| dbo:abstract
|
- Köroğlu ist eine Gestalt aus der mündlich tradierten türkischen Volksliteratur Anatoliens und angrenzender Länder. Köroğlu (wörtl. „Sohn des Blinden“) verkörpert die Figur des edlen Räubers. Er bekämpft die Tyrannen und verteilt das Geraubte unter den Armen. Weitere zentrale Elemente sind der Kampf gegen den Herrscher, Brautraub und das Schicksal des „Schimmels“ (Kırat). Man unterscheidet eine östliche und westliche Überlieferung. In der östlichen Variante heißt die Hauptfigur Görogly, Gorogly oder Gurugly mit der Bedeutung „Sohn des Grabes“. Die Mutter der Hauptfigur verstirbt in dieser Version schwanger und gebiert ihren Sohn im Grab. Das Epos ist auch in den armenischen, georgischen, kurdischen, tadschikischen und afghanischen Kulturkreisen verbreitet. In mehreren Varianten der Überlieferung ist Köroğlu ein Barde (Aşık), der seine Lieder mit der Saz verbreitet. Die Geschichte Köroğlus ist wahrscheinlich die bekannteste türkische Volkserzählung. Köroğlu gilt als der türkische Robin Hood. Es existieren zahlreiche Varianten dieser Überlieferung. In der bekanntesten Version ist Köroğlu eine Person namens Ruşen Ali aus Bolu im 16. Jahrhundert. Eine Gebirgskette dort trägt Köroğlus Namen: die Köroğlu Dağları. Köroğlu darf jedoch nicht als tatsächlich historische Figur betrachtet werden. Der Name tauchte insbesondere im Zusammenhang zu den Celali-Aufständen auf. Die erste englische Übersetzung der aserbaidschanischen Variante des Epos wurde 1842 von Alexander Chodźko veröffentlicht. Die Figur des Köroğlu wurde beispielsweise von Yaşar Kemal in seinem Werk Üç Anadolu Efsanesi literarisch adaptiert. (de)
- The Epic of Koroghlu (Azerbaijani: Koroğlu dastanı, Turkish: Köroğlu destanı; Turkmen: Görogly dessany, Uzbek: Goʻr oʻgʻli dostoni) is a heroic legend prominent in the oral traditions of the Turkic peoples, mainly the Oghuz Turks. The legend typically describes a hero who seeks to avenge a wrong. It was often put to music and played at sporting events as an inspiration to the competing athletes. Koroghlu is the main hero of epic with the same name in Azerbaijani, Turkmen and Turkish as well as some other Turkic languages. The epic tells about the life and heroic deeds of Koroghlu as a hero of the people who struggled against unjust rulers. The epic combines the occasional romance with Robin Hood-like chivalry. Due to the migration in the Middle Ages of large groups of Oghuz Turks within Central Asia, South Caucasus and Asia Minor, and their subsequent assimilation with other ethnic groups, Epic of Koroghlu spread widely in these geographical regions leading to emergence of its Turkmen, Kazakh, Uzbek, Tajik, Azerbaijani, Turkish, Crimean Tatar, Georgian and Kurdish versions. The story has been told for many generations by the "bagshy" narrators of Turkmenistan, fighter Ashik bards of Azerbaijan and Turkey, and has been written down mostly in the 18th century. (en)
- L'épopée de Köroğlu (« le fils de l'aveugle ») est une légende importante dans les traditions orales des peuples turcs. Au Turkménistan, le héros est connu sous le nom de Görogly (« le fils du tombeau »). L'épopée commence alors que le seigneur féodal Hassan Khan aveugle son gérant d'écurie, Ali, pour une faute légère en lui arrachant les yeux. L'historicité de la personne de Koroghlou serait étayée par plusieurs preuves. La tradition poétique azerbaïdjanaise en fait un contemporain de Chah Abbas Ier. À la fin du XVIe siècle, l'un des chefs de la rébellion djelali, qui a éclaté en Azerbaïdjan, dans la zone frontalière entre la Perse et la Turquie, s'appelait Koroghlou ; selon Pertev Boratav, le sultan ottoman ordonna entre 1580 et 1582 d’attraper ce Koroghlou (Reuvchan de son nom). (fr)
- 괴로글리 서사시(투르크멘어: Görogly dessany 괴로글리 데사니, 튀르키예어: Köroğlu destanı 쾨로을루 데스타니[*], 아제르바이잔어: Koroğlu dastanı 코로을루 다스타니)는 오구즈 튀르크족 계통 민족들 사이에서 구전되는 영웅전설이다. 불의한 지배자들에게 항거하는 영웅 괴로글리의 삶과 영웅적 행적을 노래한다. 오구즈 튀르크족은 본래 중앙아시아에 살다가 중세에 남캅카스와 소아시아로 대이동을 했으며, 이 일대 지역의 튀르크멘인, 카자흐인, 우즈베크인, 타지크인, 아제르바이잔인, 튀르키예인, 크림 타타르인, 조지아인, 쿠르드인마다 판본이 존재한다. 투르크메니스탄 판본이 유네스코 세계무형유산으로 지정되었다. (ko)
