HTML Microdata document

This HTML5 document contains 478 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
n73	http://lt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-oc	http://oc.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pnb	http://pnb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-la	http://la.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
dbp	http://dbpedia.org/property/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ku	http://ku.dbpedia.org/resource/
n122	https://www.nytimes.com/library/national/science/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
n135	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
n19	http://new.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
n23	http://li.dbpedia.org/resource/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
n29	http://dbpedia.org/resource/File:
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
n51	http://ckb.dbpedia.org/resource/
n114	https://web.archive.org/web/20160309040715/http:/lateralscience.blogspot.co.uk/2012/07/
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
n26	http://jv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-af	http://af.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cy	http://cy.dbpedia.org/resource/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
n22	http://alsos.wlu.edu/qsearch.aspx%3Fbrowse=science/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
n103	http://lv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gl	http://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gd	http://gd.dbpedia.org/resource/
n116	http://tg.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mr	http://mr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-als	http://als.dbpedia.org/resource/
n38	http://pa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
n89	https://sgp.fas.org/othergov/doe/lanl/lib-www/books/
n137	http://yi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-commons	http://commons.dbpedia.org/resource/
dbpedia-io	http://io.dbpedia.org/resource/
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-an	http://an.dbpedia.org/resource/
dbpedia-br	http://br.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
n58	http://cv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
n113	http://mrj.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
n92	http://tl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ga	http://ga.dbpedia.org/resource/
n61	http://qu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
n14	http://ast.dbpedia.org/resource/
n95	http://ceb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-simple	http://simple.dbpedia.org/resource/
n91	http://azb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nds	http://nds.dbpedia.org/resource/
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
n130	http://or.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
n106	http://sah.dbpedia.org/resource/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
n43	http://tt.dbpedia.org/resource/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
n111	http://ta.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n117	http://scn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
n124	http://ia.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
n102	http://arz.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hr	http://hr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-war	http://war.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ka	http://ka.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
n64	http://ml.dbpedia.org/resource/
n54	http://am.dbpedia.org/resource/
dbpedia-vi	http://vi.dbpedia.org/resource/
n79	http://ky.dbpedia.org/resource/
n76	http://fo.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lmo	http://lmo.dbpedia.org/resource/
n77	http://uz.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
n18	http://ba.dbpedia.org/resource/
n90	http://my.dbpedia.org/resource/
n134	http://ur.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
dbpedia-sw	http://sw.dbpedia.org/resource/
n65	http://d-nb.info/gnd/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
n8	http://ne.dbpedia.org/resource/
n96	http://kn.dbpedia.org/resource/
n30	http://www.periodicvideos.com/videos/
n20	http://www.lateralscience.co.uk/radium/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
n140	http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/articles/curie/
n74	http://mn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-is	http://is.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-lb	http://lb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
n80	http://bn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sl	http://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kk	http://kk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
