| dbo:abstract
|
- فرضية القرد المائي، والتي يشار إليها مؤخراً بنموذج المجرى المائي هي فكرة أن بعض أسلاف البشر المعاصرين كانوا أكثر مائيًا من القردة العليا الأخرى وحتى العديد من البشر المعاصرين، وعلى هذا النحو، كانوا من الخواضين والسباحين والغواصين. تم اقتراح الفرضية في شكلها الحالي من قِبل عالِم الأحياء البحرية أليستر هاردي في عام 1960، الذي جادل بأن التنافس على الموارد الأرضية مع الأجناس الأخرى، أجبر فرعًا من القرود على للبحث عن طعام على شاطيء البحار أو في قاعها مثل المحار مما أدى إلى تكيفات التي تفسر بعض الخصائص البشرية مهمة مثل تساقط الشعرعن الجسم والتحرك على قدمين. قامت إلين مورغان بتطوير الفكرة التي أضافت العنصر النسوي كتصور يعارض الصورة الذكورية لـ «الصياد العظيم» الذي يتم تقديمه في أعمال أنثروبولوجية شعبية قام بها ريموند دارت وآخرون. على الرغم من أن كتابها الذي صدر عام 1972 بعنوان «نزول المرأة» كان يحظى بشعبية كبيرة لدى الجمهور، إلا أنه لم يجتذب اهتمامًا كبيرًا من العلماء، واشتكى الذين علقوا بالتعليقات من عدم وجود طريقة لاختبار الفرضيات حول أجزاء الجسم الناعمة والعادات الإنسانية في الماضي البعيد. قام مورجان بإزالة المحتوى النسوي في العديد من الكتب اللاحقة ونوقشت أفكارها في مؤتمر عام 1987 المكرس لهذه الفكرة. احتوى كتابها الصادر عام 1990 بعنوان «ندوب التطور» بعض المراجعات الإيجابية، لكن أطروحتها تعرضت لانتقادات شديدة من عالم الأنثروبولوجيا جون لانغدون في عام 1997، الذي وصفها بأنها «فرضية شاملة» وجادلت بأن الفرضية ليست أكثر بروزًا من مجرد رفضها. الفرضية. (ar)
- Hypotéza vodní opice (anglicky aquatic ape hypothesis, AAH) je alternativní vysvětlení některých rozdílů mezi člověkem a ostatními hominidy, které pracuje s myšlenkou, že společný předek dnešních lidí strávil část vývoje v částečně vodním prostředí. Poprvé byla hypotéza navržena v roce 1942 a rozšířena v roce 1960; jejím největším obhájcem je spisovatelka Elaine Morganová. Hypotéza je kritizována pro nedostatek důkazů, několik teoretických problémů, a také proto, že mnoho pozorování, která ji mají podporovat, lze vysvětlit jinými způsoby. (cs)
- The aquatic ape hypothesis (AAH), also referred to as aquatic ape theory (AAT) or the waterside hypothesis of human evolution, postulates that the ancestors of modern humans took a divergent evolutionary pathway from the other great apes by becoming adapted to a more aquatic habitat. The hypothesis was initially proposed by the English marine biologist Alister Hardy in 1960, who argued that a branch of apes was forced by competition over terrestrial habitats to hunt for food such as shellfish on the sea shore and sea bed, leading to adaptations that explained distinctive characteristics of modern humans such as functional hairlessness and bipedalism. Elaine Morgan advanced this hypothesis in her 1972 book The Descent of Woman, contrasting it with Desmond Morris's theories of sexuality, dubbed by her as "male science", and then in detail in her 1990 book Scars of Evolution, which received some favorable reviews but was subject to criticism from the anthropologist John Langdon in 1997, who characterized it as an "umbrella hypothesis" with inconsistencies that were unresolved and a claim to validation via the principle of parsimony that was false. The hypothesis is highly controversial, and has been criticized by many as a pseudoscience. The hypothesis is thought to be more popular with the lay public than with scientists; in the scientific literature, it is generally ignored by anthropologists. (en)
