About: Transpiration

An Entity of Type: Election, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Transpiration is the process of water movement through a plant and its evaporation from aerial parts, such as leaves, stems and flowers. Water is necessary for plants but only a small amount of water taken up by the roots is used for growth and metabolism. The remaining 97–99.5% is lost by transpiration and guttation. Leaf surfaces are dotted with pores called stomata (singular "stoma"), and in most plants they are more numerous on the undersides of the foliage. The stomata are bordered by guard cells and their stomatal accessory cells (together known as stomatal complex) that open and close the pore. Transpiration occurs through the stomatal apertures, and can be thought of as a necessary "cost" associated with the opening of the stomata to allow the diffusion of carbon dioxide gas from t

Property Value
dbo:abstract
  • La transpiració és el procés de moviment de l'aigua a través d'una planta i la seva evaporació a partir de parts aèries, com fulles, tiges i flors. L’aigua és necessària per a les plantes, però només s’utilitza una petita quantitat d’aigua captada per les arrels per al creixement i el metabolisme. Entre el 97-99,5% restant es perd per transpiració i gutació. Les superfícies de les fulles estan farcides de porus anomenats estomes ("estoma" singular), i en la majoria de les plantes són més nombroses a la part inferior del fullatge. Els estomes estan vorejats per i les seves cèl·lules accessòries estomals (conegudes juntes com a complex estomàtic) que obren i tanquen el porus. La transpiració es produeix a través de les obertures estomatals i es pot considerar com un "cost" necessari associat a l'obertura dels estomes per permetre la difusió del diòxid de carboni de l'aire per a la fotosíntesi. La transpiració també refreda les plantes, canvia la pressió osmòtica de les cèl·lules i permet el flux massiu de i aigua de les arrels als brots. Hi ha dos factors principals que influeixen en la velocitat del flux d’aigua des del sòl fins a les arrels: la conductivitat hidràulica del sòl i la magnitud del gradient de pressió a través del sòl. Aquests dos factors influeixen en la velocitat del flux massiu d’aigua que es mou des de les arrels fins als porus estomàtics de les fulles a través del xilema. El flux massiu d’aigua líquida des de les arrels fins a les fulles es condueix en part per acció capil·lar, però principalment per diferències de potencial hídric. Si el potencial hídric de l’aire ambiental és inferior al potencial hídric de l’espai aeri foliar del porus estomàtic, el vapor d’aigua viatjarà pel gradient i es mourà de l’espai aeri foliar a l’atmosfera. Aquest moviment redueix el potencial hídric de l’espai aeri de les fulles i provoca l’evaporació de l’aigua líquida de les parets cel·lulars del mesòfil. Aquesta evaporació augmenta la tensió sobre els meniscos de l’aigua a les parets cel·lulars i disminueix el seu radi i, per tant, la tensió que s’exerceix sobre l’aigua de les cèl·lules. A causa de les propietats cohesives de l'aigua, la tensió viatja a través de les cèl·lules de la fulla fins al xilema de la fulla i de la tija, on es crea una pressió negativa momentània a mesura que l'aigua treu el xilema de les arrels. A mesura que l’evaporació es produeix a la superfície de la fulla, les propietats d’adhesió i cohesió funcionen de forma conjunta per extreure molècules d’aigua de les arrels, a través del teixit del xilema i de la planta a través dels estomes. En plantes i arbres més alts, la força de la gravetat només es pot superar amb la disminució de la pressió hidroestàtica (aigua) a les parts superiors de les plantes a causa de la difusió de l’aigua dels estomes a l’ atmosfera. L'osmosi absorbeix l'aigua a les arrels i els nutrients minerals dissolts viatgen amb ella a través del xilema. La teoria de la tensió de cohesió explica com les fulles treuen aigua pel xilema. Les molècules d’aigua s’uneixen o presenten . Quan una molècula d’aigua s’evapora de la superfície de la fulla, tira de la molècula d’aigua adjacent, creant un flux continu d’aigua a través de la planta. (ca)
