HTML Microdata document

This HTML5 document contains 543 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-la	http://la.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
n7	http://azb.dbpedia.org/resource/
n116	https://web.archive.org/web/20210624212719/https:/books.google.com/
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
n112	https://web.archive.org/web/20210815200727/https:/www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/148/
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
n14	https://web.archive.org/web/20220218214654/https:/www.academia.edu/
n122	https://web.archive.org/web/20210420141523/https:/www.unipo.sk/public/media/11525/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
n11	https://www.persee.fr/docAsPDF/
n33	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-fy	http://fy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
dbp	http://dbpedia.org/property/
n107	http://arz.dbpedia.org/resource/
n96	https://www.academia.edu/
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
n115	https://web.archive.org/web/20210624211805/https:/books.google.com/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-vo	http://vo.dbpedia.org/resource/
n66	https://web.archive.org/web/20200114121225/https:/link.springer.com/chapter/10.1007/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
n6	https://books.google.com/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
n72	https://www.researchgate.net/publication/
dbpedia-hr	http://hr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-th	http://th.dbpedia.org/resource/
n12	https://web.archive.org/web/20220218214645/https:/www.researchgate.net/publication/
n19	https://web.archive.org/web/20220218214643/https:/www.researchgate.net/publication/
n118	https://web.archive.org/web/20210624200336/https:/shron3.chtyvo.org.ua/Magochii_Pavlo_Robert/
n16	https://web.archive.org/web/20220217115653/https:/www.researchgate.net/publication/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
n51	https://web.archive.org/web/20190515005604/https:/books.google.com/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
n104	https://web.archive.org/web/20080309101713/http:/www.dzvoni.netfirms.com/index_files/
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
n13	http://lv.dbpedia.org/resource/
n101	https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/148/
n120	http://ast.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ka	http://ka.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lb	http://lb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gl	http://gl.dbpedia.org/resource/
n117	https://web.archive.org/web/20210602232554/https:/books.google.com/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
n18	https://web.archive.org/web/20220218214642/https:/journals.akademicka.pl/rrb/article/view/1158/
dbpedia-lmo	http://lmo.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hsb	http://hsb.dbpedia.org/resource/
n59	http://lemkowski.revitalization.al.uw.edu.pl/
n92	https://www.unipo.sk/public/media/11525/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n83	https://web.archive.org/web/20090327140741/http:/www.taraskuzio.net/Nation%20and%20State%20Building_files/
n69	https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA:
n103	https://shron3.chtyvo.org.ua/Magochii_Pavlo_Robert/
n15	https://web.archive.org/web/20220120211723/https:/core.ac.uk/download/pdf/
n90	https://core.ac.uk/download/pdf/
dct	http://purl.org/dc/terms/
n55	https://link.springer.com/chapter/10.1007/
n70	https://www.jstor.org/stable/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
n100	http://www.rusynacademy.sk/english/
n106	https://web.archive.org/web/20200901224121/https:/www.jstor.org/stable/
n88	http://li.dbpedia.org/resource/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
n41	http://cv.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
n44	http://d-nb.info/gnd/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
n80	https://src-h.slav.hokudai.ac.jp/coe21/publish/no34_ses/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
n75	http://lt.dbpedia.org/resource/
n81	http://www.w3.org/2006/03/wn/wn20/instances/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sl	http://sl.dbpedia.org/resource/
n93	https://web.archive.org/web/20180523095552/http:/theses.gla.ac.uk/2781/1/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
n114	https://web.archive.org/web/20210624201020/https:/core.ac.uk/download/pdf/
dbpedia-oc	http://oc.dbpedia.org/resource/
n79	http://sco.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
n43	https://www.deutsche-digitale-bibliothek.de/item/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
n105	https://web.archive.org/web/20201208125111/https:/books.google.com/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-simple	http://simple.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-af	http://af.dbpedia.org/resource/
n74	http://bs.dbpedia.org/resource/
n23	https://web.archive.org/web/20211215214401/https:/www.deutsche-digitale-bibliothek.de/item/
n35	http://tt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
n65	http://dbpedia.org/resource/File:
n21	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
n24	https://web.archive.org/web/20211217013747/https:/src-h.slav.hokudai.ac.jp/coe21/publish/no34_ses/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mk	http://mk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
n97	https://web.archive.org/web/20200727175037/https:/books.google.com/
n25	https://journals.akademicka.pl/rrb/article/view/1158/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-pms	http://pms.dbpedia.org/resource/
n124	https://web.archive.org/web/20210505215931/https:/www.jstor.org/stable/
dbpedia-vi	http://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:

Statements

Subject Item: dbr:Rusyn_language
rdf:type: yago:WikicatLanguagesOfSlovakia yago:WikicatLanguagesOfCroatia yago:WikicatLanguagesOfBelarus yago:WikicatLanguagesOfHungary yago:Abstraction100002137 dbo:Language yago:Communication100033020 owl:Thing yago:WikicatEastSlavicLanguages yago:WikicatLanguagesOfUkraine yago:Language106282651 yago:WikicatLanguages yago:WikicatSlavicLanguages yago:WikicatLanguagesOfPoland yago:WikicatLanguagesOfRomania dbo:Grape yago:WikicatLanguagesOfSerbia
