| dbo:abstract
|
- هذه قائمة الدول عديمة القوات المسلحة. يستخدم مصطلح «دولة» للإشارة لبلد مستقل. وهكذا، فإنه لا ينطبق إلا على الدول ذات السيادة وليس التبعيات (على سبيل المثال: غوام، وجزر ماريانا الشمالية وبرمودا)، والدفاع مسؤوليةُ بلد آخر أو جيش بديل. مصطلح «القوات المسلحة» يشير إلى أي دفاع ترعاه الحكومة تستخدمه لتعزيز السياسات الداخلية والخارجية. بعض من البلدان المذكورة، مثل أيسلندا وموناكو، ليس لها جيوش، ولكن لا تزال لديها قوة عسكرية غير الشرطة. عادة ما تقوم العديد من البلدان، الاثنين والعشرين المذكورة هنا، باتفاق طويل الأمد مع دولة الاحتلال السابق. مثال واحد هو اتفاق بين موناكو وفرنسا، والتي احتلتها ثلاثمائة سنة على الأقل. اتفاق الارتباط الحر بين جزر مارشال، وولايات ميكرونيزيا المتحدة، وبالاو لا دخل له في المسائل الدفاعية بالبلدان المنضوية، وله تأثير قليل في العلاقات الدولية. على سبيل المثال، عندما تفاوضت ولايات ميكرونيزيا المتحدة على اتفاق دفاعي مع الولايات المتحدة، فإنها فعلت ذلك من موقف ضعيف لأنها تعتمد اعتمادا كبيرا على المساعدات الأميركية. أندورا لديها جيش صغير، ويمكن طلب المعونة الدفاعية إذا لزم الأمر، في حين كان لأيسلندا اتفاقية فريدة من نوعها مع الولايات المتحدة التي استمرت حتى عام 2006، الأمر الذي يتطلب من الأخيرة تقديم الدفاع لأيسلندا عند الحاجة. بقية الدول هي مسؤولة عن الدفاع عن أنفسها، وتعمل إما بدون أي قوات مسلحة، أو مع قواتٍ مسلحةٍ محدودةٍ. بعض البلدان، مثل كوستاريكا، هايتي وغرينادا، تخضع لعملية نزع السلاح. وتم تشكيل دول أخرى دون قوات مسلحة، مثل ساموا منذ أكثر من 60 عاماً. السبب الأساسي هو أنهم كانوا أو لا يزالون تحت الحماية من دولة أخرى في مرحلة الاستقلال. تعتبر جميع البلدان في هذه القائمة في حالة من «عدم العسكرة». لم يتم تضمين اليابان في هذه القائمة لأنه، في حين أن البلاد ليس لها رسميا أي الجيش وفقا للمادة 9 من دستورها، فإن لديها قوات الدفاع الذاتي اليابانية. وهي رسميا امتداد للشرطة، بل هو في الواقع قوة عسكرية للدفاع عن التراب الوطني والتي قد يتم نشرها فقط خارج اليابان لبعثات حفظ السلام للأمم المتحدة. (ar)
- Aquesta és una llista de països que no tenen forces armades. El terme "país" s'usa en el sentit d'estat independent, de manera que només s'aplica als estats sobirans i no de dependències (per exemple, Guam, Illes Marianes del Nord, Bermudes), la defensa de les quals és responsabilitat d'un altre país o d'una alternativa a l'exèrcit. El terme "forces armades" es refereix a qualsevol tipus de defensa patrocinada pel govern i utilitzada per promoure les polítiques nacionals i estrangeres dels seus respectius governs. Alguns dels països que s'esmenten, com Islàndia i Mònaco, no tenen exèrcits, però encara tenen un no-policia força militar. En general, molts dels 21 països que figuren en aquesta llista han tingut un acord de llarga data amb un ex-país ocupant, un exemple és l'acord entre Mònaco i França, que ha existit durant almenys 300 anys. Amb el de les nacions de les Illes Marshall, els Estats Federats de Micronèsia i República de Palau, amb els Estats Units, aquests no tenen veu en els assumptes de defensa dels seus respectius països, i tenen poc a dir en les relacions internacionals. Per exemple, quan els Estats Federats de Micronèsia van negociar un acord de defensa amb els Estats Units, ho van fer des d'una posició de debilitat, ja que s'havia tornat l'ajuda nord-americana. Andorra pot sol·licitar ajuda defensiva, si cal, a Espanya o a França mentre que Islàndia tenia un acord exclusiu amb els Estats Units que va durar fins al 2006, el que els obligava a proporcionar defensa a Islàndia quan fos necessari. La resta de països són responsables de la seva pròpia defensa, i funcionen o bé sense cap mena de forces armades, o amb unes forces armades limitades. Alguns dels països, com Costa Rica, Haití i Grenada, es va sotmetre a un procés de . Altres països es van formar sense forces armades, com Samoa fa 50 anys, la raó principal és que ells estaven, o segueixen estant, sota la protecció d'un altre país des de la seva independència. Tots els països d'aquesta llista es consideren que està en una situació de "no militarització". Japó no està inclòs en aquesta llista, ja que, si bé el país no pot tenir oficialment un exèrcit d'acord amb la seva constitució, té les Forces d'Autodefensa del Japó que són una força militar que només s'utilitzen per les missions de manteniment de la pau quan es desplega fora del Japó. (ca)
