| dbo:abstract
|
- L'id al-ad·ha (àrab: عيد الأضحى, ʿīd al-aḍḥà, ‘festa del sacrifici’) o festa del sacrifici és una de les dues celebracions més importants del calendari islàmic. La celebració rep diversos noms, com al-id al-kabir (àrab: العيد الكبير, al-ʿīd al-kabīr, ‘festa gran’), qurban bajram (escrit diversament segons el país), eid dhoha (al Pakistan) o bisup tabaski (a l'Àfrica subsahariana); també se la coneix com a festa del xai, ja que és l'animal que se sol sacrificar més sovint. S'hi commemora el símbol de la submissió perfecta a la voluntat de Déu representat per l'episodi alcorànic (i bíblic) en què Abraham va estar a punt de sacrificar el seu fill per ordre divina abans que Déu li aturés el braç. Se celebra el desè dia del mes de dhu-l-hijja i coincideix amb la fi del hajj, el pelegrinatge preceptiu a la Meca, cinquè pilar de l'islam. Aquest dia, en tot el món islàmic, les famílies maten un animal de manera ritual (sovint un xai, tal com es diu que va fer el patriarca) en record de l'acte d'Abraham; a continuació s'organitza un gran àpat i els creients es retroben en família i entre amics i es fan regals als infants. És un dia de perdó i d'oblit de malentesos, així com d'ajuda als més necessitats, ja que, segons la tradició, la família només es pot quedar amb una tercera part de l'animal sacrificat i la resta s'ha de compartir. (ca)
- عيد الأضحى هو أحد العيدين عند المسلمين (والعيد الآخر هو عيد الفطر)، يوافق يوم 10 ذو الحجة بعد انتهاء وقفة يوم عرفة، الموقف الذي يقف فيه الحجاج المسلمون لتأدية أهم مناسك الحج، وينتهي يوم 13 ذو الحجة. يعدّ هذا العيد أيضاً ذكرى لقصة إبراهيم عليه السلام عندما رأى رؤيا أمره فيها الله بالتضحية بابنه إسماعيل، وبعد تصديقه وابنه للرؤيا، أمره الله بعدها بذبح أضحية بدلا عن ابنه، لذلك يقوم المسلمون بالتقرب إلى الله في هذا اليوم بالتضحية بأحد الأنعام (خروف، أو بقرة، أو جمل) وتوزيع لحم الأضحية على الأقارب والفقراء وأهل بيتهم، ومن هنا جاءت تسمية عيد الأضحى. مدته شرعاً أربعة أيام على عكس عيد الفطر الذي مدته يوم واحد ؛ فقد روى أبو داود والترمذي في سننه أن النَّبيُّ صلَّى اللهُ عليهِ وسلَّمَ قَدِمَ المدينةَ ولَهُمْ يومَانِ يلعبُونَ فيهِمَا «فقال رسول الله ﷺ: " قدْ أبدلَكم اللهُ تعالَى بِهِمَا خيرًا مِنْهُمَا يومَ الفطرِ ويومَ الأَضْحَى"»، وروى الترمذي في سننه «أن رسول الله ﷺ قال: "يومُ عرفةَ ويومُ النحرِ وأيامُ التشريقِ عيدنا أهلَ الإسلامِ، وهيّ أيامُ أكلٍ وشربٍ"»، فمن هذا الحديث نستنتج أن العيد يومان يوم للفطر ويوم للأضحى، لكن يلحق بالأضحى أيام التشريق الثلاثة، فيصبح مدته أربعة أيام، ولهذا فإن جمهور العلماء يمنعون صيام هذه الأيام تطوعا أو قضاء أو نذرا، ويرون بطلان الصوم لو وقع في هذه الأيام. (ar)
- Svátek oběti, Svátek obětování či Velký svátek (arabsky عيد الأضحى, Íd al-adhá, turecky Kurban Bayramı, persky عید قربان, Eid-e Gorbán), je náboženský svátek, který slaví muslimové a drúzové. Probíhá formou oběti coby připomínky na Ibrahímovu oběť berana Bohu. Při svátku se lidé modlí k Bohu a obětují různá zvířata, nejčastěji ovce nebo kozy. Íd al-adhá je jedním ze dvou oficiálních svátků islámu (druhým je svátek přerušení půstu, Íd al-fitr). Slaví se 10. dne měsíce dhú'l-hidždža islámského kalendáře. Tento den je obětním dnem i v Mekce, kde 10. dne vrcholí hadždž. (cs)
- Το Ιντ αλ-αντχά ή γνωστό και ως η γιορτή των θυσιών (Αραβικά: عيدالأضحى Ηντ Αλ-Αντχά), και στην Ελλάδα γνωστό ως Κουρμπάν μπαϊράμ, είναι ένα θρησκευτικό φεστιβάλ που γιορτάζεται από τους Μουσουλμάνους παγκοσμίως ως εορτασμός της προθυμίας του Αβραάμ να θυσιάσει το γιο του Ισμαήλ για τον Αλλάχ . Είναι ένα από δύο κύρια θρησκευτικά φεστιβάλ Μπαϊράμ τα οποία οι Μουσουλμάνοι γιορτάζουν. Όπως και το Ιντ αλ-φιτρ, το Κουρμπάν Μπαϊράμ αρχίζει επίσης μια σύντομη προσευχή που ακολουθείται από ένα (χούτμπα). Το Κουρμπάν Μπαϊράμ διαρκεί 3 ημέρες και αρχίζει τη 10η ημέρα του μήνα Ντουλ χιτζά (ذوالحجة) του σεληνιακού ισλαμικού ημερολογίου. Συμβαίνει να είναι περίπου 70 ημέρες μετά από το τέλος του μήνα με το Ραμαζάνι. Όπως και με τις άλλες γιορτές του Ισλάμ, επειδή το ισλαμικό ημερολόγιο είναι σεληνιακό, έχει διαφορετική ημερομηνία κάθε έτος. (el)