n4	http://ht.dbpedia.org/resource/
dbpedia-th	http://th.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mk	http://mk.dbpedia.org/resource/
n87	http://toxnet.nlm.nih.gov/cgi-bin/sis/search/r%3Fdbs+hsdb:
n13	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-sq	http://sq.dbpedia.org/resource/
n10	http://bs.dbpedia.org/resource/
n132	http://www.markwshead.com/stuffHappens/
n50	http://gu.dbpedia.org/resource/
n75	http://hy.dbpedia.org/resource/
n44	http://min.dbpedia.org/resource/
n99	http://sa.dbpedia.org/resource/
n94	http://te.dbpedia.org/resource/
dbpedia-yo	http://yo.dbpedia.org/resource/
n55	https://web.archive.org/web/20190625210454/http:/alsos.wlu.edu/
dbpedia-ms	http://ms.dbpedia.org/resource/
n45	http://hi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pms	http://pms.dbpedia.org/resource/

Statements

Subject Item: dbr:Radium
rdf:type: owl:Thing dbo:MilitaryUnit
rdfs:label: راديوم Radium 라듐 Radio (elemento chimico) Rádio (elemento químico) ラジウム Radi (element) Radio Радій Radio (elemento) Radium Radium Ράδιο Радий 镭 Rad (pierwiastek) Radiumo Raidiam Radium Radium Radium Radium
rdfs:comment: Радій (англ. radium, нім. Radium) — радіоактивний хімічний елемент. Символ Ra, атомний номер 88. Відкритий у 1898 році П'єром Кюрі і Марією Склодовською-Кюрі. El radi és l'element químic de símbol Ra i nombre atòmic 88. Tots els isòtops de radi són radioactius; l'únic isòtop natural, el radi 226, té un període de semidesintegració de 1 620 anys. De fet, tot el radi natural en la Terra és un producte de la desintegració de l'urani. Per això, el radi es troba en quantitats diminutes en totes les menes que contenen urani. Radium (chemická značka Ra, latinsky Radium) je 6. z řady kovů alkalických zemin, silně radioaktivní prvek vznikající v rozpadových řadách uranu a thoria. Radium är ett radioaktivt grundämne med atomnummer 88 och kemiskt tecken Ra, och tillhör gruppen alkaliska jordartsmetaller. Radium förekommer till liten del i uranmalmer därför att uran via ett antal steg sönderfaller till bly, och radium (226Ra) är ett av stegen. Radium sönderfaller genom alfastrålning till radon. Eftersom fler snabba sönderfall följer, uppstår även beta- och gammastrålning. Världsproduktionen av radium är idag relativt liten, cirka 30 gram per år. Radium adalah sebuah unsur kimia yang mempunyai simbol Ra dan nomor atom 88 (lihat tabel periodik). Radium berwarna hampir putih bersih, tetapi akan teroksidasi jika terekspos kepada udara dan berubah menjadi hitam. Radium mempunyai tingkat radioaktivitas yang tinggi. Isotopnya yang paling stabil, Ra-226, mempunyai waktu paruh selama 1602 tahun dan kemudian berubah menjadi gas radon. * l * * s 라듐(←영어: Radium 레이디엄[*], 문화어: 라디움←독일어: Radium 라디움[*])은 화학 원소로 원소기호는 Ra(←라틴어: Radium 라디움[*]), 원자번호는 88이다. 알칼리 토금속에 속하는 원소 중에서 가장 무거운 원소이고 안정동위체는 존재하지 않는다.(천연상태에서는 4종류의 동위체가 존재한다.) 은과 같은 흰색 계통 금속으로 방사성이 매우 강하다. 26개 이상의 동위원소가 있는데, 모두 방사성을 띤다. 라듐은 주로 우라늄과 토륨 광석에 미량 들어 있다. 프랑스의 물리학자인 퀴리 부부와 공동 연구자인 G. 베몽이 1898년에 우라늄 광석인 피치블렌드에서 라듐을 발견했다. 질량수는 226.025u, 녹는점 973K(700°C, 1292°F), 끓는점 2000K(1737°C, 3159°F), 밀도는 실온에서 약 5.5g/cm3이다. 덧붙여 라듐 224, 226, 228은 WHO의 하부기관 IARC에서 발암성이 있다고(Type1) 권고되고 있다. 镭（拼音：léi，注音：ㄌㄟˊ；英語：Radium；舊譯鈤、銧），是一种化學元素。其化學符號为Ra，原子序數为88。鐳是元素週期表2A族中最重的元素，是一種銀白色有光澤的放射性鹼土金屬，在空气中會迅速和氮气（而非氧气）反应，形成黑色的（Ra3N2）。镭的同位素均有强放射性，其中以镭-226最为稳定，半衰期為1600年，會衰变成氡-222。镭衰变时会产生游离辐射，可以激发荧光物质，导致。 1898年，镭以氯化镭的形式由皮埃尔·居里和玛丽·居里发现。二人从沥青铀矿中提取镭化合物，五天后在法国科学院发表成果。镭金属则是玛丽·居里和安德烈-路易·德比埃尔内通过电解氯化镭，于1911年分离的。在自然界中，镭可以在铀矿和钍矿中做為衰變產物痕量生成，每吨沥青铀矿中只有七分之一克镭。镭对并非必需，且由于其放射性和反应性，进入生物体内可能危害健康。目前镭除了用于核医学以外没有商业用途。镭曾在装置中用作放射源，也有“”利用其所谓的治疗能力。如今，镭的毒性已经广为人知，镭治疗因此不再流行，辐射发光设备也转用较安全的同位素。镭的放射性能够致癌，例如鐳女郎屬於較廣為人知也的例子，也能够治療癌症，可以做成針狀進行近距离治疗(Brachytherapy)。 Radiumo estas kemia elemento en la perioda tabelo, kiu havas la simbolon Ra kaj la atomnumeron 88. Ĝi estas ege radioaktiva teralkala metalo, kiu estas blanka, sed nigriĝos kiam malkovriĝas al aero. Ĝia plej stabila izotopo, Ra-226, havas duonvivon de 1602 jaroj kaj disfalas al radona gaso. Radium is een scheikundig element met symbool Ra en atoomnummer 88. Het is een wit/zilverkleurig aardalkalimetaal. O rádio (do latim científico radium, irradiar) é um elemento químico de símbolo Ra, número atômico 88 (88 prótons e 88 elétrons) com massa atómica [226] u, pertencente a família dos metais alcalino-terrosos, grupo 2 ou IIA da classificação periódica dos elementos. À temperatura ambiente, o rádio encontra-se no estado sólido.