About: Marginalism

An Entity of Type: work, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Marginalismus (z lat. marginalis, okrajový, mezní) je ekonomická teorie vycházející nikoliv z celkových hodnot, ale z malých změn nabídky a poptávky a jim odpovídajících užitku nebo ztráty.

Property Value
dbo:abstract
  • النظرية الحدية (بالإنجليزية: Marginalism)‏ هي إحدى نظريات علم الاقتصاد التي تحاول شرح التفاوت في قيمة السلع والخدمات من خلال الإشارة إلى فائدتها الثانوية أو الحدية. فالسبب في أن سعر جواهر الالماس هو أعلى من المياه، على سبيل المثال، يُعزى إلى الشعور بقدر أكبر من الارتياح تجاه الالماس مقارنة بالمياه. وبالتالي، فإنه على الرغم من أن الماء يتمتع بفائدة كلية أكبر، إلا أن الماس يتمتع بفائدة حدية أكبر. وقد استخدمت هذه النظرية من أجل توضيح الفرق في الأجور بين الخدمات الأساسية وغير الأساسية؛ فهي، على سبيل المثال، توضح السبب وراء كون أجور فنيي إصلاح مكيفات الهواء تتجاوز أجور العاملين في مجال رعاية الأطفال. ونشأت النظرية في منتصف أواخر القرن التاسع عشر استجابة للممارسة المعيارية للاقتصاد الكلاسيكي وتزايد جدل الاشتراكيين حول النشاط الاجتماعي والاقتصادي. وظهر مذهب الحدية كمحاولة لرفع علم الاقتصاد إلى مستوى الموضوعية والشمولية؛ بحيث لا يكون مدينًا بالفضل للانتقادات المعيارية. وتعرضت النظرية منذ ذلك الحين للنقد لفشلها في فهم طبيعة السوق وعدم قدرتها على تفسير البيانات التجريبية الجديدة. وعلى الرغم من أن المفهوم المحوري للنظرية الحدية هو مفهوم الفائدة الحدية، إلا أن أنصار مذهب الحدية، الذين حذوا حذو ألفريد مارشال، يعتمدون على فكرة الإنتاجية المادية الحدية في تفسير التكلفة. وقد تخلى التقليد الكلاسيكي الجديد الذي صدر من النظرية الحدية البريطانية عن مفهوم الفائدة، وأعطى المعدلات الحدية للإحلال دورًا أكثر أهمية في التحليل. والنظرية الحدية هي جزء لا يتجزأ من نظرية الاقتصاد السائد. (ar)
  • Marginalismus (z lat. marginalis, okrajový, mezní) je ekonomická teorie vycházející nikoliv z celkových hodnot, ale z malých změn nabídky a poptávky a jim odpovídajících užitku nebo ztráty. (cs)
  • Eskola marjinalista edo marjinalismoa XIX. mendean zehar garatzen joan zen bat izan zen, harik eta 1870 hamarkadan Iraultza Marjinalista izenekoa gertatu zen arte, William Stanley Jevons, Léon Walras eta austriar eskolako Carl Menger ekonomialarien eskutik, non marjinalismoaren kontzeptu nagusia, alegia, teoria ekonomiko nagusien baitan sartu zen. Eskola marjinalistaren arabera, teoria ekonomikoak eratzeko oinarrizko kontzeptuak era marjinalean definitu behar dira, kontsumitu edo ekoiztutako azken unitateari buruz. Horrela, ondasun baten balioa homogenoa baizik eta subjetiboa eta aldakorra dela baieztatzen dute eta kontsumitu den azken unitateak ematen duen utilitateak (asea, gozamena edo plazerra) irudikatzen duela ondasunaren balioa. Adibidez, uraren balioa aldakorra izango da egoera zein den: pertsona bat oso egarri badago, uraren balioa edo utilitatea oso handia izango da; bere egarria asetu ahala, uraren utilitate marjinala murrizten doa; bere egarria guztiz asetu duenean, berriz, uraren utilitatea oso txikia izango da eta pertsona horrek urari ematen dion balioan islatuko da utilitate eskas hori. (eu)
  • En économie, le marginalisme est un courant essentiel de l'analyse libérale. Cet aspect de la théorie économique repose sur l'idée que la valeur économique résulte de « l'utilité marginale ». Cette théorie résulte de travaux menés dans la seconde moitié du XIXe siècle de façon indépendante par des chercheurs comme le français Walras, l'autrichien Menger et l'anglais Jevons. Surnommée « révolution marginaliste », elle contribue fortement à la formation des écoles néo-classique et autrichienne. (fr)
  • El marginalismo es una escuela de pensamiento económico surgida a mediados del siglo XIX, en parte, como reacción a la escuela clásica y su teoría del valor-trabajo. Se centra en el "margen", es decir, en la última unidad producida o pérdida de un bien. Su principal aporte fue la ley de la utilidad marginal decreciente según la cual el valor de un bien para su poseedor (partiendo así de la teoría del valor subjetivo) lo determina la utilidad de la última unidad producida de ese bien, decreciendo mientras más unidades posea. Los marginalistas introdujeron un lenguaje formalizado, que llevó a la asimilación de la matemática en la economía, aunque esta ya era parcialmente usada por la escuela clásica. Sus principales exponentes son William Jevons, Carl Menger, León Walras. (es)
  • In economia il marginalismo è una corrente di pensiero economico sviluppatasi tra il 1870 e 1890. La metodologia marginalista è quella che ancora oggi con il Monetarismo esercita maggiore influenza rispetto a quella classica e marxista. (it)
  • 限界効用理論(げんかいこうようりろん、英: marginal utility theory)とは、限界効用概念を軸にして形成された経済学上の理論。1870年代にウィリアム・スタンレー・ジェヴォンズ、カール・メンガー、レオン・ワルラスによって学問体系として樹立した。従来の労働価値説に基づく可算的な商品価値を前提とした経済学から、功利主義に基づく序数的(相対的)な価値・効用に拡張することで、ミクロ経済学や金融論に革命をもたらした。 さまざまな財を消費ないし保有することから得られる効用を考え、ある財をもう1単位だけよけいに消費ないし保有することにより可能になる効用の増加を「限界効用(英: marginal utility)」と呼ぶ。 ここで、ある一人の消費者が、一定の所得をさまざまな財の購入にどのように支出すればよいか、考慮している状況を考えよう。たとえば、米への支出をもう100クローネだけ増やした場合の効用の増加がコーヒーへの支出を100クローネだけ減少させたときの効用の減少より大きければ、コーヒーへの支出を減らして米への支出を増加させたほうが、より「得な」選択とされるだろう。 したがって、消費者がそのような行動を常にとるのだと仮定したならば、「それぞれの財の限界効用をその財の価格で割った値が、すべての財について等しくなっていなければならない」ということになる。これを「加重された限界効用均等の法則」ないし「ゴッセンの第2法則」と呼ぶ。この法則から、いろいろな財の価格と所得とがわかっているとき、消費者のいろいろな財の需要を説明することができる。 (ja)
