| dbo:abstract
|
- تعتبر ميكانيكا بيشان الكمية (QBism اختصارًا) في مجال الفيزياء وفلسفة الفيزياء تفسيرًا لميكانيكا الكم يركز على أفعال المُجرب وخبراته باعتبارها الاهتمامات المركزية للنظرية. يتميز هذا التفسير باستخدامه لمعادلات بيشان للاحتمالات من أجل فهم قاعدة برن الميكانيكية الكمية كإضافة معيارية لاتخاذ القرار الجيد. بدأت جذور ميكانيكا بيشان الكمية في الأعمال السابقة لكارلتون كافيس وكريستوفر فوشس وروديجر شاك خلال بداية العقد الأول من القرن العشرين، ارتبطت الدراسة بشكل رئيسي مع دراسات فوشس وشاك واعتمدت مؤخرًا من قبل ديفيد ميرمين. استُمدت ميكانيكا بيشان الكمية من نظرية المعلومات الكمية ونظرية احتمال بيشان وتهدف إلى إزالة الألغاز التفسيرية التي تعاني منها نظرية الكم. أتى تفسير بيشان من آراء علماء الفيزياء المختلفة التي غالباً ما جُمعت معًا وسميت تفسير كوبنهاغن، لكنها مختلفة عنهم. وصف تيودور هانش ميكانيكا بيشان الكمية بأنها ملخص لتلك الآراء القديمة وجمعها بشكل متسق. يدرج أي عمل يستخدم طرق بيشان لحساب الاحتمالات التي تظهر في نظرية الكم ضمن ميكانيكا بيشان الكمية. يشار إلى معادلة بيشان التكعيبية باسم «تفسير بيشان الجذري». تتعامل ميكانيكا بيشان الكمية مع الأسئلة الشائعة في تفسير نظرية الكم عن طبيعة التراكب الكمي للدالة الموجية والقياس الكمي والتشابك الكمي. وفقًا لبيشان فإن العديد (وليس جميع) من جوانب التشكيل الكمي محكومة بالآراء الشخصية. فعلى سبيل المثال، ليست الحالة الكمية في هذا التفسير واقعية، بل تمثل درجة اعتقاد العالِم بصحة النتائج المحتملة للقياسات. ولهذا السبب اعتبر بعض فلاسفة العلوم أن ميكانيكا بيشان الكمية شكل من أشكال اللاواقعية. يرفض مؤلفو تفسير بيشان هذا الوصف، ويقولون إنّ النظرية تتماشى بشكل ملائم مع نوع الواقعية التي يسمونها «الواقعية التشاركية» والتي تفترض شمول الحقيقة على أكثر مما يمكن لأي شخص معرفته. بالإضافة إلى تقديمهم تفسير للبنية الرياضية الحالية لنظرية الكم طرح بعض علماء ميكانيكا بيشان الكمية برنامج بحثي لإعادة بناء نظرية الكم من المبادئ الفيزيائية الأساسية التي تتجلى في ميكانيكا بيشان الكمية. يكمن الهدف الاساسي من هذا البحث في تحديد جوانب علم وجود العالم المادي والتي تجعل من نظرية الكم نظرية جيدة للاستخدام. ومع ذلك فإن تفسير بيشان نفسه لا يعتمد على أي عملية إعادة بناء معينة. (ar)
- El bayesianismo cuántico (abreviado en inglés como QBism) es una propuesta teórica que, reinterpretando completamente la función de onda hasta convertirla en una abstracción, pretende eliminar o aligerar las paradojas derivadas de la mecánica cuántica. En este sentido, fundamenta matemáticamente la idea de Niels Bohr de que la función de onda es un formalismo estrictamente simbólico útil solo para el cálculo. Desarrollado a partir de un artículo de 2002 escritor por , y , este modelo, que se apoya en la estadística bayesiana, sugiere que la función de onda no está vinculada a una realidad objetiva; por el contrario, afirma que debería entenderse como una herramienta que el observador utilizaría para asignar un valor a su percepción acerca de la propiedad que posee el sistema cuántico considerado. Consecuentemente, un mismo suceso cuántico tendría tantas funciones de onda como observadores; el resultado de la combinación de sus observaciones sería una visión coherente de lo observado. La interpretación estándar de la mecánica cuántica indica que la observación provoca que la función de onda de un electrón colapse hacia un único valor. Este colapso se da necesariamente en todos los puntos hacia los que se dirija la observación, por lo que parece violar el principio de localidad. Ante esto, el bayesianismo cuántico apela a la necesidad de interpretar la función de onda en términos de creencias subjetivas que se van actualizando de acuerdo con las reglas de la inferencia bayesiana. Así, ese colapso solo reflejaría lo que ocurre cuando un observador actualiza, de forma discontinua y repentina, las probabilidades que presupone a los distintos sucesos. En consecuencia, el sistema cuántico no cambia; lo que se modifica es la función de onda elegida por el observador para dar cuenta de sus expectativas. Aplicado a la paradoja del gato de Schrödinger, el bayesianismo afirma que la función de onda no describe una propiedad objetiva del gato, sino una propiedad subjetiva del observador. El gato o está vivo o está muerto. La superposición es de las expectativas del observador, no de la realidad observada. Una consecuencia del bayesianismo cuántico sería la necesidad de reconsiderar la noción de probabilidad, siguiendo las ideas de Thomas Bayes y de su continuador Pierre-Simon Laplace: superar la perspectiva frecuentística y aproximarse hacia un concepto subjetivista de la misma, entendiendo que la probabilidad proporciona una medida del grado de confianza que depositamos en un suceso. (es)
