| dbo:abstract
|
- تخفيف الضغط (أو تخفيف الانضغاط ) في مجال الغوص هو إجراء عملية تخفيض تدريجية للضغط المحيط بالغواص عند الرغبة في الصعود من الأعماق إلى سطح البحر. تهدف هذه العملية إلى تجنب حدوث مرض تخفيف الضغط، والذي يحدث عند الصعود السريع المفاجئ من أعماق كبيرة إلى السطح بسبب الانفلات السريع للغازات الخاملة المنحلة في الدم (خاصة النتروجين). تتم العملية على شكل عدة وقفات على أعماق متناقصة، وذلك وفق جداول مخصصة، تسمى Decompression table، تعطي العلاقة بين العمق والزمن ونقصان الضغط عند الغوص؛ أو باستخدام حاسب آلي (كمبيوتر) خاص بالغوص Dive computer. تتعلق الفترة الزمنية المخصصة لتخفيف الضغط بالعمق وبزمن الغوص. (ar)
- Als Dekompression bezeichnet man beim Tauchen die kontrollierte Verminderung des Drucks zur Verhinderung der Dekompressionskrankheit. Die Dekompression wird anhand empirischer Tabellen (Dekompressionstabellen) oder mit Hilfe von Tauchcomputern durchgeführt, die auf einem Dekompressionsmodell basieren. Dabei legen Tauchzeit, Tauchtiefe und weitere Faktoren die Anreicherung von Inertgas (hauptsächlich Stickstoff) im Körper und somit die benötigte fest. Die Dekompression geschieht in der Regel in Stufen abnehmender Tiefe und verschiedener Dauer. (de)
- The decompression of a diver is the reduction in ambient pressure experienced during ascent from depth. It is also the process of elimination of dissolved inert gases from the diver's body, which occurs during the ascent, largely during pauses in the ascent known as decompression stops, and after surfacing, until the gas concentrations reach equilibrium. Divers breathing gas at ambient pressure need to ascend at a rate determined by their exposure to pressure and the breathing gas in use. A diver who only breathes gas at atmospheric pressure when free-diving or snorkelling will not usually need to decompress, Divers using an atmospheric diving suit do not need to decompress as they are never exposed to high ambient pressure. When a diver descends in the water, the hydrostatic pressure, and therefore the ambient pressure, rises. Because breathing gas is supplied at ambient pressure, some of this gas dissolves into the diver's blood and is transferred by the blood to other tissues. Inert gas such as nitrogen or helium continues to be taken up until the gas dissolved in the diver is in a state of equilibrium with the breathing gas in the diver's lungs, at which point the diver is saturated for that depth and breathing mixture, or the depth, and therefore the pressure, is changed, or the partial pressures of the gases are changed by modifying the breathing gas mixture. During ascent, the ambient pressure is reduced, and at some stage the inert gases dissolved in any given tissue will be at a higher concentration than the equilibrium state and start to diffuse out again. If the pressure reduction is sufficient, excess gas may form bubbles, which may lead to decompression sickness, a possibly debilitating or life-threatening condition. It is essential that divers manage their decompression to avoid excessive bubble formation and decompression sickness. A mismanaged decompression usually results from reducing the ambient pressure too quickly for the amount of gas in solution to be eliminated safely. These bubbles may block arterial blood supply to tissues or directly cause tissue damage. If the decompression is effective, the asymptomatic venous microbubbles present after most dives are eliminated from the diver's body in the alveolar capillary beds of the lungs. If they are not given enough time, or more bubbles are created than can be eliminated safely, the bubbles grow in size and number causing the symptoms and injuries of decompression sickness. The immediate goal of controlled decompression is to avoid development of symptoms of bubble formation in the tissues of the diver, and the long-term goal is to avoid complications due to sub-clinical decompression injury. The mechanisms of bubble formation and the damage bubbles cause has been the subject of medical research for a considerable time and several hypotheses have been advanced and tested. Tables and algorithms for predicting the outcome of decompression schedules for specified hyperbaric exposures have been proposed, tested and used, and in many cases, superseded. Although constantly refined and generally considered acceptably reliable, the actual outcome for any individual diver remains slightly unpredictable. Although decompression retains some risk, this is now generally