  • Prawo malejącej użyteczności krańcowej – prawo ekonomiczne, w myśl którego korzyść krańcowa każdej kolejnej konsumowanej jednostki dobra jest mniejsza od korzyści krańcowej poprzedniej jednostki dobra. Tym samym konsument zwiększając konsumpcję o kolejne jednostki, powoduje zwiększenie odnoszonych korzyści, ale przyrost tych korzyści z każdą jednostką dobra jest coraz mniejszy. Prawo to znane jest również jako I prawo Gossena. (pl)
  • De grensnutschool (of marginalisme) is de richting in de economische theorie die haar waardetheorie baseert op het principe van het grensnut, en meer algemeen gebruik maakt van differentiaalrekening om economische verschijnselen te verklaren. Waarde wordt gezien als subjectief bepaald door veranderingen in de beschikbare en gewenste hoeveelheden van een goed. Deze denkrichting ontstond midden 19e eeuw ongeveer tegelijk in Engeland, Oostenrijk en Zwitserland. De leiding van Alfred Marshall volgend, waren marginalisten voor hun verklaring van kosten verder sterk van het concept van afhankelijk. De neoklassieke traditie, die is voortgekomen uit het Britse marginalisme, liet in het algemeen het concept van nut voor wat het was en gaf in haar analyses een meer fundamentele rol aan de marginale substitutievoet. (nl)
  • Маржинализм (фр. marginalisme, от лат. margo (marginis) — край) — направление в экономической науке, широко применяющее методы анализа, основанные на оперировании «предельными» (т. е. приростными) понятиями в экономике, исследующее явления с точки зрения максимизирующего собственное удовлетворение отдельного хозяйствующего субъекта (маржинализм иногда называют субъективной школой экономики). Маржинализм возник в 70-е гг. XIX века в ходе так называемой «маржинальной революции», его считаются учёные К. Менгер, У. С. Джевонс и Л. Вальрас. Теоретические подходы маржинализма можно найти в более ранних работах А. Курно, Ж. Дюпюи, И. фон Тюнена, Г. Госсена. Основной причиной возникновения маржинализма считается необходимость поиска условий, при которых данные производительные услуги распределялись бы с оптимальным результатом между конкурирующими направлениями использования. Подобная смена парадигмы экономической теории, в свою очередь, была обусловлена бурным развитием промышленности и прикладных наук. (ru)
  • Revolução marginalista é o nome que se deu ao surgimento, independente e (quase) simultâneo, por volta de 1870, de uma série de contribuições teóricas que fundamentariam uma nova abordagem da Economia - o marginalismo -, baseada na ideia de que o valor econômico resulta da utilidade marginal. Essa mudança de abordagem - da economia política para ciência econômica - fundamenta-se sobretudo nas obras de Menger (1871), Jevons (1871) e Léon Walras (1874), e levou à formação das chamadas escola neoclássica e escola austríaca de economia. (pt)
  • Marginalnytteteorin, även kallad gränsnytteteorin, är en ekonomisk värdelära, det vill säga en teori om hur varor får sitt marknadspris. Teorin uppkom på 1870-talet och revolutionerade nationalekonomin. Enligt marginalnytteteorin bestäms varupriset av kundens marginalnytta, vilket är den upplevda extra nytta som en ytterligare enhet av samma vara ger. Effekten är att en vara måste kännas nyttig för att vara värdefull. Marginalnytteteorin lyckades förklara vissa problem inom klassisk ekonomisk teori. Det mest kända exemplet är den så kallade värdeparadoxen, eller vatten-diamant-paradoxen, som redan Adam Smith diskuterade. Han skilde på bruksvärde och bytesvärde, och fann att diamanter hade ett högt bytesvärde och ett lågt bruksvärde medan det omvända gällde för vatten. För Smith var det paradoxalt att det nyttiga vattnet ansågs värdelöst, medan diamanter var mycket värdefulla. Smiths misstag var att han ställde totala kvantiteter mot varandra; eftersom människor agerar med marginaler är det upplevda värdet av en extra enhet vatten eller diamant som spelar roll för varje människa, och inte värdet av allt vatten eller alla diamanter. Principen om marginalnytta formulerades självständigt av den engelska nationalekonomen William Stanley Jevons, österrikaren Carl Menger och fransmannen Léon Walras. Andra nationalekonomer som bidrog till att förbättra marginalnytteteorin inkluderar Eugen von Böhm-Bawerk och , från den österrikiska skolan. Den senare myntade begreppet Grenznutzen (gränsnytta, marginalnytta). (sv)
  • Маржиналі́зм (фр. marginale — додатковий) — напрям економічної теорії кінця XIX ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини.Термін «маржинальна революція» зазвичай використовується в зв'язку з майже одночасними, але абсолютно незалежними відкриттями на початку 70-х років XIX ст. В. Джевонсом, К. Менгером і Л. Вальрасом принципу знижувальної граничної корисності, як фундаментального елемента при побудові нового типу статичної мікроекономіки. Найважливіші елементи маржиналізму як напрямку фінансової науки: * Використання граничних величин (лат. margin – граничний). Маржиналістів цікавила зміна тієї чи іншої величини при зміні іншої величини на одиницю. * Суб'єктивізм, тобто підхід, за якого всі економічні явища досліджуються й оцінюються з точки зору окремого господарчого суб’єкта. * Гедонізм господарюючих суб'єктів. Людина розглядається маржиналістами як раціональна істота, метою якої є максималізація власного задоволення. * Статичність.