- Tento seznam zahrnuje nezávislé státy světa, které nedisponují oficiálními ozbrojenými silami nebo jsou tyto značně omezeny. Některé z těchto států mají dohodu o obraně s jiným státem (např. Švýcarsko – Lichtenštejnsko, Monako – Francie, USA – Island do roku 2006), nebo pouze polovojenské jednotky, zařazené např. pod policii. Většina těchto států byla kdysi okupována, byla poručenským územím OSN, nebo zde udržují přítomnost ozbrojené síly jiného státu. U některých existují vzájemné obranné systémy (některé Karibské státy a některé státy Oceánie). Například Západní Samoa byla dokonce založena bez ozbrojených sil. Některé státy procházejí či prošly procesem demilitarizace. Dodnes jím procházejí Haiti, Kostarika nebo Grenada. V minulosti bylo demilitarizováno Německo, důsledkem druhé světové války, jeho ozbrojené síly byly ale roku 1955 obnoveny. Záměrně zde není uvedeno Japonsko, které sice oficiálně armádu nemá (vzdalo se použití síly ve své ústavě), ale existují zde naprosto stejně fungující , účastnící se i mezinárodních zahraničních misí. (cs)
- Dies ist eine Liste von Staaten ohne Militär. Es werden nur unabhängige Staaten berücksichtigt und keine abhängigen Gebiete. Es sind rund 25, damit verfügt knapp 1⁄8 aller Staaten der Erde über keine (aktiven) Streitkräfte.Einige Länder haben einen Demilitarisierungsprozess vollzogen und haben entweder keinerlei Streitkräfte, kein stehendes Heer (Mobilisierung nur im Verteidigungsfall), eine Miliz (Reserveheer) oder eine rein repräsentative Garde. Andere Staaten wurden bereits ohne Armee gegründet. Manche der Staaten arbeiten in einem Verteidigungsbündnis zusammen beziehungsweise haben eine militärische Schutzmacht: Die meisten werden dann von größeren Staaten verteidigt. Dessen ungeachtet verfügen alle diese Staaten über Kräfte für die innere Sicherheit (Polizei), die meist auch paramilitärische Einheiten führt (Sondereinsatzkommandos, Küstenwache u. a.). (de)
- This is a list of countries without armed forces. The term country here means sovereign states and not dependencies (e.g., Guam, Northern Mariana Islands, Bermuda) whose defense is the responsibility of another country or an army alternative. The term armed forces refers to any government-sponsored defense used to further the domestic and foreign policies of their respective government. Some of the countries listed, such as Iceland and Monaco, have no standing armies but still have a non-police military force. Many of the 21 countries listed here typically have had a long-standing agreement with a former occupying country; one example is the agreement between Monaco and France, which has existed for at least 300 years.The Compact of Free Association nations of the Marshall Islands, Federated States of Micronesia (FSM), and Palau rely on the United States for their defense. They ensure their national security concerns are addressed through annual Joint Committee Meetings to discuss defense matters with US Pacific Command. Andorra has a small army, and can request defensive aid if necessary, while Iceland has a unique agreement from 1951 with the United States which requires them to provide defense to Iceland when needed, although permanent armed forces have not been stationed there since 2006. The remaining countries are responsible for their own defense, and operate either without any armed forces, or with limited armed forces. Some of the countries, such as Costa Rica and Grenada, underwent a process of demilitarization. Other countries were formed without armed forces, such as Samoa over 60 years ago; the primary reason being that they were, or still are, under protection from another nation at their point of independence. (en)
