| dbo:abstract
|
- Les muntanyes Barabar són un grup muntanyós de Bihar, principalment al districte de Gaya i actualment també al modern , Índia. El cim més alt es diu Barabar hi té un temple consagrat a Sidheswara, amb un lingam portat per Bana Raja, el rei Asura de Kamarupa que va fer sagnants guerra contra Krishna; el setembre es fa una fira a aquest lloc. Al sud hi ha unes coves excavades anomenades Satghar (Set Cases), de les que quatre es troben en un mateix indret i una d'aquestes va restar per acabar; les inscripcions permeten comprovar que foren excavades a partir del 252 aC i durant 36 anys; altres tres coves estan al lloc anomenat Nagarjoni i proper a aquest hi ha la font sagrada de Patalganga, i a la base del pic de Kowadol una gran figura de Buda (es creu que en aquest pic hi havia el monestir budista de Silabhadra visitat pel peregrí xinès Hiuen Tsiang; en el conjunt de les muntanyes hi ha altres figures i escultures. (ca)
- Die Barabar-Höhlen im Distrikt Jehanabad im nordindischen Bundesstaat Bihar gehören zu den ältesten von Menschen gefertigten Höhlen Indiens. Da die vier Höhlen insgesamt sieben Räume haben, werden sie auch die „sieben Herbergen“ (Bihari/Hindi Satgharva (सातघर) oder Urdu/Persisch Haft Khan bzw. haft chāne (هفت خانه)) genannt. Der Archaeological Survey of India (ASI) führt die Barabar-Höhlen auf seiner Vorschlagsliste des UNESCO-Weltkulturerbes. (de)
- The Barabar Hill Caves (Hindi बराबर, Barābar) are the oldest surviving rock-cut caves in India, dating from the Maurya Empire (322–185 BCE), some with Ashokan inscriptions, located in the Makhdumpur region of Jehanabad district, Bihar, India, 24 km (15 mi) north of Gaya. These caves are situated in the twin hills of Barabar (four caves) and Nagarjuni (three caves); caves of the 1.6 km (0.99 mi)-distant Nagarjuni Hill are sometimes singled out as the Nagarjuni Caves. These rock-cut chambers bear dedicatory inscriptions in the name of "King Piyadasi" for the Barabar group, and "Devanampiya Dasaratha" for the Nagarjuni group, thought to date back to the 3rd century BCE during the Maurya period, and to correspond respectively to Ashoka (reigned 273–232 BCE) and his grandson, Dasharatha Maurya. The sculptured surround to the entrance to the Lomas Rishi Cave is the earliest survival of the ogee shaped "chaitya arch" or chandrashala that was to be an important feature of Indian rock-cut architecture and sculptural decoration for centuries. The form was clearly a reproduction in stone of buildings in wood and other plant materials. The caves were used by ascetics from the Ajivika sect, founded by Makkhali Gosala, a contemporary of Gautama Buddha, the founder of Buddhism, and of Mahavira, the last and 24th Tirthankara of Jainism. The Ajivikas had many similarities with Buddhism as well as Jainism. Also present at the site are several rock-cut Buddhist and Hindu sculptures and inscriptions from later periods. Most caves at Barabar consist of two chambers, carved entirely out of granite, with a highly polished internal surface, the "Mauryan polish" also found on sculptures, and exciting echo effects. The caves were featured – located in a fictitious Marabar – in the book A Passage to India by English author E. M. Forster. These were also shown in the book The Mahabharata Secret by Indian author Christopher C. Doyle. (en)
- Las Cuevas de Barabar (en hindi: बराबर गुफाएँ) son las más antiguas cuevas excavadas en la roca que sobreviven en la India. Datan de la época del Imperio mauria (322-185 a. C.); algunas poseen inscripciones de Ashoka. (es)
- Les grottes de Barabar, parfois aussi nommées grottes de Khalatika du nom de la colline à l'époque d'Ashoka, ou bien « grottes des Sat-Garha » (des sept caves), sont les plus anciennes grottes artificielles de l'Inde, datant de l'Empire Maurya (322-185 av. J.-C.). L'entrée de ces grottes, creusées dans de gigantesques blocs de granite datent du IIIe siècle av. J.-C., durant la période Maurya, à l'époque de l'empereur Ashoka (qui régna de 273-232 av. J.