  • النتح خروج الماء على شكل بخار من أجزاء النبات المعرضة للهواء وخصوصاً الأوراق قد يحدث النتح للسيقان أو الازهار أو الجذور وذلك عن طريق المسام النباتية. والنتح نوعان: 1. * عن طريق الطبقات الخارجية لخلايا البشرة 2. * من خلال الفوهات أو الثغور. الماء ضروري للنبات ولكن النبات لا يستخدم إلا جزء بسيط فقط من الماء الممتص عن طريق الجذور في النمو والتمثيل الغذائي. في حين يتم فقدان ما تبقى (من 99% إلى 99.5%) بواسطة النتح. عملية النتح تحدث من خلال فتحات الثغور وذلك للسماح بدخول غاز ثاني أكسيد الكربون الذي تحتاجه النباتات في عملية التركيب الضوئي. (ar)
  • Transpirace je výdej vody povrchem rostlin, respektive listem. Je ukončením tzv. transpiračního proudu, který vede vodu z kořenů cévními svazky do listů. Je to pasivní odpařování vody, takže se jedná o zcela pasivní děj. Na transpiraci má vliv slunečné záření a proudění vzduchu. (cs)
  • Als Transpiration wird in der Botanik die Verdunstung von Wasser über die Blätter der Pflanzen, vor allem über deren regulierbare Spaltöffnungen (Stomata, daher „stomatäre Transpiration“), aber auch über deren übrige Außenhaut (Cuticula, daher „cuticuläre Transpiration“), beschrieben. Die Menge des transpirierten Wassers über einen bestimmten Zeitraum hinweg ist die Transpirationsrate. (de)
  • Η διαπνοή είναι φυσιολογική διεργασία των φυτών. Αποτελεί τμήμα του κύκλου του νερού και συνίσταται στην αποβολή νερού υπό μορφή υδρατμών από τμήματα των φυτών. Η διαπνοή λαμβάνει χώρα κυρίως στα φύλλα, αλλά μπορεί να συμβαίνει, επίσης, τόσο στους πράσινους βλαστούς όσο και στα άνθη. Η επιφάνεια των φύλλων, όταν παρατηρηθεί με μεγεθυντικό φακό ή μικροσκόπιο εμφανίζει μικρά ανοίγματα, υπό μορφή πόρων, τα οποία ονομάζονται στόματα (αγγλ. stomata), τα οποία είναι περισσότερα στην κάτω επιφάνεια των φύλλων. Τα στόματα μπορούν να ανοίγουν και να κλείνουν με τη βοήθεια ειδικών κυττάρων, τα οποία ονομάζονται καταφρακτικά κύτταρα. Μέσω των στομάτων δεν εξέρχεται μόνο νερό αλλά επιτρέπεται η γενικότερη επικοινωνία του φυτού με το εξωτερικό περιβάλλον, καθώς από αυτά εισέρχεται διοξείδιο του άνθρακα προκειμένου να πραγματοποιηθεί η λειτουργία της φωτοσύνθεσης και εξέρχεται οξυγόνο, το οποίο αποτελεί προϊόν της. Η διαπνοή αποτελεί, επίσης, μηχανισμό αποβολής θερμότητας από το φυτό και παράλληλα επιτρέπει τη μεταφορά των απαραίτητων θρεπτικών συστατικών από τη ρίζα στο βλαστό και στα φύλλα δημιουργώντας τις κατάλληλες συνθήκες διαφοράς πίεσης. Η διαπνοή μπορεί επίσης να γίνεται και με την αποβολή νερού υπό υγρή μορφή (guttation) από υγιή φύλλα και βλαστούς, ενώ έρευνες έχουν καταδείξει ότι περίπου το 10% της ατμοσφαιρικής υγρασίας οφείλεται στην διαπνοή των φυτών. (el)
  • La transpirado ĉe la plantoj estas daŭra procezo estigata de la vaporado de akvo en la folioj, akvo sorbata far de la radikoj el la grundo. La transpirado estas la ĉefa movigilo de la cirkulado de la sevo, kaj ankaŭ malvarmigas la planton. Grandparto de la transpiro trairas la stomojn, kies tasko estas regi ĝin; malgranda parto de la akvo vaporiĝas senpere tra la folia haŭto. Granda kvanto da akvo estas elĵetata en atmosferon far de la planta transpirado: hektaro de fago elĵetas ĉirkaŭ po 25 tunojn (aŭ 25 kubmetrojn) da akvo ĉiu jaro. (eo)
  • La transpiración vegetal consiste en la pérdida de agua en forma de vapor que se produce en las plantas. A las hojas de estas llega gran cantidad de agua absorbida por las raíces, pero solo una pequeña parte se utiliza en la fotosíntesis. Su principal función es eliminar en forma de vapor el agua que no es utilizada por las plantas.transpirada agua transpirada permite el enfriamiento de la planta, debido al elevado calor de vaporización del agua (para evaporarse necesita consumir muchas calorías). Normalmente es muy difícil distinguir la transpiración de la evaporación proveniente del suelo por lo que al fenómeno completo se le denomina "evapotranspiración", siendo este un parámetro importante en el diseño de la técnicas de regadío que se utilizarán. (es)