Вивчення використання рідкісних ресурсів для задоволення потреб людей в даний момент часу. * Ліквідація пріоритету сфери виробництва, характерного для економічного аналізу класиків. * Сприйняття ринкової економіки як рівноважної системи. Починаючи вивчення цього питання, необхідно передовсім з'ясувати для себе, що поява маржиналізму була об'єктивно зумовлена глибокими якісними змінами на мікро- та макрорівнях, які сталися в останній третині XIX ст. в суспільно-економічному житті розвинутих країн Заходу, а саме: дедалі більшою монополізацією економіки, формуванням складніших форм господарювання та взаємовідносин між виробником і споживачем, інтенсивним процесом інтернаціоналізації ринків тощо. Значною мірою його поява стала наслідком величезного прогресу науки, особливо її природничих і гуманітарних галузей. Засновниками маржиналізму вважаються австрієць Карл Менґер (1840—1921), англієць Вільям Стенлі Джевонс (1835—1882) і француз Леон Вальрас (1834—1910). Далі слід усвідомити, що основна ідея маржиналізму — це дослідження граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної системи на рівні фірми, галузі (мікроекономіка) та національної економіки (макроекономіка). З погляду методології головними принципами маржиналізму є: 1. * ідеологічна нейтральність аналізу, тобто звільнення його від впливу ідеології та відокремлення від конкретно-економічних дисциплін для з'ясування універсальних закономірностей, незалежних від місця і часу (щоб підкреслити «відстороненість» своїх досліджень, маржиналісти, починаючи з В. С. Джевонса і А. Маршалла, почали вживати замість терміна «political economy» нейтральніший — «economics»); 2. * перегляд предмета дослідження: провідною стає проблема раціонального розподілу обмежених ресурсів (за словами М. Блауга, «економіка вперше стала наукою, яка вивчає взаємозв'язок між даними цілями і даними обмеженими засобами, що мають альтернативні можливості використання»); 3. * методологічний індивідуалізм, тобто пояснення економічних явищ поведінкою окремих індивідів, розгляд суспільства як сукупності атомістичних індивідів, економіки як системи взаємозалежних суб'єктів господарювання, а економічних закономірностей як наслідку взаємодій індивідуальних рішень, основаних на вільному виборі суб'єктів; 4. * статичний підхід, оскільки досліджується не те, як змінюється економіка, а те, як вона улаштована, як може існувати і не руйнуватися система, котра складається з індивідів, що керуються власними інтересами; 5. * рівноважний підхід; 6. * економічна раціональність, яка означає максимізацію суб'єктами господарювання своїх цільових функцій (корисності для споживачів і прибутку для виробників); 7. * граничний аналіз; 8. * математизація, тобто широке використання математичних методів, зокрема диференціального числення. Знання основної ідеї та методологічних принципів маржиналізму необхідне для розуміння, чому перехід в останній третині XIX ст. від цінностей класичної школи (загального бачення, методу і навіть предмета) до теоретико-методологічних цінностей маржиналізму було визнано «маржинальною революцією» в економічній теорії. З'ясувавши це, слід приділити увагу питанням генези й еволюції маржиналізму. Тому важливо розглянути погляди попередників маржиналізму Г. Госсена (1810—1858), Ж. Дюпюї (1804—1866), А. Курно (1801—1877), И. Тюнена (1783—1850) і етапи «маржинальної революції», простежити особливості маржинальних концепцій різних шкіл. (uk)
  • 边际主义在经济学中指由边际效用和边际成本(参看:边际)发展而来的经济学理论。边际效用理论是在1870年左右,是由英格兰的威廉姆·斯坦利·杰文斯、奥地利的卡尔·门格尔和瑞士的利昂·瓦尔拉斯各自独立发展起来的,他们最终使边际主义广泛流传,但是赫尔曼·海因里希·戈森早就指出了交换价值和边际效用之间的关系。经济学思想的这次变革被称作或边际革命。 边际主义的指出了在决策中最重要是边际,即最后一单位的消费品或是产品。例如,有一辆车可以方便出行,假如它要维修或作为备用车,第二辆车也相当有用,但不如第一辆车有用,第三辆车就更加不如前面的两辆车了。给定汽车的价格,没有人会相信会有人去购买三辆车,因为第三辆车的收益可能低于其价格。 (zh)
  • النظرية الحدية (بالإنجليزية: Marginalism)‏ هي إحدى نظريات علم الاقتصاد التي تحاول شرح التفاوت في قيمة السلع والخدمات من خلال الإشارة إلى فائدتها الثانوية أو الحدية. فالسبب في أن سعر جواهر الالماس هو أعلى من المياه، على سبيل المثال، يُعزى إلى الشعور بقدر أكبر من الارتياح تجاه الالماس مقارنة بالمياه. وبالتالي، فإنه على الرغم من أن الماء يتمتع بفائدة كلية أكبر، إلا أن الماس يتمتع بفائدة حدية أكبر. وقد استخدمت هذه النظرية من أجل توضيح الفرق في الأجور بين الخدمات الأساسية وغير الأساسية؛ فهي، على سبيل المثال، توضح السبب وراء كون أجور فنيي إصلاح مكيفات الهواء تتجاوز أجور العاملين في مجال رعاية الأطفال. ونشأت النظرية في منتصف أواخر القرن التاسع عشر استجابة للممارسة المعيارية للاقتصاد الكلاسيكي وتزايد جدل الاشتراكيين حول النشاط الاجتماعي والاقتصادي. وظهر مذهب الحدية كمحاولة لرفع علم الاقتصاد إلى مستوى الموضوعية والشمولية؛ بحيث لا يكون مدينًا بالفضل للانتقادات المعيارية. وتعرضت النظرية منذ ذلك الحين للنقد لفشلها في فهم طبيعة السوق وعدم قدرتها على تفسير البيانات التجريبية الجديدة. وعلى الرغم من أن المفهوم المحوري للنظرية الحدية هو مفهوم الفائدة الحدية، إلا أن أنصار مذهب الحدية، الذين حذوا حذو ألفريد مارشال، يعتمدون على فكرة الإنتاجية المادية الحدية في تفسير التكلفة. وقد تخلى التقليد الكلاسيكي الجديد الذي صدر من النظرية الحدية البريطانية عن مفهوم الفائدة، وأعطى المعدلات الحدية للإحلال دورًا أكثر أهمية في التحليل. والنظرية الحدية هي جزء لا يتجزأ من نظرية الاقتصاد السائد. (ar)
  • Marginalismus (z lat. marginalis, okrajový, mezní) je ekonomická teorie vycházející nikoliv z celkových hodnot, ale z malých změn nabídky a poptávky a jim odpovídajících užitku nebo ztráty. (cs)
