| dbo:abstract
|
- La neuroètica és la moral aplicada al domini del cervell, ja que tracta sobre els beneficis i els perills potencials de les recerques modernes sobre el cervell, i igualment s'interroga sobre la consciència i sobre els valors que el cervell desenvolupa. La neuroètica està en la interfície de les ciències empíriques del cervell, de la filosofia de l'esperit, de la filosofia moral, de l'ètica i de les ciències socials, i pot ser considerada, en virtut del seu caràcter interdisciplinari, com una subdisciplina de les neurocièncias, de la filosofia o de la bioètica en particular, en funció de la perspectiva que es desitja privilegiar. (ca)
- Neuroetika je vědní disciplína, která propojuje etiku s obory, které studují mozek, respektive mysl. Blízce souvisí s bioetikou, někdy je považována za její podobor. Můžeme ji rozdělit na dvě hlavní části – deskriptivní a preskriptivní. Zatímco deskriptivní část se zabývá vztahem mezi mozkovou aktivitou a morálním chováním, preskriptivní část řeší etické problémy neurověd. (cs)
- تجمع الأخلاقيات العصبية بين اثنين من الفروع الدراسية المرتبطة: ما أطلقت عليه الفيلسوفة أدينا روسكيز أخلاقيات العلوم العصبية من جهة وعلم أعصاب الأخلاق من جهة أخرى. تشكل أخلاقيات العلوم العصبية الجزء الأكبر من أعمال الأخلاقيات العصبية. يهتم هذا الفرع بتأثيرات علم الأعصاب الأخلاقية، والقانونية والاجتماعية، بما في ذلك إمكانية استخدام التقنية العصبية بغرض التنبؤ بالسلوك البشري أو تغييره و«النتائج المترتبة على فهمنا الميكانيكي لوظائف الدماغ في المجتمع... مع دمج المعرفة بالعلوم العصبية بالفكر الاجتماعي والأخلاقي». لا تختلف بعض مشكلات الأخلاقيات العصبية بشكل جوهري عن تلك التي تواجهها أخلاقيات علم الأحياء. تواجه الأخلاقيات العصبية مع ذلك عددًا من المشكلات الفريدة نظرًا إلى التأثيرات واسعة النطاق للدماغ، الذي يمثل عضو العقل، على المشكلات الفلسفية الأخرى، مثل طبيعة الإرادة الحرة، والمسؤولية الأخلاقية، وخداع النفس والهوية الشخصية. ترد الأمثلة حول موضوعات الأخلاقيات العصبية لاحقًا في المقال («القضايا الجوهرية في الأخلاقيات العصبية»). شغل أصل مصطلح «الأخلاقيات العصبية» العديد من الكتّاب. زعم ريس وروز أن مصطلح الأخلاقيات العصبية مستحدث ناشئ في أوائل القرن الواحد والعشرين (كما هو وارد في «المراجع» في الصفحة 9)، إذ يرجع هذا بشكل كبير للاتصالات الشفوية والمكتوبة للأخلاقيين والفلاسفة. وفقًا لراسين (2010)، صاغت طبيبة هارفارد أنيليس أ. بونتيوس هذا المصطلح في ورقة بحثية بعنوان «الأخلاقيات العصبية في «المشي» لدى حديثي الولادة» بالنسبة للمهارات الإدراكية والحركية في عام 1973. أعادت الباحثة اقتراح المصطلح في عام 1993 في ورقتها التقرير النفسي، الذي غالبًا ما يُذكر بشكل خاطئ بوصفه أول عنوان محتو على مصطلح «الأخلاقيات العصبية». قبل عام 1993، استخدم عالم الأعصاب الأمريكي رونالد كرانفورد المصطلح (انظر كرانفورد 1989). سجل إيليس (2003) استخدام المنشورات العلمية للمصطلح في الفترة الممتدة بين عامي 1989 و1991. يعود فضل اكتساب الأخلاقيات العصبية معناها الحالي بشكل كبير إلى الكاتب ويليام سافاير، الذي عرّفها في عام 2002 بأنها «اختبار ما هو صحيح وما هو خاطئ، ما هو جيد وما هو سيء، فيما يتعلق بعلاج الدماغ البشري، أو الوصول به إلى الكمال، أو محاولات غزوه بشكل غير مرغوب والتلاعب المثير للقلق به». (ar)
