| dbo:abstract
|
- Luci Apuleu Saturní (llatí: Lucius Appuleius Saturninus) va ser un polític i magistrat romà del segle ii aC. Era net d'Apuleu Saturní, pretor l'any 166 aC. Era un bon orador, però de caràcter dissolut, i probablement no hauria destacat mai si al començament de la seva carrera política no hagués rebut un insult del senat que el va tirar en braços dels enemics dels aristòcrates: era qüestor el 104 aC i estava estacionat a Òstia. Roma patia llavors manca de gra i el senat va encarregar proveir la ciutat a Marc Emili Escaure; això el va molestar i es va passar al partit popular de Màrius. Ben aviat va adquirir gran popularitat i el van elegir tribú de la plebs el 102 aC; en aquest temps Quint Cecili Metel Numídic que era censor va provar d'expulsar-lo del senat per immoralitat però el seu col·lega s'hi va oposar. Això el va acostar encara més a Màrius, enemic personal de Metel. L'any 101 aC es va presentar de candidat per ser altre cop tribú de la plebs mentre un altre demagog, Glàucia, era candidat com a pretor i Màrius com a cònsol. Abans de les eleccions uns ambaixadors de Mitridates VI Eupator van arribar a Roma amb grans quantitats de diners, i van subornar a alguns senadors, i Saturní que se'n va assabentar, va aprofitar aquesta circumstància per atacar als seus enemics polítics al senat i també als ambaixadors. Els senadors llavors el van encausar per violació de la llei dels pobles (en atacar als ambaixadors) causa que havia de ser jutjada pels senadors. Saturní, convençut que seria condemnat, va apel·lar al poble i el dia del judici va ser absolt pel vot de les tribus. Als comicis que van seguir Màrius va sortir elegit cònsol, Glàucia pretor, però Saturní no va reeixir a ser elegit tribú de la plebs per causa de la pressió d'Aulus Noni que va ser escollit al seu lloc; però la mateixa nit de l'elecció, Noni va caure assassinat per emissaris de Glàucia i Saturní i l'endemà al matí Saturní sortí elegit per cobrir la vacant. En el seu tribunat va fer aprovar una llei agrària anomenada Apuleia per repartir les terres a la Gàl·lia que abans havien estat ocupades pels cimbres, i la norma que establia que una llei votada pel poble havia de ser referendada pel senat en el termini de cinc dies i si un senador refusava de fer-ho seria expulsat del senat i pagaria una multa. Aquesta clàusula anava dirigida especialment contra Metel. Aquest va pactar amb Màrius refusar la llei, però Màrius, al moment de la veritat, va votar a favor i només Metel va refusar aprovar la llei votada i va ser expulsat del senat l'endemà; llavors va fer aprovar una llei anomenada Appuleia de Metello, que, a més, el condemnava a l'exili. Els amics de Metel es volien revoltar però ell va refusar aquesta possibilitat i va sortir de Roma. Saturní va fer aprovar altres mesures que van donar satisfacció al poble, de les quals hi ha poca informació; se sap que va aprovar una llei frumentària que venia gra al poble a molt baix preu, i la fundació de noves colònies de Sicília, Acaia i Macedònia. Als comicis de finals de l'any 100 aC Saturní va ser elegit altre cop tribú per l'any següent, junt amb Luci Equici, un esclau fugitiu que pretenia ser fill de Tiberi Grac; Glàucia va optar al consolat amb Marc Antoni i Gai Memmi; com que aquest darrer estava a punt de guanyar l'elecció, va ser assassinat per homes contractats per Glàucia i Saturní, al mateix lloc dels comicis, i així Glàucia sortí elegit junt amb Antoni. Aquesta acció va comportar un rebuig general de les activitats de Glàucia i Saturní. El senat va decidir donar un cop d'estat i els va declarar fora la llei i