| dbo:abstract
|
- El vas François és un crater, és a dir, un tipus ceràmic destinat a la barreja del vi i de l'aigua (tres parts d'aigua i una de vi). Realitzat pel terrissaire Ergòtim i decorada pel pintor Clíties prop de l'any 570 aC a l'Àtica. És considerat l'obra cimera de la ceràmica grega. Rep aquest nom en honor del seu descobridor, Alessandro François i es troba al Museu Arqueològic Nacional de Florència. És una peça que revesteix una gran mida, amb la boca i cos amples, a fi que els comensals que acudien al Simpòsium (beure vi junt amb fruites seques o qualsevol mena de fruites) poguessin introduir els seus propis kílix per servir-se ells mateixos. Concretament és un «crater de volutes» datat al voltant de l'any 570 aC. És la primera vegada que es documenta un objecte amb aquestes característiques a l'Àtica. Estem davant l'exponent de la plena maduració a la tècnica i l'estil miniaturista a la decoració. Porta prop de 270 figures que formen escenes de diferent índole. Les curses de carros, la caça del senglar de Calidón, el desembarcament de Teseu a l'Àtica, així com la representació d'animals orientalitzants o escenes de centauromaquia són alguns dels temes que figuren al mencionat crater. (ca)
- Die sogenannte Françoisvase, auch Klitiaskrater genannt, ist ein im attisch-schwarzfigurigen Stil bemalter Volutenkrater, der im 2. Viertel des 6. Jahrhunderts v. Chr. in Athen hergestellt wurde. Sie wurde 1844 von dem italienischen Ingenieur, Maler und Archäologen in einem Grab bei Chiusi gefunden und befindet sich heute im Museo Archeologico Nazionale in Florenz (Inv.-Nr. 4209). Laut Inschriften wurde die Françoisvase von dem Töpfer Ergotimos angefertigt und von dem Vasenmaler Klitias bemalt. Das Hauptthema der Bemalung ist die Darstellung des Zuges der Götter zur Hochzeit von Peleus und Thetis. Die Françoisvase gehört in der Komposition und der Gestaltung der Figuren zu den bedeutendsten Kunstwerken der hocharchaisch-attischen Keramik. Sie ragt zudem im Vergleich zu früheren und zeitgenössischen griechischen Tonkrateren durch ihre Größe (H 0,66 m) heraus. (de)
- Ο κρατήρας του Κλειτία ή αγγείο του Φρανσουά είναι αρχαιολογικό εύρημα που φιλοξενείται στο . Είναι ένα από τα σημαντικότερα καλλιτεχνήματα αρχαίας αττικής κεραμικής και αγγειογραφικής τέχνης. (el)
- The François Vase is a large Attic volute krater decorated in the black-figure style. It stands at 66 cm in height and was inspired by earlier bronze vases. It was used for wine. A milestone in the development of ancient Greek pottery due to the drawing style used as well as the combination of related stories depicted in the numerous friezes, it is dated to circa 570/560 BCE. The François Vase was discovered in 1844 in Chiusi where an Etruscan tomb in the necropolis of Fonte Rotella was found located in central Italy. It was named after its discoverer Alessandro François, and is now in the Museo Archeologico in Florence. It remains uncertain whether the krater was used in Greece or in Etruria, and whether the handles were broken and repaired in Greece or in Etruria. The François Vase may have been made for a symposium given by a member of an aristocratic family in Solonian Athens (possibly for a special occasion, such as a wedding), then broken and, after being carefully repaired, sent to Etruria, perhaps as an instance of elite-gift exchange. It bears the inscriptions Ergotimos mepoiesen and Kleitias megraphsen, meaning 'Ergotimos made me' and 'Kleitias painted me'. It depicts 270 figures, 121 of which have accompanying inscriptions. It is highly unusual for so many to be identifiable: the scenes depicted represent a number of mythological themes. In 1900 the vase was smashed into 638 pieces by a museum guard by hurling a wooden stool against the protective glass. It was later restored by Pietro Zei in 1902, followed by a second reconstruction in 1973 incorporating previously missing pieces. (en)
