| dbo:abstract
|
- Els heftalites, també anomenats huns blancs, segons una teoria foren una horda turcomongola amb predomini mongol originada possiblement a les muntanyes Kin-chan (massís de l'Altai), des d'on haurien baixat a les estepes de l'antic Turquestan rus. Els perses en van dir haiatelites (hayathelites) i els xinesos ye-tai. El seu nom d'heftalites derivaria del clan reial de l'horda, el clan Hefta o Ye-ta. Els romans d'Orient els anomenaven huns blancs. Els heftalites apareixen també a vegades com a eftalites. (ca)
- Heftalité ( ηβοδαλο, Ebodalo), zejména ve východořímských zdrojích zvaní rovněž Bílí Hunové, byl kmenový svaz v oblasti Střední Asie existující zhruba od 5. do 8. století našeho letopočtu. Mocensky byly významní zejména od roku 450, kdy porazili , do roku 560, kdy je porazily spojené síly a Sásánovské říše. Poté už tvořili jen suzerénní správní celky v oblasti , přičemž ty severně od Amudarji byly podřízeny Západoturkutskému kaganátu a ty na jih od Amudarji byly podřízeny Sásánovské říši. Heftalitské mince z konce 5. století Jádrem heftalitského prostoru byla Baktrie, odkud se Heftalité šířili na východ do Tarimské pánve, na západ do oblasti Sogdiany a na jih. Jejich hlavními sídly byly Kundúz a Balch. Hlavním jazykem Heftalitů byla , ale na jejich území se mluvilo rovněž sogdsky, prákrtem a dalšími jazyky, zejména turkickými nářečími. (cs)
- الهياطلة بالباخترية: ηβοδαλο، إبودالو)، ويسمون أحيانًا بالهون البيض، هم شعب عاش في آسيا الوسطى وجنوب آسيا من القرن الخامس إلى القرن الثامن. كان للهياطلة أهمية عسكرية بين عام 450م وعام 560م، وكانوا مستقرين في باختريا وتوسعوا منها شرقًا إلى حوض تاريم، وغربًا إلى بلاد الصغد، وجنوبًا إلى أفغانستان وباكستان، وإلى أجزاء من شمال الهند. وكانوا تحالفًا قبليًّا ضمّ مجتمعات رحل وأخرى متحضرة مستقرة. كان الهياطلة جزءًا من الدول الأربعة الكبرى التي تعرف بالخيونيين أو الخونا، إذ سبقهم الكيداريون وخلفهم الخون ثم النيزاكيون. رُبطت كل هذه الشعوب بالهون الذين غزوا شرق أوروبا في الفترة نفسها، والذين كانوا يسمون بالهون، ولكن ما من إجماع بين العلماء على هذا الربط. كان معقل الهياطلة في باختر (توخارستان) في المنحدرات الشمالية للهندوكوش، في الأراضي التي أصبحت اليوم شمال شرق أفغانستان. مع حلول عام 479م، غزا الهياطلة بلاد الصغد وأذهَبوا الكيداريين غربًا، ومع حلول 493م احتلوا أجزاءً من أراضي جونغاريا اليوم وحوض باسين في الأراضي التي هي اليوم في شمال غرب الصين. وتوسعوا إلى باكستان أيضًا. تختلف آراء المؤرخين في شؤون الهياطلة لأن المصادر التاريخية فيها ضعيفة وقليلة. ما من قائمة لملوكهم بين أيدينا، ولم يعرف العلماء على وجه اليقين كيف نشؤوا وأي لغة كانوا يتكلمون. والظاهر أن الهون البيض الذين غزوا باكستان هم الهياطلة، ولكن العلاقة الدقيقة غير ظاهرة. ويبدو أنهم كانوا يسمون أنفسهم إبودالو (ηβοδαλο، ومن هنا جاء اسم هفثل)، ويختصرونه عادة بالحرفين (ηβ)، وهو اسم كان يكتب بالخط الباختري على بعض نقودهم. أما أصل الاسم الإنكليزي (هفثاليت) فغير معروف، وربما كان من الكلمة الخوتانية *هيتالا، وتعني القوي، أو من الكلمة الفارسية الوسطى هافت آل، أي السبعة. (ar)
- Η Αυτοκρατορία των Εφθαλιτών, γνωστών επίσης ως Λευκών Ούννων, ήταν μια συνομοσπονδία φυλών (οι απόψεις των ιστορικών διίστανται μεταξύ ιρανικής ή τουρκικής προέλευσης, ή τουρκικής καταγωγής της ηγετικής ελίτ με ιρανόφωνους υπηκόους) της Κεντρικής Ασίας στα μέσα της 1ης χιλιετίας μ.Χ. Η αυτοκρατορία στο απόγειο της δύναμής της στο πρώτο μισό του 6ου αιώνα μ.Χ., κάλυπτε περιοχές των σημερινών Αφγανιστάν, Τουρκμενιστάν, Ουζμπεκιστάν, Τατζικιστάν, Κιργιστάν, Πακιστάν, Ινδίας και Κίνας. Προπύργιο των Εφθαλιτών ήταν το Τοχαριστάν (αρχαία Βακτρία) στις βόρειες πλαγιές του Ινδοκούς (στο σημερινό βορειοανατολικό Αφγανιστάν). Οι Εφθαλίτες νίκησαν επανειλημμένα την Αυτοκρατορία των Σασσανιδών Περσών, την πιο ισχυρή αυτοκρατορία της περιόδου στην Κεντρική Ασία, κάνοντάς την μάλιστα υποτελή τους για ένα μικρό χρονικό διάστημα. Η συνομοσπονδία των Εφθαλιτών περιελάμβανε κοινότητες νομαδικές όσο και μόνιμης εγκατάστασης. Αποτελούσαν ένα από τα τέσσερα κράτη που έμειναν συλλογικώς γνωστά στην ιστορία ως Χούνα (μεταγραφή στα Ελληνικά: Χιονίτες), με προκατόχους τους Κιδαρίτες, και διαδόχους τους Άλχον και Νεζάκ. Όλοι αυτοί οι λαοί συχνά έχουν συσχετιστεί με τους Ούννους που εισέβαλαν στην Ανατολική Ευρώπη την ίδια περίοδο, και έχουν επίσης αναφερθεί οι ίδιοι ως Ούννοι, αλλά δεν υπάρχει συναίνεση μεταξύ των ειδικών για μια τέτοια σύνδεση. Το 479 μ.