| dbo:abstract
|
- أميلوبِكتين هو بوليمير متعدد السكاريد قابل للذوبان في الماء ومُتشعب للغاية. يتركب من عدة آلاف من الوحدات، كل وحدة عبارة عن α-جلكوز (ألفا جلكوز) ويتواجد في النباتات.الأميلوبِكتين هو العنصر الثاني الأساسي الموجود في النشا، بجانب الأميلوز. ترتبط وحدات الجلكوز عن طريق تفاعلات التكاثف التي تحدث بينها، بطريقة خطية بواسطة رابطة غليكوسيدية. يحدث التشعب بين روابط ألفا جلكوز (6→ a(1 والتي تشكل حوالي 24-30 وحدة من الجلكوز، منتجةً بذلك جزيء قابل للذوبان ينحل بسرعة، لأنها تمتلك نقاط نهاية كثيرة يمكن أن تلتصق الإنزيمات عليها. في المقابل، الأميلوز (العنصر الآخر للنشا)يحتوى على القليل من روابط ألفا (6→ a(1، أو أحياناً قد لا يحتوي أي منها على الإطلاق والتي تجعله بطيء في التحلل المائي، وهذا يعطيه كثافة أعلى من الأميلوبكتين ويكون بذلك غير قابل للذوبان. يتواجد الأميلوبِكتين بكثرة في النباتات في حين أن الحيوانات تحتوي على الغلايكوجين بدلاً منه. يشبهه الغلايكوجين من حيث البنية والتركيبة، ولكن يختلف عنه بأنه أكثر تشعباً، يحدث التشعب بين كل 8-12 وحدة من الجلكوز. يتكون النشا من 70%- 90٪ أميلوبكتين. تُخزن النباتات النشا في عضيات متخصصة تُدعى بانيات النشا. (ar)
- Amilopectina és un polímer altament bifurcat de glucosa trobada en plantes. És un dels dos components del midó conjuntament amb l'amilosa. L'amilopectina representa aproximadament un 70% el pes del midó. No és soluble en aigua freda, però sí en aigua bullent. El seu pes molecular és molt alt, ja que algunes fraccions arriben a assolir fins a 200.000 kDa. Les unitats de glucosa estan enllaçades de forma lineal amb enllaços α-(1,4). La bifurcació té lloc amb enllaços α-(1,6) que ocorren cada 24 - 30 unitats de glucosa. El seu homòleg en animals és el glicogen que té la mateixa composició i estructura, però amb una major bifurcació més extensa que ocorre cada 8 a 12 unitats de glucosa. L'amilopectina és molt ramificada, sent format de 2.000 a 200.000 unitats de glucosa. Les seves cadenes interiors es formen de 20-24 subunitats de glucosa. L'amilopectina de patata és l'única que posseeix a la seva molècula grups èster fosfat, units més sovint en una posició O-6, mentre que el terç restant ho fa en posició O-3. Es diferencia del glucogen per tenir les ramificacions - (1,6) cada 25-30 monòmers, perquè aquest té les seves ramificacions cada 8-12 unitats de glucosa. El midó actua com a polisacàrid de reserva en les plantes dins d'orgànuls especialitzats anomenats amiloplasts. Quan l'energia es necessita per al treball de cèl·lules, la planta hidrolitza el midó que allibera les subunitats de glucosa. Els humans i la resta d'animals herbívors també disposen d'enzims per hidrolitzar el midó. (ca)
- Amylopectin /ˌæmɪloʊˈpɛktɪn/ is a water-insoluble polysaccharide and highly branched polymer of α-glucose units found in plants. It is one of the two components of starch, the other being amylose. Plants store starch within specialized organelles called amyloplasts. To generate energy, the plant hydrolyzes the starch, releasing the glucose subunits. Humans and other animals that eat plant foods also use amylase, an enzyme that assists in breaking down amylopectin, to initiate the hydrolyzation of starch. Starch is made of about 70–80% amylopectin by weight, though it varies depending on the source. For example, it ranges from lower percent content in long-grain rice, amylomaize, and russet potatoes to 100% in glutinous rice, waxy potato starch, and waxy corn. Amylopectin is highly branched, being formed of 2,000 to 200,000 glucose units. Its inner chains are formed of 20–24 glucose subunits. Dissolved amylopectin starch has a lower tendency of retrogradation (a partial recrystallization after cooking—a part of the staling process) during storage and cooling. For this main reason, the waxy starches are used in different applications mainly as a thickening agent or stabilizer. (en)