  • Landareen transpirazioa landareen poroetatik gertatzen den ur-lurrunketari deritzo. Hostoetan ez ezik, zurtoinetan eta loreetan ere ura galtzen dute landareek, ur-lurrun modura atmosferara askatzen dena . Landareek sustraietatik hartzen dute behar duten ura. Ur kopuru bat fotosintesian eta beste prozesu metabolikoetan erabiltzen dute, baina ur gehiena transpirazioaren bidez galtzen da. Euriarekin landare-lurzoru batera erortzen den uraren %50-85 artean atmosferara itzultzen da transpirazioari esker. Tamaina erdiko zuhaitz batek udako hilabete batean 5.000 kg. ur gal ditzake horren ondorioz Transpirazioarekin behar ez duen ura galtzen du landareak, eta ura lurruntzean landarea hoztu egiten da: izan ere, hostoen tenperatura ingurugiroarena baino hotzagoa da ur-lurruna galdu eta gero. Ur-lurrunketaren prozesua zurtoinean eta hostoetan dauden estoma izeneko poro txiki batzuetatik burutzen da. Estomen bitartez ur-lurruna ez ezik, landareak gasak (O2, CO2) ere trukatzen dituzte beren inguruko atmosferarekin. Oso zaila da landareen transpirazioa eta lurzorutik datorren ur-lurrunketa bereiztea. Horrenbestez, askotan "ebapotranspirazioa"z hitz egiten da, bereizketarik egin gabe. Ebapotranspirazioa atmosferara pasatzen den ur-lurrun guztiari dagokio, landareetatik gehi lurzorutik. Funtsezko parametroa da nekazaritzan, soroak egoki ureztatzeko kontuan hartu behar dena. (eu)
  • Is é trasghalú nó gás a imeacht trí scannán tréscaoilteach nó trí phóireanna. Chomh fada le hocsaigin, le dé-ocsaíd charbóin, agus le gal uisce de, déanann siad seo trasghalú isteach is amach i nduilleoga na bplandaí, mar shampla. Is trí na stomata a dhéanann siad é sin. Is póireanna iad na stomata, agus is é an áit is mó a mbíonn siad: ar bhun na nduilleog. Ní mar a chéile an oscailt sa phóir ó phlanda go planda. Cealla ar leith taobh leis an stomata, is iad a dhéanann méid na hoscailte sin a rialú. (ga)
  • La transpiration végétale est, chez les plantes, le processus continu causé par l'évaporation d'eau par les feuilles (plus de 90 % de la perte d'eau par ces organes), les tiges et les fleurs (et la reprise qui y correspond à partir des racines dans le sol). (fr)
  • Transpiration is the process of water movement through a plant and its evaporation from aerial parts, such as leaves, stems and flowers. Water is necessary for plants but only a small amount of water taken up by the roots is used for growth and metabolism. The remaining 97–99.5% is lost by transpiration and guttation. Leaf surfaces are dotted with pores called stomata (singular "stoma"), and in most plants they are more numerous on the undersides of the foliage. The stomata are bordered by guard cells and their stomatal accessory cells (together known as stomatal complex) that open and close the pore. Transpiration occurs through the stomatal apertures, and can be thought of as a necessary "cost" associated with the opening of the stomata to allow the diffusion of carbon dioxide gas from the air for photosynthesis. Transpiration also cools plants, changes osmotic pressure of cells, and enables mass flow of mineral nutrients and water from roots to shoots. Two major factors influence the rate of water flow from the soil to the roots: the hydraulic conductivity of the soil and the magnitude of the pressure gradient through the soil. Both of these factors influence the rate of bulk flow of water moving from the roots to the stomatal pores in the leaves via the xylem. Mass flow of liquid water from the roots to the leaves is driven in part by capillary action, but primarily driven by water potential differences. If the water potential in the ambient air is lower than the water potential in the leaf airspace of the stomatal pore, water vapor will travel down the gradient and move from the leaf airspace to the atmosphere. This movement lowers the water potential in the leaf airspace and causes evaporation of liquid water from the mesophyll cell walls. This evaporation increases the tension on the water menisci in the cell walls and decrease their radius and thus the tension that is exerted on the water in the cells. Because of the cohesive properties of water, the tension travels through the leaf cells to the leaf and stem xylem where a momentary negative pressure is created as water is pulled up the xylem from the roots. As evaporation occurs at the leaf surface, the properties of adhesion and cohesion work in tandem to pull water molecules from the roots, through xylem tissue, and out of the plant through stomata. In taller plants and trees, the force of gravity can only be overcome by the decrease in hydrostatic (water) pressure in the upper parts of the plants due to the diffusion of water out of stomata into the atmosphere. Water is absorbed at the roots by osmosis, and any dissolved mineral nutrients travel with it through the xylem. The cohesion-tension theory explains how leaves pull water through the xylem. Water molecules stick together, or exhibit cohesion. As a water molecule evaporates from the surface of the leaf, it pulls on the adjacent water molecule, creating a continuous flow of water through the plant. (en)