Χ., οι Εφθαλίτες είχαν κατακτήσει τη Σογδιανή απωθώντας τους Κιδαρίτες δυτικά, και μέχρι το 493 είχαν καταλάβει κάποιες δυτικές περιοχές της σημερινής Κίνας (Τζουνγκαρία και Λεκανοπέδιο Ταρίμ). Με το τέλος του 5ου αιώνα, είχαν ανατρέψει την Αυτοκρατορία Γκούπτα στα νοτιοανατολικά τους και κατακτήσει τη βόρεια και κεντρική Ινδία. Στα κινεζικά χρονικά οι Εφθαλίτες αποκαλούνταν Γιε-τα, ενώ παλαιότερες κινεζικές πηγές του 125 μ.Χ. περίπου τους ονομάζουν Χόα και τους περιγράφουν ως μια φυλή που ζει πέρα από το Σινικό Τείχος στην Τζουνγκαρία. Αλλού ονομάζονται ως Λευκοί Ούννοι, γνωστοί στους Έλληνες ως Εφθαλίτες ή Αβδέλες, στους ως Σβέτα Χούνα (Λευκοί Ούννοι), στους Αρμένιους ως Χαϊτάλ, και στους Πέρσες και Άραβες ως Χαϊτάλ ή Χαγιατίλα, ενώ η γραφή του ονόματός τους στη Βακτριανή γλώσσα (γλώσσα γραμμένη με ελληνικό αλφάβητο, όχι με απόλυτα γνωστή φωνολογική ερμηνεία των γραμμάτων) ήταν ηβοδαλο. Είναι πιθανόν ότι μιλούσαν μια ανατολική ιρανική γλώσσα. Η προέλευση του ονόματός τους Εφθαλίτες ή Εφταλίτες είναι άγνωστη, πιθανόν είτε από τη χοτανέζικη (ανατολικοϊρανική σκυθική διάλεκτος) λέξη "Hitala" που σημαίνει "Δυνατός", ή από την προτεινόμενη λέξη των Μέσων Περσικών "haft āl", που σημαίνει "Οι Επτά". (el)
- Heftalitaj hunoj aŭ alinome blankaj hunoj estis antikva popolo kaj dinastio. Unue ili fondis imperion en areo de la Mez-Azio, poste ili dominis nordokcidentan onon de la Hindio. (eo)
- Die Hephthaliten waren ein Stammesverband mit unklarem, womöglich überwiegend indogermanischem Ursprung, der um die Mitte des 5. Jahrhunderts ein Reich in Zentralasien begründete, das bis etwa 560 bestand. Als Alternativbezeichnungen sind aus dem Chinesischen „Yèdá“, aus dem Mittelpersischen „Heftal“ und aus dem Arabischen „Haital“ (andere Namensformen: Hayātela bzw. Hayātila) bekannt. In spätantiken griechischen Quellen ist meist von Ephthalitai, seltener Hephthalitai, die Rede. Eine insbesondere in griechischen Quellen gebräuchliche Alternativbezeichnung des Volkes lautet „Weiße Hunnen“, obwohl sie mit den um 375 nach Westen vorstoßenden europäischen „Hunnen“ nach Ansicht der modernen Forschung in keiner direkten Beziehung standen. Die Römer (bzw. Oströmer/Byzantiner) nannten sie dennoch „Hunnen“, so etwa der oströmische Geschichtsschreiber Prokopios von Caesarea, wobei diese Bezeichnung aber wahrscheinlich nicht zur ethnischen Definition diente. Ob sich die Hephthaliten selbst als Hunnen begriffen, ist unklar. Die Inder verwendeten ebenfalls den Begriff (Sveta) Hunas, wobei hier jedoch nicht sicher ist, ob damit die Hephthaliten oder (was oft als wahrscheinlicher betrachtet wird) eine andere Gruppe gemeint ist, die sogenannten Alchon. Die moderne Forschung trennt zudem zwischen den europäischen und den sogenannten iranischen Hunnen; der Begriff iranische Hunnen geht auf die numismatischen Forschungen Robert Göbls zurück. (de)
- Heftalitak edo Huno zuriak V. mendean Erdialdeko Asian bizi ziren herri nomaden eta lekukotuen konfederazioa izan zen, mendebalderantz hedatu zena. VI. mendearen erdialdean, Inperioaren urrezko garaian, Inperioa egungo Afganistan, Turkmenistan, Uzbekistan, Tajikistan, Kirgizstan, Kazakhstan, Pakistan, India eta Txinan zehar hedatu zen. Heftaliten gotorleku nagusia Tokharistan izan zen, Hindu Kushen iparraldeko ertzean zegoena, egungo ipar-ekialdeko Afganistanen. 479rako Sogdiana konkistatuta zuten eta mendebalderantz mugitu zuten. 493an egungo ipar-mendebaldeko Txinan dauden Dzungaria eta Tarim Arroa jada konkistaturik zituzten. V. mendean India inbaditu zuten baina Gupta Inperioko enperadoreak menderatuak izan ziren. VI. mendearen hasieran, eta erregeek Indiatik bota zituzten. (eu)
- The Hephthalites (Bactrian: ηβοδαλο, romanized: Ebodalo), sometimes called the White Huns (also known as the White Hunas, in Iranian as the Spet Xyon and in Sanskrit as the Sveta-huna), were a people who lived in Central Asia during the 5th to 8th centuries CE. They formed an empire, the Imperial Hephthalites, and were militarily important from 450 CE, when they defeated the Kidarites, to 560 CE, when combined forces from the First Turkic Khaganate and the Sasanian Empire defeated them. After 560 CE, they established "principalities" in the area of Tokharistan, under the suzerainty of the Western Turks (in the areas north of the Oxus) and of the Sasanian Empire (in the areas south of the Oxus), before the Tokhara Yabghus took over in 625. The Imperial Hephthalites, based in Bactria, expanded eastwards to the Tarim Basin, westwards to Sogdia and southwards through Afghanistan, but they never went beyond the Hindu-Kush, which was occupied by the Alchon Huns, previously mistakenly regarded as an extension