- Η αμυλοπηκτίνη είναι ένας διακλαδισμένος πολυσακχαρίτης που συνιστά το κύριο συστατικό (κατά περίπου 70%) του αμύλου, ενώ το υπόλοιπο το αποτελεί ο γραμμικός πολυσακχαρίτης αμυλόζη. Η αμυλοπηκτίνη είναι ένα πολυμερές χιλιάδων μορίων γλυκόζης, ενωμένων μεταξύ τους με τύπου α(1→4) και α(1→6). Οι περισσότερες μονάδες γλυκόζης είναι ενωμένες μεταξύ τους με δεσμούς α(1→4), ενώ οι διακλαδώσεις σχηματίζονται από τους δεσμούς α(1→6), που υπάρχουν σε διαστήματα περίπου 30 δακτυλίων γλυκόζης. Η αμυλοπηκτίνη μοιάζει πολύ με το γλυκογόνο, τον αποταμιευτικό υδατάνθρακα των ζώων, ο οποίος όμως εμφανίζει πολύ πιο έντονη διακλάδωση (κάθε 10 δακτυλίους γλυκόζης). Οι διακλαδώσεις, σε αντίθεση με την ευθεία αλυσίδα της αμυλόζης, καθιστούν την αμυλοπηκτίνη διαλυτή στο νερό. Όπως και η αμυλόζη, η αμυλοπηκτίνη διασπάται κατά την πέψη από το ένζυμο α-αμυλάση. (el)
- Amilopektino estas la unu grava komponento de amelo. Ĝi estas kemia analoga al amilozo, glikogeno, sed la proprecoj estas diversaj. La amilopektino konsistas el pli ol mil D-glukozoj kombiniĝintaj per alfa 1,4 ligo. La amilopektina ĉeno disbranĉiĝas, formas arbustosimilan strukturon. Ĉ. 25 alfa D-glukozmolekuloj formas per alfa-1,4-ligo mallongan ĉenon, kaj tiuj ĉenoj interligiĝas per alfa 1,6-tipa ligo. La konstruo de amilopektino analogas al tiu de glikogeno. (alfa-1,4-ligo inter D-glukozoj, ĉe disbranĉoj interligas alfa 1,6-tipa ligo) (eo)
- Amylopektin ist der Hauptbestandteil (70–80 %) der natürlichen pflanzlichen Stärke, z. B. der Kartoffel-, Weizen- oder Maisstärke. Den zweiten Hauptanteil der Stärke bildet mit 20–30 % das Polysaccharid Amylose. Das Polysaccharid Amylopektin ist ein Biopolymer mit einer hohen molaren Masse von 10.000.000 bis 200.000.000 g·mol−1. Die D-Glucose-Monomere sind dabei α-1,4-glycosidisch miteinander verbunden. Etwa alle 15–30 Monomere ist eine Seitenkette α-1,6-glycosidisch verknüpft, wodurch eine baumartige Verzweigung entsteht. Diese Seitenketten können kurz (mit 12 bis 20 Glucoseeinheiten), lang (30–45 Einheiten) und sehr lang mit durchschnittlich 60 Glucoseeinheiten sein.Aufgrund dieses Unterschiedes in der Struktur bildet Amylopektin auf molekularer Ebene Knäuel- bzw. verzweigte Strukturen aus; die Verzweigungspunkte liegen hauptsächlich am C6-Atom. Amylose mit ca. 100–200fach geringerer Molekülgröße formt hingegen überwiegend lineare Ketten. Bei der Iodprobe mit Iod-Kaliumiodid-Lösung (Lugolsche Lösung) ergibt sich eine Färbung von rötlich (bei Wachsmais) bis violett (bei Kartoffeln). (de)
- Amilopektina glukosa unitatez egindako polimeroa da. Amilopektina almidoi izeneko polisakaridoaren bi osagaietako bat da, egitura guztiaren %70–80a osatzen dena. Beste 20-30%a amilosa da. Landaretan aurkitzen da eta ereserba funtzioa betetzen du. (eu)
- La amilopectina es un polisacárido que se diferencia de la amilosa en que contiene ramificaciones que le dan una forma molecular parecida a la de un árbol: las ramas están unidas al tronco central (semejante a la amilosa) por enlaces α-D-(1,6), localizadas cada 25-30 unidades lineales de glucosa.Su masa y su peso molecular es muy alto ya que algunas fracciones llegan a alcanzar hasta 200 millones de daltones. La amilopectina constituye alrededor del 75% de los almidones más comunes. Algunos almidones están constituidos exclusivamente por amilopectina y son conocidos como céreos. La amilopectina de patata es la única que posee en su molécula grupos , unidos más frecuentemente en una posición O-6, mientras que el tercio restante lo hace en posición O-3.Se diferencia del glucógeno por tener las ramificaciones α-(1,6) cada 25-30 monómeros, pues este tiene sus ramificaciones cada 8-12 unidades de glucosa. La amilopectina proporciona energía de fácil digestión y rápida disponibilidad para reponer los músculos, se encuentran en los alimentos vegetales (plantas) como patatas, trigo, maíz, arroz o legumbres.
