| dbo:abstract
|
- القناة الشرجية فتحة الشرج هو عضو الإخراج في جسم الإنسان وهي من أعضاء الجهاز الهضمي وهي آخر أعضائه تعتبر عضوًا مهمًا بعمل الجهاز الهضمي وعملية الهضم المعقدة وهو اكتمال للاثني عشر. (ar)
- The anal canal is the part that connects the rectum to the anus, located below the level of the pelvic diaphragm. It is located within the anal triangle of the perineum, between the right and left ischioanal fossa. As the final functional segment of the bowel, it functions to regulate release of excrement by two muscular sphincter complexes. The anus is the aperture at the terminal portion of the anal canal. (en)
- Le canal anal est le segment périnéal de l'appareil digestif faisant suite au rectum (voire en fait partie). Il est entouré par un manchon musculo-aponévrotique constitué par le fascia pelvien viscéral (anc. Aponévrose pelvienne), le muscle élévateur de l'anus et le sphincter externe. C'est la région anatomique responsable de la continence fécale. (fr)
- El canal o la cavidad anal es la porción terminal del intestino grueso Se sitúa entre el recto y el ano, debajo del nivel del diafragma pélvico. Se encuentra en el triángulo anal del periné entre las derecha e izquierda. El canal anal se divide en tres partes. La zona columnaris es la mitad superior y está revestida por . La mitad inferior del canal anal, debajo de la , es dividida en dos zonas separadas por la . Estas dos porciones son la zona hemorrágica y la zona cutánea, revestidas por epitelio escamoso estratificado no queratinizado y epitelio escamoso estratificado queratinizado, respectivamente. En humanos tiene una longitud de 2,5 a 4 cm, extendiéndose desde la unión anorrectal hasta el ano. Se dirige hacia abajo y hacia atrás. Está rodeado por los esfínteres interno involuntario y externo voluntario que mantienen la cerrada formando una línea de orientación anteroposterior. Se diferencia del recto por la transición en la superficie interna de tejído endodérmico a tejido ectodérmico parecido a la piel. (es)
- 항문관(anal canal)은 곧창자와 항문을 연결하는 부분으로, 골반가로막보다 아래에 있다. 샅의 에 위치하며, 오른쪽과 왼쪽 궁둥항문오목 사이에 있다. 위장관에서 마지막으로 기능적인 역할을 하는 부분으로 2개의 조임근 복합체를 통해 배설물 방출을 조절한다. 항문은 항문관의 끝부분에 있는 구멍이다. (ko)
- Il canale anale, o retto perineale, è la parte anatomica che comprende la zona finale dell'intestino crasso, delimitata dall'ampolla rettale e dall'ano. (it)
- O canal anal é a parte terminal do intestino grosso. Pode ser classificado de duas maneiras:
* (desde a até o ânus)
* (desde a até o ânus) Está situado entre o reto e o ânus, abaixo do nível do diafragma pélvico. Ele repousa no trígono anal do períneo entre as fossas isquioanais esquerda e direita. Nos humanos mede aproximadamente 2,5 a 4 cm de comprimento, estendendo-se desde a (cirúrgico) ou linha pectinada (anatômico) até o ânus. É direcionado para trás e para baixo. É cercado pelo músculo esfíncter interno do ânus (involuntário) e pelo músculo esfíncter externo do ânus (voluntário). (pt)
- Задньопрохідний канал, або анальний канал — частина прямої кишки від її промежинного вигину до заднього проходу.. З огляду на відносну вузькість задньопрохідний канал більш схильний до травмування при проходженні надмірно твердих калових мас або при необережних заняттях анальним сексом або анальною мастурбацією, ніж ширша ампулярна частина прямої кишки. При цьому може розвинутися патологічний стан, що називається тріщина анального каналу. В анальному каналі також більш густо, ніж в ампулярній частини прямої кишки, представлена мережа так званих гемороїдальних вен, які формують венозні гемороїдальні синуси. При застої крові в цих венах, вродженої або придбаної слабкості венозної стінки, варикозному розширенні гемороїдальних вен або схильності до тромбозів розвивається геморой — захворювання анального каналу, при якому гемороїдальні вени розширені, патологічно звивисті, переповнені кров'ю, часто тромбовані, запалені, легко кровоточать при незначному травмуванні, наприклад, при