| dbo:abstract
|
- Die Armagnaken (französisch Armagnac) waren im Hundertjährigen Krieg die Parteigänger der Herzöge von Orléans (Ludwig von Orléans, 1392–1407, und nach dessen Ermordung Karl von Orléans, 1407–1465) und damit zählten sie zu den Anhängern des Dauphins. Seit 1349 war dies der Titel des jeweiligen Kronprinzen, von 1401 bis 1422 waren das nacheinander die fünf Söhne von König Karl VI. (de)
- Οι Αρμανιάκ ήταν πολιτική παράταξη που κατά τον 15ο αιώνα, στη Γαλλία, αντιτάχθηκε στους Βουργουνδούς κατά τον γαλλικό εμφύλιο πόλεμο Βουργουνδών και Αρμανιάκ του 1407-1435, μεσούντος του Εκατονταετούς πολέμου. Ήταν η παράταξη του οίκου της Ορλεάνης και πήρε το όνομα από τον ηγέτη του Βερνάρδο Ζ΄ κόμη του Αρμανιάκ. (el)
- The Armagnac faction was prominent in French politics and warfare during the Hundred Years' War. It was allied with the supporters of Charles, Duke of Orléans against John the Fearless after Charles' father Louis of Orléans was killed on a Paris street on the orders of the Duke of Burgundy on 23 November 1407. The Armagnac Faction took its name from Charles' father-in-law, Bernard VII, Count of Armagnac (1360–1418), who guided the young Duke during his teens and provided much of the financing and some of the seasoned Gascon troops that besieged Paris before their defeat at Saint-Cloud. (en)
- Armanjakoj, en franca Armagnacs, estis la partio kiu opoziciis en la 15-a jarcento, en Francio, en enlanda milito, kontraŭ la «Bourguignons» (Burgonjanoj). Filipo la 2-a de Burgonjo mortis en 1404, kaj lia filo Johano Sentima havis multe malpli da influo. Male, la frato de la reĝo, Ludoviko de Orleano, akiris povon. Kelkaj burgonjaj «komplotoj» havigis ligon kun Isabela de Bavario. La streĉiteco pliiĝis inter la partioj de Orleano kaj Burgonjo. Dekomence, Ludoviko de Orleano malhelpis la dukon de Burgonjo realigi teritorian kontinuecon inter Flandrio kaj Burgonjo, aĉetante Luksemburgion. Poste, li forigis la partianojn de la duko de Burgonjo el la regenteca konsilantaro. Siaflanke, Johano Sentima minacis Parizon en 1405. Tiu timigo ne sufiĉis kaj li decidis murdigi sian rivalon en 1407. Post tiu murdo, la partianoj de la duko de Orleano realianciĝis al Bernardo la 7-a de Armagnac, grafo de Armagnac, bopatro de sia sukcedanto Karlo de Orleano. (eo)
- La facción de los armagnacs, en el siglo XV, constituía uno de los dos partidos opuestos que libraron una guerra civil en Francia, paralelamente a la guerra de los Cien Años. Los oponentes de los armagnacs eran los . Originalmente, el conflicto involucraba, por un lado, a Juan I de Borgoña (apodado Sin Miedo) y, por el otro, a Luis de Valois, duque de Orleans. Desde 1393, cuando el rey Carlos VI se había vuelto loco, Francia había sido gobernada por un consejo de regencia presidido por la reina Isabel. La comenzó el 23 de noviembre de 1407, cuando el duque de Orleans fue asesinado por orden de Juan Sin Miedo. El conflicto debilitó enormemente a Francia, que ya estaba enfrentando a Inglaterra, en la guerra de los Cien Años. La guerra entre armagnacs y borgoñones no terminará hasta casi treinta años después, con la firma del tratado de Arras (1435). Juan Sin Miedo también sería asesinado en 1419 por los armagnacs. (es)
- Les Armagnacs sont le parti qui s'opposa au XVe siècle, en France, dans une guerre civile, aux « Bourguignons ». (fr)
- アルマニャック派（仏：Armagnacs）は、かつて百年戦争期のフランスに存在した派閥である。ガリカニスムを謳い、それと反対するブルゴーニュ派とフランスの主導権を巡り争った。 始めオルレアン公シャルル・ド・ヴァロワの爵位からオルレアン派と呼ばれたが、中心人物のアルマニャック伯ベルナール7世の爵位から取って改名された。 (ja)