- Als Wasseraffen-Theorie (auch: Wassertheorie, Wasseraffen-Hypothese) wird eine Reihe von teils spekulativen Hypothesen bezeichnet, nach der die Vorfahren des anatomisch modernen Menschen (Homo sapiens) im Verlauf der Menschwerdung eine teilweise wasserlebende bzw. amphibische Phase durchgemacht haben sollen. In Fachkreisen konnte sich diese Hypothese nicht durchsetzen. (de)
- La hipótesis del simio acuático (AAH por sus siglas en inglés), o teoría del simio acuático como es frecuentemente llamada, es una hipótesis que trata de indicar y mantener que los antecesores inmediatos de los humanos y otros homínidos vivieron por un tiempo significativo en un ambiente semiacuático sobre la costa africana (entendiendo por semiacuático la alternancia de periodos en tierra y periodos en el agua para huir de depredadores o buscar crustáceos). Indicando que este hipotético hecho habría influido en su evolución, debido a que en este ambiente habrían tenido que obtener la mayoría de sus alimentos de la zona costera y lagunas poco profundas tierra adentro, antes de que sus descendientes homínidos regresaran a una existencia más puramente terrestre. Esta es una posición que actualmente no es sostenida por la biología, ni la antropología (disciplina especializada en el tema), ni la paleontología y más bien permanece viva principalmente en la literatura comercial y no científica. (es)
- La théorie du primate aquatique (anglais Aquatic Ape Hypothesis, AAH ou Aquatic Ape Theory, AAT) est une hypothèse qui propose que des ancêtres de l'homme moderne se seraient adaptés à une vie dans un milieu humide, en bord de mer ou d'autres étendues d'eau. Cela aurait contribué à l'apparition de divers traits propres aux Hominidés par rapport aux proches primates, notamment l'absence de fourrure et la bipédie. Cette théorie est très marginale parmi les professionnels de la paléoanthropologie car elle échoue à produire des prédictions correctes. L'intégralité de la proposition de « primate aquatique » reste très controversée et reste actuellement bien moins populaire auprès des scientifiques que du public. (fr)
- Hipotesis monyet air, yang juga disebut sebagai teori monyet air dan paling terkini waterside model, adalah sebuah gagasan bahwa leluhur manusia modern adalah makhluk air pada masa lalu. Hipotesis dalam bentuk saat ininya diusulkan oleh pakar biologi kelautan Alister Hardy pada 1960 yang berpendapat bahwa sebuah cabang monyet dipaksa untuk berkompetisi bertahan hidup di pepohonan untuk berburu makanan seperti di pesisir laut dan hal ini menjelaskan beberapa karakteristik seperti postur tinggi manusia. Proporsal ini dikutip oleh , seorang penulis naskah, yang membandingkannya dengan citra manusia "pemburu" yang muncul dalam karya-karya antropologi buatan Raymond Dart, Desmond Morris dan lain-lain. Meskipun buku 1972-nya The Descent of Woman sangat populer di masyarakat, karya tersebut tidak meraih sambutan dari para ilmuwan, yang memandang tidak ada jalan pengetesan terhadap bagian-bagian tubuh lembut dan perilaku manusia pada masa lalu. Morgan menghapus polemik feminis dalam beberapa buku berikutnya, dan gagasan-gagasannya didiskusikan di sebuah konferensi 1987 yang mendevosikan gagasan tersebut. Buku 1990-nya Scars of Evolution hanya meraih sedikit ulasan sanjungan, namun tesis tersebut menjadi bahan kritikan dari antropolog John Langdon pada 1997 yang menganggapnya sebagai "hipotesis payung" dan berpendapat bahwa hipotesis tersebut tidak lebih dari penyerderhanaan ketimbang . Pada 15 tahun terakhir, sebuah penjelasan dari hipotesis tersebut meraih beberapa dukungan dari komunitas saintifik: dimana pada beberapa masa dalam lima juta tahun terakhir, manusia menjadi dependen karena asam lemak esensial dan iodin, yang ditemukan dalam sumber daya laut. Fungsi efisien dari otak manusia membutuhkan nutrien-nutrien tersebut. Keseluruhan proporsal "monyet air" masih sangat kontroversial, dan lebih populer di kalangan awam ketimbang ilmuwan. (in)
