| dbo:abstract
|
- كانت الثورة الزراعية البريطانية، أو الثورة الزراعية الثانية، زيادة غير مسبوقة في الإنتاج الزراعي في بريطانيا نجمت عن زيادات في العمالة وإنتاجية الأراضي بين أواسط القرن السابع عشر وأواخر القرن التاسع عشر. نما الناتج الزراعي نموًا أسرع من التعداد السكاني في فترة مئة العام المنتهية في 1770، وظل معدل الإنتاجية بعد ذلك من بين الأعلى في العالم. ساهمت هذه الزيادة في إمدادات الطعام في النمو السكاني السريع في إنجلترا وويلز، من نحو 5.5 مليون في عام 1700 إلى أكثر من 9 ملايين بحلول عام 1801، رغم أن الإنتاج المحلي أفسح المجال على نحو متزايد للواردات الغذائية في القرن التاسع عشر بعد أن تضاعف عدد السكان أكثر من ثلاثة أضعاف ليصل إلى أكثر من 35 مليون. باستخدام السنة 1700 سنةً قاعدية (=100)، فقد ازداد الناتج الزراعي بالنسبة للعامل الزراعي في بريطانيا بثبات من نحو 50 في 1500، إلى نحو 65 في 1550، إلى 90 في 1600، إلى أكثر من 100 في 1650، إلى أكثر من 150 في 1750، ليرتفع بسرعة إلى أكثر من 250 في 1850. سرّعت زيادة الإنتاجية في هبوط الحصة الزراعية للقوى العاملة، ما أضاف إلى القوة العاملة الحضرية التي يعتمد عليها التصنيع: لذلك جرى ذكر الثورة الزراعية باعتبارها أحد أسباب الثورة الصناعية. ومع ذلك، يستمر المؤرخون في الجدال حول الوقت الذي حدثت فيه «ثورة» كهذه بالضبط وما هي مكوناتها. بدلًا عن حدث منفرد، أورد جي. إي. مينغاي أنه كان ثمة «جزالة في الثورات الزراعية، واحدة لقرنين قبل عام 1650، وأخرى تؤكد القرن بعد 1650، وثالثة في الفترة بين 1750 – 1780، ورابعة في العقود الوسطى للقرن التاسع عشر». أودى هذا بالمؤرخين الجدد إلى القول إنه من الشاق دعم أي تصريحات عامة حول «الثورة الزراعية». من التغييرات الهامة في الأساليب الزراعية كان الانتقال في الدورة الزراعية إلى اللفت والنفل بدلًا عن الأرض المستريحة. يمكن زراعة اللفت في الشتاء وهو ذو جذور عميقة، ما يسمح له بجمع المعادن غير المتاحة للمحاصيل سطحية الجذور. يثبت النفل النتروجين من الجو إلى شكل من أشكال الأسمدة. سمح هذا بالزراعة المكثفة للتربة الخفيفة الصالحة للزراعة في المزارع المغلقة ووفر الأعلاف لدعم أعداد المواشي المتزايدة التي أضاف روثها إلى خصوبة التربة. (ar)
- The British Agricultural Revolution, or Second Agricultural Revolution, was an unprecedented increase in agricultural production in Britain arising from increases in labour and land productivity between the mid-17th and late 19th centuries. Agricultural output grew faster than the population over the hundred-year period ending in 1770, and thereafter productivity remained among the highest in the world. This increase in the food supply contributed to the rapid growth of population in England and Wales, from 5.5 million in 1700 to over 9 million by 1801, though domestic production gave way increasingly to food imports in the nineteenth century as the population more than tripled to over 35 million. Using 1700 as a base year (=100), agricultural output per agricultural worker in Britain steadily increased from about 50 in 1500, to around 65 in 1550, to 90 in 1600, to over 100 by 1650, to over 150 by 1750, rapidly increasing to over 250 by 1850. The rise in productivity accelerated the decline of the agricultural share of the labour force, adding to the urban workforce on which industrialization depended: the Agricultural Revolution has therefore been cited as a cause of the Industrial Revolution. However, historians continue to dispute when exactly such a "revolution" took place and of what it consisted. Rather than a single event, G. E. Mingay states that there were a "profusion of agricultural revolutions, one for two centuries before 1650, another emphasising the century after 1650, a third for the period 1750–1780, and a fourth for the middle decades of the nineteenth century". This has led more recent historians to argue that any general statements about "the Agricultural Revolution" are difficult to sustain. One important change in farming methods was the move in crop rotation to turnips and clover in place of fallow. Turnips can be grown in winter and are deep-rooted, allowing them to gather minerals unavailable to shallow-rooted crops. Clover fixes nitrogen from the atmosphere into a form of fertiliser. This permitted the intensive arable cultivation of light soils on enclosed farms and provided fodder to support increased livestock numbers whose manure added further to soil fertility. (en)
- La Brita Agrikultura Revolucio estis la senprecedenca pliiĝo en agrikultura produktado en Britio pro pliiĝoj en labora kaj tera produktivecoj inter la mezo de la 17-a kaj fino de la 19-a jarcento. Agrikultura produktado kreskis pli rapide ol la loĝantaro dum tiu jarcento ĝis 1770, kaj poste produktiveco restis inter la plej altaj en la mondo. Tiu pliiĝo en la manĝaĵprovizado kontribuis ĝis la rapida kresko de loĝantaro en Anglio kaj Kimrio, de 5.5 milionoj en 1700 ĝis pli ol 9 milionoj antaŭ 1801 kvankam enlanda produktado falis ĉiam pli al manĝimportoj en la deknaŭa jarcento kiel loĝantaro pli ol triobligite al pli ol 32 milionoj. La pliiĝo je produktiveco akcelis la malkreskon de la agrikultura parto de la laboristaro, aldonante al la urba laboristaro de kiu industriigo dependis: la Agrikultura Revolucio estis tial citita kiel kialo de la industria revolucio. Tamen, historiistoj plue disputas pri kiam precize tia "revolucio" okazis kaj pri kio estis ties konsisto. Pli ol unusola okazaĵo, G.E. Mingay asertas ke estis "abundo de agrikulturaj revolucioj, unu por du jarcentoj antaŭ 1750, alia emfazante la jarcenton post 1650, trian por la periodo 1750-1880, kaj kvaran por la mezaj jardekoj de la deknaŭa jarcento". Tio kondukis al pli ĵusaj historiistoj por argumenti ke ajnaj ĝeneralaj asertoj pri "la Agrikultura Revolucio" estas malfacile elteneblaj. Unu grava elemento en tiu ŝanĝo estis la movo en kultivciklo al rapoj kaj trifolio anstataŭ nekultivata tero (stoplo). Je tio ludis gravan rolon la figuro de Charles Townshend. Rapoj povas esti kultivitaj en vintro kaj estas profunde fiksigitaj, permesante al ili kolekti mineralojn neatingeblaj en malprofundaj fiksigitaj kultivaĵoj. Trifolio fiksas nitrogenon de la atmosfero en formon de sterkaĵo. Tio permesis la intensan kultiveblan kultivadon de grundoj sur fermitaj bienoj kaj disponigis furaĝon por nutri pliigitan brutaron kies stalsterko aldonis al la grundo plian fekundecon. (eo)
- La revolución agrícola británica describe un período de desarrollo agrícola en Gran Bretaña que abarca desde el siglo XVIII hasta mediados del siglo XIX, período durante el cual existió un incremento muy alto de la productividad agrícola, del rendimiento y de la producción total. Estos hechos provocaron un aumento de población, liberando del campo a un significante porcentaje de personas, que constituyó la mano de obra de la Revolución Industrial. No parece muy claro el proceso a través del cual se desarrolló la Revolución Agrícola. Se citan los siguientes factores básicos en este proceso:
* El cercado de los campos de cultivo
* Avances técnicos y mecanización
* Aparición de arados de hierro
* Uso de máquinas sembradoras
* Nuevas formas de drenaje
* La rotación de cultivos
* La mejora en la selección ganadera
* La selección de semillas
* Nuevas formas de organización económica de las explotaciones
