31 aC. Tanmateix, el concepte polític efectiu del que és un imperi va néixer alguns milers d'anys abans que els romans. Probablement el primer exemple fos l'imperi accadi. Alguns títols utilitzats pels caps d'imperis eren cèsar (Roma), tsar (Rússia), emperador o kàiser. (ca)
- Αυτοκρατορία είναι μια γεωγραφικά εκτεταμένη ομάδα κρατών και ανθρώπων (εθνοτήτων), ενωμένων κάτω από την κυριαρχία του αυτοκράτορα ή μιας ολιγαρχίας, οι οποίοι ασκούν απόλυτο εξωτερικό και εσωτερικό έλεγχο σ' αυτή. (el)
- Ο ιμπεριαλισμός (γνωστός και ως επεκτατισμός) αποτελεί πολιτική επέκτασης του ελέγχου ή της εξουσίας που ασκείται σε ξένες οντότητες ως μέσο απόκτησης και/ή διατήρησης μιας αυτοκρατορίας. Αυτό συμβαίνει είτε μέσω άμεσης εδαφικής κατάκτησης ή εποικισμού είτε με έμμεσες μεθόδους άσκησης ελέγχου στα πολιτικά και/ή τα οικονομικά δρόμενα άλλων κρατών. Ο όρος αυτός χρησιμοποιείται συχνά για να περιγράψει την πολιτική επικυριαρχίας ενός έθνους σε άλλες χώρες, ανεξάρτητα από το αν το έθνος θεωρεί τον εαυτό του μέρος της αυτοκρατορίας. Η «Εποχή του Ιμπεριαλισμού» συνήθως αναφέρεται στην περίοδο του που ξεκίνησε το 1860, όταν κυρίαρχα ευρωπαϊκά κράτη ξεκίνησαν τον αποικισμό άλλων ηπείρων. (el)
- Als Imperialismus (von lateinisch imperare „herrschen“; imperium „Weltreich“; etwa bei Imperium Romanum) bezeichnet man das Bestreben eines Staatswesens bzw. seiner politischen Führung, in anderen Ländern oder bei anderen Völkern politischen und wirtschaftlichen Einfluss zu erlangen, bis hin zu deren Unterwerfung und zur Eingliederung in den eigenen Machtbereich. Typischerweise geht das damit einher, eine ungleiche wirtschaftliche, kulturelle oder territoriale Beziehung aufzubauen und aufrechtzuerhalten. (de)
- Imperiismo aŭ imperialismo estas nocio por politiko, gvidita de klopodo disvastigi influon de unu ŝtato je aliaj. Celo estas krei grandpotencon aŭ akiri dominan influon en teritorio, kiun tiu ĉi ŝtato pretendas (pro historiaj aŭ naciismaj kaŭzoj). Vidu artikolon Imperio. (eo)
- Imperio estas granda, multetna regno, kies politika strukturo estas tenata kuna per . (Komparu kun federacio, kie granda multetna ŝtato baziĝas sur reciproka konsento inter la partoprenantoj.) La moderna termino venas de la latina imperium ("imperiumo"), kiu estis fabrikita por eble la plej konata ekzemplo de tia politika strukturo, la Romia imperio, fondita en -31. Tamen, la efektiva politika koncepto antaŭas la Romianojn je kelkmilo da jaroj. Probable la unua ekzemplo estis la Akada Imperio de . La Unua mondmilito estis batalo inter multaj imperioj, post kiu, pluraj malaperis. (eo)
- Un imperio (del latín imperium) es una "unidad política" formada por varios territorios y pueblos, "generalmente creada por conquista, y dividida entre un centro dominante y periferias subordinadas". El centro del imperio (a veces denominado metrópoli) ejerce el control político sobre las periferias. Dentro del imperio, existe una no equivalencia entre las distintas poblaciones que tienen diferentes conjuntos de derechos y son gobernadas de manera desigual. Definido en un sentido estricto, un imperio es un estado soberano cuyo jefe de estado es un emperador; pero no todos los estados con territorio agregado bajo el gobierno de autoridades supremas se llaman imperios o son gobernados por un emperador; ni todos los estados que se autodenominan como imperios han sido aceptados como tales p (es)
- Inperio (latinezko imperium hitzetik ekarria), aginterri edo jaurgo etnologikoki eta/edo kulturalki ezberdinak diren lurralde zabalak menpean dituen estatua da, gainera eskualde batean itzala edo botere hegemonikoa duena. Sistema honen menpean gobernatuak diren herrien multzoari inperio deritzo ere, eta inperio hauek gobernatzen dituen agintari gorenak enperadoreak dira. Hala ere, historian zehar, inperioek hitz desberdinak erabili dituzte beraien enperadoreak izendatzeko. (eu)