- アクア説（アクアせつ、英: Aquatic Ape Hypothesis: AAH or Aquatic Ape Theory: AAT）とは、ヒトがチンパンジー等の類人猿と共通の祖先から進化する過程で、半水生活に一時期適応することによって直立二足歩行、薄い体毛、厚い皮下脂肪、意識的に呼吸をコントロールする能力など、チンパンジーやゴリラなどの他の霊長類には見られない特徴を獲得した、とする仮説である。水生類人猿説（すいせいるいじんえんせつ）とも呼ばれる。 この説は解剖学者と海洋生物学者が提唱し、脚本家であるの著作で知られるようになった。 肯定派としては、英国の動物学者であるデズモンド・モリスがいる。『舞い上がったサル (The Human Animal)』では、サバンナ説との両立が可能であると主張している。また1994年にはBBCのドキュメンタリーTVシリーズで、「Aquatic APE」というタイトルで紹介されている。 (ja)
- La teoria della scimmia acquatica è un'ipotesi evoluzionistica posta per la prima volta nel 1942 dal patologo tedesco Max Westenhöfer, e poi indipendentemente nel 1960 dallo zoologo britannico sir Alister Hardy. Secondo tale ipotesi il dell'uomo sarebbe stato un primate che, per l'arsura del clima africano avrebbe spostato la sua residenza negli habitat fluviali, per poi ritornare alla savana come Homo sapiens moderno. Questa ipotesi è una delle molte che tenta di spiegare l'evoluzione dell'uomo attraverso un unico meccanismo causale, ma non vi è alcun supporto da parte dei reperti fossili finora ritrovati. La maggiore sostenitrice di tale teoria è stata la scrittrice Elaine Morgan e continua a essere sostenuta da teorici e amatori. Alcuni autori ipotizzano che sia stato il progenitore dei primati ad essere acquatico e che gli altri primati si siano sviluppati per progressiva desominazione. L'ipotesi è molto controversa, ed è stata criticata da molti come una pseudoscienza. Si ritiene che l'ipotesi sia più popolare tra il pubblico laico che tra gli scienziati; nella letteratura scientifica è generalmente ignorato dagli antropologi. (it)
- De wateraaphypothese (aquatic ape hypothesis, AAH) is een hypothese die aanneemt dat in de evolutie van de mens de voorouders van de huidige mens een lange tijd intensief in water hebben doorgebracht. De hypothese wordt door antropologen grotendeels afgewezen. (nl)
- Аквати́ческая гипотеза (гипотеза водных обезьян, прибрежная гипотеза эволюции человека, англ. aquatic ape hypothesis — AAH, aquatic ape theory — AAT, waterside hypothesis) — гипотеза происхождения человека, согласно которой предки современных людей пошли по пути эволюции, отличному от других человекообразных обезьян, поскольку они адаптировались к более водному образу жизни. Первоначально гипотеза была предложена английским морским биологом Алистером Харди в 1960 году, который предполагал, что конкуренция за наземную среду обитания вынудила одну из ветвей обезьян перейти на питание моллюсками и ракообразными, добывая их на морском берегу и на морском дне. Эти изменения привели к адаптациям, которые объясняют ряд особенностей современных людей, таких как функциональная безволосость и прямохождение. Эта гипотеза была развита Элейн Морган в книге 1972 года «Происхождение женщины». Морган противопоставила гипотезу теориям сексуальности Десмонда Морриса, которые она назвала «мужской наукой». Морган изложила гипотезу подробнее в книге 1990 года «Шрамы эволюции», получившей несколько положительных отзывов, но подвергшейся критике со стороны антрополога Джона Лэнгдона в 1997 году, который писал, что это «зонтичная гипотеза» с неустраненными противоречиями и ложным заявлением о подтверждении с помощью принципа бритвы Оккама. Гипотеза является спорной и многими учёными рассматривается как псевдонаучная. Считается, что эта гипотеза более популярна среди непрофессионалов, чем среди учёных. В антропологической литературе она обычно игнорируется. (ru)