* Las mejoras en los métodos de fertilización con guano de las aves Algunos historiadores argumentan que de hecho no hubo ninguna «revolución», sino simplemente una evolución rápida en los métodos que conllevó el gran incremento de la productividad agrícola. También es el período en que se asientan y popularizan nuevas forrajeras y otros cultivos procedentes de América (maíz y papa entre ellos) que influye en este proceso. (es)
- Revolusi Pertanian Britania atau Revolusi Pertanian II adalah perubahan dalam hal pertanian serta meningkatnya hasil pertanian di Britania (Inggris, Skotlandia, dan Wales) dengan tajam sejak pertengahan abad ke-17 hingga akhir abad ke-19 akibat meningkatnya produktivitas tenaga kerja dan lahan. Dari akhir abad ke-17 hingga 1770 hasil pertanian tumbuh cepat melebihi pertumbuhan penduduk, dan setelah itu produktivitas pertanian Britania bertahan sebagai salah satu yang tertinggi di dunia. Meningkatnya hasil pertanian menyebabkan pertumbuhan penduduk di Inggris dan Wales (dari 5,5 juta pada 1700 menjadi lebih 9 juta pada 1801 dan melebihi 30 juta pada abad ke-19. Akibat meningkatnya produktivitas, kegiatan pertanian membutuhkan porsi tenaga kerja yang lebih kecil sehingga para pekerja Britania banyak berpindah ke perkotaan untuk mencari pekerjaan lain. Tenaga kerja baru ini dimanfaatkan oleh industri, sehingga kadang Revolusi Pertanian Britania dianggap sebagai salah satu sebab Revolusi Industri yang dimulai di Britania pada akhir abad ke-17 dan awal abad ke-18. Aspek-aspek yang mendorong proses ini di antaranya adalah perubahan alokasi kepemilikan tanah, meningkatnya investasi dalam teknologi (misalnya mesin dan metode pemuliaan tanaman dan hewan secara ilmiah), penggunaan jenis tanaman baru dan penggunaan sistem penggiliran tanaman) yang lebih baik. (in)
- Британская сельскохозяйственная революция, или Вторая аграрная революция — термин, описывающий развитие сельского хозяйства на части нынешней территории Великобритании между XV и концом XIX веков. В этот период можно наблюдать доселе невиданный рост производительности и размеров урожаев, прекративших циклы недостатков еды. Каждый континент в мире в какой-то момент своей истории испытывал недостаток продовольствия. Из-за этих недостатков рост населения был фактически ограничен размерами того, что мог вырастить регион за длительный период времени, включая возможность кратковременных сбоев продукции. Недостаток продовольствия происходит в тех случаях, когда регион испытывает нехватку еды длительностью год или больше, и ресурсы региона недостаточны для того, чтобы привезти или вырастить больше. Поскольку обычно это является местным явлением, возможность перевозки продовольствия на более далекие расстояния позволила уменьшить воздействие голода в отдельно взятых регионах. БСР происходила в течение многих веков (скорее эволюция, нежели революция) и была предтечей или происходила в одно и то же время с подобными изменениями в Европе и колониях. Ключевым для БСР являлась разработка различных сельскохозяйственных технологий, направленных на предотвращение потери питательных веществ из земли во время земледелия. В то же время были выведены более плодоносные сорта растений, которые могли приносить больший урожай на акр. Фермеры, используя новейшие орудия труда, могли производить больший урожай с меньшим количеством помощников. БСР ускорила обороты по мере того, как индустриальная революция и успехи в химии создали благосостояние, научные познания и технологию для более организованного развития новых удобрений и новую, более продуктивную сельхозтехнику. Новые сельскохозяйственные культуры, например, картофель (появился около 1600 года), кукуруза и т. д., были ввезены из Нового Света, улучшая плодоносность на акр земли. БСР и британская индустриальная революция развивались одновременно. Без появления большого количества еды, позволяющего кормить растущее городское население, индустриальная революция была бы невозможна. Без капиталовложений, орудий труда, металлов, увеличения в количестве рынков для сбыта сельхозпродукции, созданных индустриальной революцией, БСР также была бы невозможна. Каждая так называемая «революция» поддерживала и толкала вперед две других — они были (как и в наши дни) соединены друг с другом. (ru)