considered acceptable for dives within the well tested range of normal recreational and professional diving. Nevertheless, currently popular decompression procedures advise a 'safety stop' additional to any stops required by the algorithm, usually of about three to five minutes at 3 to 6 metres (10 to 20 ft), particularly 1 on an otherwise continuous no-stop ascent. Decompression may be continuous or staged. A staged decompression ascent is interrupted by decompression stops at calculated depth intervals, but the entire ascent is actually part of the decompression and the ascent rate is critical to harmless elimination of inert gas. A no-decompression dive, or more accurately, a dive with no-stop decompression, relies on limiting the ascent rate for avoidance of excessive bubble formation in the fastest tissues. The elapsed time at surface pressure immediately after a dive is also an important part of decompression and can be thought of as the last decompression stop of a dive. It can take up to 24 hours for the body to return to its normal atmospheric levels of inert gas saturation after a dive. When time is spent on the surface between dives this is known as the "surface interval" and is considered when calculating decompression requirements for the subsequent dive. Efficient decompression requires the diver to ascend fast enough to establish as high a decompression gradient, in as many tissues, as safely possible, without provoking the development of symptomatic bubbles. This is facilitated by the highest acceptably safe oxygen partial pressure in the breathing gas, and avoiding gas changes that could cause counterdiffusion bubble formation or growth. The development of schedules that are both safe and efficient has been complicated by the large number of variables and uncertainties, including personal variation in response under varying environmental conditions and workload. (en)
- En plongée sous-marine, un palier de décompression est le temps que l'on passe à une profondeur donnée afin de réduire le taux d'azote ou d'hélium restant dans les tissus humains (sang notamment). Il entre dans le cadre des procédures de décompression en prévention des accidents de décompression (ADD). Sa profondeur et son temps sont donnés par les tables de décompression ou un ordinateur de plongée. La profondeur à laquelle il est effectué et son temps varient en fonction de la profondeur atteinte et du temps passé sous l'eau (dont dépendent la saturation du sang en gaz). Il est fréquent d'effectuer le ou les paliers sur la ligne de remontée, généralement le mouillage d'un navire, ils peuvent cependant se faire en pleine eau (à la dérive) ou en remontant collé au fond (cas des plongées depuis le bord). Il est d'usage, notamment en France, d'éviter de plonger avec des paliers dans le cadre de la plongée loisir, et en tout état de cause, en fin de plongée, d'effectuer un palier de principe de trois minutes à cinq mètres sous la surface. Ce palier se justifiait anciennement pour corriger des remontées trop rapides (avant l'avènement des profondimètres électroniques, l'estimation de la vitesse était imprécise). Néanmoins, lors de plongées profondes (épaves, grottes, ou tentatives de records), des paliers profonds et longs sont nécessaires. Ils sont alors souvent effectués avec des gaz (trimix, Nitrox, Oxygène pur) dont les proportions ont été calculées au préalable afin d'être le plus efficaces possible pour une plage de profondeur. (fr)
- Una tappa di decompressione (detta anche pausa, fermata di decompressione o tappa di desaturazione) è il periodo di tempo che un subacqueo deve spendere ad una profondità costante alla fine di un'immersione subacquea per eliminare in sicurezza i dal corpo col fine di evitare problemi quali, ad esempio, malattia da decompressione. La pratica delle tappe di decompressione è chiamata decompressione a stadi o decompressione a tappe. Le leggi della Fisica che regolamentano questa particolare attività sono la legge di Henry, relativa alla solubilità dei gas nei liquidi sotto pressione, e la legge di Dalton, che enuncia il meccanismo delle pressioni parziali dei gas; in base a queste leggi è possibile comprendere il meccanismo dell'assorbimento di gas, e relativa desaturazione, nell'organismo del subacqueo in immersione ed in riemersione. (it)