-C.) et de son petit-fils et successeur Dasharatha Maurya. Cependant, la réalisation de ces cavités est différente et antérieur à cette époque, du fait de la différence flagrante entre la piètre qualité de la taille de la porte, et l'impressionnant ouvrage à l'intérieur. Elles sont situées dans la région de Makhdumpur du District de Jehanabad, Bihar, Inde, 24 km au nord de Gaya. Les grottes ont été consacrées, un temps, aux ascètes de la secte des Ajivikas, fondée par Makkhali Gosala, un contemporain de Bouddha Gautama, le fondateur du Bouddhisme et de Mahavira, le dernier et 24e Tirthankara du Jaïnisme. Également présents sur le site, se trouvent plusieurs inscriptions Bouddhistes et Hindoues, ainsi que des sculptures de périodes ultérieures. Les grottes de Barabar consistent en réalité en deux groupes : quatre grottes de la colline de Barabar et trois grottes de la colline de Nagarjuni. Les grottes de la colline de Nagajurni, situées à 1,6 km des grottes de la colline de Barabar, sont parfois désignés séparément comme « les grottes de Nagarjuni ». Il existe deux autres grottes très anciennes, se trouvant à Rajgir et à proximité, nommées Son Bhandar et Sitamarhi, qui n'ont pas d'inscriptions Maurya, mais partagent avec les grottes de Barabar une structure similaire et une finition de granite poli, certes beaucoup moins poussée pour la première, mais néanmoins suggestives de l'époque de l'Empire maurya. Depuis le 5e siècle av. J.-C., les Bouddhistes utilisaient initialement des grottes naturelles, comme la grotte de Saptaparni ou les grottes de Saru Maru. (fr)
- Барабарские пещеры (англ. The Barabar Caves) — одни из наиболее древних из сохранившихся скальных пещер Индии. Они расположены в Макхдампер-Блок в округе Джеханабад индийского штата Бихар, в 24 км к северу от Гайи. Большинство пещер датируются эпохой империи Маурьев (322—185 гг. до н. э.). В некоторых из них высечены надписи (эдикты) Ашоки. Четыре пещеры находятся в Барабарских, а три — в Нагарджунских скалистых возвышенностях. Те, что расположены на расстоянии 1,6 км от группы возвышенностей Нагарджуны, иногда называют пещерами Нагарджуны. Эти вырубленные в скале гроты датируются III веком до н. э., периодом правления маурийского императора Ашоки (ок. 273—232 до н. э.) и его внука Дашаратхи. Несмотря на то, что правители были буддистами, в империи поддерживалась политика религиозной толерантности, благодаря чему были распространены различные джайнские секты. В пещерах пребывали аскеты секты Адживики, основанной Макхали Гошала, современником основателя буддизма Гаутамы Будды, а также 24-го и последнего Тиртханкары джайнизма Махавиры. Здесь также находится несколько высеченных в скалах буддийских и индуистских скульптур. Большинство пещер Барабар состоят из двух помещений, вырубленных из гранита, с тщательно отполированными внутренними поверхностями и уникальной акустикой. Первое помещение представляет собой большой прямоугольный зал, в котором собирались служители, а во втором — небольшом, круглом, куполообразном — отправлялись религиозные обряды. Возможно, в дальнем помещении находилось небольшое, напоминающее ступу сооружение, однако на данный момент помещения пусты. (ru)
- As Cavernas de Barabar foram chamadas de "Cavernas de Marabar", ao servirem de cenário para o livro e filme “A Passage to India”. Localizadas no distrito de Jehanabad, Índia. A região encontra-se tombada pelo Instituto Arqueológico daquela nação. São retratadas na ficção como lugares confusos e incontroláveis simbolizando o que ocorre quando duas culturas tão diferentes entram em choque (Britânicos sobre a Índia). No mundo real, inúmeras e crescentes explorações de mineração ocorrem naquelas Montanhas e em suas imediações, ameaçando o patrimônio cultural. (pt)
- Барабарські печери (англ. The Barabar Caves) — одні з найдавніших уцілілих скельних печер Індії. Вони розташовані в в окрузі Джеханабад індійського штату Біхар, за 24 км на північ від округу Гая. Більшість печер датуються епохою імперії Маур'їв (322—185 роки до н. е.). У деяких з них висічені едикти Ашоки. Чотири печери знаходяться в Барабарських, а три — в Нагарджунських скелястих височинах. Ті, що розташовані на відстані 1,6 км від групи височин Нагарджуни, іноді відносять до печер Нагарджуни. Ці вирубані в скелі гроти датуються III століттям до н. е., періодом правління маурійского імператора Ашоки (бл. 273—232 до н. е.) і його онука Дашаратхи Маур'ї. Попри те, що правителі були буддистами, в імперії була запроваджена політика релігійної толерантності. Завдяки цьому набули поширення різні джайнскі секти. У печерах перебували аскети секти адживіки, заснованої Макхалі Гошала — сучасником засновника буддизму Гаутами Будди, а також 24-го і останнього тіртханкари джайнізму Махавіри. Тут також знаходяться декілька висічених в скелях буддійських і індуїстських скульптур. Більшість печер Барабар складаються з двох вирубаних з граніту приміщень з ретельно відполірованими внутрішніми поверхнями й унікальною акустикою. Перше приміщення становить великий прямокутний зал, в якому збиралися служителі, а в другому — невеликому, круглому, куполоподібному — відправлялися релігійні культи. Можливо в дальньому приміщенні знаходилася невелика схожа на ступу споруда, проте на даний момент приміщення порожні. Печери згадуються у романі англійського письменника Е. М. Форстера «Подорож до Індії» (проте автор змінює їх назву на Марабарські). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Barabar-Höhlen im Distrikt Jehanabad im nordindischen Bundesstaat Bihar gehören zu den ältesten von Menschen gefertigten Höhlen Indiens. Da die vier Höhlen insgesamt sieben Räume haben, werden sie auch die „sieben Herbergen“ (Bihari/Hindi Satgharva (सातघर) oder Urdu/Persisch Haft Khan bzw. haft chāne (هفت خانه)) genannt. Der Archaeological Survey of India (ASI) führt die Barabar-Höhlen auf seiner Vorschlagsliste des UNESCO-Weltkulturerbes. (de)
- Las Cuevas de Barabar (en hindi: बराबर गुफाएँ) son las más antiguas cuevas excavadas en la roca que sobreviven en la India. Datan de la época del Imperio mauria (322-185 a. C.); algunas poseen inscripciones de Ashoka. (es)
- As Cavernas de Barabar foram chamadas de "Cavernas de Marabar", ao servirem de cenário para o livro e filme “A Passage to India”. Localizadas no distrito de Jehanabad, Índia. A região encontra-se tombada pelo Instituto Arqueológico daquela nação. São retratadas na ficção como lugares confusos e incontroláveis simbolizando o que ocorre quando duas culturas tão diferentes entram em choque (Britânicos sobre a Índia). No mundo real, inúmeras e crescentes explorações de mineração ocorrem naquelas Montanhas e em suas imediações, ameaçando o patrimônio cultural. (pt)
- Les muntanyes Barabar són un grup muntanyós de Bihar, principalment al districte de Gaya i actualment també al modern , Índia. El cim més alt es diu Barabar hi té un temple consagrat a Sidheswara, amb un lingam portat per Bana Raja, el rei Asura de Kamarupa que va fer sagnants guerra contra Krishna; el setembre es fa una fira a aquest lloc. Al sud hi ha unes coves excavades anomenades Satghar (Set Cases), de les que quatre es troben en un mateix indret i una d'aquestes va restar per acabar; les inscripcions permeten comprovar que foren excavades a partir del 252 aC i durant 36 anys; altres tres coves estan al lloc anomenat Nagarjoni i proper a aquest hi ha la font sagrada de Patalganga, i a la base del pic de Kowadol una gran figura de Buda (es creu que en aquest pic hi havia el monestir b (ca)
- The Barabar Hill Caves (Hindi बराबर, Barābar) are the oldest surviving rock-cut caves in India, dating from the Maurya Empire (322–185 BCE), some with Ashokan inscriptions, located in the Makhdumpur region of Jehanabad district, Bihar, India, 24 km (15 mi) north of Gaya. Most caves at Barabar consist of two chambers, carved entirely out of granite, with a highly polished internal surface, the "Mauryan polish" also found on sculptures, and exciting echo effects. (en)
- Les grottes de Barabar, parfois aussi nommées grottes de Khalatika du nom de la colline à l'époque d'Ashoka, ou bien « grottes des Sat-Garha » (des sept caves), sont les plus anciennes grottes artificielles de l'Inde, datant de l'Empire Maurya (322-185 av. J.-C.). L'entrée de ces grottes, creusées dans de gigantesques blocs de granite datent du IIIe siècle av. J.-C., durant la période Maurya, à l'époque de l'empereur Ashoka (qui régna de 273-232 av. J.-C.) et de son petit-fils et successeur Dasharatha Maurya. Cependant, la réalisation de ces cavités est différente et antérieur à cette époque, du fait de la différence flagrante entre la piètre qualité de la taille de la porte, et l'impressionnant ouvrage à l'intérieur. Elles sont situées dans la région de Makhdumpur du District de Jehanabad (fr)
- Барабарские пещеры (англ. The Barabar Caves) — одни из наиболее древних из сохранившихся скальных пещер Индии. Они расположены в Макхдампер-Блок в округе Джеханабад индийского штата Бихар, в 24 км к северу от Гайи. Большинство пещер датируются эпохой империи Маурьев (322—185 гг. до н. э.). В некоторых из них высечены надписи (эдикты) Ашоки. (ru)
- Барабарські печери (англ. The Barabar Caves) — одні з найдавніших уцілілих скельних печер Індії. Вони розташовані в в окрузі Джеханабад індійського штату Біхар, за 24 км на північ від округу Гая. Більшість печер датуються епохою імперії Маур'їв (322—185 роки до н. е.). У деяких з них висічені едикти Ашоки. У печерах перебували аскети секти адживіки, заснованої Макхалі Гошала — сучасником засновника буддизму Гаутами Будди, а також 24-го і останнього тіртханкари джайнізму Махавіри. Тут також знаходяться декілька висічених в скелях буддійських і індуїстських скульптур. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