É um metal altamente radioativo encontrado em minerais de urânio como na pechblenda. As suas aplicações são derivadas do seu caráter radioativo. Foi usado em medicina, porém substituído por radioisótopos mais eficientes. Foi descoberto por Marie Curie e seu marido Pierre em 1898 na pechblenda/uranita. Radioa elementu kimiko bat da, Ra ikurra eta 88 zenbaki atomikoa dituena. Bere jatorrizko kolorea zuri ia purua da, baina oso azkar oxidatzen da airearekin kontaktuan eta kolore beltza hartzen du. Metal lurralkalinoa da, uranio-meetan gisa ageri dena. Oso erradioaktiboa da. Bere isotoporik egonkorrenak, 226Ra, 1.602 urteko erdibizitza dauka eta radon gasa bihurtzen da. الراديوم هو عنصر كيميائي مشع يرمز له بالرمز Ra ورقمه الذري 88.، لونه أبيض نقي تقريباً وهو من المعادن القلوية الترابية ولكنه يتأكسد بسهولة عند تعرضه للهواء، فيصبح أسود اللون. وينتج عن اضمحلاله الإشعاعي غاز الرادون.اكتشفه الزوجان بيير وماري كوري في عام 1898م. قامت ماري كوري وأندريه لويس دوبييرن بفصل الراديوم من خلال التحليل الكهربائي لكلوريد الراديوم في عام 1910م. أُطلق على الراديوم عدة أسماء منذ اكتشافه مثل الراديوم A والراديوم C2 والعديد من العناصر الأخرى التي هي نتائج اضمحلال الراديوم. ラジウム（独: Radium [ˈraːdi̯ʊm]、英: radium [ˈreɪdiəm]）は、原子番号88の元素。元素記号は Ra。アルカリ土類金属の一つ。安定同位体は存在しない。天然には4種類の同位体が存在する。白色の金属で、比重はおよそ5–6、融点は700 °C、沸点は1140 °C。常温、常圧での安定な結晶構造は体心立方構造 (BCC)。反応性は強く、水と激しく反応し、酸に易溶。空気中で簡単に酸化され暗所で青白く光る。原子価は2価。化学的性質などはバリウムに似る。炎色反応は洋紅色。ラジウムがアルファ崩壊してラドンになる。ラジウムの持つ放射能を元にキュリー（記号 Ci）という単位が定義され、かつては放射能の単位として用いられていた。現在、放射能の単位はベクレル（記号 Bq）を使用することになっており、1 Ci = 3.7×1010 Bqである。なお、ラジウム224、226、228は WHO の下部機関 IARC より発癌性がある (Type1) と勧告されている。ラジウムそのものの崩壊ではアルファ線しか放出されないが、その後の娘核種の崩壊でベータ線やガンマ線なども放出される。 Το ράδιο είναι χημικό στοιχείο με ατομικό αριθμό 88 και ατομικό βάρος 226,0254 amu. Είναι αργυρόλευκο μέταλλο των αλκαλικών γαιών, που πολύ γρήγορα οξειδώνεται όταν εκτίθεται στον ατμοσφαιρικό αέρα και γίνεται μαύρο. Όλα τα ισότοπα του ραδίου είναι πολύ ραδιενεργά και το πιο σταθερό από αυτά, το 226Ra, έχει ημιζωή 1.601 έτη και διασπάται σχηματίζοντας ραδόνιο. Εξαιτίας του μεγέθους της αστάθειάς του, το ράδιο είναι φθορίζον και εκπέμπει μια απαλή γαλάζια λάμψη. Radium (von lateinisch radius ‚Strahl‘, wegen seiner Radioaktivität, wie auch Radon) ist ein chemisches Element mit dem Elementsymbol Ra und der Ordnungszahl 88. Im Periodensystem steht es in der 2. Hauptgruppe, bzw. der 2. IUPAC-Gruppe und zählt damit zu den Erdalkalimetallen. Rad (Ra, łac. radium) – pierwiastek chemiczny z grupy metali ziem alkalicznych w układzie okresowym. Nazwa pochodzi od łacińskiego słowa radius oznaczającego promień. Radium is a chemical element with the symbol Ra and atomic number 88. It is the sixth element in group 2 of the periodic table, also known as the alkaline earth metals. Pure radium is silvery-white, but it readily reacts with nitrogen (rather than oxygen) upon exposure to air, forming a black surface layer of radium nitride (Ra3N2). All isotopes of radium are radioactive, the most stable isotope being radium-226 with a half-life of 1600 years. When radium decays, it emits ionizing radiation as a by-product, which can excite fluorescent chemicals and cause radioluminescence. Ра́дий (химический символ — Ra, от лат. Radium) — химический элемент 2-й группы (по устаревшей классификации — главной подгруппы второй группы, IIA), седьмого периода периодической системы химических элементов Д. И. Менделеева, с атомным номером 88. Простое вещество радий — это блестящий щелочноземельный металл серебристо-белого цвета, быстро тускнеющий на воздухе. Обладает высокой химической активностью, очень ядовит. Соединения радия намного более токсичны, чем соединения бария, из-за высокой радиоактивности радия. Il radio, scoperto da Marie Curie nel 1898 insieme al marito Pierre Curie, è l'elemento chimico di numero atomico 88 e il suo simbolo è Ra. La parola radioattività deriva proprio dal nome di questo elemento (per ragioni storiche) anche se non è l'elemento con la maggior radioattività conosciuto. Di colore bianco, annerisce per esposizione all'aria. È un metallo alcalino-terroso presente in tracce nei minerali dell'uranio. Il suo isotopo più stabile, 226Ra, ha un'emivita di 1602 anni e decade in radon. Is é an raidiam (Ra) dúil uimhir a 88. Ceann de na miotail chré-alcaileacha atá ann, agus é iontach cosúil leis an mbairiam ó thaobh na saintréithe ceimiceacha de. Tá iseatóip an raidiam go léir radaighníomhach, ach ós rud é go bhfuil leathré sách fada ag cuid acu, níl sé dodhéanta taighde a dhéanamh ar cheimic an raidiam, cé go bhfuil dainséar áirithe ag baint leis. Ní hamháin go bhfuil contúirt sa raidiam toisc go bhfuil sé radaighníomhach, nó is miotal trom é, agus é in ann seangú isteach sa cholainn agus carnadh sna cnámha, ó tá sé cosúil leis an gcailciam ó thaobh na ceimice de. El radio es un elemento químico de la tabla periódica. Su símbolo es Ra y su número atómico es 88. Es de color blanco inmaculado, pero se ennegrece con la exposición al aire. El radio es un alcalinotérreo que se encuentra a nivel de trazas en minas de uranio. Es extremadamente radiactivo, un millón de veces más que el uranio. Su isótopo más estable, Ra-226, tiene un periodo de semidesintegración de 1.602 años y se transmuta dando radón. Le radium est l'élément chimique de numéro atomique 88, de symbole Ra. Il est d'un aspect parfaitement blanc mais il noircit lors de son exposition à l'air libre. Le radium est un métal alcalino-terreux présent en très faible quantité dans les minerais d'uranium. Il est extrêmement radioactif, la demi-vie de son isotope le plus stable (226Ra) étant de 1 600 ans. Il fournit du radon comme produit de désintégration.