  • Eskola marjinalista edo marjinalismoa XIX. mendean zehar garatzen joan zen bat izan zen, harik eta 1870 hamarkadan Iraultza Marjinalista izenekoa gertatu zen arte, William Stanley Jevons, Léon Walras eta austriar eskolako Carl Menger ekonomialarien eskutik, non marjinalismoaren kontzeptu nagusia, alegia, teoria ekonomiko nagusien baitan sartu zen. Eskola marjinalistaren arabera, teoria ekonomikoak eratzeko oinarrizko kontzeptuak era marjinalean definitu behar dira, kontsumitu edo ekoiztutako azken unitateari buruz. Horrela, ondasun baten balioa homogenoa baizik eta subjetiboa eta aldakorra dela baieztatzen dute eta kontsumitu den azken unitateak ematen duen utilitateak (asea, gozamena edo plazerra) irudikatzen duela ondasunaren balioa. Adibidez, uraren balioa aldakorra izango da egoera zein den: pertsona bat oso egarri badago, uraren balioa edo utilitatea oso handia izango da; bere egarria asetu ahala, uraren utilitate marjinala murrizten doa; bere egarria guztiz asetu duenean, berriz, uraren utilitatea oso txikia izango da eta pertsona horrek urari ematen dion balioan islatuko da utilitate eskas hori. (eu)
  • En économie, le marginalisme est un courant essentiel de l'analyse libérale. Cet aspect de la théorie économique repose sur l'idée que la valeur économique résulte de « l'utilité marginale ». Cette théorie résulte de travaux menés dans la seconde moitié du XIXe siècle de façon indépendante par des chercheurs comme le français Walras, l'autrichien Menger et l'anglais Jevons. Surnommée « révolution marginaliste », elle contribue fortement à la formation des écoles néo-classique et autrichienne. (fr)
  • El marginalismo es una escuela de pensamiento económico surgida a mediados del siglo XIX, en parte, como reacción a la escuela clásica y su teoría del valor-trabajo. Se centra en el "margen", es decir, en la última unidad producida o pérdida de un bien. Su principal aporte fue la ley de la utilidad marginal decreciente según la cual el valor de un bien para su poseedor (partiendo así de la teoría del valor subjetivo) lo determina la utilidad de la última unidad producida de ese bien, decreciendo mientras más unidades posea. Los marginalistas introdujeron un lenguaje formalizado, que llevó a la asimilación de la matemática en la economía, aunque esta ya era parcialmente usada por la escuela clásica. Sus principales exponentes son William Jevons, Carl Menger, León Walras. (es)
  • In economia il marginalismo è una corrente di pensiero economico sviluppatasi tra il 1870 e 1890. La metodologia marginalista è quella che ancora oggi con il Monetarismo esercita maggiore influenza rispetto a quella classica e marxista. (it)
  • 限界効用理論(げんかいこうようりろん、英: marginal utility theory)とは、限界効用概念を軸にして形成された経済学上の理論。1870年代にウィリアム・スタンレー・ジェヴォンズ、カール・メンガー、レオン・ワルラスによって学問体系として樹立した。従来の労働価値説に基づく可算的な商品価値を前提とした経済学から、功利主義に基づく序数的(相対的)な価値・効用に拡張することで、ミクロ経済学や金融論に革命をもたらした。 さまざまな財を消費ないし保有することから得られる効用を考え、ある財をもう1単位だけよけいに消費ないし保有することにより可能になる効用の増加を「限界効用(英: marginal utility)」と呼ぶ。 ここで、ある一人の消費者が、一定の所得をさまざまな財の購入にどのように支出すればよいか、考慮している状況を考えよう。たとえば、米への支出をもう100クローネだけ増やした場合の効用の増加がコーヒーへの支出を100クローネだけ減少させたときの効用の減少より大きければ、コーヒーへの支出を減らして米への支出を増加させたほうが、より「得な」選択とされるだろう。 したがって、消費者がそのような行動を常にとるのだと仮定したならば、「それぞれの財の限界効用をその財の価格で割った値が、すべての財について等しくなっていなければならない」ということになる。これを「加重された限界効用均等の法則」ないし「ゴッセンの第2法則」と呼ぶ。この法則から、いろいろな財の価格と所得とがわかっているとき、消費者のいろいろな財の需要を説明することができる。 (ja)
  • Prawo malejącej użyteczności krańcowej – prawo ekonomiczne, w myśl którego korzyść krańcowa każdej kolejnej konsumowanej jednostki dobra jest mniejsza od korzyści krańcowej poprzedniej jednostki dobra. Tym samym konsument zwiększając konsumpcję o kolejne jednostki, powoduje zwiększenie odnoszonych korzyści, ale przyrost tych korzyści z każdą jednostką dobra jest coraz mniejszy. Prawo to znane jest również jako I prawo Gossena. (pl)
  • De grensnutschool (of marginalisme) is de richting in de economische theorie die haar waardetheorie baseert op het principe van het grensnut, en meer algemeen gebruik maakt van differentiaalrekening om economische verschijnselen te verklaren. Waarde wordt gezien als subjectief bepaald door veranderingen in de beschikbare en gewenste hoeveelheden van een goed. Deze denkrichting ontstond midden 19e eeuw ongeveer tegelijk in Engeland, Oostenrijk en Zwitserland. De leiding van Alfred Marshall volgend, waren marginalisten voor hun verklaring van kosten verder sterk van het concept van afhankelijk. De neoklassieke traditie, die is voortgekomen uit het Britse marginalisme, liet in het algemeen het concept van nut voor wat het was en gaf in haar analyses een meer fundamentele rol aan de marginale substitutievoet. (nl)
  • Маржинализм (фр. marginalisme, от лат. margo (marginis) — край) — направление в экономической науке, широко применяющее методы анализа, основанные на оперировании «предельными» (т. е. приростными) понятиями в экономике, исследующее явления с точки зрения максимизирующего собственное удовлетворение отдельного хозяйствующего субъекта (маржинализм иногда называют субъективной школой экономики). Маржинализм возник в 70-е гг. XIX века в ходе так называемой «маржинальной революции», его считаются учёные К. Менгер, У. С. Джевонс и Л. Вальрас. Теоретические подходы маржинализма можно найти в более ранних работах А. Курно, Ж. Дюпюи, И. фон Тюнена, Г. Госсена. Основной причиной возникновения маржинализма считается необходимость поиска условий, при которых данные производительные услуги распределялись бы с оптимальным результатом между конкурирующими направлениями использования. Подобная смена парадигмы экономической теории, в свою очередь, была обусловлена бурным развитием промышленности и прикладных наук. (ru)