va ordenar als consols sortints la seva detenció. Glàucia, Saturní i el qüestor Saufeu es van refugiar al Capitoli i els partidaris del senat van tallar el subministrament d'aigua. Gai Màrius no els va poder ajudar, i els assetjats finalment es van rendir a Màrius que per la seva seguretat els va tancar a la Cúria Hostília, però la gent del poble mobilitzada pel senat hi va entrar i els va matar. Un esclau de nom Scaeva va ser qui suposadament va matar a Saturní i va rebre la recompensa del senat. Quaranta anys després el vell senador Rabiri va ser acusat d'aquesta mort per Tit Labiè. (ca)
- Lucius Appuleius Saturninus (* um 138 v. Chr.; † 10. Dezember 100 v. Chr.) war ein römischer Volkstribun und Vertreter der popularen Gruppe. (de)
- Luzio Apuleio Saturnino (K.a 130- K.a 100ko abendua) Erromako errepublikaren politiko bat zen. Politikari erromatar hau plebearen tribunoa izan zen k.a. 103 eta 100 urteetan, eta Senatuaren kontra gogor borrokatu zuen, Erromako gizarteko sektore txirotuenen egoera hobetzeko eta Senatuak zeukan boterea mugatzeko helburuarekin. Oligarkiaren aurka eta hark bere jarduera politikoan indarkeria era planifikatuan erabiltzearen kontra zuen jarrera zela eta, Saturnino Erromako Senatuaren aginduz hil zuten. (eu)
- Lucius Appuleius Saturninus (died late 100 BC) was a Roman populist and tribune. He is most notable for introducing a series of legislative reforms, alongside his associate Gaius Servilius Glaucia and with the consent of Gaius Marius, during the last years of the second century BC. Senatorial opposition to these laws eventually led to an internal crisis, the declaration of the senatus consultum ultimum, and the deaths of Saturninus, Glaucia, and their followers in 100 BC. (en)
- Lucio Apuleyo Saturnino (en latín, Lucius Appuleius Saturninus) fue un tribuno de la plebe que utilizó tácticas demagógicas para llevar a cabo sus ambiciones políticas. Aliado político de Cayo Mario, cuando su relación política se rompió, Saturnino intentó derrocar al Senado utilizando las masas del Foro Romano. El Senado concedió el mando de la lucha contra Saturnino a Mario, que tras derrotarle desapareció de la vida pública hasta que tomó el mando de la guerra Social (es)
- Lucius Appuleius Saturninus (138 - lapidé par les sénateurs le 10 décembre 100 av. J.-C.) est un homme politique romain appartenant au "parti" des populares, ayant vécu à la fin du IIe siècle av. J.-C. Lucius Appuleius Saturninus, auquel il convient d'adjoindre Caius Servilius Glaucia, se situe dans la lignée des Gracques, il est un de leurs successeurs, et, après une période de réaction qui succéda à leurs morts, il s'attacha à restaurer leur œuvre législative[réf. nécessaire]. La datation précise de certaines des lois de Saturninus fait encore l'objet de débats. Est ici en cause le fait qu'il accomplit son œuvre législative alors qu'il était tribun, charge qu'il assuma à deux reprises, en 103 et en 100 av. J.-C. Les événements politiques de cette fin de IIe siècle allaient conduire à une alliance avec Caius Marius, qui prit appui sur lui et sur Glaucia pour s'imposer au consulat plusieurs années successives. (fr)
- 루키우스 아풀레이우스 사투르니누스(Lucius Appuleius Saturninus, 기원전 100년 사망)은 기원전 2세기에 활동한 로마 공화정의 정치인이다. 호민관으로 선동정치에 능하였으나 결국 살해당했다. (ko)
- ルキウス・アップレイウス・サトゥルニヌス（ラテン語: Lucius Appuleius Saturninus, ? - 紀元前100年12月10日）は、共和政ローマの政治家。ガイウス・マリウス派の護民官。 (ja)