  • 蒸散(じょうさん、transpiration)とは、植物の地上部から大気中へ水蒸気が放出される現象である。蒸散は主に葉の裏側で起こるが、これは、蒸散の行われる気孔が裏側に集中しているためで、葉の表側や茎、花、果実においても見られる。 単なる水分の蒸発が受動的な現象である一方、蒸散は生物体による能動的な調節、特に気孔の開閉制御が関与する点で異なる。ただし気孔を完全に閉じた状態でも、クチクラ層を通しての蒸散は行われる。気孔を通じて行われる蒸散を気孔蒸散(stomatal transpiration)、クチクラ層を通して行われる蒸散をクチクラ蒸散(cuticular transpiration)と呼ぶ。 (ja)
  • Transpiratie is de verdamping van waterdamp door planten of door de vegetatie. De huidmondjes reguleren de transpiratie van planten. Planten nemen het water in vloeibare vorm op via de wortels en verliezen water in gasvormige toestand langs de huidmondjes (stomata) op de bladeren. Een klein deel van het water (ongeveer 1%) dat door de wortels van de plant wordt opgenomen blijft in de plant. De rest van het water transpireert vanaf de bladeren in de atmosfeer. De grootte van transpiratie hangt af van de luchtvochtigheid en van de regulatie door de huidmondjes, die kunnen opengaan en sluiten. De evaporatie en de transpiratie samen vormen de evapotranspiratie van een vegetatie. Plantkunde en deelgebieden (nl)
  • Transpiracja – czynne parowanie wody z nadziemnych części roślin przez: aparaty szparkowe (transpiracja szparkowa), skórkę (transpiracja kutykularna) i przetchlinki (transpiracja przetchlinkowa). Transpiracja szparkowa stanowi około 75-90% transpiracji ogólnej, natomiast kutykularna nie przekracza kilku procent, przy czym u drzew i roślin cieniolubnych udział transpiracji przez kutykulę jest większy niż u roślin światłolubnych. Aż 97% zaabsorbowanej przez roślinę wody tracona jest przez gutację i transpirację. Czynnikami wpływającymi na szybkość transpiracji są: * wilgotność powietrza (odwrotnie proporcjonalna) * ciśnienie atmosferyczne (odwrotnie proporcjonalna) * temperatura (wprost proporcjonalna) * wielkość powierzchni parującej * światło Transpiracja ma podstawowe znaczenie w przewodzeniu wody przez tkanki roślinne, obniża też temperaturę rośliny chroniąc ją przed przegrzaniem. Potrzeby wodne rośliny charakteryzuje współczynnik transpiracji. Transpiracja jest procesem fizjologicznym. Ubytek wody z powierzchni roślin jest uzupełniany przez nią za pomocą systemu korzeniowego, kontaktującego się z wodą zawartą w glebie. Rośliny występujące w klimacie pustynnym wykształciły skuteczny system ochrony przed utratą wody. Przeprowadzają fotosyntezę CAM. Transpiracja może prowadzić do powstawania chmur nad obszarami leśnymi. Takie chmury noszą wg klasyfikacji Międzynarodowej Organizacji Meteorologicznej nazwę silvagenitus (od łac. silva – las). (pl)
  • Транспирация — процесс движения воды через растение и её испарение через наружные органы растения, такие как листья, стебли и цветки. Вода необходима для жизнедеятельности растения, но только небольшая часть воды, поступающей через корни используется непосредственно для нужд роста и метаболизма. Оставшиеся 99-99,5 % теряются через транспирацию. Поверхность листа покрыта структурами, называемыми устьицами и у большинства растений большая часть устьиц находится на нижней части листа. Устьица ограничены и сопровождающими клетками (вместе известными как устьичный комплекс), которые открывают и закрывают устьичные щели. Транспирация проходит через устьичные щели и может рассматриваться как необходимая «цена», связанная с открытием устьиц для доступа углекислого газа, необходимого для фотосинтеза. Транспирация также охлаждает растение, изменяет осмотическое давление в клетках и обеспечивает движение воды и питательных веществ от корней к побегам. Вода поглощается корнями из почвы с помощью осмоса и движется в ксилеме наверх вместе с растворенными в ней питательными веществами. Движение воды от корней к листьям частично обеспечивается капиллярным эффектом, но в основном происходит за счёт разности давлений. В высоких растениях и деревьях, гравитация может быть преодолена только за счёт уменьшения гидростатического давления в верхних частях растения из-за диффузии воды через устьица в атмосферу. Охлаждение достигается путём испарения с поверхности растения воды, у которой высокая удельная теплота парообразования. (ru)