- La islama festo Eid ul-Adha (arabe: عيد الأضحى) okazas memore de la preskaŭ-ofero al Alaho de Iŝmaelo, fare de lia patro Abrahamo. (Malsame al la kristanoj, kiuj kredas, ke Abrahamo prenis sian duan filon Isaakon al la monto por oferi lin al la Dio, islamanoj kredas, ke estis la unua filo Iŝmaelo, kiun Abrahamo prenis al la monto.) Oni festas tiun ĉi eidon je la 10-a tago de la monato Dhu al-hiĝĝah (arabe: ذو الحجة ), post la jara pilgrimado -- la haĝo -- al Mekao en Sauda Arabio. Okazas tiu ĉi eido 70 tagojn post la fino de la fasta monato de Ramadano, je la fino de kiu oni festas la unuan eidon de la islama kalendaro, la Eid ul-Fitr. Dum tiu ĉi kvartaga eido, oni laŭdas la submeton de Abrahamo al la volo de Alaho. Kaj kiel simbolo de lia ofero de ŝafo (anstataŭ Iŝmaelo), oni oferas bestojn kiujn oni taksis halaal, t.e., indaj (aŭ permesitaj) oferi. Tial oni nomas tiun ĉi eidon, en Barato ekzemple, bakrid (la kapro-eido). Oni manĝas trionon de la viando; donacas trionon al la najbaroj kaj parencoj; kaj trionon oni donas al la malriĉuloj. Same kiel ĉe ĉiuj festoj, ankaŭ dum Eid ul-Adha, preĝoj estas faritaj kaj donacoj interŝanĝitaj. (eo)
- Eid al-Adha, Aid al-Adha o Fiesta del Sacrificio (en árabe, عيد الأضحى [ʿīd al-aḍḥā]), que podría traducirse como Celebración del Sacrificio, es la festividad mayor de los musulmanes. También llamada Aid al-Kebir (Fiesta Grande), esta festividad conmemora el pasaje recogido en el Corán, en el que se muestra la voluntad de Abraham (Ibrahim) de sacrificar a su hijo Ismael (en la Biblia es Isaac quien sería sacrificado) como un acto de obediencia a Dios, antes de que Dios interviniera para proporcionarle un cordero y que sacrificara a este animal en su lugar. En varios países del África musulmana, tales como Malí, Níger, Senegal o Benín, dan el nombre de Tabaski a esta fiesta, y en una parte de Amazighs en África del Norte la nombran Tafaska. En muchos lugares de habla hispana es conocida como Fiesta del Cordero o también como Fiesta del Borrego. Esta festividad, cuya fecha no es fija con respecto al calendario gregoriano o a las estaciones, tiene lugar el décimo día del mes de Du ul-Hiyya, lo que sucede 70 días después del Eid al-Fitr. Eid al-Adha es parte del Hach, la gran peregrinación a La Meca, que debe realizarse por lo menos una vez en la vida durante este mes. (es)
- Eid al-Adha (Arabic: عيد الأضحى, romanized: ʿĪd al-ʾAḍḥā, lit. 'Feast of the Sacrifice') is the second and the larger of the two main holidays celebrated in Islam (the other being Eid al-Fitr). It honours the willingness of Ibrahim (Abraham) to sacrifice his son Ismail (Ishmael) as an act of obedience to Allah's command. Before Ibrahim could sacrifice his son, however, Allah provided him with a lamb which he was supposed to kill in his son's place because of his willingness to sacrifice his own son in the name of God. In commemoration of this intervention, animals are ritually sacrificed. Part of their meat is consumed by the family which offers the animal, while the rest of the meat is distributed to the poor and the needy. Sweets and gifts are given, and extended family members are typically visited and welcomed. The day is also sometimes called the Greater Eid. In the Islamic lunar calendar, Eid al-Adha falls on the tenth day of Dhu al-Hijjah and lasts for four days. In the international (Gregorian) calendar, the dates vary from year to year, shifting approximately 11 days earlier each year. (en)
- Das Opferfest, auch Eid ul-Adha (arabisch عيد الأضحى, DMG ʿĪdu l-Aḍḥā) oder Eid-e Qurban (persisch عید قربان, DMG ʿEid-e qurbān) sowie Qurban(i), ist das höchste islamische Fest. Es wird zum Höhepunkt des Haddsch gefeiert, der Wallfahrt nach Mekka, beginnt jährlich am Zehnten des islamischen Monats Dhū l-Hiddscha und dauert vier Tage. Aufgrund des islamischen Mondkalenders kann das Opferfest zu jeder Jahreszeit stattfinden, es verschiebt sich im Sonnenkalender rückwärts um meist elf Tage pro Jahr. Zusammen mit dem ʿĪd al-fiṭr, dem Fest des Fastenbrechens zu Beginn des Monats Schauwāl, dem Folgemonat des Fastenmonats Ramadan, gehört es zu den bedeutendsten Festlichkeiten im islamischen Jahreskreis. (de)