- Lucius Appuleius Saturninus (ca. 138 v.Chr. - 100 v.Chr.), was een Romeins tribuun en demagoog. Hij werd in december 100 v.Chr. vermoord. Als quaestor (104 v.Chr.) overzag hij de graanimport te Ostia, maar werd door de Senaat uit zijn ambt gezet en vervangen door Marcus Aemilius Scaurus, een vooraanstaand optimaat. Naast de ongebruikelijkheid van het senaatsbesluit hem uit zijn ambt te zetten, lijkt Saturninus ook niet beschuldigd te zijn van wanbeheer of incompetentie. De schijnbare willekeur van het besluit wordt vaak gezien als een aanleiding voor Saturninus zijn heil bij de populares te zoeken. Gaius Marius associeerde zich min of meer met de volkspartij (populares) die onder Lucius Appuleius Saturninus en Gaius Servilius Glaucia afbreuk deed aan de macht der oligarchen. Maar de beide leiders werden steeds machtiger en radicaler. Toen Glaucia als kandidaat voor het consulaat in 99 v.Chr. zijn tegenstander, Gaius Memmius, liet vermoorden, verklaarde de senaat Saturninus en Glaucia tot staatsvijanden en droeg Marius op de staat te verdedigen. Marius moest de orde herstellen, hetgeen hij op een kalme manier deed door Saturninus en zijn voornaamste aanhangers op te sluiten in het senaatsgebouw. Daar werden Saturninus en zijn aanhangers door op het dak geklommen aanhangers van de senaatspartij (optimates) met leistenen doodgegooid. Glaucia, die een huis in was gevlucht, stierf ook een gewelddadige dood. (nl)
- Lucio Apuleio Saturnino (in latino Lucius Apuleius Saturninus o Appuleius; 130 a.C. – dicembre 100 a.C.) è stato un politico romano. (it)
- Lúcio Apuleio Saturnino (m. 100 a.C.; em latim: Lucius Appuleius Saturninus) foi um tribuno da plebe da gente da República Romana e membro da facção dos populares no Senado Romano. Conhecido por ser um aliado de Caio Mário, sua queda causou-lhe um grande embaraço e fez com que ele se retirasse da vida política romana até retornar, dez anos depois, durante o tumulto provocado pela Guerra Social. (pt)
- Lucjusz Apulejusz Saturninus (zm. 100 r. p.n.e.) – rzymski popular i trybun ludowy; polityczny sojusznik Gajusza Mariusza. Upadek Saturninusa spowodował ogromne zachwianie politycznej potęgi Mariusza, który wycofał się na jakiś czas z życia publicznego. (pl)
- Лу́ций Аппуле́й Сатурни́н (лат. Lucius Appuleius Saturninus; погиб 10 декабря 100 года до н. э., Рим, Римская республика) — древнеримский политический деятель, народный трибун в 103 и 100 годах до н. э. (также был избран трибуном и на 99 год до н. э.). Опираясь на плебс и на союз с Гаем Марием, он развернул во время своих трибунатов борьбу против сенатской аристократии. Своими законами положил начало практике наделения землёй ветеранов. В 100 году до н. э. был обвинён в убийстве Гая Меммия и объявлен мятежником. Вследствие перехода Мария на сторону его врагов Сатурнин потерпел поражение в открытом столкновении, сдался и был убит. (ru)
- 萨图尔尼努斯（拉丁語：Lucius Appuleius Saturninus），公元前2世纪至公元前1世纪人。公元前104年罗马出现粮荒时，他在奥斯提亚出任财务官，负责谷物供给，后被元老院一位贵族领袖取代。他分别于公元前103年和公元前100年任保民官，并与马略合作，为后者老兵分地。他常利用有组织暴乱通过立法。公元前99年他被执政官候选人支持競选保民官。格劳西亚的对手迈密乌斯被杀后，马略与其划清界限。元老院通過緊急決定，将他与格劳西亚监禁并杀死。 (zh)
- Луцій Аппулей Сатурнін (лат. Lucius Appuleius Saturninus, розум. 100 до н. е.) — Римський політичний діяч. У 104 році до н. е. Апулей Сатурнін був квестором, і по жеребу йому дісталася робота в Остії зі спостереження за прийомом і транспортуванням призначеної для громадських хлібних комор Риму пшениці. Зважаючи на подорожчання хліба сенат відняв у Сатурніна цю посаду і надав її Марку Емілію Скавра, щоб любов народу, який задовольняться дешевим хлібом, перейшло на представника нобілітету. Внаслідок цього Сатурнін відкрито став на бік народної партії і почав здійснення програми, спрямованої до повалення сенату. Домігшись трибуната на 103 р., він у союзі з Марієм провів закон про призначення ветеранам останнього по 