| dbo:abstract
|
- المواد النووية هي معادن اليورانيوم والبلوتونيوم والثوريوم بأي شكل وفقا للوكالة الدولية للطاقة الذرية. حيث تتكون من اليورانيوم الطبيعي والمخصب و «المواد الانشطارية الخاصة» التي تتكون من اليورانيوم المخصب (U-235) واليورانيوم 233 والبلوتونيوم 239. تعتبر تركيزات خام اليورانيوم «مادة مصدر» على الرغم من أنها لا تخضع للضمانات بموجب معاهدة الحد من انتشار الأسلحة النووية. (ar)
- Nuclear material refers to the metals uranium, plutonium, and thorium, in any form, according to the IAEA. This is differentiated further into "source material", consisting of natural and depleted uranium, and "special fissionable material", consisting of enriched uranium (U-235), uranium-233, and plutonium-239. Uranium ore concentrates are considered to be a "source material", although these are not subject to safeguards under the Nuclear Non-Proliferation Treaty. According to the Nuclear Regulatory Commission(NRC), there are four different types of regulated nuclear materials: special nuclear material, source material, byproduct material and radium. Special nuclear materials have plutonium, uranium-233 or uranium with U233 or U235 that has a content found more than in nature. Source material is thorium or uranium that has a U235 content equal to or less than what is in nature. Byproduct material is radioactive material that is not source or special nuclear material. It can be an isotope produced by a nuclear reactor, the tailings and waste that is produced or extracted from uranium or thorium from an ore that processed mainly for its source material content. Byproduct material can also be discrete sources of radium-226 or discrete sources of accelerator-produced isotopes or naturally occurring isotopes that pose a threat greater or equal to a discrete source of radium-226. Radium is also a regulated nuclear material that is found in nature and produced by the radioactive decay of uranium. The half-life of radium is approximately 1,600 years. Different countries may use different terminology: in the United States of America, "nuclear material" most commonly refers to "special nuclear materials" (SNM), with the potential to be made into nuclear weapons as defined in the Atomic Energy Act of 1954. The "special nuclear materials" are also plutonium-239, uranium-233, and enriched uranium (U-235). Note that the 1980 Convention on the Physical Protection of Nuclear Material definition of nuclear material does not include thorium. The NRC has a regulatory process for nuclear materials with five main components. 1.
* Develop regulation and guidance for their applicants and licensees 2.
* Licensing, decommissioning and certification for applicants to use nuclear materials, or operate a nuclear facility or decommission a permit license termination 3.
* Oversight of licensee operations and facilities that ensure that licensees comply with the safety requirements 4.
* Operational experience at licensed facilities or licensed activities 5.
* Support for decisions by conducting research, holding hearings that address concerns, and obtain independent reviews that support the NRC regulatory decisions The United States Department of Energy Office of Environmental Management (EM) manages and dispositions spent nuclear fuel and surplus nuclear materials. The EM Nuclear Materials Program safely and securely manages the spent nuclear fuels in their facilities while managing an inventory of the materials. The Nuclear Waste Policy Act defines procedures to evaluate and select locations for geological repositories to safely dispose/store the radioactive waste. The EM also works with the National Nuclear Security Administration (NNSA) to dispose the surplus, non-pit, weapons-usable plutonium-239. EM with the NNSA, oversee the disposition of 21 metric tons of surplus highly enriched uranium materials that has about 13.5 metric tons of spent nuclear fuel. (en)
- Bahan nuklir mengacu pada logam uranium, plutonium, dan thorium, dalam bentuk apapun, menurut IAEA. Ini dibedakan lebih lanjut menjadi "bahan sumber", yang terdiri dari uranium alam dan depleted, dan "bahan fisi khusus", yang terdiri dari uranium yang diperkaya (U-235), uranium-233, dan plutonium-239. Konsentrat bijih uranium dianggap sebagai "bahan sumber", meskipun ini tidak tunduk pada perlindungan di bawah Perjanjian Non-Proliferasi Nuklir. Menurut Komisi Pengaturan Nuklir(NRC), ada empat jenis bahan nuklir yang diatur: bahan nuklir khusus, bahan sumber, bahan produk sampingan, dan radium. Bahan nuklir khusus memiliki plutonium, uranium-233 atau uranium dengan U233 atau U235 yang memiliki kandungan yang ditemukan lebih banyak daripada di alam. Bahan sumbernya adalah thorium atau uranium yang memiliki konten U235 sama dengan atau kurang dari apa yang ada di alam. Bahan hasil sampingan adalah bahan radioaktif yang bukan merupakan sumber atau bahan nuklir khusus. Ini dapat berupa isotop yang dihasilkan oleh reaktor nuklir, tailing dan limbah yang dihasilkan atau diekstraksi dari uranium atau thorium dari bijih yang diproses terutama untuk kandungan bahan sumbernya. Bahan produk sampingan juga dapat berupa sumber terpisah dari radium-226 atau sumber terpisah dari isotop yang diproduksi oleh akselerator atau isotop alami yang menimbulkan ancaman yang lebih besar atau sama dengan sumber terpisah dari radium-226. Radium juga merupakan bahan nuklir teregulasi yang ditemukan di alam dan dihasilkan oleh peluruhan radioaktif uranium. Waktu paruh radium adalah sekitar 1.600 tahun. Negara yang berbeda mungkin menggunakan terminologi yang berbeda: di Amerika Serikat, "bahan nuklir" paling sering mengacu pada "bahan nuklir khusus" (SNM), dengan potensi untuk dibuat menjadi senjata nuklir sebagaimana didefinisikan dalam Undang-Undang Energi Atom tahun 1954. "Bahan nuklir khusus" juga plutonium-239, uranium-233, dan uranium yang diperkaya (U-235). Perhatikan bahwa Konvensi 1980 tentang Perlindungan Fisik Bahan Nuklir definisi bahan nuklir tidak termasuk thorium. (in)