- Η Νευροηθική είναι η τομή των επιστημών της Βιοηθικής με τις Νευροεπιστήμες. Ως αντικείμενο μελέτης έχει τις ηθικές, κοινωνικές και νομικές επιπτώσεις των τεχνολογικών επιτευγμάτων καθώς επίσης και των εφαρμογών τους οι οποίες προκύπτουν από την έρευνα των Νευροεπιστημών. Το πεδίο της Νευροηθικής υπάρχει μόλις λίγα χρόνια ως αυτούσιο αναγνωρισμένο πεδίο στην παγκόσμια επιστημονική κοινότητα. Για τον λόγο αυτό είναι επισφαλές να οριοθετηθεί επακριβώς μιας και συνεχώς εξελίσσεται, δείχνοντας ότι τα όριά του κινούνται και διευρύνονται παράλληλα με τα όρια της τεχνολογίας. Ωστόσο μια πρώτη απόπειρα χαρτογράφησης την Νευροηθικής έλαβε χώρα στις 13 και 14 Μαΐου του 2002 στο Σαν Φρανσίσκο των ΗΠΑ. Το Πανεπιστήμιο Στάνφορντ υπό την αιγίδα του φιλανθρωπικού οργανισμού Dana Foundation, διοργάνωσε το συνέδριο "Neuroethics: Mapping the field" στο οποίο συμμετείχαν 150 επιστήμονες από τους τομείς των νευροεπιστημών, της βιοηθικής, της νομικής και αρμόδιους για τον σχεδιασμό της κοινωνικής πολιτικής για να συζητήσουν το νέο αυτό πεδίο. Πρώτος ο William Safire παρουσίασε τον όρο Νευροηθική, για να ορίσει την ηθικοκοινωνική διάσταση των θεμάτων που ανακύπτουν από την ραγδαία εξέλιξη των τεχνολογικών εφαρμογών στις Νευροεπιστήμες. (el)
- Die Neuroethik (englisch neuroethics) ist eine Disziplin im Grenzgebiet zwischen den Neurowissenschaften und der Philosophie. In der Forschung herrscht noch Uneinigkeit über den Themenbereich der Neuroethik. Einige Wissenschaftler sehen die Neuroethik als den Teil der Bioethik an, der sich mit der moralischen Bewertung von neurowissenschaftlichen Technologien beschäftigt. So definierte William Safire (1929–2009) die Neuroethik als „den Bereich der Philosophie, der die Behandlung oder Verbesserung des menschlichen Gehirns moralisch diskutiert.“Typische Fragen der so verstandenen Neuroethik sind: In welchem Maße darf man in das Gehirn eingreifen, um Krankheiten zu heilen oder kognitive Fähigkeiten wie Aufmerksamkeit oder Gedächtnis zu verbessern? Die meisten Forscher verwenden den Begriff der Neuroethik jedoch in einem weiteren Sinne. Für sie steht das Verhältnis zwischen neurowissenschaftlichen Erkenntnissen und moralisch relevanten Konzepten wie etwa „Verantwortung“, „Freiheit“, „Rationalität“ oder „Personalität“ ebenfalls im Zentrum neuroethischer Überlegungen. So versteht der Neurowissenschaftler Michael Gazzaniga unter dem Begriff der Neuroethik „die sozialen Fragen nach Krankheit, Normalität, Sterblichkeit, Lebensstil und der Philosophie des Lebens, informiert durch unser Verständnis der grundlegenden Gehirnmechanismen“. Die grundlegende Idee des von Jorge Moll entwickelten EFEC ist, das Entstehen moralischer Empfindung aus der Kombination von strukturiertem Ereigniswissen, sozial wahrnehmenden und funktionellen Eigenschaften sowie zentralen Motivationszuständen zu erklären. Eine derart definierte Neuroethik fragt letztlich nach der Bedeutung der Hirnforschung für das menschliche Selbstverständnis. Während der Begriff der Neuroethik in den Neurowissenschaften bereits weite Verwendung gefunden hat, stößt er in der Philosophie nicht nur auf Zustimmung. Viele Fragen der Neuroethik sind bereits seit langer Zeit Thema der allgemeinen Philosophie. Dies trifft etwa auf die Frage nach dem Verhältnis von naturwissenschaftlichen Erkenntnissen und menschlichem Selbstverständnis und auch auf die Debatte um technische Eingriffe in die „menschliche Natur“ zu. Daher wird gelegentlich die Notwendigkeit einer Disziplin „Neuroethik“ bestritten. (de)
