About: Kutrigurs

An Entity of Type: Abstraction100002137, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Kutrigurs were Turkic nomadic equestrians who flourished on the Pontic-Caspian steppe in the 6th century AD. To their east were the similar Utigurs. They warred with the Byzantine Empire and the Utigurs. Towards the end of the 6th century they were absorbed by the Pannonian Avars under pressure from the Turks.

Property Value
dbo:abstract
  • Die Kutriguren waren ein am Schwarzen Meer lebendes spätantikes Reitervolk im 6. Jahrhundert. Die Kutriguren werden mehrfach in spätantiken Quellen des 6. Jahrhunderts erwähnt, so bei Pseudo-Zacharias (also in der erweiterten Fassung der Kirchengeschichte des Zacharias von Mytilene), Prokopios, Agathias und Menander Protektor. Sie scheinen eng mit den Utiguren verwandt gewesen zu sein. Die Herkunft der Kutriguren ist in der Forschung umstritten. Von den klassizistisch orientierten Geschichtsschreibern wurden sie anachronistisch oft schlicht als „Hunnen“ bezeichnet. Dies sagt aber nichts über ihre Herkunft aus, da dieser Begriff, wie vorher „Skythe“, oft nur ein Stilmittel spätantiker Geschichtsschreiber war, um so Völker im pontischen Steppengebiet nördlich des Schwarzen Meeres zu bezeichnen. Die Hauptquelle zu ihnen ist Prokopios (8. Buch seiner Historien), der aber eine stark legendenhaft ausgeschmückte Schilderung über ihre Ursprünge wiedergibt. Ob sie wirklich von den Resten hunnischer Gruppen abstammen, ist daher fraglich. Mit dieser These verknüpft ist teils die Annahme, dass es sich bei den Kutriguren, die sich im Gebiet der turkstämmigen Onoguren ansiedelten, um ein Turkvolk gehandelt hat. In der Forschung werden sie mal mit den Protobulgaren gleichgesetzt, mal von ihnen deutlich unterschieden. Mitte des 6. Jahrhunderts werden die Kutriguren das erste Mal historisch fassbar. Um 550 baten die Gepiden die Kutriguren im Kampf gegen die Langobarden um Hilfe. Zu dieser Zeit kamen sie auch in Kontakt mit dem Oströmischen Reich. Obwohl sie vom Kaiser in Konstantinopel Jahrgelder erhielten, drangen sie wiederholt auf oströmisches Gebiet vor; andererseits dienten Kutriguren auch im oströmischen Militär, z. B. kämpfte ein gewisser Sinnion als Offizier unter Belisar. Prokopios berichtet, dass die Kutriguren anschließend oströmisches Territorium angriffen, bevor sie durch Angriffe der Utiguren bzw. kaiserliche Zusicherungen zum Abzug bewogen wurden. In den Jahren 558/59 griffen sie unter ihrem Anführer Zabergan jedoch erneut an, drangen bis nach Griechenland vor und agierten sogar im Umfeld der Hauptstadt Konstantinopel. Kaiser Justinian I. scheint mit ihnen ein Abkommen geschlossen zu haben, die Quellen machen jedoch keine genauen Angaben. Offenbar musste der Abzug der Kutriguren mit Gold erkauft werden. In anderen Quellen werden diese Angreifer auch als Hunnen, Slawen oder Bulgaren bezeichnet. Justinian ging anschließend mit Sandilch, einem Anführer der Utiguren, ein Bündnis ein. Die Utiguren griffen die Kutriguren an und beide Gruppen scheinen sich in den folgenden Kämpfen stark geschwächt zu haben. Diese Situation nutzten die ebenfalls erst wenige Jahre zuvor im Blickfeld Ostroms aufgetauchten Awaren aus, um 560 den Großteil der verbliebenen Utiguren und Kutriguren zu unterwerfen. In awarischen Diensten fielen die Kutriguren um 568 in Dalmatien ein. Kutriguren werden in den Quellen auch als Ratgeber des Awaren-Khagans genannt; in der Folgezeit verschwanden sie jedoch weitgehend aus den Quellen. Sie gingen vermutlich in den Awaren und Bulgaren auf, ohne dass ihr genaues Verhältnis zu den Bulgaren klar ist. Ob Reste der Kutriguren am Fluss Don sich im frühen 7. Jahrhundert Kubrat anschlossen, ist nicht eindeutig. (de)