- Hipoteza wodnej małpy lub hipoteza przybrzeżna (ang. The Aquatic Ape Hypothesis (AAH) lub waterside theories) – hipoteza wywodząca pochodzenie gatunków z rodzaju Homo ze środowiska wodnego, w którym miały wyewoluować fizyczne cechy odróżniające ludzi od innych człowiekowatych. (pl)
- A hipótese do macaco aquático ou, como é mais conhecida, teoria do macaco aquático, ou ainda AAT (na sigla em inglês para Aquatic Ape Theory) é um dos principais modelos propostos pela ciência para explicar por que, durante a evolução humana, o homo sapiens se tornou tão distinto em seus fenótipos dos demais primatas, sobretudo com a perda dos pelos corporais e o andar ereto sobre dois pés, ao lado de hipóteses como a da savana e a dos parasitas. A terceira hipótese citada prega, por exemplo, que os homens teriam perdido seus pelos em razão de estes serem um ambiente propício à instalação de pragas mas, com o desenvolvimento da espécie veio o controle do fogo e as roupas substituíram a proteção contra o frio, os seres humanos teriam preferido parceiros menos peludos e, portanto, mais saudáveis (defendida pelo biólogo britânico Mark Pagel, da Universidade de Reading); já a hipótese da savana, a mais difundida e aceita, diz que os pelos foram perdidos na mudança dos ancestrais do homem das florestas para as áreas de cerrado, o que os permitiria controlar melhor o calor no clima seco; já a hipótese que se tornou conhecida como “’’macaco aquático’’” diz que entre 6 e 8 milhões de anos atrás os primitivos hominídeos se ocuparam durante algum tempo da vida na água em busca de alimentos, perdendo assim os pelos e começando a desenvolver uma camada adiposa sob a pele. Sua proposição inicial se deu com o biólogo marinho, Sir Alister Hardy que, em 1960, sugerira que o homem, na sua marcha evolutiva, teria passado por uma fase aquática - ideia que ficou esquecida até que na década de 1990 ela veio a público, provocando enorme reação contrária dos seus pares, como algo não científico; embora rechaçada pela academia, essa hipótese conta entre seus defensores nomes como Sir David Attenborough, o paleoantropólogo Phillip V. Tobias (antigo defensor da hipótese da savana), Elaine Morgan, Daniel Dennett, entre outros. Raras ideias na ciência dividem tanto aqueles que a combatem dos que a defendem. Vista como “hipótese guarda-chuva” (que procura suprir lacunas com uma só “cobertura”), não significa que a ciência deixe de admitir que fases aquáticas ocorreram durante a evolução humana. Estudo mais recente, por exemplo, propõe que as hipóteses terrestre e aquática encontrem um meio termo: enquanto os defensores das ideias “ortodoxas” da hipótese da savana repelem a hipótese aquática, há muitos aspectos da evolução humana que têm origem na água, o que a leva a ser parcialmente admitida, sem com isto se fazer parte do grupo de defensores da hipótese do macaco aquático. (pt)