- Köroğlu (Syn Ślepca) – anonimowy turecki epos prozą ze wstawkami wierszowanymi rozpowszechniony wśród plemion tureckich w Anatolii, na Kaukazie i Azji Środkowej. Epos o Köroğlu istnieje w wielu wariantach w wielu różnych językach tureckich. Początkowo przekazywany był droga ustną przez ludowych opowiadaczy, a spisany został ok. XVIII wieku. Powstał prawdopodobnie na początku XVII wieku. Przedstawia legendarne a niekiedy bajeczne przygody tytułowego , walczącego z okrutnymi władcami i ciemiężycielami w obronie biednych i uciśnionych. Epos opowiada o jego życiu i bohaterskich czynach. W 1936 roku azerski kompozytor Üzeyir Hacıbəyov (1885–1948) napisał operę pt.: „” z librettem opartym na historii Koroğlu, za którą w 1941 roku otrzymał Nagrodę Stalinowską. W 2015 roku epos – jako element kultury Turkmenistanu – został wpisany na listę niematerialnego dziedzictwa UNESCO. (pl)
- «Керогли», «Кероглу» — фольклорно-епічний пам'ятник, поширений у народів на Близькому Сході та у Середній Азії, названий за іменем свого головного персонажа — народного героя. Вчені-дослідники вважають, що сюжетно епос склався близько XVII століття. Версії «Керогли» дуже умовно можна розділити на 2 групи:
* західну — вірменська, грузинська, курдська, азербайджанська, турецька, кримськотатарська версії, що є висхідними до огузького (найближчий з сучасних — азербайджанського) епосу «Керогли»;
* східну — туркменський «Герогли», узбецький і казахський «Горогли», таджицький «Гуруглі» або «Гургула». У всіх «західних» версіях герой — народний месник і поет-імпровізатор, мета життя якого — відплатити тирану, який осліпив його батька (звідси ім'я героя «Син сліпого»). Ці версії складаються з окремих прозових оповідань про подвиги Керогли у поєднанні з віршованими вставками — епічними та ліричними піснями, авторство яких приписується самому героєві. Такий епос загалом носить напівісторичний-напівлегендарний характер, очевидно, зберігаючи сліди діяльності реальної історичної особи, яким подають Керогли низка документів XVI—XVII століть, що дійшли до наших днів (повідомлення вірменського історика Аракела Тавризього, архівні матеріали, які зберігаються в Національній бібліотеці Стамбула та ін.) У образі Керогли втілений народний ідеал героя, справедливого і чесного правителя. «Західні» версії епосу багаті на біографічні та побутові деталі, які свідчать про те, що епічні легенди ще не стали у повній мірі героїчним епосом. Так, головний персонаж — Керогли у багатьох цих версіях виступає «благородним розбійником». Турецька версія, поширена в Анатолії та на Балканах, узагалі має форму невеличкої повісті. Її герой — утікач, що бореться з місцевим феодалом Болубеєм, мстить за особисту образу. На противагу «західним» варіантам середньоазіатські версії Керогли склалися у повноцінний епос-дастан. Вони об'єднані спільними ознаками, багато в чому відмінними від західних. Герой у «східних» версіях народився від мертвої матері в могилі (звідси його ім'я Герогли «Син могили»). У цих епосах герой є справжнім епічним богатиром, справедливим монархом шляхетного походження. Він та його дружина (40 молодців) воюють з сусідніми феодалами, захищаючи батьківщину. У всіх цих версіях герой мешкає в казковій країні (Чамбел, Шамлибел), де панує дух рівності і братерства. Середньоазіатські версії всотали багато казково-фантастичних елементів. Узбецька і казахська версії в значній частині, а таджицька версія цілком і повністю написана у віршованій формі. Видання епосу і бібліографія досліджень:
* Кёр-оглу, восточный поэт-наездник, Тифлис, 1856
* Жирмунский В. М. и Зарифов Х. Т., Узбекский народный героический эпос, М., 1947
* Гороглы, Ашгабат, 1958
* Кёроглу. Азербайджанский народный эпос., Баку: Изд-во АН Азербайджанской ССР, 1959, 388 стор.
