| dbo:abstract
|
- هجمة بانزاي هو مصطلح استخدمته قوات الحلفاء لوصف هجمات الموجات البشرية اليابانية التي تنفذها وحدات المشاة. يعود أصل المصطلح إلى الصيحة اليابانية تينو هايكا بانزاي (天皇陛下万歳، فليحيا الإمبراطور)؛ واختُصرت إلى بانزاي، وهي تشير إلى تكتيك استخدمه الجنود اليابانيون خلال حرب المحيط الهادئ. كان لهجمات البنانزاي بعض النجاح في نهايات المعارك وذلك بالتغلب على جنود العدو غير المستعدين لهذا النوع من الهجمات. (ar)
- Càrrega Banzai és el terme utilitzat pels Aliats de la Segona Guerra Mundial per referir-se a un atac frontal massiu per les forces militars de la infanteria japonesa. La paraula Banzai es va originar en l'expressió japonesa (Tenno Heika Banzai ) (en japonès: 天皇陛下万歳) (en català: Visca l'Emperador), abreujat com Banzai, que va ser usat per l'Exèrcit imperial japonès, quan llançava un atac contra una posició enemiga, o després de conquerir un objectiu. L'expressió càrrega Banzai, es refereix específicament a una tàctica usada pels soldats japonesos en la Guerra del Pacífic, durant la Segona Guerra Mundial. La càrrega Banzai va tenir poc èxit, excepte en algunes batalles, quan els soldats estatunidencs eren atacats per sorpresa, sense estar preparats. La càrrega Banzai pot ser considerada com una de les tàctiques menys eficients utilitzades en la Guerra del Pacífic. Les càrregues Banzai provocaven un nombre de baixes més gran entre els soldats japonesos que entre els marines estatunidencs. Els soldats japonesos pronunciaven la paraula Banzai després de conquerir un objectiu militar. La càrrega Banzai es va donar a conèixer durant la Segona Guerra sinojaponesa contra els xinesos, i contra els estatunidencs, en la Campanya de Guadalcanal. En el Teatre d'Operacions del Pacífic, en moltes ocasions, aquest tipus d'atacs es van fer servir principalment com l'única sortida honorable davant una imminent derrota militar. (ca)
- Útok banzai (dle japonského „banzai“) byl termín užívaný během druhé světové války spojeneckými vojsky k označení útoku lidských vln prováděných pěchotou japonské císařské armády. Média japonského císařského režimu nicméně užívala termín gjokusai (japonsky 玉砕, tj. „čestná smrt,“ doslova „úlomky jadeitu“). Tyto útoky byly obvykle prováděny jako sebevražedné za účelem vyhnutí se zajetí, a tím pádem zneuctění, nebo jako poslední pokus o úspěch tváří v tvář spojenecké přesile. (cs)
- Gyokusai (jap. 玉砕; zusammengesetzt aus den Schriftzeichen für Juwel und zerbrochen) war ein Begriff für eine Form des Massenselbstmordes, der in nationalistischen Kreisen im japanischen Kaiserreich während des Zweiten Weltkrieges populär war. (de)
- Banzai charge is the term that was used by the Allied forces of World War II to refer to Japanese human wave attacks and swarming staged by infantry units. This term came from the Japanese battle cry "Tennōheika Banzai" (天皇陛下万歳, meaning "Long live His Majesty the Emperor"), and was shortened to banzai, specifically referring to the tactic used by the Imperial Japanese Army during the Pacific War. This tactic was used when the Japanese commanders of infantry battalions foresaw that a battle was about to be lost, as a last ditch effort in thwarting Allied Forces. (en)
