| dbo:abstract
|
- علم النفس الدوائي Psychopharmacology يدرس هذا العلم أنواع العقاقير العصبية والنفسية وتصنيفاتها وآلية عمل تلك العقاقير على الجهاز العصبي وكيف يمكن لها أن تؤثر على الجانب النفسي. كما تهدف لتعريف الطالب بتصنيف الأدوية النفسية المستخدمة في الطب النفسي. كما تهدف أيضاً لمعرفة الإدمان ومراحله وكيفية حصول الاعراض الانسحابية. (ar)
- La psicofarmacologia és una disciplina científica que estudia l'efecte de fàrmacs amb especial atenció a les manifestacions cognitives, emocionals, motivacionals i conductuals. En aquest sentit, pot estar relacionada amb l'estudi o tractament farmacològic de la psicopatologia. Des de certes postures, explicar el mecanisme d'acció d'un psicofàrmac sobre la psicopatologia mitjançant explicacions basades en neurotransmissors no és, realment i en el seu sentit literal, una explicació. El cervell és de gran complexitat neuroquímica, on cada neurona es veu influïda per l'acció d'altres milers en porcions de temps realment curtes. Per exemple, se sap que els més moderns antidepressius (d'inhibició selectiva) triguen unes setmanes a fer efecte, tot i que no es coneix exactament mitjançant quin procés i per quina raó necessita exactament aquest temps. D'altra banda, que un trastorn estigui relacionat (correlació) amb alguna activitat excessiva electroquímica per part de l'amígdala del cervell no implica que hagin de fer servir necessàriament psicofàrmacs. Practicar esport o la psicoteràpia pot, de fet, contrarestar aquesta activitat electroquímica excessiva, en potenciar el control del còrtex sobre la resta d'estructures més primitives. (ca)
- Die Psychopharmakologie (von altgriechisch ψῡχή, psȳchē, „Seele“, und von „Pharmakologie“ von φάρμακον, Pharmakon) ist die Wissenschaft von den Psychopharmaka, sie ist eine interdisziplinäre Wissenschaft. Die Neuropharmakologie hatte sich bereits vor einer systematischen Psychopharmakologie entwickelt, nämlich zu Beginn des 20. Jahrhunderts, als man langsam ein zunehmendes Verständnis für die Funktionsweise des Nervensystems, und hier im Speziellen auch von einzelnen Nervenzellen, zu entwickeln begann Die Psychopharmakologie untersucht und beschreibt die Wirkungsweisen von psychoaktiven Substanzen bei Mensch und Tier und deren Anwendungen mit therapeutischer Zielsetzung. Psychopharmakologie bezeichnet somit das spezielle Gebiet der Pharmakologie, das sich auf die pharmakologischen Kenntnisse zentralnervös wirksamer Substanzen mit Wirkungen auf die Psyche konzentriert, während sich Pharmakopsychiatrie sowohl auf die Erforschung der für die Psychiatrie zu nutzenden therapeutischen Wirkungsqualitäten von Psychopharmaka, als auch auf die Manifestation psychischer Störungen durch Pharmaka erstreckt. Damit Medikamente (also chemisch spezifizierte Substanzen) als Psychopharmaka bezeichnet werden dürfen, müssen sie drei definitorischen Kriterien genügen: sie müssen obligatorisch psychotrope Effekte haben und wegen dieser Effekte gezielt eingesetzt werden. Als psychotrop oder psychoaktiv werden diejenigen chemischen Stoffe bezeichnet, die über ihre zentralnervösen Effekte auf Verhalten und Erleben wirken. Zu dieser Kategorie psychoaktiver Substanzen gehören Psychopharmaka als Gruppe von Substanzen, die wegen ihrer psychoaktiven Wirkungen therapeutisch eingesetzt werden. Eine andere Gruppe psychoaktiv wirkender Substanzen, deren Einsatz nicht primär therapeutisch ist, wohl aber durch ihre Erlebens- und Verhaltenswirkungen motiviert wird, werden als Genuss- oder Suchtmittel, soziale Drogen oder Rauschdrogen bezeichnet. Entscheidend für Psychopharmakologen ist, in welcher Weise ein Wirkstoff:
* auf die Speicherung und Freisetzung von Neurotransmittern
* auf die prä- und postsynaptischen Rezeptoren und
* die Wiederaufnahme und den Abbau von Neurotransmittern im ZNS wirkt und welche Effekte auf Erlebens- und Verhaltensebene damit verbunden sind. Probleme der Psychopharmakologie sind das hohe Ansprechen auf Placebos bei psychischen Störungen, das unterschiedliche Ansprechen der Substanzen bei einzelnen Menschen, die relativ geringe Wirksamkeit und die fehlenden Kenntnisse über die Ursachen der psychischen Störungen. Auch vor 1900 wurden Medikamente gegen psychische Krankheiten eingesetzt. Es fehlte jedoch eine wissenschaftliche Basis. (de)
- La psicofarmacología es una disciplina científica que estudia el efecto de fármacos con especial atención a las manifestaciones cognitivas, emocionales/motivacionales y conductuales. En este sentido, puede estar relacionada con el estudio o tratamiento farmacológico de la Psicopatología. (es)
- La psychopharmacologie est l'étude scientifique des produits psychotropes, de leurs effets sur les sensations, l'humeur, la pensée, etc. et de leurs applications en psychiatrie et psychologie. (fr)
- Eolaíocht a phléann le meicníochtaí, úsáidí is fo-iarsmaí drugaí a athraíonn feidhmeanna síceolaíocha is iompair. (ga)
- Psychopharmacology (from Greek ψῡχή, psȳkhē, 'breath, life, soul'; φάρμακον, pharmakon, 'drug'; and -λογία, -logia) is the scientific study of the effects drugs have on mood, sensation, thinking, behavior, judgment and evaluation, and memory. It is distinguished from neuropsychopharmacology, which emphasizes the correlation between drug-induced changes in the functioning of cells in the nervous system and changes in consciousness and behavior. The field of psychopharmacology studies a wide range of substances with various types of psychoactive properties, focusing primarily on the chemical interactions with the brain. The term "psychopharmacology" was likely first coined by David Macht in 1920. Psychoactive drugs interact with particular target sites or receptors found in the nervous system to induce widespread changes in physiological or psychological functions. The specific interaction between drugs and their receptors is referred to as "drug action", and the widespread changes in physiological or psychological function is referred to as "drug effect". These drugs may originate from natural sources such as plants and animals, or from artificial sources such as chemical synthesis in the laboratory. (en)
- Psikofarmakologi adalah studi tentang penggunaan obat-obatan dalam mengobati gangguan mental. Mekanisme obat akan bekerja dalam sistem saraf yang disebut . Istilah psikofarmakologi mencakup dua bidang besar, yaitu "psikologi", dan "farmakologi". Dengan demikian, psikofarmakologi menghubungkan tindakan dan efek obat dengan proses psikologis. Seorang psikofarmakologis harus memiliki pengetahuan tentang sistem saraf dan bagaiaman obat psikoaktif mengubah fungsi sistem saraf. Psikofarmakologis dapat berasal dari praktisi medis, seperti psikiater yang mengkhususkan diri dalam meresepkan obat psikoaktif, atau ilmuwan yang mempelajari obat-obatan psikoaktif. (in)