- Berikut ini adalah daftar negara tanpa angkatan bersenjata. Istilah "negara" disini artinya negara berdaulat dan bukan dependensi (contoh Guam, Kepulauan Mariana Utara, Bermuda), yang pertahannnya adalah tanggung jawab negara lain atau sebuah alternatif tentara. Istilah "angkatan bersenjata" merujuk kepada pertahanan yang disponsori pemerintahan manapun yang dipakai untuk mendorong kebijakan-kebijakan dan luar negeri dari pemerintahan mereka masing-masing. Beberapa negara yang didaftarkan, seperti Islandia dan Monaco, tak memiliki tentara, tetapi masih memiliki pasukan militer non-polisi. Sekitar dua puluh dua negara yang didaftarkan disini biasanya memiliki sebuah perjanjian jangka panjang dengan bekas negara yang menduduki; contohnya adalah perjanjian antara Monaco dan Prancis, yang berdiri selama sekitar 300 tahun.Negara-negara Asosiasi Kerja Sama Bebas Kepulauan Marshall, Negara Federasi Mikronesia (NFM), dan Palau tidak memegang hak dalam materi-materi pertahanan mereka masing-masing, dan sedikit memiliki hak dalam hubungan internasional.Contohnya, saat NFM menegosiasikan perjanjian pertahanan dengan Amerika Serikat, negara tersebut berada pada posisi terbangun karena negara tersebut menumbuhkan ketergantungan yang kuat terhadap bantuan Amerika. Andorra memiliki sebuah angkatan kecil, dan dapat meminta bantuan pertahanan jika dibutuhkan, sementara Islandia memiliki sebuah perjanjian unik dengan Amerika Serikat yang berlangsung sampai 2006, yang mensyaratkannya untuk menyediakan pertahanan kepada Islandia saat dibutuhkan. Negara-negara lainnya bertanggung jawab untuk pertahanan mereka sendiri, dan beroperasi tanpa angkatan bersenjata manapun, atau dengan angkatan bersenjata terbatas. Beberapa negara, seperti Kosta Rika, Haiti, dan Grenada, sedang dalam proses demiliterisasi. Negara-negara lainnya dibentuk tanpa angkatan bersenjata, seperti Samoa sepanjang 60 tahun yang lalu; alasan utama adalah bahwa mereka, atau masih, berada di bawah perlindungan dari negara lainnya di titik kemerdekaan mereka. Seluruh negara pada daftar ini dianggap dalam sebuah situasi "non-militerisasi." Haiti meniadakan angkatan bersenjatanya pada 1994, setelah invasi AS menggulingkan junta militer yang memerintah negara tersebut sejak 1992. Pada 2017, setelah akhir MINUSTAH, pemerintah Haiti mengumumkan restorasi Angkatan Bersenjata Haiti. (in)
- Cet article contient une liste des pays qui ne possèdent pas d'armée. En 2010, une trentaine d'États souverains peuvent être considérés comme ne possédant pas d'armée. La plupart de ces pays sont de petite taille et ont des populations n'excédant pas les 500 000 habitants. De fait, ils disposent soit d'un accord de défense avec un pays tiers qui précise que c'est l'armée d'un autre pays qui doit assurer sa défense en cas de nécessité (l'Islande, membre de l'OTAN, les Palaos ou les États fédérés de Micronésie ont des accords de défense avec les États-Unis), soit de petites forces paramilitaires (Maurice possède une force spéciale de 1 500 hommes). Tous ces pays possèdent en revanche des forces de police ou des forces paramilitaires comme des garde-côtes. Le Costa Rica et le Panama sont les deux pays les plus peuplés de cette liste, avec chacun plus de 4 millions d'habitants. (fr)
- Gli Stati senza forze armate, ossia che non mantengono alcuna forza armata, sono 21. Il termine "Stato" è usato nel senso di Stati indipendenti; di conseguenza è relativo solo a Stati sovrani e non a territori le cui difese sono di responsabilità di altre nazioni. Andorra ha accordi di difesa con Francia e Spagna; Monaco ha un accordo di difesa con la Francia; il Liechtenstein ne ha uno con la Svizzera; Islanda, Isole Marshall, Micronesia e Palau affidano la loro difesa agli Stati Uniti d'America e gli altri 14 stati sono pienamente autonomi e gestiscono la propria difesa senza alcuna forza armata. Costa Rica, Dominica, Grenada, Liechtenstein, Monaco e Panama sono passati per una fase di demilitarizzazione, mentre i rimanenti 15 stati non hanno alcuna forza armata fino dalla fondazione, principalmente perché erano (e alcuni lo sono ancora) sotto la protezione di uno Stato più potente. Haiti ha abolito le sue forze armate nel luglio 1994, dopo che un'invasione statunitense ha deposto la giunta militare che aveva governato il paese dal 1992, ma i ribelli ne hanno richiesto il ripristino. La Polizia Nazionale ha mantenuto comunque alcune forze armate. Nel 2017, dopo la fine della MINUSTAH, Haiti ha ripristinato le sue forze armate. (it)
-
* 다음의 국가들은 군대를 보유하고 있지 않다. 여기서 나라는 독립국 외 다른 나라가 방위를 책임지는 보호국(신탁통치)이나 속령(collectivity)도 포함된다. 이 경우 국방이라고 서술하였다.