- L'impérialisme est une stratégie et doctrine politique de conquête, visant la formation d'un empire ou d'une domination. Elle peut s'appuyer sur une justification historique, sur le nationalisme ou l'idée d'une menace extérieure comme dans le cas de l'eurasisme, ou encore sur l'idée d'une mission civilisatrice comme dans le cas des anciens empires coloniaux européens. Pour John Atkinson Hobson, la nouveauté dans l'impérialisme de la fin du XIXe siècle et du début du XXe siècle, c'est qu'il n'est plus lié à l'idée d'un empire couvrant le monde connu, comme c'était le cas dans le cadre de la Pax Romana. Au contraire, à la suite de la montée du nationalisme au XIXe siècle, cet impérialisme donne lieu à une lutte entre empires concurrents (Empire allemand, Empire britannique, Empire russe, etc (fr)
- Un empire désigne une forme de communauté politique unissant des peuples différents autour d'un pouvoir central unique et ne dépendant d'aucun autre pouvoir, temporel et spirituel. La notion d'empire implique, jusqu'à la fin du XIXe siècle, l'idée d'une structure fédérale couvrant l'ensemble du monde connu, sur le modèle de l'Empire romain et de la Pax Romana. Elle est aussi très prégnante dans la philosophie politique où, de Dante à Kant en passant par Vico et Machiavel, la notion d'empire est vue comme la façon d'assurer la paix. Au contraire, à la fin du XIXe siècle, on assistera à une lutte entre empires concurrents : Empire allemand, Empire britannique, Empire du Japon (Sphère de coprospérité de la grande Asie orientale ; expansionnisme du Japon, Russie impériale, etc.). Pour Hobson, (fr)
- El imperialismo (generalmente en forma de un imperio) —que se basa en ideas de superioridad y aplicando prácticas de dominación— es el conjunto de prácticas que implican la extensión de la autoridad y el control de un Estado o pueblo sobre otro. También puede ser una doctrina política que justifica la dominación de un pueblo o Estado sobre otros; habitualmente mediante distintos tipos de colonización (de poblamiento, de explotación económica, de presencia militar estratégica) o por la subordinación cultural (aculturación). El sociólogo estadounidense Lewis Samuel Feuer identificó dos subtipos principales del imperialismo: el primero es el "imperialismo regresivo" identificado con la pura conquista, la explotación inequívoca, reducciones de los pueblos no deseados, y el asentamiento de los (es)
- Un impero (dal latino imperium, "potere militare", "potere coercitivo") è convenzionalmente un'entità statale costituita da un esteso insieme di territori e/o di popoli diversi (per lingua, religione, origine, usi e costumi), a volte anche molto lontani, sottoposti ad un'unica autorità, normalmente (ma non necessariamente) rappresentata dalla persona fisica dell'imperatore (raramente: imperatrice). Quando invece il popolo, la lingua e l'origine sono compatti e coesi, si parla non di impero ma piuttosto di regno. (it)
- L'imperialismo è la volontà di uno Stato di estendere il proprio dominio (politico, economico e culturale) su altri territori al fine di realizzare un impero. Il termine venne coniato in Francia nell'Ottocento per definire il regime instaurato da Napoleone III, fu usato in seguito in Inghilterra, associato all'idea di dispotismo e infine il suo significato venne esteso alla tendenza di una nazione a imporre il suo dominio economico e a influenzare la politica interna di altri paesi con l'obiettivo di avviare la costruzione di imponenti imperi economici (ad es. sfruttare la manodopera a basso costo e le materie prime). Per i paesi dominanti uno degli obiettivi principali di questo sistema era quello di ricavare dai paesi occupati una grande quantità di materie prime a costi bassi. Il termin (it)
- Imperializm (od łac. imperium) – polityka państw mocarstwowych, polegająca na podbojach kolonialnych lub dążeniu do podporządkowania sobie innych krajów; mianem imperializmu jest również nazywany okres historyczny zapoczątkowany w ostatniej ćwierci XIX wieku, odznaczający się światową dominacją kilku wielkich mocarstw. Z kolei antyimperializm to różnie rozumiane przeciwstawianie się imperializmowi. (pl)