- La psicofarmacologia è un settore scientifico che studia l'effetto dei farmaci sul comportamento e sulle funzioni psichiche superiori. Essa permette di creare nuovi farmaci utili in vari disturbi psichiatrici, sia nella cura dei sintomi che nel trattamento delle cause dei disturbi stessi, in particolare per quanto riguarda le disfunzioni dei neurotrasmettori. (it)
- 정신약리학(精神藥理學, Psychopharmacology)은 의학 및 정신건강의 한분야로 인간의 정신 기능에 영향을 주는 약물의 약리 작용과 그 임상적 적용을 연구하는 학문이다. 주로 신경정신약물을 그 대상으로 하며 향정신성의약품과도 관련있는 약리학이다. 신경정신약물학으로도 불린다. (ko)
- 精神薬理学（せいしんやくりがく、英: Psychopharmacology）は、薬理学の一分野であり、主に向精神薬の薬理作用について扱う学問分野である。対象はいわゆる広義の向精神薬であり、精神に何らかの作用を及ぼす薬物全般のことである。また、特に臨床精神薬理学は、精神医学の一分野と捉えられることもある。 1949年にオーストラリアのジョン・ケイドがリチウム塩の躁病などへの作用を報告し、1952年にらがクロルプロマジンが患者を静穏化し無関心状態にするという精神科治療への利用を報告した。精神薬理学の誕生はそのいずれかとして語られる。1958年には、国際神経精神薬理学会(CINP)の設立総会が開催された。 2011年には、『ネイチャー』誌が「危機にある精神薬理学」とする記事にて、欧州精神薬理学会による新しい治療法が危機に瀕しているとの見解を掲載した。2014年には、CINPは新薬不足のため各国政府に対して呼びかけを行っている。それは、脳の複雑性のために未解決の問題が多く脳科学の研究を推進していくこと、薬の多くは根本的治療には程遠く効果と副作用に問題があり、薬の作用する新たな標的を探す必要があることが原因である。 (ja)
- Psychofarmakologia - zajmuje się badaniem wpływu leków psychoaktywnych na funkcjonowanie ośrodkowego układu nerwowego na wszystkich poziomach analizy. W ramach tego badane jest poznanie, zachowanie, stan psychiczny, neurofizjologia, , ekspresja genów i biologia molekularna. Farmakologiczne leczenie zaburzeń psychicznych jest krytykowane w ośrodkach psychiatrycznych. (pl)
- Psykofarmakologi är det vetenskapliga studiet av den inverkan som läkemedel och narkotika har på humör, sensation, tänkande och beteende. Det skiljer sig från fältet neuropsykofarmakologi, som betonar sambandet mellan drog-inducerade förändringar i hur celler fungerar i nervsystemet och förändringar i medvetande och beteende. (sv)
- Psicofarmacologia ou farmacopsiquiatria é a área da psiquiatria que trata da relação entre o uso de drogas (substâncias psicoativas) e as alterações psíquicas diversas da ordem do humor, cognição, comportamento, psicomotricidade e personalidade. Atribui-se ao psiquiatra alemão Emil Kraepelin (1856 - 1926) cunhagem do termo “farmacopsicologia” em 1892. Seu objeto de estudo concentra-se nas ações e efeitos de drogas psicoativas que possuem terapia potencial ou efetiva para distúrbios mentais, distinguindo-se da neurofarmacologia que corresponde ao estudo do modo como as drogas afetam funções do sistema nervoso em níveis molecular, celular, sináptico, da rede ou circuitos nervosos e do comportamento; além da proposição tratar uma série de doenças neurológicas, que não a doença mental. Ambos estes ramos da farmacologia estão intimamente associados, uma vez que se referem às interações com neurotransmissores, neuropeptídeos, neuromoduladores, enzimas, proteínas receptoras, segundos mensageiros, co-transportadores e canais iónicos no sistema nervoso central e periférico. Drogas psicoativas podem ser originárias de fontes naturais como plantas e animais, ou artificiais como as sintetizadas nos laboratórios químicos da indústria farmacêutica. Estas drogas interagem com alvos específicos ou receptores encontrados no sistema nervoso para induzir diferentes mudanças nas funções fisiológicas ou psicológicas. A interação específica entre as drogas e seus alvos é chamada de Acção da Droga e as mudanças observadas são conhecidas como Efeito da Droga. A psicofarmacologia moderna estuda um grande número de substâncias com vários tipos de propriedades psicoativas, mas a maioria dos estudos são conduzidos em drogas com propriedades médicas, com foco nas interações químicas entre estas e o cérebro humano. (pt)