rdfs:label: Rusiniera Lingua russina Rutè Ρουθηνικά Русинська мова اللغة الروسينية Língua russina Rusinska 卢森尼亚语 Rusina lingvo Russinische Sprache Rusínština Bahasa Rusyn Roetheens (modern) Idioma rusino 루신어 Rusyn Rusyn language ルシン語 Język rusiński Русинский язык
rdfs:comment: Bahasa Rusyn adalah sebuah bahasa yang dipertuturkan di Eropa Timur dan termasuk rumpun bahasa Slavik.Para bahasawan menganggap bahasa ini merupakan sebuah bentuk transisi antara bahasa Slowakia dan bahasa Ukraina. Di Vojvodina, provinsi otonom Republik Serbia, mantan Yugoslavia, bahasa Rusyn adalah salah satu dari enam bahasa resmi. Rusina lingvo (mallongigita kiel rue) estas lingvovario, per kiu oni parolas en Karpata Rutenio. Parolantoj de la rusina loĝas en Ukrainio, Pollando, Hungario, Slovakio kaj ankaŭ en serbia regiono Vojvodino. Ekzistas pluraj kontestataj teorioj pri la naturo de la rusina kiel lingvo aŭ dialekto. Kelkaj lingvistoj konsideras la rusinan lingvon dialekto de la ukraina, al kiu ĝi vere similas pli ol al aliaj slavaj lingvoj, kaj kelkaj konsideras ĝin aparta lingvo. Rusiniera edo ruteniera (русиньскый язык; руски язик) ekialdeko eslaviar hizkuntza da. 600.000 hiztun baino gehiago ditu: rusiniarrak. Bere izaera zalantzazkoa da: aditu batzuek hizkunetzat eta besteek ukrainerazko hego-mendebaldeko dialektotzat hartzen dute. El idioma rusino (autoglotónimo: русинська мова rusynska mova) (hablado por los rusinos) es un idioma eslavo oriental, que junto con el bielorruso y ucraniano comparten un antecedente lingüístico común, el antiguo ruteno. Las opiniones difieren entre los lingüistas con respecto a si el rusino es un idioma distinto dentro del grupo eslavo oriental o un dialecto del ucraniano. Las implicaciones políticas se añaden a la controversia. Habitualmente se considera que el idioma rusino está dividido en las siguientes variedades: Algunas de las particularidades de esta lengua son: Τα ρουθηνικά ή ρουσίν (Ρουθηνικά: русиньска бесїда, rusyńska besjida, ή русиньскый язык, rusyńskÿj jazÿk), είναι μια ανατολική σλαβική γλώσσα που ομιλείται από τους Ρουθήνιους της Ανατολικής Ευρώπης και ιστορικά σε περιοχές της Κεντρικής Ευρώπης. Υπάρχουν αμφιλεγόμενες πολιτικές εμπλοκές σχετικά με τη φύση των ρουθηνικών ως γλώσσα ή ως διάλεκτο. Ορισμένοι γλωσσολόγοι την αντιμετωπίζουν ως μια ξεχωριστή γλώσσα (με τον δικό της κωδικό ISO 639-3), ενώ ορισμένοι Ουκρανοί λόγιοι σλαβικών γλωσσών τα αντιμετωπίζουν ως διάλεκτο των ουκρανικών. Rusínština ( русиньскый язык) je jazyk obyvatel severovýchodní části Karpatského oblouku na pomezí Slovenska, Ukrajiny, Polska, Maďarska a Rumunska. Hovoří jím také komunity rusínských vysídlenců jinde ve světě; paradoxně nejvyššího statusu v současné době požívá v srbské autonomní oblasti Vojvodina, kde je od roku 1974 jedním ze šesti úředních jazyků. El rutè, ruté o rúsyn (noms sovint confosos amb la família lingüística del rutè antic) forma part de les llengües eslaves orientals, com el rus, l'ucraïnès i el bielorús. La qüestió de si es tracta d'una llengua a part per si sola, d'un dialecte o de diversos dialectes de l'ucraïnès és una disputa que duen a terme lingüistes i nacionalistes de diversa ideologia (com pel que fa al macedònic respecte al búlgar). Per als sociòlegs, i en el pla juridicopolític, existeixen almenys dues llengües ausbau rutenes, reconegudes com a llengües oficials de ple dret i ensenyades oficialment: el rutè carpàtic, a la República d'Eslovàquia (oficial als municipis on és parlada per més del 20% de la població), i el rutè pannònic (rusnak), a la província autònoma sèrbia de Vojvodina. D'altra banda, n'hi ha di Rusinska eller rutenska är ett slaviskt språk (östslaviskt under västslavisk påverkan eller vice versa), talat av rusiner. En av dialekterna av rusinska är ett av de sex officiella språken i Vojvodina i norra Serbien (där omkring 18 000 talare är bosatta). Det är även ett erkänt minoritetsspråk i Bosnien och Hercegovina, Kroatien, Rumänien, Serbien, Slovakien och Ungern. I Ukraina, där språket också talas, räknas det som en ukrainsk varietet. Det skrivs med ett kyrilliskt alfabet som närmast liknar det ukrainska. Den svenske slavisten Sven Gustavsson har forskat och skrivit om detta språk. 루신어(русиньска бесїда, русиньскый язык)는 중앙유럽에 거주하는 루신인이 사용하는 언어로 동슬라브어군에 속한다. 세르비아 보이보디나 자치주의 공용어 가운데 하나이며 우크라이나 자카르파탸주와 슬로바키아 동부, 폴란드 남동부, 헝가리, 루마니아 등에서도 사용되고 있다. 우크라이나어와의 공통점이 많기 때문에 우크라이나어의 방언으로 여겨지기도 한다. 卢森尼亚语（Русиньскый язык），属于斯拉夫语族的东斯拉夫语支，在语言分类上最接近乌克兰语。卢森尼亚语使用者分布在乌克兰、斯洛伐克、波兰、匈牙利、罗马尼亚和塞尔维亚的伏伊伏丁那。因为使用者分布在多国，卢森尼亚语未有一个统一的拼字法，而根据了各自的方言来拼写。 La lingua russina o rusina (русиньскый язык, rusin'skyj jazyk o rus’ka besida) o lingua rutena chiamata anche lingua carpato-rutena o lingua rutena carpatica, è una lingua slava orientale, parlata dai Russini, in alcune regioni dell'Ucraina, Polonia, Slovacchia, Ungheria, Romania, Serbia e Croazia. Rusyn (/ˈruːsɪn/; Carpathian Rusyn: русиньскый язык, romanized: rusîn'skyj jazyk; Pannonian Rusyn: руски язик, romanized: ruski jazik), is an East Slavic language spoken by Rusyns in parts of Central and Eastern Europe, and written in the Cyrillic script. Within the community, the language is also referred to by the older folk term, руснацькый язык, rusnac'kyj jazyk, 'Rusnak language', or simply referred to as speaking our way (Carpathian Rusyn: по-нашому, romanized: po nashomu). The majority of speakers live in an area known as Carpathian Rus' that spans from Transcarpathia, westward into eastern Slovakia and south-east Poland. There is also a sizeable Pannonian Rusyn linguistic island in Vojvodina, Serbia, as well as a Rusyn diaspora throughout the world. Per the European Charter for Reg La langue rusyn (русиньскый язык) ou rusniaque (un terme archaïque), aussi appelé (en termes exonymiques) carpato-ruthène ou ruthène moderne, est la langue des Rusyns, un peuple slave oriental. Dans la classification linguistique, l'idiome rusyn est désigné comme une langue slave orientale distincte, ou l'une des microlangues spécifiques. Roetheens (русинськый язык, rusyns'kŷi iazŷk) is een Oost-Slavische taal gesproken door de Roethenen. Meningen verschillen onder linguïsten over of het Roetheens een aparte taal is of een dialect van het Oekraïens. Het Roetheens is een officiële taal in Vojvodina, Servië. In 2007 is de taal in Slowakije erkend als minderheidstaal in gemeenten waar meer dan 20% van de bevolking Roetheens spreekt. Het is erg moeilijk om een goede schatting van het aantal sprekers te geven. Sommige schattingen komen uit op bijna één miljoen. Russinisch bzw. Rusinisch (auch Ruthenisch; karpato-russinisch русиньскый язык rusinsky jasyk, jugoslawo-russinisch руска бешеда ruska bescheda) wird von der ostslawischen Volksgruppe der Russinen in der Karpatoukraine, der Slowakei, Polen, Ungarn und Teilen des ehemaligen Jugoslawiens gesprochen. Große Gruppen von Emigranten leben vor allem in Kanada und den USA. Es gibt unterschiedliche Meinungen darüber, ob Russinisch eine selbständige Sprache oder ein Dialekt der ukrainischen Sprache ist. ルシン語（ルシンご、ルシーン語、русиньскый язык）は、ルシン人によって話される言語であり、東スラヴ語群に分類される。