| dbo:abstract
|
- القانون يعرف السببية من الفلسفة ويضعها كأهم ركن من أركان العلاقات القانونية حيث تكون مناط الاعتبار في الفعل غير المشروع. أو الجريمة. حيث تعرف علاقة السببية أو رابطة السببية بانها الرابطة بين الفعل أو مجموعة الأفعال وبين النتيجة أو مجموعة النتائج المترتبة عن الفعل أو مجموعة الأفعال. فرابطة السببية هي علاقة السبب بالنتيجة. (ar)
- Příčinná souvislost neboli kauzální nexus (nexus causalis) je objektivní, kauzální vztah mezi příčinou a následkem, který je v právu nutným předpokladem vzniku odpovědnosti, např. za újmu nebo za trestný čin. Tento vztah je dán tím, že bez určité příčiny, např. protiprávního úkonu, by daný škodlivý následek nenastal, případně by nenastal takovým způsobem, jakým nastal. Od příčinné souvislosti je nicméně potřeba odlišovat zavinění, které je subjektivním vztahem pachatele k následku jeho konání a které někdy podmínkou vzniku odpovědnosti je a někdy, v případě tzv. objektivní odpovědnosti, není. V případě více existujících příčin může být někdy posouzení kauzálního nexu náročné. Např. v případě, kdy dojde k dopravní nehodě, její oběť je převezena do nemocnice, kde zemře, nicméně zřejmě v důsledku zanedbání povinností ošetřujícího lékaře. (cs)
- Der Rechtsbegriff der Kausalität beschreibt den spezifischen Ursache-Wirkungs-Zusammenhang zwischen einer Rechtshandlung (Handlung, Ereignis) und dem durch diese ausgelösten Erfolg. Für die unterschiedlichen Rechtsgebiete sind unterschiedliche Kausalitätstheorien entwickelt worden, deren Ziel darin liegt, die jeweils rechtserheblichen Ursachen von den nicht rechtserheblichen abzugrenzen. Die Kausalität ist zu unterscheiden von dem rechtsgeschäftlichen Begriff des Kausalgeschäfts. (de)
- Se denomina imputación objetiva a aquella que delimita la responsabilidad penal por un resultado cometido en el tipo objetivo. La fórmula básica que utiliza la imputación objetiva es la siguiente: "Un resultado es objetivamente imputable, cuando el autor ha creado un riesgo no permitido, el cual se realiza en el resultado típico en su configuración concreta y se encuentra dentro del ámbito de protección de la norma". (es)
- In law and insurance, a proximate cause is an event sufficiently related to an injury that the courts deem the event to be the cause of that injury. There are two types of causation in the law: cause-in-fact, and proximate (or legal) cause. Cause-in-fact is determined by the "but for" test: But for the action, the result would not have happened. (For example, but for running the red light, the collision would not have occurred.) The action is a necessary condition, but may not be a sufficient condition, for the resulting injury. A few circumstances exist where the but for test is ineffective (see ). Since but-for causation is very easy to show (but for stopping to tie your shoe, you would not have missed the train and would not have been mugged), a second test is used to determine if an action is close enough to a harm in a "chain of events" to be legally valid. This test is called proximate cause. Proximate cause is a key principle of Insurance and is concerned with how the loss or damage actually occurred. There are several competing theories of proximate cause (see ). For an act to be deemed to cause a harm, both tests must be met; proximate cause is a legal limitation on cause-in-fact. The formal Latin term for "but for" (cause-in-fact) causation, is sine qua non causation. (en)
- 근인 (近因, proximate cause)이란 미국의 불법행위법에서 손해가 발생했을 때 원인이 두가지가 있는데 하나는 사실상 원인이고 다른 하나는 근인이다. 사실상 원인은 원인이 없을시 손해가 발생하지 않는점을 고려해 파악할 수 있고 근인은 법률적으로 관련 손해를 발생시킨 원인이다. 예전에는 영어의 어원처럼 시간적으로 가까운 원인을 근인으로 규정하였으나 현재는 효과면에서 근접한 원인(cause proximate in efficiency)으로 보는 추세이다. (ko)
- 因果関係（いんがかんけい）とは、ある事実と別のある事実との間に発生する、原因と結果の関係のことである。特に法学においては、因果関係が存在することが、法律による効果発生の要件となっている場合がある。 因果関係が問題となる事件は、刑法分野と民法分野に大きく分類できる。 (ja)
- Związek przyczynowy (zw. też związkiem przyczynowo-skutkowym) – jedna z przesłanek odpowiedzialności, obok bezprawności (działania lub zaniechania niezgodnego z prawem) i szkody (materialnej lub niematerialnej). Jest to związek pomiędzy dwoma stanami rzeczy w świecie zewnętrznym, w których jeden to przyczyna, a drugi to skutek. W uproszczeniu, można powiedzieć, że jest to związek pomiędzy zachowaniem się człowieka, bądź innym zdarzeniem będącym podstawą odpowiedzialności, a wynikłą z tego szkodą. Doniosłość prawną ma jednak tylko tzw. adekwatny związek przyczynowy. Zgodnie bowiem z art. 361 § 1 kodeksu cywilnego Zobowiązany do odszkodowania ponosi odpowiedzialność tylko za normalne następstwa działania lub zaniechania, z którego szkoda wynikła. Sens zwrotu ograniczającego odpowiedzialność tylko do normalnych następstw wyjaśnia właśnie teoria adekwatnego związku przyczynowego. Zgodnie z nią, aby wykazać adekwatny związek przyczynowy należy przejść dwa etapy rozumowania.