* Каррыев Б. А., Эпические сказания о Кёр-оглы у тюркоязычных народов, М., 1968
* Короглы Х., Новая версия «Кёроглу», в кн.: Теоретические проблемы восточных литератур, М., 1969
* Гер-оглы. Туркменский героический эпос («Эпос народов СССР»), М.: «Наука», 1983, 808 стор.
* Гуругли (Девять сказаний о подвигах Гуругли и Аваза - богатыря)., Дш.: «Ифрон», 1983, 160 стор.
* Родники в песках. Из туркменской народной поэзии., Ашхабад: «Магарыф», 1984, 176 стор.
* Гуругли. Таджикский народный эпос («Эпос народов СССР»), М.: «Наука», 1987, 701 стор.
* Каррыева А. Б. Поэтическая система эпоса «Героглы», Ашхабад: «Ылым», 1990, 122 стор. (uk)
- Кёр-оглы (также Кер-оглы, Кеор-оглы, Гер-оглы, Кёр-оглу и др.) — фольклорно-эпический памятник тюркских (огузских) народов, сложившийся к XVII веку, и получивший распространение на Ближнем Востоке, Кавказе и в Средней Азии, версии о котором условно можно разделить на две или три группы:
* Западную (армянская, грузинская, курдская, азербайджанская, турецкая версии, восходящие к азербайджанскому эпосу «Кёр-оглы»).
* Восточную (туркменский «Гёроглы», узбекский и казахский «Гор-оглы»).
* Таджикский эпос «Гур-угли» (или «Гур-гули»), относимый рядом исследователей к Восточной (Туркестанской) группе версий, содержит, однако же, воспоминания о борьбе с сектой кызылбашей на Кавказе. В переводе с тюркского «Кор-оглу» означает «Сын слепого». Гор-оглы также может переводиться как «сын, рождённый из могилы». Его мать, согласно восточной версии, была похоронена беременной, но ребёнок родился и выжил, поэтому его назвали Гор-оглу. По мнению А. Гафурова имя Кёроглы является поздней формой имени Гур-оглу (Могучий/Великий сын). (ru)
|
| rdfs:comment
|
- L'épopée de Köroğlu (« le fils de l'aveugle ») est une légende importante dans les traditions orales des peuples turcs. Au Turkménistan, le héros est connu sous le nom de Görogly (« le fils du tombeau »). L'épopée commence alors que le seigneur féodal Hassan Khan aveugle son gérant d'écurie, Ali, pour une faute légère en lui arrachant les yeux. L'historicité de la personne de Koroghlou serait étayée par plusieurs preuves. La tradition poétique azerbaïdjanaise en fait un contemporain de Chah Abbas Ier. À la fin du XVIe siècle, l'un des chefs de la rébellion djelali, qui a éclaté en Azerbaïdjan, dans la zone frontalière entre la Perse et la Turquie, s'appelait Koroghlou ; selon Pertev Boratav, le sultan ottoman ordonna entre 1580 et 1582 d’attraper ce Koroghlou (Reuvchan de son nom). (fr)
- 괴로글리 서사시(투르크멘어: Görogly dessany 괴로글리 데사니, 튀르키예어: Köroğlu destanı 쾨로을루 데스타니[*], 아제르바이잔어: Koroğlu dastanı 코로을루 다스타니)는 오구즈 튀르크족 계통 민족들 사이에서 구전되는 영웅전설이다. 불의한 지배자들에게 항거하는 영웅 괴로글리의 삶과 영웅적 행적을 노래한다. 오구즈 튀르크족은 본래 중앙아시아에 살다가 중세에 남캅카스와 소아시아로 대이동을 했으며, 이 일대 지역의 튀르크멘인, 카자흐인, 우즈베크인, 타지크인, 아제르바이잔인, 튀르키예인, 크림 타타르인, 조지아인, 쿠르드인마다 판본이 존재한다. 투르크메니스탄 판본이 유네스코 세계무형유산으로 지정되었다. (ko)