of the Hephthalites. They were a tribal confederation and included both nomadic and settled urban communities. They formed part of the four major states known collectively as Xyon (Xionites) or Huna, being preceded by the Kidarites and by the Alkhon, and succeeded by the Nezak Huns and by the First Turkic Khaganate. All of these Hunnic peoples have often been linked to the Huns who invaded Eastern Europe during the same period, and/or have been referred to as "Huns", but scholars have reached no consensus about any such connection. The stronghold of the Hephthalites was Tokharistan (present-day southern Uzbekistan and northern Afghanistan) on the northern slopes of the Hindu Kush, and their capital was probably at Kunduz, having come from the east, possibly from the area of Badakhshan. By 479 the Hephthalites had conquered Sogdia and driven the Kidarites eastwards, and by 493 they had captured parts of present-day Dzungaria and the Tarim Basin (in present-day Northwest China). The Alchon Huns, formerly confused with the Hephthalites, expanded into Northern India as well. The sources for Hephthalite history are sparse and the opinions of historians differ. There is no king-list, and historians are not sure how the group arose or what language they initially spoke. They seem to have called themselves Ebodalo (ηβοδαλο, hence Hephthal), often abbreviated Eb (ηβ), a name they wrote in the Bactrian script on some of their coins. The origin of the name "Hephthalites" is unknown, it may stem either from a Khotanese word *Hitala meaning "Strong", from hypothetical Sogdian *Heβtalīt, plural of *Heβtalak, or from postulated Middle Persian *haft āl "the Seven Al". (en)
- Los hunos blancos (nombre que les dieron los griegos bizantinos) fueron un pueblo nómada denominado heftalita por los antiguos griegos, Yta por los chinos y Shevetahûna (de shveta = blanco y hüna =huno) por los indios. Generalmente se les relaciona con los otros pueblos llamados hunos. Los heftalitas desempeñaron un importante papel en la historia de Persia y de la India. En este último país, saquearon y destruyeron varias poblaciones durante los siglos V y VI. Esta horda correspondía a un linaje de turcos originarios del Altái, que fueron vasallos de los Rouran. A finales del siglo IV, se expandieron por las estepas del Turquestán. En 425 ocuparon Sogdiana y Bactriana —con esto separaron a los tayikos de los restantes pueblos iranios— y luego iniciaron sus ataques al Imperio Gupta. Durante el siglo V, Kumaragupta I debió resistir los embates heftalitas en el norte de la India. A comienzos del siglo VI, dominaron la cuenca del Ganges y destruyeron la ciudad de Pataliputra, casi al mismo tiempo que dominaban gran parte del este de Irán. En 450, el emperador persa sasánida Yazdegerd II pudo contener un intento de invasión heftalita pero, en el año 483, estos derrotaron a su sucesor Peroz I. Durante esa época, se mezclaron intensamente con las poblaciones indoiranias, adquiriendo un carácter más civilizado. De este modo, otro soberano sasánida, Kavad I, recuperó el trono de Persia con la ayuda de los heftalitas. En la India fueron abatidos por los turcos en el año 528, mientras que, en Persia, Cosroes I —aliado con los turcos— aplastó a los heftalitas establecidos en Irán. En el año 563 fueron masacrados por los göktürk en alianza con los persas lo que les obligó a formar una serie de pequeños estados tapón entre los dos imperios. En el siglo VII se aliaron con los persas para luchar contra la invasión sarracena. Sin embargo, en la batalla de Badghis en 654, los persas y los hunos fueron finalmente derrotados por los sarracenos. Bajo el poder de los árabes, los hunos blancos bajo el mando del lider Nezak Tarkan que lideraba los tarkanes de los hunos blancos, protagonizaron una gran insurrección en año 710 la cual fue violentamente sofocada y de este modo desaparecieron de la historia. (es)
