| dbo:abstract
|
- برنامج لونا (بالروسية: Луна وتعني "القمر") هي سلسلة من المرسلة إلى القمر من طرف الاتحاد السوفياتي ما بين 1959 و1976 بهدف دراسة القمر وأجرت العديد من التجارب لدراسة التركيب الكيميائي للقمر والجاذبية ودرجة الحرارة والإشعاع كما قامت أيضا بجمع عينات من تربة القمر. قامت بهذه المهمة 24 مركبة فضائية وكلها انطلقت من مركز بايكونور الفضائي. وقدرت تكلفة البرنامج بحوالي 4.5 مليار دولار أمريكي. (ar)
- El programa Luna o Lunik estigué integrat per una sèrie de sondes automàtiques soviètiques desenvolupades pel científic Serguei Koroliov, dedicades a fotografiar i estudiar la superfície del satèl·lit de la Terra, la Lluna. El programa el formaren 24 unitats, llançades entre el 2 de gener del 1959 i el 9 d'agost del 1976, algunes de les quals tornaren amb mostres del sòl lunar. (ca)
- Program Luna (rusky Луна) byla série nepilotovaných vesmírných misí Sovětského svazu, která byla v letech 1959 až 1976 zaměřena na dosažení a prozkoumání Měsíce. Přinesly řadu informací o Měsíci, o jeho složení, teplotě či gravitaci. Z celého programu 24 misí bylo 15 úspěšných, ačkoliv celkový počet misí byl vyšší. Mise, které nedosáhly orbitu, však nebyly do programu započítávány. Jedna mise skončila na suborbitě. (cs)
- Το πρόγραμμα Λουνά (από τη ρωσική λέξη Луна "Λουνά" που σημαίνει σεληνιακός ή Σελήνη), περιστασιακά αποκαλούμενο ως Λούνικ ή Λουννίκ από τα δυτικά μέσα ενημέρωσης, ήταν μια σειρά αποστολών ρομποτικών διαστημικών σκαφών που αποστέλλονταν στη Σελήνη από τη Σοβιετική Ένωση μεταξύ των ετών 1959 και 1976. Δεκαπέντε ήταν επιτυχημένα και έκαναν πολλές ανακαλύψεις στην πρώιμη εξερεύνηση του διαστήματος. Έκαναν επίσης πολλά πειράματα, μελετώντας τη χημική σύνθεση της Σελήνης, τη βαρύτητα, τη θερμοκρασία και την ακτινοβολία. Το εκτιμώμενο κόστος του προγράμματος Λούνα ήταν περίπου 4,5 δισεκατομμύρια δολάρια. Είκοσι τέσσερα διαστημόπλοια έλαβαν επίσημα την ονομασία Λούνα παρόλο που εκτοξεύτηκαν περισσότερα. Εκείνα που δεν κατάφεραν να κάνουν τροχιά δεν αναγνωρίστηκαν δημόσια εκείνη την εποχή και ως αποτέλεσμα δεν λάμβαναν ονομασίες Λούνα. Όσα αποτύγχαναν, φτάνοντας σε χαμηλή τροχιά στη Γη, συνήθως λάμβαναν τις ονομασίες Κόσμος. (el)
- La Projekto Luna (el la rusa vorto "Luna" kies signifo estas "Luno") estis serio de robotaj kosmosondiloj senditaj al la Luno de Sovetunio inter 1959 kaj 1976. Dek kvin el ili sukcesis, ĉiuj desegnitaj kiel orbitilo aŭ , kaj plenumis multajn atingojn unuafoje. Ili ankaŭ faris multajn esplorojn, studante la kemian konsiston de la Luno, graviton, temperaturon kaj radiadon. Oficiale la projekto konsistis el dudek kvar kosmosondiloj, sed pliaj estis lanĉitaj. Tiuj kiuj malsukcesis atingi orbiton ne estis diskonigitaj kaj enkalkulitaj en la Projekto Luna, dum tiuj kiuj fiaskis en malalta Tera orbito estis nomitaj laŭ la nomo Cosmos [1]. (eo)
- Mit Luna 4 bis Luna 24 (russisch Луна, lateinisch und russisch für Mond) wurden sowjetische Mondsonden der zweiten Serie (1963–1976) bezeichnet. Die Sonden der Vorgängerserie werden im Westen auch Lunik 1 bis 3 genannt. Luna 25 bis Luna 29 sind geplante oder vorgeschlagene Nachfolgemissionen. Einige fehlgeschlagene Luna-Missionen wurden (im Falle des Erreichens der Erdumlaufbahn) als Satelliten bezeichnet und erhielten Sputnik- oder Kosmos-Decknamen. Die Sonden, die nicht einmal die Erdumlaufbahn erreichten, erhielten keine offizielle Bezeichnung. Sie tragen daher von internationalen Experten vergebene Bezeichnungen wie z. B. Luna 1964A. Einige zur Erprobung von Landemanövern vorgenommene Raumflüge fanden jedoch im Zond-Programm statt. (de)