セルビアのヴォイヴォディナ自治州の公用語の一つ。ウクライナ・ザカルパッチャ州、スロバキア東部、ポーランド南東部、そしてハンガリーなどでも用いられている。ルシン語はウクライナ語との共通点も多く、そのためにウクライナ語の方言としてみなされているが、話者の中にはルシン語がウクライナ語とは別の独立した言語であると考える者もいる。 Руси́нська мо́ва, русинський діалект, карпато-русинський діалект (самоназви: русиньский язик, руська бисіда, руснацький язик, руски язик) — умовна назва сукупності різноманітних східнослов'янських діалектних і мовно-літературних утворень, які більшість мовознавців розглядають як західні діалекти української мови, а деякі мовознавці та представники етнічно-політичної групи карпаторусинів вважають окремою від української мовою. У різних варіантах діалект поширений на етнічних українських землях у Словаччині, Польщі, частково в деяких районах Угорщини та Румунії, а також в історичних областях Бачка і Срем на території Воєводини (Сербія) і Славонії (Хорватія). Серед нащадків русинських емігрантів у США і Канаді через асиміляцію вона збереглася вкрай слабо. Загалом, за даними статистичних інсти اللغة الروسينية (بالأوكرانية: Русинська мова) هي اللغة التي يتكلمها الروسينيون وإحدى اللغات السلافية الشرقية التي يعتبرها علماء اللغة الأوكرانية بأنها لهجة أوكرانية ويوجد خلاف بينهم وبين الروسينيين، وهي لغة غير معترف بها في أوكرانيا لأن الأوكرانيون لا يعترفون بالقومية الروسينية، إلا أنها لغة معترفة في دول الشتات الروسيني في دول شرق أوروبا الأخرى مثل كرواتيا وبولندا ورومانيا وصربيا والمجر وسلوفاكيا وجمهورية التشيك وتعتبر الروسينية هي إحدى اللغات الرسمية لإقليم فويفودينا في شمال صربيا. Руси́нский язы́к (самоназвания: русиньскый язык, руська бисіда, руснацькый язык, руски язик) или русинские языки — совокупность разнородных диалектных и литературно-языковых образований, бытующих или бытовавших среди русинов как на их исконных землях в Закарпатской области Украины, восточной Словакии и Лемковщине на юго-востоке Польши, так и за их пределами, в районах компактного проживания русинов на территории Воеводины (Сербия), Славонии (Хорватия), в Венгрии и на северо-западе Польши (см. Операция «Висла»), а также в США и Канаде. Общая численность русинов и их потомков в мире оценивается русинскими организациями в 1,5 млн человек. Русинский язык имеет языковой код ISO 639-3 (rue) и относится, наряду с русским, украинским и белорусским, к восточнославянским языкам. Русинский язык образ A língua russina (autodenominado: русиньскый язык), também chamada de língua cárpato-rutena (um exônimo antiquado), é uma variante linguística eslava oriental falada pelos russinos (cárpato-rutenos) da Europa Central. Alguns linguistas não a consideram uma variante, mas um língua separada que tem seu próprio código ISO 639-3, ao passo que outros a consideram como um dialeto da língua ucraniana. Trata-se de um assunto contemporaneamente controverso, e ambos os entendimentos possuem evidentes implicações políticas. Język rusiński (zwany również łemkowsko-rusińskim, rusińsko-łemkowskim, karpatorusińskim, baczwańsko-rusnackim) – język słowiański używany przez Rusinów (nazywających siebie Rusnakami). Ma kilka geograficznych odmian (dialektów). Posługują się nim Rusini mieszkający na Zakarpaciu (Ukraina), we wschodniej Słowacji, w Polsce (Łemkowie i Bojkowie), Rumunii i na Węgrzech oraz Rusnacy (Rusini Panońscy) w Wojwodinie (Serbia) i Chorwacji. Dobrze skodyfikowana jest tylko odmiana używana w byłej Jugosławii. Wschodniosłowiański etnolekt Łemków, klasyfikowany jako wariant języka rusińskiego, nosi w Polsce nazwę urzędową „język łemkowski”.
owl:differentFrom: dbr:Ruthenian_language dbr:Russian_language dbr:Pannonian_Rusyn_language
dbp:name: Rusyn language
foaf:depiction: n21:Idioma_rusino.png n21:Lang_Status_80-VU.svg n21:Vojvodina_rusyn_croatian_czech_map.png
dct:subject: dbc:Rusyn_culture dbc:Rusyns dbc:Languages_of_Poland dbc:Rusyn_language dbc:East_Slavic_languages dbc:Languages_of_Ukraine dbc:Vulnerable_languages
dbo:wikiPageID: 150837
dbo:wikiPageRevisionID: 1124792208
dbo:wikiPageWikiLink: dbr:Г dbr:Proto-Balto-Slavic_language dbr:Kingdom_of_Hungary dbr:Dissolution_of_the_Soviet_Union dbr:Amerikansky_Russky_Viestnik dbr:Pichne dbr:Pannonian_Rusyn dbr:Habsburg_Empire dbr:Palatalization_(phonetics) dbr:International_Organization_for_Standardization dbr:Dialect_continuum dbr:Old_East_Slavic_language dbr:West_Slavic_languages dbr:Zhelekhivka dbr:В dbr:Ш dbr:Kingdom_of_Galicia_and_Lodomeria dbr:Parihuzovce dbr:Petro_Trochanowski dbr:Locative dbr:Zubné dbr:Diaspora dbr:Budapest_University dbr:Hungary dbr:Dative dbr:Maria_Theresa dbr:International_Phonetic_Alphabet dbr:Voicelessness dbr:Yat dbr:Ю dbr:Ukrainian_alphabet dbr:Čukalovce dbr:Uzhhorod dbr:Karpatska_Rus' dbr:Р dbr:Boykos dbr:Hostovice,_Snina_District dbr:Ы dbr:Ь dbr:Genitive_case dbr:Vyšná_Jablonka dbc:Rusyn_culture dbr:Щ dbr:Atlas_of_the_World's_Languages_in_Danger dbr:Affricate_consonant dbr:Vocative dbr:Genitive dbr:Latin_script dbr:Palato-alveolar_consonant dbr:Э dbr:Romanization dbr:Ukrainian_Soviet_Socialist_Republic dbr:Stop_consonant dbr:Ц dbr:Б dbr:Nechválova_Polianka dbr:Syncretism_(linguistics) dbr:Serbia dbr:Carpathian_Mountains dbr:Н dbr:Syntax_(linguistics) dbr:Accusative_case dbr:First_Hungarian_Republic dbr:Dmytrij_Vyslockij dbr:Е dbr:Mid_vowel dbr:Carpatho-Ukraine dbr:Carpathian_Ruthenia dbr:Carpathian_Ruthenia_during_World_War_II dbr:Variety_(linguistics) dbr:Rhotic_consonant dbr:Dental_consonant dbr:Labial_consonant dbr:Iazychie dbc:Rusyns dbr:Nasal_consonant dbr:Dative_case dbr:Vocative_case dbr:Й dbr:Ukrainian_language dbr:К