- 아르마냐크파(프랑스어: Armagnacs)는 백년전쟁 후기의 프랑스에서 부르고뉴파와 항쟁한 귀족 당파이다 1392년 샤를 6세가 정신장애를 가진 후, 와 부르고뉴 공 장이 실권을 잡고 상쟁(相爭)하였는데, 1407년 루이의 암살 후에도 그의 아들 샤를이 아르마냑 백작의 딸을 취처(娶妻)하여 부르고뉴 공에 대항하자 이를 아르마냐크파라 불렀다. 이 싸움에는 전(全)프랑스의 귀족·시민계급까지도 그 와중에 휩쓸려 들어갔다. 아르마냐크파는 아쟁쿠르의 싸움에서 영국군에 패한(1415) 후 몰락하기 시작, 부르고뉴 공의 암살(1419)을 계기로 완전히 북프랑스에서 세력을 잃고, 이후 비운의 왕 샤를 7세를 옹립하여 왕세자파라 불리게 되었다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- De Armagnacs waren in de binnenlandse twisten in Frankrijk tijdens de Honderdjarige Oorlog de aanhangers van de vermoorde Lodewijk I van Orléans. Nadat Jan zonder Vrees, de hertog van Bourgondië, Lodewijk I van Orléans had laten vermoorden, werd zijn zoon Karel van Orléans hoofd van de factie van edelen die zich verzetten tegen de Engelse en Bourgondische overheersing van Frankrijk. Zij waren gekant tegen de Bourguignons, die onder leiding stonden van Jan zonder Vrees en vervolgens Filips de Goede. Inzet van de strijd was de vraag wie het regentschap zou moeten voeren voor de geesteszieke koning Karel VI. Deze binnenlandse twisten worden wel omschreven als de burgeroorlog tussen Armagnacs en Bourguignons. Karel van Orléans was te jong om leiding te geven en was na de Slag bij Azincourt twintig jaar lang een gevangene van de Engelsen. De daadwerkelijke leider was de connétable Bernard VII van Armagnac, zijn schoonvader. De naam Armagnacs verwijst naar hem. Toen Bernard VII in 1418 door de Bourguignons werd vermoord nam de dauphin, de latere koning Karel VII, de leiding over. De naam Armagnacs wordt ook gebruikt voor voormalige huurlingen van Bernard VII die na het eind van de burgeroorlog in het zuiden van Frankrijk dood en verderf zaaiden. (nl)
- Gli Armagnacchi furono uno dei due partiti che si combatterono nella guerra civile della prima metà del XV secolo, in Francia, una fase del più vasto conflitto della Guerra dei cent'anni. I loro avversari furono i Borgognoni. All'origine il conflitto opponeva il duca di Borgogna, Giovanni senza Paura, al duca d'Orléans, Luigi di Valois. A seguito della follia del re, Carlo VI, la Francia, dal 1393, fu governata da un consiglio di reggenza presieduto dalla regina Isabella. Essendo la regina una donna digiuna di politica, il membro più influente del consiglio era il duca di Borgogna (Filippo l’Ardito) che era anche lo zio del re, Carlo VI. (it)
- A facção dos Armagnacs, no século XV, constituía um dos dois partidos oponentes que travaram uma guerra civil, na França — paralelamente à Guerra dos Cem Anos. Os adversários dos Armagnacs eram os Bourguignons ou Borguinhões. Na origem, o conflito envolvia, de um lado, o Duque da Borgonha, João sem Medo e, do outro Luís, duque d'Orleães. Desde 1393, quando Charles VI enlouquecera, a França era governada por um conselho de regência presidido pela rainha Isabel. A guerra civil dos Armagnacs e Borguinhões teve início a 23 de novembro de 1407, quando o Duque d'Orleães foi assassinado, por ordem de João sem Medo. O conflito debilitou enormemente a França, já em luta contra a Inglaterra, na Guerra dos Cem Anos. A guerra entre Armagnacs e Bourguignons só terminará quase trinta anos depois, com a assinatura do Tratado de Arras (1435). João sem Medo também será assassinado, em 1419, pelos Armagnacs. (pt)
- Арманья́ки (фр. Armagnacs) — политическая и военная партия, сложившаяся во Франции во время Столетней войны и противостоящая партии «бургундцев». Война между этими двумя группировками получила название «Война арманьяков и бургиньонов». Партия сформировалась вокруг Карла, герцога Орлеанского, после того, как отец Карла, герцог Людовик Орлеанский, был убит в 1407 году по приказу герцога бургундского. Партия сначала называлась «орлеанской», затем стала называться по имени Бернарда VII, графа Арманьяка, который был покровителем юного Карла Орлеанского и выдал за него свою дочь Бонну. В 1408 году к Бернару присоединился герцог бретонский, а в 1410 — герцог де Бурбон и его сын, граф де Клермон. Так сформировалась партия, главой которой стал Бернар. Эмблемой партии стал белый шарф через плечо или белая повязка на руке. (В «Дневнике парижского горожанина» упоминаются «Мерзкие арманьяки, носящие перевязь»), в то время как эмблемой их противников была алая крестообразная