- Vattenapahypotesen eller hypotesen om den akvatiska apan ("aquatic ape hypothesis, AAH") är en alternativ förklaring till människans utveckling. Hypotesen säger att människans förfäder under en tidsperiod tillbringade sin tid i en delvis vattenmiljö. Hypotesen bygger på skillnader mellan människor och stora apor, och uppenbara likheter mellan människor och vissa vattenlevande däggdjur. Hypotesen lades fram första gången år 1942 och utvecklades under 1960-talet. Dess främsta förespråkare har varit författaren som har deltagit i diskussioner om AAH under mer än 40 år. Hypotesen har litet stöd från det vetenskapliga samfundet. Även om det är okontroversiellt att både Neandertalmänniskan och den tidiga H. Sapiens var bättre anpassade till en vattenmiljö än andra stora apor, har den sorts radikala specialisering som AAH-teorin anger inte accepterats inom det vetenskapliga samfundet som en giltig förklaring för hur människan skiljer sig från närstående primater. Hypotesen har kritiserats för att innehålla en mängd teoretiska problem, för att inte ha stöd i några gjorda fynd, och på grund av att alternativa förklaringar finns till många av de observationer som sägs stödja hypotesen. Morgan och andra har också gjort gällande att hennes ställning som en akademisk outsider har gjort att hypotesen inte har accepterats. Tanken på en specifik utvecklingsmiljö är främmande inom antropologin och bortser från människans formbarhet. Alister Hardy, Elaine Morgan m.fl. trodde sig ha löst ett vetenskapligt problem, men har i stället väckt en fråga som ingen vill kännas vid och har försökt besvara en fråga som inte existerar. (sv)
- Акватична теорія (Aquatic Ape Theory (AAT)) — альтернативна теорія походження людини, котра на відміну загальноприйнятої теорії, що базується на саванному домінуючому факторі, що примусив людиноподібних мавп перейти до біпедалізму, як домінуючий фактор використовує воду (прибережний шельф океану та річки з озерами). Вперше була запропонована морським біологом Алістером Гарді (Alister Hardy) в 1929 році (опублікована тільки в 1960 році через те, що Гарді боявся зіпсувати свою кар'єру) та незалежно німецьким біологом Максом Вестенгоффером в 1942 році. Прихильники акватичної теорії вважають, що в сучасній традиційній теорії походження людини виділяються три основні еволюційні стрибки (або фази), які недостатньо обґрунтовані (не виявлені рушійні сили) в рамках саванної теорії: 1.
* стрибок від людиноподібних мавп, що живуть на деревах (тому задні лапи нагадують передні з довгими пальцями), до людиноподібних антропів (сім'я австралопітеків), що пересуваються по землі на ногах (т.з. біпедалізм). 2.
* стрибок від прямоходячого гомініда до антропа з анатомією близькою до сучасної людини, правда з малим об'ємом мозку (стадія ). 3.
* стрибок від гомо-еректус до сучасної людини з великим мозком (гомо-сапієнс). Всі ці еволюційні стрибки нібито знаходять природне пояснення в рамках «акватичної теорії». Ось її основні пункти: (uk)
- 水猿假說（英語：Aquatic ape hypothesis，AAH）是對人類演化過程的一個假說，這個理論假設現代人類的共同祖先曾經度過一段半水棲時期，之後才又回到以陸地為主的生活方式。這個理論起源於科學家觀察到人類與水棲哺乳類生物之間，存在著類似的生理結構，因此提出這個假說。支持者認為這解釋了人類如何演化出雙足步行方式與無毛的體表，但目前並沒有足夠的化石與考古證據可以支持這項理論。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Hypotéza vodní opice (anglicky aquatic ape hypothesis, AAH) je alternativní vysvětlení některých rozdílů mezi člověkem a ostatními hominidy, které pracuje s myšlenkou, že společný předek dnešních lidí strávil část vývoje v částečně vodním prostředí. Poprvé byla hypotéza navržena v roce 1942 a rozšířena v roce 1960; jejím největším obhájcem je spisovatelka Elaine Morganová. Hypotéza je kritizována pro nedostatek důkazů, několik teoretických problémů, a také proto, že mnoho pozorování, která ji mají podporovat, lze vysvětlit jinými způsoby. (cs)