- Carga Banzai es el término utilizado por las fuerzas aliadas para referirse a la táctica japonesa de ataque suicida en oleadas humanas, muy común durante la Segunda Guerra Mundial en el Frente del Pacífico oriental, realizados por unidades de infantería al grito de la palabra banzai. Este término vino de la expresión japonesa banzai dicha a viva voz tres veces, que significa: Tenno Heika Banzai ( 天皇陛下万歳 : "¡Larga vida al Emperador!") y que era de tradicional usada en las fuerzas armadas japonesas cuando se lanzaba un ataque, se realizaba una arenga por parte de un superior o se conquistaba un objetivo. La carga Banzai se hizo conocida en la segunda guerra chino-japonesa por los chinos y por los aliados en la Batalla de Guadalcanal. En el Frente del Pacífico oriental, en no muchos casos fue usada principalmente como única salida honrosa a una inminente derrota. La táctica brutal tuvo relativo éxito en algunas contadas batallas iniciales de la contienda con Japón al agredir a soldados estadounidenses en primera línea defensiva que desconocían y no estaban preparados para ese tipo de ataque. Pronto los aliados pudieron neutralizar ese ataque mediante el emplazamiento de ametralladoras y cañones de tiro rasante en primera línea. Tácticas similares pero con distinto concepto militar se observaron en la Guerra del Pacífico, la Primera Guerra Mundial en la llamada Guerra de trincheras, y además por el Ejército Rojo en la llamada Gran Guerra Patria (Segunda Guerra Mundial). (es)
- Serangan banzai (berasal dari Jepang "banzai") adalah istilah yang diterapkan saat Perang Dunia II oleh pasukan Sekutu pada yang dipimpin oleh pasukan Angkatan Darat Kekaisaran Jepang. Istilah banzai berasal dari seruan "Tennō Heika Banzai" (天皇陛下萬歲, "Hiduplah Kaisar!"). Di Jepang, istilah gyokusai (玉砕, mati terhormat; secara literal "permata yang pecah") lebih sering digunakan oleh Naikaku Johōkyoku (Kabinet Biro Informasi) dan media massa rezim Kekaisaran Jepang. Serangan ini biasanya dilakukan sebagai serangan bunuh diri untuk menghindari kekalahan dan ketidakhormatan atau sebagai usaha terakhir untuk meningkatkan probabilitas kemenangan melawan pasukan Sekutu yang jumlahnya lebih besar. (in)
- Banzaï est le terme utilisé par les Alliés de la Seconde Guerre mondiale pour désigner des charges massives d'infanterie japonaises pendant la guerre du Pacifique. Ce terme provient du cri japonais Tenno Heika Banzai (天皇陛下万歳), « longue vie à l'Empereur »), raccourci en « banzaï », se référant spécifiquement à une tactique utilisée par les soldats japonais. Les attaques banzai ont connu quelques succès à la fin de certaines batailles en débordant les soldats des forces alliées mal préparés à de telles attaques. (fr)
- Attacco banzai o carica banzai (玉砕 gyokusai? o バンザイ突撃 banzai totsugeki?) era il nome dato durante la seconda guerra mondiale ad assalti frontali di massa condotti dalle forze di fanteria dell'esercito imperiale giapponese. Questi attacchi avevano natura suicida, ed erano effettuati per evitare il disonore della resa e della prigionia in mano nemica, considerati dal codice d'onore vigente allora come la peggiore sorte possibile. Il nome della carica deriva dal famoso grido di guerra giapponese Tennōheika Banzai (天皇陛下万歳, letteralmente "Lunga vita a sua Maestà l'Imperatore"). (it)
- 반자이 돌격(일본어: バンザイ突撃 반자이 도쓰게키[*])은 제2차 세계 대전 당시 연합국이 일본군의 자살돌격을 칭하던 용어이다. 이 용어는 일본군이 덴노 헤이카 반자이를 외치던 것에서 유래하였고, 일본군이 태평양 전쟁 도중에 사용했던 자살 형태의 전술이다. (ko)