100 югерів землі в Африці і домігся обрання Марія в консули 102-го року (це було 4-е консульство Марія) . Коли з'явилися в Рим посли царя , щоб за допомогою золота налаштувати сенаторів на користь царя, який в цей час порався в Малій Азії, Сатурнін всенародно викрив ганебну угоду, але був притягнутий до суду за образу священного права послів і насилу уникнув осуду. У тому ж році Сатурнін виступив проти обрання Метелла Нумідійського в цензори, вигнав останнього з його власного будинку і відтіснив на Капітолій, де тримав його в облозі з допомогою збройної натовпу. Однак Метелл домігся цензури і в 102 році до н. е. наклав свою nota (осуд) на Сатурніна, маючи на увазі виключити його з числа сенаторів. Інтерцесії колеги Метелла завадила останньому привести у виконання цей задум. У той час гаслом народної партії було відновлення Гракхових законів, автори яких ще не померли в спогадах народу. Скориставшись настроєм маси, Сатурнін переконав вільновідпущеника Л. Еквіція видати себе за сина Тіберія Гракха. Сенат і Корнелія, мати Гракхів, з обуренням відкинули самозванця, тим не менш, Еквіцій під захистом Сатурніна грав деякий час свою роль і в 100 р. до н. е. навіть був обраний у народні трибуни. Після перемоги Марія над кімврами зв'язки останнього з ватажками народної партії закріпилися; утворився справжній політичний союз, на чолі якого стояли Сатурнін і Главція, підтримувані легіонами Марія. Після виборів 101-го року, які супроводжувалися надзвичайними заворушеннями і не обійшлися без кровопролиття, Марій був обраний у консули 100-го року (6-е консульство), Главція — у претори, Сатурнін — у народні трибуни (2-й трибунат), причому колегою Марія замість енергійного Метелла виявився Луцій Валерій Флакк. Законодавча діяльність дісталася на частку Сатурніна, який насамперед провів закон про асигнування ветеранам Марія земельних наділів з ager publicus, що відійшов до римлян від кімврів (в Галлії), і про заснування нових колоній в Сицилії, Ахайї і Македонії, причому італіки були б зрівняні, хоча і в скромних розмірах, з римськими громадянами. У законі було обумовлено, що кожен сенатор повинен протягом 5 днів з дня оприлюднення закону присягнути на покору йому, у випадку ж відмови бути викресленим з сенаторського списку і сплатити штраф у 20 талантів. Далі Сатурнін провів lex frumentaria (закон про здешевленої роздачі хліба), незважаючи на опір квестора Цепіона, який з озброєним натовпом проник у середину коміцій, зруйнував містки і перемішав таблички з поданими голосами, і незважаючи на здійняту серед голосування грозу, що вважалося несприятливим для коміцій знаменням: збройні ветерани Марія зробили свою справу, і закон був проведений. Незважаючи на явну беззаконність дій Сатурніна, сенат був спантеличений, але Марій злякався, що завів справу так далеко. Як консул він поклявся, що буде коритися цьому закону, оскільки останній є закон. Сенат, знайшовши застереження консула сприятливим для себе, з радістю повторив сказану Марієм формулу присяги, за винятком одного Метелла, який з гордості відкрито відмовився від проголошення клятви (внаслідок чого змушений був піти у вигнання). Бачачи нерішучість Марія, Сатурнін, щоб забезпечити успіх своїм починанням, вирішив вимагати собі третій трибунат на 99-й рік і добитися обрання Главціі в консули. Йому вдалося домогтися трибуната для себе і Еквіція, але на консульських виборах Главція зустрів суперника в особі демагога Л. Меммій, який під час голосування на Марсовому полі був убитий прихильниками Сатурніна. Тоді сенат у засіданні 10 грудня запропонував консулам вжити заходів до порятунку держави, а озброєний натовп оптиматів