* Datos: Q271643
* Multimedia: Amylopectin / Q271643 (es)
- L'amylopectine est un polymère d'oses ramifié (polyoside) que l'on trouve dans les plantes. Il est constitué d'unités α-D-glucopyranose et est avec l'amylose le constituant de l'amidon. Les unités glucose sont liées de manière linéaire par des liaisons alpha 1→4. Des ramifications apparaissent avec une liaison alpha 1→6 toutes les 24 à 30 unités glucose. Son équivalent chez les animaux est le glycogène, qui a la même composition et structure, mais possède plus de ramifications (toutes les 8 à 12 unités glucose liées par les carbones 1→6). Il domine toujours largement : 72 à 80 % dans le blé et la pomme de terre, 94 % dans le riz, le sorgho et le seigle. Le maïs cireux a un albumen composé à 100 % d'amylopectine. (fr)
- Amilopektin merupakan polisakarida yang tersusun dari monomer α-glukosa (baca: alfa glukosa). Amilopektin merupakan molekul berukuran besar dan mudah ditemukan karena menjadi satu dari dua senyawa penyusun pati, bersama-sama dengan amilosa. Walaupun tersusun dari monomer yang sama, amilopektin berbeda dari amilosa, sebagaimana terlihat dari karakteristik fisiknya. Secara struktural, amilopektin terbentuk dari rantai glukosa yang terikat dengan ikatan 1,4-glikosidik, sama dengan amilosa. Namun, pada amilopektin terbentuk cabang-cabang (di setiap 20 mata rantai glukosa) dengan ikatan 1,6-glikosidik. Amilopektin tersusun dari 1.000 satuan glukosa atau lebih per molekul Amilopektin tidak larut dalam air. Glikogen (disebut juga 'pati otot') yang dipakai oleh hewan sebagai penyimpan energi memiliki struktur mirip dengan amilopektin. Perbedaannya, percabangan pada glikogen lebih rapat/sering. Hidrolisis yang dilakukan pada amilopektin akan menghasilkan D-glukosa. Apabila dilakukan hidrosa tidak lengkap, maka akan menghasilkan campuran antara disakarida, maltosa, dan isomaltosa. (in)
- 아밀로펙틴(Amylopectin)은 식물에서 발견할 수 있는 다당류의 일종이다. 녹말(starch)의 주요 성분 중 하나이다. 또다른 하나인 아밀로스(Amylose)는 물에 잘 녹지 않지만, 아밀로펙틴은 물에 잘 녹는다. 아밀로펙틴은 포도당 24~30개 당 하나의 가지가 붙어 있다. 동물의 경우 같은 성분과 구조를 가진 글리코겐을 사용하며, 글리코겐의 경우 포도당 8~12개 당 하나의 가지가 붙어 있어 아밀로펙틴보다 가지가 더 많다. 특히 찹쌀에 많이 들어 있다. 물에 불리는 정도에 따라 아밀로펙틴의 호화 반응이 달라져 떡의 맛이 달라지게 된다. 전통적으로 12시간 가량 불린 찹쌀로 만든 떡이 가장 맛 있다고 한다. 2시간 정도 불린 찹쌀과 12시간 정도 불린 떡의 수분함량은 2% 정도에 불과하지만, 떡의 맛에는 꽤 영향을 미친다고 한다. (ko)
- L'amilopectina è un polimero del glucosio, altamente ramificato, presente nelle piante. È una delle due componenti dell'amido (l'altra è l'amilosio), ed è costituito dall'α-D-glucosio. Le componenti monosaccaridiche (glucosidi) sono legate in modo lineare tra loro per mezzo di legami di tipo α(1→4); le ramificazioni avvengono con legami di tipo α(1→6), ogni 24-30 unità di glucosio. Nell'amilopectina, il numero di molecole di glucosio presenti può variare da 2.000 a 200.000. L'idrolisi dell'amilopectina che avviene, tra l'altro, nel processo della germinazione del seme, comporta la dissoluzione dei legami α(1→4) ad opera degli enzimi α- e β-amilasi e la conseguente produzione di destrine (segmenti più piccoli contenenti legami di tipo (1→6)) che verranno successivamente attaccate da altri enzimi detti . Il risultato di ciò, che avviene unitamente alla degradazione dell'amilosio, sarà la frammentazione di tutto l'amido in unità più piccole, maltosio e glucosio. La pullulanasi è invece un enzima in grado di agire selettivamente sui legami 1→6, riducendo così il livello di ramificazione del polisaccaride. Negli animali il glicogeno ha la medesima composizione e struttura, ma con un più