- El Programa Luna (en ruso Луна, Luná), llamado también Lunik en medios occidentales debido a malentendidos lingüísticos, fue un programa espacial de la Unión Soviética integrado por una serie de sondas y satélites artificiales desarrolladas por el científico Serguéi Koroliov. Su misión principal era fotografiar y estudiar la superficie lunar. El programa lo formaron 24 unidades, lanzadas entre el 2 de enero de 1959 y el 9 de agosto de 1976. Algunos de sus hitos fue el alunizaje de dos vehículos robóticos Lunojod (Luna 17 y Luna 21), traer muestras del suelo lunar en tres misiones (Luna 16, Luna 20 y Luna 24) o poner dos orbitadores de última generación alrededor de la Luna ( y ). (es)
- The Luna programme (from the Russian word Луна "Luna" meaning "Moon"), occasionally called Lunik by western media, was a series of robotic spacecraft missions sent to the Moon by the Soviet Union between 1959 and 1976. Fifteen were successful, each designed as either an orbiter or lander, and accomplished many firsts in space exploration. They also performed many experiments, studying the Moon's chemical composition, gravity, temperature, and radiation. Twenty-four spacecraft were formally given the Luna designation, although more were launched. Those that failed to reach orbit were not publicly acknowledged at the time, and not assigned a Luna number. Those that failed in low Earth orbit were usually given Cosmos designations. The estimated cost of the Luna programme in 1964 was US$6–10 billion. (en)
- Le programme Luna regroupe toutes les missions spatiales automatiques lancées par l’Union soviétique vers la Lune entre 1959 et 1976. Vingt-quatre sondes spatiales font officiellement partie de ce programme mais il y en eut en réalité 45 en tout. Quinze de ces missions ont atteint leurs objectifs. Dès le début, les considérations politiques visant à démontrer la supériorité du savoir-faire soviétique sur celui des États-Unis ont eu le pas sur les motivations scientifiques. Lorsque les enjeux de la course à l'espace disparaissent, le programme Luna prend fin tandis que les États-Unis orientent leur programme d'exploration principalement vers Mars et les planètes externes du système solaire. Le programme Luna est à l'origine d'un grand nombre de premières techniques dans l’exploration spatiale. Luna 1 lancé en 1959 est le premier engin spatial à s'affranchir de l'attraction terrestre tandis que Luna 2 (1959) est le premier objet artificiel à atteindre le sol lunaire. Luna 3 réalise la première photographie de la face cachée de la Lune (1959). Luna 9 (1966) est la première sonde à se poser en douceur sur la Lune, tandis que Luna 16 (1970) est le premier robot à ramener un échantillon lunaire sur Terre. Les missions Luna 17 (1970) et 21 (1973) emportent les premières astromobiles (rovers) qui vont parcourir plusieurs dizaines de kilomètres à la surface de la Lune. Sur le plan scientifique, même si beaucoup de questions importantes restent sans réponse à la fin du programme, le programme Luna comme les programmes homologues américains (programme Surveyor et Lunar Orbiter ainsi que le programme Apollo) ont beaucoup fait progresser notre connaissance de la Lune : composition du sol lunaire, topographie de la face cachée de la Lune, champ gravitationnel lunaire, évolution de la distance Terre-Lune, températures et niveaux de