- Eid al-Adha (arabieraz: عيد الأضحى, ʿīd al-ʾaḍḥā, ʕiːd ælˈʔɑdˤħæː ahoskatua; euskaraz: «Sakrifizioaren jaialdia») edo Eid Qurban (persieraz: عيد قربان), Abrahamek bere semea sakrifikatzeko nahia erakutsi zuela ospatzeko jaialdi musulmana da. Musulmanen jai nagusia da hau. (eu)
- L'Aïd al-Adha (en arabe : عيد الأضحى, ‘Īd al-Adḥá, signifiant « fête du sacrifice ») ou l'Aïd el-Kebir (en arabe : العيد الكبير, Al-‘Īd al-Kabīr, signifiant « la grande fête » par opposition avec l'Aïd el-Fitr appelé Aïd as-Seghir, ou « petite fête »), est la plus importante des fêtes musulmanes. Elle est appelée Tabaski dans les pays d'Afrique de l'Ouest et d'Afrique Centrale (Tchad, Cameroun) et appelée Ghorban en Iran et en Afghanistan. Elle a lieu le 10 du mois de dhou al-hijja, le dernier mois du calendrier musulman, après waqfat Arafa, ou station sur le mont Arafat et marque chaque année la fin du hajj. (fr)
- Is an fhéile Moslamach a tharlaíonn mar bhuaic an oilithreacht bhliantúil go Meice agus ag comóradh an íobairt Abrahám é Eid al-Adha. (Araibis: عيد الأضحى, rómhánaithe: ʿĪd al-ʾAḍḥā, go litriúil. 'Féile na híobartha') (ga)
- Iduladha (bahasa Arab: عيد الأضحى) adalah sebuah hari raya dalam agama Islam. Hari ini memperingati peristiwa kurban, yaitu ketika Nabi Ibrahim bersedia mengorbankan putranya Isma'il sebagai wujud kepatuhan terhadap Allah. Sebelum Ibrahim mengorbankan putranya, Allah menggantikan Ismail dengan domba. Untuk memperingati kejadian ini, hewan ternak disembelih sebagai kurban setiap tahun. Iduladha jatuh pada tanggal 10 bulan Zulhijah atau 70 hari setelah Idulfitri. Hari ini juga beserta hari-hari Tasyrik merupakan hari yang diharamkan untuk berpuasa bagi umat Islam. Pada hari Iduladha, umat Islam berkumpul pada pagi hari dan melakukan salat Id bersama-sama di tanah lapang atau di masjid. Setelah salat, penyembelihan hewan kurban dilaksanakan. Sepertiga daging hewan dikonsumsi oleh keluarga yang berkurban, sementara sisanya disedekahkan atau dibagikan kepada orang lain. Terkadang Iduladha disebut pula sebagai Idulkurban atau Lebaran Haji. (in)
- イード・アル＝アドハー（アラビア語: عيد الأضحى ʿīd al-ʾaḍḥā、Eid ul-Adha）は、イスラム教で定められた宗教的な祝日。イブラーヒーム（アブラハム）が進んで息子のイスマーイール（イシュマエル）をアッラーフへの犠牲として捧げようとした事を世界的に記念する日。ムスリムの巡礼月の10日に行われるイード（祝祭）である、イード・アル＝フィトルと同様に、イード・アル＝アドハーは短い説教をともなう祈祷（）から始まる。イード・アル=フィトルより長期間にわたるため、「大イード」などとも呼ばれる。また、日本では「犠牲祭」と意訳され、ロシアを筆頭とする（中央アジア地域も含む）旧ソ連構成国では「ウラザバイラム」と呼ばれている。 イード・アル＝アドハーはヒジュラ暦の12月10日から4日間にわたって行なわれる。この日は世界中のムスリムによるサウジアラビアのメッカへの毎年恒例の巡礼においてアラファト山を降りる日の翌日にあたり、すなわちハッジの最終日である。また、巡礼に参加しているムスリムはもちろん、巡礼に参加していないムスリムも経済的能力があれば動物を(羊の場合は1人分、ラクダおよび牛の場合は最大7人まで)贄として捧げ、この日を祝う。 (ja)
- 이드 알아드하(عيد الأضحى)는 이슬람교의 중요한 정규 축제 중 하나로, 이슬람력 12월 10일에 열리는 제물을 바치는 축제이다. 이슬람 이전에 메카 근교에 있는 에서 있었던 제물봉공(祭物奉供) 습관으로부터 나온 것이다. 이는 아브라함이 알라의 명으로 이스마엘을 제물로 바치려다 알라의 제지로 대신 염소를 바친 것에서 유래했다고 한다. 순례자뿐만 아니라 일반 신도들도 한 사람에 염소 한 마리씩(낙타는 일곱 사람이 한 마리)를 제물로 바치고, 그 고기의 3분의 1은 자기가 먹고 나머지는 다른 사람에게 주거나 가난한 사람에게 주는데, 이 물건들은 신의 것으로 간주하여 매매하지 못한다. 신도들은 깨끗한 옷을 입도록 되어 있다. (ko)
- Het Offerfeest of het Grote Feest (Arabisch: عيد الأضحى, Id al-Adha) is het tweede eid-feest in de islam. Het wordt gevierd ter nagedachtenis aan de profeet Ibrahim (Abraham), die bereid was zijn zoon te offeren voor God. De Koran noemt echter geen naam van de zoon bij de beschrijving van dit verhaal in Soera De in de Rangen Behorenden. De meeste moslims nemen aan dat het zou gaan om zijn zoon Ismaïl, terwijl in de Bijbel Isaak genoemd wordt als de zoon die geofferd moest worden. Toen Ibrahim zijn zoon ter ere van God met een mes wilde doden, sneed het mes niet. Daarop klonk de stem van God en die stuurde vervolgens de engel Djibriel (Gabriël) naar profeet Ibrahim die zei dat een ram de plaats van de zoon mocht