- In physics and the philosophy of physics, quantum Bayesianism is a collection of related approaches to the interpretation of quantum mechanics, of which the most prominent is QBism (pronounced "cubism"). QBism is an interpretation that takes an agent's actions and experiences as the central concerns of the theory. QBism deals with common questions in the interpretation of quantum theory about the nature of wavefunction superposition, quantum measurement, and entanglement. According to QBism, many, but not all, aspects of the quantum formalism are subjective in nature. For example, in this interpretation, a quantum state is not an element of reality—instead it represents the degrees of belief an agent has about the possible outcomes of measurements. For this reason, some philosophers of science have deemed QBism a form of anti-realism. The originators of the interpretation disagree with this characterization, proposing instead that the theory more properly aligns with a kind of realism they call "participatory realism", wherein reality consists of more than can be captured by any putative third-person account of it. This interpretation is distinguished by its use of a subjective Bayesian account of probabilities to understand the quantum mechanical Born rule as a normative addition to good decision-making. Rooted in the prior work of Carlton Caves, Christopher Fuchs, and Rüdiger Schack during the early 2000s, QBism itself is primarily associated with Fuchs and Schack and has more recently been adopted by David Mermin. QBism draws from the fields of quantum information and Bayesian probability and aims to eliminate the interpretational conundrums that have beset quantum theory. The QBist interpretation is historically derivative of the views of the various physicists that are often grouped together as "the" Copenhagen interpretation, but is itself distinct from them. Theodor Hänsch has characterized QBism as sharpening those older views and making them more consistent. More generally, any work that uses a Bayesian or personalist (a.k.a. "subjective") treatment of the probabilities that appear in quantum theory is also sometimes called quantum Bayesian. QBism, in particular, has been referred to as "the radical Bayesian interpretation". In addition to presenting an interpretation of the existing mathematical structure of quantum theory, some QBists have advocated a research program of reconstructing quantum theory from basic physical principles whose QBist character is manifest. The ultimate goal of this research is to identify what aspects of the ontology of the physical world make quantum theory a good tool for agents to use. However, the QBist interpretation itself, as described in the Core positions section, does not depend on any particular reconstruction. (en)
- En physique et en philosophie de la physique, le bayésianisme quantique est un ensemble d'approches relatives à l'interprétation de la mécanique quantique, dont la plus importante est le QBisme (prononcer "cubisme"). Le QBisme est une interprétation qui considère les actions et expériences d'un agent comme les préoccupations centrales de la théorie. Il traite les questions courantes de cette dernière comme la nature de la superposition des fonctions d'onde, la mesure quantique et l'intrication. Selon le QBisme, de nombreux aspects du formalisme quantique, mais pas tous, sont de nature subjective. Un état quantique, par exemple, n'est pas un élément de la réalité, mais représente plutôt les degrés de croyance qu'a un agent sur les résultats possibles