| dbo:abstract
|
- المذبحة الغاليسية، والمعروفة أيضًا باسم انتفاضة الفلاحين لعام 1846 أو انتفاضة زيلا، كانت انتفاضة مدتها شهرين للفلاحين الغاليسيين أدت إلى قمع انتفاضة الشلختا (انتفاضة كراكوف) ومذبحة الشلختا في غاليسيا داخل التقسيم النمساوي في أوائل عام 1846. أثرت الانتفاضة، التي استمرت منذ فبراير حتى مارس، بشكل أساسي على الأراضي المحيطة بمدينة تارنوف. كانت ثورة ضد القنانة، موجهة ضد الممتلكات الإقطاعية والقمع (على سبيل المثال، السجون الإقطاعية). قتل الفلاحون الغاليسيون نحو 1000 من النبلاء ودمروا نحو 500 إقطاعية. استخدمت الحكومة النمساوية الانتفاضة لسحق النبلاء البولنديين الوطنيين، الذين كانوا ينظمون انتفاضة ضد النمسا. (ar)
- Der galizische Bauernaufstand 1846, angeführt von (1787–1862 oder 1866) war gegen die Leibeigenschaft der Bauern und deren Ausbeutung gerichtet. Es starben über 1000 polnische Gutsbesitzer, einige Priester und Beamte, etwa 470 Herrenhäuser wurden zerstört. Der Starost (Landrat) von Tarnów, , wiegelte angeblich die Bauern gegen polnische Gutsbesitzer auf. Gleichzeitig kam es zum Krakauer Aufstand, der die Wiedervereinigung Polens anstrebte und dessen Planung frühzeitig von österreichischen und preußischen Geheimdiensten beschattet wurde. Die Unruhen in Galizien waren von den österreichischen Behörden anfangs heimlich geduldet worden. Der Aufstand dauerte vom 19. Februar bis Ende März 1846 und wurde auch wegen seiner Verbindung zum Krakauer Aufstand schließlich durch österreichische Truppen niedergeschlagen. Nach dem Ende des Aufstandes wurde Jakub Szela von den österreichischen Behörden mit einem Orden ausgezeichnet und in die Bukowina gebracht, wo er bis zum Lebensende blieb. Der Bauernaufstand 1846 stiftete ein bis Ende des 19. Jahrhunderts dauerndes Misstrauen zwischen dem polnischen Bauernvolk und den gebildeten Schichten. Um eine Verbrüderung der Intellektuellen mit den polnischen Bauern bemühten sich erst einige Vertreter des Jungen Polen („Chłopomania“) an der Wende zum 20. Jahrhundert. Einige junge Krakauer Künstler wie Stanisław Wyspiański und Lucjan Rydel ließen sich auf dem Land nieder und heirateten Bauerntöchter. Die Gestalt von Jakub Szela erscheint in Stanisław Wyspiańskis Drama „Die Hochzeit“ (1901). (de)
- The Galician Slaughter, also known as the Galician Rabacja, Peasant Uprising of 1846 or the Szela uprising (German: Galizischer Bauernaufstand; Polish: Rzeź galicyjska or Rabacja galicyjska), was a two-month uprising of impoverished Galician Eastern European peasants that led to the suppression of the szlachta uprising (Kraków Uprising) and the massacre of szlachta in Galicia, in the Austrian Partition zone, in early 1846. The uprising, which lasted from February to March, primarily affected the lands around the town of Tarnów. A revolt against serfdom, it wss directed against manorial property and oppression (such as the manorial prisons). Galician peasants killed about 1,000 nobles and destroyed about 500 manors. The Austrian government used the uprising to decimate nationalist Polish nobles, who were organising an uprising against Austria. (en)
- Rzeź galicyjska, rzeź tarnowska, rabacja galicyjska, rabacja chłopska – ruchy chłopskie na terenach zachodniej Galicji w drugiej połowie lutego i marcu 1846 roku, mające charakter antyszlachecki i antypańszczyźniany. W swojej pierwszej fazie charakteryzowały się napadami na dwory oraz pogromami ludności ziemiańskiej, urzędników dworskich i rządowych, a także księży. Najbardziej znanym przywódcą chłopskich oddziałów był Jakub Szela. (pl)
- Галицийское восстание 1846 года — антифеодальное крестьянское восстание на территории Западной Галиции (входившей в то время в состав Австрийской империи) в феврале-марте 1846 года, представлявшее собой серию массовых погромов и жестоких убийств местной шляхты, польских чиновников и католических священников. Это восстание также известно под названием «Галицийская резня». Основной движущей силой восстания были крепостные крестьяне Западной Галиции — поляки, русины, гурали. Одним из самых известных предводителей крестьянских отрядов был галицийский крестьянин, русин Якуб Шеля. (ru)