innemen. Het Offerfeest is het grote feest terwijl het Suikerfeest (Eid-al-fitr of Eid al-Fitr) het kleine feest wordt genoemd. Op deze dag worden door moslims dieren die volgens dhabiha geslacht zijn gegeten. Het vlees wordt door hen gegeten en verdeeld onder armen, buren en familieleden. Doorgaans slacht men in België of Nederland een schaap of lam, waardoor het feest de bijnaam het Schapenfeest kreeg. Om een overschot aan vlees te voorkomen kunnen meerdere mensen samen een dier slachten. Voor sommige mensen is het gebruikelijk geworden om niet zelf een dier te (laten) slachten, maar om een geldsom over te maken naar een stichting die het vlees geeft aan mensen in arme landen die het echt nodig hebben. De geldsom die overgemaakt wordt, is gelijk aan de prijs van een offerdier in het betreffende land. Het feest valt op de 10e dag van de Hadj-maand (Dhoe al-Hidzjah), na voltooiing van de hadj. Dit is ongeveer 70 dagen na het einde van de ramadan. Zowel het Eid al-Fitr als het Offerfeest oftewel Eid al-Adha duren drie dagen. Op de eerste dag is er, net als met Eid al-Fitr, een extra gezamenlijk gebed, gevolgd door een khutbah van de imam van de moskee. Iedereen wordt verwacht zich netjes en zo mogelijk in nieuwe kleren te kleden. Het feest herinnert een moslim eraan dat hij bereid dient te zijn om indien mogelijk alles op te offeren voor God, zoals Ibrahim zijn zoon wilde opofferen. (nl)
- Nell'Islam, la ʿīd al-aḍḥā (in arabo: عيد الأضحى, "festa del sacrificio"), nota anche come ʿīd al-naḥr (in arabo: عيد ﺍﻟﻨﺤر, "festa dello sgozzamento") oppure ʿīd al-qurbān (in arabo: عيد ﺍﻟﻘﺮﺑﺎﻥ, "festa dell'offerta [a Dio]"), è la festa celebrata ogni anno nel mese lunare di Dhū l Ḥijja, in cui ha luogo il pellegrinaggio canonico, detto ḥajj. La festa, che può localmente essere ricordata anche con altre definizioni, ha luogo il 10 Dhū l Ḥijja o nei tre immediati giorni successivi (11-12-13 Dhū l-Ḥijja, detti "ayyām al-tashrīq"), in tutto il mondo islamico. In tali giorni una norma islamica vieta qualsiasi tipo di ascesi e di digiuno, essendo considerati questi i "giorni della letizia". La parola aḍḥā deriva dalla radice araba <Ḍ-Ḥ-Y>, che richiama il significato di "sacrificare", e si ricollega al ricordo delle prove che sarebbero state superate dal profeta Ibrāhīm e dalla sua famiglia, formata nel caso specifico da Hāgar e dal loro figlio Ismaele/Ismāʿīl. In Malaysia e Indonesia la festa è indicata come Hari Raya ('giorno di festa') o, più specificamente, Hari Raya Haji, mentre nell'Africa occidentale come Tabaski. Il sacrificio rituale che si pratica nel corso della festività ricorda il sacrificio sostitutivo effettuato con un montone da Abramo/Ibrāhīm, del tutto obbediente al disposto divino di sacrificare il figlio a Dio Ismaele/Ismāʿīl prima di venire fermato dall'angelo. È quindi per eccellenza la festa della fede e della totale e indiscussa sottomissione a Dio (islām). In teoria, nel giorno della ʿīd al-aḍḥā, i musulmani sacrificano come Abramo un animale - detti uḍḥiya (in arabo: أضحية) o qurbānī - che, secondo la sharīʿa, deve essere fisicamente integro e adulto e può essere soltanto un ovino, un caprino, un bovino o un camelide; negli ultimi due casi è possibile sacrificare un animale per conto di più persone, fino a sette. L'animale viene ucciso mediante sgozzamento, con la recisione della giugulare che permetta al sangue di defluire, visto che per la legislazione biblica e coranica il sangue è sacro ed è quindi proibito mangiarne. La cerimonia dello sgozzamento avviene il giorno 10 o nei tre giorni seguenti, nel periodo di tempo compreso fra la fine della preghiera del mattino e l'inizio della preghiera del pomeriggio. Viene sgozzato da un uomo, che deve essere in stato di purità legale, pronunciando un takbīr, ovvero la formula: «Nel nome di Dio! Dio è il più grande». La carne viene divisa preferibilmente in tre parti uguali, una delle quali va consumata subito tra i familiari, mentre la