* 물론 완전한 지배하(territory)에 있는 지역도 포함된다. 이 경우 방위라고 서술하였다.
* 물론 대부분의 경우 국방 인력은 외국 군대가 주둔하여도, 자체적으로 경찰과 해양경비대(Coast Guard)가 분담하는 경우가 많다.
* 보호령이나 속령으로서 군대가 없고 타국에 국방을 일부 위임하여도, 자국이 자체적으로 준군사조직을 결성하여 방위하는 경우 모병제로 분류한다. (ko)
- 軍隊を保有していない国家の一覧（ぐんたいをほゆうしていないこっかのいちらん）では、軍隊を保有していない国家を一覧するとともに、その理由についても述べる。なお、ここで言う「軍隊」とは、準軍事組織である国家憲兵や国境警備隊、沿岸警備隊などを含まない。 軍隊を保有していない国家は、国防に関して集団安全保障体制に加盟するか大国に防衛を依存していることが多い。保護国の場合は当然に、宗主国の庇護に頼る事になる。また、国土面積や人口の小さなミニ国家に分類される国が多い。 日本（陸・海・空の自衛隊）の場合は、外国から侵略を受けた場合などの自衛権の行使について、政治家や研究者の間で様々な意見の相違が見られるが、右図に関しては自衛隊を軍隊として扱っている。 (ja)
- Dit is een lijst van landen zonder leger. Alleen onafhankelijke landen zijn opgenomen. Veel niet in deze lijst opgenomen kleinere landen hebben weliswaar wel een leger, maar dit dient slechts voor ceremoniële doeleinden en is in geval van oorlog duidelijk niet in staat een goed gewapende tegenstander te weerstaan. (nl)
- Esta é uma lista de países sem forças armadas. O termo "país" é usado neste artigo para designar Estados independentes, ou seja, é aplicado apenas para Estados soberanos e não para dependências (por exemplo Guam ou as Bermudas), cuja defesa está dependente de outro país ou outro tipo de força. O termo "forças armadas" refere-se a qualquer sistema de defesa armada financiada e mantida pelo Estado, que pode ser usada em operações internas ou externas, em nome do governo ou do Estado que defendem. Alguns dos países na lista, como a Islândia e o Mónaco, não têm forças armadas, contudo possuem forças militarizadas. Grande parte dos 21 países nesta lista tiveram algum tipo de acordo com outro país independente que os ocupava militarmente; um dos exemplos deste acordo é o que existe entre o Mónaco e a França, que tem sido responsável pela defesa do Mónaco durante os últimos 300 anos. Alguns países do Tratado de Livre Associação, como é o caso das Ilhas Marshall, dos Estados Federados da Micronésia e de Palau, não têm qualquer poder de decisão nos assuntos de defesa do seu país, tendo até muito pouca influência a nível de relações internacionais. Por exemplo, quando a Micronésia negociou o acordo de defesa com os Estados Unidos, fizeram-no a partir de uma posição muito fraca, pois o país dependia imenso da assistência norte-americana. Andorra tem uma força militar extremamente pequena, e pode pedir assistência militar defensiva quando precisar, enquanto a Islândia tinha um acordo único com os Estados Unidos que durou até 2006, que obrigava os norte-americanos a defender a Islândia sempre que necessário. Os restantes países são responsáveis pela sua própria defesa, que é efectuada com qualquer tipo de força armada ou então com uma muito limitada. Alguns dos países, como a Costa Rica, o Haiti ou Granada, passaram por um processo de desmilitarização. Outros foram formados sem forças armadas, como Samoa há 50 anos; a principal razão sendo que, no momento da sua criação, estavam sob a protecção de outro país. Todos os países nesta lista são considerados como estando numa situação de "não militarização". (pt)
- Poniższa lista jest zestawieniem państw nieposiadających sił zbrojnych. Termin państwo oznacza tutaj niepodległe państwo i dlatego odnosi się jedynie do suwerennych krajów. Nie dotyczy natomiast terytoriów zależnych, których obrona jest obowiązkiem państw zarządzających nimi bądź innych określonych armii. Pojęcie siły zbrojne oznacza jakiekolwiek utrzymywane przez rząd jednostki obronne, wykorzystywane do działań w polityce krajowej i zagranicznej. Niektóre wymienione państwa, np. Islandia czy Monako nie posiadają armii, lecz zachowały