  • Apenas uma pequena quantidade da água absorvida pelas raízes permanece na planta para suprir o crescimento (cerca de 2%) ou para ser consumida nas reações bioquímicas da fotossíntese e em outros processos metabólicos (cerca de 1%). Assim, cerca de 97% da água absorvida pelas raízes é transportada pela planta via xilema e evaporada pelas superfícies foliares por meio dos estômatos. Esse processo de perda de água denomina-se transpiração. A transpiração contribui para o controle da temperatura das plantas e permite o transporte da água juntamente com nutrientes minerais das raízes para a parte aérea. Contudo, com a perda de água pela transpiração, torna-se necessário a reposição contínua de água para manter um nível apropriado de hidratação dos tecidos. Deve-se considerar que a transpiração é capaz de proporcionar as plantas efeitos benéficos como o resfriamento das folhas, tendo em vista o alto calor de vaporização da água, aumento na absorção de minerais e uma aceleração da seiva no xilema, entretanto os efeitos negativos são mais agressivos, os quais ocorrem desde a injúrias até a morte das plantas, como ocorre em casos de desidratação. A água no contínuo solo-planta-atmosfera é transportada de acordo com um gradiente de potencial hídrico, sendo direcionada sempre para a região de menor potencial. Assim, as tensões no xilema necessárias para puxar a água do solo desenvolvem-se nas folhas como uma consequência da transpiração. Quando as folhas abrem seus estômatos para obter dióxido de carbono (CO2) para a fotossíntese, o vapor de água difunde-se para fora delas. Isso causa a evaporação da água da superfície das paredes celulares dentro das folhas. Por sua vez, a perda de água das paredes celulares causa o decréscimo do potencial hídrico nelas. Isso cria um gradiente no potencial hídrico que gera um fluxo de água em direção aos sítios de evaporação. À medida que a evaporação ocorre na superfície da folha, as propriedades de adesão e coesão trabalham em conjunto para puxar as moléculas de água das raízes e através do xilema. Os estômatos são estruturas encontradas na epiderme vegetal, sendo o principal mecanismo que controla as trocas gasosas das plantas terrestres. As plantas perdem água para a atmosfera quando os estômatos se abrem para fixar CO2 durante o processo de fotossíntese. Desse modo, a transpiração pode ser considerada um "custo" necessário associado à abertura dos estômatos para permitir a difusão do CO2 do ar para a fotossíntese. O controle da abertura estomática é primordial para a manutenção da taxa fotossintética máxima com uma mínima taxa de transpiração, ou seja, com a menor perda de água possível. A relação entre estas duas taxas é variável entre espécies e dentro da espécie, sendo denominada de 'eficiência de uso de água. Para atender as demandas contraditórias de maximizar a absorção de CO2 enquanto limitam a perda de água, as plantas desenvolveram adaptações para controlar a perda de água pelas folhas e repor a água perdida para a atmosfera. A alta eficiência do uso da água nas plantas CAM provavelmente seja responsável por sua ampla diversificação e especiação em ambientes limitados em água. Tais plantas crescem em desertos, como os cactos, abrem seus estômatos durante as noites frias e os fecham durante os dias quentes e secos, reduzindo significativamente a transpiração. (pt)
  • Transpiration (av latinets trans-, genom, och spirare, andas) är inom botaniken det avgivande av vattenånga som sker via epidermis (kutikulär. epidermoidal transpiration) eller klyvöppningarna (stomatär inter-cellulär transpiration), särskilt från bladen. Mängdmässigt är den stomatära transpirationen klart störst. Det är också den stomatära transpirationen som växterna lätt kan reglera själv, genom att öppna och stänga klyvöppningarna efter behov. (sv)
  • 蒸腾作用(英語:transpiration,或稱蒸散作用)是穿越植物體的水分運動以及從植物的地上部分(如葉,莖和花)蒸發的整個過程。 水對植物是必需的,但只有少量被根吸收的水用於生長代謝、光合作用及維持膨壓,剩下的97-99.5%由於蒸騰和而損失。葉子表面上點綴著稱為氣孔的毛孔,在大多數植物中,它們在葉子下側更多。氣孔與保衛細胞和它們的氣孔輔助細胞(一起稱為氣孔複合體)鄰接,這些細胞打開和關閉孔隙。蒸騰通過氣孔發生,並且可以被認為是與氣孔打開相關的必要“成本”,以允許空氣中的二氧化碳氣體擴散進行光合作用。蒸騰作用還可以冷卻植物,改變細胞的滲透壓,且為蒸散流的動力來源,使礦物質營養物質和水分從根部向地上部分大量流動。 水分在植物表面由液體變成氣體,這過程需要能量,這能量稱為汽化热,在大自然中能量是由太陽供應的。植物从根部吸收到的水分,大约只有1%留在体内,用于各种生理过程,而其他的99%会通过蒸腾作用散失,而且数量很大,一株玉米到结实为止大约要通过蒸腾作用散失300公斤的水。 (zh)