- In de duiksport en bij het beroepsduiken wordt van decompressie gesproken bij het stijgen uit diep water naar de oppervlakte. De duiker gaat dan van een omgeving met hogere druk naar een omgeving met lagere druk. Decompressie betekent letterlijk "ontdrukken". De decompressie dient langzaam te gebeuren door middel van decompressiestops om de tijdens de duik in het lichaam opgenomen gassen de kans te geven geleidelijk uit het lichaam te verdwijnen. Doet men dat niet, dan loopt men risico op decompressieziekte. (nl)
- 감압(Decompression)이란 잠수에 있어서 다이버가 상승을 시도할 때에 느낄 수 있는 주변의 압력이 감소하는 현상을 말한다. 또는 다이버가 상승할 때, 혹은 상승 중 감압을 위해 일시적으로 정지했을 때 다이버의 몸에 용해된 불활성 가스를 제거하는 과정을 뜻한다. 또한 해수면으로 부상한 후에는 다른 다이빙을 시작하거나 혹은 가스 농도가 평행에 도달할 때까지 실시한다. (ko)
- Декомпре́ссия — это набор процедур, призванных обеспечить подъём аквалангиста или водолаза с глубины без риска для здоровья. Декомпрессия заключается в остановках на определённых глубинах на определённое время, на протяжении которого азот, гелий или другие газы, накопленные в тканях тела, естественным путём выходят через лёгкие. Количество, глубина и время остановок рассчитываются по декомпрессионным таблицам или с использованием специализированного компьютера (декомпрессиометра). Подъём на поверхность без соблюдения декомпрессионных остановок может привести к декомпрессионной (кессонной) болезни. (ru)
- Dekompresja – zmiana ciśnienia z wysokiego na niskie w trakcie którego następuje proces usuwania gazów (głównie azotu) nagromadzonych w organizmie nurka podczas oddychania w warunkach podwyższonego ciśnienia. Gazem najczęściej używanym do oddychania pod wodą jest powietrze - mieszanka tlenu i azotu. Wraz ze wzrostem głębokości na jakiej znajduje się nurek, gaz ten podawany jest przez automat oddechowy pod coraz większym ciśnieniem, równym ciśnieniu otaczającej wody. W takich warunkach następuje wzrost ilości azotu rozpuszczonego we krwi nurka oraz innych tkankach organizmu. Proces nagromadzenia się gazów jest różny w zależności od rodzaju tkanki. Jeśli na skutek długiego lub głębokiego nurkowania w tkankach nurka znajdzie się duża ilość azotu, bezpośrednie wynurzenie na powierzchnię może spowodować powstanie w tkankach pęcherzyków azotu, które mogą spowodować zatory, niedotlenienie partii organizmu, czy rozerwanie tkanek (tzw. choroba dekompresyjna). Objawy mogą pojawić się bezpośrednio po gwałtownej dekompresji ale także po latach, np. w postaci kruchości kości. Aby zapobiec negatywnym skutkom dekompresji konieczne jest spowolnienie wynurzenia, aby nagromadzony we krwi azot został usunięty z organizmu w procesie oddychania. W tym celu wykonuje się przystanki dekompresyjne wyznaczone za pomocą tabel dekompresyjnych lub komputera nurkowego. W przypadku oddychania innymi niż powietrze mieszaninami, takimi jak np. nitrox albo trimix, zachodzi analogiczny proces, jednak przebieg (czas) nasycania organizmu oraz dekompresji jest inny. (pl)
- Декомпресія — комплекс заходів, що призначені для забезпечення підйому аквалангіста або дайвера з глибини без ризику здоров'я. Декомпресія полягає в повільному підйомі з глибини чи в зупинках на певних глибинах протягом певного часу, під час яких азот, гелій або інші гази, накопичені в тканинах тіла, природно виходять через легені. Глибина і час зупинки розраховується за допомогою , спеціалізованого програмного забезпечення, або за допомогою спеціалізованого комп'ютера. Підйом на поверхню без декопресiйних зупинок може призвести до декомпресійної хвороби. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- تخفيف الضغط (أو تخفيف الانضغاط ) في مجال الغوص هو إجراء عملية تخفيض تدريجية للضغط المحيط بالغواص عند الرغبة في الصعود من الأعماق إلى سطح البحر. تهدف هذه العملية إلى تجنب حدوث مرض تخفيف الضغط، والذي يحدث عند الصعود السريع المفاجئ من أعماق كبيرة إلى السطح بسبب الانفلات السريع للغازات الخاملة المنحلة في الدم (خاصة النتروجين). تتم العملية على شكل عدة وقفات على أعماق متناقصة، وذلك وفق جداول مخصصة، تسمى Decompression table، تعطي العلاقة بين العمق والزمن ونقصان الضغط عند الغوص؛ أو باستخدام حاسب آلي (كمبيوتر) خاص بالغوص Dive computer. تتعلق الفترة الزمنية المخصصة لتخفيف الضغط بالعمق وبزمن الغوص. (ar)
- Als Dekompression bezeichnet man beim Tauchen die kontrollierte Verminderung des Drucks zur Verhinderung der Dekompressionskrankheit. Die Dekompression wird anhand empirischer Tabellen (Dekompressionstabellen) oder mit Hilfe von Tauchcomputern durchgeführt, die auf einem Dekompressionsmodell basieren. Dabei legen Tauchzeit, Tauchtiefe und weitere Faktoren die Anreicherung von Inertgas (hauptsächlich Stickstoff) im Körper und somit die benötigte fest. Die Dekompression geschieht in der Regel in Stufen abnehmender Tiefe und verschiedener Dauer. (de)
