This HTML5 document contains 181 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
n18http://www.thevaluesell.com/images/
dctermshttp://purl.org/dc/terms/
n30http://cgsc.contentdm.oclc.org/utils/getdownloaditem/collection/p4013coll8/id/2342/filename/2331.PDF/mapsto/pdf/type/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
n4http://dbpedia.org/resource/File:
n5https://books.google.com/
n28http://www.alternatewars.com/SAC/AirborneArmament/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
n20https://web.archive.org/web/20100807073333/http:/www.scribd.com/doc/33384436/
n25https://global.dbpedia.org/id/
n22https://web.archive.org/web/20110930165456/http:/www.thevaluesell.com/images/
n23http://www.scribd.com/doc/33384436/
n14http://dbpedia.org/resource/AN/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
n13http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
n29http://www.eugeneleeslover.com/USNAVY/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbphttp://dbpedia.org/property/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/

Statements

Subject Item
dbr:Bombsight
rdf:type
dbo:Device
rdfs:label
Bombsight 爆撃照準器 Бомбовый прицел Viseur de bombardement Visor de bombardero Celownik bombowy Бомбовий приціл
rdfs:comment
Un viseur de bombardement est un dispositif utilisé par les avions militaires pour larguer des bombes avec précision sur une cible. Ce viseur, qui figure dans les avions de combat de la Première Guerre mondiale, a d'abord été installé sur les avions-bombardiers, puis sur les chasseurs-bombardiers et maintenant les avions tactiques modernes qui assurent la majeure partie du bombardement. Un visor de bombardero o una mira de bombardero es un dispositivo utilizado por los aviones para lanzar bombas con precisión. Los primeros visores de bombarderos se desarrollaron para los aviones de combate de la Primera Guerra Mundial, luego se adaptaron y perfeccionaron para su uso en bombarderos , y luego se implementaron en cazabombarderos y cazas modernos en cuanto los mismos tomaron el grueso del rol de bombardero. Бомбовий приціл пристрій який використовують на військових літаках для точного скидання бомб. Бомбові приціли є основною ознакою бойових літаків починаючи з Першої світової війни, вперше розроблені спеціально для бомбардувальників та, при подальшому розвитку авіації, на винищувачах-бомбардувальниках та сучасних тактичних літаках, які взяли на себе основний тягар бомбардувань. A bombsight is a device used by military aircraft to drop bombs accurately. Bombsights, a feature of combat aircraft since World War I, were first found on purpose-designed bomber aircraft and then moved to fighter-bombers and modern tactical aircraft as those aircraft took up the brunt of the bombing role. However, low-level bombing also increases the danger to the bomber from ground-based defences, so accurate bombing from higher altitudes has always been desired. That has led to a series of increasingly sophisticated bombsight designs dedicated to high-altitude level bombing. Celownik bombowy – urządzenie stosowane w samolotach bombowych pozwalające przewidzieć miejsce upadku bomby lotniczej, a więc umożliwiające dokonanie zrzutu bomb we właściwym momencie. Umożliwia dokładne celowanie podczas zrzutu bomb, strzelanie z broni pokładowej oraz odpalanie pocisków rakietowych; służy również do pomiarów nawigacyjnych. Rozróżnia się celowniki lotnicze: Бомбовый прицел — техническое устройство или система на борту летательного аппарата, решающая задачу прицельного сброса груза с заданной точностью. Под грузом в первую очередь понимаются свободнопадающие боеприпасы типа авиационных бомб, но также в эту категорию попадают другие средства поражения, такие как мины, торпеды и т.п. Бомбовый прицел также применяется при прицельной выброске парашютистов и др. грузов парашютным и беспарашютным способом. В частности, к прицельным системам авиационного вооружения относятся: 爆撃照準器（ばくげきしょうじゅんき）とは、航空機が爆弾を正確に投下するために用いる照準器である。爆撃照準器は第一次世界大戦から戦闘用の航空機に装備されており、最初は爆撃機の用途に合わせて設計されたものが用いられていた。その後、アビオニクスの複雑化・高機能化および作戦機そのもののマルチロール化に伴って、爆撃照準器の機能は火器管制システム（FCS）に組み込まれていった。
foaf:depiction
n13:387th-b262.jpg n13:Norden_M1_bombsight.jpg n13:Bomb_Aimer_Window-Avro_Shackleton-001.jpg n13:1923_Norden_MK_XI_Bombsight_Prototype.jpg n13:US_Army_AF_Drift_Sight_Mk._I_on_DH4.jpeg n13:Bombsight.jpg n13:H2Xradar.jpg n13:Course_Setting_Bomb_Sight_Mk_IA.jpg
dcterms:subject
dbc:Aerial_bombs dbc:Optical_bombsights