  • Revolução marginalista é o nome que se deu ao surgimento, independente e (quase) simultâneo, por volta de 1870, de uma série de contribuições teóricas que fundamentariam uma nova abordagem da Economia - o marginalismo -, baseada na ideia de que o valor econômico resulta da utilidade marginal. Essa mudança de abordagem - da economia política para ciência econômica - fundamenta-se sobretudo nas obras de Menger (1871), Jevons (1871) e Léon Walras (1874), e levou à formação das chamadas escola neoclássica e escola austríaca de economia. (pt)
  • Marginalnytteteorin, även kallad gränsnytteteorin, är en ekonomisk värdelära, det vill säga en teori om hur varor får sitt marknadspris. Teorin uppkom på 1870-talet och revolutionerade nationalekonomin. Enligt marginalnytteteorin bestäms varupriset av kundens marginalnytta, vilket är den upplevda extra nytta som en ytterligare enhet av samma vara ger. Effekten är att en vara måste kännas nyttig för att vara värdefull. Marginalnytteteorin lyckades förklara vissa problem inom klassisk ekonomisk teori. Det mest kända exemplet är den så kallade värdeparadoxen, eller vatten-diamant-paradoxen, som redan Adam Smith diskuterade. Han skilde på bruksvärde och bytesvärde, och fann att diamanter hade ett högt bytesvärde och ett lågt bruksvärde medan det omvända gällde för vatten. För Smith var det paradoxalt att det nyttiga vattnet ansågs värdelöst, medan diamanter var mycket värdefulla. Smiths misstag var att han ställde totala kvantiteter mot varandra; eftersom människor agerar med marginaler är det upplevda värdet av en extra enhet vatten eller diamant som spelar roll för varje människa, och inte värdet av allt vatten eller alla diamanter. Principen om marginalnytta formulerades självständigt av den engelska nationalekonomen William Stanley Jevons, österrikaren Carl Menger och fransmannen Léon Walras. Andra nationalekonomer som bidrog till att förbättra marginalnytteteorin inkluderar Eugen von Böhm-Bawerk och , från den österrikiska skolan. Den senare myntade begreppet Grenznutzen (gränsnytta, marginalnytta). (sv)
  • Маржиналі́зм (фр. marginale — додатковий) — напрям економічної теорії кінця XIX ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини.Термін «маржинальна революція» зазвичай використовується в зв'язку з майже одночасними, але абсолютно незалежними відкриттями на початку 70-х років XIX ст. В. Джевонсом, К. Менгером і Л. Вальрасом принципу знижувальної граничної корисності, як фундаментального елемента при побудові нового типу статичної мікроекономіки. Найважливіші елементи маржиналізму як напрямку фінансової науки: * Використання граничних величин (лат. margin – граничний). Маржиналістів цікавила зміна тієї чи іншої величини при зміні іншої величини на одиницю. * Суб'єктивізм, тобто підхід, за якого всі економічні явища досліджуються й оцінюються з точки зору окремого господарчого суб’єкта. * Гедонізм господарюючих суб'єктів. Людина розглядається маржиналістами як раціональна істота, метою якої є максималізація власного задоволення. * Статичність.Вивчення використання рідкісних ресурсів для задоволення потреб людей в даний момент часу. * Ліквідація пріоритету сфери виробництва, характерного для економічного аналізу класиків. * Сприйняття ринкової економіки як рівноважної системи. Починаючи вивчення цього питання, необхідно передовсім з'ясувати для себе, що поява маржиналізму була об'єктивно зумовлена глибокими якісними змінами на мікро- та макрорівнях, які сталися в останній третині XIX ст. в суспільно-економічному житті розвинутих країн Заходу, а саме: дедалі більшою монополізацією економіки, формуванням складніших форм господарювання та взаємовідносин між виробником і споживачем, інтенсивним процесом інтернаціоналізації ринків тощо. Значною мірою його поява стала наслідком величезного прогресу науки, особливо її природничих і гуманітарних галузей. Засновниками маржиналізму вважаються австрієць Карл Менґер (1840—1921), англієць Вільям Стенлі Джевонс (1835—1882) і француз Леон Вальрас (1834—1910). Далі слід усвідомити, що основна ідея маржиналізму — це дослідження граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної системи на рівні фірми, галузі (мікроекономіка) та національної економіки (макроекономіка). З погляду методології головними принципами маржиналізму є: 1. * ідеологічна нейтральність аналізу, тобто звільнення його від впливу ідеології та відокремлення від конкретно-економічних дисциплін для з'ясування універсальних закономірностей, незалежних від місця і часу (щоб підкреслити «відстороненість» своїх досліджень, маржиналісти, починаючи з В. С. Джевонса і А. Маршалла, почали вживати замість терміна «political economy» нейтральніший — «economics»); 2. * перегляд предмета дослідження: провідною стає проблема раціонального розподілу обмежених ресурсів (за словами М. Блауга, «економіка вперше стала наукою, яка вивчає взаємозв'язок між даними цілями і даними обмеженими засобами, що мають альтернативні можливості використання»); 3. * методологічний індивідуалізм, тобто пояснення економічних явищ поведінкою окремих індивідів, розгляд суспільства як сукупності атомістичних індивідів, економіки як системи взаємозалежних суб'єктів господарювання, а економічних закономірностей як наслідку взаємодій індивідуальних