dbr:Lateral_consonant dbr:Animacy dbr:Pčoliné dbr:Exonym dbr:Instrumental_case dbr:Л dbr:Morphology_(linguistics) dbr:Slavonia dbr:Russian_language dbr:Ч dbr:Affix n65:Vojvodina_rusyn_croatian_czech_map.png dbr:Mirosława_Chomiak dbr:Balto-Slavic_languages dbr:Metodyj_Trochanovskij dbr:Voice_(phonetics) dbr:Front_vowel dbr:Bosnia_and_Herzegovina dbr:Locative_case dbr:ISO_639-3 dbr:Official_language dbr:Eastern_Slovak_dialects dbr:Nominative dbr:Dissolution_of_Austria-Hungary dbr:Ӱ dbr:Operation_Vistula dbr:Accusative dbr:Myxajlo_Lučkaj dbr:Д dbr:Greek_Catholic_Eparchy_of_Mukachevo dbr:Ӯ dbr:Infinitive dbr:Niagovo_Postilla dbr:ISO_639 dbr:Soviet_Union dbr:Romania dbr:О dbr:Poland dbr:Prešov_Literary_Society dbr:Mukachevo dbr:Galicia_(Eastern_Europe) dbr:English_plurals dbr:Fricative_consonant dbr:UNESCO dbr:Glottal_consonant dbr:Vojvodina dbr:Henryk_Fontański dbr:Т dbc:Languages_of_Poland dbc:Rusyn_language dbr:Nominative_case dbr:European_Charter_for_Regional_or_Minority_Languages dbr:Velar_consonant dbr:Ъ dbr:С dbr:Czech_Republic dbr:Joseph_Decamillis dbr:Pannonian_Rusyn_language dbr:Pannonian_Rusyns dbr:Proto-Indo-European_language dbr:English_language dbr:Ф dbr:Slavic_languages dbr:Osadné dbr:Ioann_Kutka dbr:Rusyn_Wikipedia dbr:Rusyn_language dbr:Declension dbr:Central_vowel dbr:Rusyns dbr:Austro-Hungarian_Monarchy dbr:Yugoslavia dbr:Plural dbr:Proto-Slavic_language dbr:Ivan_Harajda dbr:П dbr:ISO dbr:А dbr:Nižná_Jablonka dbr:Zbojné dbr:Lemko_(Philadelphia) dbr:Church_Slavonic dbr:Ї dbr:Urbarium dbr:Lemko_Region dbr:Х dbr:Andriy_Bachynskyi dbr:Svetlice dbc:East_Slavic_languages dbr:Central_Europe dbr:Alexander_Dukhnovych dbr:Є dbr:Grammatical_case dbr:Postalveolar_consonant dbr:Open_vowel dbr:East_Slavic_languages dbr:University_of_Trnava dbr:Ё dbr:Alexander_Duchnovič's_Theatre dbr:Lateral_approximant dbr:Grammatical_gender dbr:Grammatical_number dbr:Prešov_Region dbr:Ruthenian_language dbr:І dbr:ALA-LC_romanization dbr:Prešov dbr:Prešov_District dbr:Ґ dbr:Phonology dbr:Slovak_language dbr:Close_vowel dbr:Hutsuls dbr:Literary_language dbr:З dbr:И dbr:Ж dbr:Lemko_language dbr:Lemkos dbr:Back_vowel dbr:First_Czechoslovak_Republic dbr:О̄ dbr:Ukraine dbr:Ł dbr:У dbr:Polish_language dbr:Besida dbr:Suffix dbr:Я dbr:Eastern_Europe dbr:Alveolar_consonant dbr:Subcarpathian_Ruthenia dbr:Old_Ukrainian dbc:Languages_of_Ukraine dbr:Approximant_consonant dbr:Trebišov_District dbr:ISO_9 dbc:Vulnerable_languages dbr:М dbr:Slovakia dbr:Croatia dbr:Zakarpattia_Oblast dbr:Maramureș dbr:Cyrillic_script dbr:Minority_language
dbo:wikiPageExternalLink: n6:books%3Fid=ePwhAAAAMAAJ%7Caccess-date=22 n11:slave_0080-2557_1993_num_65_3_6128.pdf n11:slave_0080-2557_1995_num_67_1_6259.pdf n12:290958392_Myxajlo_Luckaj_-_A_Dissident_Forerunner_of_Literary_Rusyn%7Curl-status=live n14:1373480%7Curl-status=live n15:42944054.pdf%7Curl-status=live n16:311926631_Four_Language_Laws_of_Ukraine%7Curl-status=live n18:1042%7Curl-status=live n19:332335862_Verb_forms_constructions_in_the_Presov_variant_and_the_Backa-Srem_variant_of_the_Rusyn_language%7Curl-status=live n23:2WPXQMIRNX7WE2VPAI6JHAOSMXYMVH5P%7Curl-status=live n24:pp.83-101.pdf%7Curl-status=live n25:1042%7Caccess-date=22 n43:2WPXQMIRNX7WE2VPAI6JHAOSMXYMVH5P%7Caccess-date=15 n51:books%3Fid=XoT3hxJZ2lsC%7Curl-status=live n6:books%3Fid=M2EnAQAAIAAJ%7Caccess-date=22 n55:978-1-137-34839-5_7%7Caccess-date=16 n59:%3Fsem=1&topic=1 n66:978-1-137-34839-5_7%7Curl-status=live n6:books%3Fid=Nzj2DAAAQBAJ%7Caccess-date=22 n69:%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA n70:44983536%7Caccess-date=28 n72:332335862%7Caccess-date=22 n72:290958392%7Caccess-date=22 n72:311926631%7Caccess-date=28 n80:pp.83-101.pdf%7Cref= n83:national-rusyns.pdf n90:42944054.pdf%7Caccess-date=22 n90:83527423.pdf%7Caccess-date=22 n6:books%3Fid=XoT3hxJZ2lsC%7Caccess-date=28 n92:Rusinsky_jazyk_na_Slovensku.pdf%7Caccess-date=22 n93:2011BaptieMPhil-1.pdf n6:books%3Fid=gaRrWbzRgb0C%7Caccess-date=22 n96:1373480%7Caccess-date=22 n97:books%3Fid=M2EnAQAAIAAJ%7Curl-status=live n100:en_jazyk.html%23Language_of_Carpatho-Rusyn_ n101:signatures%3Fp_auth=9E1g9uJz%7Ctitle=Chart n103:The_Rusyn_language_question_revisited_anhl.pdf%7Caccess-date=22 n104:english1.html n105:books%3Fid=Nzj2DAAAQBAJ%7Curl-status=live n70:20459424%7Caccess-date=22 n106:20459424%7Curl-status=live n112:signatures%3Fp_auth=9E1g9uJz%7Curl-status=live n6:books%3Fid=a5wdAQAAMAAJ%7Caccess-date=22 n114:83527423.pdf%7Curl-status=live n115:books%3Fid=ePwhAAAAMAAJ%7Curl-status=live n116:books%3Fid=gaRrWbzRgb0C%7Curl-status=live n117:books%3Fid=a5wdAQAAMAAJ%7Curl-status=live n118:The_Rusyn_language_question_revisited_anhl.pdf%7Curl-status=live n122:Rusinsky_jazyk_na_Slovensku.pdf%7Curl-status=live n124:44983536%7Curl-status=live
owl:sameAs: dbpedia-hsb:Rusinšćina n7:روسین_دیلی n13:Rusīnu_valoda dbpedia-nn:Rusinsk dbpedia-tr:Rusince dbpedia-nl:Roetheens_(modern) dbpedia-pl:Język_rusiński dbpedia-id:Bahasa_Rusyn dbpedia-ja:ルシン語 n33:2TbZT dbpedia-az:Rusin_dili n35:Русин_теле dbpedia-be:Русінская_мова dbpedia-la:Lingua_Rusinica dbpedia-hu:Ruszin_nyelv dbpedia-fy:Roeteensk dbpedia-da:Rusinsk n41:Русин_чĕлхи yago-res:Rusyn_language n44:4178735-3 dbpedia-ka:რუსინული_ენა dbpedia-simple:Rusyn_language dbpedia-pms:Lenga_Rusyn dbpedia-pt:Língua_russina dbpedia-mk:Русински_јазик dbpedia-fr:Rusyn dbpedia-hr:Rusinski_jezik dbpedia-it:Lingua_russina dbpedia-vo:Ruten dbpedia-ca:Rutè dbpedia-ko:루신어 dbpedia-fa:زبان_روسینی dbpedia-eu:Rusiniera dbpedia-sr:Русински_језик dbpedia-th:ภาษารูซึน dbpedia-bg:Русински_език freebase:m.013hyy dbpedia-sl:Rusinščina dbpedia-oc:Rusyn n74:Rusinski_jezik n75:Rusinų_kalba dbpedia-af:Rusyn dbpedia-ro:Limba_ruteană dbpedia-ar:اللغة_الروسينية n79:Rusyn_leid dbpedia-et:Russiini_keel dbpedia-vi:Tiếng_Rusyn dbpedia-ru:Русинский_язык dbpedia-lmo:Lengua_rutena wikidata:Q26245 n88:Rusyn dbpedia-el:Ρουθηνικά dbpedia-zh:卢森尼亚语 dbpedia-sv:Rusinska dbpedia-gl:Lingua_rutena dbpedia-cs:Rusínština dbpedia-he:רוסינית n107:الروسينيه dbpedia-de:Russinische_Sprache dbpedia-es:Idioma_rusino dbpedia-lb:Russinesch dbpedia-uk:Русинська_мова dbpedia-sk:Rusínčina dbpedia-fi:Ruteeni n120:Idioma_rusín dbpedia-eo:Rusina_lingvo dbpedia-no:Rusinsk