- La neuroética es el estudio de las cuestiones éticas, legales y sociales que surgen cuando los hallazgos científicos sobre el cerebro se llevan a la práctica médica, las interpretaciones legales y la política social y de salud. La neuroética es un subcampo dentro del dominio más amplio de la bioética, que abarca las implicaciones éticas y morales de todos los avances biológicos y médicos. (es)
- In philosophy and neuroscience, Neuroethics is the study of both the ethics of neuroscience and the neuroscience of ethics. The ethics of neuroscience comprises the bulk of work in neuroethics. It concerns the ethical, legal and social impact of neuroscience, including the ways in which neurotechnology can be used to predict or alter human behavior and "the implications of our mechanistic understanding of brain function for society... integrating neuroscientific knowledge with ethical and social thought". Some neuroethics problems are not fundamentally different from those encountered in bioethics. Others are unique to neuroethics because the brain, as the organ of the mind, has implications for broader philosophical problems, such as the nature of free will, moral responsibility, self-deception, and personal identity. Examples of neuroethics topics are given later in this article (see below). The origin of the term "neuroethics" has occupied some writers. Rees and Rose (as cited in "References" on page 9) claim neuroethics is a neologism that emerged only at the beginning of the 21st century, largely through the oral and written communications of ethicists and philosophers. According to Racine (2010), the term was coined by the Harvard physician Anneliese A. Pontius in 1973 in a paper entitled "Neuro-ethics of 'walking' in the newborn" for the Perceptual and Motor Skills. The author reproposed the term in 1993 in her paper for Psychological Report, often wrongly mentioned as the first title containing the word "neuroethics". Before 1993, the American neurologist Ronald Cranford has used the term (see Cranford 1989). Illes (2003) records uses, from the scientific literature, from 1989 and 1991. Writer William Safire is widely credited with giving the word its current meaning in 2002, defining it as "the examination of what is right and wrong, good and bad about the treatment of, perfection of, or unwelcome invasion of and worrisome manipulation of the human brain". (en)
- La neuroéthique est une discipline à cheval entre les neurosciences et la philosophie et relève plus particulièrement du domaine de l'éthique. Au sein de la recherche académique, il n'y a pas encore d'unanimité sur le domaine recouvert par la neuroéthique. Certains l'envisagent comme une branche de la bioéthique, qui étudierait les valeurs morales des technologies neuroscientifiques. Ainsi, William Safire (1929-2009) définit la neuroéthique comme étant « le domaine de la philosophie qui discute sur le plan moral de la manipulation ou l'amélioration du cerveau humain ». Une question typique de la neuroéthique serait alors : Dans quelle mesure peut-on intervenir sur le cerveau pour guérir des maladies ou améliorer des capacités telles que l'attention ou la mémoire ? Mais la plupart