звичайній дефекації, і часто завдають хворому відчутні незручності, які варіюють від легкого дискомфорту, свербіння або тяжкості в анальному каналі до сильного болю при ходінні, сидінні, напруженні, дефекації або спробі заняття анальним сексом. Задній канал також є значною мірою ерогенною зоною у багатьох (але не всіх) людей, оскільки іннервується гілкою того ж сороміцького нерва, що і статеві органи. Задній канал зазвичай більш ерогенний, ніж глибше розташована ампулярна частина прямої кишки. Ерогенність анального каналу в порівнянні з анусом різна у різних людей — у одних анус більш ерогенна зона, ніж задній канал, у інших — навпаки. Ласки анального отвору і анального каналу часто (але не завжди) викликають еротичне або сексуальне збудження у багатьох (але не всіх) людей, причому незалежно від їх статі і сексуальної орієнтації. Ерогенність власне анального каналу як такого, часто нижче ерогенності прилеглої до простати області прямої кишки у чоловіків і області так званої «точки G» у жінок. Задній канал постачається кров'ю таким чином, що при всмоктуванні лікарських речовин з анального каналу значна частина ліків потрапляє безпосередньо в загальну систему кровообігу, минаючи первинне проходження через систему ворітної вени печінки. При цьому зменшується токсичний вплив ліків на печінку (оскільки печінці не дістається висока концентрація ліків, як при першому проходженні), виключається місцева подразнююча і ульцерогенна (що підвищує схильність до утворення виразок) дія ліків на шлунок і дванадцятипалу кишку, прискорюється всмоктування ліків і підвищується їхня концентрація в крові за рахунок відсутності «ефекту першого проходження». Це є теоретичною основою для введення в задній канал різних ліків в свічках і мікроклізмах. Виміряна в анальному каналі температура ближче до температури крові і внутрішніх органів і точніше відображає стан організму, ніж виміряна в пахвовій западині. На температуру, виміряну в анальному каналі, не впливають фактори зовнішнього середовища, зокрема, температура зовнішнього повітря, стан кровопостачання шкіри, наявність поту в пахвовій западині і т. д. Тому при необхідності точного вимірювання температури тіла вдаються до її виміру в анальному каналі. Також таким чином вимірюється температура тіла у дітей, у хворих, що знаходяться в несвідомому стані або нездатних адекватно виконувати лікарські призначення і можуть впустити або розбити термометр під пахвою (наприклад, сильно п'яних, гостро збуджених або, навпаки, сильно загальмованих хворих). Задній канал також дуже густо іннервований і має дуже високу больову чутливість. Зокрема, у хворих, що знаходяться навіть під глибоким (хірургічного рівня) наркозом, але не інтубійованих і не підданих дії міорелаксантів, сильне розтягнення анального каналу інструментом, викликає виражену больову реакцію, яка проявляється в пітливості, напружуванні м'язів, коливанні артеріального тиску і пульсу, а також феноменом «кукурікання» або «котячого нявкання» — нерозбірливими звуками, які видаються хворим, незважаючи на глибокий наркоз. Аналогічну за силою больову реакцію викликають далеко не всі хірургічні дії, наприклад, роздратування брижі кишки. (uk)
- Заднепроходной канал, или иначе анальный канал (лат. canalis analis) — название узкой части прямой кишки (лат. rectum), проходящей через промежность и расположенной между задним проходом (лат. anus), или анусом (ещё называемым заднепроходным отверстием, анальным отверстием) и сравнительно широкой ампулярной частью прямой кишки, или ампулой прямой кишки (лат. ampulla recti). Ввиду относительной узости заднепроходной канал более подвержен травмированию при прохождении чрезмерно твёрдых каловых масс или при неосторожных занятиях анальным сексом или анальной мастурбацией, чем более широкая ампулярная часть прямой кишки. При этом может развиться патологическое состояние, называемое трещина заднепроходного канала. В заднепроходном канале также более