* Pierwszy z nich polega na wykazaniu czy określony skutek w ogóle pozostaje w relacji przyczynowej do zdarzenia pierwotnego. Ustala się to stosując test sine qua non. Polega on na tym, że ustala się, czy fakt B (szkoda) pojawiłby się, gdyby nie było faktu A. Jeżeli stwierdzi się, że fakt B wystąpiłby również wtedy, gdyby nie było faktu A – znaczy to, że między tymi faktami nie ma związku przyczynowego, fakt B nie jest skutkiem faktu A.
* Dopiero, gdy wyniki testu sine qua non prowadzą do wniosku, że fakty pozostają ze sobą w związku przyczynowo-skutkowym, należy odpowiedzieć, czy związek ten jest związkiem adekwatnym, wyrażonym słowami normalne następstwa. Jest to kryterium wartościujące, na podstawie którego dokonuje się selekcji następstw. Należy wówczas przyrównać dany skutek do ustaleń wzorcowych, które tworzy się na podstawie prognozy prawdopodobieństwa wystąpienia skutku i jeżeli się w nich nie mieści odrzuca się go jako nietypowy. (pl)
- Причинная связь в уголовном праве — это объективно существующая связь между преступным деянием и наступившими общественно опасными последствиями, наличие которой является обязательным условием для привлечения лица к уголовной ответственности, если состав преступления по конструкции объективной стороны является материальным. Лицо может отвечать только за те последствия, которые являются результатом его деяния, которые находятся с ним в причинной связи. Если причинение вреда объекту уголовно-правовой охраны обусловлено не деянием лица, а действиями третьих лиц, влиянием внешних сил, то совершённое деяние не может быть признано преступным, влекущим причинение вреда общественным отношениям. С точки зрения материалистической философии, причинная связь объективна, т.е. существует независимо от сознания и воли человека, и является . Установление причинной связи всегда должно предшествовать установлению наличия или отсутствия вины: если нет причинной связи, не может идти речи и о виновном отношении человека к наступившим последствиям. (ru)
- A relação de causalidade ou nexo causal ou nexo de causalidade estabelece crtiérios para a responsabilização de um agente por ato ilícito. Há diversas teorias que dependem do ramo do direito e da opção de diversos doutrinadores (pt)
- Причи́нний зв'язо́к — це об'єктивний зв'язок між дією (бездіяльністю) тієї чи іншої особи і певним наслідком. Питання про причинний зв'язок постає в разі притягнення особи до відповідальності за шкідливі наслідки її дії або бездіяльності при правопорушенні. Якщо закон, забороняючи те чи інше діяння, пов'язує відповідальність за нього з настанням певного шкідливого наслідку, то для притягнення особи, винної у вчиненні цього діяння, до відповідальності треба, крім інших обставин, встановити і те, що до цього наслідку спричинилися її дії або бездіяльність. В кримінальному праві причинний зв'язок є необхідним елементом об'єктивної сторони тих складів злочину, які містять вказівку не лише на заборонене діяння, а й на його шкідливий наслідок. Відсутність причинного зв'язку між протиправним діянням особи і певним шкідливим наслідком виключає можливість притягнення особи до відповідальності. В цивільному, трудовому, адміністративному праві обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду також можна покласти лише на особу, діяння якої є причиною цієї шкоди. (uk)
- 因果關係（英語：causation）是在刑法、侵权法等法律领域认定行为人是否承担法律责任的一个考虑因素，即行为人的行为应与结果之间存在因果关系，才能为其行为承担法律责任。在大陸法系刑法學上，因果关系是的構成要件要素。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- القانون يعرف السببية من الفلسفة ويضعها كأهم ركن من أركان العلاقات القانونية حيث تكون مناط الاعتبار في الفعل غير المشروع. أو الجريمة. حيث تعرف علاقة السببية أو رابطة السببية بانها الرابطة بين الفعل أو مجموعة الأفعال وبين النتيجة أو مجموعة النتائج المترتبة عن الفعل أو مجموعة الأفعال. فرابطة السببية هي علاقة السبب بالنتيجة. (ar)
- Der Rechtsbegriff der Kausalität beschreibt den spezifischen Ursache-Wirkungs-Zusammenhang zwischen einer Rechtshandlung (Handlung, Ereignis) und dem durch diese ausgelösten Erfolg. Für die unterschiedlichen Rechtsgebiete sind unterschiedliche Kausalitätstheorien entwickelt worden, deren Ziel darin liegt, die jeweils rechtserheblichen Ursachen von den nicht rechtserheblichen abzugrenzen. Die Kausalität ist zu unterscheiden von dem rechtsgeschäftlichen Begriff des Kausalgeschäfts. (de)