des chercheurs utilisent le concept de neuroéthique dans un sens plus large. Ils placent au centre des réflexions neuroéthiques les rapports entre les découvertes neurologiques et les concepts de caractère moral, comme la « responsabilité », la « liberté », la « rationalité » ou la « personnalité ». Le neurologue Michael Gazzaniga range ainsi dans ce concept « les questions sociales sur la maladie, la normalité, la mortalité, le mode de vie et la philosophie de la vie, à la lumière de notre compréhension des mécanismes fondamentaux du cerveau ». L'idée fondamentale de l' (de) développée par Jorge Moll consiste à expliquer l'origine du sentiment moral par une combinaison d'expériences structurées, de propriétés socialement acceptées et fonctionnelles, et d'états centraux de motivation. Une neuroéthique définie selon ces lignes questionnerait finalement la signification des recherches sur le cerveau pour la compréhension de l'homme par lui-même. Tandis que le concept de neuroéthique a déjà trouvé une grande utilisation dans le domaine des sciences neurologiques, il bute dans le domaine philosophique sur des désaccords de principe. Un grand nombre de questions de neuroéthique sont déjà des thèmes récurrents de la philosophie générale ; par exemple, le rapport entre les découvertes scientifiques et la compréhension de l’homme par lui-même, ou encore l'empiètement possible de la technique sur la nature humaine. C'est pourquoi l’existence de la neuroéthique comme discipline à part entière est souvent remise en question. (fr)
- Il termine neuroetica (ing. neuroethics) può riferire a due diversi campi di studio; con esso si può intendere ‘etica della neuroscienza’ oppure ‘neuroscienza dell'etica'. L'etica della neuroscienza è una disciplina che si occupa essenzialmente di discutere da un punto di vista etico progettazione ed esecuzione di uno studio neuroscientifico, e di valutare l'impatto etico e sociale dei risultati degli studi neuroscientifici; la neuroscienza dell'etica si occupa invece di investigare dalla prospettiva del cervello (attraverso studi scientifici e neuroscientifici) alcune nozioni e alcuni problemi tradizionali dell'etica e della . Il termine ‘neuroetica’ è stato usato per la prima volta all'interno della conferenza ‘Neuroethics: Mapping the Field’ del 2002, lanciato dal giornalista del New York Times . La presente voce enciclopedica tratta della neuroetica come ‘neuroscienza dell'etica'. (it)
- 脳神経倫理学（のうしんけいりんりがく）または神経倫理学（しんけいりんりがく）とは、ニューロエシックス (Neuroethics) に対応する訳語である。この言葉は、二つの異なる意味で用いられる。先に紹介する意味の方がより一般的である。
* 神経科学の倫理 (ethics of neuroscience)これは神経科学についての倫理学的考察である。環境倫理学や医療倫理学などと並ぶ応用倫理学の一分野として、神経科学の研究・発展と関わる道義的・倫理的問題を考察する。とりわけ生命倫理との関連性が高い分野で、神経科学（脳科学。以下、神経科学と統一）の急速な発展に伴い、神経科学に対する倫理的考察の必要性のもと誕生した比較的新しい学問分野である。2003年に欧米で表立って議論が始まり、その流れを受け、2005年からは日本においても議論が活発に展開されている。この分野では神経科学と関わる道徳的な問題、例えば動物実験の問題や、認知機能を高める薬物の使用の問題、自由意志の有無と法的な責任能力の有無とに関わる問題、などが話し合われる。これは従来の生命倫理の議論の延長線上にあり、これまでの生命倫理の議論が少なからず適応可能であるとされる。
* 倫理の神経科学 (neuroscience of ethics)こちらは倫理メカニズムを、神経科学的に探求する行為を意味する。神経科学的手法を用いて、脳に存在するとされる倫理的メカニズムを自然科学的に明らかにしようとする試みである。神経科学の一分野として、道徳的な問題に対する判断が脳内でどのようにして実現されているのか、という問題が研究の対象となる。たとえばトロッコ問題について判断を行っている人の脳をfMRIで観察し、その時の脳内での活動領域を調べる、といったことが行われている。倫理メカニズムが明らかになった後、従来の倫理的議論・価値観に変更を迫る可能性があることも指摘されている。 (ja)