- Les Huns blancs, nommés par les Indiens en sanskrit : Shvetahuna (IAST śvetahūna, de śveta, blanc et hūna, hun), Hephthalites (Ἐφθαλῖται) par les Grecs, Yeta, Yàdā (sinogramme traditionnel 嚈噠) ou Yàndá (sinogramme traditionnel 厭達, sinogramme simplifié 厌哒) par les Chinois (*Iep-t'ien en moyen chinois ; se dirait yip-daat ou yim-daat en cantonais) sont un peuple nomade établi sur un vaste espace triangulaire entre la mer d'Aral au Nord-Ouest, le lac Bosten au Nord-Est et le (en) au Sud. On les rattache généralement aux autres peuples appelés Huns. Ils ont joué un rôle important dans l'histoire de l'Asie centrale, de la Perse et de l'Inde. Les Chinois les mentionnent pour la première fois en 125 comme vivant au sud de la Dzoungarie, sous le nom de Hua. Ils franchissent le Syr-Daria avant 440 et envahirent la Transoxiane (habitée par les Sogdiens), la Bactriane et le Khorasan, au Nord-Est de la Perse. Un historien arménien du Ve siècle, Elishe Vardapet, mentionne une bataille entre l'empereur sassanide Yazdgard II (438-457) et les Hephthalites en 442. Plus tard, vers l'an 500, ils prennent possession des oasis du bassin du Tarim, pourtant beaucoup plus proche que la Transoxiane de leur territoire d'origine. (fr)
- Hun Putih (bahasa Yunani: Hephthalites atau Ephthalites, bahasa Sanskerta: Sveta Huna) adalah suatu konfederasi suku-suku nomaden di Asia Tengah pada Abad Kuno Akhir. Pada masa puncak kekuasaannya yaitu pada paruh pertama abad ke-6, Kekaisaran Hun Putih menguasai wilayah yang luas; yang kini mencakup Afghanistan, Turkmenistan, Uzbekistan, Tajikistan, Kirgizstan, Kazakhstan, Pakistan, India, dan Tiongkok. (in)
- エフタル（英: Hephthalite、パシュトー語: هپتالیان）は、5世紀から6世紀にかけて中央アジアに存在した遊牧国家である。名称は史料によって異なり、インドではフーナ (Hūna)，シュヴェータ・フーナ （白いフン）、サーサーン朝ではスペード・フヨーン（白いフン）、ヘテル (Hetel)、ヘプタル (Heptal)、東ローマ帝国ではエフタリテス (Ephtalites)、アラブではハイタール (Haital)、アルメニアではヘプタル (Hephtal)，イダル (Idal)，テダル (Thedal) と呼ばれ、中国史書では嚈噠（ようたつ、Yàndā），囐噠（ようたつ、Yàndā），挹怛（ゆうたつ、Yìdá），挹闐（ゆうてん、Yìtián）などと表記される。また、「白いフン」に対応する白匈奴の名でも表記される。 (ja)
- 에프탈(언어 오류(xbc): ηβοδαλο)은 5세기 중엽부터 약 1세기 동안 박트리아를 중심으로 타림 분지와 서북 인도에 세력을 떨친 유목 민족이다. 백훈족(White Huns)으로 알려져 있다. 중국 사적(史籍)에는 엽달(嚈噠), 읍달, 혹은 활(滑)이라고 기록되었고, 서방 사료에는 Ephthalitae, Abdel, Haital 등으로 기록되어 있다. 지배층은 알타이 지구에서 서쪽으로 이동한 투르크족이었으나 이들은 상당히 이란화되어 있었고, 다수의 피지배층은 토하라인들이었다. 5세기 중엽 투하리스탄 지방을 지배하고 있던 키다라족(寄多羅月氏)을 격파하였고 사산조 페르시아를 공격하여 위와 같은 광대한 판도를 점하였다. 중국과도 교역하며 동서 무역의 이익을 차지했다. 북위(北魏)의 승 (宋雲), 알렉산드리아의 상인 가 남긴 이 나라에 대한 견문기(見聞記)는 유명하다. 천신(天神)과 화신(火神)을 믿어 조로아스터교를 숭상하고 불교를 증오하였는데, 특히 펀자브 방면의 통치자 은 불교 박해자로서 악명이 높았다고 한다. 에프탈이 약화되어 점차 사라지고 인도에 남아있던 에프탈은 530년경 굽타 제국과의 결전에서 패배하여 카슈미르로 퇴거(退去)하였고, 중앙아시아의 에프탈은 페르시아 왕 호스로 1세와 돌궐의 가한에게 협격당해 사라졌다(563∼567). (ko)
- Gli Unni bianchi (in battriano ηβοδαλο, Ebodalo), in alternativa detti Eftaliti (noti anche come Huna bianchi o in iranico come Spet Xyon e in sanscrito come Sveta-huna), furono un popolo che visse in Asia centrale tra il V e l'VIII secolo d.C. Fautori della creazione di un impero, si distinsero militarmente dal 450 d.C., quando sconfissero i Kidariti, al 560, quando le forze congiunte del khaganato turco e l'impero sasanide li sconfissero. Dopo il 560 stabilirono dei "principati" nell'area del Tokaristan sotto la sovranità dei Turchi occidentali (nelle aree a nord del fiume Oxus) e dell'impero sasanide (a sud dell'Oxus), prima che gli Yabgus di Tokara prendessero il sopravvento nel 625. Ipotizzando come nucleo originario la Battriana, l'impero eftalita si espanse verso est fino al bacino del Tarim, poi si allargò a ovest fino alla Sogdiana e verso sud attraverso l'Afghanistan, ma non giunse mai oltre l'Hindu-Kush, occupato dagli Unni alcioni che furono erroneamente associati agli Unni bianchi da alcune fonti coeve. Gli Eftaliti si radunarono in quattro gruppi principali conosciuti collettivamente sotto la denominazione di Xyon (Chioniti) o Hunas: preceduti dai Kidariti e dagli Alcioni, gli succedettero gli e il khaganato turco. Il suggestivo legame tra gli Unni bianchi e gli Unni diventati celebri nel corso delle invasioni barbariche del V secolo, pur essendo stato proposto da alcuni, resta assolutamente indimostrabile. La roccaforte degli Eftaliti era situata nel Tokaristan (attuale Uzbekistan meridionale e Afghanistan settentrionale), sulle pendici settentrionali dell'Hindu Kush: la capitale, dapprima posta probabilmente a Konduz, venne trasferita a Balkh. Entro il 479 gli Unni bianchi avevano conquistato la Sogdiana e sospinto i Kidariti verso est, mentre nel 493 avevano catturato parti dell'attuale Zungaria e del bacino del Tarim (Cina nord-occidentale). Nel medesimo periodo storico, gli Unni alcioni si espansero fino alle porte dell'India settentrionale. Ricostruire la storia di tale popolazione si è rivelato arduo, in quanto scarse risultano le fonti a disposizione e le opinioni degli storici divergono. Non esiste un elenco dei re e gli storici non sono sicuri di quali siano le origini del ceppo etnico o in quale idioma si esprimessero inizialmente. Pare che tra di loro si chiamassero Ebodalo (ηβοδαλο, da cui Eftali), un termine spesso abbreviato in Eb (ηβ) e riportato in alfabeto battriano su alcune delle loro monete. La genesi dell'etnonimo "Eftaliti" è sconosciuta, ma potrebbe derivare dalla parola saka *Hitala, che significa "Forte", dall'ipotetico sogdiano *Heβtalīt, plurale di *Heβtalak, o dall'espressione in pahlavi *haft āl, ovvero "i Sette Al". (it)