  • Los cutriguros eran jinetes nómadas turcos,​ que aparecieron en la estepa póntico-caspiana en el siglo VI. Al este estaban los similares . Lucharon contra el Imperio bizantino y los utiguros. Hacia el final del siglo VI fueron absorbidos por los ávaros panónicos bajo la presión de los turcos. (es)
  • Les Koutrigoures sont mentionnés pour la première fois en 539-540 comme l'une des hordes de nomades de l'ensemble majoritairement turcophone dit Onoghour, qui apparaît dans les steppes eurasiatiques, au nord des mers Noire et Caspienne, durant l'Antiquité tardive et au début du Moyen Âge, en même temps que les Avars, après l'effondrement de l'empire des Huns. Les Bulgares actuels comptent parmi leurs ancêtres les Koutrigoures de Zabergan et les Outigoures, dirigés par Sandilkh. (fr)
  • Kutrigurs (//), pertama disebut tahun 539/540, adalah kelompok nomaden berkuda yang tinggal di dataran Eurasia pada zaman kegelapan. Mereka muncul ketika Avar Eurasia menaklukan sebagian Hunno-Bulgar. (in)
  • Kutrigurs were Turkic nomadic equestrians who flourished on the Pontic-Caspian steppe in the 6th century AD. To their east were the similar Utigurs. They warred with the Byzantine Empire and the Utigurs. Towards the end of the 6th century they were absorbed by the Pannonian Avars under pressure from the Turks. (en)
  • I Kutriguri furono un popolo di nomadi equestri che fiorì nelle steppe pontico-caspiche nel VI secolo. (it)
  • Kutigurowie – (również Kutrigurowie) plemię bułgarskie zamieszkujące w VI i VII wieku ziemie położone nad Morzem Czarnym na zachód od Donu. Część historyków odróżnia ich od Bułgarów, uznając Kutigurów za plemię huńskie. Wobec niejasnej genealogii Protobułgarów, którzy również uważani są za związek plemion huńskich, kwestia nie jest łatwa do wyjaśnienia. Nazwa Kutigurów wywodzi się ze starotureckiego körtűrgűr, co oznacza: „wyróżniający się”, „dostojny”. Od 499 Kutigurowie brali udział w bułgarskich najazdach na Cesarstwo Bizantyjskie. Najazdy powtarzały się co kilka lat. Dla obrony stolicy cesarz Anastazjusz (491 – 518) wzniósł wokół Konstantynopola „długie mury”. W 517 Bułgarzy dotarli aż do Termopil. Byli w oddziałach zbuntowanego generała bizantyjskiego Witaliana, który trzykrotnie, wspierany przez flotyllę łodzi docierał do długich murów Konstantynopola, aż ostatecznie został odparty. W 529 najechali Dobrudżę, Mezję i Bałkany po Trację, w 530 Iliryk, W latach 539 – 540 doszli aż do Konstantynopola, wtargnęli do Grecji i przeprawili się do Azji Mniejszej. W 545 próbując zmiany taktyki cesarz Justynian zezwolił osiedlić się w Tracji części Kutigurów. Po kolejnym najeździe Kutigurów w 551 cesarz skutecznie skłócił chana Kutigurów Zabergana z chanem sąsiedniego plemienia bułgarskiego Utigurów, Sandalem. Wojna między obydwoma plemionami zakończyła się pokojem w 558. W 559 Zabergan najechał Cesarstwo i obległ Konstantynopol, który z trudem obronił stary wódz Belizariusz. W następnym roku Kutigurowie zostali najechani i podbici przez opłaconych przez Bizancjum Awarów. Awarowie utworzyli w następnych latach federację z Kutigurami w skład której weszło, jak szacują historycy, około 100 tysięcy Awarów i 100 tysięcy Kutigurów. Znajomość tej części Europy przez Kutigurów była jednym ze źródeł błyskotliwych sukcesów wojennych Awarów w następnych latach. W 568 zajęli wspólnie z Awarami Nizinę Węgierską tworząc państwo znane jako Kaganat Awarów. Od czasu do czasu źródła bizantyjskie odnotowują udział Kutigurów w ogólnych akcjach kaganatu przeciwko Bizancjum. W 569 kagan awarski Bajan wysłał 10-tysięczny oddział Kutigurów przeciw Rzymianom w Dalmacji. W trakcie wyprawy Kutigurowie zburzyli 40 grodów obronnych. W 596 generał bizantyjski Petros poniósł klęskę