перевязь или алый крест Св. Андрея. Раскол коснулся даже королевской семьи: Изабелла Баварская поддерживала бургундцев, а дофин Карл — арманьяков. В 1412 и начале 1413 года арманьяки разоряли окрестности Парижа и фактически держали город в осаде. …до Рождества, когда перемирие должно было кончиться, арманьяки вокруг Парижа совершили столько зла, что ни римские тираны, ни лесные разбойники, ни убийцы не причиняли христианам таких страданий и не могли с ними сравниться; они истязали всякого, кто попадал к ним в руки, и доходили до того, что продавали женщин и детей, если на них находился покупатель; и никто им не противостоял, потому что регент Франции, герцог Бедфордский, не видел причины вмешиваться… В 1413 году арманьяки захватили Париж и удерживали его до 1418 года. Вторжение англичан на какое-то время примирило их с бургундской партией, и в 1415 году при Азенкуре они сражались вместе: от арманьяков в бою участвовали Орлеанские и Бурбоны. В этом сражении попали в плен «арманьяки» Карл Орлеанский и герцог Бурбонский. 29 мая 1418 года бургундская армия во главе с графом Де л’Иль Адам взяла Париж, и во время резни Бернард был убит. Арманьяки перестали быть «партией власти», их начали преследовать и конфисковывать имущество. Эти конфискации стали едва ли не единственным источником дохода для государственной казны. Но уже через пару месяцев после парижской резни английская армия двинулась на Париж. В критическом положении бургундцы решили договориться с арманьяками, но эта попытка привела к обратному результату: 10 сентября 1419 года во время переговоров на мосту в Монтеро арманьяки убили Жана Бесстрашного. Это убийство дискредитировало арманьяков и дофина Карла, а бургундцы открыто перешли на сторону английского короля, что привело к договору в Труа. После гибели Бернара формальным главой партии стал Карл Орлеанский, который всё ещё находился в плену в Англии, однако реальная власть постепенно сосредотачивалась в руках дофина Карла. После договора в Труа партию арманьяков всё чаще стали отождествлять с «партией дофина». Горожане Парижа ненавидели арманьяков, однако многое изменило появление Жанны Д’Арк, которая фактически стала одной из арманьяков: парижане называли её «арманьякской девой», а англичане — «арманьякской шлюхой». Вместе с тем успехи Жанны постепенно изменяли отношение к партии арманьяков. Аррасский мир 1435 года окончательно примирил бургундцев и арманьяков — и одновременно арманьяков и парижан, у которых не оставалось никакого другого выхода, кроме как признать власть Карла VII и его сторонников. На политический раскол общества наложился ещё и религиозный раскол, так называемый «Великий западный раскол». Это был конфликт между римскими папами и авиньонскими папами, в котором Англия и партия бургундцев поддержали римских пап, а Франция, страны Пиренейского полуострова и партия Арманьяков поддержали авиньонских пап. (ru)
- Armaniacy – stronnictwo polityczne we Francji w pierwszej połowie XV w. (w czasie wojny stuletniej), walczące z Anglikami oraz rywalizujące o wpływy na dworze z burgundczykami Jana bez Trwogi. Nazwa pochodzi od jednego z przywódców. W 1429 roku niewielki oddział armaniaków pod dowództwem Joanny d’Arc pomagał w odsieczy Orleanu oblężonego przez Anglików. (pl)
- Арманьяки (фр. Armagnacs) — політична і військова партія, що склалася у Франції під час Столітньої війни і протистояла партії бургіньйонів. Сформувалася навколо Орлеанського герцога Карла після того, як батько Карла, герцог Людовик Орлеанський, був убитий у 1407 році за наказом герцога бургундського. Війна між цими двома угрупованнями отримала назву «Війна арманьяків і бургіньйонів». Партія спочатку називалася «Орлеанська», потім стала називатися по імені , графа Арманьяку, який був покровителем молодого Карла Орлеанського і видав за нього свою дочку Бонну. 1408 року до Бернара приєднався герцог бретонський, а в 1410 — герцог де Бурбон і його син, граф де Клермон. В результаті сформувалася партія, головою якої став Бернар. У 1412 і на початку 1413 арманьяки розоряли околиці Парижа і фактично тримали місто в облозі. Емблемою партії був білий шарф через плече або біла пов'язка на руці. (uk)