- Als Wasseraffen-Theorie (auch: Wassertheorie, Wasseraffen-Hypothese) wird eine Reihe von teils spekulativen Hypothesen bezeichnet, nach der die Vorfahren des anatomisch modernen Menschen (Homo sapiens) im Verlauf der Menschwerdung eine teilweise wasserlebende bzw. amphibische Phase durchgemacht haben sollen. In Fachkreisen konnte sich diese Hypothese nicht durchsetzen. (de)
- アクア説（アクアせつ、英: Aquatic Ape Hypothesis: AAH or Aquatic Ape Theory: AAT）とは、ヒトがチンパンジー等の類人猿と共通の祖先から進化する過程で、半水生活に一時期適応することによって直立二足歩行、薄い体毛、厚い皮下脂肪、意識的に呼吸をコントロールする能力など、チンパンジーやゴリラなどの他の霊長類には見られない特徴を獲得した、とする仮説である。水生類人猿説（すいせいるいじんえんせつ）とも呼ばれる。 この説は解剖学者と海洋生物学者が提唱し、脚本家であるの著作で知られるようになった。 肯定派としては、英国の動物学者であるデズモンド・モリスがいる。『舞い上がったサル (The Human Animal)』では、サバンナ説との両立が可能であると主張している。また1994年にはBBCのドキュメンタリーTVシリーズで、「Aquatic APE」というタイトルで紹介されている。 (ja)
- De wateraaphypothese (aquatic ape hypothesis, AAH) is een hypothese die aanneemt dat in de evolutie van de mens de voorouders van de huidige mens een lange tijd intensief in water hebben doorgebracht. De hypothese wordt door antropologen grotendeels afgewezen. (nl)
- Hipoteza wodnej małpy lub hipoteza przybrzeżna (ang. The Aquatic Ape Hypothesis (AAH) lub waterside theories) – hipoteza wywodząca pochodzenie gatunków z rodzaju Homo ze środowiska wodnego, w którym miały wyewoluować fizyczne cechy odróżniające ludzi od innych człowiekowatych. (pl)
- 水猿假說（英語：Aquatic ape hypothesis，AAH）是對人類演化過程的一個假說，這個理論假設現代人類的共同祖先曾經度過一段半水棲時期，之後才又回到以陸地為主的生活方式。這個理論起源於科學家觀察到人類與水棲哺乳類生物之間，存在著類似的生理結構，因此提出這個假說。支持者認為這解釋了人類如何演化出雙足步行方式與無毛的體表，但目前並沒有足夠的化石與考古證據可以支持這項理論。 (zh)
- فرضية القرد المائي، والتي يشار إليها مؤخراً بنموذج المجرى المائي هي فكرة أن بعض أسلاف البشر المعاصرين كانوا أكثر مائيًا من القردة العليا الأخرى وحتى العديد من البشر المعاصرين، وعلى هذا النحو، كانوا من الخواضين والسباحين والغواصين. تم اقتراح الفرضية في شكلها الحالي من قِبل عالِم الأحياء البحرية أليستر هاردي في عام 1960، الذي جادل بأن التنافس على الموارد الأرضية مع الأجناس الأخرى، أجبر فرعًا من القرود على للبحث عن طعام على شاطيء البحار أو في قاعها مثل المحار مما أدى إلى تكيفات التي تفسر بعض الخصائص البشرية مهمة مثل تساقط الشعرعن الجسم والتحرك على قدمين. (ar)
- The aquatic ape hypothesis (AAH), also referred to as aquatic ape theory (AAT) or the waterside hypothesis of human evolution, postulates that the ancestors of modern humans took a divergent evolutionary pathway from the other great apes by becoming adapted to a more aquatic habitat. The hypothesis is highly controversial, and has been criticized by many as a pseudoscience. The hypothesis is thought to be more popular with the lay public than with scientists; in the scientific literature, it is generally ignored by anthropologists. (en)
- La hipótesis del simio acuático (AAH por sus siglas en inglés), o teoría del simio acuático como es frecuentemente llamada, es una hipótesis que trata de indicar y mantener que los antecesores inmediatos de los humanos y otros homínidos vivieron por un tiempo significativo en un ambiente semiacuático sobre la costa africana (entendiendo por semiacuático la alternancia de periodos en tierra y periodos en el agua para huir de depredadores o buscar crustáceos). (es)
- La théorie du primate aquatique (anglais Aquatic Ape Hypothesis, AAH ou Aquatic Ape Theory, AAT) est une hypothèse qui propose que des ancêtres de l'homme moderne se seraient adaptés à une vie dans un milieu humide, en bord de mer ou d'autres étendues d'eau. Cela aurait contribué à l'apparition de divers traits propres aux Hominidés par rapport aux proches primates, notamment l'absence de fourrure et la bipédie. (fr)