radiation… Le programme a mis en œuvre des sondes spatiales de différents types (impacteur, orbiteur, atterrisseur, rover, retour d'échantillon). Celles-ci sont de plus en plus sophistiquées au fur et à mesure de l'avancement du programme, avec une masse croissant de 361 kg à près de 6 tonnes pour les rovers et les derniers orbiteurs. Plusieurs lanceurs ont été utilisés mais tous ont souffert de problèmes de fiabilité qui sont à l'origine d'une grande partie des échecs des missions Luna. Depuis la dernière mission du programme Luna en 1976, l'Union soviétique et la Russie (qui a pris le relais du programme spatial soviétique) n'ont plus lancé aucune sonde vers la Lune. (fr)
- Is éard a bhí i gceist leis an gclár Luna ná sraith misean rathúil chun na Gealaí a rinne na Sóivéadaigh i 1959-1976. Ba é Luna 2 (1959) an chéad spásárthach a d'imbhuail dromchla na Gealaí, Luna 3 (1959) a thóg pictiúir den chéad uair den taobh thall den Ghealach, agus Luna 9 (1966) a rinne an chéad tuirlingt bhog ar an nGealach, ag tarchur pictiúir teilifíse ón dromchla. Rinne Luna 10 (1966) an chéad fhithisiú den Ghealach. D'éirigh le Luna 16 (1970) samplaí d'ithir na Gealaí a fháil go huathoibríoch is a thógáil ar ais ar Domhan, den chéad uair. D'athrinne Luna 20 (1972) agus Luna 24 (1976) é seo. I 1970 scar Luna 17 amach an chéad ródaí uathoibríoch dromchla, Lunakhod 1, agus rinne Luna 20 arís é le Lunakhod 2 ar dhromchla na Gealaí i 1972. (ga)
- Program Luna (dari kata Rusia "Luna" yang berarti "Bulan"), kadang disebut Lunik atau Lunnik, adalah serangkaian misi luar angkasa tak berawak ke Bulan milik Uni Soviet antara 1959 dan 1976. Tiap wahana terdiri dari dua bagian, dan , dengan lima belas missi di antaranya sukses, dan sering kali menjadi 'yang pertama' dalam penjelajahan antariksa. Misi-misi tersebut juga melaksanakan banyak eksperimen, mempelajari komposisi kimia, gravitasi, suhu, dan radiasi Bulan. Dua puluh empat wahana antariksa secara resmi diberi nama Luna, meskipun jumlah yang diluncurkan lebih banyak dari itu. Misi-misi yang gagal mengorbit tidak diumumkan di depan umum pada saat itu dan tidak diberi nomor sebagai bagian dari program Luna, dan misi-misi yang gagal di orbit rendah Bumi biasanya diberi nama Cosmos . Perkiraan biaya Program Luna adalah sekitar 4,5 miliar dollar. (in)
- ルナ計画（ルナけいかく、露:Программа Луна）は、ソビエト連邦の無人月探査計画である。1959年から1976年までの間に、ルナ1号からルナ24号までを月に送った。他に19機の打ち上げ失敗機もあるので、ソ連は1958年から1976年の間に、ゾンド計画を除いて合計43機の月探査機を打ち上げたことになる。 当初、宇宙開発競争においてアメリカ合衆国の一歩先を進んでいたソビエト連邦は、この計画によって月探査計画でも米国に先んじることとなった。米国は、のちのアポロ計画で立場が逆転するまで、ルナ2号の月面到達やルナ9号の月面着陸の成功によって、非常に危機感を覚えたという。 また、ルナ計画の15号以降は、1975年に予定されていた（当初予定は1970年後半）全自動操縦による有人月面着陸「ソユーズL3計画」の下準備であった。 (ja)
- Il Programma Luna (in russo: Программа Луна?, traslitterato: Programma Luna), detto anche Lunik in ambienti occidentali ) è una serie di missioni senza equipaggio inviate dall'Unione Sovietica verso la Luna, tra il 1959 e il 1976. (it)
- 루나 계획(러시아어: Программа Луна)은 1959년부터 1976년까지 진행된 소련의 무인 달 탐사 계획이다. 루나 1호부터 루나 24호까지 공식적으로 루나 계획으로 명명된 총 24회의 발사시도가 있었으며 그 중 15개는 성공했다. 각각 궤도선 또는 착륙선으로 설계되어 우주에서 많은 첫번째 임무를 수행했다. (ko)
- Loena (Russisch: Луна, Maan, ook wel Loenik, Maantje) was een ruimtevaartprogramma van de Sovjet-Unie dat onderzoek van de Maan tot doel had. Het was de tegenhanger van de Amerikaanse maanprogramma's Ranger, Lunar Orbiter, Surveyor en Apollo. Het Russische maanonderzoek bleef onbemand en ging gepaard met primeurs en successen, maar ook met mislukkingen. De toenmalige Sovjet-Unie was nogal gesloten over de doelstellingen en met name over de mislukkingen. Pas toen de Sovjet-Unie overging tot openheid, de Koude Oorlog op zijn einde liep en Russen en Amerikanen gingen samenwerken op het gebied ruimtevaart, kwam er duidelijkheid over de vele Loenavluchten die nooit genummerd waren en over het Zondprogramma. (nl)