- Neuroetyka – obszar interdyscyplinarnych badań naukowych układu nerwowego (głównie OUN), dotyczących powiązań etyki z neurobiologią, oraz zastosowań zgromadzonej wiedzy w praktyce. Neuroetyka początkowo stanowiła część bioetyki, a współcześnie wykracza poza jej granice – zajmuje się neurobiologicznymi podstawami całej etyki. Badania naukowe są prowadzone na pograniczu wielu nauk przyrodniczych i humanistycznych (np. neurofizjologia, neuropsychologia, psychologia ewolucyjna, neurologia, psychiatria, etologia, filozofia umysłu, neurofilozofia, neuroteologia). Wiedza na temat działania mózgu i umysłu jest wykorzystywana i rozwijana na takich obszarach jak etyka kliniczna (np. terapia zaburzeń psychicznych), etyka badań mózgu (w celach naukowych i pozanaukowych), etyka pozamedycznych ingerencji w działanie mózgu (farmakologicznych, neurochirurgicznych i innych, np. interfejs mózg–komputer), etyka działań człowieka jako członka grup społecznych i całej ludzkości, zobowiązanego do troski o równowagę ekologiczną w ekosystemach i całej biosferze. (pl)
- Нейроэтика — дисциплина на границе между нейронаукой и философией. Так называют этику нейронаук, междисциплинарную область исследований, изучающую влияние современной нейронауки на самосознание человека, развитие биомедицины, политико-правовой и моральной сфер жизнедеятельности человека. Некоторые проблемы нейроэтики принципиально не отличаются от тех, которые встречаются в биоэтике. Другие уникальны для нейроэтики, потому что мозг как орган разума имеет значение для более широких философских проблем, таких как природа свободной воли, моральной ответственности, самообмана, личной идентичности, автономии личности и индивидуума. В рамках нейроэтики рассматриваются основные принципы нормативной этики нейрофизиологии. Философ Адина Роскис считает что нейроэтика состоит из двух смежных областей — этики нейробиологии и этики нейронауки. (ru)
- Нейрое́тика — міждисциплінарна область досліджень, що вивчає вплив сучасної нейронауки на самосвідомість людини, розвиток біомедицини, політико-правової та моральної сфер життєдіяльності людини. В рамках нейроетики розглядаються основні принципи нормативної етики нейрофізіології, а також таких понять, як свобода волі, моральна відповідальність, автономія особистості і індивідуума. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La neuroètica és la moral aplicada al domini del cervell, ja que tracta sobre els beneficis i els perills potencials de les recerques modernes sobre el cervell, i igualment s'interroga sobre la consciència i sobre els valors que el cervell desenvolupa. La neuroètica està en la interfície de les ciències empíriques del cervell, de la filosofia de l'esperit, de la filosofia moral, de l'ètica i de les ciències socials, i pot ser considerada, en virtut del seu caràcter interdisciplinari, com una subdisciplina de les neurocièncias, de la filosofia o de la bioètica en particular, en funció de la perspectiva que es desitja privilegiar. (ca)
- Neuroetika je vědní disciplína, která propojuje etiku s obory, které studují mozek, respektive mysl. Blízce souvisí s bioetikou, někdy je považována za její podobor. Můžeme ji rozdělit na dvě hlavní části – deskriptivní a preskriptivní. Zatímco deskriptivní část se zabývá vztahem mezi mozkovou aktivitou a morálním chováním, preskriptivní část řeší etické problémy neurověd. (cs)