- Se denomina imputación objetiva a aquella que delimita la responsabilidad penal por un resultado cometido en el tipo objetivo. La fórmula básica que utiliza la imputación objetiva es la siguiente: "Un resultado es objetivamente imputable, cuando el autor ha creado un riesgo no permitido, el cual se realiza en el resultado típico en su configuración concreta y se encuentra dentro del ámbito de protección de la norma". (es)
- 근인 (近因, proximate cause)이란 미국의 불법행위법에서 손해가 발생했을 때 원인이 두가지가 있는데 하나는 사실상 원인이고 다른 하나는 근인이다. 사실상 원인은 원인이 없을시 손해가 발생하지 않는점을 고려해 파악할 수 있고 근인은 법률적으로 관련 손해를 발생시킨 원인이다. 예전에는 영어의 어원처럼 시간적으로 가까운 원인을 근인으로 규정하였으나 현재는 효과면에서 근접한 원인(cause proximate in efficiency)으로 보는 추세이다. (ko)
- 因果関係（いんがかんけい）とは、ある事実と別のある事実との間に発生する、原因と結果の関係のことである。特に法学においては、因果関係が存在することが、法律による効果発生の要件となっている場合がある。 因果関係が問題となる事件は、刑法分野と民法分野に大きく分類できる。 (ja)
- A relação de causalidade ou nexo causal ou nexo de causalidade estabelece crtiérios para a responsabilização de um agente por ato ilícito. Há diversas teorias que dependem do ramo do direito e da opção de diversos doutrinadores (pt)
- 因果關係（英語：causation）是在刑法、侵权法等法律领域认定行为人是否承担法律责任的一个考虑因素，即行为人的行为应与结果之间存在因果关系，才能为其行为承担法律责任。在大陸法系刑法學上，因果关系是的構成要件要素。 (zh)
- Příčinná souvislost neboli kauzální nexus (nexus causalis) je objektivní, kauzální vztah mezi příčinou a následkem, který je v právu nutným předpokladem vzniku odpovědnosti, např. za újmu nebo za trestný čin. Tento vztah je dán tím, že bez určité příčiny, např. protiprávního úkonu, by daný škodlivý následek nenastal, případně by nenastal takovým způsobem, jakým nastal. Od příčinné souvislosti je nicméně potřeba odlišovat zavinění, které je subjektivním vztahem pachatele k následku jeho konání a které někdy podmínkou vzniku odpovědnosti je a někdy, v případě tzv. objektivní odpovědnosti, není. (cs)
- In law and insurance, a proximate cause is an event sufficiently related to an injury that the courts deem the event to be the cause of that injury. There are two types of causation in the law: cause-in-fact, and proximate (or legal) cause. Cause-in-fact is determined by the "but for" test: But for the action, the result would not have happened. (For example, but for running the red light, the collision would not have occurred.) The action is a necessary condition, but may not be a sufficient condition, for the resulting injury. A few circumstances exist where the but for test is ineffective (see ). Since but-for causation is very easy to show (but for stopping to tie your shoe, you would not have missed the train and would not have been mugged), a second test is used to determine if an ac (en)
- Związek przyczynowy (zw. też związkiem przyczynowo-skutkowym) – jedna z przesłanek odpowiedzialności, obok bezprawności (działania lub zaniechania niezgodnego z prawem) i szkody (materialnej lub niematerialnej). Jest to związek pomiędzy dwoma stanami rzeczy w świecie zewnętrznym, w których jeden to przyczyna, a drugi to skutek. W uproszczeniu, można powiedzieć, że jest to związek pomiędzy zachowaniem się człowieka, bądź innym zdarzeniem będącym podstawą odpowiedzialności, a wynikłą z tego szkodą. Zgodnie z nią, aby wykazać adekwatny związek przyczynowy należy przejść dwa etapy rozumowania. (pl)
- Причинная связь в уголовном праве — это объективно существующая связь между преступным деянием и наступившими общественно опасными последствиями, наличие которой является обязательным условием для привлечения лица к уголовной ответственности, если состав преступления по конструкции объективной стороны является материальным. (ru)
- Причи́нний зв'язо́к — це об'єктивний зв'язок між дією (бездіяльністю) тієї чи іншої особи і певним наслідком. Питання про причинний зв'язок постає в разі притягнення особи до відповідальності за шкідливі наслідки її дії або бездіяльності при правопорушенні. Якщо закон, забороняючи те чи інше діяння, пов'язує відповідальність за нього з настанням певного шкідливого наслідку, то для притягнення особи, винної у вчиненні цього діяння, до відповідальності треба, крім інших обставин, встановити і те, що до цього наслідку спричинилися її дії або бездіяльність. В кримінальному праві причинний зв'язок є необхідним елементом об'єктивної сторони тих складів злочину, які містять вказівку не лише на заборонене діяння, а й на його шкідливий наслідок. Відсутність причинного зв'язку між протиправним діянн (uk)
|