pod Anasamus nad Dunajem z rąk 6 tysięcy Kutigurów. Po nieudanym oblężeniu Konstantynopola przez połączone siły Awarów, Kutigurów, Gepidów i Słowian w 626, państwo awarskie znalazło się w kryzysie. Doszło do konfliktu pomiędzy Awarami a Bułgarami co do wyboru nowego kagana. Pokonani przez Awarów Bułgarzy w liczbie 7000 rodzin uciekli do Bawarii, skąd z kolei przegnał ich król Franków Dagobert I (629 – 639), mordując podstępnie większość z nich. Ostatecznie 700 rodzin pod wodzą księcia Altseka schroniło się w Italii. Król Longobardów Grimoald nadał im ziemię w Abruzzach w księstwie Benewentu. W 635 chan Wielkiej Bułgarii Kubrat pokonał Awarów przyłączając terytoria Kutigurów nad Donem do swego państwa. Po śmierci Kubrata pomiędzy 660 a 670 rokiem Wielka Bułgaria rozpadła się pod uderzeniem Chazarów. Kutigurowie pod wodzą jednego z synów Kubrata Kotraga przenieśli się w górę Donu. W X wieku społeczność Bułgarów Kortaga utworzyła w dorzeczu Wołgi i Kamy Bułgarię Kamską. (pl)
  • De Kutriguren zijn een volk dat wordt gezien als de voorouders van de hedendaagse Bulgaren en zijn waarschijnlijk een Hunnenstam. Ze verschijnen ten tonele rond 539. (nl)
  • Os cutrigures (kutrigurs) eram uma tribo de nómadas equestres, também conhecidos como os búlgaros, que vagueavam pela Eurásia durante a Baixa Idade Média. A sua existência veio a ser conhecida quando os ávaros da Eurásia conquistaram metade dos huno-búlgaros. Aqueles que se mantiveram livres no ocidente sob o domínio de Sandilcos ficaram conhecidos como utigures, enquanto os conquistados pelos ávaros na parte oriental ficaram conhecidos como os cutrugures. (pt)
  • Кутригуры (также котригуры, кутургуры) — кочевой народ, который, наряду с утигурами (или утургурами) составлял основу протоболгар. Прокопий Кесарийский рассказывает о гуннском царе и его сыновьях, которых звали Утигур и Кутригур. После смерти царя единый народ разделился на два племени, каждое из которых назвалось именем своего властителя. Со слов Прокопия, эти племена изначально занимали земли «по ту сторону болота» (совр. Азовское море) и его устья (совр. Керченский пролив), перейдя которое, напали на . Из рассказа Прокопия следует, что кутригуры осели на левом берегу Истра (совр. Дунай), совершая набеги на Восточную римскую империю, тогда как утигуры предпочли вернуться назад. Первые упоминания относятся к 469—488 годам и локализуются степями Днепро-Донского междуречья. Вероятно, в первой половине V века они напали на восточных готов на западном берегу Дона и завладели близлежащими землями. Неоднократно воевали с Византией и её союзниками, совершая набеги и походы. В 558 году хан Заберган с булгаро-славянским войском совершил поход на Константинополь. На какое-то время кутригуры вошли в состав аварского каганата около 562 года. Впоследствии в этом племени родился будущий правитель Кубрат, который создал раннесредневековое государство Великая Болгария. В 631 году часть кутригур под командованием хана Альцека, сына Кубрата, попыталась свергнуть гегемонию авар, но, не выдержав конкуренции, откочевала на Рейн к франкам. Король Дагоберт I поселил кутригуров в Баварии, но затем приказал ночью вероломно истребить их. Уцелевшие кутригуры нашли последнее убежище в Италии, в селениях Сепина, Бовиана и Инзерния, где они расселились и стали жить. Часть кутригур осела в Македонии под предводительством также сына Кубрата Кубера, а часть направилась на северо-восток от Дона в поволжские степи под предводительством Котрага, тоже сына Кубрата, где их называли серебряными болгарами и создали сильное средневековое государство Волжская Булгария. (ru)