elevato gradi di ramificazione (ogni 8-12 unità di glucosio). Le piante accumulano l'amido all'interno di speciali organelli detti amiloplasti; quando l'energia si rende necessaria per il lavoro cellulare, le piante idrolizzano l'amido rilasciando le unità di glucosio; nell'uomo e negli altri animali che si nutrono di piante vi sono enzimi in grado di idrolizzare l'amido. Il contenuto in amilopectina dell'amido varia da una specie all'altra: infatti, si passa dal 78% nel caso della patata, della banana e dei semi di alcuni cereali (come grano, riso e mais) al 99% nei semi di altri cereali. Per l'uomo, l'amilopectina è la frazione più digeribile e assimilabile dell'amido, mentre l'amilosio tende a comportarsi come fibra non assimilabile. (it)
- Amylopectine is een chemische stof uit de groep van de meervoudige suikers. Amylopectine is een van de twee plantaardige polymeren aanwezig in reguliere zetmeelgranules. De tweede component is amylose. Amylopectine bestaat uit vertakte glucoseketens en verschilt van amylose door de vertakkingen met behulp van een CO-brug op de plaats van CH2OH, de zogenaamde alfa-1,6-bindingen. Er is een vertakking elke 24 tot 30 glucose-eenheden. Dit resulteert in een oplosbaar molecuul dat snel kan worden afgebroken, verteerd omdat het veel eindpunten heeft met reducerende suikers waaraan het enzyme amylase zich kan hechten. Daarentegen bevat amylose geen tot zeer weinig α (1 → 6)-bindingen. Dit zorgt ervoor dat amylose langzamer wordt gehydrolyseerd, een hogere dichtheid heeft en slecht oplosbaar is in water. De snel verterende eigenschap maakt amylopectine interessant voor het verbruikende organisme om snel vrijgekomen energie te leveren voor de celademhaling. Amylopectine bestaat uit enkele duizenden tot een miljoen glucose-monomeren in een onregelmatig vertakkende boomvorm. De vertakkingen van amylopectine en de goed oplosbaarheid na koken in water maken zuiver amylopectine zetmeelpolymeer onder andere geschikt als kleefstof (de kleefstof werd gemaakt van puur amylopectine) en als bindmiddel om bijvoorbeeld duurdere plantaardige gommen te vervangen. Opgekookt amylopectinezetmeelpolymeer heeft door de vertakking een lagere neiging tot zetmeelretrogadatie (opstijven) gedurende opslag en afkoeling. Geleien en sauzen blijven transparanter. In een deeg kan meer amylopectine in het beslag tijdens het bakken zorgen voor extra expansie. Zetmeel bestaat gemiddeld voor 85-75 gewichtspercentage uit amylopectine. Sommige planten bevatten een hoger of een lager percentage. Zo vindt men 100% amylopectine in amylopectine-aardappelen, waxy mais en kleefrijst, en een lager percentage amylopectine en dus hoog amylose in bijvoorbeeld Russet-aardappelen (30% amylose), en langkorrelige rijst (25-30%), hoog amylose mais (50-80 %), kreukerwten (60-90%). (nl)
- アミロペクチン（amylopectin）は、多数のα-グルコース分子がグリコシド結合（α1-4結合及びα1-6結合）によって重合し、枝分かれの多い構造になった高分子である。枝分かれから枝分かれまでの長さは、グルコース約20個分である（平均でグルコース残基約25個に1個の割合で分枝構造をもつ。直鎖部分の長さは 18 - 24 残基、分岐間は 5 - 8 残基の間隔がある）。 アミロースと同じくデンプン分子であるが、形状の違いにより異なる性質を持っている。 (ja)