- Szarża banzai (jap. 萬歳突撃 banzai totsugeki; również atak banzai) – nazwa nadana przez aliantów frontalnym atakom żołnierzy Cesarskiej Armii Japońskiej samobójczo szarżujących na przeciwnika podczas II wojny światowej. (pl)
- バンザイ突撃（バンザイとつげき）は、太平洋戦争中に実行された、玉砕前提の突撃のことである。 (ja)
- Een Banzai-aanval (萬歳突撃, Banzai totsugeki) was een aanval van fanatieke Japanse infanteristen tijdens de Tweede Wereldoorlog. (nl)
- Carga Banzai (玉砕 ou バンザイ突撃 gyokusai ou banzai totsugeki?) é o termo utilizado pelos Aliados para se referir a um em massa pelas forças militares da infantaria japonesa. Este termo teve origem no grito japonês Tenno Heika Banzai (天皇陛下万岁, Viva o Imperador), abreviado para banzai, que foi formado nas forças armadas tradicionais japoneses quando eles lançavam um ataque, discursavam por um objetivo superior ou de conquista. Refere-se especificamente a uma tática usada por soldados japoneses durante a Guerra do Pacífico. Carga Banzai resultou em alguns feitos bem sucedidos no final da batalha, por atacar os soldados americanos, despreparados para tais tipos de ataque. A carga banzai pode ser considerada uma das estratégias menos eficientes utilizadas na Guerra do Pacífico, em termos de índices de vítimas entre japoneses e americanos. A Carga de Banzai tornou-se mais conhecida na Guerra Sino-Japonesa pelos chineses e pelos aliados na Batalha de Guadalcanal. Na frente do Pacífico oriental, em muitas ocasiões, este tipo de ataques foram empregues principalmente como a única saída honrosa a uma iminente derrota. (pt)
- Банзай-атака (яп. 万歳突撃, ばんざいとつげき, бандзай тоцуґекі) — різновид масованої атаки, яку проводили солдати японської армії проти військ США під час Війни на Тихому океані 1941–1945 років. Метою атаки було спантеличування противника гучними бойовими криками «Банзай!» та знищення його раптовим ударом. Характерною рисою подібних виступів було те, що японці часто йшли з мечами і кинджалами в руках на озброєного гвинтівками і кулеметами противника. Незважаючи на успішність банзай-атак на першій стадії війни, вони поступово втратили своє значення через звикання вояків США до таких ударів і вироблення тактики протидії. Згодом ці атаки перетворились на масові суїцидальні акти, які служили символом нескореності і сміливості . Відчуваючи поразку Імперії під кінець Другої світової війни, багато японських офіцерів бездумно вели своїх підлеглих у «останні штурми», збільшуючи і без того чималі втрати Японії. В цілому, токійський Генштаб заохочував банзай-атаки. Частина командирів Імперії розуміла згубність такої тактики. Вони розлядали банзай-атаки як прояв «боягузтва», відмову брати на себе відповідальність за проведення оборони країни та небажання самогубців думати над тим, як найкраще спинити ворога. Одним із прикладів негативного відношення до подібних атак серед японського керівництва були накази генерал-лейтенанта Курібаясі Тадаміті, які забороняли проводити банзай-атаки в часі оборони Іодзіми. Завдяки дотриманню цих настанов, японці змогли довгий час стримувати чисельно і технічно переважаючу армаду США, завдавши противнику чималих втрат. (uk)