- Program Łuna (ros. Луна - Księżyc) – radziecki program bezzałogowych sond kosmicznych do badań Księżyca, który objął 45 (24 oficjalne) misje. Jego celem było przede wszystkim wykonanie dokładnych fotografii widocznej oraz niewidocznej z Ziemi półkuli księżycowej, wylądowanie na powierzchni, przeprowadzenie analiz gruntu, jego pomiarów termicznych, chemicznych i fizycznych. Program, w zależności od charakteru misji, planowany był jako seria bezzałogowych orbiterów i lądowników, w tym pierwszych bezzałogowych pojazdów kołowych, zdolnych przemieszczać aparaturę naukową oraz lądowniki z aparaturą wzlotową, zdolną powrócić na Ziemię. (pl)
- Programa Luna (também conhecido como Lunik) foi a designação de uma série de missões espaciais não-tripuladas enviadas à Lua pela União Soviética entre 1959 e 1976. Quinze naves foram bem sucedidas, cada uma projetada como um orbitador ou aterrissador, e realizaram muitas conquistas na exploração do espaço. Executaram também muitas experiências, estudando a composição química, a gravidade, a temperatura e a radiação da Lua. Vinte e quatro naves espaciais foram designadas de Luna, embora mais fossem lançadas. Aquelas que falhavam no lançamento, ou não alcançaram a órbita da Lua por qualquer motivo, não eram reconhecidos publicamente naquele tempo, e a elas não eram atribuídos números da série "Luna" de missões. Outra realização importante do programa Luna foi a habilidade de coletar amostras do solo lunar e de retorná-las à terra, em 1970. As missões Apollo, entretanto, retornaram muito mais solo da lua. O programa soviético retornou 326 gramas de amostras lunares quando o programa da NASA retornou aproximadamente 480 quilogramas, algumas selecionadas no local por um geólogo. Entretanto, a exploração robótica é a moda atual da pesquisa do sistema solar. As primeiras missões do programa Luna, foram as primeiras missões avançadas desse tipo. (pt)
- «Луна́» — серія радянських автоматичних міжпланетних станцій для вивчення Місяця і космічного простору. Запуск космічних кораблів радянської серії «Луна» проводився з 1958 по 1976, всі запуски (25 вдалих і 8 невдалих) здійснювалися з космодрому Байконур ракетами серії «Луна». У 1977 програма була згорнута — скасовано 34-й запуск (з «Луноход-3» на борту). Орієнтовна вартість програми «Луна» була близько 4,5 млрд доларів. (uk)
- Lunaprogrammet var ett sovjetiskt rymdprogram med syfte att på olika sätt utforska månen. Programmet pågick mellan 1959 och 1976, Samtliga rymdfärder var obemannade. Många av uppdragen misslyckades, men man gjorde också många framsteg, som att ta de första fotografierna av månens baksida och första lyckade landningen på månen. (sv)
- «Луна» — серия советских и российских автоматических межпланетных станций для изучения Луны и космического пространства. В серии аппаратов «Луна» объединены несколько советских и российских программ по исследованию Луны. Запуск АМС советской серии «Луна» проводился с 1958 по 1976 год, все запуски (16 удачных и 17 неудачных) осуществлялись с космодрома Байконур. В 1977 году программа была свёрнута — отменён 34-й запуск (с «Луноходом-3» на борту). Российские АМС серии «Луна» начнут свои полёты не ранее 2021 года. Пуски планируется осуществлять как с космодрома Байконур, так и с космодрома «Восточный». В честь серии названа линия Луна на Плутоне (название пока не утверждено МАС). (ru)