- Heftalici – środkowoazjatycki lud koczowniczy, przez kronikarzy bizantyjskich nazywany też „Białymi Hunami” (sanskr. Śveta Hūṇa). Dyskutowana jest ich tożsamość z ludem Xiongnu oraz z Hunami, którzy najechali Europę w 370 r. Ok. IV/V w. zajęli międzyrzecze Syr-Darii i Amu-Darii oraz północny i środkowy Afganistan aż po Kabul, skąd od lat 50. V wieku organizowali liczne wyprawy wojenne przeciwko Persji i Indiom. We wschodnim Iranie wzięli do niewoli króla , który za cenę wolności musiał odstąpić zwycięzcom Herat, Merw i Balch a ponadto zapłacić ogromną kontrybucję. W Indiach ich najazdy początkowo były skutecznie odpierane przez cesarzy Kumaraguptę I i , jednak już w latach 490–500, heftalicki władca Toramana, wykorzystując załamanie państwa Guptów, zdołał opanować ich kraj (prawdopodobnie aż po Narbadę i współczesny Allahabad). Imperium Heftalitów było jednak krótkotrwałe. Syn Toramany, Mihirakula został ok. 528 wyparty z doliny Gangesu przez , króla z tego odgałęzienia dynastii Guptów, któremu udało się zachować władzę w Magadzie i Bengalu. Wkrótce (ok. 530) Heftalici ulegli na terenie zachodnich Indii królowi z , ostatecznie Mihirakula zdołał zachować tylko Kaszmir oraz kilka niewielkich indyjskich prowincji. Ostateczną klęskę zadali Heftalitom Turcy w sojuszu z Sasanidami ok. roku 565; niebawem lud Heftalitów utracił swą odrębność. (pl)
- De Hephthalieten (Grieks: Ephthalitai; Middenperzisch: Heftal; Arabisch: Haital; Chinees: Yeda, 嚈噠) vormden een volk van onduidelijke, waarschijnlijk Iraanse afkomst, dat van 425 tot ongeveer 560 in Centraal-Azië heerste. (nl)
- Os heftalitas ou eftalitas, também conhecidos como hunos brancos, foram uma confederação nômade na Ásia Central da Antiguidade Tardia e começo da Idade Média. O Império Heftalita, no auge de seu poder (na primeira metade do século VI), estava situado nos territórios dos atuais Afeganistão, Turcomenistão, Uzbequistão, Tajiquistão, Quirguistão, Cazaquistão, Paquistão, Índia e China. O reduto do poder heftalita foi Tocaristão nas encostas norte do Indocuche, no atual noroeste do Afeganistão. Pelas primeiras décadas do século V, os heftalitas se aliaram com o Império Sassânida contra os quidaritas e conquistaram em 467 a capital deles, Balaã (identificada como a atual Bactro) Pelo fim do século V, os heftalitas destruíram o Império Gupta e conquistaram o norte e centro da Índia. Mas, pelo fim do século VI, foram derrotados e expulsos da Índia pelos reis indianos e . Nas crônicas chinesas, os heftalitas são chamados Yanda ou Ye-ti-i-li-do, enquanto fontes chinesas mais antigas, de c. 125, chamam-os Hoa ou Hoa-tun e os descreve como uma tribo que vive além da Grande Muralha. Em outros lugares, foram chamados "hunos brancos", sendo conhecidos pelos gregos como eftalitas, Abdel ou Avbdel, pelos indianos como Sveta Huna (hunos brancos), quionitas ou Turushka, pelos armênios como Hephthal, Hep’t’al ou Tetal, pelos sírios como Ephthalita e Tedal, pelos persas como Hephtal e Hephtel e pelos árabes e persas como Haital, Hetal, Heithal, Haiethal e Heyâthelites, enquanto o nome bactriano deles foi ηβοδαλο (Ebodalo). De acordo com muitos estudiosos especialistas, a língua falada pelos heftalitas foi uma , mas diferente da língua bactriana que foi utilizada como a "língua oficial" e cunhada em moedas. Eles podem ser os ancestrais epônimos da moderna união tribal pastó dos durrani, a maior união tribal no Afeganistão. (pt)
- Heftaliterna, även kallade vita hunner, var ett centralasiatiskt folk, som vid mitten av 400-talet vandrade söderut och invaderade såväl nuvarande Afghanistan som Indien. Den persiska sassaniddynastin besegrades 454 och 455 nådde de Indien, där de lade under sig norra delen av landet – Punjab, Gujarat och Malwa togs 510 – och höll sig kvar där till 527. Heftaliternas välde besegrades slutgiltigt 562. Heftaliternas härkomst är omdiskuterad bland historikerna. En teori är att de var en del av ett turkiskt nomadfolk. En annan förklaring, som Kazuo Enoki framförde på 1950-talet, var att de var en iransk folkgrupp från Altai-regionen. (sv)