- A amilopectina, molécula mais abundante nos diferentes tipos de amido, é um polímero maior, formado por cadeias de resíduos de α-D-glicopiranose (entre 17 e 25 unidades) unidas por ligações glicosídicas α-1,4, fortemente ramificada, com 4% a 6% de ligações α-1,6. Sua massa molecular varia entre 50 e 500 x 106 Daltons, sendo que pode ser formada por 2.000 até 200.000 unidades de glicose. A composição do amido é de aproximadamente 70% amilopectina, porém essa quantidade varia conforme o tipo de amido. No grânulo de um amido, a amilopectina encontra-se empacotada no sentido paralelo da região da camada cristalina do amido, na forma de micelas, já suas ramificações estão na região amorfa da molécula de amido. A textura do arroz após cozimento bem como a sua digestibilidade são também influenciados pela fração amilose:amilopectina do amido em questão. Estudos comprovam que quanto menor o teor de amilopectina e maior o de amilose no amido, mais secos e separados ficam os grãos de arroz após cozidos. Apesar disso, estrutural e funcionalmente, a amilopectina é a mais importante das duas frações, pois sozinha é suficiente para formar o grânulo, como ocorre em mutantes que são desprovidos de amilose, esta, por sua vez, não é conhecido com precisão sua localização nos grãos, acredita-se que a amilose esteja localizada dentre as cadeias de amilopectina aleatoriamente. As cadeias de amilopectina estão organizadas de maneiras diferentes, o que sugere uma classificação A, B e C (conforme a figura). O tipo A é composto de uma cadeia não-redutora de glicoses unidas por ligações α-1,4 sem ramificações, que é unida à cadeia do tipo B por meio de ligações α-1,6. As cadeias do tipo B, por sua vez, são formadas por glicoses ligadas em α-1,4 e α-1,6, contendo uma ou várias cadeias tipo A e podem conter cadeias tipo B unidas por meio de um grupo hidroxila primário. Já a cadeia C é única em uma molécula de amilopectina, sendo composta por ligações α-1,4 e α-1,6 com agrupamento terminal redutor. (pt)
- Amylopektyna – organiczny związek chemiczny, mocno rozgałęziony wielocukier. Jest głównym składnikiem skrobi, stanowi otoczkę jej ziarenek (ok. 80% masy). Odpowiada za efekt pęcznienia skrobi i jej zdolności do tworzenia zoli. Ma bardzo dużą masę cząsteczkową (kilka milionów u). Jej cząsteczkę tworzą rozgałęzione łańcuchy zbudowane z około 1000 reszt glukozy. W amylopektynie występują, podobnie jak w amylozie, wiązania α-1,4-glikozydowe, oraz dodatkowo wiązania α-1,6-glikozydowe w ilości ok. 4%. Amylopektyna rozpuszcza się w zimnej wodzie (po wcześniejszym uzyskaniu silnej dyspersji skrobi, np. przez potraktowanie dimetylosulfotlenkiem), natomiast w wodzie gorącej rozpuszcza się gorzej niż drugi składnik skrobi, amyloza. (pl)
- Ами́лопекти́н (от др.-греч. ἄμυλος — «пирог из тонкой муки», πηκτός — «сбитый», «сплочённый») — один из основных полисахаридов, составляющих крахмал. Образован разветвлёнными цепочками остатков глюкозы, соединённых гликозидными связями α-(1→4) и α-(1→6). По структуре молекул подобен амилозе и гликогену, но у амилопектина цепочки ветвятся чаще, чем у амилозы, и реже, чем у гликогена. (ru)
- Амілопектин (від дав.-гр. ἄμυλος — «пиріг з тонкого борошна», πηκτός — збитий, згуртований) — один з основних полісахаридів крохмалю, що складається з розгалужених ланцюжків молекул глюкози, моносахаридні залишки пов'язані α (1 → 4) і α (1 → 6) глікозидними зв'язками. Подібно до амілози, амілопектин складається з α-D-глюкози, з'єднаної переважно через α-1,4 зв'язки. Аміпопектин має набагато більш розгалужену структуру ніж амілоза: 4—5 % глікозидних зв'язків є α-1,6 зв'язками. Такий ступінь розгалуженості означає, що в середньому окремий ланцюжок амілопектину складається лише з 20-25 глюкозних залишків. Молекулярна маса амілопектину перевищує 108 — це величезна молекула, одна з найбільших з існуючих у природі. Якщо указана вище молекулярна маса молекули правильна, то така молекула має 595 238 радикалів глюкози (108/168; 