- Банза́й-ата́ка (яп. 万歳突撃 Бандзай тоцугэки) — способ ведения боя, распространённый во времена Второй мировой войны в японской армии. Атака сопровождалась громкими боевыми криками «Банзай!» и имела целью уничтожение врага внезапным ударом. Характерной чертой подобных выступлений было то, что японцы часто шли с холодным оружием в руках ( мечами и кинжалами ) на вооружённого винтовками и пулемётами противника. Несмотря на успешность банзай-атак на первой стадии войны, они постепенно утратили своё значение из-за привыкания армии США к таким ударам и выработки тактики противодействия. Впоследствии эти атаки превратились в массовые суицидальные акты, которые служили символом непокорности и смелости японского духа. Чувствуя поражение империи к концу Второй мировой войны, многие японские офицеры бездумно вели своих подчиненных в «последние штурмы», увеличивая и без того немалые потери Японии. Однако в целом японский Генштаб поощрял банзай-атаки. Часть командиров империи понимала губительность такой тактики, рассматривая банзай-атаки как проявление «трусости», отказ брать на себя ответственность за проведение обороны страны и нежелания самоубийц думать над тем, как лучше остановить врага. Одним из примеров негативного отношения к подобным атакам среди японского руководства был приказ генерал-лейтенанта Курибаяси Тадамити, который категорически запрещал проводить банзай-атаки во время обороны Иводзимы. Благодаря соблюдению этих установок, японцы смогли долгое время сдерживать численно и технически превосходящую армаду США, нанеся противнику значительные потери. Одна из крупнейших банзай-атак войны была проведена 7 июля 1944 года во время битвы за Сайпан против 105-го пехотного полка США. Два американских батальона потеряли в результате этой атаки 918 человек убитыми и ранеными, уничтожив 2 295 японских солдат. Во время Маньчжурской операции, когда 1-я Краснознаменная армия обложила Муданьцзян, советская 5-я армия на юге продолжала наступление на запад, охватив и уничтожив японский 278-й пехотный полк, выжившие из которого предприняли последнюю отчаянную атаку банзай, но не сдались. К концу дня весь Мутаньцзян перешел в руки советских войск, и битва за город закончилась. Вскоре после этого основные силы Квантунской армии сложили оружие в знак капитуляции в соответствии с обращением императора Хирохито. Битва при Мутаньцзяне и Вторая мировая война подошли к концу. (ru)
- 萬歲衝鋒（日语：バンザイ突撃／バンザイとつげき banzai totsugeki */?）是太平洋戰爭中，日本軍指揮官以「玉碎」（全體陣亡）而不投降為前提，對進行跳島戰術而登陸後的美軍或者是在滿洲的蘇聯紅軍各陣地發起的人海攻勢。在彈藥以及油料不足的無法撤退情況下，日軍手拿步槍刺刀或武士刀向美軍或者蘇軍衝鋒，有綁日本軍軍旗於肩膀，頭盔並繫上日本國旗之布帶齊聲大喊“天皇陛下萬歲（日语：天皇陛下万歳／てんのうへいかばんざい tennōheika banzai */?）”。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- هجمة بانزاي هو مصطلح استخدمته قوات الحلفاء لوصف هجمات الموجات البشرية اليابانية التي تنفذها وحدات المشاة. يعود أصل المصطلح إلى الصيحة اليابانية تينو هايكا بانزاي (天皇陛下万歳، فليحيا الإمبراطور)؛ واختُصرت إلى بانزاي، وهي تشير إلى تكتيك استخدمه الجنود اليابانيون خلال حرب المحيط الهادئ. كان لهجمات البنانزاي بعض النجاح في نهايات المعارك وذلك بالتغلب على جنود العدو غير المستعدين لهذا النوع من الهجمات. (ar)
- Útok banzai (dle japonského „banzai“) byl termín užívaný během druhé světové války spojeneckými vojsky k označení útoku lidských vln prováděných pěchotou japonské císařské armády. Média japonského císařského režimu nicméně užívala termín gjokusai (japonsky 玉砕, tj. „čestná smrt,“ doslova „úlomky jadeitu“). Tyto útoky byly obvykle prováděny jako sebevražedné za účelem vyhnutí se zajetí, a tím pádem zneuctění, nebo jako poslední pokus o úspěch tváří v tvář spojenecké přesile. (cs)