foaf:depiction: n13:Decay_chain(4n+2,_Uranium_series).svg n13:US_radium_standard_1927.jpg n13:Radium_2.jpg n13:Radior_cosmetics_containing_radium_1918.jpg n13:King_Plot.png n13:Curie_and_radium_by_Castaigne.jpg n13:Památník_objevu_radia_v_Jáchymově.jpg
dcterms:subject: dbc:Marie_Curie dbc:Pierre_Curie dbc:Radium dbc:Chemical_elements_with_body-centered_cubic_structure dbc:Alkaline_earth_metals dbc:Chemical_elements
dbo:wikiPageID: 25602
dbo:wikiPageRevisionID: 1122905646
dbo:wikiPageWikiLink: dbr:Sea_water dbr:Howard_Atwood_Kelly dbr:Cobalt-60 dbr:Coordination_complex dbr:Radithor dbr:Hermann_Joseph_Muller dbr:Gram dbr:Strontium dbr:Ionizing_radiation dbr:Colorado dbr:CERN dbr:Radon-222 dbr:Tumor dbr:Ulcer_(dermatology) dbr:Nitrogen dbr:Actinium_hydroxide dbr:Coulomb_excitation dbr:Mass_number dbr:Primordial_nuclide dbr:Cation dbr:Kilogram dbr:Bloodstream dbr:Chloride dbr:Milligram dbr:Potassium dbr:Fractional_crystallization_(chemistry) n29:Curie_and_radium_by_Castaigne.jpg dbr:Standard_electrode_potential dbr:HeLa_cells n29:King_Plot.png dbc:Marie_Curie dbr:Standard_Model dbr:Union_Minière_du_Haut_Katanga dbr:Radioactive dbr:Temperature dbr:Byproduct dbr:Thermal_decomposition n29:Radium_2.jpg dbr:Medicine dbr:Great_Slave_Lake dbr:Curie_(unit) dbr:Lake_Ontario_Ordnance_Works dbr:Olen,_Belgium dbr:Liter dbr:Silver dbr:Age_of_the_Earth dbr:Alpha_particles dbr:Ton dbr:Neutron_source dbr:Thorium dbr:Pierre_Curie dbr:Beta_particles dbr:Electroscope dbr:Covalent_bond dbr:Calcium dbc:Pierre_Curie dbr:Azide dbr:Gamma_ray dbr:Xofigo dbr:Gamma_rays n29:Decay_chain(4n+2,_Uranium_series).svg dbr:Revigator dbr:Radioluminescent dbr:Cathode dbr:Feces dbr:Occupational_disease dbr:Radium-223 dbr:Radium_nitrate dbr:Thomas_Hunt_Morgan dbr:Radium_sulfate dbr:Industrial_radiography dbr:Alkali_metal dbr:Henrietta_Lacks dbr:Russia dbr:Radium_bromide dbr:Relativistic_quantum_chemistry dbr:Radium_carbonate dbr:Great_Bear_Lake dbr:Radium_chloride dbr:Carmine_(color) dbr:Anemia dbr:Octupole dbr:Alkaline_earth_metal dbr:Caesium dbr:Nuclear_isomer dbr:Caesium-137 dbr:Misasa,_Tottori dbr:Nationalization dbr:Rubidium dbr:Polonium dbr:Femtogram dbr:Hydrochloric_acid dbr:Americium-241 dbr:Helium dbr:Anaemia dbr:Aplastic_anemia dbr:Radioactive_quackery dbr:Aqueous_solution dbc:Radium dbr:Labor_law dbr:Decay_chain dbr:Bismuth dbr:Astatine dbr:Uraninite dbr:Ammonia dbr:Radium-226 dbr:Decay_product dbr:Nitric_acid dbr:Alpha_radiation n29:US_radium_standard_1927.jpg dbr:Radium_hydroxide dbr:Atomic_clock dbr:Sodium_carbonate dbr:Radon dbr:Radium_Girls dbr:Genetics dbr:Uranium-235 dbr:Neptunium-237 dbr:Uranium-238 dbr:Radium_and_radon_in_the_environment dbr:Bone_cells dbr:Noble_gas dbr:Radium_oxide dbr:Czech_Republic dbr:Earth's_crust dbr:Periodic_table dbr:Body-centered_cubic dbr:Niagara_Falls,_New_York dbr:Amalgam_(chemistry) dbr:Cancer dbr:Radioluminescence dbr:Standard_temperature_and_pressure n29:Památník_objevu_radia_v_Jáchymově.jpg dbr:Radiolysis dbr:Biraco dbr:Luminous_paint dbr:Destination_spa dbr:Thorium_hydroxide dbr:André-Louis_Debierne dbr:Neutron_irradiation dbr:Food_and_Drug_Administration dbr:Volatility_(chemistry) dbr:Reactivity_(chemistry) dbr:Discovery_of_the_chemical_elements dbr:Mutation dbr:CP_violation dbr:Picogram n29:Radior_cosmetics_containing_radium_1918.jpg dbr:Nuclear_medicine dbr:Barium_sulfate dbr:Ionic_bond dbc:Chemical_elements_with_body-centered_cubic_structure dbr:Volt dbr:The_Periodic_Table_of_Videos dbr:French_Academy_of_Sciences dbr:Mercury_(element) dbr:Periodic_trend dbr:Congener_(chemistry) dbr:Alpha_decay dbr:Jáchymov dbr:Hydrogen dbr:Cervical_cancer dbr:Lead dbr:Boiling_point dbr:Bone_marrow dbr:Atomic,_molecular,_and_optical_physics dbr:X-ray_imaging dbr:Bone_seeker dbr:Electrolysis dbr:Parts_per_trillion dbr:Symbol_(chemistry) dbr:Biological_roles_of_the_elements dbr:Isotopes dbr:Bone_metastases dbr:Radium_iodate dbr:Radium_nitride dbr:Radium_phosphate dbr:Radium_sulfite dbr:Radium_chromate dbr:Amount_of_substance dbr:Synthetic_radioisotope dbr:Manhattan_Project dbr:Barium dbr:Beryllium dbr:Fluorescent dbr:Barium_hydroxide dbr:Marie_Curie dbr:Radium_tetrafluoroberyllate dbr:Radium_oxalate dbr:Barium_chloride dbr:Half-life dbr:Half-lives dbr:Carnotite dbr:Fluorine dbr:Picometer dbr:Radioisotope dbr:Melting_point dbr:Beta_radiation dbr:Actinium dbr:Spectral_line dbc:Alkaline_earth_metals dbr:Atomic_number dbr:United_States_Radium_Corporation dbr:Luminescence dbr:Ground_state dbr:Base_(chemistry) dbc:Chemical_elements dbr:Chemical_element dbr:Spectroscope dbr:Metal dbr:Metastasis dbr:Syphilis dbr:Alpha_particle dbr:Antoine_Becquerel dbr:Austria-Hungary dbr:Promethium dbr:Coprecipitation dbr:Johns_Hopkins_Hospital dbr:Tritium dbr:Democratic_Republic_of_the_Congo dbr:Bone_cancer dbr:Uranium dbr:Minerals