pozapolicyjne jednostki wojskowe. Część spośród 21 państw figurujących na liście, jak Mikronezja, Palau, Wyspy Marshalla lub Nauru, zawarło długoletnie porozumienia z dawnymi państwami okupującymi lub zarządzającymi nimi. Inne oddawały prowadzenie polityki obronnej państwom trzecim, by zachować swoją niezależność. Przykładem jest umowa zawarta pomiędzy Monako a Francją, która istnieje od 300 lat. Takie państwa jak Monako, Wyspy Marshalla, Mikronezja oraz Palau nie podejmują decyzji w sprawach swojej obronności oraz częściowo zrzekły się swoich kompetencji w zakresie polityki zagranicznej. Przykładowo Mikronezja, negocjując swoje porozumienie obronne z Stanami Zjednoczonymi, nie występowała w roli de facto równoprawnego partnera, gdyż jej rozwój był uzależniony i opierał się na amerykańskiej pomocy finansowej i gospodarczej. Za obronę Andory odpowiadają Hiszpania oraz Francja, zaś Islandia posiadała specjalne porozumienie ze Stanami Zjednoczonymi trwające do 2006 i zobowiązujące Stany Zjednoczone do dostarczania pomocy Islandii w razie potrzeby. Pozostałe państwa są odpowiedzialne za swoją obronę oraz działania wojenne, nie posiadając przy tym jednak żadnych sił zbrojnych lub w bardzo małej ilości. Niektóre z nich, tak jak Kostaryka, Dominika czy Grenada, przeszły proces demilitaryzacji. Inne państwa już w momencie powstania nie posiadały sił zbrojnych, tak jak Andora ponad 700 lat temu. Głównym powodem takiego postępowania była opieka innego narodu nad ich suwerennością. Wszystkie znajdujące się tutaj państwa uznawane są za „niezmilitaryzowane”. (pl)
- 無軍隊國家列表列出沒有武裝部隊的國家（主權國家），不包括境外領土。上述國家或地區的國防由其他國家負責或以特定方式取代軍事。此處的「武裝部隊」是指任何由政府主導的防禦組織，用以推行該政府的對內及對外政策。部分列表中的國家，如冰島與摩納哥，並無設置軍隊，但仍保有非警務武力。 本表所列国家中，不少与其前佔領国达成军事协议，因而沒有軍隊，摩纳哥与法国之间的协议是其中一例。与美国结下《自由联合条约》的马绍尔群岛、密克罗尼西亚联邦及帕劳在本国防务上没有发言权，在国际关系上只有少許發言權。冰岛在2006年前也同美国维持着一份防务协议，协议中要求美国必须在必要之时要保护冰岛本国的防务安全。安道尔曾因七百多年來没有进行战争且没有军队，而今只是保持着一支人数极少的军队，其主要任务也只是在官方场合护送国旗，在必要時該國可要求其他國家軍事支援。 其余的国家负责本国的防务安全，但是仅保留一支人数极少的军队或者根本没有军队。其中一些國家，例如哥斯达黎加和格瑞那達，經歷了非军事化进程。其他國家成立以來就沒有軍隊，例如薩摩亞。这些国家没有军队的主要原因，是它们曾经或者现在依然得到另外一个独立主权国家的军事保护。 注意本表所列皆为“非军事化国家”，所以日本并不在此表之列。虽然根据日本国宪法第九条，日本不擁有軍隊，但其自卫队實際上是武裝部隊，並曾经参加国际维和任务，與受到限制的德國聯邦國防軍類似，是較為特殊的情況。 (zh)
- Список стран, не имеющих вооружённых сил — список стран и государств, не имеющих вооружённой силы (сухопутной, морской, воздушной и так далее), для защиты внешних границ. В этот список внесены независимые государства и страны, в которых нет вооружённых сил. Зачастую, впрочем, их независимость очень формальна. В то же время обычно в таких странах есть полицейские или иные военизированные организации, которые выполняют часть функций ВС. Почти всегда у них есть договорённость с другой страной о своей обороне. Так, например, Ватикан охраняют нанятая Пехотная когорта швейцарцев священной охраны Римского папы, а у Науру есть подобная договорённость с Австралией. В Исландии и Монако нет ВС в классическом понимании, однако действуют особые военизированные структуры. 1.
* Андорра 2.
* Вануату 3.
* Ватикан, имеется Пехотная когорта швейцарцев священной охраны Римского папы, ранее Вооружённые силы Ватикана 4.
* Гаити — вооружённые силы расформированы после вторжения США в 1994 году 5.
* Гренада — после американского вторжения в октябре 1983 года вооруженные силы были расформированы 6.
* Исландия, Вооружённые силы Исландии 7.
* Кирибати 8.
* Коста-Рика — в 1948 году вооружённые силы преобразованы в гражданскую гвардию 9.
* Лихтенштейн 10.
* Маршалловы Острова 11.
* Маврикий 12.
* Федеративные Штаты Микронезии 13.
* Монако, Вооружённые силы Монако 14.
* Науру 15.