168 — це молекулярна маса ангідроглюкозної ланки) або 29762 ланцюжків, ступінь полімеризації яких в середньому становить 20. Вважається, що розгалуження ланцюгів амілопектину має випадковий характер. У молекули присутні три типи ланцюгів: А-ланцюги, що складаються з глюкози, з'єднаної через α-1,4 зв'язки, В-ланцюги, що складаються з глюкози, приєднаної через α-1,4 і α-1,6 зв'язки, і С-ланцюги, що складаються з глюкози, приєднаної через α-1,4 і α-1,6 зв'язки, і редукуючої групи. Таким чином, А-ланцюги не розгалужуються, В-ланцюги мають розгалуження, а зчепившись мають розгалуження і єдину редукуючу групу. Структуру амілопектину найкраще досліджувати за допомогою набору ферментів, які частково руйнують молекулу вельми специфічним чином. Одним з таких ферментів є α-амілаза, яка впливає на нередукуючі кінці ланцюжків крохмалю і руйнує кожен другий α-1,4 зв'язок. α-Амілаза не може перейти через точку розгалуження на інші ланцюжки крохмалю, і таким чином вона відновлює лінійний ланцюжок до мальтози (дві молекули глюкози, з'єднані через α-1,4 зв'язку), але за місцем розгалуження залишаються два або три радикала глюкози, залежно від того, парна чи непарна кількість радикалів глюкози мав вихідний ланцюг за місцем розгалуження. Під впливом амілопектин розпадається приблизно на 55 %. Продуктами реакції є мальтоза і крупний радикал βLD (β-граничний декстрин) з великою молекулярною масою (104). Для подальшого аналізу структури амілопектину використовуються два інших ферменти, які розщеплюють розгалужені структури: і . Обидва цих ферменти гідролізують α-1,6 зв'язку, але не зв'язку α-1,4. Таким чином, при обробці амілопектину одним з цих ферментів руйнуються всі α-1,6 зв'язки і залишаються відносно короткі лінійні ланцюги. Визначивши відновну властивість на одиницю маси, можна підрахувати середню довжину ланцюжка амілопектину, рівну приблизно 25. Розподіл ланцюгів можна побачити, якщо піддати амілопектин гель-фільтрації за допомогою препарату Bio-Gе1 Р-10 або іншої подібної речовини. Розподілення є двовершинним, при цьому більша частина (за масою) має довжину в 19 глюкозних залишків, а інші (із найчисленніших ланцюгів) — близько 60. (uk)
- 支链淀粉（Amylopectin）又称胶淀粉或淀粉精，是天然淀粉的两种主要高分子化合物之一。（另一种为直链淀粉）普通淀粉颗粒内，支链淀粉约占75％-80％，直链淀粉约占20％-25％。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Amilopektino estas la unu grava komponento de amelo. Ĝi estas kemia analoga al amilozo, glikogeno, sed la proprecoj estas diversaj. La amilopektino konsistas el pli ol mil D-glukozoj kombiniĝintaj per alfa 1,4 ligo. La amilopektina ĉeno disbranĉiĝas, formas arbustosimilan strukturon. Ĉ. 25 alfa D-glukozmolekuloj formas per alfa-1,4-ligo mallongan ĉenon, kaj tiuj ĉenoj interligiĝas per alfa 1,6-tipa ligo. La konstruo de amilopektino analogas al tiu de glikogeno. (alfa-1,4-ligo inter D-glukozoj, ĉe disbranĉoj interligas alfa 1,6-tipa ligo) (eo)
- Amilopektina glukosa unitatez egindako polimeroa da. Amilopektina almidoi izeneko polisakaridoaren bi osagaietako bat da, egitura guztiaren %70–80a osatzen dena. Beste 20-30%a amilosa da. Landaretan aurkitzen da eta ereserba funtzioa betetzen du. (eu)
- 아밀로펙틴(Amylopectin)은 식물에서 발견할 수 있는 다당류의 일종이다. 녹말(starch)의 주요 성분 중 하나이다. 또다른 하나인 아밀로스(Amylose)는 물에 잘 녹지 않지만, 아밀로펙틴은 물에 잘 녹는다. 아밀로펙틴은 포도당 24~30개 당 하나의 가지가 붙어 있다. 동물의 경우 같은 성분과 구조를 가진 글리코겐을 사용하며, 글리코겐의 경우 포도당 8~12개 당 하나의 가지가 붙어 있어 아밀로펙틴보다 가지가 더 많다. 특히 찹쌀에 많이 들어 있다. 물에 불리는 정도에 따라 아밀로펙틴의 호화 반응이 달라져 떡의 맛이 달라지게 된다. 전통적으로 12시간 가량 불린 찹쌀로 만든 떡이 가장 맛 있다고 한다. 2시간 정도 불린 찹쌀과 12시간 정도 불린 떡의 수분함량은 2% 정도에 불과하지만, 떡의 맛에는 꽤 영향을 미친다고 한다. (ko)