seconda va conservata e consumata in seguito e la terza viene destinata ai poveri della comunità, che non hanno i mezzi economici per acquistarne. Nel caso concreto tuttavia, visto l'enorme numero di pellegrini (contingentato dalle autorità saudite a 2 milioni ogni anno) e l'impossibilità pratica di dar corso a una vera e propria mattanza di dimensioni straordinarie nelle zone del hajj, il pellegrino sottoscrive per lo più preventivamente la spesa necessaria per l'acquisto della vittima sacrificale, che, in caso di minori disponibilità finanziarie, può essere un animale di minor valore economico e di taglia più piccola di un montone. Esso sarà macellato ritualmente in appositi stabilimenti da personale specializzato e stipendiato, in grado di lavorare la carne edibile e di conservarla, al fine di inoltrarle poi in quei paesi (islamici) che abbiano sofferto di carestie o di danni bellici o che versino comunque in precarie condizioni economiche. Per quanti non partecipino al rito del hajj, l'ʿīd al-aḍḥā inizia con una breve preghiera nella moschea, preceduta da un corale takbīr e seguita da un sermone (khuṭba). A tale insieme di cerimonie partecipano uomini e donne e spesso i bambini (che non avrebbero alcun obbligo a celebrare tale festa, essendone esonerati, perché non ancora puberi) che, per l'occasione altamente festiva, usano indossare i loro migliori abiti. (it)
- Id al-adha (arabiska: عيد الأضحى ʿīd al-aḍḥā, turkiska: Kurban Bayramı; albanska: Kurban Bajrami; malajiska: Hari Raya Korban; persiska: عید قربان `īd-e qorbān, urdu: بقر عید baqr `īd) eller eid al-adha, också kallad för offerhögtiden, stora id eller bakr-id, är en av de två islamska högtidsfester som firas av muslimer över hela världen och som baserar sig på Koranen. Muslimer och druser firar den till minne av Ibrahims (Abrahams) villighet att offra sin son enligt Guds order (se Koranen och Gamla Testamentet). Liksom id al-fitr börjar id al-adha med en kort bön följd av en predikan (khutba). Id al-adha firas årligen och infaller på den 10:de dagen i månaden dhu-l-hijja (ذو الحجة) enligt den islamska månkalendern och ungefär 70 dagar efter slutet av månaden ramadan. Festligheterna pågår i två eller tre dagar beroende på land. Id al-adha infaller dagen efter pilgrimerna är klara med hajj, den årliga vallfärden till Mecka i Saudiarabien av muslimer från hela världen. Under högtiden offras ett djur som slaktas och vars kött skänks till de fattiga. Id al-adha föregås årligen av Arafadagen (arabiska: يوم عرفة) som infaller dagen före id al-adha, på den 9:de dagen i månaden dhu-l-hijja. Det är en dag som skall ägnas åt bön och fasta. (sv)
- Курба́н-байра́м или ’Ид аль-адха (араб. عيد الأضحى, ‘Īd ’al-’Aḍḥā — пра́здник жертвоприноше́ния) — исламский праздник окончания хаджа, отмечаемый через 70 дней после праздника Ураза-байрам, в 10-й день месяца Зуль-хиджа в память жертвоприношения Ибрахима, считающегося у мусульман пророком. Точная дата празднования по григорианскому календарю может разниться в разных странах. (ru)
- Id al-Adha (Kurban Bajram „Święto Ofiarowania”; arab. عيد الاضحى ‘Īd al-’Aḍḥā, pers. عید قربان Ejd-e Ghorbān, tur. Kurban Bayramı) – najważniejsze święto muzułmańskie, rozpoczynające się 10. dnia miesiąca zu al-hidżdża i trwające 3–4 dni. Jego początek wypada w trzeci lub czwarty dzień pielgrzymki do Mekki, ale obchodzone jest przez cały świat muzułmański, nie tylko przez pielgrzymów. (pl)