- Hipotesis monyet air, yang juga disebut sebagai teori monyet air dan paling terkini waterside model, adalah sebuah gagasan bahwa leluhur manusia modern adalah makhluk air pada masa lalu. Hipotesis dalam bentuk saat ininya diusulkan oleh pakar biologi kelautan Alister Hardy pada 1960 yang berpendapat bahwa sebuah cabang monyet dipaksa untuk berkompetisi bertahan hidup di pepohonan untuk berburu makanan seperti di pesisir laut dan hal ini menjelaskan beberapa karakteristik seperti postur tinggi manusia. Proporsal ini dikutip oleh , seorang penulis naskah, yang membandingkannya dengan citra manusia "pemburu" yang muncul dalam karya-karya antropologi buatan Raymond Dart, Desmond Morris dan lain-lain. Meskipun buku 1972-nya The Descent of Woman sangat populer di masyarakat, karya tersebut tida (in)
- La teoria della scimmia acquatica è un'ipotesi evoluzionistica posta per la prima volta nel 1942 dal patologo tedesco Max Westenhöfer, e poi indipendentemente nel 1960 dallo zoologo britannico sir Alister Hardy. La maggiore sostenitrice di tale teoria è stata la scrittrice Elaine Morgan e continua a essere sostenuta da teorici e amatori. Alcuni autori ipotizzano che sia stato il progenitore dei primati ad essere acquatico e che gli altri primati si siano sviluppati per progressiva desominazione. (it)
- Аквати́ческая гипотеза (гипотеза водных обезьян, прибрежная гипотеза эволюции человека, англ. aquatic ape hypothesis — AAH, aquatic ape theory — AAT, waterside hypothesis) — гипотеза происхождения человека, согласно которой предки современных людей пошли по пути эволюции, отличному от других человекообразных обезьян, поскольку они адаптировались к более водному образу жизни. Гипотеза является спорной и многими учёными рассматривается как псевдонаучная. Считается, что эта гипотеза более популярна среди непрофессионалов, чем среди учёных. В антропологической литературе она обычно игнорируется. (ru)
- Vattenapahypotesen eller hypotesen om den akvatiska apan ("aquatic ape hypothesis, AAH") är en alternativ förklaring till människans utveckling. Hypotesen säger att människans förfäder under en tidsperiod tillbringade sin tid i en delvis vattenmiljö. Hypotesen bygger på skillnader mellan människor och stora apor, och uppenbara likheter mellan människor och vissa vattenlevande däggdjur. Hypotesen lades fram första gången år 1942 och utvecklades under 1960-talet. Dess främsta förespråkare har varit författaren som har deltagit i diskussioner om AAH under mer än 40 år. Hypotesen har litet stöd från det vetenskapliga samfundet. (sv)
- A hipótese do macaco aquático ou, como é mais conhecida, teoria do macaco aquático, ou ainda AAT (na sigla em inglês para Aquatic Ape Theory) é um dos principais modelos propostos pela ciência para explicar por que, durante a evolução humana, o homo sapiens se tornou tão distinto em seus fenótipos dos demais primatas, sobretudo com a perda dos pelos corporais e o andar ereto sobre dois pés, ao lado de hipóteses como a da savana e a dos parasitas. (pt)
- Акватична теорія (Aquatic Ape Theory (AAT)) — альтернативна теорія походження людини, котра на відміну загальноприйнятої теорії, що базується на саванному домінуючому факторі, що примусив людиноподібних мавп перейти до біпедалізму, як домінуючий фактор використовує воду (прибережний шельф океану та річки з озерами). Вперше була запропонована морським біологом Алістером Гарді (Alister Hardy) в 1929 році (опублікована тільки в 1960 році через те, що Гарді боявся зіпсувати свою кар'єру) та незалежно німецьким біологом Максом Вестенгоффером в 1942 році. (uk)
|