  • Кутригури — племінна група булгар поряд з утигурами, хайлангурами та ін, що мешкала в V—VI століттях у степах між Доном і пониззям Дунаю. Деякі дослідники ототожнюють з племенем козарігів. Візантійський історик Прокопій Кесарійський цитує легенду, за якою кутригури і утигури спочатку колись жили в одній державі. 463 року булгари розбили гунів. Перші згадки відносяться до 469-488 років і локалізуються степами Дніпро-Донського межиріччя. Ймовірно в першій половині 5 століття вони напали на східних готів на західному березі Дону і заволоділи прилеглими землями. Неодноразово воювали з Візантією та її союзниками, здійснюючи набіги та походи. У 558 хан Заберхан з булгаро-слов'янським військом здійснив похід на Константинополь. На якийсь час кутригури увійшли до складу Аварського каганату близько 550 року. Від 540 до 551 року їхнім князем був Кініалон, попередник Сініона (Sinion). Близько 551 року 12000 вояків, що йому підкорялись, пішли війною на гепідів, перемогли їх, вийшли на Балкани, захопили і розорили балканські провінції Візантійської імперії. В 551 році, у зв'язку з небезпекою для Константинополя, візантійський імператор Юстиніан I направив послів на північ Чорного моря до вождя утигурів (оногурів) Сандала, що були сусідами кутригурів. Посли зробили багаті дари грошима і зброєю, і переконали Санділа напасти на столицю кутригурів на західному березі Дону. Оскільки армія кутригурів була у Фракії, війська Санділа легко перейшли Дон і розбили загони супротивника.Довідавшись про напад, володар кутригурів поспішив переправитись через Дунай, в результаті чого значна частина Фракії врятувалась. Після цього почалася тривала семирічна війна між сусідніми племенами. У 558 році вождь кутригурів Заберхан уклав мир з утигурами. У 631 році частина кутригурів під командуванням хана Альцека, спробувала повалити гегемонію аварів, але не витримавши конкуренції, відкотилася на Рейн до франків. Король Дагоберт поселив кутригурів у Баварії, але потім наказав вночі віроломно вигубити їх. Уцілілі кутригури знайшли останній притулок в Італії, селищах Сепіна, Бовіана і Інзернія, де вони розселилися. Інша частина кутригурів в 633 році возз'єдналася союзом з утигурами, згодом у цьому племені народився майбутній хан Кубрат, який створив ранньосередньовічну державу Велику Болгарію. Також частина кутригурів осіла в Македонії під проводом хана Кубера, а також попрямували на північний схід від Дону в поволзькі степи, де їх називали срібними булгарами і згодом створили середньовічну державу Волзьку Болгарію. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 6722431 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 13102 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1020994934 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Los cutriguros eran jinetes nómadas turcos,​ que aparecieron en la estepa póntico-caspiana en el siglo VI. Al este estaban los similares . Lucharon contra el Imperio bizantino y los utiguros. Hacia el final del siglo VI fueron absorbidos por los ávaros panónicos bajo la presión de los turcos. (es)
  • Les Koutrigoures sont mentionnés pour la première fois en 539-540 comme l'une des hordes de nomades de l'ensemble majoritairement turcophone dit Onoghour, qui apparaît dans les steppes eurasiatiques, au nord des mers Noire et Caspienne, durant l'Antiquité tardive et au début du Moyen Âge, en même temps que les Avars, après l'effondrement de l'empire des Huns. Les Bulgares actuels comptent parmi leurs ancêtres les Koutrigoures de Zabergan et les Outigoures, dirigés par Sandilkh. (fr)
  • Kutrigurs (//), pertama disebut tahun 539/540, adalah kelompok nomaden berkuda yang tinggal di dataran Eurasia pada zaman kegelapan. Mereka muncul ketika Avar Eurasia menaklukan sebagian Hunno-Bulgar. (in)