- Ід аль-а́дха, ід аль-кабі́р, ід аль курба́н (араб. عيد الأضحى), курбан-байра́м (тюрк.) — свято жертвопринесення, одне з двох головних свят мусульман (друге — ід аль-фітр). Свято починається після 70 днів закінчення посту урази (10-го числа місяця Зуль-хіджжа, що є 12-м місяцем мусульманського місячного календаря), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та триває три-чотири дні. У ці дні в долині Міна біля Мекки паломники приносять в жертву тварин (курбан) у пам'ять про те, як за біблійним переказом пророк Авраам (у мусульман Ібрагім), хотів принести в жертву Богу свого сина Ісаака (у мусульман Ісмаїла). Але Бог послав архангела Гавриїла (Джабраїла) з баранцем і врятував Авраамові сина. Те саме роблять віряни всього мусульманського світу. До ритуалу свята входить особлива молитва, під час якої кожен мусульманин зобов'язаний зарізати вівцю, корову чи верблюда, до того кров тварини обов'язково повинна збризнути землю, а не камінь чи асфальт, що є також даниною родючості землі. На підтвердження цього обов'язку мусульманам наводять аяти Корану (3, 86): Під час Курбан-Байраму узвичаєно відвідувати могили предків, робити візити до друзів, подарунки. Організовують святкову трапезу. (uk)
- 古尔邦节（意译为宰牲节，新馬汶稱哈芝節，馬來語：Hari Raya Haji，阿拉伯语：عيد الأضحى，拉丁化：ʿĪd al-ʾAḍḥā，波斯語：عید قربان，哈萨克语：құрбан айт قۇربان ايت，維吾爾文：قۇربان ھېيىت），又称“大节”，是伊斯兰教的重要节日。在伊斯兰历每年的12月10日，麦加朝圣过后。 该节日是为了纪念先知易卜拉欣（基督教翻译为亚伯拉罕）忠实执行真主阿拉的命令，打算献祭自己的儿子易司馬儀（基督教翻译成以實瑪利），在安拉的寬免下，又用羊羔代替的这一事件。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Svátek oběti, Svátek obětování či Velký svátek (arabsky عيد الأضحى, Íd al-adhá, turecky Kurban Bayramı, persky عید قربان, Eid-e Gorbán), je náboženský svátek, který slaví muslimové a drúzové. Probíhá formou oběti coby připomínky na Ibrahímovu oběť berana Bohu. Při svátku se lidé modlí k Bohu a obětují různá zvířata, nejčastěji ovce nebo kozy. Íd al-adhá je jedním ze dvou oficiálních svátků islámu (druhým je svátek přerušení půstu, Íd al-fitr). Slaví se 10. dne měsíce dhú'l-hidždža islámského kalendáře. Tento den je obětním dnem i v Mekce, kde 10. dne vrcholí hadždž. (cs)
- Eid al-Adha (arabieraz: عيد الأضحى, ʿīd al-ʾaḍḥā, ʕiːd ælˈʔɑdˤħæː ahoskatua; euskaraz: «Sakrifizioaren jaialdia») edo Eid Qurban (persieraz: عيد قربان), Abrahamek bere semea sakrifikatzeko nahia erakutsi zuela ospatzeko jaialdi musulmana da. Musulmanen jai nagusia da hau. (eu)
- L'Aïd al-Adha (en arabe : عيد الأضحى, ‘Īd al-Adḥá, signifiant « fête du sacrifice ») ou l'Aïd el-Kebir (en arabe : العيد الكبير, Al-‘Īd al-Kabīr, signifiant « la grande fête » par opposition avec l'Aïd el-Fitr appelé Aïd as-Seghir, ou « petite fête »), est la plus importante des fêtes musulmanes. Elle est appelée Tabaski dans les pays d'Afrique de l'Ouest et d'Afrique Centrale (Tchad, Cameroun) et appelée Ghorban en Iran et en Afghanistan. Elle a lieu le 10 du mois de dhou al-hijja, le dernier mois du calendrier musulman, après waqfat Arafa, ou station sur le mont Arafat et marque chaque année la fin du hajj. (fr)
- Is an fhéile Moslamach a tharlaíonn mar bhuaic an oilithreacht bhliantúil go Meice agus ag comóradh an íobairt Abrahám é Eid al-Adha. (Araibis: عيد الأضحى, rómhánaithe: ʿĪd al-ʾAḍḥā, go litriúil. 'Féile na híobartha') (ga)
- イード・アル＝アドハー（アラビア語: عيد الأضحى ʿīd al-ʾaḍḥā、Eid ul-Adha）は、イスラム教で定められた宗教的な祝日。イブラーヒーム（アブラハム）が進んで息子のイスマーイール（イシュマエル）をアッラーフへの犠牲として捧げようとした事を世界的に記念する日。ムスリムの巡礼月の10日に行われるイード（祝祭）である、イード・アル＝フィトルと同様に、イード・アル＝アドハーは短い説教をともなう祈祷（）から始まる。イード・アル=フィトルより長期間にわたるため、「大イード」などとも呼ばれる。また、日本では「犠牲祭」と意訳され、ロシアを筆頭とする（中央アジア地域も含む）旧ソ連構成国では「ウラザバイラム」と呼ばれている。 イード・アル＝アドハーはヒジュラ暦の12月10日から4日間にわたって行なわれる。この日は世界中のムスリムによるサウジアラビアのメッカへの毎年恒例の巡礼においてアラファト山を降りる日の翌日にあたり、すなわちハッジの最終日である。また、巡礼に参加しているムスリムはもちろん、巡礼に参加していないムスリムも経済的能力があれば動物を(羊の場合は1人分、ラクダおよび牛の場合は最大7人まで)贄として捧げ、この日を祝う。 (ja)
- 이드 알아드하(عيد الأضحى)는 이슬람교의 중요한 정규 축제 중 하나로, 이슬람력 12월 10일에 열리는 제물을 바치는 축제이다. 이슬람 이전에 메카 근교에 있는 에서 있었던 제물봉공(祭物奉供) 습관으로부터 나온 것이다. 이는 아브라함이 알라의 명으로 이스마엘을 제물로 바치려다 알라의 제지로 대신 염소를 바친 것에서 유래했다고 한다. 순례자뿐만 아니라 일반 신도들도 한 사람에 염소 한 마리씩(낙타는 일곱 사람이 한 마리)를 제물로 바치고, 그 고기의 3분의 1은 자기가 먹고 나머지는 다른 사람에게 주거나 가난한 사람에게 주는데, 이 물건들은 신의 것으로 간주하여 매매하지 못한다. 신도들은 깨끗한 옷을 입도록 되어 있다. (ko)
- Курба́н-байра́м или ’Ид аль-адха (араб. عيد الأضحى, ‘Īd ’al-’Aḍḥā — пра́здник жертвоприноше́ния) — исламский праздник окончания хаджа, отмечаемый через 70 дней после праздника Ураза-байрам, в 10-й день месяца Зуль-хиджа в память жертвоприношения Ибрахима, считающегося у мусульман пророком. Точная дата празднования по григорианскому календарю может разниться в разных странах. (ru)