dbo:wikiPageExternalLink: n20:RaDisc.html%7Caccess-date=13 n22:Radium n30:088.htm n55:qsearch.aspx%3Fbrowse=science%2FRadium n87:@term+@na+@rel+radium,+radioactive n89:rc000041.pdf%7C n114:the-discovery-of-radium-by-marie-curie.html%7Carchive-date=March n122:100698sci-radium.html%7Ctitle=A n132:radium.html n140:index.html%7Ctitle=Marie
owl:sameAs: n4:Radyòm n8:रेडियम dbpedia-oc:Radi n10:Radij n14:Radiu_(elementu) dbpedia-lb:Radium dbpedia-sl:Radij dbpedia-pms:Radio_(element) n18:Радий n19:रेडियम dbpedia-th:เรเดียม n23:Radium dbpedia-ro:Radiu dbpedia-ku:Radyûm n26:Radium dbpedia-sh:Radijum dbpedia-ja:ラジウム dbpedia-az:Radium dbpedia-da:Radium dbpedia-bg:Радий dbpedia-sr:Радијум dbpedia-sq:Radiumi n38:ਰੇਡੀਅਮ dbpedia-it:Radio_(elemento_chimico) dbpedia-an:Radio_(elemento) dbpedia-vi:Radi dbpedia-nl:Radium n43:Радий n44:Radium n45:रेडियम dbpedia-pl:Rad_(pierwiastek) dbpedia-no:Radium n50:રેડિયમ n51:ڕادیۆم dbpedia-tr:Radyum dbpedia-als:Radium n54:ራዲየም dbpedia-fi:Radium dbpedia-sw:Radi_(elementi) n58:Радий dbpedia-mk:Радиум dbpedia-ca:Radi_(element) n61:Radyu_q'illay dbpedia-fr:Radium dbpedia-ko:라듐 n64:റേഡിയം n65:4176842-5 dbpedia-hr:Radij dbpedia-zh:镭 dbpedia-yo:Radiomu dbpedia-uk:Радій dbpedia-gl:Radio_(elemento) wikidata:Q1128 dbpedia-ms:Radium n73:Radis n74:Ради n75:Ռադիում n76:Radium n77:Radiy dbpedia-nn:Radium n79:Радий n80:রেডিয়াম dbpedia-sv:Radium dbpedia-pt:Rádio_(elemento_químico) dbpedia-ka:რადიუმი dbpedia-eo:Radiumo dbpedia-pnb:ریڈیم dbpedia-sk:Rádium n90:ရေဒီယမ် n91:رادیوم n92:Radyo_(elemento) dbpedia-cy:Radiwm n94:రేడియం n95:Radyo n96:ರೇಡಿಯಮ್ dbpedia-commons:Radium dbpedia-fa:رادیم n99:रेडियम dbpedia-eu:Radio dbpedia-es:Radio_(elemento) n102:راديوم n103:Rādijs dbpedia-id:Radium dbpedia-ga:Raidiam n106:Радиум dbpedia-la:Radium dbpedia-kk:Радий dbpedia-war:Radyo_(elemento) dbpedia-cs:Radium n111:ரேடியம் dbpedia-be:Радый n113:Радий dbpedia-gd:Radium n116:Радий n117:Ràdiu_(elementu) dbpedia-de:Radium dbpedia-ar:راديوم dbpedia-ru:Радий freebase:m.025scm7 dbpedia-nds:Radium n124:Radium dbpedia-el:Ράδιο dbpedia-et:Raadium dbpedia-br:Radiom dbpedia-is:Radín dbpedia-simple:Radium n130:ରେଡ଼ିଅମ dbpedia-he:רדיום dbpedia-mr:रेडियम n134:ریڈیم n135:B5WF dbpedia-hu:Rádium n137:ראדיום dbpedia-lmo:Radio_(element_chimich) dbpedia-io:Radiumo dbpedia-af:Radium
dbp:wikiPageUsesTemplate: dbt:Further dbt:Use_dmy_dates dbt:Infobox_radium dbt:Val dbt:Efn dbt:Main dbt:Marie_&_Pierre_Curie dbt:Sister_project_links dbt:Convert dbt:Reflist dbt:As_of dbt:Cite_Q dbt:About dbt:Notelist dbt:Webarchive dbt:NUBASE2016 dbt:Greenwood&Earnshaw2nd dbt:Cite_book dbt:Cite_news dbt:Cite_journal dbt:Cite_web dbt:Pp dbt:Authority_control dbt:Periodic_table_(navbox) dbt:Subject_bar
dbo:thumbnail: n13:Decay_chain(4n+2,_Uranium_series).svg?width=300
dbp:b: no
dbp:book: Period 7 elements Alkaline earth metals Chemical elements Radium
dbp:commons: radium
dbp:commonscat: yes
dbp:date: 2019-06-25
dbp:n: no
dbp:portal: Medicine Chemistry
dbp:q: no
dbp:s: no
dbp:url: n55:qsearch.aspx%3Fbrowse=science%2FRadium
dbp:v: Radium atom
dbp:wikt: radium
dbo:abstract: Το ράδιο είναι χημικό στοιχείο με ατομικό αριθμό 88 και ατομικό βάρος 226,0254 amu. Είναι αργυρόλευκο μέταλλο των αλκαλικών γαιών, που πολύ γρήγορα οξειδώνεται όταν εκτίθεται στον ατμοσφαιρικό αέρα και γίνεται μαύρο. Όλα τα ισότοπα του ραδίου είναι πολύ ραδιενεργά και το πιο σταθερό από αυτά, το 226Ra, έχει ημιζωή 1.601 έτη και διασπάται σχηματίζοντας ραδόνιο. Εξαιτίας του μεγέθους της αστάθειάς του, το ράδιο είναι φθορίζον και εκπέμπει μια απαλή γαλάζια λάμψη. Το ράδιο, αρχικά στη μορφή του (RaCl2), ανακαλύφθηκε το 1898 από την Μαρία και τον Πιέρ Κιουρί. Απομόνωσαν τη ραδιούχο ένωση από ορυκτό ουρανινίτη και δημοσίευσαν την ανακάλυψή τους στη Γαλλική Ακαδημία Επιστημών, πέντε ημέρες αργότερα. Το μεταλλικό ράδιο απομονώθηκε από το ζεύγος το 1910 με ηλεκτρόλυση του χλωριούχου ραδίου. Μέχρι την ανακάλυψή του, στο ράδιο είχαν ήδη αποδοθεί ονομασίες όπως «ράδιο Α» και «ράδιο C2» σε αρκετά ισότοπα άλλων στοιχείων που είναι προϊόντα της ραδιενεργούς διάσπασης του 226Ra. Για τον εντοπισμό του στοιχείου Ραδίου αλλά και του Πολωνίου η Μαρία Κιουρί τιμήθηκε με το βραβείο Νόμπελ Χημείας το 1911 (Ο Πιέρ είχε ήδη πεθάνει). Στη φύση, το ράδιο βρίσκεται σε ορυκτά ουρανίου σε ίχνη της τάξης