- Imperialismo é um conjunto de ideias, medidas e mecanismos que, sob determinação de um Estado-nação, procuram efetivar políticas de expansão e domínio territorial, cultural ou econômico sobre outras regiões geográficas, vizinhas ou distantes. Esta prática está associada, na história da humanidade, à formação de impérios que se desenvolveram e, em muitos casos, foram dissolvidos ou substituídos por outros, por diferentes motivos. No entanto, o conceito de imperialismo, derivado de uma prática assente na teoria econômica, só surgiu no início do século XX. (pt)
- O termo Império (do latim imperium = poder, autoridade) denota primariamente um território geográfico extenso (o estado imperial), não necessariamente contíguo, contendo um conjunto de nações e povos etnicamente e/ou culturalmente diversos, governados por um soberano (denominado imperador) ou uma oligarquia, caracterizando-se como uma estrutura de poder. Imperium Romanum é, provavelmente, a expressão latina mais conhecida, onde a palavra imperium é usada no sentido de "território", sendo Império Romano, a parte do mundo sobre a qual Roma governava. (pt)
- Imperium (od łac. imperium) – struktura polityczna, władająca na wielkim obszarze terytorialnym. Pochodzi od łac. słowa imperium oznaczającego zakres władzy rzymskich najwyższych urzędników. Imperium zorganizowane jest najczęściej wokół państwa, które jest mocarstwem, a jego władza polityczna, gospodarcza i kulturowa wykracza poza własne granice i rozciąga się na inne, podporządkowane jednostki polityczne. Imperium ma charakter ekspansjonistyczny. Powstaje na skutek podbojów i stanowią one ważną część jego potęgi (imperializm). Wewnątrz imperium wytwarza się natomiast pewien porządek społeczny, w ramach którego pokojowo funkcjonuje wiele różnych ludów i bytów politycznych poddanych jednej władzy zwierzchniej. Przykładem takiego porządku może być Pax Romana. Wewnętrzny porządek imperium ma (pl)
- Империали́зм (от лат. imperium — власть, господство) — государственная политика, основанная на использовании военной силы для разных форм внешнеполитической экспансии, в том числе для захвата территорий, формирования колоний и установления политического или экономического контроля над другими странами. Во время усиления колониальной экспансии со стороны европейских держав и США в последней трети XIX века, использование слова «империализм» практически совпадало с использованием слова «колониализм». (ru)
- Импе́рия (от лат. imperium — власть) — государство во главе с императором или колониальная, либо международно значимая держава, опирающаяся в своей внутренней и внешней политике на военные сословия (организованную армию) и действующая в интересах военных сословий. Как правило, империя объединяет разные народы и территории в единое государство с единым политическим центром, играющее заметную роль в регионе или даже во всем мире. Самыми известными империями являлись Римская, Священная Римская, Монгольская, Османская, Российская и Британская. В современном мире лишь японский монарх носит титул императора, но на этом основании Японию называть империей нельзя, так как само название этой страны переводится как Японское государство, а не Японская империя, а также по Конституции японский император (ru)
- Імперіалі́зм (від лат. imperare — правити) — державна політика, практика і пропаганда розширення і панування держави, звичайно, шляхом прямого захоплення території або за рахунок отримання політичного і економічного контролю. Імперіалізм як державна політика завжди передбачає використання сили: прямої військової або у якийсь іншій формі. Імперіалізм часто вважається морально негожим, тому термін часто використовується в міжнародній пропаганді, щоб засудити і дискредитувати зовнішню політику противника. (uk)
- Імпе́рія (від лат. imperium — «наказ, верховна влада, управління однією особою, монархом, на певній окупованій території ») — історична форма державно-політичного утворення. Є декілька як сучасних, так і застарілих визначень цього поняття. Імперська форма держави історично передує національній державі і несумісна з демократичною формою влади, правовим устроєм та громадянським суспільством. У сучасному переносному значенні: — «імперією» можуть називати велику фінансову або промислову монополію-компанію. (uk)
|
.svg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_1456.jpg){kind=link}