- Armagnaker, franska armagnacs, var ett franskt politiskt parti i början av 1400-talet. Under den tid kung Karl VI var mentalsjuk, tävlade om makten hans bror Ludvig av Orléans och hans farbror Filip den djärve av Burgund och, sedan dessa avlidit, greve Bernhard VII av Armagnac, svärfar till Ludvigs son Karl, och Filips son Johan den orädde av Burgund. Partierna kallades efter dem Armagnacs och Bourguignons och striderna mellan dem blev till ett blodigt inbördeskrig, som vävdes in i hundraårskriget, då engelsmännen tidvis stödde Bourguignons. I dessa strider använde sig Armagnacs i stor utsträckning av värvade legosoldater, som även de kallades armagnacs. De gjorde landet osäkert, då de efter freden vägrade att låta sig hemförlovas. Karl VII försökte då få användning av dem vid Frankrikes östgräns, där deras namn av tyskarna förvrängdes till ”arme Gecken”. (sv)
|
| rdfs:comment
|
- Die Armagnaken (französisch Armagnac) waren im Hundertjährigen Krieg die Parteigänger der Herzöge von Orléans (Ludwig von Orléans, 1392–1407, und nach dessen Ermordung Karl von Orléans, 1407–1465) und damit zählten sie zu den Anhängern des Dauphins. Seit 1349 war dies der Titel des jeweiligen Kronprinzen, von 1401 bis 1422 waren das nacheinander die fünf Söhne von König Karl VI. (de)
- Οι Αρμανιάκ ήταν πολιτική παράταξη που κατά τον 15ο αιώνα, στη Γαλλία, αντιτάχθηκε στους Βουργουνδούς κατά τον γαλλικό εμφύλιο πόλεμο Βουργουνδών και Αρμανιάκ του 1407-1435, μεσούντος του Εκατονταετούς πολέμου. Ήταν η παράταξη του οίκου της Ορλεάνης και πήρε το όνομα από τον ηγέτη του Βερνάρδο Ζ΄ κόμη του Αρμανιάκ. (el)
- The Armagnac faction was prominent in French politics and warfare during the Hundred Years' War. It was allied with the supporters of Charles, Duke of Orléans against John the Fearless after Charles' father Louis of Orléans was killed on a Paris street on the orders of the Duke of Burgundy on 23 November 1407. The Armagnac Faction took its name from Charles' father-in-law, Bernard VII, Count of Armagnac (1360–1418), who guided the young Duke during his teens and provided much of the financing and some of the seasoned Gascon troops that besieged Paris before their defeat at Saint-Cloud. (en)
- Les Armagnacs sont le parti qui s'opposa au XVe siècle, en France, dans une guerre civile, aux « Bourguignons ». (fr)
- アルマニャック派（仏：Armagnacs）は、かつて百年戦争期のフランスに存在した派閥である。ガリカニスムを謳い、それと反対するブルゴーニュ派とフランスの主導権を巡り争った。 始めオルレアン公シャルル・ド・ヴァロワの爵位からオルレアン派と呼ばれたが、中心人物のアルマニャック伯ベルナール7世の爵位から取って改名された。 (ja)
- 아르마냐크파(프랑스어: Armagnacs)는 백년전쟁 후기의 프랑스에서 부르고뉴파와 항쟁한 귀족 당파이다 1392년 샤를 6세가 정신장애를 가진 후, 와 부르고뉴 공 장이 실권을 잡고 상쟁(相爭)하였는데, 1407년 루이의 암살 후에도 그의 아들 샤를이 아르마냑 백작의 딸을 취처(娶妻)하여 부르고뉴 공에 대항하자 이를 아르마냐크파라 불렀다. 이 싸움에는 전(全)프랑스의 귀족·시민계급까지도 그 와중에 휩쓸려 들어갔다. 아르마냐크파는 아쟁쿠르의 싸움에서 영국군에 패한(1415) 후 몰락하기 시작, 부르고뉴 공의 암살(1419)을 계기로 완전히 북프랑스에서 세력을 잃고, 이후 비운의 왕 샤를 7세를 옹립하여 왕세자파라 불리게 되었다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- Armaniacy – stronnictwo polityczne we Francji w pierwszej połowie XV w. (w czasie wojny stuletniej), walczące z Anglikami oraz rywalizujące o wpływy na dworze z burgundczykami Jana bez Trwogi. Nazwa pochodzi od jednego z przywódców. W 1429 roku niewielki oddział armaniaków pod dowództwem Joanny d’Arc pomagał w odsieczy Orleanu oblężonego przez Anglików. (pl)