рішень, основаних на вільному виборі суб'єктів; 4. * статичний підхід, оскільки досліджується не те, як змінюється економіка, а те, як вона улаштована, як може існувати і не руйнуватися система, котра складається з індивідів, що керуються власними інтересами; 5. * рівноважний підхід; 6. * економічна раціональність, яка означає максимізацію суб'єктами господарювання своїх цільових функцій (корисності для споживачів і прибутку для виробників); 7. * граничний аналіз; 8. * математизація, тобто широке використання математичних методів, зокрема диференціального числення. Знання основної ідеї та методологічних принципів маржиналізму необхідне для розуміння, чому перехід в останній третині XIX ст. від цінностей класичної школи (загального бачення, методу і навіть предмета) до теоретико-методологічних цінностей маржиналізму було визнано «маржинальною революцією» в економічній теорії. З'ясувавши це, слід приділити увагу питанням генези й еволюції маржиналізму. Тому важливо розглянути погляди попередників маржиналізму Г. Госсена (1810—1858), Ж. Дюпюї (1804—1866), А. Курно (1801—1877), И. Тюнена (1783—1850) і етапи «маржинальної революції», простежити особливості маржинальних концепцій різних шкіл. (uk)
  • 边际主义在经济学中指由边际效用和边际成本(参看:边际)发展而来的经济学理论。边际效用理论是在1870年左右,是由英格兰的威廉姆·斯坦利·杰文斯、奥地利的卡尔·门格尔和瑞士的利昂·瓦尔拉斯各自独立发展起来的,他们最终使边际主义广泛流传,但是赫尔曼·海因里希·戈森早就指出了交换价值和边际效用之间的关系。经济学思想的这次变革被称作或边际革命。 边际主义的指出了在决策中最重要是边际,即最后一单位的消费品或是产品。例如,有一辆车可以方便出行,假如它要维修或作为备用车,第二辆车也相当有用,但不如第一辆车有用,第三辆车就更加不如前面的两辆车了。给定汽车的价格,没有人会相信会有人去购买三辆车,因为第三辆车的收益可能低于其价格。 (zh)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 221419 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 47632 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1022838628 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:isPartOf
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Marginalismus (z lat. marginalis, okrajový, mezní) je ekonomická teorie vycházející nikoliv z celkových hodnot, ale z malých změn nabídky a poptávky a jim odpovídajících užitku nebo ztráty. (cs)
  • En économie, le marginalisme est un courant essentiel de l'analyse libérale. Cet aspect de la théorie économique repose sur l'idée que la valeur économique résulte de « l'utilité marginale ». Cette théorie résulte de travaux menés dans la seconde moitié du XIXe siècle de façon indépendante par des chercheurs comme le français Walras, l'autrichien Menger et l'anglais Jevons. Surnommée « révolution marginaliste », elle contribue fortement à la formation des écoles néo-classique et autrichienne. (fr)
  • El marginalismo es una escuela de pensamiento económico surgida a mediados del siglo XIX, en parte, como reacción a la escuela clásica y su teoría del valor-trabajo. Se centra en el "margen", es decir, en la última unidad producida o pérdida de un bien. Su principal aporte fue la ley de la utilidad marginal decreciente según la cual el valor de un bien para su poseedor (partiendo así de la teoría del valor subjetivo) lo determina la utilidad de la última unidad producida de ese bien, decreciendo mientras más unidades posea. Los marginalistas introdujeron un lenguaje formalizado, que llevó a la asimilación de la matemática en la economía, aunque esta ya era parcialmente usada por la escuela clásica. Sus principales exponentes son William Jevons, Carl Menger, León Walras. (es)
  • In economia il marginalismo è una corrente di pensiero economico sviluppatasi tra il 1870 e 1890. La metodologia marginalista è quella che ancora oggi con il Monetarismo esercita maggiore influenza rispetto a quella classica e marxista. (it)
  • Prawo malejącej użyteczności krańcowej – prawo ekonomiczne, w myśl którego korzyść krańcowa każdej kolejnej konsumowanej jednostki dobra jest mniejsza od korzyści krańcowej poprzedniej jednostki dobra. Tym samym konsument zwiększając konsumpcję o kolejne jednostki, powoduje zwiększenie odnoszonych korzyści, ale przyrost tych korzyści z każdą jednostką dobra jest coraz mniejszy. Prawo to znane jest również jako I prawo Gossena. (pl)
  • Revolução marginalista é o nome que se deu ao surgimento, independente e (quase) simultâneo, por volta de 1870, de uma série de contribuições teóricas que fundamentariam uma nova abordagem da Economia - o marginalismo -, baseada na ideia de que o valor econômico resulta da utilidade marginal. Essa mudança de abordagem - da economia política para ciência econômica - fundamenta-se sobretudo nas obras de Menger (1871), Jevons (1871) e Léon Walras (1874), e levou à formação das chamadas escola neoclássica e escola austríaca de economia. (pt)
  • 边际主义在经济学中指由边际效用和边际成本(参看:边际)发展而来的经济学理论。边际效用理论是在1870年左右,是由英格兰的威廉姆·斯坦利·杰文斯、奥地利的卡尔·门格尔和瑞士的利昂·瓦尔拉斯各自独立发展起来的,他们最终使边际主义广泛流传,但是赫尔曼·海因里希·戈森早就指出了交换价值和边际效用之间的关系。经济学思想的这次变革被称作或边际革命。 边际主义的指出了在决策中最重要是边际,即最后一单位的消费品或是产品。例如,有一辆车可以方便出行,假如它要维修或作为备用车,第二辆车也相当有用,但不如第一辆车有用,第三辆车就更加不如前面的两辆车了。给定汽车的价格,没有人会相信会有人去购买三辆车,因为第三辆车的收益可能低于其价格。 (zh)
  • النظرية الحدية (بالإنجليزية: Marginalism)‏ هي إحدى نظريات علم الاقتصاد التي تحاول شرح التفاوت في قيمة السلع والخدمات من خلال الإشارة إلى فائدتها الثانوية أو الحدية. فالسبب في أن سعر جواهر الالماس هو أعلى من المياه، على سبيل المثال، يُعزى إلى الشعور بقدر أكبر من الارتياح تجاه الالماس مقارنة بالمياه. وبالتالي، فإنه على الرغم من أن الماء يتمتع بفائدة كلية أكبر، إلا أن الماس يتمتع بفائدة حدية أكبر. (ar)