- Gyokusai (jap. 玉砕; zusammengesetzt aus den Schriftzeichen für Juwel und zerbrochen) war ein Begriff für eine Form des Massenselbstmordes, der in nationalistischen Kreisen im japanischen Kaiserreich während des Zweiten Weltkrieges populär war. (de)
- Banzai charge is the term that was used by the Allied forces of World War II to refer to Japanese human wave attacks and swarming staged by infantry units. This term came from the Japanese battle cry "Tennōheika Banzai" (天皇陛下万歳, meaning "Long live His Majesty the Emperor"), and was shortened to banzai, specifically referring to the tactic used by the Imperial Japanese Army during the Pacific War. This tactic was used when the Japanese commanders of infantry battalions foresaw that a battle was about to be lost, as a last ditch effort in thwarting Allied Forces. (en)
- Serangan banzai (berasal dari Jepang "banzai") adalah istilah yang diterapkan saat Perang Dunia II oleh pasukan Sekutu pada yang dipimpin oleh pasukan Angkatan Darat Kekaisaran Jepang. Istilah banzai berasal dari seruan "Tennō Heika Banzai" (天皇陛下萬歲, "Hiduplah Kaisar!"). Di Jepang, istilah gyokusai (玉砕, mati terhormat; secara literal "permata yang pecah") lebih sering digunakan oleh Naikaku Johōkyoku (Kabinet Biro Informasi) dan media massa rezim Kekaisaran Jepang. Serangan ini biasanya dilakukan sebagai serangan bunuh diri untuk menghindari kekalahan dan ketidakhormatan atau sebagai usaha terakhir untuk meningkatkan probabilitas kemenangan melawan pasukan Sekutu yang jumlahnya lebih besar. (in)
- Banzaï est le terme utilisé par les Alliés de la Seconde Guerre mondiale pour désigner des charges massives d'infanterie japonaises pendant la guerre du Pacifique. Ce terme provient du cri japonais Tenno Heika Banzai (天皇陛下万歳), « longue vie à l'Empereur »), raccourci en « banzaï », se référant spécifiquement à une tactique utilisée par les soldats japonais. Les attaques banzai ont connu quelques succès à la fin de certaines batailles en débordant les soldats des forces alliées mal préparés à de telles attaques. (fr)
- Attacco banzai o carica banzai (玉砕 gyokusai? o バンザイ突撃 banzai totsugeki?) era il nome dato durante la seconda guerra mondiale ad assalti frontali di massa condotti dalle forze di fanteria dell'esercito imperiale giapponese. Questi attacchi avevano natura suicida, ed erano effettuati per evitare il disonore della resa e della prigionia in mano nemica, considerati dal codice d'onore vigente allora come la peggiore sorte possibile. Il nome della carica deriva dal famoso grido di guerra giapponese Tennōheika Banzai (天皇陛下万歳, letteralmente "Lunga vita a sua Maestà l'Imperatore"). (it)
- 반자이 돌격(일본어: バンザイ突撃 반자이 도쓰게키[*])은 제2차 세계 대전 당시 연합국이 일본군의 자살돌격을 칭하던 용어이다. 이 용어는 일본군이 덴노 헤이카 반자이를 외치던 것에서 유래하였고, 일본군이 태평양 전쟁 도중에 사용했던 자살 형태의 전술이다. (ko)
- Szarża banzai (jap. 萬歳突撃 banzai totsugeki; również atak banzai) – nazwa nadana przez aliantów frontalnym atakom żołnierzy Cesarskiej Armii Japońskiej samobójczo szarżujących na przeciwnika podczas II wojny światowej. (pl)
- バンザイ突撃（バンザイとつげき）は、太平洋戦争中に実行された、玉砕前提の突撃のことである。 (ja)
- Een Banzai-aanval (萬歳突撃, Banzai totsugeki) was een aanval van fanatieke Japanse infanteristen tijdens de Tweede Wereldoorlog. (nl)