του 1/7 γραμμαρίου ανά τόνο του ορυκτού. Δεν είναι απαραίτητο για ζωντανούς οργανισμούς και είναι πιθανές οι βλαβερές συνέπειες στην υγεία, όταν εμπλέκεται σε βιοχημικές διεργασίες, εξαιτίας της υψηλής ραδιενέργειας αλλά και της (τοξικής του) χημικής δραστικότητας. Rad (Ra, łac. radium) – pierwiastek chemiczny z grupy metali ziem alkalicznych w układzie okresowym. Nazwa pochodzi od łacińskiego słowa radius oznaczającego promień. Radium adalah sebuah unsur kimia yang mempunyai simbol Ra dan nomor atom 88 (lihat tabel periodik). Radium berwarna hampir putih bersih, tetapi akan teroksidasi jika terekspos kepada udara dan berubah menjadi hitam. Radium mempunyai tingkat radioaktivitas yang tinggi. Isotopnya yang paling stabil, Ra-226, mempunyai waktu paruh selama 1602 tahun dan kemudian berubah menjadi gas radon. * l * * s 라듐(←영어: Radium 레이디엄[*], 문화어: 라디움←독일어: Radium 라디움[*])은 화학 원소로 원소기호는 Ra(←라틴어: Radium 라디움[*]), 원자번호는 88이다. 알칼리 토금속에 속하는 원소 중에서 가장 무거운 원소이고 안정동위체는 존재하지 않는다.(천연상태에서는 4종류의 동위체가 존재한다.) 은과 같은 흰색 계통 금속으로 방사성이 매우 강하다. 26개 이상의 동위원소가 있는데, 모두 방사성을 띤다. 라듐은 주로 우라늄과 토륨 광석에 미량 들어 있다. 프랑스의 물리학자인 퀴리 부부와 공동 연구자인 G. 베몽이 1898년에 우라늄 광석인 피치블렌드에서 라듐을 발견했다. 질량수는 226.025u, 녹는점 973K(700°C, 1292°F), 끓는점 2000K(1737°C, 3159°F), 밀도는 실온에서 약 5.5g/cm3이다. 덧붙여 라듐 224, 226, 228은 WHO의 하부기관 IARC에서 발암성이 있다고(Type1) 권고되고 있다. Radiumo estas kemia elemento en la perioda tabelo, kiu havas la simbolon Ra kaj la atomnumeron 88. Ĝi estas ege radioaktiva teralkala metalo, kiu estas blanka, sed nigriĝos kiam malkovriĝas al aero. Ĝia plej stabila izotopo, Ra-226, havas duonvivon de 1602 jaroj kaj disfalas al radona gaso. O rádio (do latim científico radium, irradiar) é um elemento químico de símbolo Ra, número atômico 88 (88 prótons e 88 elétrons) com massa atómica [226] u, pertencente a família dos metais alcalino-terrosos, grupo 2 ou IIA da classificação periódica dos elementos. À temperatura ambiente, o rádio encontra-se no estado sólido.É um metal altamente radioativo encontrado em minerais de urânio como na pechblenda. As suas aplicações são derivadas do seu caráter radioativo. Foi usado em medicina, porém substituído por radioisótopos mais eficientes. Foi descoberto por Marie Curie e seu marido Pierre em 1898 na pechblenda/uranita. 镭（拼音：léi，注音：ㄌㄟˊ；英語：Radium；舊譯鈤、銧），是一种化學元素。其化學符號为Ra，原子序數为88。鐳是元素週期表2A族中最重的元素，是一種銀白色有光澤的放射性鹼土金屬，在空气中會迅速和氮气（而非氧气）反应，形成黑色的（Ra3N2）。镭的同位素均有强放射性，其中以镭-226最为稳定，半衰期為1600年，會衰变成氡-222。镭衰变时会产生游离辐射，可以激发荧光物质，导致。 1898年，镭以氯化镭的形式由皮埃尔·居里和玛丽·居里发现。二人从沥青铀矿中提取镭化合物，五天后在法国科学院发表成果。镭金属则是玛丽·居里和安德烈-路易·德比埃尔内通过电解氯化镭，于1911年分离的。在自然界中，镭可以在铀矿和钍矿中做為衰變產物痕量生成，每吨沥青铀矿中只有七分之一克镭。镭对并非必需，且由于其放射性和反应性，进入生物体内可能危害健康。目前镭除了用于核医学以外没有商业用途。镭曾在装置中用作放射源，也有“”利用其所谓的治疗能力。如今，镭的毒性已经广为人知，镭治疗因此不再流行，辐射发光设备也转用较安全的同位素。镭的放射性能够致癌，例如鐳女郎屬於較廣為人知也的例子，也能够治療癌症，可以做成針狀進行近距离治疗(Brachytherapy)。 Ра́дий (химический символ — Ra, от лат. Radium) — химический элемент 2-й группы (по устаревшей классификации — главной подгруппы второй группы, IIA), седьмого периода периодической системы химических элементов Д. И. Менделеева, с атомным номером 88. Простое вещество радий — это блестящий щелочноземельный металл серебристо-белого цвета, быстро тускнеющий на воздухе. Обладает высокой химической активностью, очень ядовит. Соединения радия намного более токсичны, чем соединения бария, из-за высокой радиоактивности радия. Радиоактивен. Наиболее устойчив нуклид 226Ra (период полураспада около 1600 лет). الراديوم هو عنصر كيميائي مشع يرمز له بالرمز Ra ورقمه الذري 88.، لونه أبيض نقي تقريباً وهو من المعادن القلوية الترابية ولكنه يتأكسد بسهولة عند تعرضه للهواء، فيصبح أسود اللون. وينتج عن اضمحلاله الإشعاعي غاز الرادون.اكتشفه الزوجان بيير وماري كوري في عام 1898م. قامت ماري كوري وأندريه لويس دوبييرن بفصل الراديوم من خلال التحليل الكهربائي لكلوريد الراديوم في عام 1910م. أُطلق على الراديوم عدة أسماء منذ اكتشافه مثل الراديوم A والراديوم C2 والعديد من العناصر الأخرى التي هي نتائج اضمحلال الراديوم. تم العثور على الراديوم في الطبيعة في خامات اليورانيوم بكميات ضئيلة، بمقدار سبع غرامات للطن الواحد من اليورانينايت. وهو لا يعتبر ضروريًا للكائنات الحية، ولكن قد ينتج عنه أضرار صحية عندما يتم دمجه في العمليات البيوكيميائية بسبب نشاطه الإشعاعي والتفاعلات الكيميائية. Le radium est l'élément chimique de numéro atomique 88, de symbole Ra. Il est d'un aspect parfaitement blanc mais il noircit lors de son exposition à l'air libre. Le radium est un métal alcalino-terreux présent en très faible quantité dans les minerais d'uranium. Il est extrêmement radioactif, la demi-vie de son isotope le plus stable (226Ra) étant de 1 600 ans. Il fournit du radon comme produit de désintégration. Marie Curie et son mari Pierre le découvrent en 1898 par extraction de la pechblende, un minerai d'uranium. Le mot radium est forgé à partir du latin radius (« rayon »), en même temps que le mot radioactivité. Is é an raidiam (Ra) dúil uimhir a 