dbo:wikiPageID
5138454
dbo:wikiPageRevisionID
1110095759
dbo:wikiPageWikiLink
n4:Norden_M1_bombsight.jpg n4:H2Xradar.jpg dbr:Pilot_direction_indicator dbr:Anti-aircraft_artillery dbr:English_Electric_Canberra dbr:Cam dbr:First_World_War dbr:Autopilot dbr:Harry_Wimperis dbr:Battle_of_the_Beams dbr:Parabola n4:387th-b262.jpg dbr:Air_density dbr:Drift_Sight dbr:Euclidean_vector dbc:Aerial_bombs dbr:Tactical_aircraft n14:APA-47 n14:APA-59 n14:APQ-24 dbr:Precision-guided_munition dbr:Crosswind_landing dbr:Lotfernrohr_7 dbr:Inertial_platform dbr:US_Army_Air_Force dbr:Gotha_G.V dbr:World_War_I dbr:Boeing_B-29_Superfortress dbr:World_War_II dbr:Bomber_aircraft dbr:Sperry_Gyroscope dbr:No._617_Squadron_RAF dbr:Trigonometry dbr:Norden_bombsight dbr:Mark_XIV_bomb_sight dbr:B-17_Flying_Fortress dbr:Radio_navigation dbr:Laser-guided_bomb dbr:Dead_reckoning dbr:Douglas_A-26_Invader dbr:Boeing_B-17 dbr:Arado_Ar_234 n14:APQ-13 n14:APQ-7 dbr:North_American_Aviation_XB-70_Valkyrie dbr:Toss_bombing dbr:Momentum dbr:US_Army_Air_Corps dbr:US_Navy dbr:Dutch_roll n4:Course_Setting_Bomb_Sight_Mk_IA.jpg n4:US_Army_AF_Drift_Sight_Mk._I_on_DH4.jpeg dbr:Wind dbr:Iron_sights dbr:Indicated_airspeed dbc:Optical_bombsights dbr:Gimbal dbr:Stabilized_Automatic_Bomb_Sight dbr:College_Park,_Maryland dbr:Federal_Aviation_Administration n4:Bomb_Aimer_Window-Avro_Shackleton-001.jpg n4:1923_Norden_MK_XI_Bombsight_Prototype.jpg dbr:Star_tracker dbr:Angle_of_attack dbr:Terminal_velocity dbr:SVP-24 dbr:Vietnam_War dbr:Gravity dbr:H2S_radar dbr:Real-time_data dbr:Submarine dbr:The_bomber_will_always_get_through dbr:U.S._Army_Coast_Artillery_Corps dbr:Second_World_War dbr:Inertial_guidance dbr:Radar dbr:Air_drag dbr:Relative_wind dbr:Head-up_display dbr:Estoppey_bombsight dbr:Stopwatch dbr:Luftwaffe dbr:Air_navigation dbr:GPS dbr:Vélizy_–_Villacoublay_Air_Base dbr:Dive_bomber dbr:Bomb dbr:Fighter-bomber dbr:Gravity_bomb dbr:Boeing_B-47_Stratojet n4:Bombsight.jpg dbr:Prism_(optics) dbr:Fighter_aircraft dbr:Cold_War dbr:Circular_error_probable dbr:Görtz_bombsight dbr:RAF_Bomber_Command dbr:Oboe_(navigation) dbr:Mechanical_computer dbr:Drag_(physics) dbr:True_airspeed dbr:Duquesne_Spy_Ring dbr:Course_Setting_Bomb_Sight dbr:Sperry_O-1 dbr:Differential_equations dbr:Handley_Page_Type_O dbr:Ship dbr:Nuclear_weapon
dbo:wikiPageExternalLink
n5:books%3Fid=xiADAAAAMBAJ&pg=PA70 n18:LSearle_bombsight.pdf n20:Terminal-Ballistic-Data-Vol-3-Bombs-Artillery-Mortar-Fire-Rockets n22:LSearle_bombsight.pdf n23:Terminal-Ballistic-Data-Vol-3-Bombs-Artillery-Mortar-Fire-Rockets n28:Volume_I.htm n5:books%3Fid=fScDAAAAMBAJ&pg=PA116 n29:CHAPTER-23-D.html n30:singleitem n5:books%3Fid=G7JOZAzv_Z4C&pg=PA27
owl:sameAs
dbpedia-uk:Бомбовий_приціл dbpedia-ru:Бомбовый_прицел dbpedia-ja:爆撃照準器 dbpedia-pl:Celownik_bombowy n25:3nwks dbpedia-es:Visor_de_bombardero dbpedia-fr:Viseur_de_bombardement wikidata:Q4093065 freebase:m.0d4j4t
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:CN dbt:Sfn dbt:Cite_techreport dbt:Short_description dbt:Convert dbt:Use_dmy_dates dbt:Mvar dbt:Unreferenced_section dbt:Reflist dbt:Refend dbt:Refbegin dbt:Commons_category dbt:Harvid dbt:Cite_journal dbt:Cite_book
dbo:thumbnail
n13:Bombsight.jpg?width=300
dbo:abstract
A bombsight is a device used by military aircraft to drop bombs accurately. Bombsights, a feature of combat aircraft since World War I, were first found on purpose-designed bomber aircraft and then moved to fighter-bombers and modern tactical aircraft as those aircraft took up the brunt of the bombing role. A bombsight has to estimate the path the bomb will take after release from the aircraft. The two primary forces during its fall are gravity and air drag, which make the path of the bomb through the air roughly parabolic. There are additional factors such as changes in air density and wind that may be considered, but they are concerns only for bombs that spend a significant portion of a minute falling through the air. Those effects can be minimized by reducing the fall time by low-level bombing or by increasing the speed of the bombs. Those effects are combined in the dive bomber. However, low-level bombing also increases the danger to the bomber from ground-based defences, so accurate bombing from higher altitudes has always been desired. That has led to a series of increasingly sophisticated bombsight designs dedicated to high-altitude level bombing. Bombsights were