  • Транспірáція (від лат. trans — через, spiro — дихання) — процес випаровування води з поверхні рослин, що відбувається через продихи та кутикулу. Основним органом транспірації є листок. Інтенсивність транспірації залежить від температури, вологості повітря, швидкості вітру, світла, концентрації вуглекислого газу. Транспірація запобігає перегріванню листків, розвантажує провідну систему рослини від надлишку води (регуляція водного і температурного режимів рослин). У результаті втрати води в ході транспірації в клітинах листя зростає всисна сила. Це призводить до посилення поглинання клітинами листа води з судин ксилеми і пересуванню води по ксилемі з коріння в листя. Таким чином, верхній кінцевий двигун, який бере участь у транспорті води вгору по рослині, обумовлений транспірацією листя. Рослини всмоктують вологу, що утримується в ґрунті, через корені, причому ця вода може брати початок глибоко під землею. Наприклад, зернові рослини мають корені завдовжки до 2,5 метрів, а корені деяких рослин пустелі ідуть у землю на глибину 20 метрів. Вода, що її викачують рослини з-під землі, доставляє живильні речовини до листя рослин. Рослина транспірує, коли вологість навколишнього повітря нижче, ніж вологість повітря в порах рослинної тканини; у протилежному випадку рослина поглинає водяну пару з повітря. Транспірація відповідає приблизно за 10 % усієї вологи, що випаровується з суходолу. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 18952860 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 18603 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1071226618 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • النتح خروج الماء على شكل بخار من أجزاء النبات المعرضة للهواء وخصوصاً الأوراق قد يحدث النتح للسيقان أو الازهار أو الجذور وذلك عن طريق المسام النباتية. والنتح نوعان: 1. * عن طريق الطبقات الخارجية لخلايا البشرة 2. * من خلال الفوهات أو الثغور. الماء ضروري للنبات ولكن النبات لا يستخدم إلا جزء بسيط فقط من الماء الممتص عن طريق الجذور في النمو والتمثيل الغذائي. في حين يتم فقدان ما تبقى (من 99% إلى 99.5%) بواسطة النتح. عملية النتح تحدث من خلال فتحات الثغور وذلك للسماح بدخول غاز ثاني أكسيد الكربون الذي تحتاجه النباتات في عملية التركيب الضوئي. (ar)
  • Transpirace je výdej vody povrchem rostlin, respektive listem. Je ukončením tzv. transpiračního proudu, který vede vodu z kořenů cévními svazky do listů. Je to pasivní odpařování vody, takže se jedná o zcela pasivní děj. Na transpiraci má vliv slunečné záření a proudění vzduchu. (cs)
  • Als Transpiration wird in der Botanik die Verdunstung von Wasser über die Blätter der Pflanzen, vor allem über deren regulierbare Spaltöffnungen (Stomata, daher „stomatäre Transpiration“), aber auch über deren übrige Außenhaut (Cuticula, daher „cuticuläre Transpiration“), beschrieben. Die Menge des transpirierten Wassers über einen bestimmten Zeitraum hinweg ist die Transpirationsrate. (de)
  • La transpirado ĉe la plantoj estas daŭra procezo estigata de la vaporado de akvo en la folioj, akvo sorbata far de la radikoj el la grundo. La transpirado estas la ĉefa movigilo de la cirkulado de la sevo, kaj ankaŭ malvarmigas la planton. Grandparto de la transpiro trairas la stomojn, kies tasko estas regi ĝin; malgranda parto de la akvo vaporiĝas senpere tra la folia haŭto. Granda kvanto da akvo estas elĵetata en atmosferon far de la planta transpirado: hektaro de fago elĵetas ĉirkaŭ po 25 tunojn (aŭ 25 kubmetrojn) da akvo ĉiu jaro. (eo)
  • Is é trasghalú nó gás a imeacht trí scannán tréscaoilteach nó trí phóireanna. Chomh fada le hocsaigin, le dé-ocsaíd charbóin, agus le gal uisce de, déanann siad seo trasghalú isteach is amach i nduilleoga na bplandaí, mar shampla. Is trí na stomata a dhéanann siad é sin. Is póireanna iad na stomata, agus is é an áit is mó a mbíonn siad: ar bhun na nduilleog. Ní mar a chéile an oscailt sa phóir ó phlanda go planda. Cealla ar leith taobh leis an stomata, is iad a dhéanann méid na hoscailte sin a rialú. (ga)
  • La transpiration végétale est, chez les plantes, le processus continu causé par l'évaporation d'eau par les feuilles (plus de 90 % de la perte d'eau par ces organes), les tiges et les fleurs (et la reprise qui y correspond à partir des racines dans le sol). (fr)