88. Ceann de na miotail chré-alcaileacha atá ann, agus é iontach cosúil leis an mbairiam ó thaobh na saintréithe ceimiceacha de. Tá iseatóip an raidiam go léir radaighníomhach, ach ós rud é go bhfuil leathré sách fada ag cuid acu, níl sé dodhéanta taighde a dhéanamh ar cheimic an raidiam, cé go bhfuil dainséar áirithe ag baint leis. Is é 226Ra an t-iseatóp is cobhsaí dá bhfuil ag an raidiam, agus é ar fáil go tearc sna mianta úráiniam, ós rud é gur ceann de na céimeanna i meathshlabhra an úráiniam é. Tá an t-iseatóp seo 1602 bliain ar leathré, agus is é an cineál meath radaighníomhach a thagann air ná an t-alfa-mheath. Is é an radón - iseatóp a 222 - is toradh don mheath seo. Mar sin, cuireann gach aon bhlúirín raidiam radón uaidh, agus sin é an tuige gur tugadh "eisileadh raidiam" (Radiumemanation as Gearmáinis) ar an radón ar dtús. Má aonraítear raidiam ina dhúil ghlan, gheofar miotal a bhfuil loinnir bhán ann, ach ós rud é gur miotal cré-alcaileach é cosúil leis an maignéisiam, an cailciam, an strointiam, agus an bairiam, is dual dó imoibriú le hocsaigin an aeir, ionas go dtiocfaidh brat dubh ocsaíde air. Mar is dual don mhiotal chré-alcaileach, tabharfaidh an t-adamh raidiam dhá leictreon uaidh nuair a rachaidh sé i gcomhdhúil le dúil eile in imoibriúchán ocsaídithe agus dí-ocsaídithe, agus is í an fhoirmle a bheas ag an ocsaíd ná RaO, toisc gur dual don adamh ocsaigine dhá leictreon a ghlacadh chuige. Ní hamháin go bhfuil contúirt sa raidiam toisc go bhfuil sé radaighníomhach, nó is miotal trom é, agus é in ann seangú isteach sa cholainn agus carnadh sna cnámha, ó tá sé cosúil leis an gcailciam ó thaobh na ceimice de. Bhí an-tábhacht leis an raidiam d'fhorbairt na raideolaíochta, nó b'é an raidiam an chéad dúil cheimiceach a haithníodh mar dhúil radaighníomhach. B'iad agus Marie Curie a chuir sonrú sna is dual don raidiam sa bhliain 1898, línte nach raibh baint acu le haon dúil cheimiceach a raibh aithne acu uirthi. Is é an tátal a bhain siad as na línte speictreacha gur tháinig siad trasna ar dhúil anaithnid. Ó bhí an dúil sin ag astú gathanna a raibh an-fhuinneamh iontu, bhaist siad "raidiam" uirthi - ainm atá bunaithe ar an bhfocal Laidine a chiallaíonn "ga", nó radius. D'aonraigh Marie Curie agus André-Louis Debierne an chéad eiseamal raidiam sa bhliain 1902. Ar dtús, d'éirigh leo clóiríd raidiam (RaCl2) a tháirgeadh, agus ansin, siad tuaslagán na clóiríde seo. Bhain siad úsáid as an mearcair mar chatóid: nuair a dhí-ocsaídigh an chatóid na hiain raidiam Ra+ go raidiam miotalach, meascadh na hadaimh raidiam tríd an mearcair, ionas gur cruthaíodh malgam. Ina dhiaidh sin, dhealaigh Curie agus Debierne, an raidiam agus an mearcair ó chéile tríd an malgam a dhriogadh in atmaisféar hidrigine. Níor thuig Curie ná cuid mhór de cheannródaithe na raideolaíochta chomh dainséarach agus a bhí an radaighníomhaíocht, agus ní bhíodh sí ag iarraidh í féin a chosaint ar an radaíocht. Fuair Marie Curie féin bás le leoicéime a tharraing sí uirthi féin chomh neamhchairéiseach is a bhíodh sí ag láimhseáil raidiam agus na substaintí radaighníomhacha eile. Radioa elementu kimiko bat da, Ra ikurra eta 88 zenbaki atomikoa dituena. Bere jatorrizko kolorea zuri ia purua da, baina oso azkar oxidatzen da airearekin kontaktuan eta kolore beltza hartzen du. Metal lurralkalinoa da, uranio-meetan gisa ageri dena. Oso erradioaktiboa da. Bere isotoporik egonkorrenak, 226Ra, 1.602 urteko erdibizitza dauka eta radon gasa bihurtzen da. El radio es un elemento químico de la tabla periódica. Su símbolo es Ra y su número atómico es 88. Es de color blanco inmaculado, pero se ennegrece con la exposición al aire. El radio es un alcalinotérreo que se encuentra a nivel de trazas en minas de uranio. Es extremadamente radiactivo, un millón de veces más que el uranio. Su isótopo más estable, Ra-226, tiene un periodo de semidesintegración de 1.602 años y se transmuta dando radón. El radio, en forma de , fue descubierto por Marie y Pierre Curie en 1898 del mineral extraído en Jáchymov. Extrajeron el compuesto de radio de uraninita y publicaron el descubrimiento en la Academia Francesa de Ciencias cinco días después. El radio fue aislado en su estado metálico por Marie Curie y André-Louis Debierne mediante la electrólisis del cloruro de radio en 1911. En la naturaleza, el radio se encuentra en minerales de uranio y (en menor medida) torio en trazas tan pequeñas como una séptima parte de un gramo por tonelada de uraninita. El radio no es necesario para las funciones biológicas de los organismos vivos, y es probable que tenga efectos adversos para la salud cuando se incorpora a procesos bioquímicos debido a su radiactividad y reactividad química. Al 2014 aparte de su uso en medicina nuclear, el radio no tiene aplicaciones comerciales. Antiguamente, alrededor de la década de 1950, se usaba como fuente radiactiva para dispositivos radioluminiscentes y también en charlatanería radiactiva por su supuesto poder curativo. Estas aplicaciones se han vuelto obsoletas debido a la toxicidad del radio; en cambio, se utilizan isótopos menos peligrosos (de otros elementos) en dispositivos radioluminiscentes. ラジウム（独: Radium [ˈraːdi̯ʊm]、英: radium [ˈreɪdiəm]）は、原子番号88の元素。