- El Vaso François es una crátera, esto es, un tipo cerámico destinado a la mezcla del vino y del agua (tres partes de agua y una de vino). Fue realizado por el alfarero Ergótimos y decorada por el pintor Clitias alrededor del año 580 a. C. en Ática, está considerado la obra cumbre de la cerámica ática. Recibe el nombre en honor a su descubridor, Alessandro François (1796 - 1857), que lo halló en una tumba etrusca en la localidad de Chiusi. La pieza se conserva en el Museo Arqueológico de Florencia (Italia). Es una pieza que reviste gran tamaño, de 66 centímetros de altura, con la boca y cuerpo anchos, a fin de que los comensales que acudían al simposium (beber vino junto con frutos secos o cualquier tipo de fruta) pudiesen introducir sus propios vasos para servirse ellos mismos. Concretamente es una crátera de volutas fechada en torno al año 570 a. C. que tiene seis frisos decorados con figuras. Estamos ante el exponente de la plena maduración en la técnica y el estilo miniaturista en la decoración. Lleva cerca de 270 figuras que forman escenas de diferente índole. Las carreras de carros en honor de Patroclo, la caza del jabalí de Calidón, el desembarco de los atenienses en el Ática después de haber sido salvados por Teseo del Minotauro, la persecución de Aquiles a Troilo, la procesión de los dioses ante la casa de Peleo a causa de su boda con Tetis, Áyax recogiendo el cadáver de Aquiles, el regreso de Hefesto al Olimpo, una Gorgona volando, Artemisa como Potnia Theron, la guerra de los pigmeos contra las grullas, así como la representación de animales orientalizantes o escenas de centauromaquia son algunos de los temas que figuran en dicha crátera. (es)
- On appelle « vase François » un cratère à volutes attique à figures noires, chef-d’œuvre de la céramique archaïque, daté de 570 av. J.-C. environ. Il s’agit du plus ancien cratère à volutes connu. Ses dimensions sont de 66 cm de hauteur pour un diamètre maximal de 57 cm. (fr)
- フランソワの壷（François Vase）は、古代ギリシアの陶芸史上の画期をなした黒絵式の装飾が施された高さ66cmの大型渦巻型クラテールである。紀元前570年から560年ごろのものとされ、1844年、キウージ近郊フォンテ・ロテッラのネクロポリスにあるエトルリア人の墳墓から出土したもので、発見者アレッサンドロ・フランソワの名をとって「フランソワの壷」と呼ばれている。"Ergotimos mepoiesen" および "Kleitias megraphsen" という銘があり、それぞれ「エルゴティモスが私を作った」および「が私を飾った」という意味である。陶工と絵付師が分業するようになったのは、このころとされている。200を越える像が描かれており、その多くに誰を描いたものか銘が記されていて、様々な神話的主題を描いている。神話を網羅しようという意図があったのかどうかは今も学者らの論争の的である。1900年、博物館の警備員がこの壷が入っていたケースに椅子を投げつけ、壷は638個の破片に割れてしまった。1902年、Pietro Zei が修復を行い、1973年にはかつて行方不明になっていた破片が見つかったことから、再度修復が行われた。 (ja)
- Françoisvaas of Françoiskratèr is de algemeen aanvaarde benaming voor een Oud-Griekse zwartfigurige vaas, daterend uit ca. 570 v.Chr. en daarmee de oudste die wij bezitten, die zich thans in het Museo Archeologico te Florence bevindt (nº 4209). Deze zogenaamde volutenkrater, het werk van de pottenbakker Ergotimus en de schilder Clitias, is 66 cm hoog en heeft in het midden een omvang van 1,81 m. Hij werd in 1844 door Alessandro François in de necropolis van Fonte Rotella (nabij Chiusi) in vele scherven teruggevonden en zorgvuldig gerestaureerd. Op 9 september 1900 werd het kostbare stuk door een losgeslagen fanaticus stukgeslagen, waarna restauratie in de huidige toestand volgde. De vaas vertoont in de vier bovenste horizontale banden (van boven naar onder):
* op zijde A:
* de landing van Theseus op Kreta;
* de strijd van de Lapithen en de Centauren;
* de bruiloftstoet van Peleus en Thetis;
* de terugkeer van Hephaestus naar de Olympus
* op zijde B:
* de jacht op het Calydonische everzwijn;
* de lijkspelen ter ere van Patroclus;
* de bruiloftstoet van Peleus en Thetis (vervolg)
* Troïlus achtervolgd door Achilles. De vijfde band geeft taferelen uit de (fabel)dieren- en plantenwereld weer, terwijl op de voet een gevecht tussen Pygmeeën en kraanvogels is afgebeeld.Bij meer dan 120 figuren staat de naam vermeld. De Françoisvaas geldt als een meesterwerk van de Attische vazenschilderkunst der hoog-archaïsche periode. (nl)