* Палау 16.
* Панама — после вторжения США в 1989 году вооружённые силы Панамы расформированы 17.
* Самоа 18.
* Сан-Марино, Вооружённые силы Сан-Марино 19.
* Сент-Винсент и Гренадины 20.
* Сент-Люсия 21.
* Соломоновы Острова 22.
* Тувалу 23.
* Япония — после капитуляции Японии в сентябре 1945 года вооруженные силы были расформированы, и в девятой статье Конституции Японии был закреплён отказ от создания Японией когда-либо в будущем сухопутных, военно-морских и военно-воздушных сил. Однако уже в 1950—1954 гг. были созданы силы самообороны Японии (де-факто представляющие собой вооружённые силы). (ru)
- Це список країн без збройних сил. Термін «країна» тут означає суверенні держави, а не залежні території (наприклад, Гуам, Північні Маріанські Острови, Бермудські Острови), оборона яких є відповідальністю іншої країни або альтернативної армії. Термін «збройні сили» стосується будь-якої фінансованої урядом оборони, яка використовується для підтримання внутрішньої та зовнішньої політики відповідного уряду. Деякі з перерахованих країн, наприклад, Ісландія та Монако, не мають постійних армій, але все ще мають неполіцейські військові сили. Багато хто з 21 країни, перелічені тут, зазвичай мають давні угоди з колишньою країною-окупантом. Угода між Монако та Францією існує щонайменше 300 років. Країни-учасниці (Маршаллові Острови, Федеративні Штати Мікронезії і Палау) покладаються на оборону Сполучених Штатів та забезпечують розв'язання своїх проблем національної безпеки на щорічних засіданнях Об’єднаного комітету для обговорення питань оборони з Тихоокеанським командуванням США. Андорра має невелику армію і може запросити оборонну допомогу, якщо це необхідно, тоді як Ісландія має від 1951 року, яка вимагає від США забезпечувати оборону Ісландії, коли це необхідно, хоча постійні збройні сили там не дислокувалися з 2006 року. Решта країн несуть самостійну відповідальність за власний захист і діють або без будь-яких збройних сил, або з обмеженими збройними силами. Деякі країни, зокрема, Коста-Рика та Гренада, пройшли процес демілітаризації. Інші країни були сформовані без збройних сил, тому що після здобуття незалежності перебували під захистом іншої держави: наприклад, Самоа, яку з 1962 року захищає Нова Зеландія. (uk)
|
| rdfs:comment
|
-
* 다음의 국가들은 군대를 보유하고 있지 않다. 여기서 나라는 독립국 외 다른 나라가 방위를 책임지는 보호국(신탁통치)이나 속령(collectivity)도 포함된다. 이 경우 국방이라고 서술하였다.
* 물론 완전한 지배하(territory)에 있는 지역도 포함된다. 이 경우 방위라고 서술하였다.
* 물론 대부분의 경우 국방 인력은 외국 군대가 주둔하여도, 자체적으로 경찰과 해양경비대(Coast Guard)가 분담하는 경우가 많다.
* 보호령이나 속령으로서 군대가 없고 타국에 국방을 일부 위임하여도, 자국이 자체적으로 준군사조직을 결성하여 방위하는 경우 모병제로 분류한다. (ko)
- 軍隊を保有していない国家の一覧（ぐんたいをほゆうしていないこっかのいちらん）では、軍隊を保有していない国家を一覧するとともに、その理由についても述べる。なお、ここで言う「軍隊」とは、準軍事組織である国家憲兵や国境警備隊、沿岸警備隊などを含まない。 軍隊を保有していない国家は、国防に関して集団安全保障体制に加盟するか大国に防衛を依存していることが多い。保護国の場合は当然に、宗主国の庇護に頼る事になる。また、国土面積や人口の小さなミニ国家に分類される国が多い。 日本（陸・海・空の自衛隊）の場合は、外国から侵略を受けた場合などの自衛権の行使について、政治家や研究者の間で様々な意見の相違が見られるが、右図に関しては自衛隊を軍隊として扱っている。 (ja)
- Dit is een lijst van landen zonder leger. Alleen onafhankelijke landen zijn opgenomen. Veel niet in deze lijst opgenomen kleinere landen hebben weliswaar wel een leger, maar dit dient slechts voor ceremoniële doeleinden en is in geval van oorlog duidelijk niet in staat een goed gewapende tegenstander te weerstaan. (nl)
- 無軍隊國家列表列出沒有武裝部隊的國家（主權國家），不包括境外領土。上述國家或地區的國防由其他國家負責或以特定方式取代軍事。此處的「武裝部隊」是指任何由政府主導的防禦組織，用以推行該政府的對內及對外政策。部分列表中的國家，如冰島與摩納哥，並無設置軍隊，但仍保有非警務武力。 本表所列国家中，不少与其前佔領国达成军事协议，因而沒有軍隊，摩纳哥与法国之间的协议是其中一例。与美国结下《自由联合条约》的马绍尔群岛、密克罗尼西亚联邦及帕劳在本国防务上没有发言权，在国际关系上只有少許發言權。冰岛在2006年前也同美国维持着一份防务协议，协议中要求美国必须在必要之时要保护冰岛本国的防务安全。安道尔曾因七百多年來没有进行战争且没有军队，而今只是保持着一支人数极少的军队，其主要任务也只是在官方场合护送国旗，在必要時該國可要求其他國家軍事支援。 其余的国家负责本国的防务安全，但是仅保留一支人数极少的军队或者根本没有军队。其中一些國家，例如哥斯达黎加和格瑞那達，經歷了非军事化进程。其他國家成立以來就沒有軍隊，例如薩摩亞。这些国家没有军队的主要原因，是它们曾经或者现在依然得到另外一个独立主权国家的军事保护。 注意本表所列皆为“非军事化国家”，所以日本并不在此表之列。虽然根据日本国宪法第九条，日本不擁有軍隊，但其自卫队實際上是武裝部隊，並曾经参加国际维和任务，與受到限制的德國聯邦國防軍類似，是較為特殊的情況。 (zh)