- La neuroética es el estudio de las cuestiones éticas, legales y sociales que surgen cuando los hallazgos científicos sobre el cerebro se llevan a la práctica médica, las interpretaciones legales y la política social y de salud. La neuroética es un subcampo dentro del dominio más amplio de la bioética, que abarca las implicaciones éticas y morales de todos los avances biológicos y médicos. (es)
- Нейрое́тика — міждисциплінарна область досліджень, що вивчає вплив сучасної нейронауки на самосвідомість людини, розвиток біомедицини, політико-правової та моральної сфер життєдіяльності людини. В рамках нейроетики розглядаються основні принципи нормативної етики нейрофізіології, а також таких понять, як свобода волі, моральна відповідальність, автономія особистості і індивідуума. (uk)
- تجمع الأخلاقيات العصبية بين اثنين من الفروع الدراسية المرتبطة: ما أطلقت عليه الفيلسوفة أدينا روسكيز أخلاقيات العلوم العصبية من جهة وعلم أعصاب الأخلاق من جهة أخرى. تشكل أخلاقيات العلوم العصبية الجزء الأكبر من أعمال الأخلاقيات العصبية. يهتم هذا الفرع بتأثيرات علم الأعصاب الأخلاقية، والقانونية والاجتماعية، بما في ذلك إمكانية استخدام التقنية العصبية بغرض التنبؤ بالسلوك البشري أو تغييره و«النتائج المترتبة على فهمنا الميكانيكي لوظائف الدماغ في المجتمع... مع دمج المعرفة بالعلوم العصبية بالفكر الاجتماعي والأخلاقي». (ar)
- Die Neuroethik (englisch neuroethics) ist eine Disziplin im Grenzgebiet zwischen den Neurowissenschaften und der Philosophie. In der Forschung herrscht noch Uneinigkeit über den Themenbereich der Neuroethik. Einige Wissenschaftler sehen die Neuroethik als den Teil der Bioethik an, der sich mit der moralischen Bewertung von neurowissenschaftlichen Technologien beschäftigt. So definierte William Safire (1929–2009) die Neuroethik als „den Bereich der Philosophie, der die Behandlung oder Verbesserung des menschlichen Gehirns moralisch diskutiert.“Typische Fragen der so verstandenen Neuroethik sind: In welchem Maße darf man in das Gehirn eingreifen, um Krankheiten zu heilen oder kognitive Fähigkeiten wie Aufmerksamkeit oder Gedächtnis zu verbessern? (de)
- Η Νευροηθική είναι η τομή των επιστημών της Βιοηθικής με τις Νευροεπιστήμες. Ως αντικείμενο μελέτης έχει τις ηθικές, κοινωνικές και νομικές επιπτώσεις των τεχνολογικών επιτευγμάτων καθώς επίσης και των εφαρμογών τους οι οποίες προκύπτουν από την έρευνα των Νευροεπιστημών. Πρώτος ο William Safire παρουσίασε τον όρο Νευροηθική, για να ορίσει την ηθικοκοινωνική διάσταση των θεμάτων που ανακύπτουν από την ραγδαία εξέλιξη των τεχνολογικών εφαρμογών στις Νευροεπιστήμες. (el)
- In philosophy and neuroscience, Neuroethics is the study of both the ethics of neuroscience and the neuroscience of ethics. The ethics of neuroscience comprises the bulk of work in neuroethics. It concerns the ethical, legal and social impact of neuroscience, including the ways in which neurotechnology can be used to predict or alter human behavior and "the implications of our mechanistic understanding of brain function for society... integrating neuroscientific knowledge with ethical and social thought". (en)