des mesures. Pour cette raison, certains philosophes des sciences considèrent le QBisme comme une forme d'antiréalisme. Les auteurs de l'interprétation ne sont pas d'accord avec cette caractérisation, proposant plutôt que la théorie prenne place dans une sorte de réalisme qu'ils appellent « réalisme participatif », dans lequel la réalité dépasse ce qui peut être capturé par un récit putatif à la troisième personne. Cette interprétation se distingue par son usage d'une acception bayésienne subjective des probabilités, pour reprendre la règle de Born de la mécanique quantique en tant qu'ajout normatif à la prise de décision correcte. Enraciné dans les travaux antérieurs de Carlton Caves, Christopher Fuchs et Rüdiger Schack au début des années 2000, le QBisme lui-même est principalement associé à Fuchs et Schack et a été adopté plus récemment par David Mermin. Il s'inspire des domaines de l'information quantique et de la probabilité bayésienne et vise à éliminer les énigmes d'interprétation qui ont assailli la théorie quantique. L'interprétation QBiste est historiquement dérivée des points de vue des différents physiciens souvent regroupés sous le nom d' « interprétation de Copenhague », mais en est elle-même distincte. Theodor Hänsch a caractérisé le QBisme comme affinant ces visions plus anciennes et les rendant plus cohérentes. Plus généralement, tout travail qui utilise un traitement bayésien ou personnaliste (alias "subjectif") des probabilités de la théorie quantique est aussi parfois appelé bayésien quantique. Le QBisme, en particulier, a été appelé "l'interprétation bayésienne radicale". En plus de présenter une interprétation de la structure mathématique existante de la théorie quantique, certains QBistes plaident en faveur d'un programme de recherche visant à reconstruire la théorie quantique à partir de principes physiques de base dont le caractère QBiste est manifeste. L'objectif ultime en serait d'identifier quels aspects de l'ontologie du monde physique font de la théorie quantique un bon outil, utilisable par les agents . (fr)
- 물리학 및 물리학의 철학에서 양자 베이즈주의 는 양자 역학의 해석에 대한 관련 접근 방식의 모음이며, 그 중 가장 두드러진 것은 QBism ("큐비즘"으로 발음)이다. 에이전트의 행동과 경험을 이론의 중심 관심사로 삼는 해석이다. 파동함수 중첩, 양자 측정, 얽힘의 성질에 대한 양자 이론의 해석에 있어 일반적인 질문을 다룬다. QBism에 따르면 양자 형식주의의 모든 측면은 아니지만 많은 측면이 본질적으로 주관적이다. 예를 들어, 이 해석에서 양자 상태는 현실의 요소가 아니라 측정의 가능한 결과에 대한 에이전트 의 믿음 정도를 나타낸다. 이러한 이유로, 어떤 과학철학자들은 QBism을 반실재론의 한 형태로 본다. 이 해석은 좋은 의사 결정에 대한 규범적 추가로서 양자 역학적인 Born 규칙을 이해하기 위한 확률에 대한 주관적인 베이지안 설명을 사용한다는 점에서 구별된다. 2000년대 초 Carlton Caves, Christopher Fuchs 및 Rüdiger Schack의 이전 작업에 뿌리를 둔 QBism 자체는 주로 Fuchs 및 Schack과 연관되어 있으며 최근에는 David Mermin 이 채택했다. 큐비즘은 양자 정보 와 베이지안 확률 분야에서 출발하여 양자 이론을 둘러싼 해석상의 수수께끼를 제거하는 것을 목표로 한다. QBist 해석은 역사적으로 ""코펜하겐 해석으로 종종 함께 그룹화되는 다양한 물리학자들의 견해에서 파생된 것이지만 그 자체는 그들과 구별된다. 데오도어 헨슈는 QBism을 이러한 오래된 관점을 날카롭게 만들고 보다 일관성 있게 만드는 것으로 특징지었다. (ko)
- Квантовое байесианство или квантовый байесианизм (англ. quantum Bayesianism), в англоязычной литературе сокращённо QBism (букв. «кубизм») или просто кьюбизм, — одна из интерпретаций квантовой механики, в центре которой ставятся действия и опыт агента. Подобная интерпретация отличается применением субъективной байесовской оценки вероятностей с целью понимания правила Борна как нормативного дополнения к принятию правильных решений. Квантовый байесианизм уходит корнями в работы Картлона Кейвза, Кристофера Фукса и Рюдигера Шака начала 2000-х годов, в первую очередь ассоциируясь с работами Фукса и Шака, и был недавно принят Дэвидом Мермином. Основами для квантового байесианства служат теория квантовой информации и байесовская вероятность, цель байесианства — разрешить интерпретационные проблемы, которые окружают квантовую теорию. Исторически кьюбистская интерпретация является производной от копенгагенской интерпретации квантовой механики, но всё же отличается от неё. Теодор Хенш охарактеризовал байесианизм как течение, видоизменяющее прежние взгляды и представляющее их как более последовательные. В целом любая работа, которая использует байесовское или субъективное отношение к