- 月球号是苏联的第一个月球探测计划“月球计划”中所使用的空间探测器的名称。美国方面的对应计划是“先驱者计划”。先驱者计划所使用的探测器被命名为先驱者。 美国第一个发射月球探测器——先驱者0号（1958年8月17日）但爆炸了，探测任务失败。苏联人在美国人经历挫折1个月之后才做出第一次尝试（1958年9月23日，探测器未命名），同样也失败了。月球号的前3次发射均未能接近月球。直到1959年1月2日发射的月球1号飞掠月球，使该系列最终成为人类的第一个取得成果的太空探测计划。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- برنامج لونا (بالروسية: Луна وتعني "القمر") هي سلسلة من المرسلة إلى القمر من طرف الاتحاد السوفياتي ما بين 1959 و1976 بهدف دراسة القمر وأجرت العديد من التجارب لدراسة التركيب الكيميائي للقمر والجاذبية ودرجة الحرارة والإشعاع كما قامت أيضا بجمع عينات من تربة القمر. قامت بهذه المهمة 24 مركبة فضائية وكلها انطلقت من مركز بايكونور الفضائي. وقدرت تكلفة البرنامج بحوالي 4.5 مليار دولار أمريكي. (ar)
- El programa Luna o Lunik estigué integrat per una sèrie de sondes automàtiques soviètiques desenvolupades pel científic Serguei Koroliov, dedicades a fotografiar i estudiar la superfície del satèl·lit de la Terra, la Lluna. El programa el formaren 24 unitats, llançades entre el 2 de gener del 1959 i el 9 d'agost del 1976, algunes de les quals tornaren amb mostres del sòl lunar. (ca)
- Program Luna (rusky Луна) byla série nepilotovaných vesmírných misí Sovětského svazu, která byla v letech 1959 až 1976 zaměřena na dosažení a prozkoumání Měsíce. Přinesly řadu informací o Měsíci, o jeho složení, teplotě či gravitaci. Z celého programu 24 misí bylo 15 úspěšných, ačkoliv celkový počet misí byl vyšší. Mise, které nedosáhly orbitu, však nebyly do programu započítávány. Jedna mise skončila na suborbitě. (cs)
- La Projekto Luna (el la rusa vorto "Luna" kies signifo estas "Luno") estis serio de robotaj kosmosondiloj senditaj al la Luno de Sovetunio inter 1959 kaj 1976. Dek kvin el ili sukcesis, ĉiuj desegnitaj kiel orbitilo aŭ , kaj plenumis multajn atingojn unuafoje. Ili ankaŭ faris multajn esplorojn, studante la kemian konsiston de la Luno, graviton, temperaturon kaj radiadon. Oficiale la projekto konsistis el dudek kvar kosmosondiloj, sed pliaj estis lanĉitaj. Tiuj kiuj malsukcesis atingi orbiton ne estis diskonigitaj kaj enkalkulitaj en la Projekto Luna, dum tiuj kiuj fiaskis en malalta Tera orbito estis nomitaj laŭ la nomo Cosmos [1]. (eo)
- ルナ計画（ルナけいかく、露:Программа Луна）は、ソビエト連邦の無人月探査計画である。1959年から1976年までの間に、ルナ1号からルナ24号までを月に送った。他に19機の打ち上げ失敗機もあるので、ソ連は1958年から1976年の間に、ゾンド計画を除いて合計43機の月探査機を打ち上げたことになる。 当初、宇宙開発競争においてアメリカ合衆国の一歩先を進んでいたソビエト連邦は、この計画によって月探査計画でも米国に先んじることとなった。米国は、のちのアポロ計画で立場が逆転するまで、ルナ2号の月面到達やルナ9号の月面着陸の成功によって、非常に危機感を覚えたという。 また、ルナ計画の15号以降は、1975年に予定されていた（当初予定は1970年後半）全自動操縦による有人月面着陸「ソユーズL3計画」の下準備であった。 (ja)
- Il Programma Luna (in russo: Программа Луна?, traslitterato: Programma Luna), detto anche Lunik in ambienti occidentali ) è una serie di missioni senza equipaggio inviate dall'Unione Sovietica verso la Luna, tra il 1959 e il 1976. (it)
- 루나 계획(러시아어: Программа Луна)은 1959년부터 1976년까지 진행된 소련의 무인 달 탐사 계획이다. 루나 1호부터 루나 24호까지 공식적으로 루나 계획으로 명명된 총 24회의 발사시도가 있었으며 그 중 15개는 성공했다. 각각 궤도선 또는 착륙선으로 설계되어 우주에서 많은 첫번째 임무를 수행했다. (ko)