  • Eskola marjinalista edo marjinalismoa XIX. mendean zehar garatzen joan zen bat izan zen, harik eta 1870 hamarkadan Iraultza Marjinalista izenekoa gertatu zen arte, William Stanley Jevons, Léon Walras eta austriar eskolako Carl Menger ekonomialarien eskutik, non marjinalismoaren kontzeptu nagusia, alegia, teoria ekonomiko nagusien baitan sartu zen. Eskola marjinalistaren arabera, teoria ekonomikoak eratzeko oinarrizko kontzeptuak era marjinalean definitu behar dira, kontsumitu edo ekoiztutako azken unitateari buruz. Horrela, ondasun baten balioa homogenoa baizik eta subjetiboa eta aldakorra dela baieztatzen dute eta kontsumitu den azken unitateak ematen duen utilitateak (asea, gozamena edo plazerra) irudikatzen duela ondasunaren balioa. Adibidez, uraren balioa aldakorra izango da egoera (eu)
  • 限界効用理論(げんかいこうようりろん、英: marginal utility theory)とは、限界効用概念を軸にして形成された経済学上の理論。1870年代にウィリアム・スタンレー・ジェヴォンズ、カール・メンガー、レオン・ワルラスによって学問体系として樹立した。従来の労働価値説に基づく可算的な商品価値を前提とした経済学から、功利主義に基づく序数的(相対的)な価値・効用に拡張することで、ミクロ経済学や金融論に革命をもたらした。 さまざまな財を消費ないし保有することから得られる効用を考え、ある財をもう1単位だけよけいに消費ないし保有することにより可能になる効用の増加を「限界効用(英: marginal utility)」と呼ぶ。 ここで、ある一人の消費者が、一定の所得をさまざまな財の購入にどのように支出すればよいか、考慮している状況を考えよう。たとえば、米への支出をもう100クローネだけ増やした場合の効用の増加がコーヒーへの支出を100クローネだけ減少させたときの効用の減少より大きければ、コーヒーへの支出を減らして米への支出を増加させたほうが、より「得な」選択とされるだろう。 (ja)
  • De grensnutschool (of marginalisme) is de richting in de economische theorie die haar waardetheorie baseert op het principe van het grensnut, en meer algemeen gebruik maakt van differentiaalrekening om economische verschijnselen te verklaren. Waarde wordt gezien als subjectief bepaald door veranderingen in de beschikbare en gewenste hoeveelheden van een goed. Deze denkrichting ontstond midden 19e eeuw ongeveer tegelijk in Engeland, Oostenrijk en Zwitserland. (nl)
  • Маржинализм (фр. marginalisme, от лат. margo (marginis) — край) — направление в экономической науке, широко применяющее методы анализа, основанные на оперировании «предельными» (т. е. приростными) понятиями в экономике, исследующее явления с точки зрения максимизирующего собственное удовлетворение отдельного хозяйствующего субъекта (маржинализм иногда называют субъективной школой экономики). Маржинализм возник в 70-е гг. XIX века в ходе так называемой «маржинальной революции», его считаются учёные К. Менгер, У. С. Джевонс и Л. Вальрас. Теоретические подходы маржинализма можно найти в более ранних работах А. Курно, Ж. Дюпюи, И. фон Тюнена, Г. Госсена. (ru)
  • Маржиналі́зм (фр. marginale — додатковий) — напрям економічної теорії кінця XIX ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини.Термін «маржинальна революція» зазвичай використовується в зв'язку з майже одночасними, але абсолютно незалежними відкриттями на початку 70-х років XIX ст. В. Джевонсом, К. Менгером і Л. Вальрасом принципу знижувальної граничної корисності, як фундаментального елемента при побудові нового типу статичної мікроекономіки. Найважливіші елементи маржиналізму як напрямку фінансової науки: (uk)
  • Marginalnytteteorin, även kallad gränsnytteteorin, är en ekonomisk värdelära, det vill säga en teori om hur varor får sitt marknadspris. Teorin uppkom på 1870-talet och revolutionerade nationalekonomin. Enligt marginalnytteteorin bestäms varupriset av kundens marginalnytta, vilket är den upplevda extra nytta som en ytterligare enhet av samma vara ger. Effekten är att en vara måste kännas nyttig för att vara värdefull. (sv)
  • Marginalismus (z lat. marginalis, okrajový, mezní) je ekonomická teorie vycházející nikoliv z celkových hodnot, ale z malých změn nabídky a poptávky a jim odpovídajících užitku nebo ztráty. (cs)
  • En économie, le marginalisme est un courant essentiel de l'analyse libérale. Cet aspect de la théorie économique repose sur l'idée que la valeur économique résulte de « l'utilité marginale ». Cette théorie résulte de travaux menés dans la seconde moitié du XIXe siècle de façon indépendante par des chercheurs comme le français Walras, l'autrichien Menger et l'anglais Jevons. Surnommée « révolution marginaliste », elle contribue fortement à la formation des écoles néo-classique et autrichienne. (fr)
  • El marginalismo es una escuela de pensamiento económico surgida a mediados del siglo XIX, en parte, como reacción a la escuela clásica y su teoría del valor-trabajo. Se centra en el "margen", es decir, en la última unidad producida o pérdida de un bien. Su principal aporte fue la ley de la utilidad marginal decreciente según la cual el valor de un bien para su poseedor (partiendo así de la teoría del valor subjetivo) lo determina la utilidad de la última unidad producida de ese bien, decreciendo mientras más unidades posea. Los marginalistas introdujeron un lenguaje formalizado, que llevó a la asimilación de la matemática en la economía, aunque esta ya era parcialmente usada por la escuela clásica. Sus principales exponentes son William Jevons, Carl Menger, León Walras. (es)
  • In economia il marginalismo è una corrente di pensiero economico sviluppatasi tra il 1870 e 1890. La metodologia marginalista è quella che ancora oggi con il Monetarismo esercita maggiore influenza rispetto a quella classica e marxista. (it)
  • Prawo malejącej użyteczności krańcowej – prawo ekonomiczne, w myśl którego korzyść krańcowa każdej kolejnej konsumowanej jednostki dobra jest mniejsza od korzyści krańcowej poprzedniej jednostki dobra. Tym samym konsument zwiększając konsumpcję o kolejne jednostki, powoduje zwiększenie odnoszonych korzyści, ale przyrost tych korzyści z każdą jednostką dobra jest coraz mniejszy. Prawo to znane jest również jako I prawo Gossena. (pl)