- アミロペクチン（amylopectin）は、多数のα-グルコース分子がグリコシド結合（α1-4結合及びα1-6結合）によって重合し、枝分かれの多い構造になった高分子である。枝分かれから枝分かれまでの長さは、グルコース約20個分である（平均でグルコース残基約25個に1個の割合で分枝構造をもつ。直鎖部分の長さは 18 - 24 残基、分岐間は 5 - 8 残基の間隔がある）。 アミロースと同じくデンプン分子であるが、形状の違いにより異なる性質を持っている。 (ja)
- Ами́лопекти́н (от др.-греч. ἄμυλος — «пирог из тонкой муки», πηκτός — «сбитый», «сплочённый») — один из основных полисахаридов, составляющих крахмал. Образован разветвлёнными цепочками остатков глюкозы, соединённых гликозидными связями α-(1→4) и α-(1→6). По структуре молекул подобен амилозе и гликогену, но у амилопектина цепочки ветвятся чаще, чем у амилозы, и реже, чем у гликогена. (ru)
- 支链淀粉（Amylopectin）又称胶淀粉或淀粉精，是天然淀粉的两种主要高分子化合物之一。（另一种为直链淀粉）普通淀粉颗粒内，支链淀粉约占75％-80％，直链淀粉约占20％-25％。 (zh)
- أميلوبِكتين هو بوليمير متعدد السكاريد قابل للذوبان في الماء ومُتشعب للغاية. يتركب من عدة آلاف من الوحدات، كل وحدة عبارة عن α-جلكوز (ألفا جلكوز) ويتواجد في النباتات.الأميلوبِكتين هو العنصر الثاني الأساسي الموجود في النشا، بجانب الأميلوز. ترتبط وحدات الجلكوز عن طريق تفاعلات التكاثف التي تحدث بينها، بطريقة خطية بواسطة رابطة غليكوسيدية. يحدث التشعب بين روابط ألفا جلكوز (6→ a(1 والتي تشكل حوالي 24-30 وحدة من الجلكوز، منتجةً بذلك جزيء قابل للذوبان ينحل بسرعة، لأنها تمتلك نقاط نهاية كثيرة يمكن أن تلتصق الإنزيمات عليها. تُخزن النباتات النشا في عضيات متخصصة تُدعى بانيات النشا. (ar)
- Amilopectina és un polímer altament bifurcat de glucosa trobada en plantes. És un dels dos components del midó conjuntament amb l'amilosa. L'amilopectina representa aproximadament un 70% el pes del midó. No és soluble en aigua freda, però sí en aigua bullent. El seu pes molecular és molt alt, ja que algunes fraccions arriben a assolir fins a 200.000 kDa. (ca)
- Amylopektin ist der Hauptbestandteil (70–80 %) der natürlichen pflanzlichen Stärke, z. B. der Kartoffel-, Weizen- oder Maisstärke. Den zweiten Hauptanteil der Stärke bildet mit 20–30 % das Polysaccharid Amylose. Amylose mit ca. 100–200fach geringerer Molekülgröße formt hingegen überwiegend lineare Ketten. Bei der Iodprobe mit Iod-Kaliumiodid-Lösung (Lugolsche Lösung) ergibt sich eine Färbung von rötlich (bei Wachsmais) bis violett (bei Kartoffeln). (de)
- Η αμυλοπηκτίνη είναι ένας διακλαδισμένος πολυσακχαρίτης που συνιστά το κύριο συστατικό (κατά περίπου 70%) του αμύλου, ενώ το υπόλοιπο το αποτελεί ο γραμμικός πολυσακχαρίτης αμυλόζη. Η αμυλοπηκτίνη είναι ένα πολυμερές χιλιάδων μορίων γλυκόζης, ενωμένων μεταξύ τους με τύπου α(1→4) και α(1→6). Οι περισσότερες μονάδες γλυκόζης είναι ενωμένες μεταξύ τους με δεσμούς α(1→4), ενώ οι διακλαδώσεις σχηματίζονται από τους δεσμούς α(1→6), που υπάρχουν σε διαστήματα περίπου 30 δακτυλίων γλυκόζης. Η αμυλοπηκτίνη μοιάζει πολύ με το γλυκογόνο, τον αποταμιευτικό υδατάνθρακα των ζώων, ο οποίος όμως εμφανίζει πολύ πιο έντονη διακλάδωση (κάθε 10 δακτυλίους γλυκόζης). (el)
- Amylopectin /ˌæmɪloʊˈpɛktɪn/ is a water-insoluble polysaccharide and highly branched polymer of α-glucose units found in plants. It is one of the two components of starch, the other being amylose. Plants store starch within specialized organelles called amyloplasts. To generate energy, the plant hydrolyzes the starch, releasing the glucose subunits. Humans and other animals that eat plant foods also use amylase, an enzyme that assists in breaking down amylopectin, to initiate the hydrolyzation of starch. (en)