- A Revolução Agrícola Inglesa foi um processo de refinamento e desenvolvimento das técnicas agrárias que acarretou no aumento, sem precedentes, da produção agrícola nos campos ingleses. Durante os séculos XVII, XVIII e XIX a crescente oferta de alimentos foi fator chave para o aumento demográfico britânico e está associada ao aumento do contingente populacional nas cidades inglesas, populações essas que se tornaram, posteriormente, mão de obra para a Revolução Industrial. Ela é considerada uma revolução pois a introdução de novas técnicas e políticas no campo, como os cercamentos, a rotação de culturas, entre outros, foram capazes de produzir alimentos numa escala sem precedentes que pode suprir as necessidades de uma população que crescia exponencialmente e que, aos poucos, vivia um movimento de êxodo rural, participando das mudanças da lógica de trabalho e organização social da época. (pt)
- 英国农业革命（英語：British Agricultural Revolution），即第二次农业革命（Second Agricultural Revolution），是17世纪中叶至19世纪末期劳动和土地生产率的提高引起的英国农业生产的空前增长。在1770年前的一个世纪中，农业产量的增长速度超过了人口增长速度，此后，生产力仍居世界前列。粮食供应的增加促进了英格兰和威尔士人口的迅速增长，从1700年的550万增加到1801年的900万，不过在19世纪，由于人口增长了两倍多，超过3200万，粮食国内生产逐渐被进口所取代。生产率的提高加速了农业在劳动力中所占份额的下降，贡献了工業化所依赖的城市劳动力，因此，农业革命被认为是工业革命的原因之一。 但是，历史学家继续争论这次“革命”到底是什么时候发生的、由什么组成。G. E. Mingay认为这非单一的事件，他说：“农业革命接踵而至，一次是在1750年之前的两个世纪，另一次是在1650年之后的世纪，在1750-1880年期间第三次，在19世纪中期是第四次。”这导致最近的历史学家认为，关于“农业革命”的任何一般性陈述都难以站得住脚。 是次农业革命中，除了因為航海時代引入美洲作物的使得歐洲農業獲得強大的高生產力之外，耕作方法的一项重要变化是以芜菁和三叶草轮作代替休耕。芜菁可以在冬天种植，并且是深根的，使它们能够汲取浅根作物无法接触到的矿物质。三叶草将大气中的氮固定成为一种肥料。这允许在封闭的农场中对轻质土进行高强度的耕作，并提供饲料喂养增加的牲畜，而牲畜粪便又能进一步增加土壤肥力。 (zh)
- Брита́нська агра́рна револю́ція (БАР) — термін, що описує розвиток сільського господарства у Великій Британії між XV і кінцем XIX століть. У цей період можна спостерігати досі небачене зростання продуктивності та розмірів урожаїв, що припинили цикли нестач їжі. Кожен континент у світі в якийсь момент своєї історії відчував нестачу продовольства. Через ці недоліки, зростання населення було фактично обмежене розмірами того що міг виростити регіон за тривалий період часу, включаючи можливість короткочасних збоїв продукції. Недолік продовольства відбувається в тих випадках, коли регіон випробовує нестачу їжі, тривалістю рік або більше і ресурси регіону недостатні для того, щоб привезти або виростити більше. Оскільки зазвичай це є місцевим явищем, можливість перевезення продовольства на більш далекі відстані дозволила зменшити дію голоду в окремо взятих регіонах. БАР відбувалася впродовж багатьох століть (швидше еволюція ніж революція) і була предтечею або відбувалася в один і той же час з подібними змінами в Європі та колоніях. Ключовою для БАР була розробка різних сільськогосподарських технологій, спрямованих на відвертання втрати поживних речовин із землі під час землеробства. Водночас були виведені більш плодоносні сорти рослин, які могли приносити більший урожай на акр. Фермери, використовуючи новітні знаряддя праці, могли вирощувати більший урожай з меншою кількістю помічників. БАР прискорила обороти у міру того як Індустріальна Революція та успіхи в хімії створили добробут, наукові знання і технологію для більше організованого розвитку нових