вероятностям, возникающим в квантовой теории, называется «квантовой байесовской». Байесианство, в частности, называется «радикальной байесовской интерпретацией». Квантовое байесианство решает общие вопросы интерпретации квантовой теории, связанные с природой суперпозиции волновой функции, проблемой измерения и квантовой запутанностью. Согласно байесианству, многие (но не все) аспекты квантового формализма по природе своей субъективны. К примеру, в подобной интерпретации квантовое состояние не является элементом реальности, а лишь представляет степени уверенности агента насчёт возможных результатов измерений. Отсюда многие философы науки приняли квантовое байесианство как форму антиреализма. Авторы интерпретации не признают такую характеристику, предполагая, что теория более сочетается с так называемым «реализмом с широким участием», в котором реальность включает в себя больше, чем может охватить любая мнимая оценка третьего лица. В дополнение к представлению интерпретации существующей математической структуры квантовой теории некоторые сторонники квантового байесианства поддерживают исследовательскую программу «реконструкции» квантовой теории на базовых физических принципах, характерную для байесианства. Конечная цель исследования — определить, какие аспекты онтологии физического мира позволяют агентам использовать квантовую теорию в качестве подходящего инструмента. Однако сама интерпретация со стороны кьюбистов, как описывается в ключевых позициях, не зависит от какой-либо конкретной реконструкции. (ru)
- Квантовий баєсіанізм (англ. quantum Bayesianism), або КуБізм (англ. QBism), зазвичай трактується як «суб'єктивний метод розрахунку квантової ймовірності за Баєсом», який сформувався у працях , Крістофера Фукса та Рюдіґера Шака на основі концепцій квантової інформації та баєсівської ймовірності. Іноді квантовий баєсіанізм розуміють більш широко, трактуючи його як підхід до квантової теорії із використанням баєсівського, або персоналізованого (суб'єктивного) методу розрахунку ймовірностей, що виникають у квантовій теорії. Підхід до квантової теорії, що пов'язаний із іменами Кейвса, Фукса та Шака, носить назву радикальної баєсівської інтерпретації, яка направлена на більш глибоке та виведення її тверджень з точки зору інформатики. Нижче під квантовим баєсіанізмом розуміється саме підхід Кейвса — Фукса — Шака. Квантовий баєсіанізм намагається відповісти на основні питання про природу суперпозиції хвильової функції, та квантової заплутаності. Як інтерпретація квантової механіки квантовий баєсіанізм є важливим для філософів науки, оскільки деякі науковці пов'язують концепцію ступеня віри та її використання у квантовому баєсіанізмі з ідеєю антиреалізму у філософії науки. На технічному рівні квантовий баєсіанізм оперує симетричною, інформаційно повною, невід'ємною операторно-значною мірою (SIC-POVM), що використовується для переозначення квантових станів (як чистих, так і мішаних) як набору ймовірностей, визначених на результатах «стандартного» вимірювання (англ. Bureau of Standards measurement). Іншими словами, якщо можна відобразити матрицю густини у розподіл ймовірностей за результатами експерименту, що описується набором операторів SIC-POVM, то й можна відтворити всі статистичні передбачення (які зазвичай обчислюються за правилом Борна) для матриці густини просто за ймовірностями «спрацювання» відповідного оператора SIC-POVM. Таким чином, правило Борна бере на себе скоріше роль «посередника», що зв'язує один дійсний розподіл ймовірностей із іншим, ніж механізма, що генерує розподіл ймовірностей з чогось суто більш фундаментального. Розвиток квантового баєсіанзіму стимулював інтерес до SIC-POVM, які сьогодні активно використовуються не лише у дослідженнях фундаментальних основ квантової теорії, але в її більш прикладних розділах. Більш того, квантова версія , яку запропонували Кейвс, Фукс і Шак для того, щоб ввести поняття «невідомого квантового стану» до квантового баєсіанізму, знайшла застосування в таких проблемах квантової теорії, як квантовий розподіл ключа і виявлення квантової заплутаності. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- تعتبر ميكانيكا بيشان الكمية (QBism اختصارًا) في مجال الفيزياء وفلسفة الفيزياء تفسيرًا لميكانيكا الكم يركز على أفعال المُجرب وخبراته باعتبارها الاهتمامات المركزية للنظرية. يتميز هذا التفسير باستخدامه لمعادلات بيشان للاحتمالات من أجل فهم قاعدة برن الميكانيكية الكمية كإضافة معيارية لاتخاذ القرار الجيد. بدأت جذور ميكانيكا بيشان الكمية في الأعمال السابقة لكارلتون كافيس وكريستوفر فوشس وروديجر شاك خلال بداية العقد الأول من القرن العشرين، ارتبطت الدراسة بشكل رئيسي مع دراسات فوشس وشاك واعتمدت مؤخرًا من قبل ديفيد ميرمين. استُمدت ميكانيكا بيشان الكمية من نظرية المعلومات الكمية ونظرية احتمال بيشان وتهدف إلى إزالة الألغاز التفسيرية التي تعاني منها نظرية الكم. أتى تفسير بيشان من آراء علماء الفيزياء المختلفة التي غالباً ما جُمعت معًا وسميت تفسير كوبنهاغن، لكنها مختلفة عنهم. وصف تيودور هانش ميكانيكا بيشان (ar)
- El bayesianismo cuántico (abreviado en inglés como QBism) es una propuesta teórica que, reinterpretando completamente la función de onda hasta convertirla en una abstracción, pretende eliminar o aligerar las paradojas derivadas de la mecánica cuántica. En este sentido, fundamenta matemáticamente la idea de Niels Bohr de que la función de onda es un formalismo estrictamente simbólico útil solo para el cálculo. (es)
- In physics and the philosophy of physics, quantum Bayesianism is a collection of related approaches to the interpretation of quantum mechanics, of which the most prominent is QBism (pronounced "cubism"). QBism is an interpretation that takes an agent's actions and experiences as the central concerns of the theory. QBism deals with common questions in the interpretation of quantum theory about the nature of wavefunction superposition, quantum measurement, and entanglement. According to QBism, many, but not all, aspects of the quantum formalism are subjective in nature. For example, in this interpretation, a quantum state is not an element of reality—instead it represents the degrees of belief an agent has about the possible outcomes of measurements. For this reason, some philosophers of sci (en)
- En physique et en philosophie de la physique, le bayésianisme quantique est un ensemble d'approches relatives à l'interprétation de la mécanique quantique, dont la plus importante est le QBisme (prononcer "cubisme"). Le QBisme est une interprétation qui considère les actions et expériences d'un agent comme les préoccupations centrales de la théorie. Il traite les questions courantes de cette dernière comme la nature de la superposition des fonctions d'onde, la mesure quantique et l'intrication. (fr)
- 물리학 및 물리학의 철학에서 양자 베이즈주의 는 양자 역학의 해석에 대한 관련 접근 방식의 모음이며, 그 중 가장 두드러진 것은 QBism ("큐비즘"으로 발음)이다. 에이전트의 행동과 경험을 이론의 중심 관심사로 삼는 해석이다. 파동함수 중첩, 양자 측정, 얽힘의 성질에 대한 양자 이론의 해석에 있어 일반적인 질문을 다룬다. QBism에 따르면 양자 형식주의의 모든 측면은 아니지만 많은 측면이 본질적으로 주관적이다. 예를 들어, 이 해석에서 양자 상태는 현실의 요소가 아니라 측정의 가능한 결과에 대한 에이전트 의 믿음 정도를 나타낸다. 이러한 이유로, 어떤 과학철학자들은 QBism을 반실재론의 한 형태로 본다. (ko)
- Квантовий баєсіанізм (англ. quantum Bayesianism), або КуБізм (англ. QBism), зазвичай трактується як «суб'єктивний метод розрахунку квантової ймовірності за Баєсом», який сформувався у працях , Крістофера Фукса та Рюдіґера Шака на основі концепцій квантової інформації та баєсівської ймовірності. (uk)
- Квантовое байесианство или квантовый байесианизм (англ. quantum Bayesianism), в англоязычной литературе сокращённо QBism (букв. «кубизм») или просто кьюбизм, — одна из интерпретаций квантовой механики, в центре которой ставятся действия и опыт агента. Подобная интерпретация отличается применением субъективной байесовской оценки вероятностей с целью понимания правила Борна как нормативного дополнения к принятию правильных решений. Квантовый байесианизм уходит корнями в работы Картлона Кейвза, Кристофера Фукса и Рюдигера Шака начала 2000-х годов, в первую очередь ассоциируясь с работами Фукса и Шака, и был недавно принят Дэвидом Мермином. Основами для квантового байесианства служат теория квантовой информации и байесовская вероятность, цель байесианства — разрешить интерпретационные проблемы (ru)
|