- Эфтали́ты (др.-греч. ’Εφθαλιται), также абделы — ираноязычные племена раннего Средневековья (IV—VI века), создавшие обширное государство, в которое входили Согдиана и Бактрия (Средняя Азия), Афганистан и Гандхара (северная Индия). В 60-х годах VI в. эфталиты были покорены тюрками Ашина Иногда их называют белыми гуннами (на иранских языках как «Spet Xyon», а на санскрите — как «Sveta-huna»). (ru)
- 嚈噠（大夏语：ηβοδαλο）又作挹怛、挹阗，是晚古典時代西域的一支游牧民族，曾於中亞、南亞地區建立規模廣大的嚈噠帝國。嚈哒人被东罗马帝国史學家稱為「白匈」，其亦曾自号匈人。嚈哒人是汉代大月氏人的后裔，起源於塞北，公元4世紀70年代初越阿爾泰山西遷河中，疆域從上游（焉耆西北）起，越过伊犁河流域到巴尔喀什湖，再到楚河和塔拉斯河草原、锡尔河地区，一直达到鹹海。据一些史书记载，他们的一个汗庭建在塔拉斯城附近。全盛时，其领域东至葱岭到天山南路的一部分，西至里海的库尔干河地方。 2003年著《于嚈哒族源问题的新探索》肯定嚈哒的族源为阿尔泰山周围的呼得和东部天山以北的车师人后部，即古代阿尔泰游牧民族与印欧塞种游牧民族混合后裔，与突厥人有着深厚渊源。 (zh)
- Ефталі́ти або бі́лі гу́ни — об'єднання середньоазійських кочівників 5–6 століть н. е. Самоназва ефталітів – хіоніти. Це народ індоєвропейського (іранського походження), що говорив на одному зі східно-іранських (сакських) діалектів. Декілька хіонітських царів носили ім'я Ефтал, звідси і виникла назва ефталіти. Подібність звучання хіон і гунн (власне hōn), мабуть, і пояснює той факт, що візантійські історики називають хіонітів (ефталітів) білими гуннами. На початку V в. хіоніти (ефталіти) завоювали землеробські оази за Аму-Дар'єю і створили могутню державу на великих просторах Середньої Азії, Афганістану, північно-західної Індії та частини східного Туркестану. Їхня основна територія – Тохарістан та східний Афганістан. Ядро ефталітів становили войовничі кочові племена, що зазнали впливу міської культури. Див: Ghirshmann. Les Chionites – Hephtalites. Le Caire, 1948. P. XII - XIII, 66, 115; Althelm F. Geschichte der Hunnen. Ст, 1959. Bd. 1. S. 41 – 56. Екскурс про эфталітів Прокопія одна із п'яти етнографічних екскурсів, що у його «Війнах». Швидше за все він заснований на достовірних свідченнях, хоча у зовнішній формі цього есе позначився вплив Фукідіда, а опис бенкету у ефталітів нагадує розповідь про бенкет Аттили, що зберігся у фрагментах твору Пріска Панійського. Див: Prisci fr. 8. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Els heftalites, també anomenats huns blancs, segons una teoria foren una horda turcomongola amb predomini mongol originada possiblement a les muntanyes Kin-chan (massís de l'Altai), des d'on haurien baixat a les estepes de l'antic Turquestan rus. Els perses en van dir haiatelites (hayathelites) i els xinesos ye-tai. El seu nom d'heftalites derivaria del clan reial de l'horda, el clan Hefta o Ye-ta. Els romans d'Orient els anomenaven huns blancs. Els heftalites apareixen també a vegades com a eftalites. (ca)
- Heftalitaj hunoj aŭ alinome blankaj hunoj estis antikva popolo kaj dinastio. Unue ili fondis imperion en areo de la Mez-Azio, poste ili dominis nordokcidentan onon de la Hindio. (eo)
- Hun Putih (bahasa Yunani: Hephthalites atau Ephthalites, bahasa Sanskerta: Sveta Huna) adalah suatu konfederasi suku-suku nomaden di Asia Tengah pada Abad Kuno Akhir. Pada masa puncak kekuasaannya yaitu pada paruh pertama abad ke-6, Kekaisaran Hun Putih menguasai wilayah yang luas; yang kini mencakup Afghanistan, Turkmenistan, Uzbekistan, Tajikistan, Kirgizstan, Kazakhstan, Pakistan, India, dan Tiongkok. (in)
- エフタル（英: Hephthalite、パシュトー語: هپتالیان）は、5世紀から6世紀にかけて中央アジアに存在した遊牧国家である。名称は史料によって異なり、インドではフーナ (Hūna)，シュヴェータ・フーナ （白いフン）、サーサーン朝ではスペード・フヨーン（白いフン）、ヘテル (Hetel)、ヘプタル (Heptal)、東ローマ帝国ではエフタリテス (Ephtalites)、アラブではハイタール (Haital)、アルメニアではヘプタル (Hephtal)，イダル (Idal)，テダル (Thedal) と呼ばれ、中国史書では嚈噠（ようたつ、Yàndā），囐噠（ようたつ、Yàndā），挹怛（ゆうたつ、Yìdá），挹闐（ゆうてん、Yìtián）などと表記される。また、「白いフン」に対応する白匈奴の名でも表記される。 (ja)
- De Hephthalieten (Grieks: Ephthalitai; Middenperzisch: Heftal; Arabisch: Haital; Chinees: Yeda, 嚈噠) vormden een volk van onduidelijke, waarschijnlijk Iraanse afkomst, dat van 425 tot ongeveer 560 in Centraal-Azië heerste. (nl)
- Эфтали́ты (др.-греч. ’Εφθαλιται), также абделы — ираноязычные племена раннего Средневековья (IV—VI века), создавшие обширное государство, в которое входили Согдиана и Бактрия (Средняя Азия), Афганистан и Гандхара (северная Индия). В 60-х годах VI в. эфталиты были покорены тюрками Ашина Иногда их называют белыми гуннами (на иранских языках как «Spet Xyon», а на санскрите — как «Sveta-huna»). (ru)
- 嚈噠（大夏语：ηβοδαλο）又作挹怛、挹阗，是晚古典時代西域的一支游牧民族，曾於中亞、南亞地區建立規模廣大的嚈噠帝國。嚈哒人被东罗马帝国史學家稱為「白匈」，其亦曾自号匈人。嚈哒人是汉代大月氏人的后裔，起源於塞北，公元4世紀70年代初越阿爾泰山西遷河中，疆域從上游（焉耆西北）起，越过伊犁河流域到巴尔喀什湖，再到楚河和塔拉斯河草原、锡尔河地区，一直达到鹹海。据一些史书记载，他们的一个汗庭建在塔拉斯城附近。全盛时，其领域东至葱岭到天山南路的一部分，西至里海的库尔干河地方。 2003年著《于嚈哒族源问题的新探索》肯定嚈哒的族源为阿尔泰山周围的呼得和东部天山以北的车师人后部，即古代阿尔泰游牧民族与印欧塞种游牧民族混合后裔，与突厥人有着深厚渊源。 (zh)