добрив і нову, продуктивнішу сільгосптехніку. Нові сільськогосподарські культури, наприклад картопля (з'явилася близько 1600 року), кукурудза і т. д. були ввезені з Нового Світу, покращуючи родючість на акр землі. БАР, Британська Індустріальна Революція і НТР розвивалися одночасно. Без появи великих кількостей їжі, що дозволяють годувати зростаюче міське населення, Індустріальна Революція і НТР були б неможливі. Без капіталовкладень, знарядь праці, металів, збільшення у кількості ринків для збуту сільгосппродукції, а також наукових знань створеними Індустріальною Революцією і НТР, БАР також була б неможлива. Кожна так звана «Революція» підтримувала і штовхала вперед дві інших — вони були (як і в наші дні) сполучені один з одним. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- كانت الثورة الزراعية البريطانية، أو الثورة الزراعية الثانية، زيادة غير مسبوقة في الإنتاج الزراعي في بريطانيا نجمت عن زيادات في العمالة وإنتاجية الأراضي بين أواسط القرن السابع عشر وأواخر القرن التاسع عشر. نما الناتج الزراعي نموًا أسرع من التعداد السكاني في فترة مئة العام المنتهية في 1770، وظل معدل الإنتاجية بعد ذلك من بين الأعلى في العالم. ساهمت هذه الزيادة في إمدادات الطعام في النمو السكاني السريع في إنجلترا وويلز، من نحو 5.5 مليون في عام 1700 إلى أكثر من 9 ملايين بحلول عام 1801، رغم أن الإنتاج المحلي أفسح المجال على نحو متزايد للواردات الغذائية في القرن التاسع عشر بعد أن تضاعف عدد السكان أكثر من ثلاثة أضعاف ليصل إلى أكثر من 35 مليون. باستخدام السنة 1700 سنةً قاعدية (=100)، فقد ازداد الناتج الزراعي بالنسبة للعامل الزراعي في بريطانيا بثبات من نحو 50 في 1500، إلى نحو 65 في 1550، إلى 90 في 16 (ar)
- The British Agricultural Revolution, or Second Agricultural Revolution, was an unprecedented increase in agricultural production in Britain arising from increases in labour and land productivity between the mid-17th and late 19th centuries. Agricultural output grew faster than the population over the hundred-year period ending in 1770, and thereafter productivity remained among the highest in the world. This increase in the food supply contributed to the rapid growth of population in England and Wales, from 5.5 million in 1700 to over 9 million by 1801, though domestic production gave way increasingly to food imports in the nineteenth century as the population more than tripled to over 35 million. Using 1700 as a base year (=100), agricultural output per agricultural worker in Britain stea (en)
- La Brita Agrikultura Revolucio estis la senprecedenca pliiĝo en agrikultura produktado en Britio pro pliiĝoj en labora kaj tera produktivecoj inter la mezo de la 17-a kaj fino de la 19-a jarcento. Agrikultura produktado kreskis pli rapide ol la loĝantaro dum tiu jarcento ĝis 1770, kaj poste produktiveco restis inter la plej altaj en la mondo. Tiu pliiĝo en la manĝaĵprovizado kontribuis ĝis la rapida kresko de loĝantaro en Anglio kaj Kimrio, de 5.5 milionoj en 1700 ĝis pli ol 9 milionoj antaŭ 1801 kvankam enlanda produktado falis ĉiam pli al manĝimportoj en la deknaŭa jarcento kiel loĝantaro pli ol triobligite al pli ol 32 milionoj. La pliiĝo je produktiveco akcelis la malkreskon de la agrikultura parto de la laboristaro, aldonante al la urba laboristaro de kiu industriigo dependis: la Agri (eo)
- La revolución agrícola británica describe un período de desarrollo agrícola en Gran Bretaña que abarca desde el siglo XVIII hasta mediados del siglo XIX, período durante el cual existió un incremento muy alto de la productividad agrícola, del rendimiento y de la producción total. Estos hechos provocaron un aumento de población, liberando del campo a un significante porcentaje de personas, que constituyó la mano de obra de la Revolución Industrial. No parece muy claro el proceso a través del cual se desarrolló la Revolución Agrícola. Se citan los siguientes factores básicos en este proceso: (es)