- Il termine neuroetica (ing. neuroethics) può riferire a due diversi campi di studio; con esso si può intendere ‘etica della neuroscienza’ oppure ‘neuroscienza dell'etica'. L'etica della neuroscienza è una disciplina che si occupa essenzialmente di discutere da un punto di vista etico progettazione ed esecuzione di uno studio neuroscientifico, e di valutare l'impatto etico e sociale dei risultati degli studi neuroscientifici; la neuroscienza dell'etica si occupa invece di investigare dalla prospettiva del cervello (attraverso studi scientifici e neuroscientifici) alcune nozioni e alcuni problemi tradizionali dell'etica e della . (it)
- La neuroéthique est une discipline à cheval entre les neurosciences et la philosophie et relève plus particulièrement du domaine de l'éthique. Au sein de la recherche académique, il n'y a pas encore d'unanimité sur le domaine recouvert par la neuroéthique. Certains l'envisagent comme une branche de la bioéthique, qui étudierait les valeurs morales des technologies neuroscientifiques. Ainsi, William Safire (1929-2009) définit la neuroéthique comme étant « le domaine de la philosophie qui discute sur le plan moral de la manipulation ou l'amélioration du cerveau humain ». Une question typique de la neuroéthique serait alors : Dans quelle mesure peut-on intervenir sur le cerveau pour guérir des maladies ou améliorer des capacités telles que l'attention ou la mémoire ? (fr)
- 脳神経倫理学（のうしんけいりんりがく）または神経倫理学（しんけいりんりがく）とは、ニューロエシックス (Neuroethics) に対応する訳語である。この言葉は、二つの異なる意味で用いられる。先に紹介する意味の方がより一般的である。
* 神経科学の倫理 (ethics of neuroscience)これは神経科学についての倫理学的考察である。環境倫理学や医療倫理学などと並ぶ応用倫理学の一分野として、神経科学の研究・発展と関わる道義的・倫理的問題を考察する。とりわけ生命倫理との関連性が高い分野で、神経科学（脳科学。以下、神経科学と統一）の急速な発展に伴い、神経科学に対する倫理的考察の必要性のもと誕生した比較的新しい学問分野である。2003年に欧米で表立って議論が始まり、その流れを受け、2005年からは日本においても議論が活発に展開されている。この分野では神経科学と関わる道徳的な問題、例えば動物実験の問題や、認知機能を高める薬物の使用の問題、自由意志の有無と法的な責任能力の有無とに関わる問題、などが話し合われる。これは従来の生命倫理の議論の延長線上にあり、これまでの生命倫理の議論が少なからず適応可能であるとされる。
* 倫理の神経科学 (neuroscience of ethics)こちらは倫理メカニズムを、神経科学的に探求する行為を意味する。神経科学的手法を用いて、脳に存在するとされる倫理的メカニズムを自然科学的に明らかにしようとする試みである。神経科学の一分野として、道徳的な問題に対する判断が脳内でどのようにして実現されているのか、という問題が研究の対象となる。たとえばトロッコ問題について判断を行っている人の脳をfMRIで観察し、その時の脳内での活動領域を調べる、といったことが行われている。倫理メカニズムが明らかになった後、従来の倫理的議論・価値観に変更を迫る可能性 (ja)
- Neuroetyka – obszar interdyscyplinarnych badań naukowych układu nerwowego (głównie OUN), dotyczących powiązań etyki z neurobiologią, oraz zastosowań zgromadzonej wiedzy w praktyce. Neuroetyka początkowo stanowiła część bioetyki, a współcześnie wykracza poza jej granice – zajmuje się neurobiologicznymi podstawami całej etyki. (pl)
- Нейроэтика — дисциплина на границе между нейронаукой и философией. Так называют этику нейронаук, междисциплинарную область исследований, изучающую влияние современной нейронауки на самосознание человека, развитие биомедицины, политико-правовой и моральной сфер жизнедеятельности человека. Некоторые проблемы нейроэтики принципиально не отличаются от тех, которые встречаются в биоэтике. Другие уникальны для нейроэтики, потому что мозг как орган разума имеет значение для более широких философских проблем, таких как природа свободной воли, моральной ответственности, самообмана, личной идентичности, автономии личности и индивидуума. В рамках нейроэтики рассматриваются основные принципы нормативной этики нейрофизиологии. (ru)
|