виступив на форумі проти заколотників. Після битви, в якій прихильники Сатурніна були розбиті, Сатурнін втік на Капітолій і там замкнувся. Йому відрізали воду, він був змушений здатися і приведений до сенату. Поки в сенаті вирішувалася його доля, найбільш нетерплячі з оптиматів влізли на покрівлю будинку, зняли черепицю, розібрали дах, та й черепицями закидали на смерть Сатурніна з його прихильниками. Голову Сатурніна один сенатор на ім'я з тріумфом носив по домівках, показуючи її на бенкетах, що згодом дало привід звинуватити його у вбивстві Сатурніна. Будинок Сатурніна був розорений, його прихильники жорстоко покарані. Цицерон визнавав Сатурніна чудовим оратором, висуваючи, втім, на перше місце не дар слова і багатство його промов, а вміння тримати себе і користуватися зовнішніми ефектами. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Lucius Appuleius Saturninus (* um 138 v. Chr.; † 10. Dezember 100 v. Chr.) war ein römischer Volkstribun und Vertreter der popularen Gruppe. (de)
- Luzio Apuleio Saturnino (K.a 130- K.a 100ko abendua) Erromako errepublikaren politiko bat zen. Politikari erromatar hau plebearen tribunoa izan zen k.a. 103 eta 100 urteetan, eta Senatuaren kontra gogor borrokatu zuen, Erromako gizarteko sektore txirotuenen egoera hobetzeko eta Senatuak zeukan boterea mugatzeko helburuarekin. Oligarkiaren aurka eta hark bere jarduera politikoan indarkeria era planifikatuan erabiltzearen kontra zuen jarrera zela eta, Saturnino Erromako Senatuaren aginduz hil zuten. (eu)
- Lucius Appuleius Saturninus (died late 100 BC) was a Roman populist and tribune. He is most notable for introducing a series of legislative reforms, alongside his associate Gaius Servilius Glaucia and with the consent of Gaius Marius, during the last years of the second century BC. Senatorial opposition to these laws eventually led to an internal crisis, the declaration of the senatus consultum ultimum, and the deaths of Saturninus, Glaucia, and their followers in 100 BC. (en)
- Lucio Apuleyo Saturnino (en latín, Lucius Appuleius Saturninus) fue un tribuno de la plebe que utilizó tácticas demagógicas para llevar a cabo sus ambiciones políticas. Aliado político de Cayo Mario, cuando su relación política se rompió, Saturnino intentó derrocar al Senado utilizando las masas del Foro Romano. El Senado concedió el mando de la lucha contra Saturnino a Mario, que tras derrotarle desapareció de la vida pública hasta que tomó el mando de la guerra Social (es)
- 루키우스 아풀레이우스 사투르니누스(Lucius Appuleius Saturninus, 기원전 100년 사망)은 기원전 2세기에 활동한 로마 공화정의 정치인이다. 호민관으로 선동정치에 능하였으나 결국 살해당했다. (ko)
- ルキウス・アップレイウス・サトゥルニヌス（ラテン語: Lucius Appuleius Saturninus, ? - 紀元前100年12月10日）は、共和政ローマの政治家。ガイウス・マリウス派の護民官。 (ja)
- Lucio Apuleio Saturnino (in latino Lucius Apuleius Saturninus o Appuleius; 130 a.C. – dicembre 100 a.C.) è stato un politico romano. (it)
- Lúcio Apuleio Saturnino (m. 100 a.C.; em latim: Lucius Appuleius Saturninus) foi um tribuno da plebe da gente da República Romana e membro da facção dos populares no Senado Romano. Conhecido por ser um aliado de Caio Mário, sua queda causou-lhe um grande embaraço e fez com que ele se retirasse da vida política romana até retornar, dez anos depois, durante o tumulto provocado pela Guerra Social. (pt)
- Lucjusz Apulejusz Saturninus (zm. 100 r. p.n.e.) – rzymski popular i trybun ludowy; polityczny sojusznik Gajusza Mariusza. Upadek Saturninusa spowodował ogromne zachwianie politycznej potęgi Mariusza, który wycofał się na jakiś czas z życia publicznego. (pl)