- الهياطلة بالباخترية: ηβοδαλο، إبودالو)، ويسمون أحيانًا بالهون البيض، هم شعب عاش في آسيا الوسطى وجنوب آسيا من القرن الخامس إلى القرن الثامن. كان للهياطلة أهمية عسكرية بين عام 450م وعام 560م، وكانوا مستقرين في باختريا وتوسعوا منها شرقًا إلى حوض تاريم، وغربًا إلى بلاد الصغد، وجنوبًا إلى أفغانستان وباكستان، وإلى أجزاء من شمال الهند. وكانوا تحالفًا قبليًّا ضمّ مجتمعات رحل وأخرى متحضرة مستقرة. كان الهياطلة جزءًا من الدول الأربعة الكبرى التي تعرف بالخيونيين أو الخونا، إذ سبقهم الكيداريون وخلفهم الخون ثم النيزاكيون. رُبطت كل هذه الشعوب بالهون الذين غزوا شرق أوروبا في الفترة نفسها، والذين كانوا يسمون بالهون، ولكن ما من إجماع بين العلماء على هذا الربط. (ar)
- Heftalité ( ηβοδαλο, Ebodalo), zejména ve východořímských zdrojích zvaní rovněž Bílí Hunové, byl kmenový svaz v oblasti Střední Asie existující zhruba od 5. do 8. století našeho letopočtu. Mocensky byly významní zejména od roku 450, kdy porazili , do roku 560, kdy je porazily spojené síly a Sásánovské říše. Poté už tvořili jen suzerénní správní celky v oblasti , přičemž ty severně od Amudarji byly podřízeny Západoturkutskému kaganátu a ty na jih od Amudarji byly podřízeny Sásánovské říši. Heftalitské mince z konce 5. století (cs)
- Η Αυτοκρατορία των Εφθαλιτών, γνωστών επίσης ως Λευκών Ούννων, ήταν μια συνομοσπονδία φυλών (οι απόψεις των ιστορικών διίστανται μεταξύ ιρανικής ή τουρκικής προέλευσης, ή τουρκικής καταγωγής της ηγετικής ελίτ με ιρανόφωνους υπηκόους) της Κεντρικής Ασίας στα μέσα της 1ης χιλιετίας μ.Χ. Η αυτοκρατορία στο απόγειο της δύναμής της στο πρώτο μισό του 6ου αιώνα μ.Χ., κάλυπτε περιοχές των σημερινών Αφγανιστάν, Τουρκμενιστάν, Ουζμπεκιστάν, Τατζικιστάν, Κιργιστάν, Πακιστάν, Ινδίας και Κίνας. Προπύργιο των Εφθαλιτών ήταν το Τοχαριστάν (αρχαία Βακτρία) στις βόρειες πλαγιές του Ινδοκούς (στο σημερινό βορειοανατολικό Αφγανιστάν). Οι Εφθαλίτες νίκησαν επανειλημμένα την Αυτοκρατορία των Σασσανιδών Περσών, την πιο ισχυρή αυτοκρατορία της περιόδου στην Κεντρική Ασία, κάνοντάς την μάλιστα υποτελή τους για έ (el)
- Die Hephthaliten waren ein Stammesverband mit unklarem, womöglich überwiegend indogermanischem Ursprung, der um die Mitte des 5. Jahrhunderts ein Reich in Zentralasien begründete, das bis etwa 560 bestand. Als Alternativbezeichnungen sind aus dem Chinesischen „Yèdá“, aus dem Mittelpersischen „Heftal“ und aus dem Arabischen „Haital“ (andere Namensformen: Hayātela bzw. Hayātila) bekannt. In spätantiken griechischen Quellen ist meist von Ephthalitai, seltener Hephthalitai, die Rede. (de)
- The Hephthalites (Bactrian: ηβοδαλο, romanized: Ebodalo), sometimes called the White Huns (also known as the White Hunas, in Iranian as the Spet Xyon and in Sanskrit as the Sveta-huna), were a people who lived in Central Asia during the 5th to 8th centuries CE. They formed an empire, the Imperial Hephthalites, and were militarily important from 450 CE, when they defeated the Kidarites, to 560 CE, when combined forces from the First Turkic Khaganate and the Sasanian Empire defeated them. After 560 CE, they established "principalities" in the area of Tokharistan, under the suzerainty of the Western Turks (in the areas north of the Oxus) and of the Sasanian Empire (in the areas south of the Oxus), before the Tokhara Yabghus took over in 625. (en)
- Heftalitak edo Huno zuriak V. mendean Erdialdeko Asian bizi ziren herri nomaden eta lekukotuen konfederazioa izan zen, mendebalderantz hedatu zena. VI. mendearen erdialdean, Inperioaren urrezko garaian, Inperioa egungo Afganistan, Turkmenistan, Uzbekistan, Tajikistan, Kirgizstan, Kazakhstan, Pakistan, India eta Txinan zehar hedatu zen. (eu)
- Los hunos blancos (nombre que les dieron los griegos bizantinos) fueron un pueblo nómada denominado heftalita por los antiguos griegos, Yta por los chinos y Shevetahûna (de shveta = blanco y hüna =huno) por los indios. Generalmente se les relaciona con los otros pueblos llamados hunos. Los heftalitas desempeñaron un importante papel en la historia de Persia y de la India. En este último país, saquearon y destruyeron varias poblaciones durante los siglos V y VI. (es)
- Les Huns blancs, nommés par les Indiens en sanskrit : Shvetahuna (IAST śvetahūna, de śveta, blanc et hūna, hun), Hephthalites (Ἐφθαλῖται) par les Grecs, Yeta, Yàdā (sinogramme traditionnel 嚈噠) ou Yàndá (sinogramme traditionnel 厭達, sinogramme simplifié 厌哒) par les Chinois (*Iep-t'ien en moyen chinois ; se dirait yip-daat ou yim-daat en cantonais) sont un peuple nomade établi sur un vaste espace triangulaire entre la mer d'Aral au Nord-Ouest, le lac Bosten au Nord-Est et le (en) au Sud. On les rattache généralement aux autres peuples appelés Huns. Ils ont joué un rôle important dans l'histoire de l'Asie centrale, de la Perse et de l'Inde. (fr)