- Armanjakoj, en franca Armagnacs, estis la partio kiu opoziciis en la 15-a jarcento, en Francio, en enlanda milito, kontraŭ la «Bourguignons» (Burgonjanoj). Filipo la 2-a de Burgonjo mortis en 1404, kaj lia filo Johano Sentima havis multe malpli da influo. Male, la frato de la reĝo, Ludoviko de Orleano, akiris povon. Kelkaj burgonjaj «komplotoj» havigis ligon kun Isabela de Bavario. La streĉiteco pliiĝis inter la partioj de Orleano kaj Burgonjo. Dekomence, Ludoviko de Orleano malhelpis la dukon de Burgonjo realigi teritorian kontinuecon inter Flandrio kaj Burgonjo, aĉetante Luksemburgion. Poste, li forigis la partianojn de la duko de Burgonjo el la regenteca konsilantaro. Siaflanke, Johano Sentima minacis Parizon en 1405. Tiu timigo ne sufiĉis kaj li decidis murdigi sian rivalon en 1407. Po (eo)
- La facción de los armagnacs, en el siglo XV, constituía uno de los dos partidos opuestos que libraron una guerra civil en Francia, paralelamente a la guerra de los Cien Años. Los oponentes de los armagnacs eran los . Originalmente, el conflicto involucraba, por un lado, a Juan I de Borgoña (apodado Sin Miedo) y, por el otro, a Luis de Valois, duque de Orleans. Desde 1393, cuando el rey Carlos VI se había vuelto loco, Francia había sido gobernada por un consejo de regencia presidido por la reina Isabel. (es)
- Gli Armagnacchi furono uno dei due partiti che si combatterono nella guerra civile della prima metà del XV secolo, in Francia, una fase del più vasto conflitto della Guerra dei cent'anni. I loro avversari furono i Borgognoni. (it)
- De Armagnacs waren in de binnenlandse twisten in Frankrijk tijdens de Honderdjarige Oorlog de aanhangers van de vermoorde Lodewijk I van Orléans. Nadat Jan zonder Vrees, de hertog van Bourgondië, Lodewijk I van Orléans had laten vermoorden, werd zijn zoon Karel van Orléans hoofd van de factie van edelen die zich verzetten tegen de Engelse en Bourgondische overheersing van Frankrijk. Zij waren gekant tegen de Bourguignons, die onder leiding stonden van Jan zonder Vrees en vervolgens Filips de Goede. Inzet van de strijd was de vraag wie het regentschap zou moeten voeren voor de geesteszieke koning Karel VI. Deze binnenlandse twisten worden wel omschreven als de burgeroorlog tussen Armagnacs en Bourguignons. (nl)
- Armagnaker, franska armagnacs, var ett franskt politiskt parti i början av 1400-talet. Under den tid kung Karl VI var mentalsjuk, tävlade om makten hans bror Ludvig av Orléans och hans farbror Filip den djärve av Burgund och, sedan dessa avlidit, greve Bernhard VII av Armagnac, svärfar till Ludvigs son Karl, och Filips son Johan den orädde av Burgund. (sv)
- Арманья́ки (фр. Armagnacs) — политическая и военная партия, сложившаяся во Франции во время Столетней войны и противостоящая партии «бургундцев». Война между этими двумя группировками получила название «Война арманьяков и бургиньонов». Партия сформировалась вокруг Карла, герцога Орлеанского, после того, как отец Карла, герцог Людовик Орлеанский, был убит в 1407 году по приказу герцога бургундского. В 1412 и начале 1413 года арманьяки разоряли окрестности Парижа и фактически держали город в осаде. (ru)
- A facção dos Armagnacs, no século XV, constituía um dos dois partidos oponentes que travaram uma guerra civil, na França — paralelamente à Guerra dos Cem Anos. Os adversários dos Armagnacs eram os Bourguignons ou Borguinhões. Na origem, o conflito envolvia, de um lado, o Duque da Borgonha, João sem Medo e, do outro Luís, duque d'Orleães. Desde 1393, quando Charles VI enlouquecera, a França era governada por um conselho de regência presidido pela rainha Isabel. (pt)
- Арманьяки (фр. Armagnacs) — політична і військова партія, що склалася у Франції під час Столітньої війни і протистояла партії бургіньйонів. Сформувалася навколо Орлеанського герцога Карла після того, як батько Карла, герцог Людовик Орлеанський, був убитий у 1407 році за наказом герцога бургундського. Війна між цими двома угрупованнями отримала назву «Війна арманьяків і бургіньйонів». У 1412 і на початку 1413 арманьяки розоряли околиці Парижа і фактично тримали місто в облозі. Емблемою партії був білий шарф через плече або біла пов'язка на руці. (uk)
|