- Köroğlu ist eine Gestalt aus der mündlich tradierten türkischen Volksliteratur Anatoliens und angrenzender Länder. Köroğlu (wörtl. „Sohn des Blinden“) verkörpert die Figur des edlen Räubers. Er bekämpft die Tyrannen und verteilt das Geraubte unter den Armen. Die erste englische Übersetzung der aserbaidschanischen Variante des Epos wurde 1842 von Alexander Chodźko veröffentlicht. Die Figur des Köroğlu wurde beispielsweise von Yaşar Kemal in seinem Werk Üç Anadolu Efsanesi literarisch adaptiert. (de)
- The Epic of Koroghlu (Azerbaijani: Koroğlu dastanı, Turkish: Köroğlu destanı; Turkmen: Görogly dessany, Uzbek: Goʻr oʻgʻli dostoni) is a heroic legend prominent in the oral traditions of the Turkic peoples, mainly the Oghuz Turks. The legend typically describes a hero who seeks to avenge a wrong. It was often put to music and played at sporting events as an inspiration to the competing athletes. Koroghlu is the main hero of epic with the same name in Azerbaijani, Turkmen and Turkish as well as some other Turkic languages. The epic tells about the life and heroic deeds of Koroghlu as a hero of the people who struggled against unjust rulers. The epic combines the occasional romance with Robin Hood-like chivalry. (en)
- Köroğlu (Syn Ślepca) – anonimowy turecki epos prozą ze wstawkami wierszowanymi rozpowszechniony wśród plemion tureckich w Anatolii, na Kaukazie i Azji Środkowej. Epos o Köroğlu istnieje w wielu wariantach w wielu różnych językach tureckich. Początkowo przekazywany był droga ustną przez ludowych opowiadaczy, a spisany został ok. XVIII wieku. Powstał prawdopodobnie na początku XVII wieku. Przedstawia legendarne a niekiedy bajeczne przygody tytułowego , walczącego z okrutnymi władcami i ciemiężycielami w obronie biednych i uciśnionych. Epos opowiada o jego życiu i bohaterskich czynach. (pl)
- Кёр-оглы (также Кер-оглы, Кеор-оглы, Гер-оглы, Кёр-оглу и др.) — фольклорно-эпический памятник тюркских (огузских) народов, сложившийся к XVII веку, и получивший распространение на Ближнем Востоке, Кавказе и в Средней Азии, версии о котором условно можно разделить на две или три группы: (ru)
- «Керогли», «Кероглу» — фольклорно-епічний пам'ятник, поширений у народів на Близькому Сході та у Середній Азії, названий за іменем свого головного персонажа — народного героя. Вчені-дослідники вважають, що сюжетно епос склався близько XVII століття. Версії «Керогли» дуже умовно можна розділити на 2 групи:
* західну — вірменська, грузинська, курдська, азербайджанська, турецька, кримськотатарська версії, що є висхідними до огузького (найближчий з сучасних — азербайджанського) епосу «Керогли»;
* східну — туркменський «Герогли», узбецький і казахський «Горогли», таджицький «Гуруглі» або «Гургула». (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