- Materiał jądrowy – rudy, materiały wyjściowe (źródłowe) lub specjalne materiały rozszczepialne, o których mowa w art. 197 Traktatu ustanawiającego Europejską Wspólnotę Energii Atomowej (IAEA), zwanego "Traktatem Euratom". W Polsce sposoby zabezpieczeń materiałów jądrowych określono w roku 2004 w rozporządzeniu Rady Ministrów z dnia 27 kwietnia; w kolejnych latach były modyfikowane w celu dostosowania do dyrektywy ustanawiającej wspólnotowe ramy bezpieczeństwa jądrowego obiektów jądrowych. To rozporządzenie obowiązywało do 2006. Według słownika IAEA materiał jądrowy, to:
* pluton z wyjątkiem stężeń plutonu-238 powyżej 80%
* uran-233
* uran wzbogacony w izotopy 233 lub 235
* uran zawierający taką mieszaninę izotopów, jaka występuje w przyrodzie, z wyjątkiem rudy lub pozostałości po niej
* każdy materiał zawierający którykolwiek z wyżej wymienionych. Według ISO 921/97 do specjalnych materiałów jądrowych (special nuclear material) zalicza się:
* pluton
* uran-233
* uran wzbogacony w izotopy uran-233 lub uran-235,
* inny materiał zawierający jakikolwiek z wymienionych izotopów. Mogą być tak nazywane również inne materiały, które mogą uwolnić znaczącą ilość energii jądrowej. (pl)
- Ядерний матеріал (англ. nuclear material, рос. ядерный материал) — будь-який вихідний або спеціальний розщеплювальний матеріал. Сюди відносять ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у поєднанні з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» визначає: Ядерний матеріал – ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою керівників Міжнародного агентства з атомної енергії. Ядерні матеріали є суто загальнодержавною власністю. Відповідно до словника МАГАТЕ, до ядерного матеріалу належить:
* плутоній, за винятком плутонію-238 концентрації вище 80 %
* уран-233
* уран, збагачений ізотопами 233U або 235U
* уран, що містить суміш ізотопів, за винятком руди або залишку після її переробки За ISO 921/97 до спеціальних ядерних матеріалів належать:
* плутоній
* уран-233
* уран, збагачений ізотопом уран-233 або уран-235,
* інший матеріал, що містить будь-який з цих ізотопів (uk)
|
| rdfs:comment
|
- المواد النووية هي معادن اليورانيوم والبلوتونيوم والثوريوم بأي شكل وفقا للوكالة الدولية للطاقة الذرية. حيث تتكون من اليورانيوم الطبيعي والمخصب و «المواد الانشطارية الخاصة» التي تتكون من اليورانيوم المخصب (U-235) واليورانيوم 233 والبلوتونيوم 239. تعتبر تركيزات خام اليورانيوم «مادة مصدر» على الرغم من أنها لا تخضع للضمانات بموجب معاهدة الحد من انتشار الأسلحة النووية. (ar)
- Nuclear material refers to the metals uranium, plutonium, and thorium, in any form, according to the IAEA. This is differentiated further into "source material", consisting of natural and depleted uranium, and "special fissionable material", consisting of enriched uranium (U-235), uranium-233, and plutonium-239. Uranium ore concentrates are considered to be a "source material", although these are not subject to safeguards under the Nuclear Non-Proliferation Treaty. The NRC has a regulatory process for nuclear materials with five main components. (en)
- Bahan nuklir mengacu pada logam uranium, plutonium, dan thorium, dalam bentuk apapun, menurut IAEA. Ini dibedakan lebih lanjut menjadi "bahan sumber", yang terdiri dari uranium alam dan depleted, dan "bahan fisi khusus", yang terdiri dari uranium yang diperkaya (U-235), uranium-233, dan plutonium-239. Konsentrat bijih uranium dianggap sebagai "bahan sumber", meskipun ini tidak tunduk pada perlindungan di bawah Perjanjian Non-Proliferasi Nuklir. Perhatikan bahwa Konvensi 1980 tentang Perlindungan Fisik Bahan Nuklir definisi bahan nuklir tidak termasuk thorium. (in)
- Materiał jądrowy – rudy, materiały wyjściowe (źródłowe) lub specjalne materiały rozszczepialne, o których mowa w art. 197 Traktatu ustanawiającego Europejską Wspólnotę Energii Atomowej (IAEA), zwanego "Traktatem Euratom". W Polsce sposoby zabezpieczeń materiałów jądrowych określono w roku 2004 w rozporządzeniu Rady Ministrów z dnia 27 kwietnia; w kolejnych latach były modyfikowane w celu dostosowania do dyrektywy ustanawiającej wspólnotowe ramy bezpieczeństwa jądrowego obiektów jądrowych. To rozporządzenie obowiązywało do 2006. Według słownika IAEA materiał jądrowy, to: (pl)
- Ядерний матеріал (англ. nuclear material, рос. ядерный материал) — будь-який вихідний або спеціальний розщеплювальний матеріал. Сюди відносять ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у поєднанні з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи. Відповідно до словника МАГАТЕ, до ядерного матеріалу належить: За ISO 921/97 до спеціальних ядерних матеріалів належать: (uk)
|