- Id al-Adha (Kurban Bajram „Święto Ofiarowania”; arab. عيد الاضحى ‘Īd al-’Aḍḥā, pers. عید قربان Ejd-e Ghorbān, tur. Kurban Bayramı) – najważniejsze święto muzułmańskie, rozpoczynające się 10. dnia miesiąca zu al-hidżdża i trwające 3–4 dni. Jego początek wypada w trzeci lub czwarty dzień pielgrzymki do Mekki, ale obchodzone jest przez cały świat muzułmański, nie tylko przez pielgrzymów. (pl)
- 古尔邦节（意译为宰牲节，新馬汶稱哈芝節，馬來語：Hari Raya Haji，阿拉伯语：عيد الأضحى，拉丁化：ʿĪd al-ʾAḍḥā，波斯語：عید قربان，哈萨克语：құрбан айт قۇربان ايت，維吾爾文：قۇربان ھېيىت），又称“大节”，是伊斯兰教的重要节日。在伊斯兰历每年的12月10日，麦加朝圣过后。 该节日是为了纪念先知易卜拉欣（基督教翻译为亚伯拉罕）忠实执行真主阿拉的命令，打算献祭自己的儿子易司馬儀（基督教翻译成以實瑪利），在安拉的寬免下，又用羊羔代替的这一事件。 (zh)
- عيد الأضحى هو أحد العيدين عند المسلمين (والعيد الآخر هو عيد الفطر)، يوافق يوم 10 ذو الحجة بعد انتهاء وقفة يوم عرفة، الموقف الذي يقف فيه الحجاج المسلمون لتأدية أهم مناسك الحج، وينتهي يوم 13 ذو الحجة. يعدّ هذا العيد أيضاً ذكرى لقصة إبراهيم عليه السلام عندما رأى رؤيا أمره فيها الله بالتضحية بابنه إسماعيل، وبعد تصديقه وابنه للرؤيا، أمره الله بعدها بذبح أضحية بدلا عن ابنه، لذلك يقوم المسلمون بالتقرب إلى الله في هذا اليوم بالتضحية بأحد الأنعام (خروف، أو بقرة، أو جمل) وتوزيع لحم الأضحية على الأقارب والفقراء وأهل بيتهم، ومن هنا جاءت تسمية عيد الأضحى. (ar)
- L'id al-ad·ha (àrab: عيد الأضحى, ʿīd al-aḍḥà, ‘festa del sacrifici’) o festa del sacrifici és una de les dues celebracions més importants del calendari islàmic. La celebració rep diversos noms, com al-id al-kabir (àrab: العيد الكبير, al-ʿīd al-kabīr, ‘festa gran’), qurban bajram (escrit diversament segons el país), eid dhoha (al Pakistan) o bisup tabaski (a l'Àfrica subsahariana); també se la coneix com a festa del xai, ja que és l'animal que se sol sacrificar més sovint. (ca)
- Το Ιντ αλ-αντχά ή γνωστό και ως η γιορτή των θυσιών (Αραβικά: عيدالأضحى Ηντ Αλ-Αντχά), και στην Ελλάδα γνωστό ως Κουρμπάν μπαϊράμ, είναι ένα θρησκευτικό φεστιβάλ που γιορτάζεται από τους Μουσουλμάνους παγκοσμίως ως εορτασμός της προθυμίας του Αβραάμ να θυσιάσει το γιο του Ισμαήλ για τον Αλλάχ . Είναι ένα από δύο κύρια θρησκευτικά φεστιβάλ Μπαϊράμ τα οποία οι Μουσουλμάνοι γιορτάζουν. Όπως και το Ιντ αλ-φιτρ, το Κουρμπάν Μπαϊράμ αρχίζει επίσης μια σύντομη προσευχή που ακολουθείται από ένα (χούτμπα). Το Κουρμπάν Μπαϊράμ διαρκεί 3 ημέρες και αρχίζει τη 10η ημέρα του μήνα Ντουλ χιτζά (ذوالحجة) του σεληνιακού ισλαμικού ημερολογίου. Συμβαίνει να είναι περίπου 70 ημέρες μετά από το τέλος του μήνα με το Ραμαζάνι. Όπως και με τις άλλες γιορτές του Ισλάμ, επειδή το ισλαμικό ημερολόγιο είναι σεληνιακ (el)
- La islama festo Eid ul-Adha (arabe: عيد الأضحى) okazas memore de la preskaŭ-ofero al Alaho de Iŝmaelo, fare de lia patro Abrahamo. (Malsame al la kristanoj, kiuj kredas, ke Abrahamo prenis sian duan filon Isaakon al la monto por oferi lin al la Dio, islamanoj kredas, ke estis la unua filo Iŝmaelo, kiun Abrahamo prenis al la monto.) Oni festas tiun ĉi eidon je la 10-a tago de la monato Dhu al-hiĝĝah (arabe: ذو الحجة ), post la jara pilgrimado -- la haĝo -- al Mekao en Sauda Arabio. Okazas tiu ĉi eido 70 tagojn post la fino de la fasta monato de Ramadano, je la fino de kiu oni festas la unuan eidon de la islama kalendaro, la Eid ul-Fitr. (eo)
- Das Opferfest, auch Eid ul-Adha (arabisch عيد الأضحى, DMG ʿĪdu l-Aḍḥā) oder Eid-e Qurban (persisch عید قربان, DMG ʿEid-e qurbān) sowie Qurban(i), ist das höchste islamische Fest. Es wird zum Höhepunkt des Haddsch gefeiert, der Wallfahrt nach Mekka, beginnt jährlich am Zehnten des islamischen Monats Dhū l-Hiddscha und dauert vier Tage. Aufgrund des islamischen Mondkalenders kann das Opferfest zu jeder Jahreszeit stattfinden, es verschiebt sich im Sonnenkalender rückwärts um meist elf Tage pro Jahr. (de)