- Психофармаколо́гия (от др.-греч. ψυχή — «дух», «душа», «сознание», φάρμακον «лекарство, зелье» и λόγος «учение») — раздел фармакологии и психиатрии, посвящённый изучению действия лекарственных и других биологически активных веществ на психическую деятельность человека, занимающийся разработкой лекарственной терапии психических расстройств. Является смежной областью наук, на стыке биохимии, биологии, физиологии, нейропсихологии и др. Объект изучения психофармакологии — «психофармакологические препараты», их разработка, испытание, изучение их фармакокинетики и фармакодинамики, побочных эффектов. Эффект данных препаратов формируется с помощью всеразличных нейромедиаторных систем на уровне синаптических связей в ЦНС. (ru)
- Психофармакологія (англ. psychopharmacology; від грец. ψῡχή, φάρμακον, λογος) — наукове дослідження впливу ліків, що впливають на настрій, відчуття, мислення та поведінку. Воно відрізняється від , в якій підкреслюються зміни підо впливом наркотичних засобів у функціонуванні клітин нервової системи людини. Є по їх прийняттю. Галузь психофармакології вивчає широкий спектр речовин з різними типами психоактивних властивостей, що головним чином відноситься до хімічних взаємодій у мозку. До психофармакології відносимо:
* Антидепресанти
* Нейролептики
* Нормотиміки
* Психостимулятори
* Транквілізатори та ін.. Психотропні препарати взаємодіють з нервовою системою або рецепторами, виявлених в нервовій системі, щоб викликати масштабні зміни у фізіологічних або психічних функціях. Специфічну взаємодію між наркотиками та їх рецепторів, згадується як «дії препарату» і широко поширені зміни у фізіологічному або психологічної залежності, згадується як «ефект лікарський». Ці препарати можуть добуватися з природних матеріалів, таких як рослини і тварини, або зі штучних джерел, таких як хімічний синтез у лабораторії. Використовуються не лише в звичайній медицині, але й в спорті для досягнень спортсменів, і в спецслужбах. Наприклад, спеціально оброблений натрієвий пентанол, наркотик, що «розв'язує язик» жертві для насильного «форсованого допиту» (на жаргоні спецслужб має назву «мило», рос. мыло). Надає можливість реалізації ідеї «універсального солдата»: підвищення фізичної витривалості спецпризначенця, не-відчуття болю, збільшення терміну службової придатності, супровід інсталяції спецздібностей (див. ), знеболювання травм та поранень під-час виконання завдань тощо. Дає можливість штучного утворення ситуації дискредитації (напр. зі здорової людини зробити психічно хвору), нейтралізації (напр. відключення свідомості непотрібної уваги людини на деякий час ін'єкцією чи позбавлення свідомості для викрадення людини) або ліквідації «об'єктів» спецслужб без прямих доказів правоохоронним органам про замах на вбивство, без доказів медичного втручання (напр. уповільненої дії протягом 4 діб хімікат на зупинку серця «під вигляд інфаркту» з розсмоктуванням хімікату в організмі жертви протягом тих 4 днів без залишення слідів для криміналістів й патологоанатомів) тощо. (uk)