元素記号は Ra。アルカリ土類金属の一つ。安定同位体は存在しない。天然には4種類の同位体が存在する。白色の金属で、比重はおよそ5–6、融点は700 °C、沸点は1140 °C。常温、常圧での安定な結晶構造は体心立方構造 (BCC)。反応性は強く、水と激しく反応し、酸に易溶。空気中で簡単に酸化され暗所で青白く光る。原子価は2価。化学的性質などはバリウムに似る。炎色反応は洋紅色。ラジウムがアルファ崩壊してラドンになる。ラジウムの持つ放射能を元にキュリー（記号 Ci）という単位が定義され、かつては放射能の単位として用いられていた。現在、放射能の単位はベクレル（記号 Bq）を使用することになっており、1 Ci = 3.7×1010 Bqである。なお、ラジウム224、226、228は WHO の下部機関 IARC より発癌性がある (Type1) と勧告されている。ラジウムそのものの崩壊ではアルファ線しか放出されないが、その後の娘核種の崩壊でベータ線やガンマ線なども放出される。 El radi és l'element químic de símbol Ra i nombre atòmic 88. Tots els isòtops de radi són radioactius; l'únic isòtop natural, el radi 226, té un període de semidesintegració de 1 620 anys. De fet, tot el radi natural en la Terra és un producte de la desintegració de l'urani. Per això, el radi es troba en quantitats diminutes en totes les menes que contenen urani. Radium is a chemical element with the symbol Ra and atomic number 88. It is the sixth element in group 2 of the periodic table, also known as the alkaline earth metals. Pure radium is silvery-white, but it readily reacts with nitrogen (rather than oxygen) upon exposure to air, forming a black surface layer of radium nitride (Ra3N2). All isotopes of radium are radioactive, the most stable isotope being radium-226 with a half-life of 1600 years. When radium decays, it emits ionizing radiation as a by-product, which can excite fluorescent chemicals and cause radioluminescence. Radium, in the form of radium chloride, was discovered by Marie and Pierre Curie in 1898 from ore mined at Jáchymov. They extracted the radium compound from uraninite and published the discovery at the French Academy of Sciences five days later. Radium was isolated in its metallic state by Marie Curie and André-Louis Debierne through the electrolysis of radium chloride in 1911. In nature, radium is found in uranium and (to a lesser extent) thorium ores in trace amounts as small as a seventh of a gram per ton of uraninite. Radium is not necessary for living organisms, and adverse health effects are likely when it is incorporated into biochemical processes because of its radioactivity and chemical reactivity. As of 2014, other than its use in nuclear medicine, radium has no commercial applications. Formerly, around the 1950s, it was used as a radioactive source for radioluminescent devices and also in radioactive quackery for its supposed curative power. These applications have become obsolete owing to radium's toxicity; as of 2020, less dangerous isotopes (of other elements) are instead used in radioluminescent devices. Radium är ett radioaktivt grundämne med atomnummer 88 och kemiskt tecken Ra, och tillhör gruppen alkaliska jordartsmetaller. Radium förekommer till liten del i uranmalmer därför att uran via ett antal steg sönderfaller till bly, och radium (226Ra) är ett av stegen. Radium sönderfaller genom alfastrålning till radon. Eftersom fler snabba sönderfall följer, uppstår även beta- och gammastrålning. Världsproduktionen av radium är idag relativt liten, cirka 30 gram per år. Radium (von lateinisch radius ‚Strahl‘, wegen seiner Radioaktivität, wie auch Radon) ist ein chemisches Element mit dem Elementsymbol Ra und der Ordnungszahl 88. Im Periodensystem steht es in der 2. Hauptgruppe, bzw. der 2. IUPAC-Gruppe und zählt damit zu den Erdalkalimetallen. Radium (chemická značka Ra, latinsky Radium) je 6. z řady kovů alkalických zemin, silně radioaktivní prvek vznikající v rozpadových řadách uranu a thoria. Il radio, scoperto da Marie Curie nel 1898 insieme al marito Pierre Curie, è l'elemento chimico di numero atomico 88 e il suo simbolo è Ra. La parola radioattività deriva proprio dal nome di questo elemento (per ragioni storiche) anche se non è l'elemento con la maggior radioattività conosciuto. Di colore bianco, annerisce per esposizione all'aria. È un metallo alcalino-terroso presente in tracce nei minerali dell'uranio. Il suo isotopo più stabile, 226Ra, ha un'emivita di 1602 anni e decade in radon. Radium is een scheikundig element met symbool Ra en atoomnummer 88. Het is een wit/zilverkleurig aardalkalimetaal. Радій (англ. radium, нім. Radium) — радіоактивний хімічний елемент. Символ Ra, атомний номер 88. Відкритий у 1898 році П'єром Кюрі і Марією Склодовською-Кюрі.
gold:hypernym: dbr:Element
prov:wasDerivedFrom: wikipedia-en:Radium?oldid=1122905646&ns=0
dbo:wikiPageLength: 64675
foaf:isPrimaryTopicOf: wikipedia-en:Radium