- 에프탈(언어 오류(xbc): ηβοδαλο)은 5세기 중엽부터 약 1세기 동안 박트리아를 중심으로 타림 분지와 서북 인도에 세력을 떨친 유목 민족이다. 백훈족(White Huns)으로 알려져 있다. 중국 사적(史籍)에는 엽달(嚈噠), 읍달, 혹은 활(滑)이라고 기록되었고, 서방 사료에는 Ephthalitae, Abdel, Haital 등으로 기록되어 있다. 지배층은 알타이 지구에서 서쪽으로 이동한 투르크족이었으나 이들은 상당히 이란화되어 있었고, 다수의 피지배층은 토하라인들이었다. 5세기 중엽 투하리스탄 지방을 지배하고 있던 키다라족(寄多羅月氏)을 격파하였고 사산조 페르시아를 공격하여 위와 같은 광대한 판도를 점하였다. 중국과도 교역하며 동서 무역의 이익을 차지했다. 북위(北魏)의 승 (宋雲), 알렉산드리아의 상인 가 남긴 이 나라에 대한 견문기(見聞記)는 유명하다. 천신(天神)과 화신(火神)을 믿어 조로아스터교를 숭상하고 불교를 증오하였는데, 특히 펀자브 방면의 통치자 은 불교 박해자로서 악명이 높았다고 한다. (ko)
- Gli Unni bianchi (in battriano ηβοδαλο, Ebodalo), in alternativa detti Eftaliti (noti anche come Huna bianchi o in iranico come Spet Xyon e in sanscrito come Sveta-huna), furono un popolo che visse in Asia centrale tra il V e l'VIII secolo d.C. Fautori della creazione di un impero, si distinsero militarmente dal 450 d.C., quando sconfissero i Kidariti, al 560, quando le forze congiunte del khaganato turco e l'impero sasanide li sconfissero. Dopo il 560 stabilirono dei "principati" nell'area del Tokaristan sotto la sovranità dei Turchi occidentali (nelle aree a nord del fiume Oxus) e dell'impero sasanide (a sud dell'Oxus), prima che gli Yabgus di Tokara prendessero il sopravvento nel 625. (it)
- Heftalici – środkowoazjatycki lud koczowniczy, przez kronikarzy bizantyjskich nazywany też „Białymi Hunami” (sanskr. Śveta Hūṇa). Dyskutowana jest ich tożsamość z ludem Xiongnu oraz z Hunami, którzy najechali Europę w 370 r. (pl)
- Os heftalitas ou eftalitas, também conhecidos como hunos brancos, foram uma confederação nômade na Ásia Central da Antiguidade Tardia e começo da Idade Média. O Império Heftalita, no auge de seu poder (na primeira metade do século VI), estava situado nos territórios dos atuais Afeganistão, Turcomenistão, Uzbequistão, Tajiquistão, Quirguistão, Cazaquistão, Paquistão, Índia e China. O reduto do poder heftalita foi Tocaristão nas encostas norte do Indocuche, no atual noroeste do Afeganistão. Pelas primeiras décadas do século V, os heftalitas se aliaram com o Império Sassânida contra os quidaritas e conquistaram em 467 a capital deles, Balaã (identificada como a atual Bactro) Pelo fim do século V, os heftalitas destruíram o Império Gupta e conquistaram o norte e centro da Índia. Mas, pelo fim (pt)
- Heftaliterna, även kallade vita hunner, var ett centralasiatiskt folk, som vid mitten av 400-talet vandrade söderut och invaderade såväl nuvarande Afghanistan som Indien. Den persiska sassaniddynastin besegrades 454 och 455 nådde de Indien, där de lade under sig norra delen av landet – Punjab, Gujarat och Malwa togs 510 – och höll sig kvar där till 527. Heftaliternas välde besegrades slutgiltigt 562. (sv)
- Ефталі́ти або бі́лі гу́ни — об'єднання середньоазійських кочівників 5–6 століть н. е. Самоназва ефталітів – хіоніти. Це народ індоєвропейського (іранського походження), що говорив на одному зі східно-іранських (сакських) діалектів. Декілька хіонітських царів носили ім'я Ефтал, звідси і виникла назва ефталіти. Подібність звучання хіон і гунн (власне hōn), мабуть, і пояснює той факт, що візантійські історики називають хіонітів (ефталітів) білими гуннами. На початку V в. хіоніти (ефталіти) завоювали землеробські оази за Аму-Дар'єю і створили могутню державу на великих просторах Середньої Азії, Афганістану, північно-західної Індії та частини східного Туркестану. Їхня основна територія – Тохарістан та східний Афганістан. Ядро ефталітів становили войовничі кочові племена, що зазнали впливу міськ (uk)
|
.jpg?width=300)
_of_the_Hephthalites._End_5th_century_early_6th_century_CE.jpg){kind=link}
,_Hephthalite_tamgha_S2_on_the_reverse.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
,_Balkh_(白題國)_and_Kumedh_(胡密丹),_visiting_the_court_of_the_Tang_Dynasty._The_Gathering_of_Kings_(王会图)_circa_650_CE.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.gif){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
,_circa_500_CE.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_of_the_Hephthalites._End_5th_century_early_6th_century_CE.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_composite.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_5th-6th_cent_CE_Wall_Painting.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}