- Vaso François è il nome convenzionale attribuito, dal nome dell'archeologo che lo scoprì nel 1844-45 a Chiusi. Si tratta di un cratere a volute a figure nere di produzione attica, capolavoro della ceramografia arcaica, datato intorno al 570/565 a.C. Si tratta del più antico cratere a volute attico conosciuto (ma esistono precedenti vicini ad esso). Le sue dimensioni si sviluppano su un'altezza di 66 cm e un diametro massimo di 57 cm. Schema della decorazione con Nozze di Peleo e Teti (it)
- O Vaso François, um marco no desenvolvimento da cerâmica grega, é uma grande cratera decorada com figuras negras com 66 centímetros de altura. Datada de cerca de 570 a 560 a.C., foi encontrada em 1844 em uma tumba etrusca na necrópole de , perto de Chiusi e cujo nome é uma homenagem a seu descobridor Alessandro François. O vaso está agora no Museu Arqueológico Nacional de Florença, em Florença, Itália. Contém a inscrição: Ergotimos mepoiesen e Kleitias megraphsen, que significa "Ergotimos me fez" and "Clítias me pintou", respectivamente. Mostra cerca de 200 figuras, representando vários temas mitológicos. (pt)
- Waza François – starożytny ateński krater wolutowy z VI w. p.n.e., wykonany w technice czarnofigurowej. Naczynie zostało odnalezione w 1844 w etruskim grobie w Chiusi przez Alessandro François i odtąd znajduje się w zbiorach muzeum archeologicznego we Florencji (nr inw. 4209). Krater o wysokości 0,66 m i obwodzie 1,8 m datowany jest na ok. 570 p.n.e. Dzięki inskrypcjom wiadomo, że jego wykonawcą był garncarz Ergotimos, a zdobił je malarz Klitias. Bogata dekoracja naczynia ujęta jest w sześciu poziomych pasach i przedstawia sceny z mitów greckich. Przedstawiono m.in. polowanie na dzika kalidońskiego, wesele rodziców Achillesa, Peleusa, zasadzkę Achillesa na Troilosa, powrót Hefajstosa na Olimp, walkę Lapitów z centaurami, korowód Dionizosa, epizody wojny trojańskiej. Pas zdobiący dolną partię brzuśca wypełnia fryz z przedstawieniami zwierząt, m.in. sfinksów. Poniżej umieszczono ornament promienisty. Fryz na stopce przedstawia walkę Pigmejów z żurawiami. Karły walczą za pomocą maczug i proc, dosiadając kozłów lub pieszo. Zdobienia na imadłach (uchwytach) naczynia przedstawiają Gorgonę i Artemidę. Ogółem na kraterze umieszczono 270 postaci ludzkich i zwierzęcych. Ich rozpoznanie ułatwia 121 inskrypcji objaśniających. Naczynie nazywane jest niekiedy „Biblią grecką”. Kiedy początkowo wystawiono je w muzeum we Florencji, wielka popularność i natłok zwiedzających spowodowały, że rozstrojony nerwowo strażnik muzealny rozbił je na 638 kawałków. Poddano je rekonstrukcji, a ubytki uzupełniono gipsem. Na podstawie Wazy François powstał spektakl Akademii Praktyk Teatralnych Ośrodka Praktyk Teatralnych Gardzienice. (pl)
- Так называемая «Ваза Франсуа», иначе называемая «Кратер Клития», — древнегреческий кратер, расписанный в стиле аттической чернофигурной вазописи. Датируется 570 г. до н. э. Осколки кратера были обнаружены в 1844 году итальянским инженером, художником и археологом-любителем Алессандро Франсуа близ Ротелло в раскопках этрусской гробницы недалеко от Кьюзи (этрусский город Клузий). Вазу отреставрировали, и в настоящее время она хранится в Археологическом национальном музее во Флоренции. В 1900 году кратер был снова разбит неуравновешенным человеком, и в течение двух лет его восстанавливали, но следы утрат заметны даже на фотографиях. Надпись на вазе: «Эрготим сделал меня, Клитий расписал» свидетельствует о том, что она изготовлена в мастерской гончара Эрготима и расписана вазописцем Клитием. Основной сюжет росписи составляет свадьба Пелея и Фетиды. По композиции и уровню художественных образов ваза Франсуа относится к наиболее замечательным произведениям аттической керамики периода высокой архаики. Ваза выделяется и своими размерами: высота вазы — 66 см. Роспись вазы имеет 12 фризовых композиций (по 6 с каждой стороны), раскрывающих историю Ахилла и его отца Пелея: охота на калидонского вепря, состязания на колесницах над могилой Патрокла, свадьба Пелея и Фетиды, битва пигмеев с журавлями (гераномахия) и другие сюжеты. Всего 120 персонажей. Изображения сопровождаются надписями — именами героев и названиями предметов. Многое свидетельствует о том, что ваза задумана и выполнена как "своеобразная картина мироздания... Это весь существующий мир, суженный до понятия человеческого... Возможно, что владелец, богатый этруск, купивший вазу, приобрёл её для потусторонней надежды... Во всяком случае, было бы неверно рассматривать содержание росписи как простую иллюстрацию отдельных мифов". (ru)