- Лу́ций Аппуле́й Сатурни́н (лат. Lucius Appuleius Saturninus; погиб 10 декабря 100 года до н. э., Рим, Римская республика) — древнеримский политический деятель, народный трибун в 103 и 100 годах до н. э. (также был избран трибуном и на 99 год до н. э.). Опираясь на плебс и на союз с Гаем Марием, он развернул во время своих трибунатов борьбу против сенатской аристократии. Своими законами положил начало практике наделения землёй ветеранов. В 100 году до н. э. был обвинён в убийстве Гая Меммия и объявлен мятежником. Вследствие перехода Мария на сторону его врагов Сатурнин потерпел поражение в открытом столкновении, сдался и был убит. (ru)
- 萨图尔尼努斯（拉丁語：Lucius Appuleius Saturninus），公元前2世纪至公元前1世纪人。公元前104年罗马出现粮荒时，他在奥斯提亚出任财务官，负责谷物供给，后被元老院一位贵族领袖取代。他分别于公元前103年和公元前100年任保民官，并与马略合作，为后者老兵分地。他常利用有组织暴乱通过立法。公元前99年他被执政官候选人支持競选保民官。格劳西亚的对手迈密乌斯被杀后，马略与其划清界限。元老院通過緊急決定，将他与格劳西亚监禁并杀死。 (zh)
- Luci Apuleu Saturní (llatí: Lucius Appuleius Saturninus) va ser un polític i magistrat romà del segle ii aC. Era net d'Apuleu Saturní, pretor l'any 166 aC. Era un bon orador, però de caràcter dissolut, i probablement no hauria destacat mai si al començament de la seva carrera política no hagués rebut un insult del senat que el va tirar en braços dels enemics dels aristòcrates: era qüestor el 104 aC i estava estacionat a Òstia. Roma patia llavors manca de gra i el senat va encarregar proveir la ciutat a Marc Emili Escaure; això el va molestar i es va passar al partit popular de Màrius. (ca)
- Lucius Appuleius Saturninus (138 - lapidé par les sénateurs le 10 décembre 100 av. J.-C.) est un homme politique romain appartenant au "parti" des populares, ayant vécu à la fin du IIe siècle av. J.-C. Lucius Appuleius Saturninus, auquel il convient d'adjoindre Caius Servilius Glaucia, se situe dans la lignée des Gracques, il est un de leurs successeurs, et, après une période de réaction qui succéda à leurs morts, il s'attacha à restaurer leur œuvre législative[réf. nécessaire]. La datation précise de certaines des lois de Saturninus fait encore l'objet de débats. Est ici en cause le fait qu'il accomplit son œuvre législative alors qu'il était tribun, charge qu'il assuma à deux reprises, en 103 et en 100 av. J.-C. Les événements politiques de cette fin de IIe siècle allaient conduire à une (fr)
- Lucius Appuleius Saturninus (ca. 138 v.Chr. - 100 v.Chr.), was een Romeins tribuun en demagoog. Hij werd in december 100 v.Chr. vermoord. Als quaestor (104 v.Chr.) overzag hij de graanimport te Ostia, maar werd door de Senaat uit zijn ambt gezet en vervangen door Marcus Aemilius Scaurus, een vooraanstaand optimaat. Naast de ongebruikelijkheid van het senaatsbesluit hem uit zijn ambt te zetten, lijkt Saturninus ook niet beschuldigd te zijn van wanbeheer of incompetentie. De schijnbare willekeur van het besluit wordt vaak gezien als een aanleiding voor Saturninus zijn heil bij de populares te zoeken. (nl)
- Луцій Аппулей Сатурнін (лат. Lucius Appuleius Saturninus, розум. 100 до н. е.) — Римський політичний діяч. У 104 році до н. е. Апулей Сатурнін був квестором, і по жеребу йому дісталася робота в Остії зі спостереження за прийомом і транспортуванням призначеної для громадських хлібних комор Риму пшениці. Зважаючи на подорожчання хліба сенат відняв у Сатурніна цю посаду і надав її Марку Емілію Скавра, щоб любов народу, який задовольняться дешевим хлібом, перейшло на представника нобілітету. Внаслідок цього Сатурнін відкрито став на бік народної партії і почав здійснення програми, спрямованої до повалення сенату. Домігшись трибуната на 103 р., він у союзі з Марієм провів закон про призначення ветеранам останнього по 100 югерів землі в Африці і домігся обрання Марія в консули 102-го року (це бу (uk)
|