dbp:wikiPageUsesTemplate: dbt:Om dbt:SfnRef dbt:! dbt:Short_description dbt:Commons_category dbt:Notelist-lr dbt:Notelist dbt:Note_label dbt:Trim dbt:Center dbt:Anchor dbt:Sfn dbt:Missing_information dbt:Flag dbt:Languages_of_Slovakia dbt:Small dbt:Languages_of_Poland dbt:Languages_of_Ukraine dbt:Ordered_list dbt:Ref_label dbt:Refbegin dbt:Reflist dbt:Sigfig dbt:Refend dbt:Expand_section dbt:IPAslink dbt:Other_uses dbt:Navbox_Rusyns dbt:TOC_limit dbt:Main_articles dbt:Unreferenced_section dbt:Navboxes dbt:Efn dbt:Efn-lr dbt:Use_dmy_dates dbt:Distinguish dbt:Update_inline dbt:IPA_link dbt:IPAc-en dbt:Quote_box dbt:Citation_needed dbt:IPA dbt:More_citations_needed_section dbt:InterWiki dbt:Authority_control dbt:Cite_book dbt:Incubator dbt:Languages_of_Serbia dbt:Cite_journal dbt:Infobox_language dbt:Cite_web dbt:Section_link dbt:Transcluded_section dbt:Slavic_languages dbt:Transliteration
dbo:thumbnail: n21:Idioma_rusino.png?width=300
dbp:map: Lang Status 80-VU.svg
dbp:script: Latin script dbr:Cyrillic_script
dbp:align: right
dbp:author: S. M. Pugh
dbp:date: December 2021
dbp:ethnicity: dbr:Rusyns
dbp:fam: dbr:Balto-Slavic_languages dbr:East_Slavic_languages dbr:Slavic_languages
dbp:reason: Possibly outdated considering current status of language in some of these countries.
dbp:ref: e18
dbp:source: Pannonian Rusyn#ISO 639-9 Identifier The Rusyn Language, 2009
dbp:title: The Rusyn Language in History
dbp:width: 30.0
dbp:speakers: Croatia – 2,337 Slovakia – 38,679 These are numbers from national official bureaus for statistics: Ukraine – 6,725 Hungary – 1,113 Serbia – 15,626 . Czech Republic – 777 Poland – 10,000
dbo:abstract: El idioma rusino (autoglotónimo: русинська мова rusynska mova) (hablado por los rusinos) es un idioma eslavo oriental, que junto con el bielorruso y ucraniano comparten un antecedente lingüístico común, el antiguo ruteno. Las opiniones difieren entre los lingüistas con respecto a si el rusino es un idioma distinto dentro del grupo eslavo oriental o un dialecto del ucraniano. Las implicaciones políticas se añaden a la controversia. El rusino es hablado en el óblast de Zakarpatia en Ucrania, en el noreste de Eslovaquia, el sureste de Polonia (donde usualmente reciben el nombre de łemkowski 'Lemko', por su característico uso de la palabra lem/лєм 'solo'), y Hungría (donde tanto las personas como el idioma son llamados rutenos). El idioma rusino panónico en Serbia es algunas veces incluido dentro del grupo idiomático rusino, aunque algunos lingüistas lo consideran incluido en el grupo eslavo occidental. En Ucrania, el rusino es normalmente considerado como un dialecto del ucraniano, ya que está muy cercano el dialecto ucraniano hutsul, aunque algunos de sus hablantes prefieren considerarse a sí mismos como diferentes de los ucranianos. Los intentos de estandarizar el idioma han tenido dificultades al estar divididos entre cuatro países, por lo que en cada uno de estos ha derivado en una ortografía separada (en cada caso con letras cirílicas) y normas gramaticales basadas en los diferentes dialectos rusinos. El centro cultural de los carpato-rusinos es Prešov en Eslovaquia, Uzhgorod y Mukáchevo en Ucrania, y Legnica en Polonia, y Budapest en Hungría. Muchos rusinos viven en Canadá y en los Estados Unidos. Es muy difícil contabilizar los rusino-hablantes, pero su número puede ser estimado sobre el millón de personas, la mayoría de ellos en Ucrania y Eslovaquia. El primer país en reconocer el idioma rusino, más exactamente el rusino panónico, fue oficialmente la antigua Yugoslavia. En 1995, los rusinos fueron reconocidos como una realidad lingüística de Eslovaquia, disfrutando del estatus de Idioma Oficial en los ayuntamientos donde más del 20 % de sus habitantes hable rusino. Habitualmente se considera que el idioma rusino está dividido en las siguientes variedades: * Lemko, hablado principalmente fuera de Ucrania en la región de Prešov de Eslovaquia, a lo largo de la ladera sur de los Cárpatos. Antes era hablando en la ladera norte de estas montañas, en lo que hoy día es el suroeste de Polonia, con anterioridad a la Operación Vistula, pero nuevamente está reviviendo. * Rusino doliniano o rusino subcarpático, es hablado en el óblast de Zakarpatia en Ucrania. * Rusino pryashiv, es el rusino hablado en la región de Prešov (en rusino: Pryashiv/Pryashuv) en Eslovaquia, así como en algunas comunidades de emigrados, principalmente en los Estados Unidos. * Rusino panónico, es hablado en el noroeste de Serbia y este de Croacia. También llamado dialecto Bachea (Bačka), y es uno de los idiomas oficiales de la provincia autónoma serbia de la Voivodina. * Hutsul, hablado en las zonas montañosas de las provincias de Suceava y Maramures en Rumanía, y los extremos sur del óblast de Ivano-Frankivsk en Ucrania (así como partes del óblast de Chernivtsi y del óblast de Zakarpatia), y en la ladera norte de los Cárpatos, en la región de Hutsulshchina. * Boiko, hablado en el área septentrional de las montañas de los Cárpatos en los óblast de Lviv e Ivano Frankivsk en Ucrania, en la región de Boikivshchina. Se puede escuchar a lo largo de la frontera en el en Polonia. Los dialectos boiko, hutsul y doliniano (conocido este último también como la variante transcarpática del ucraniano) son identificados por algunos lingüistas y por sus propios hablantes como dialectos ucranianos y no rusinos, considerándose variedades del ucraniano. Algunas de las particularidades de esta lengua son: 1. * Ausencia del sonido [y], por lo que solo cuentan con la letra и. 2. * Pronunciación de [e] de la letra e. 3. * Paso de las з y c blandas ([z'], [s']) a ж [ʒ] y ш [ʃ]. 4. * Paso de д y m blandas ([d'], [t']) a дз [dz'] y ц [ts']. 5. * Acento fijo en la penúltima sílaba. 