  • Kutrigurs were Turkic nomadic equestrians who flourished on the Pontic-Caspian steppe in the 6th century AD. To their east were the similar Utigurs. They warred with the Byzantine Empire and the Utigurs. Towards the end of the 6th century they were absorbed by the Pannonian Avars under pressure from the Turks. (en)
  • I Kutriguri furono un popolo di nomadi equestri che fiorì nelle steppe pontico-caspiche nel VI secolo. (it)
  • De Kutriguren zijn een volk dat wordt gezien als de voorouders van de hedendaagse Bulgaren en zijn waarschijnlijk een Hunnenstam. Ze verschijnen ten tonele rond 539. (nl)
  • Os cutrigures (kutrigurs) eram uma tribo de nómadas equestres, também conhecidos como os búlgaros, que vagueavam pela Eurásia durante a Baixa Idade Média. A sua existência veio a ser conhecida quando os ávaros da Eurásia conquistaram metade dos huno-búlgaros. Aqueles que se mantiveram livres no ocidente sob o domínio de Sandilcos ficaram conhecidos como utigures, enquanto os conquistados pelos ávaros na parte oriental ficaram conhecidos como os cutrugures. (pt)
  • Die Kutriguren waren ein am Schwarzen Meer lebendes spätantikes Reitervolk im 6. Jahrhundert. Die Kutriguren werden mehrfach in spätantiken Quellen des 6. Jahrhunderts erwähnt, so bei Pseudo-Zacharias (also in der erweiterten Fassung der Kirchengeschichte des Zacharias von Mytilene), Prokopios, Agathias und Menander Protektor. Sie scheinen eng mit den Utiguren verwandt gewesen zu sein. (de)
  • Kutigurowie – (również Kutrigurowie) plemię bułgarskie zamieszkujące w VI i VII wieku ziemie położone nad Morzem Czarnym na zachód od Donu. Część historyków odróżnia ich od Bułgarów, uznając Kutigurów za plemię huńskie. Wobec niejasnej genealogii Protobułgarów, którzy również uważani są za związek plemion huńskich, kwestia nie jest łatwa do wyjaśnienia. Nazwa Kutigurów wywodzi się ze starotureckiego körtűrgűr, co oznacza: „wyróżniający się”, „dostojny”. (pl)
  • Кутригуры (также котригуры, кутургуры) — кочевой народ, который, наряду с утигурами (или утургурами) составлял основу протоболгар. Прокопий Кесарийский рассказывает о гуннском царе и его сыновьях, которых звали Утигур и Кутригур. После смерти царя единый народ разделился на два племени, каждое из которых назвалось именем своего властителя. Со слов Прокопия, эти племена изначально занимали земли «по ту сторону болота» (совр. Азовское море) и его устья (совр. Керченский пролив), перейдя которое, напали на . Из рассказа Прокопия следует, что кутригуры осели на левом берегу Истра (совр. Дунай), совершая набеги на Восточную римскую империю, тогда как утигуры предпочли вернуться назад. (ru)
  • Кутригури — племінна група булгар поряд з утигурами, хайлангурами та ін, що мешкала в V—VI століттях у степах між Доном і пониззям Дунаю. Деякі дослідники ототожнюють з племенем козарігів. Візантійський історик Прокопій Кесарійський цитує легенду, за якою кутригури і утигури спочатку колись жили в одній державі. 463 року булгари розбили гунів. Перші згадки відносяться до 469-488 років і локалізуються степами Дніпро-Донського межиріччя. Ймовірно в першій половині 5 століття вони напали на східних готів на західному березі Дону і заволоділи прилеглими землями. Неодноразово воювали з Візантією та її союзниками, здійснюючи набіги та походи. У 558 хан Заберхан з булгаро-слов'янським військом здійснив похід на Константинополь. На якийсь час кутригури увійшли до складу Аварського каганату близько (uk)
rdfs:label
  • Kutrigurs (en)
  • Kutriguren (de)
  • Cutriguros (es)
  • Kutrigur (in)
  • Koutrigoures (fr)
  • Kutriguri (it)
  • Kutriguren (nl)
  • Kutigurowie (pl)
  • Cutrigures (pt)
  • Кутригуры (ru)
  • Кутригури (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:combatant of
is dbp:title of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License