- Ваза Франсуа, або Кратер Клітія — чорнофігурний кратер з волютами, який ознаменував собою переломний етап у давньогрецькій кераміці. Ваза знайдена 1844 року у етруському похованні некрополя Фонте-Ротелла поблизу сучасного муніципалітету Кьюзі в Італії археологом (чиє прізвище дало назву вазі). Датована близько 570 до н. е.. Нині зберігається в археологічному музеї Флоренції. На корпусі кратера містяться два написи «Έργότιμος μεποιεσεν» та «Κλειτίας μεγραφσεν», що означає відповідно «Мене створив та «Мене розписав Клітій». Висота кратера становить 0,66 м, максимальний діаметр — 1,8 м. У 19 столітті Ваза Франсуа виставлялась у музеї Флоренції та одразу стала одним з найпопулярніших експонатів. Через необережність охоронець розбив її на 638 уламків. Вазу було склеєно, а тріщини заповнено гіпсом. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ο κρατήρας του Κλειτία ή αγγείο του Φρανσουά είναι αρχαιολογικό εύρημα που φιλοξενείται στο . Είναι ένα από τα σημαντικότερα καλλιτεχνήματα αρχαίας αττικής κεραμικής και αγγειογραφικής τέχνης. (el)
- On appelle « vase François » un cratère à volutes attique à figures noires, chef-d’œuvre de la céramique archaïque, daté de 570 av. J.-C. environ. Il s’agit du plus ancien cratère à volutes connu. Ses dimensions sont de 66 cm de hauteur pour un diamètre maximal de 57 cm. (fr)
- フランソワの壷（François Vase）は、古代ギリシアの陶芸史上の画期をなした黒絵式の装飾が施された高さ66cmの大型渦巻型クラテールである。紀元前570年から560年ごろのものとされ、1844年、キウージ近郊フォンテ・ロテッラのネクロポリスにあるエトルリア人の墳墓から出土したもので、発見者アレッサンドロ・フランソワの名をとって「フランソワの壷」と呼ばれている。"Ergotimos mepoiesen" および "Kleitias megraphsen" という銘があり、それぞれ「エルゴティモスが私を作った」および「が私を飾った」という意味である。陶工と絵付師が分業するようになったのは、このころとされている。200を越える像が描かれており、その多くに誰を描いたものか銘が記されていて、様々な神話的主題を描いている。神話を網羅しようという意図があったのかどうかは今も学者らの論争の的である。1900年、博物館の警備員がこの壷が入っていたケースに椅子を投げつけ、壷は638個の破片に割れてしまった。1902年、Pietro Zei が修復を行い、1973年にはかつて行方不明になっていた破片が見つかったことから、再度修復が行われた。 (ja)
- Vaso François è il nome convenzionale attribuito, dal nome dell'archeologo che lo scoprì nel 1844-45 a Chiusi. Si tratta di un cratere a volute a figure nere di produzione attica, capolavoro della ceramografia arcaica, datato intorno al 570/565 a.C. Si tratta del più antico cratere a volute attico conosciuto (ma esistono precedenti vicini ad esso). Le sue dimensioni si sviluppano su un'altezza di 66 cm e un diametro massimo di 57 cm. Schema della decorazione con Nozze di Peleo e Teti (it)
- O Vaso François, um marco no desenvolvimento da cerâmica grega, é uma grande cratera decorada com figuras negras com 66 centímetros de altura. Datada de cerca de 570 a 560 a.C., foi encontrada em 1844 em uma tumba etrusca na necrópole de , perto de Chiusi e cujo nome é uma homenagem a seu descobridor Alessandro François. O vaso está agora no Museu Arqueológico Nacional de Florença, em Florença, Itália. Contém a inscrição: Ergotimos mepoiesen e Kleitias megraphsen, que significa "Ergotimos me fez" and "Clítias me pintou", respectivamente. Mostra cerca de 200 figuras, representando vários temas mitológicos. (pt)
- El vas François és un crater, és a dir, un tipus ceràmic destinat a la barreja del vi i de l'aigua (tres parts d'aigua i una de vi). Realitzat pel terrissaire Ergòtim i decorada pel pintor Clíties prop de l'any 570 aC a l'Àtica. És considerat l'obra cimera de la ceràmica grega. Rep aquest nom en honor del seu descobridor, Alessandro François i es troba al Museu Arqueològic Nacional de Florència. (ca)