- 萬歲衝鋒（日语：バンザイ突撃／バンザイとつげき banzai totsugeki */?）是太平洋戰爭中，日本軍指揮官以「玉碎」（全體陣亡）而不投降為前提，對進行跳島戰術而登陸後的美軍或者是在滿洲的蘇聯紅軍各陣地發起的人海攻勢。在彈藥以及油料不足的無法撤退情況下，日軍手拿步槍刺刀或武士刀向美軍或者蘇軍衝鋒，有綁日本軍軍旗於肩膀，頭盔並繫上日本國旗之布帶齊聲大喊“天皇陛下萬歲（日语：天皇陛下万歳／てんのうへいかばんざい tennōheika banzai */?）”。 (zh)
- Càrrega Banzai és el terme utilitzat pels Aliats de la Segona Guerra Mundial per referir-se a un atac frontal massiu per les forces militars de la infanteria japonesa. La paraula Banzai es va originar en l'expressió japonesa (Tenno Heika Banzai ) (en japonès: 天皇陛下万歳) (en català: Visca l'Emperador), abreujat com Banzai, que va ser usat per l'Exèrcit imperial japonès, quan llançava un atac contra una posició enemiga, o després de conquerir un objectiu. L'expressió càrrega Banzai, es refereix específicament a una tàctica usada pels soldats japonesos en la Guerra del Pacífic, durant la Segona Guerra Mundial. La càrrega Banzai va tenir poc èxit, excepte en algunes batalles, quan els soldats estatunidencs eren atacats per sorpresa, sense estar preparats. La càrrega Banzai pot ser considerada com (ca)
- Carga Banzai es el término utilizado por las fuerzas aliadas para referirse a la táctica japonesa de ataque suicida en oleadas humanas, muy común durante la Segunda Guerra Mundial en el Frente del Pacífico oriental, realizados por unidades de infantería al grito de la palabra banzai. Este término vino de la expresión japonesa banzai dicha a viva voz tres veces, que significa: Tenno Heika Banzai ( 天皇陛下万歳 : "¡Larga vida al Emperador!") La carga Banzai se hizo conocida en la segunda guerra chino-japonesa por los chinos y por los aliados en la Batalla de Guadalcanal. (es)
- Банза́й-ата́ка (яп. 万歳突撃 Бандзай тоцугэки) — способ ведения боя, распространённый во времена Второй мировой войны в японской армии. Атака сопровождалась громкими боевыми криками «Банзай!» и имела целью уничтожение врага внезапным ударом. Характерной чертой подобных выступлений было то, что японцы часто шли с холодным оружием в руках ( мечами и кинжалами ) на вооружённого винтовками и пулемётами противника. (ru)
- Carga Banzai (玉砕 ou バンザイ突撃 gyokusai ou banzai totsugeki?) é o termo utilizado pelos Aliados para se referir a um em massa pelas forças militares da infantaria japonesa. Este termo teve origem no grito japonês Tenno Heika Banzai (天皇陛下万岁, Viva o Imperador), abreviado para banzai, que foi formado nas forças armadas tradicionais japoneses quando eles lançavam um ataque, discursavam por um objetivo superior ou de conquista. Refere-se especificamente a uma tática usada por soldados japoneses durante a Guerra do Pacífico. Carga Banzai resultou em alguns feitos bem sucedidos no final da batalha, por atacar os soldados americanos, despreparados para tais tipos de ataque. A carga banzai pode ser considerada uma das estratégias menos eficientes utilizadas na Guerra do Pacífico, em termos de índices (pt)
- Банзай-атака (яп. 万歳突撃, ばんざいとつげき, бандзай тоцуґекі) — різновид масованої атаки, яку проводили солдати японської армії проти військ США під час Війни на Тихому океані 1941–1945 років. Метою атаки було спантеличування противника гучними бойовими криками «Банзай!» та знищення його раптовим ударом. Характерною рисою подібних виступів було те, що японці часто йшли з мечами і кинджалами в руках на озброєного гвинтівками і кулеметами противника. (uk)
|