- Га́лицьке повста́ння (га́лицька різанина) 1846 ро́ку (пол. rabacja galicyjska, rzeź galicyjska, rzeź tarnowska, rabacja chłopska) — селянське повстання в західних областях Галичини в другій половині лютого та березні 1846 р. Повстання характеризували погроми польської шляхти. Найвідомішим ватажком селянських загонів був Якуб Шеля. (uk)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 22468 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Rzeź galicyjska, rzeź tarnowska, rabacja galicyjska, rabacja chłopska – ruchy chłopskie na terenach zachodniej Galicji w drugiej połowie lutego i marcu 1846 roku, mające charakter antyszlachecki i antypańszczyźniany. W swojej pierwszej fazie charakteryzowały się napadami na dwory oraz pogromami ludności ziemiańskiej, urzędników dworskich i rządowych, a także księży. Najbardziej znanym przywódcą chłopskich oddziałów był Jakub Szela. (pl)
- Галицийское восстание 1846 года — антифеодальное крестьянское восстание на территории Западной Галиции (входившей в то время в состав Австрийской империи) в феврале-марте 1846 года, представлявшее собой серию массовых погромов и жестоких убийств местной шляхты, польских чиновников и католических священников. Это восстание также известно под названием «Галицийская резня». Основной движущей силой восстания были крепостные крестьяне Западной Галиции — поляки, русины, гурали. Одним из самых известных предводителей крестьянских отрядов был галицийский крестьянин, русин Якуб Шеля. (ru)
- Га́лицьке повста́ння (га́лицька різанина) 1846 ро́ку (пол. rabacja galicyjska, rzeź galicyjska, rzeź tarnowska, rabacja chłopska) — селянське повстання в західних областях Галичини в другій половині лютого та березні 1846 р. Повстання характеризували погроми польської шляхти. Найвідомішим ватажком селянських загонів був Якуб Шеля. (uk)
- المذبحة الغاليسية، والمعروفة أيضًا باسم انتفاضة الفلاحين لعام 1846 أو انتفاضة زيلا، كانت انتفاضة مدتها شهرين للفلاحين الغاليسيين أدت إلى قمع انتفاضة الشلختا (انتفاضة كراكوف) ومذبحة الشلختا في غاليسيا داخل التقسيم النمساوي في أوائل عام 1846. أثرت الانتفاضة، التي استمرت منذ فبراير حتى مارس، بشكل أساسي على الأراضي المحيطة بمدينة تارنوف. (ar)
- Der galizische Bauernaufstand 1846, angeführt von (1787–1862 oder 1866) war gegen die Leibeigenschaft der Bauern und deren Ausbeutung gerichtet. Es starben über 1000 polnische Gutsbesitzer, einige Priester und Beamte, etwa 470 Herrenhäuser wurden zerstört. Nach dem Ende des Aufstandes wurde Jakub Szela von den österreichischen Behörden mit einem Orden ausgezeichnet und in die Bukowina gebracht, wo er bis zum Lebensende blieb. Die Gestalt von Jakub Szela erscheint in Stanisław Wyspiańskis Drama „Die Hochzeit“ (1901). (de)
- The Galician Slaughter, also known as the Galician Rabacja, Peasant Uprising of 1846 or the Szela uprising (German: Galizischer Bauernaufstand; Polish: Rzeź galicyjska or Rabacja galicyjska), was a two-month uprising of impoverished Galician Eastern European peasants that led to the suppression of the szlachta uprising (Kraków Uprising) and the massacre of szlachta in Galicia, in the Austrian Partition zone, in early 1846. The uprising, which lasted from February to March, primarily affected the lands around the town of Tarnów. (en)
|
| rdfs:label
|
- المذبحة الغاليسية (ar)
- Galizischer Bauernaufstand 1846 (de)
- Galician slaughter (en)
- Massacro della Galizia (it)
- Rzeź galicyjska (pl)
- Галицийское восстание (1846) (ru)
- Галицьке повстання (1846) (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