обильно, чем в ампулярной части прямой кишки, представлена сеть так называемых геморроидальных вен, формирующих венозные геморроидальные синусы. При застое крови в этих венах, врождённой или приобретённой слабости венозной стенки, варикозном расширении геморроидальных вен или наклонности к тромбозам развивается геморрой — заболевание заднепроходного канала, при котором геморроидальные вены расширены, патологически извиты, переполнены кровью, часто тромбированы, воспалены, легко кровоточат при незначительной травме, например, при обычной дефекации, и часто причиняют больному значительные неудобства, варьирующие от лёгкого дискомфорта, зуда или тяжести в заднепроходном канале до сильнейшей боли при ходьбе, сидении, натуживании, дефекации или попытке занятия анальным сексом. Заднепроходной канал также является в значительной мере эрогенной зоной у многих (но не всех) людей, поскольку иннервируется ветвью того же срамного нерва, что и половые органы. Заднепроходной канал обычно более эрогенен, чем более глубоко расположенная ампулярная часть прямой кишки. Эрогенность заднепроходного канала по сравнению с анусом различна у разных людей — у одних анус эрогенен больше, чем заднепроходной канал, у других — наоборот. Ласки анального отверстия и заднепроходного канала часто (но не всегда) вызывают эротическое или сексуальное возбуждение у многих (но не всех) людей, причём независимо от их пола и сексуальной ориентации. Эрогенность собственно заднепроходного канала как такового, однако, часто ниже эрогенности прилегающей к простате области прямой кишки у мужчин и области так называемой «точки G» у женщин. Заднепроходной канал кровоснабжается таким образом, что при всасывании лекарственных веществ из заднепроходного канала значительная часть лекарства попадает непосредственно в общий системный кровоток, минуя первичное прохождение через систему воротной вены печени. При этом уменьшается токсическое воздействие лекарства на печень (поскольку печени не достаётся высокая концентрация лекарства, как при первом прохождении), исключается местное раздражающее и ульцерогенное (повышающее склонность к образованию язв) действие лекарства на желудок и двенадцатиперстную кишку, ускоряется всасывание лекарства и повышается его концентрация в крови за счёт отсутствия «эффекта первого прохождения». Это служит теоретической основой для введения в заднепроходной канал различных лекарств в свечах и микроклизмах. Измеренная в заднепроходном канале температура ближе к температуре крови и внутренних органов и точнее отражает состояние организма, чем измеренная в подмышечной впадине. На температуру, измеренную в заднепроходном канале, не влияют факторы внешней среды, в частности, температура наружного воздуха, состояние кровоснабжения кожи, наличие пота в подмышечной впадине и т. д. Поэтому при необходимости точного измерения температуры тела прибегают к её измерению в заднепроходном канале. К этому способу измерения температуры тела прибегают также у детей, у больных, находящихся в бессознательном состоянии или не способных адекватно выполнять врачебные назначения и могущих выронить или разбить термометр под мышкой (например, сильно пьяных, остро возбуждённых или, наоборот, сильно заторможенных больных). Заднепроходной канал также очень обильно иннервирован и обладает очень высокой болевой чувствительностью. В частности, у больных, находящихся даже под глубоким (хирургического уровня) наркозом, но не интубированных и не подвергнутых действию миорелаксантов, сильное растяжение заднепроходного канала инструментом вызывает выраженную болевую реакцию, проявляющуюся потливостью, напряжением мышц, колебаниями артериального давления и пульса, а также феноменом «кукареканья» или «кошачьего мяуканья» — нечленораздельными звуками, издаваемыми больным, несмотря на глубокий наркоз. Аналогичную по силе болевую реакцию вызывают очень немногие хирургические воздействия, например, раздражение брыжейки кишки. (ru)
|
