| dbo:abstract
|
- Irreligion, atheism and agnosticism are present among Albanians (see religion in Albania), along with the predominant faiths of Islam and Christianity. The majority of Albanians lead a secular life and reject religious considerations to shape or condition their way of life. Irreligion in Albania arose after a period of rising anti-clericalism and secularization in the context of the rising Albanian nationalism in the late Ottoman Empire. While authors in this period had at times used invective against religion, the first public advocate of abandoning religion itself was Ismet Toto in 1934 followed by works by Anastas Plasari in 1935. Beginning in 1946 under communist rule in Albania, religion was first curtailed, and then public religious practice was outlawed in 1967 with the adoption of state atheism by Enver Hoxha although some private practice survived, and remained so until restrictions were first eased in 1985 and then removed in 1990 under his successor Ramiz Alia. Polling by UNDP showed that large majorities of Albanians agree that nationalism, lack of religion and the ban of religion during communist rule have helped build the foundations of religious tolerance. Nowadays, estimations of the size of the irreligious population vary widely. The self declared atheist population has been given figures ranging from 2.5% to 8% to 9% while other estimates of irreligiosity have reported figures of 39% declaring as "atheists"(9%) or "nonreligious"(30%), 61% not saying religion was "important" to their lives, and 72% "non-practicing". Many Albanians identified as Muslims or Christians have been found to practice only few or none of their faith's observances. Based on studies conducted in 2008, 2009 and 2015, Albania was found out to be the 20th least religious country in the world, with 39% of the population being religious. Religious identity in Albania is typically assigned by attribution, usually by familial history, rather than actual practice. Despite widespread lack of religious practice, some antipathy toward outward atheists has been detected in surveys, and while there are numerous public figures who openly declare themselves as atheist, there have also been complaints about negative public discourse toward atheists. (en)
- Нерелигиозность, атеизм и агностицизм распространены среди албанцев наряду с доминирующими исламом и христианством. Большинство албанцев ведут светский образ жизни и отвергают религиозные предписания, которые могут существенно определять или определяют их образ жизни. Нерелигиозность в Албании распространилось в период развития идей антиклерикализма и секуляризации, характерных для периода поздней Османской империи. Хотя тогдашние деятели и позволяли себе время от времени нападки в адрес религии, первым публичным противником всяких верований выступил в 1934 году , примеру которого в 1935 году последовал Анастас Пласари. Начиная с 1946 года, при коммунистическом режиме в Албании, религиозная деятельность сначала была ограничена, а в 1967 году с провозглашением Энвером Ходжей атеистического государства религиозная практика в стране была объявлена вне закона, хотя на частном уровне подобные практики сохранялись, пока не были введены дополнительные ограничения. Этот антирелигиозный режим был впервые ослаблен в 1985 году, а в 1990 году и вовсе упразднён при его преемнике Рамизе Алии. Опрос, проведённый ПРООН, показал, что подавляющее большинство албанцев согласны с тем утверждением, что национализм, недостаточная религиозность и запрет любого вероисповедания во время коммунистического режима помогли заложить основы современной религиозной терпимости в Албании. Современные оценки численности нерелигиозного населения сильно разнятся. Количество албанцев, объявивших себя атеистами, составляет от 2,5 % до 8 % или 9 % , в то время как по другим оценкам, число нерелигиозных граждан составляет 39 %, из которых «атеистами» себя назвали 9 %, а «нерелигиозными» — 30 %, 61 % респондентов не согласились с тем, что религия «важна» для их жизни, и 72 % отметили, что «не практикуют» её. Многие албанцы, называющие себя мусульманами или христианами, соблюдают лишь некоторые из обрядов своей веры или вовсе не соблюдают никаких. На основании исследований, проведённых в 2008, 2009 и 2015 годах, Албания с 39 % нерелигиозного населения оказалась на 20-м месте среди наименее религиозных стран мира. Религиозная идентичность в Албании обычно определяется семейным происхождением, а не личным практическим выбором. Несмотря на повсеместное отсутствие религиозной практики, опросы показали и отрицательное отношение части албанцев к людям, громко заявляющим о своём атеизме. (ru)
- Нерелігійність в Албанії, атеїзм та агностицизм присутні серед албанців, поряд з переважаючими релігіями ісламу та християнства. Більшість албанців ведуть світське життя і відкидають релігійні міркування, щоб сформувати або обумовити свій спосіб життя. Нерелігійність в Албанії виникла після періоду зростання антиклерикалізму та секуляризації в контексті наростання албанського націоналізму в пізній Османській імперії. У той час як автори в цей період часом застосовували замисли проти релігії, першим громадським захисником відмови від самої релігії був Ісмет Тото в 1934 р. , а за ним - роботи Анастаса Плазарі в 1935 р. Починаючи з 1946 р. під комуністичним правлінням в Албанії, спочатку релігія була згорнута , а потім публічна релігійна практика була заборонена в 1967 р. З прийняттям державного атеїзму Енвером Ходжою , хоча деякі приватні практики збереглися і залишалися такими, доки спочатку було полегшено в 1985 році, а потім вилучено в 1990 році його наступником Рамізом Алією . Опитування ПРООН показало, що більшість албанців погоджуються з тим, що націоналізм, відсутність релігії та заборона релігії під час комуністичного правління допомогли побудувати основи релігійної толерантності . В наш час оцінки чисельності нерелігійного населення дуже різняться. Самозаявлене атеїстичне населення отримало цифри в діапазоні від 2,5% до 8%- 9% , в той час як інші оцінки нерелігійності повідомляють цифри 39%, що заявляються як «атеїсти» (9%) або «нерелігійні» (30%) , 61% не вважають, що релігія є важливою для їхнього життя, а 72% «не практикують». Багато албанців, визнаних мусульманами або християнами, виявляють, що сповідують лише декілька або зовсім не дотримуються своєї віри. На підставі досліджень, проведених у 2008, 2009 та 2015 роках, було встановлено, що Албанія є 20-ю найменш релігійною країною у світі, де 39% населення є релігійною. Релігійна ідентичність в Албанії, як правило, присвоюється шляхом приписування за допомогою сімейної історії, а не фактичної практики. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Irreligion, atheism and agnosticism are present among Albanians (see religion in Albania), along with the predominant faiths of Islam and Christianity. The majority of Albanians lead a secular life and reject religious considerations to shape or condition their way of life. (en)
- Нерелігійність в Албанії, атеїзм та агностицизм присутні серед албанців, поряд з переважаючими релігіями ісламу та християнства. Більшість албанців ведуть світське життя і відкидають релігійні міркування, щоб сформувати або обумовити свій спосіб життя. Релігійна ідентичність в Албанії, як правило, присвоюється шляхом приписування за допомогою сімейної історії, а не фактичної практики. (uk)
- Нерелигиозность, атеизм и агностицизм распространены среди албанцев наряду с доминирующими исламом и христианством. Большинство албанцев ведут светский образ жизни и отвергают религиозные предписания, которые могут существенно определять или определяют их образ жизни. Религиозная идентичность в Албании обычно определяется семейным происхождением, а не личным практическим выбором. Несмотря на повсеместное отсутствие религиозной практики, опросы показали и отрицательное отношение части албанцев к людям, громко заявляющим о своём атеизме. (ru)
|