6. * Ausencia del vocalismo pleno. La lingua russina o rusina (русиньскый язык, rusin'skyj jazyk o rus’ka besida) o lingua rutena chiamata anche lingua carpato-rutena o lingua rutena carpatica, è una lingua slava orientale, parlata dai Russini, in alcune regioni dell'Ucraina, Polonia, Slovacchia, Ungheria, Romania, Serbia e Croazia. Rusina lingvo (mallongigita kiel rue) estas lingvovario, per kiu oni parolas en Karpata Rutenio. Parolantoj de la rusina loĝas en Ukrainio, Pollando, Hungario, Slovakio kaj ankaŭ en serbia regiono Vojvodino. Ekzistas pluraj kontestataj teorioj pri la naturo de la rusina kiel lingvo aŭ dialekto. Kelkaj lingvistoj konsideras la rusinan lingvon dialekto de la ukraina, al kiu ĝi vere similas pli ol al aliaj slavaj lingvoj, kaj kelkaj konsideras ĝin aparta lingvo. Język rusiński (zwany również łemkowsko-rusińskim, rusińsko-łemkowskim, karpatorusińskim, baczwańsko-rusnackim) – język słowiański używany przez Rusinów (nazywających siebie Rusnakami). Ma kilka geograficznych odmian (dialektów). Posługują się nim Rusini mieszkający na Zakarpaciu (Ukraina), we wschodniej Słowacji, w Polsce (Łemkowie i Bojkowie), Rumunii i na Węgrzech oraz Rusnacy (Rusini Panońscy) w Wojwodinie (Serbia) i Chorwacji. Dobrze skodyfikowana jest tylko odmiana używana w byłej Jugosławii. Wschodniosłowiański etnolekt Łemków, klasyfikowany jako wariant języka rusińskiego, nosi w Polsce nazwę urzędową „język łemkowski”. Klasyfikacja języka rusińskiego jest w bardzo silnym stopniu uwikłana w problematykę polityczną. Sami użytkownicy są podzieleni w kwestii tożsamości etnicznej – niektórzy uważają się za Ukraińców, a swoją mowę postrzegają jako dialekt języka ukraińskiego, inni natomiast podkreślają własną odrębność. W serbskiej Wojwodinie język rusiński ma status języka urzędowego, natomiast w Polsce і na Słowacji jest objęty statusem . Do jego zapisu służy przede wszystkim cyrylica. Sami Rusini posługują się także językami szerszej komunikacji, dominującymi na zamieszkiwanych przez nich terenach jako języki narodowe czy literackie – polskim, słowackim, ukraińskim czy węgierskim. W języku rusińskim zauważalne są toteż znaczne wpływy obce – polskie, słowackie, a także węgierskie. Wpływy tych języków sprawiły, że gwary rusińskie stały się dość odrębne od pozostałych reprezentantów grupy wschodniosłowiańskiej. Dialekty rusińskie zalicza się do grupy języków wschodniosłowiańskich. Te używane w Polsce, na Słowacji i w Wojwodinie wykazują jednak pewne cechy typowe dla pozostałych grup języków słowiańskich, a konkretniej cechy wspólne z językiem polskim, wschodnimi gwarami języka słowackiego i językiem serbsko-chorwackim, np. stały akcent wyrazowy na przedostatniej sylabie oraz charakterystyczne formy czasu przeszłego, złożone z imiesłowu zakończonego na -l i krótkiej formy czasownika być: Rusiński używany w serbskiej Wojwodinie wydaje się dość odrębny od pozostałych jego odmian i bywa opisywany jako samodzielny język bądź też jako historyczny dialekt języka słowackiego. Dzieli bowiem bliski związek z językiem słowackim, a dokładniej z jego wschodnimi gwarami. W zakresie fonologii i fleksji wykazuje cechy języków zachodniosłowiańskich, choć pewne czynniki kulturowe decydują o jego przynależności do tradycji wschodniosłowiańskiej (system pisma, religia tej grupy ludności). Руси́нский язы́к (самоназвания: русиньскый язык, руська бисіда, руснацькый язык, руски язик) или русинские языки — совокупность разнородных диалектных и литературно-языковых образований, бытующих или бытовавших среди русинов как на их исконных землях в Закарпатской области Украины, восточной Словакии и Лемковщине на юго-востоке Польши, так и за их пределами, в районах компактного проживания русинов на территории Воеводины (Сербия), Славонии (Хорватия), в Венгрии и на северо-западе Польши (см. Операция «Висла»), а также в США и Канаде. Общая численность русинов и их потомков в мире оценивается русинскими организациями в 1,5 млн человек. Русинский язык имеет языковой код ISO 639-3 (rue) и относится, наряду с русским, украинским и белорусским, к восточнославянским языкам. Русинский язык образуют две диалектные группы — карпаторусинская (на исконных русинских территориях) и южнорусинская (переселенческая), для которой характерны регулярные западнославянские черты при сохранении некоторых восточнославянских особенностей. Один из официальных языков Воеводины (южнорусинский язык). Лингвисты имеют различные мнения относительно того, является ли русинский отдельным восточнославянским языком. Украинские власти и украинская академическая наука не признают русинов в качестве отдельного народа, считая их этнографической группой украинцев. До недавнего времени и русинский язык считался диалектом украинского. Статья 7 принятого в 2012 году закона Украины «Об основах государственной языковой политики» определяет русинский как один из языков меньшинств Украины, но в 2018 году этот закон был признан неконституционным. Характерной чертой является наличие в нём большего, чем в литературном украинском языке, количества церковнославянизмов. Чертой, отличающей лексику русинского языка от лексики остальных восточнославянских языков, является наличие в её составе большого количества общекарпатских полонизмов и словакизмов, мадьяризмов и германизмов. Среди неславянских лексических элементов особенно велика доля заимствований из венгерского языка. Западнославянские элементы, мадьяризмы, многочисленные церковнославянизмы, пласт уникальной славянской лексики «являются тем, что отличает их язык от иных восточнославянских языков, например, от украинского». Весной 2019 года группа лингвистов сформулировала предложение о разделении русинского языка на два отдельных и совершенно разных языка, с предложенными названиями: восточно-русинский и южно-русинский. Предложение было отправлено в Международную организацию по стандартизации (ISO), которая отклонила его в начале 2020 года, сохранив тем самым целостность русинского языка. В конце 2020 года та же группа лингвистов сделала новый запрос, который также был отправлен в МОС (ISO), с просьбой признать южно-русинский диалект как совершенно новый и особый язык, под предлагаемым названием: «рутенский язык» (англ. Ruthenian language). В случае принятия и подтверждения, этот запрос приведёт к окончательному разделению единого русинского языка на два совершенно разных языка. Указанное предложение было принято 20 января 2022 г. Τα ρουθηνικά ή ρουσίν (Ρουθηνικά: русиньска бесїда, rusyńska besjida, ή русиньскый язык, rusyńskÿj jazÿk), είναι μια ανατολική σλαβική γλώσσα που ομιλείται από τους Ρουθήνιους της Ανατολικής Ευρώπης και ιστορικά σε περιοχές της Κεντρικής Ευρώπης. Υπάρχουν αμφιλεγόμενες πολιτικές εμπλοκές σχετικά με τη φύση των ρουθηνικών ως γλώσσα ή ως διάλεκτο. Ορισμένοι γλωσσολόγοι την αντιμετωπίζουν ως μια ξεχωριστή γλώσσα (με τον δικό της κωδικό ISO 639-3), ενώ ορισμένοι Ουκρανοί λόγιοι σλαβικών γλωσσών τα αντιμετωπίζουν ως διάλεκτο των ουκρανικών. La langue rusyn (русиньскый язык) ou rusniaque (un terme archaïque), aussi appelé (en termes exonymiques) carpato-ruthène ou ruthène moderne, est la langue des Rusyns, un peuple slave oriental. Dans la classification linguistique, l'idiome rusyn est désigné comme une langue slave orientale distincte, ou l'une des microlangues spécifiques. La question de savoir s’il s'agit d’une langue à part entière, d’un dialecte ou plusieurs dialectes de l’ukrainien est une querelle qui agite linguistes et nationalistes de diverses obédiences (comme pour le macédonien vis-à-vis du bulgare), même si le rusyn/ruthène n'est nulle part langue officielle, en dépit du statut officiel de langue minoritaire reconnue, notamment en Slovaquie dans la région de Prešov. 