- هذه قائمة الدول عديمة القوات المسلحة. يستخدم مصطلح «دولة» للإشارة لبلد مستقل. وهكذا، فإنه لا ينطبق إلا على الدول ذات السيادة وليس التبعيات (على سبيل المثال: غوام، وجزر ماريانا الشمالية وبرمودا)، والدفاع مسؤوليةُ بلد آخر أو جيش بديل. مصطلح «القوات المسلحة» يشير إلى أي دفاع ترعاه الحكومة تستخدمه لتعزيز السياسات الداخلية والخارجية. بعض من البلدان المذكورة، مثل أيسلندا وموناكو، ليس لها جيوش، ولكن لا تزال لديها قوة عسكرية غير الشرطة. (ar)
- Aquesta és una llista de països que no tenen forces armades. El terme "país" s'usa en el sentit d'estat independent, de manera que només s'aplica als estats sobirans i no de dependències (per exemple, Guam, Illes Marianes del Nord, Bermudes), la defensa de les quals és responsabilitat d'un altre país o d'una alternativa a l'exèrcit. El terme "forces armades" es refereix a qualsevol tipus de defensa patrocinada pel govern i utilitzada per promoure les polítiques nacionals i estrangeres dels seus respectius governs. Alguns dels països que s'esmenten, com Islàndia i Mònaco, no tenen exèrcits, però encara tenen un no-policia força militar. (ca)
- Tento seznam zahrnuje nezávislé státy světa, které nedisponují oficiálními ozbrojenými silami nebo jsou tyto značně omezeny. Některé z těchto států mají dohodu o obraně s jiným státem (např. Švýcarsko – Lichtenštejnsko, Monako – Francie, USA – Island do roku 2006), nebo pouze polovojenské jednotky, zařazené např. pod policii. Většina těchto států byla kdysi okupována, byla poručenským územím OSN, nebo zde udržují přítomnost ozbrojené síly jiného státu. U některých existují vzájemné obranné systémy (některé Karibské státy a některé státy Oceánie). Například Západní Samoa byla dokonce založena bez ozbrojených sil. Některé státy procházejí či prošly procesem demilitarizace. Dodnes jím procházejí Haiti, Kostarika nebo Grenada. V minulosti bylo demilitarizováno Německo, důsledkem druhé světové (cs)
- Dies ist eine Liste von Staaten ohne Militär. Es werden nur unabhängige Staaten berücksichtigt und keine abhängigen Gebiete. Es sind rund 25, damit verfügt knapp 1⁄8 aller Staaten der Erde über keine (aktiven) Streitkräfte.Einige Länder haben einen Demilitarisierungsprozess vollzogen und haben entweder keinerlei Streitkräfte, kein stehendes Heer (Mobilisierung nur im Verteidigungsfall), eine Miliz (Reserveheer) oder eine rein repräsentative Garde. Andere Staaten wurden bereits ohne Armee gegründet. Manche der Staaten arbeiten in einem Verteidigungsbündnis zusammen beziehungsweise haben eine militärische Schutzmacht: Die meisten werden dann von größeren Staaten verteidigt. Dessen ungeachtet verfügen alle diese Staaten über Kräfte für die innere Sicherheit (Polizei), die meist auch paramilit (de)
- This is a list of countries without armed forces. The term country here means sovereign states and not dependencies (e.g., Guam, Northern Mariana Islands, Bermuda) whose defense is the responsibility of another country or an army alternative. The term armed forces refers to any government-sponsored defense used to further the domestic and foreign policies of their respective government. Some of the countries listed, such as Iceland and Monaco, have no standing armies but still have a non-police military force. (en)
- Berikut ini adalah daftar negara tanpa angkatan bersenjata. Istilah "negara" disini artinya negara berdaulat dan bukan dependensi (contoh Guam, Kepulauan Mariana Utara, Bermuda), yang pertahannnya adalah tanggung jawab negara lain atau sebuah alternatif tentara. Istilah "angkatan bersenjata" merujuk kepada pertahanan yang disponsori pemerintahan manapun yang dipakai untuk mendorong kebijakan-kebijakan dan luar negeri dari pemerintahan mereka masing-masing. Beberapa negara yang didaftarkan, seperti Islandia dan Monaco, tak memiliki tentara, tetapi masih memiliki pasukan militer non-polisi. (in)