- 心理藥物學（英文：Psychopharmacology ）是指以科學方法研究預備、使用心理疾病藥物及這些藥物的效用。心理疾病相關藥物稱為psychotropic medications（psycho：心理的；tropic：作用於）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- علم النفس الدوائي Psychopharmacology يدرس هذا العلم أنواع العقاقير العصبية والنفسية وتصنيفاتها وآلية عمل تلك العقاقير على الجهاز العصبي وكيف يمكن لها أن تؤثر على الجانب النفسي. كما تهدف لتعريف الطالب بتصنيف الأدوية النفسية المستخدمة في الطب النفسي. كما تهدف أيضاً لمعرفة الإدمان ومراحله وكيفية حصول الاعراض الانسحابية. (ar)
- La psicofarmacología es una disciplina científica que estudia el efecto de fármacos con especial atención a las manifestaciones cognitivas, emocionales/motivacionales y conductuales. En este sentido, puede estar relacionada con el estudio o tratamiento farmacológico de la Psicopatología. (es)
- La psychopharmacologie est l'étude scientifique des produits psychotropes, de leurs effets sur les sensations, l'humeur, la pensée, etc. et de leurs applications en psychiatrie et psychologie. (fr)
- Eolaíocht a phléann le meicníochtaí, úsáidí is fo-iarsmaí drugaí a athraíonn feidhmeanna síceolaíocha is iompair. (ga)
- La psicofarmacologia è un settore scientifico che studia l'effetto dei farmaci sul comportamento e sulle funzioni psichiche superiori. Essa permette di creare nuovi farmaci utili in vari disturbi psichiatrici, sia nella cura dei sintomi che nel trattamento delle cause dei disturbi stessi, in particolare per quanto riguarda le disfunzioni dei neurotrasmettori. (it)
- 정신약리학(精神藥理學, Psychopharmacology)은 의학 및 정신건강의 한분야로 인간의 정신 기능에 영향을 주는 약물의 약리 작용과 그 임상적 적용을 연구하는 학문이다. 주로 신경정신약물을 그 대상으로 하며 향정신성의약품과도 관련있는 약리학이다. 신경정신약물학으로도 불린다. (ko)
- 精神薬理学（せいしんやくりがく、英: Psychopharmacology）は、薬理学の一分野であり、主に向精神薬の薬理作用について扱う学問分野である。対象はいわゆる広義の向精神薬であり、精神に何らかの作用を及ぼす薬物全般のことである。また、特に臨床精神薬理学は、精神医学の一分野と捉えられることもある。 1949年にオーストラリアのジョン・ケイドがリチウム塩の躁病などへの作用を報告し、1952年にらがクロルプロマジンが患者を静穏化し無関心状態にするという精神科治療への利用を報告した。精神薬理学の誕生はそのいずれかとして語られる。1958年には、国際神経精神薬理学会(CINP)の設立総会が開催された。 2011年には、『ネイチャー』誌が「危機にある精神薬理学」とする記事にて、欧州精神薬理学会による新しい治療法が危機に瀕しているとの見解を掲載した。2014年には、CINPは新薬不足のため各国政府に対して呼びかけを行っている。それは、脳の複雑性のために未解決の問題が多く脳科学の研究を推進していくこと、薬の多くは根本的治療には程遠く効果と副作用に問題があり、薬の作用する新たな標的を探す必要があることが原因である。 (ja)
- Psychofarmakologia - zajmuje się badaniem wpływu leków psychoaktywnych na funkcjonowanie ośrodkowego układu nerwowego na wszystkich poziomach analizy. W ramach tego badane jest poznanie, zachowanie, stan psychiczny, neurofizjologia, , ekspresja genów i biologia molekularna. Farmakologiczne leczenie zaburzeń psychicznych jest krytykowane w ośrodkach psychiatrycznych. (pl)
- Psykofarmakologi är det vetenskapliga studiet av den inverkan som läkemedel och narkotika har på humör, sensation, tänkande och beteende. Det skiljer sig från fältet neuropsykofarmakologi, som betonar sambandet mellan drog-inducerade förändringar i hur celler fungerar i nervsystemet och förändringar i medvetande och beteende. (sv)
- 心理藥物學（英文：Psychopharmacology ）是指以科學方法研究預備、使用心理疾病藥物及這些藥物的效用。心理疾病相關藥物稱為psychotropic medications（psycho：心理的；tropic：作用於）。 (zh)