- Loena (Russisch: Луна, Maan, ook wel Loenik, Maantje) was een ruimtevaartprogramma van de Sovjet-Unie dat onderzoek van de Maan tot doel had. Het was de tegenhanger van de Amerikaanse maanprogramma's Ranger, Lunar Orbiter, Surveyor en Apollo. Het Russische maanonderzoek bleef onbemand en ging gepaard met primeurs en successen, maar ook met mislukkingen. De toenmalige Sovjet-Unie was nogal gesloten over de doelstellingen en met name over de mislukkingen. Pas toen de Sovjet-Unie overging tot openheid, de Koude Oorlog op zijn einde liep en Russen en Amerikanen gingen samenwerken op het gebied ruimtevaart, kwam er duidelijkheid over de vele Loenavluchten die nooit genummerd waren en over het Zondprogramma. (nl)
- Program Łuna (ros. Луна - Księżyc) – radziecki program bezzałogowych sond kosmicznych do badań Księżyca, który objął 45 (24 oficjalne) misje. Jego celem było przede wszystkim wykonanie dokładnych fotografii widocznej oraz niewidocznej z Ziemi półkuli księżycowej, wylądowanie na powierzchni, przeprowadzenie analiz gruntu, jego pomiarów termicznych, chemicznych i fizycznych. Program, w zależności od charakteru misji, planowany był jako seria bezzałogowych orbiterów i lądowników, w tym pierwszych bezzałogowych pojazdów kołowych, zdolnych przemieszczać aparaturę naukową oraz lądowniki z aparaturą wzlotową, zdolną powrócić na Ziemię. (pl)
- «Луна́» — серія радянських автоматичних міжпланетних станцій для вивчення Місяця і космічного простору. Запуск космічних кораблів радянської серії «Луна» проводився з 1958 по 1976, всі запуски (25 вдалих і 8 невдалих) здійснювалися з космодрому Байконур ракетами серії «Луна». У 1977 програма була згорнута — скасовано 34-й запуск (з «Луноход-3» на борту). Орієнтовна вартість програми «Луна» була близько 4,5 млрд доларів. (uk)
- Lunaprogrammet var ett sovjetiskt rymdprogram med syfte att på olika sätt utforska månen. Programmet pågick mellan 1959 och 1976, Samtliga rymdfärder var obemannade. Många av uppdragen misslyckades, men man gjorde också många framsteg, som att ta de första fotografierna av månens baksida och första lyckade landningen på månen. (sv)
- 月球号是苏联的第一个月球探测计划“月球计划”中所使用的空间探测器的名称。美国方面的对应计划是“先驱者计划”。先驱者计划所使用的探测器被命名为先驱者。 美国第一个发射月球探测器——先驱者0号（1958年8月17日）但爆炸了，探测任务失败。苏联人在美国人经历挫折1个月之后才做出第一次尝试（1958年9月23日，探测器未命名），同样也失败了。月球号的前3次发射均未能接近月球。直到1959年1月2日发射的月球1号飞掠月球，使该系列最终成为人类的第一个取得成果的太空探测计划。 (zh)
- Το πρόγραμμα Λουνά (από τη ρωσική λέξη Луна "Λουνά" που σημαίνει σεληνιακός ή Σελήνη), περιστασιακά αποκαλούμενο ως Λούνικ ή Λουννίκ από τα δυτικά μέσα ενημέρωσης, ήταν μια σειρά αποστολών ρομποτικών διαστημικών σκαφών που αποστέλλονταν στη Σελήνη από τη Σοβιετική Ένωση μεταξύ των ετών 1959 και 1976. Δεκαπέντε ήταν επιτυχημένα και έκαναν πολλές ανακαλύψεις στην πρώιμη εξερεύνηση του διαστήματος. Έκαναν επίσης πολλά πειράματα, μελετώντας τη χημική σύνθεση της Σελήνης, τη βαρύτητα, τη θερμοκρασία και την ακτινοβολία. (el)
- Mit Luna 4 bis Luna 24 (russisch Луна, lateinisch und russisch für Mond) wurden sowjetische Mondsonden der zweiten Serie (1963–1976) bezeichnet. Die Sonden der Vorgängerserie werden im Westen auch Lunik 1 bis 3 genannt. Luna 25 bis Luna 29 sind geplante oder vorgeschlagene Nachfolgemissionen. (de)
- El Programa Luna (en ruso Луна, Luná), llamado también Lunik en medios occidentales debido a malentendidos lingüísticos, fue un programa espacial de la Unión Soviética integrado por una serie de sondas y satélites artificiales desarrolladas por el científico Serguéi Koroliov. Su misión principal era fotografiar y estudiar la superficie lunar. (es)