- Cet article contient une liste des pays qui ne possèdent pas d'armée. En 2010, une trentaine d'États souverains peuvent être considérés comme ne possédant pas d'armée. La plupart de ces pays sont de petite taille et ont des populations n'excédant pas les 500 000 habitants. De fait, ils disposent soit d'un accord de défense avec un pays tiers qui précise que c'est l'armée d'un autre pays qui doit assurer sa défense en cas de nécessité (l'Islande, membre de l'OTAN, les Palaos ou les États fédérés de Micronésie ont des accords de défense avec les États-Unis), soit de petites forces paramilitaires (Maurice possède une force spéciale de 1 500 hommes). Tous ces pays possèdent en revanche des forces de police ou des forces paramilitaires comme des garde-côtes. Le Costa Rica et le Panama sont les (fr)
- Gli Stati senza forze armate, ossia che non mantengono alcuna forza armata, sono 21. Il termine "Stato" è usato nel senso di Stati indipendenti; di conseguenza è relativo solo a Stati sovrani e non a territori le cui difese sono di responsabilità di altre nazioni. Costa Rica, Dominica, Grenada, Liechtenstein, Monaco e Panama sono passati per una fase di demilitarizzazione, mentre i rimanenti 15 stati non hanno alcuna forza armata fino dalla fondazione, principalmente perché erano (e alcuni lo sono ancora) sotto la protezione di uno Stato più potente. (it)
- Poniższa lista jest zestawieniem państw nieposiadających sił zbrojnych. Termin państwo oznacza tutaj niepodległe państwo i dlatego odnosi się jedynie do suwerennych krajów. Nie dotyczy natomiast terytoriów zależnych, których obrona jest obowiązkiem państw zarządzających nimi bądź innych określonych armii. Pojęcie siły zbrojne oznacza jakiekolwiek utrzymywane przez rząd jednostki obronne, wykorzystywane do działań w polityce krajowej i zagranicznej. Niektóre wymienione państwa, np. Islandia czy Monako nie posiadają armii, lecz zachowały pozapolicyjne jednostki wojskowe. (pl)
- Esta é uma lista de países sem forças armadas. O termo "país" é usado neste artigo para designar Estados independentes, ou seja, é aplicado apenas para Estados soberanos e não para dependências (por exemplo Guam ou as Bermudas), cuja defesa está dependente de outro país ou outro tipo de força. O termo "forças armadas" refere-se a qualquer sistema de defesa armada financiada e mantida pelo Estado, que pode ser usada em operações internas ou externas, em nome do governo ou do Estado que defendem. Alguns dos países na lista, como a Islândia e o Mónaco, não têm forças armadas, contudo possuem forças militarizadas. (pt)
- Список стран, не имеющих вооружённых сил — список стран и государств, не имеющих вооружённой силы (сухопутной, морской, воздушной и так далее), для защиты внешних границ. В этот список внесены независимые государства и страны, в которых нет вооружённых сил. Зачастую, впрочем, их независимость очень формальна. В то же время обычно в таких странах есть полицейские или иные военизированные организации, которые выполняют часть функций ВС. В Исландии и Монако нет ВС в классическом понимании, однако действуют особые военизированные структуры. (ru)
- Це список країн без збройних сил. Термін «країна» тут означає суверенні держави, а не залежні території (наприклад, Гуам, Північні Маріанські Острови, Бермудські Острови), оборона яких є відповідальністю іншої країни або альтернативної армії. Термін «збройні сили» стосується будь-якої фінансованої урядом оборони, яка використовується для підтримання внутрішньої та зовнішньої політики відповідного уряду. Деякі з перерахованих країн, наприклад, Ісландія та Монако, не мають постійних армій, але все ще мають неполіцейські військові сили. (uk)
|