- In de duiksport en bij het beroepsduiken wordt van decompressie gesproken bij het stijgen uit diep water naar de oppervlakte. De duiker gaat dan van een omgeving met hogere druk naar een omgeving met lagere druk. Decompressie betekent letterlijk "ontdrukken". De decompressie dient langzaam te gebeuren door middel van decompressiestops om de tijdens de duik in het lichaam opgenomen gassen de kans te geven geleidelijk uit het lichaam te verdwijnen. Doet men dat niet, dan loopt men risico op decompressieziekte. (nl)
- 감압(Decompression)이란 잠수에 있어서 다이버가 상승을 시도할 때에 느낄 수 있는 주변의 압력이 감소하는 현상을 말한다. 또는 다이버가 상승할 때, 혹은 상승 중 감압을 위해 일시적으로 정지했을 때 다이버의 몸에 용해된 불활성 가스를 제거하는 과정을 뜻한다. 또한 해수면으로 부상한 후에는 다른 다이빙을 시작하거나 혹은 가스 농도가 평행에 도달할 때까지 실시한다. (ko)
- Декомпре́ссия — это набор процедур, призванных обеспечить подъём аквалангиста или водолаза с глубины без риска для здоровья. Декомпрессия заключается в остановках на определённых глубинах на определённое время, на протяжении которого азот, гелий или другие газы, накопленные в тканях тела, естественным путём выходят через лёгкие. Количество, глубина и время остановок рассчитываются по декомпрессионным таблицам или с использованием специализированного компьютера (декомпрессиометра). Подъём на поверхность без соблюдения декомпрессионных остановок может привести к декомпрессионной (кессонной) болезни. (ru)
- Декомпресія — комплекс заходів, що призначені для забезпечення підйому аквалангіста або дайвера з глибини без ризику здоров'я. Декомпресія полягає в повільному підйомі з глибини чи в зупинках на певних глибинах протягом певного часу, під час яких азот, гелій або інші гази, накопичені в тканинах тіла, природно виходять через легені. Глибина і час зупинки розраховується за допомогою , спеціалізованого програмного забезпечення, або за допомогою спеціалізованого комп'ютера. Підйом на поверхню без декопресiйних зупинок може призвести до декомпресійної хвороби. (uk)
- The decompression of a diver is the reduction in ambient pressure experienced during ascent from depth. It is also the process of elimination of dissolved inert gases from the diver's body, which occurs during the ascent, largely during pauses in the ascent known as decompression stops, and after surfacing, until the gas concentrations reach equilibrium. Divers breathing gas at ambient pressure need to ascend at a rate determined by their exposure to pressure and the breathing gas in use. A diver who only breathes gas at atmospheric pressure when free-diving or snorkelling will not usually need to decompress, Divers using an atmospheric diving suit do not need to decompress as they are never exposed to high ambient pressure. (en)
- En plongée sous-marine, un palier de décompression est le temps que l'on passe à une profondeur donnée afin de réduire le taux d'azote ou d'hélium restant dans les tissus humains (sang notamment). Il entre dans le cadre des procédures de décompression en prévention des accidents de décompression (ADD). Sa profondeur et son temps sont donnés par les tables de décompression ou un ordinateur de plongée. (fr)
- Una tappa di decompressione (detta anche pausa, fermata di decompressione o tappa di desaturazione) è il periodo di tempo che un subacqueo deve spendere ad una profondità costante alla fine di un'immersione subacquea per eliminare in sicurezza i dal corpo col fine di evitare problemi quali, ad esempio, malattia da decompressione. La pratica delle tappe di decompressione è chiamata decompressione a stadi o decompressione a tappe. Le leggi della Fisica che regolamentano questa particolare attività sono la legge di Henry, relativa alla solubilità dei gas nei liquidi sotto pressione, e la legge di Dalton, che enuncia il meccanismo delle pressioni parziali dei gas; in base a queste leggi è possibile comprendere il meccanismo dell'assorbimento di gas, e relativa desaturazione, nell'organismo de (it)
- Dekompresja – zmiana ciśnienia z wysokiego na niskie w trakcie którego następuje proces usuwania gazów (głównie azotu) nagromadzonych w organizmie nurka podczas oddychania w warunkach podwyższonego ciśnienia. Aby zapobiec negatywnym skutkom dekompresji konieczne jest spowolnienie wynurzenia, aby nagromadzony we krwi azot został usunięty z organizmu w procesie oddychania. W tym celu wykonuje się przystanki dekompresyjne wyznaczone za pomocą tabel dekompresyjnych lub komputera nurkowego. (pl)
|