  • Revolução marginalista é o nome que se deu ao surgimento, independente e (quase) simultâneo, por volta de 1870, de uma série de contribuições teóricas que fundamentariam uma nova abordagem da Economia - o marginalismo -, baseada na ideia de que o valor econômico resulta da utilidade marginal. Essa mudança de abordagem - da economia política para ciência econômica - fundamenta-se sobretudo nas obras de Menger (1871), Jevons (1871) e Léon Walras (1874), e levou à formação das chamadas escola neoclássica e escola austríaca de economia. (pt)
  • 边际主义在经济学中指由边际效用和边际成本(参看:边际)发展而来的经济学理论。边际效用理论是在1870年左右,是由英格兰的威廉姆·斯坦利·杰文斯、奥地利的卡尔·门格尔和瑞士的利昂·瓦尔拉斯各自独立发展起来的,他们最终使边际主义广泛流传,但是赫尔曼·海因里希·戈森早就指出了交换价值和边际效用之间的关系。经济学思想的这次变革被称作或边际革命。 边际主义的指出了在决策中最重要是边际,即最后一单位的消费品或是产品。例如,有一辆车可以方便出行,假如它要维修或作为备用车,第二辆车也相当有用,但不如第一辆车有用,第三辆车就更加不如前面的两辆车了。给定汽车的价格,没有人会相信会有人去购买三辆车,因为第三辆车的收益可能低于其价格。 (zh)
  • النظرية الحدية (بالإنجليزية: Marginalism)‏ هي إحدى نظريات علم الاقتصاد التي تحاول شرح التفاوت في قيمة السلع والخدمات من خلال الإشارة إلى فائدتها الثانوية أو الحدية. فالسبب في أن سعر جواهر الالماس هو أعلى من المياه، على سبيل المثال، يُعزى إلى الشعور بقدر أكبر من الارتياح تجاه الالماس مقارنة بالمياه. وبالتالي، فإنه على الرغم من أن الماء يتمتع بفائدة كلية أكبر، إلا أن الماس يتمتع بفائدة حدية أكبر. (ar)
  • Eskola marjinalista edo marjinalismoa XIX. mendean zehar garatzen joan zen bat izan zen, harik eta 1870 hamarkadan Iraultza Marjinalista izenekoa gertatu zen arte, William Stanley Jevons, Léon Walras eta austriar eskolako Carl Menger ekonomialarien eskutik, non marjinalismoaren kontzeptu nagusia, alegia, teoria ekonomiko nagusien baitan sartu zen. Eskola marjinalistaren arabera, teoria ekonomikoak eratzeko oinarrizko kontzeptuak era marjinalean definitu behar dira, kontsumitu edo ekoiztutako azken unitateari buruz. Horrela, ondasun baten balioa homogenoa baizik eta subjetiboa eta aldakorra dela baieztatzen dute eta kontsumitu den azken unitateak ematen duen utilitateak (asea, gozamena edo plazerra) irudikatzen duela ondasunaren balioa. Adibidez, uraren balioa aldakorra izango da egoera (eu)
  • 限界効用理論(げんかいこうようりろん、英: marginal utility theory)とは、限界効用概念を軸にして形成された経済学上の理論。1870年代にウィリアム・スタンレー・ジェヴォンズ、カール・メンガー、レオン・ワルラスによって学問体系として樹立した。従来の労働価値説に基づく可算的な商品価値を前提とした経済学から、功利主義に基づく序数的(相対的)な価値・効用に拡張することで、ミクロ経済学や金融論に革命をもたらした。 さまざまな財を消費ないし保有することから得られる効用を考え、ある財をもう1単位だけよけいに消費ないし保有することにより可能になる効用の増加を「限界効用(英: marginal utility)」と呼ぶ。 ここで、ある一人の消費者が、一定の所得をさまざまな財の購入にどのように支出すればよいか、考慮している状況を考えよう。たとえば、米への支出をもう100クローネだけ増やした場合の効用の増加がコーヒーへの支出を100クローネだけ減少させたときの効用の減少より大きければ、コーヒーへの支出を減らして米への支出を増加させたほうが、より「得な」選択とされるだろう。 (ja)
  • De grensnutschool (of marginalisme) is de richting in de economische theorie die haar waardetheorie baseert op het principe van het grensnut, en meer algemeen gebruik maakt van differentiaalrekening om economische verschijnselen te verklaren. Waarde wordt gezien als subjectief bepaald door veranderingen in de beschikbare en gewenste hoeveelheden van een goed. Deze denkrichting ontstond midden 19e eeuw ongeveer tegelijk in Engeland, Oostenrijk en Zwitserland. (nl)
  • Маржинализм (фр. marginalisme, от лат. margo (marginis) — край) — направление в экономической науке, широко применяющее методы анализа, основанные на оперировании «предельными» (т. е. приростными) понятиями в экономике, исследующее явления с точки зрения максимизирующего собственное удовлетворение отдельного хозяйствующего субъекта (маржинализм иногда называют субъективной школой экономики). Маржинализм возник в 70-е гг. XIX века в ходе так называемой «маржинальной революции», его считаются учёные К. Менгер, У. С. Джевонс и Л. Вальрас. Теоретические подходы маржинализма можно найти в более ранних работах А. Курно, Ж. Дюпюи, И. фон Тюнена, Г. Госсена. (ru)
  • Маржиналі́зм (фр. marginale — додатковий) — напрям економічної теорії кінця XIX ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини.Термін «маржинальна революція» зазвичай використовується в зв'язку з майже одночасними, але абсолютно незалежними відкриттями на початку 70-х років XIX ст. В. Джевонсом, К. Менгером і Л. Вальрасом принципу знижувальної граничної корисності, як фундаментального елемента при побудові нового типу статичної мікроекономіки. Найважливіші елементи маржиналізму як напрямку фінансової науки: (uk)
  • Marginalnytteteorin, även kallad gränsnytteteorin, är en ekonomisk värdelära, det vill säga en teori om hur varor får sitt marknadspris. Teorin uppkom på 1870-talet och revolutionerade nationalekonomin. Enligt marginalnytteteorin bestäms varupriset av kundens marginalnytta, vilket är den upplevda extra nytta som en ytterligare enhet av samma vara ger. Effekten är att en vara måste kännas nyttig för att vara värdefull. (sv)
rdfs:label
  • نظرية حدية (ar)
  • Marginalismus (cs)
  • Grenznutzenschule (de)
  • Marginalism (en)
  • Marjinalismo (eu)
  • Marginalismo (es)
  • Marginalisme (fr)
  • Marginalismo (it)
  • 限界効用理論 (ja)
  • Grensnutschool (nl)
  • Prawo malejącej użyteczności krańcowej (pl)
  • Revolução marginalista (pt)
  • Маржинализм (ru)
  • Marginalnytteteorin (sv)
  • Маржиналізм (uk)
  • 边际主义 (zh)
owl:sameAs
skos:closeMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:schoolTradition of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License