- Revolusi Pertanian Britania atau Revolusi Pertanian II adalah perubahan dalam hal pertanian serta meningkatnya hasil pertanian di Britania (Inggris, Skotlandia, dan Wales) dengan tajam sejak pertengahan abad ke-17 hingga akhir abad ke-19 akibat meningkatnya produktivitas tenaga kerja dan lahan. Dari akhir abad ke-17 hingga 1770 hasil pertanian tumbuh cepat melebihi pertumbuhan penduduk, dan setelah itu produktivitas pertanian Britania bertahan sebagai salah satu yang tertinggi di dunia. Meningkatnya hasil pertanian menyebabkan pertumbuhan penduduk di Inggris dan Wales (dari 5,5 juta pada 1700 menjadi lebih 9 juta pada 1801 dan melebihi 30 juta pada abad ke-19. Akibat meningkatnya produktivitas, kegiatan pertanian membutuhkan porsi tenaga kerja yang lebih kecil sehingga para pekerja Britani (in)
- A Revolução Agrícola Inglesa foi um processo de refinamento e desenvolvimento das técnicas agrárias que acarretou no aumento, sem precedentes, da produção agrícola nos campos ingleses. Durante os séculos XVII, XVIII e XIX a crescente oferta de alimentos foi fator chave para o aumento demográfico britânico e está associada ao aumento do contingente populacional nas cidades inglesas, populações essas que se tornaram, posteriormente, mão de obra para a Revolução Industrial. (pt)
- Британская сельскохозяйственная революция, или Вторая аграрная революция — термин, описывающий развитие сельского хозяйства на части нынешней территории Великобритании между XV и концом XIX веков. В этот период можно наблюдать доселе невиданный рост производительности и размеров урожаев, прекративших циклы недостатков еды. Каждый континент в мире в какой-то момент своей истории испытывал недостаток продовольствия. Из-за этих недостатков рост населения был фактически ограничен размерами того, что мог вырастить регион за длительный период времени, включая возможность кратковременных сбоев продукции. Недостаток продовольствия происходит в тех случаях, когда регион испытывает нехватку еды длительностью год или больше, и ресурсы региона недостаточны для того, чтобы привезти или вырастить больше (ru)
- Брита́нська агра́рна револю́ція (БАР) — термін, що описує розвиток сільського господарства у Великій Британії між XV і кінцем XIX століть. У цей період можна спостерігати досі небачене зростання продуктивності та розмірів урожаїв, що припинили цикли нестач їжі. Кожен континент у світі в якийсь момент своєї історії відчував нестачу продовольства. Через ці недоліки, зростання населення було фактично обмежене розмірами того що міг виростити регіон за тривалий період часу, включаючи можливість короткочасних збоїв продукції. Недолік продовольства відбувається в тих випадках, коли регіон випробовує нестачу їжі, тривалістю рік або більше і ресурси регіону недостатні для того, щоб привезти або виростити більше. Оскільки зазвичай це є місцевим явищем, можливість перевезення продовольства на більш д (uk)
- 英国农业革命（英語：British Agricultural Revolution），即第二次农业革命（Second Agricultural Revolution），是17世纪中叶至19世纪末期劳动和土地生产率的提高引起的英国农业生产的空前增长。在1770年前的一个世纪中，农业产量的增长速度超过了人口增长速度，此后，生产力仍居世界前列。粮食供应的增加促进了英格兰和威尔士人口的迅速增长，从1700年的550万增加到1801年的900万，不过在19世纪，由于人口增长了两倍多，超过3200万，粮食国内生产逐渐被进口所取代。生产率的提高加速了农业在劳动力中所占份额的下降，贡献了工業化所依赖的城市劳动力，因此，农业革命被认为是工业革命的原因之一。 但是，历史学家继续争论这次“革命”到底是什么时候发生的、由什么组成。G. E. Mingay认为这非单一的事件，他说：“农业革命接踵而至，一次是在1750年之前的两个世纪，另一次是在1650年之后的世纪，在1750-1880年期间第三次，在19世纪中期是第四次。”这导致最近的历史学家认为，关于“农业革命”的任何一般性陈述都难以站得住脚。 (zh)
|