  • 蒸散(じょうさん、transpiration)とは、植物の地上部から大気中へ水蒸気が放出される現象である。蒸散は主に葉の裏側で起こるが、これは、蒸散の行われる気孔が裏側に集中しているためで、葉の表側や茎、花、果実においても見られる。 単なる水分の蒸発が受動的な現象である一方、蒸散は生物体による能動的な調節、特に気孔の開閉制御が関与する点で異なる。ただし気孔を完全に閉じた状態でも、クチクラ層を通しての蒸散は行われる。気孔を通じて行われる蒸散を気孔蒸散(stomatal transpiration)、クチクラ層を通して行われる蒸散をクチクラ蒸散(cuticular transpiration)と呼ぶ。 (ja)
  • Transpiration (av latinets trans-, genom, och spirare, andas) är inom botaniken det avgivande av vattenånga som sker via epidermis (kutikulär. epidermoidal transpiration) eller klyvöppningarna (stomatär inter-cellulär transpiration), särskilt från bladen. Mängdmässigt är den stomatära transpirationen klart störst. Det är också den stomatära transpirationen som växterna lätt kan reglera själv, genom att öppna och stänga klyvöppningarna efter behov. (sv)
  • 蒸腾作用(英語:transpiration,或稱蒸散作用)是穿越植物體的水分運動以及從植物的地上部分(如葉,莖和花)蒸發的整個過程。 水對植物是必需的,但只有少量被根吸收的水用於生長代謝、光合作用及維持膨壓,剩下的97-99.5%由於蒸騰和而損失。葉子表面上點綴著稱為氣孔的毛孔,在大多數植物中,它們在葉子下側更多。氣孔與保衛細胞和它們的氣孔輔助細胞(一起稱為氣孔複合體)鄰接,這些細胞打開和關閉孔隙。蒸騰通過氣孔發生,並且可以被認為是與氣孔打開相關的必要“成本”,以允許空氣中的二氧化碳氣體擴散進行光合作用。蒸騰作用還可以冷卻植物,改變細胞的滲透壓,且為蒸散流的動力來源,使礦物質營養物質和水分從根部向地上部分大量流動。 水分在植物表面由液體變成氣體,這過程需要能量,這能量稱為汽化热,在大自然中能量是由太陽供應的。植物从根部吸收到的水分,大约只有1%留在体内,用于各种生理过程,而其他的99%会通过蒸腾作用散失,而且数量很大,一株玉米到结实为止大约要通过蒸腾作用散失300公斤的水。 (zh)
  • La transpiració és el procés de moviment de l'aigua a través d'una planta i la seva evaporació a partir de parts aèries, com fulles, tiges i flors. L’aigua és necessària per a les plantes, però només s’utilitza una petita quantitat d’aigua captada per les arrels per al creixement i el metabolisme. Entre el 97-99,5% restant es perd per transpiració i gutació. Les superfícies de les fulles estan farcides de porus anomenats estomes ("estoma" singular), i en la majoria de les plantes són més nombroses a la part inferior del fullatge. Els estomes estan vorejats per i les seves cèl·lules accessòries estomals (conegudes juntes com a complex estomàtic) que obren i tanquen el porus. La transpiració es produeix a través de les obertures estomatals i es pot considerar com un "cost" necessari associa (ca)
  • Η διαπνοή είναι φυσιολογική διεργασία των φυτών. Αποτελεί τμήμα του κύκλου του νερού και συνίσταται στην αποβολή νερού υπό μορφή υδρατμών από τμήματα των φυτών. Η διαπνοή λαμβάνει χώρα κυρίως στα φύλλα, αλλά μπορεί να συμβαίνει, επίσης, τόσο στους πράσινους βλαστούς όσο και στα άνθη. Η επιφάνεια των φύλλων, όταν παρατηρηθεί με μεγεθυντικό φακό ή μικροσκόπιο εμφανίζει μικρά ανοίγματα, υπό μορφή πόρων, τα οποία ονομάζονται στόματα (αγγλ. stomata), τα οποία είναι περισσότερα στην κάτω επιφάνεια των φύλλων. Τα στόματα μπορούν να ανοίγουν και να κλείνουν με τη βοήθεια ειδικών κυττάρων, τα οποία ονομάζονται καταφρακτικά κύτταρα. Μέσω των στομάτων δεν εξέρχεται μόνο νερό αλλά επιτρέπεται η γενικότερη επικοινωνία του φυτού με το εξωτερικό περιβάλλον, καθώς από αυτά εισέρχεται διοξείδιο του άνθρακα (el)
  • Landareen transpirazioa landareen poroetatik gertatzen den ur-lurrunketari deritzo. Hostoetan ez ezik, zurtoinetan eta loreetan ere ura galtzen dute landareek, ur-lurrun modura atmosferara askatzen dena . Landareek sustraietatik hartzen dute behar duten ura. Ur kopuru bat fotosintesian eta beste prozesu metabolikoetan erabiltzen dute, baina ur gehiena transpirazioaren bidez galtzen da. Euriarekin landare-lurzoru batera erortzen den uraren %50-85 artean atmosferara itzultzen da transpirazioari esker. Tamaina erdiko zuhaitz batek udako hilabete batean 5.000 kg. ur gal ditzake horren ondorioz (eu)
  • La transpiración vegetal consiste en la pérdida de agua en forma de vapor que se produce en las plantas. A las hojas de estas llega gran cantidad de agua absorbida por las raíces, pero solo una pequeña parte se utiliza en la fotosíntesis. Su principal función es eliminar en forma de vapor el agua que no es utilizada por las plantas.transpirada agua transpirada permite el enfriamiento de la planta, debido al elevado calor de vaporización del agua (para evaporarse necesita consumir muchas calorías). (es)