卢森尼亚语（Русиньскый язык），属于斯拉夫语族的东斯拉夫语支，在语言分类上最接近乌克兰语。卢森尼亚语使用者分布在乌克兰、斯洛伐克、波兰、匈牙利、罗马尼亚和塞尔维亚的伏伊伏丁那。因为使用者分布在多国，卢森尼亚语未有一个统一的拼字法，而根据了各自的方言来拼写。 Руси́нська мо́ва, русинський діалект, карпато-русинський діалект (самоназви: русиньский язик, руська бисіда, руснацький язик, руски язик) — умовна назва сукупності різноманітних східнослов'янських діалектних і мовно-літературних утворень, які більшість мовознавців розглядають як західні діалекти української мови, а деякі мовознавці та представники етнічно-політичної групи карпаторусинів вважають окремою від української мовою. У різних варіантах діалект поширений на етнічних українських землях у Словаччині, Польщі, частково в деяких районах Угорщини та Румунії, а також в історичних областях Бачка і Срем на території Воєводини (Сербія) і Славонії (Хорватія). Серед нащадків русинських емігрантів у США і Канаді через асиміляцію вона збереглася вкрай слабо. Загалом, за даними статистичних інституцій країн, де поширений русинський діалект, всього в усьому світі русинським діалектом говорять близько 60 тисяч осіб. Як «русинська мова» має власний код серії міжнародних стандартів ISO 639-3 (rue). Питання її статусу значною мірою обумовлене політичними та культурними чинниками. Серед мовознавців дотепер тривають суперечки навколо того, чи вона є сукупністю діалектів карпатської групи української мови, чи окремою східнослов'янською мовою. Низка українських дослідників характеризують спроби витворення окремішньої русинської мови як результат політично вмотивованих зусиль карпаторусинських активістів, спрямованих на дезінтеграцію українського етномовного простору. За словами українського мовознавця Ярослава Дашкевича, немає об'єктивних умов для виникнення нової «русинської літературної мови», навіть у вигляді слов'янської мікромови. В Україні вона не має офіційного статусу; натомість у Словаччині, Польщі та Румунії вона визнана регіональною або мовою національної меншини. За словами директора інституту Української мови, проф. Павла Гриценка, русинська мова є штучною, створена на колишніх україномовних етнічних землях, штучно видозмінена, також її активно використовувала радянська влада заради дискредитації української мови. ルシン語（ルシンご、ルシーン語、русиньскый язык）は、ルシン人によって話される言語であり、東スラヴ語群に分類される。セルビアのヴォイヴォディナ自治州の公用語の一つ。ウクライナ・ザカルパッチャ州、スロバキア東部、ポーランド南東部、そしてハンガリーなどでも用いられている。ルシン語はウクライナ語との共通点も多く、そのためにウクライナ語の方言としてみなされているが、話者の中にはルシン語がウクライナ語とは別の独立した言語であると考える者もいる。 Bahasa Rusyn adalah sebuah bahasa yang dipertuturkan di Eropa Timur dan termasuk rumpun bahasa Slavik.Para bahasawan menganggap bahasa ini merupakan sebuah bentuk transisi antara bahasa Slowakia dan bahasa Ukraina. Di Vojvodina, provinsi otonom Republik Serbia, mantan Yugoslavia, bahasa Rusyn adalah salah satu dari enam bahasa resmi. Russinisch bzw. Rusinisch (auch Ruthenisch; karpato-russinisch русиньскый язык rusinsky jasyk, jugoslawo-russinisch руска бешеда ruska bescheda) wird von der ostslawischen Volksgruppe der Russinen in der Karpatoukraine, der Slowakei, Polen, Ungarn und Teilen des ehemaligen Jugoslawiens gesprochen. Große Gruppen von Emigranten leben vor allem in Kanada und den USA. Wegen dieser Zersplitterung gibt es mehrere unterschiedliche Standardisierungsversuche. Die russinischen Dialekte in Serbien und Kroatien unterscheiden sich so stark von denen in den Karpaten, dass diese häufig als zwei Sprachen, Jugoslawo-Russinisch und Karpato-Russinisch, aufgefasst werden. Es gibt unterschiedliche Meinungen darüber, ob Russinisch eine selbständige Sprache oder ein Dialekt der ukrainischen Sprache ist. Faktisch haben die Slowakei, Polen, Ungarn, Rumänien, Serbien, Kroatien und die Tschechische Republik die Russinen als nationale Minderheiten anerkannt und fördern die Sprache gemäß dem Rahmenübereinkommen zum Schutz nationaler Minderheiten. Die Ukraine erkannte die russinische Sprache 2012 als regionale Sprache an. Eine moderne literarische Sprache, welche das Überleben der Sprache ermöglicht, wurde in Serbien bereits 1923 kodifiziert, 1995 in der Slowakei und 2000 in Polen, sowie 2014 in der Ukraine. Rusínština ( русиньскый язык) je jazyk obyvatel severovýchodní části Karpatského oblouku na pomezí Slovenska, Ukrajiny, Polska, Maďarska a Rumunska. Hovoří jím také komunity rusínských vysídlenců jinde ve světě; paradoxně nejvyššího statusu v současné době požívá v srbské autonomní oblasti Vojvodina, kde je od roku 1974 jedním ze šesti úředních jazyků. اللغة الروسينية (بالأوكرانية: Русинська мова) هي اللغة التي يتكلمها الروسينيون وإحدى اللغات السلافية الشرقية التي يعتبرها علماء اللغة الأوكرانية بأنها لهجة أوكرانية ويوجد خلاف بينهم وبين الروسينيين، وهي لغة غير معترف بها في أوكرانيا لأن الأوكرانيون لا يعترفون بالقومية الروسينية، إلا أنها لغة معترفة في دول الشتات الروسيني في دول شرق أوروبا الأخرى مثل كرواتيا وبولندا ورومانيا وصربيا والمجر وسلوفاكيا وجمهورية التشيك وتعتبر الروسينية هي إحدى اللغات الرسمية لإقليم فويفودينا في شمال صربيا. El rutè, ruté o rúsyn (noms sovint confosos amb la família lingüística del rutè antic) forma part de les llengües eslaves orientals, com el rus, l'ucraïnès i el bielorús. La qüestió de si es tracta d'una llengua a part per si sola, d'un dialecte o de diversos dialectes de l'ucraïnès és una disputa que duen a terme lingüistes i nacionalistes de diversa ideologia (com pel que fa al macedònic respecte al búlgar). Per als sociòlegs, i en el pla juridicopolític, existeixen almenys dues llengües ausbau rutenes, reconegudes com a