- The Luna programme (from the Russian word Луна "Luna" meaning "Moon"), occasionally called Lunik by western media, was a series of robotic spacecraft missions sent to the Moon by the Soviet Union between 1959 and 1976. Fifteen were successful, each designed as either an orbiter or lander, and accomplished many firsts in space exploration. They also performed many experiments, studying the Moon's chemical composition, gravity, temperature, and radiation. (en)
- Is éard a bhí i gceist leis an gclár Luna ná sraith misean rathúil chun na Gealaí a rinne na Sóivéadaigh i 1959-1976. Ba é Luna 2 (1959) an chéad spásárthach a d'imbhuail dromchla na Gealaí, Luna 3 (1959) a thóg pictiúir den chéad uair den taobh thall den Ghealach, agus Luna 9 (1966) a rinne an chéad tuirlingt bhog ar an nGealach, ag tarchur pictiúir teilifíse ón dromchla. Rinne Luna 10 (1966) an chéad fhithisiú den Ghealach. D'éirigh le Luna 16 (1970) samplaí d'ithir na Gealaí a fháil go huathoibríoch is a thógáil ar ais ar Domhan, den chéad uair. (ga)
- Le programme Luna regroupe toutes les missions spatiales automatiques lancées par l’Union soviétique vers la Lune entre 1959 et 1976. Vingt-quatre sondes spatiales font officiellement partie de ce programme mais il y en eut en réalité 45 en tout. Quinze de ces missions ont atteint leurs objectifs. Dès le début, les considérations politiques visant à démontrer la supériorité du savoir-faire soviétique sur celui des États-Unis ont eu le pas sur les motivations scientifiques. Lorsque les enjeux de la course à l'espace disparaissent, le programme Luna prend fin tandis que les États-Unis orientent leur programme d'exploration principalement vers Mars et les planètes externes du système solaire. (fr)
- Program Luna (dari kata Rusia "Luna" yang berarti "Bulan"), kadang disebut Lunik atau Lunnik, adalah serangkaian misi luar angkasa tak berawak ke Bulan milik Uni Soviet antara 1959 dan 1976. Tiap wahana terdiri dari dua bagian, dan , dengan lima belas missi di antaranya sukses, dan sering kali menjadi 'yang pertama' dalam penjelajahan antariksa. Misi-misi tersebut juga melaksanakan banyak eksperimen, mempelajari komposisi kimia, gravitasi, suhu, dan radiasi Bulan. Dua puluh empat wahana antariksa secara resmi diberi nama Luna, meskipun jumlah yang diluncurkan lebih banyak dari itu. Misi-misi yang gagal mengorbit tidak diumumkan di depan umum pada saat itu dan tidak diberi nomor sebagai bagian dari program Luna, dan misi-misi yang gagal di orbit rendah Bumi biasanya diberi nama Cosmos . Pe (in)
- Programa Luna (também conhecido como Lunik) foi a designação de uma série de missões espaciais não-tripuladas enviadas à Lua pela União Soviética entre 1959 e 1976. Quinze naves foram bem sucedidas, cada uma projetada como um orbitador ou aterrissador, e realizaram muitas conquistas na exploração do espaço. Outra realização importante do programa Luna foi a habilidade de coletar amostras do solo lunar e de retorná-las à terra, em 1970. (pt)
- «Луна» — серия советских и российских автоматических межпланетных станций для изучения Луны и космического пространства. В серии аппаратов «Луна» объединены несколько советских и российских программ по исследованию Луны. Запуск АМС советской серии «Луна» проводился с 1958 по 1976 год, все запуски (16 удачных и 17 неудачных) осуществлялись с космодрома Байконур. В 1977 году программа была свёрнута — отменён 34-й запуск (с «Луноходом-3» на борту). В честь серии названа линия Луна на Плутоне (название пока не утверждено МАС). (ru)
|
_cropped.jpg){kind=link}
.JPG){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_cropped.jpg){kind=link}