- La amilopectina es un polisacárido que se diferencia de la amilosa en que contiene ramificaciones que le dan una forma molecular parecida a la de un árbol: las ramas están unidas al tronco central (semejante a la amilosa) por enlaces α-D-(1,6), localizadas cada 25-30 unidades lineales de glucosa.Su masa y su peso molecular es muy alto ya que algunas fracciones llegan a alcanzar hasta 200 millones de daltones. La amilopectina constituye alrededor del 75% de los almidones más comunes. Algunos almidones están constituidos exclusivamente por amilopectina y son conocidos como céreos. La amilopectina de patata es la única que posee en su molécula grupos , unidos más frecuentemente en una posición O-6, mientras que el tercio restante lo hace en posición O-3.Se diferencia del glucógeno por tener l (es)
- L'amylopectine est un polymère d'oses ramifié (polyoside) que l'on trouve dans les plantes. Il est constitué d'unités α-D-glucopyranose et est avec l'amylose le constituant de l'amidon. Les unités glucose sont liées de manière linéaire par des liaisons alpha 1→4. Des ramifications apparaissent avec une liaison alpha 1→6 toutes les 24 à 30 unités glucose. Son équivalent chez les animaux est le glycogène, qui a la même composition et structure, mais possède plus de ramifications (toutes les 8 à 12 unités glucose liées par les carbones 1→6). (fr)
- Amilopektin merupakan polisakarida yang tersusun dari monomer α-glukosa (baca: alfa glukosa). Amilopektin merupakan molekul berukuran besar dan mudah ditemukan karena menjadi satu dari dua senyawa penyusun pati, bersama-sama dengan amilosa. Amilopektin tidak larut dalam air. Glikogen (disebut juga 'pati otot') yang dipakai oleh hewan sebagai penyimpan energi memiliki struktur mirip dengan amilopektin. Perbedaannya, percabangan pada glikogen lebih rapat/sering. (in)
- L'amilopectina è un polimero del glucosio, altamente ramificato, presente nelle piante. È una delle due componenti dell'amido (l'altra è l'amilosio), ed è costituito dall'α-D-glucosio. Le componenti monosaccaridiche (glucosidi) sono legate in modo lineare tra loro per mezzo di legami di tipo α(1→4); le ramificazioni avvengono con legami di tipo α(1→6), ogni 24-30 unità di glucosio. Nell'amilopectina, il numero di molecole di glucosio presenti può variare da 2.000 a 200.000. (it)
- Amylopektyna – organiczny związek chemiczny, mocno rozgałęziony wielocukier. Jest głównym składnikiem skrobi, stanowi otoczkę jej ziarenek (ok. 80% masy). Odpowiada za efekt pęcznienia skrobi i jej zdolności do tworzenia zoli. Ma bardzo dużą masę cząsteczkową (kilka milionów u). Jej cząsteczkę tworzą rozgałęzione łańcuchy zbudowane z około 1000 reszt glukozy. (pl)
- Amylopectine is een chemische stof uit de groep van de meervoudige suikers. Amylopectine is een van de twee plantaardige polymeren aanwezig in reguliere zetmeelgranules. De tweede component is amylose. Amylopectine bestaat uit enkele duizenden tot een miljoen glucose-monomeren in een onregelmatig vertakkende boomvorm. (nl)
- A amilopectina, molécula mais abundante nos diferentes tipos de amido, é um polímero maior, formado por cadeias de resíduos de α-D-glicopiranose (entre 17 e 25 unidades) unidas por ligações glicosídicas α-1,4, fortemente ramificada, com 4% a 6% de ligações α-1,6. Sua massa molecular varia entre 50 e 500 x 106 Daltons, sendo que pode ser formada por 2.000 até 200.000 unidades de glicose. (pt)
- Амілопектин (від дав.-гр. ἄμυλος — «пиріг з тонкого борошна», πηκτός — збитий, згуртований) — один з основних полісахаридів крохмалю, що складається з розгалужених ланцюжків молекул глюкози, моносахаридні залишки пов'язані α (1 → 4) і α (1 → 6) глікозидними зв'язками. (uk)
|