llengües oficials de ple dret i ensenyades oficialment: el rutè carpàtic, a la República d'Eslovàquia (oficial als municipis on és parlada per més del 20% de la població), i el rutè pannònic (rusnak), a la província autònoma sèrbia de Vojvodina. D'altra banda, n'hi ha diversos dialectes, entre els quals el , que és parlat a Polònia per unes 50.000 persones, el o el . Històricament, els rutens eren les poblacions eslaves orientals de l'actual Ucraïna (a la qual ha estat annexada la Rutènia Carpàtica o Transcarpàcia) i dels voltants, que han adoptat el ritu uniat (vegeu Església grecocatòlica ucraïnesa) més que no el credo ortodox. La dispersió dels rutens per les diverses parts de l'Imperi austrohongarès, per una política de migració organitzada, ha tingut com a resultat la diferenciació dels dialectes parlats, que han estat erigits en dues llengües ausbau distintes al segle xx. Rusyn (/ˈruːsɪn/; Carpathian Rusyn: русиньскый язык, romanized: rusîn'skyj jazyk; Pannonian Rusyn: руски язик, romanized: ruski jazik), is an East Slavic language spoken by Rusyns in parts of Central and Eastern Europe, and written in the Cyrillic script. Within the community, the language is also referred to by the older folk term, руснацькый язык, rusnac'kyj jazyk, 'Rusnak language', or simply referred to as speaking our way (Carpathian Rusyn: по-нашому, romanized: po nashomu). The majority of speakers live in an area known as Carpathian Rus' that spans from Transcarpathia, westward into eastern Slovakia and south-east Poland. There is also a sizeable Pannonian Rusyn linguistic island in Vojvodina, Serbia, as well as a Rusyn diaspora throughout the world. Per the European Charter for Regional or Minority Languages, Rusyn is officially recognized as a protected minority language by Bosnia and Herzegovina, Croatia, Hungary, Romania, Poland (as Lemko), Serbia, and Slovakia. In the English language, the term Rusyn is recognized officially by the ISO. Other names are sometimes also used to refer to the language, mainly deriving from exonyms such as Ruthenian or Ruthene (UK: /rʊˈθiːn/, US: /ruːˈθiːn/), that have more general meanings, and thus (by adding regional adjectives) some specific designations are formed, such as: Carpathian Ruthenian/Ruthene or Carpatho-Ruthenian/Ruthene. The categorization of Rusyn as a language or dialect is a source of controversy. Czech, Slovak, and Hungarian, as well as American and some Polish and Serbian linguists treat it as a distinct language (with its own ISO 639-3 code), whereas other scholars (in Ukraine, Poland, Serbia, and Romania) treat it as a Southwestern dialect of Ukrainian. Rusinska eller rutenska är ett slaviskt språk (östslaviskt under västslavisk påverkan eller vice versa), talat av rusiner. En av dialekterna av rusinska är ett av de sex officiella språken i Vojvodina i norra Serbien (där omkring 18 000 talare är bosatta). Det är även ett erkänt minoritetsspråk i Bosnien och Hercegovina, Kroatien, Rumänien, Serbien, Slovakien och Ungern. I Ukraina, där språket också talas, räknas det som en ukrainsk varietet. Det skrivs med ett kyrilliskt alfabet som närmast liknar det ukrainska. Den svenske slavisten Sven Gustavsson har forskat och skrivit om detta språk. Roetheens (русинськый язык, rusyns'kŷi iazŷk) is een Oost-Slavische taal gesproken door de Roethenen. Meningen verschillen onder linguïsten over of het Roetheens een aparte taal is of een dialect van het Oekraïens. Het Roetheens is een officiële taal in Vojvodina, Servië. In 2007 is de taal in Slowakije erkend als minderheidstaal in gemeenten waar meer dan 20% van de bevolking Roetheens spreekt. Roetheens wordt gesproken in de Oekraïense regio Transkarpatië, het noordoosten van Slowakije, het zuidoosten van Polen (waar het ook wel łemkowski genoemd wordt, van het woord lem/лєм wat "enkel", "slechts", "maar" betekent) en Hongarije. Soms wordt tot het Roetheens gerekend, maar sommige taalkundigen beschouwen het Pannonisch als een West-Slavische taal. In Oekraïne wordt Roetheens meestal als een dialect van het Oekraïens beschouwd, omdat het zo dicht bij het dialect van de Hoetsoelen ligt, die een dialect van het Oekraïens spreken. Pogingen om een Roetheense standaardtaal te ontwikkelen, worden bemoeilijkt doordat de taal verdeeld is over vier landen. In elk van deze landen bestaat een andere spelling en grammatica, gebaseerd op verschillende Roetheense dialecten. De culturele centra van het Karpaten-Roetheens zijn Prešov in Slowakije, Oezjhorod en Moekatsjeve in Oekraïne, Krynica Zdrój en Legnica in Polen en Boedapest in Hongarije. Het is erg moeilijk om een goede schatting van het aantal sprekers te geven. Sommige schattingen komen uit op bijna één miljoen. A língua russina (autodenominado: русиньскый язык), também chamada de língua cárpato-rutena (um exônimo antiquado), é uma variante linguística eslava oriental falada pelos russinos (cárpato-rutenos) da Europa Central. Alguns linguistas não a consideram uma variante, mas um língua separada que tem seu próprio código ISO 639-3, ao passo que outros a consideram como um dialeto da língua ucraniana. Trata-se de um assunto contemporaneamente controverso, e ambos os entendimentos possuem evidentes implicações políticas. Rusiniera edo ruteniera (русиньскый язык; руски язик) ekialdeko eslaviar hizkuntza da. 600.000 hiztun baino gehiago ditu: rusiniarrak. Bere izaera zalantzazkoa da: aditu batzuek hizkunetzat eta besteek ukrainerazko hego-mendebaldeko dialektotzat hartzen dute. 루신어(русиньска бесїда, русиньскый язык)는 중앙유럽에 거주하는 루신인이 사용하는 언어로 동슬라브어군에 속한다. 세르비아 보이보디나 자치주의 공용어 가운데 하나이며 우크라이나 자카르파탸주와 슬로바키아 동부, 폴란드 남동부, 헝가리, 루마니아 등에서도 사용되고 있다. 우크라이나어와의 공통점이 많기 때문에 우크라이나어의 방언으로 여겨지기도 한다.
dbp:ancestor: Old East Slavic dbr:Proto-Balto-Slavic_language Old Ukrainian Ruthenian dbr:Proto-Indo-European_language dbr:Proto-Slavic_language
dbp:dia: dbr:Pannonian_Rusyn_language Subcarpathian Lemko Prešov
dbp:familycolor: Indo-European
dbp:glotto: rusy1239
dbp:glottorefname: Rusyn
dbp:iso: rue
dbp:lingua: 53
dbp:notice: IPA
dbp:part: y
gold:hypernym: dbr:Variety
dbp:wordnet_type: n81:synset-language-noun-1
prov:wasDerivedFrom: wikipedia-en:Rusyn_language?oldid=1124792208&ns=0
dbo:wikiPageLength: 91737
foaf:isPrimaryTopicOf: wikipedia-en:Rusyn_language