  • Transpiration is the process of water movement through a plant and its evaporation from aerial parts, such as leaves, stems and flowers. Water is necessary for plants but only a small amount of water taken up by the roots is used for growth and metabolism. The remaining 97–99.5% is lost by transpiration and guttation. Leaf surfaces are dotted with pores called stomata (singular "stoma"), and in most plants they are more numerous on the undersides of the foliage. The stomata are bordered by guard cells and their stomatal accessory cells (together known as stomatal complex) that open and close the pore. Transpiration occurs through the stomatal apertures, and can be thought of as a necessary "cost" associated with the opening of the stomata to allow the diffusion of carbon dioxide gas from t (en)
  • Transpiratie is de verdamping van waterdamp door planten of door de vegetatie. De huidmondjes reguleren de transpiratie van planten. Planten nemen het water in vloeibare vorm op via de wortels en verliezen water in gasvormige toestand langs de huidmondjes (stomata) op de bladeren. Een klein deel van het water (ongeveer 1%) dat door de wortels van de plant wordt opgenomen blijft in de plant. De rest van het water transpireert vanaf de bladeren in de atmosfeer. De grootte van transpiratie hangt af van de luchtvochtigheid en van de regulatie door de huidmondjes, die kunnen opengaan en sluiten. (nl)
  • Transpiracja – czynne parowanie wody z nadziemnych części roślin przez: aparaty szparkowe (transpiracja szparkowa), skórkę (transpiracja kutykularna) i przetchlinki (transpiracja przetchlinkowa). Transpiracja szparkowa stanowi około 75-90% transpiracji ogólnej, natomiast kutykularna nie przekracza kilku procent, przy czym u drzew i roślin cieniolubnych udział transpiracji przez kutykulę jest większy niż u roślin światłolubnych. Aż 97% zaabsorbowanej przez roślinę wody tracona jest przez gutację i transpirację. Czynnikami wpływającymi na szybkość transpiracji są: (pl)
  • Apenas uma pequena quantidade da água absorvida pelas raízes permanece na planta para suprir o crescimento (cerca de 2%) ou para ser consumida nas reações bioquímicas da fotossíntese e em outros processos metabólicos (cerca de 1%). Assim, cerca de 97% da água absorvida pelas raízes é transportada pela planta via xilema e evaporada pelas superfícies foliares por meio dos estômatos. Esse processo de perda de água denomina-se transpiração. A transpiração contribui para o controle da temperatura das plantas e permite o transporte da água juntamente com nutrientes minerais das raízes para a parte aérea. Contudo, com a perda de água pela transpiração, torna-se necessário a reposição contínua de água para manter um nível apropriado de hidratação dos tecidos. (pt)
  • Транспірáція (від лат. trans — через, spiro — дихання) — процес випаровування води з поверхні рослин, що відбувається через продихи та кутикулу. Основним органом транспірації є листок. Інтенсивність транспірації залежить від температури, вологості повітря, швидкості вітру, світла, концентрації вуглекислого газу. Транспірація запобігає перегріванню листків, розвантажує провідну систему рослини від надлишку води (регуляція водного і температурного режимів рослин). (uk)
  • Транспирация — процесс движения воды через растение и её испарение через наружные органы растения, такие как листья, стебли и цветки. Вода необходима для жизнедеятельности растения, но только небольшая часть воды, поступающей через корни используется непосредственно для нужд роста и метаболизма. Оставшиеся 99-99,5 % теряются через транспирацию. Поверхность листа покрыта структурами, называемыми устьицами и у большинства растений большая часть устьиц находится на нижней части листа. Устьица ограничены и сопровождающими клетками (вместе известными как устьичный комплекс), которые открывают и закрывают устьичные щели. Транспирация проходит через устьичные щели и может рассматриваться как необходимая «цена», связанная с открытием устьиц для доступа углекислого газа, необходимого для фотосинте (ru)
rdfs:label
  • نتح (ar)
  • Transpiració vegetal (ca)
  • Transpirace (cs)
  • Διαπνοή (el)
  • Transpiration (de)
  • Planta transpirado (eo)
  • Transpiración vegetal (es)
  • Landareen transpirazio (eu)
  • Transpiration végétale (fr)
  • Trasghalú (ga)
  • Transpirasi (in)
  • Traspirazione (it)
  • Transpiration (en)
  • 蒸散 (ja)
  • 증산 (ko)
  • Transpiratie (biologie) (nl)
  • Transpiracja (pl)
  • Transpiração (pt)
  • Transpiration (sv)
  • Транспирация (ru)
  • Транспірація (uk)
  • 蒸腾作用 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License