- Eid al-Adha (Arabic: عيد الأضحى, romanized: ʿĪd al-ʾAḍḥā, lit. 'Feast of the Sacrifice') is the second and the larger of the two main holidays celebrated in Islam (the other being Eid al-Fitr). It honours the willingness of Ibrahim (Abraham) to sacrifice his son Ismail (Ishmael) as an act of obedience to Allah's command. Before Ibrahim could sacrifice his son, however, Allah provided him with a lamb which he was supposed to kill in his son's place because of his willingness to sacrifice his own son in the name of God. In commemoration of this intervention, animals are ritually sacrificed. Part of their meat is consumed by the family which offers the animal, while the rest of the meat is distributed to the poor and the needy. Sweets and gifts are given, and extended family members are typic (en)
- Eid al-Adha, Aid al-Adha o Fiesta del Sacrificio (en árabe, عيد الأضحى [ʿīd al-aḍḥā]), que podría traducirse como Celebración del Sacrificio, es la festividad mayor de los musulmanes. También llamada Aid al-Kebir (Fiesta Grande), esta festividad conmemora el pasaje recogido en el Corán, en el que se muestra la voluntad de Abraham (Ibrahim) de sacrificar a su hijo Ismael (en la Biblia es Isaac quien sería sacrificado) como un acto de obediencia a Dios, antes de que Dios interviniera para proporcionarle un cordero y que sacrificara a este animal en su lugar. (es)
- Iduladha (bahasa Arab: عيد الأضحى) adalah sebuah hari raya dalam agama Islam. Hari ini memperingati peristiwa kurban, yaitu ketika Nabi Ibrahim bersedia mengorbankan putranya Isma'il sebagai wujud kepatuhan terhadap Allah. Sebelum Ibrahim mengorbankan putranya, Allah menggantikan Ismail dengan domba. Untuk memperingati kejadian ini, hewan ternak disembelih sebagai kurban setiap tahun. (in)
- Nell'Islam, la ʿīd al-aḍḥā (in arabo: عيد الأضحى, "festa del sacrificio"), nota anche come ʿīd al-naḥr (in arabo: عيد ﺍﻟﻨﺤر, "festa dello sgozzamento") oppure ʿīd al-qurbān (in arabo: عيد ﺍﻟﻘﺮﺑﺎﻥ, "festa dell'offerta [a Dio]"), è la festa celebrata ogni anno nel mese lunare di Dhū l Ḥijja, in cui ha luogo il pellegrinaggio canonico, detto ḥajj. In Malaysia e Indonesia la festa è indicata come Hari Raya ('giorno di festa') o, più specificamente, Hari Raya Haji, mentre nell'Africa occidentale come Tabaski. (it)
- Het Offerfeest of het Grote Feest (Arabisch: عيد الأضحى, Id al-Adha) is het tweede eid-feest in de islam. Het wordt gevierd ter nagedachtenis aan de profeet Ibrahim (Abraham), die bereid was zijn zoon te offeren voor God. De Koran noemt echter geen naam van de zoon bij de beschrijving van dit verhaal in Soera De in de Rangen Behorenden. De meeste moslims nemen aan dat het zou gaan om zijn zoon Ismaïl, terwijl in de Bijbel Isaak genoemd wordt als de zoon die geofferd moest worden. Toen Ibrahim zijn zoon ter ere van God met een mes wilde doden, sneed het mes niet. Daarop klonk de stem van God en die stuurde vervolgens de engel Djibriel (Gabriël) naar profeet Ibrahim die zei dat een ram de plaats van de zoon mocht innemen. (nl)
- Id al-adha (arabiska: عيد الأضحى ʿīd al-aḍḥā, turkiska: Kurban Bayramı; albanska: Kurban Bajrami; malajiska: Hari Raya Korban; persiska: عید قربان `īd-e qorbān, urdu: بقر عید baqr `īd) eller eid al-adha, också kallad för offerhögtiden, stora id eller bakr-id, är en av de två islamska högtidsfester som firas av muslimer över hela världen och som baserar sig på Koranen. Muslimer och druser firar den till minne av Ibrahims (Abrahams) villighet att offra sin son enligt Guds order (se Koranen och Gamla Testamentet). Liksom id al-fitr börjar id al-adha med en kort bön följd av en predikan (khutba). (sv)
- Ід аль-а́дха, ід аль-кабі́р, ід аль курба́н (араб. عيد الأضحى), курбан-байра́м (тюрк.) — свято жертвопринесення, одне з двох головних свят мусульман (друге — ід аль-фітр). Свято починається після 70 днів закінчення посту урази (10-го числа місяця Зуль-хіджжа, що є 12-м місяцем мусульманського місячного календаря), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та триває три-чотири дні. На підтвердження цього обов'язку мусульманам наводять аяти Корану (3, 86): Під час Курбан-Байраму узвичаєно відвідувати могили предків, робити візити до друзів, подарунки. Організовують святкову трапезу. (uk)
|