- La psicofarmacologia és una disciplina científica que estudia l'efecte de fàrmacs amb especial atenció a les manifestacions cognitives, emocionals, motivacionals i conductuals. En aquest sentit, pot estar relacionada amb l'estudi o tractament farmacològic de la psicopatologia. Des de certes postures, explicar el mecanisme d'acció d'un psicofàrmac sobre la psicopatologia mitjançant explicacions basades en neurotransmissors no és, realment i en el seu sentit literal, una explicació. El cervell és de gran complexitat neuroquímica, on cada neurona es veu influïda per l'acció d'altres milers en porcions de temps realment curtes. Per exemple, se sap que els més moderns antidepressius (d'inhibició selectiva) triguen unes setmanes a fer efecte, tot i que no es coneix exactament mitjançant quin pro (ca)
- Die Psychopharmakologie (von altgriechisch ψῡχή, psȳchē, „Seele“, und von „Pharmakologie“ von φάρμακον, Pharmakon) ist die Wissenschaft von den Psychopharmaka, sie ist eine interdisziplinäre Wissenschaft. Die Neuropharmakologie hatte sich bereits vor einer systematischen Psychopharmakologie entwickelt, nämlich zu Beginn des 20. Jahrhunderts, als man langsam ein zunehmendes Verständnis für die Funktionsweise des Nervensystems, und hier im Speziellen auch von einzelnen Nervenzellen, zu entwickeln begann Entscheidend für Psychopharmakologen ist, in welcher Weise ein Wirkstoff: (de)
- Psikofarmakologi adalah studi tentang penggunaan obat-obatan dalam mengobati gangguan mental. Mekanisme obat akan bekerja dalam sistem saraf yang disebut . Istilah psikofarmakologi mencakup dua bidang besar, yaitu "psikologi", dan "farmakologi". Dengan demikian, psikofarmakologi menghubungkan tindakan dan efek obat dengan proses psikologis. (in)
- Psychopharmacology (from Greek ψῡχή, psȳkhē, 'breath, life, soul'; φάρμακον, pharmakon, 'drug'; and -λογία, -logia) is the scientific study of the effects drugs have on mood, sensation, thinking, behavior, judgment and evaluation, and memory. It is distinguished from neuropsychopharmacology, which emphasizes the correlation between drug-induced changes in the functioning of cells in the nervous system and changes in consciousness and behavior. (en)
- Psicofarmacologia ou farmacopsiquiatria é a área da psiquiatria que trata da relação entre o uso de drogas (substâncias psicoativas) e as alterações psíquicas diversas da ordem do humor, cognição, comportamento, psicomotricidade e personalidade. Atribui-se ao psiquiatra alemão Emil Kraepelin (1856 - 1926) cunhagem do termo “farmacopsicologia” em 1892. (pt)
- Психофармаколо́гия (от др.-греч. ψυχή — «дух», «душа», «сознание», φάρμακον «лекарство, зелье» и λόγος «учение») — раздел фармакологии и психиатрии, посвящённый изучению действия лекарственных и других биологически активных веществ на психическую деятельность человека, занимающийся разработкой лекарственной терапии психических расстройств. Является смежной областью наук, на стыке биохимии, биологии, физиологии, нейропсихологии и др. (ru)
- Психофармакологія (англ. psychopharmacology; від грец. ψῡχή, φάρμακον, λογος) — наукове дослідження впливу ліків, що впливають на настрій, відчуття, мислення та поведінку. Воно відрізняється від , в якій підкреслюються зміни підо впливом наркотичних засобів у функціонуванні клітин нервової системи людини. Є по їх прийняттю. Галузь психофармакології вивчає широкий спектр речовин з різними типами психоактивних властивостей, що головним чином відноситься до хімічних взаємодій у мозку. До психофармакології відносимо: та ін.. (uk)
|