- Die sogenannte Françoisvase, auch Klitiaskrater genannt, ist ein im attisch-schwarzfigurigen Stil bemalter Volutenkrater, der im 2. Viertel des 6. Jahrhunderts v. Chr. in Athen hergestellt wurde. Sie wurde 1844 von dem italienischen Ingenieur, Maler und Archäologen in einem Grab bei Chiusi gefunden und befindet sich heute im Museo Archeologico Nazionale in Florenz (Inv.-Nr. 4209). (de)
- El Vaso François es una crátera, esto es, un tipo cerámico destinado a la mezcla del vino y del agua (tres partes de agua y una de vino). Fue realizado por el alfarero Ergótimos y decorada por el pintor Clitias alrededor del año 580 a. C. en Ática, está considerado la obra cumbre de la cerámica ática. Recibe el nombre en honor a su descubridor, Alessandro François (1796 - 1857), que lo halló en una tumba etrusca en la localidad de Chiusi. La pieza se conserva en el Museo Arqueológico de Florencia (Italia). (es)
- The François Vase is a large Attic volute krater decorated in the black-figure style. It stands at 66 cm in height and was inspired by earlier bronze vases. It was used for wine. A milestone in the development of ancient Greek pottery due to the drawing style used as well as the combination of related stories depicted in the numerous friezes, it is dated to circa 570/560 BCE. The François Vase was discovered in 1844 in Chiusi where an Etruscan tomb in the necropolis of Fonte Rotella was found located in central Italy. It was named after its discoverer Alessandro François, and is now in the Museo Archeologico in Florence. It remains uncertain whether the krater was used in Greece or in Etruria, and whether the handles were broken and repaired in Greece or in Etruria. The François Vase may h (en)
- Waza François – starożytny ateński krater wolutowy z VI w. p.n.e., wykonany w technice czarnofigurowej. Naczynie zostało odnalezione w 1844 w etruskim grobie w Chiusi przez Alessandro François i odtąd znajduje się w zbiorach muzeum archeologicznego we Florencji (nr inw. 4209). Krater o wysokości 0,66 m i obwodzie 1,8 m datowany jest na ok. 570 p.n.e. Dzięki inskrypcjom wiadomo, że jego wykonawcą był garncarz Ergotimos, a zdobił je malarz Klitias. Na podstawie Wazy François powstał spektakl Akademii Praktyk Teatralnych Ośrodka Praktyk Teatralnych Gardzienice. (pl)
- Françoisvaas of Françoiskratèr is de algemeen aanvaarde benaming voor een Oud-Griekse zwartfigurige vaas, daterend uit ca. 570 v.Chr. en daarmee de oudste die wij bezitten, die zich thans in het Museo Archeologico te Florence bevindt (nº 4209). De vaas vertoont in de vier bovenste horizontale banden (van boven naar onder): De vijfde band geeft taferelen uit de (fabel)dieren- en plantenwereld weer, terwijl op de voet een gevecht tussen Pygmeeën en kraanvogels is afgebeeld.Bij meer dan 120 figuren staat de naam vermeld. (nl)
- Так называемая «Ваза Франсуа», иначе называемая «Кратер Клития», — древнегреческий кратер, расписанный в стиле аттической чернофигурной вазописи. Датируется 570 г. до н. э. Осколки кратера были обнаружены в 1844 году итальянским инженером, художником и археологом-любителем Алессандро Франсуа близ Ротелло в раскопках этрусской гробницы недалеко от Кьюзи (этрусский город Клузий). Вазу отреставрировали, и в настоящее время она хранится в Археологическом национальном музее во Флоренции. В 1900 году кратер был снова разбит неуравновешенным человеком, и в течение двух лет его восстанавливали, но следы утрат заметны даже на фотографиях. (ru)
- Ваза Франсуа, або Кратер Клітія — чорнофігурний кратер з волютами, який ознаменував собою переломний етап у давньогрецькій кераміці. Ваза знайдена 1844 року у етруському похованні некрополя Фонте-Ротелла поблизу сучасного муніципалітету Кьюзі в Італії археологом (чиє прізвище дало назву вазі). Датована близько 570 до н. е.. Нині зберігається в археологічному музеї Флоренції. На корпусі кратера містяться два написи «Έργότιμος μεποιεσεν» та «Κλειτίας μεγραφσεν», що означає відповідно «Мене створив та «Мене розписав Клітій». Висота кратера становить 0,66 м, максимальний діаметр — 1,8 м. (uk)
|