first used before World War I and have since gone through several major revisions. The earliest systems were iron sights, which were pre-set to an estimated fall angle. In some cases, they consisted of nothing more than a series of nails hammered into a convenient spar, lines drawn on the aircraft, or visual alignments of certain parts of the structure. They were replaced by the earliest custom-designed systems, normally iron sights that could be set based on the aircraft's airspeed and altitude. These early systems were replaced by the vector bombsights, which added the ability to measure and adjust for winds. Vector bombsights were useful for altitudes up to about 3,000 m and speeds up to about 300 km/h. In the 1930s, mechanical computers with the performance needed to "solve" the equations of motion started to be incorporated into the new tachometric bombsights, the most famous of which is the Norden. Then, in World War II, tachometric bombsights were often combined with radar systems to allow accurate bombing through clouds or at night. When postwar studies demonstrated that bomb accuracy was roughly equal either optically or radar-guided, optical bombsights were generally removed and the role passed to dedicated radar bombsights. Finally, especially since the 1960s, fully computerized bombsights were introduced, which combined the bombing with long-range navigation and mapping. Modern aircraft do not have a bombsight but use highly computerized systems that combine bombing, gunnery, missile fire and navigation into a single head-up display. The systems have the performance to calculate the bomb trajectory in real time, as the aircraft manoeuvres, and add the ability to adjust for weather, relative altitude, relative speeds for moving targets and climb or dive angle. That makes them useful both for level bombing, as in earlier generations, and tactical missions, which used to bomb by eye. Бомбовий приціл пристрій який використовують на військових літаках для точного скидання бомб. Бомбові приціли є основною ознакою бойових літаків починаючи з Першої світової війни, вперше розроблені спеціально для бомбардувальників та, при подальшому розвитку авіації, на винищувачах-бомбардувальниках та сучасних тактичних літаках, які взяли на себе основний тягар бомбардувань. Бомбовий приціл повинен обрахувати траєкторію падіння бомби після скидання з літака. На падаючу бомбу діє дві основні сили — гравітація та опір повітря, які роблять траєкторію бомби у повітрі приблизно параболічною. Також необхідно враховувати додаткові фактори, такі як щільність повітря та вітер, але це відноситься лише до бомб які знаходяться у повітрі значну частину хвилини. Ці ефекти можна зменшити при бомбардуванні з малих висот або при збільшенні швидкості бомби. Таке вдалося досягти у пікіруючих бомбардувальниках. Проте, бомбардування з малих висот також збільшує небезпеку ураження літака вогнем з землі, тому перевага надавалася точному бомбардуванню з великих висот. Це призвело до серії конструкцій складних бомбових прицілів призначених для бомбардувань з великих висот. З часів першого використання під час Першої світової війни, приціли пройшли через кілька основних змін. Перші системи мали відкриті приціли які були заздалегідь встановлені на прогнозований кут падіння. Перші приціли представляли собою кілька цвяхів забитих у необхідний лонжерон, лінії намальовані на літаку або візуальні центрування деяких частин конструкції. Пізніше вони були замінені ранніми кустарними розробками систем, зазвичай це були відкриті приціли де можна виставляти швидкість і висоту літака. Ці ранні системи були замінені на векторні приціли, які дозволяли вимірювати і коригувати вітер. Векторні приціли були ефективними на висотах до 3000 м і на швидкостях до 300 км/год. Починаючи з 1930-х для «вирішення» рівнянь руху почали використовувати механічні лічильні пристрої які працювали разом з тахометричними прицілами, найвідомішим бува приціль Нордена. Пізніше під час Другої світової війни, тахометричні приціли часто поєднували з радарними системами для точного бомбардування через хмари або вночі. Завдяки повоєнним дослідження було з'ясовано, що точність бомбардування за допомогою оптичних і радарних прицілів майже однакова, тому оптичні приціли почали знімати і заміняти на спеціальні радарні приціли. Нарешті, починаючи з 1960-х, було представлено комп'ютеризовані приціли, які об'єднали бомбові приціли з навігацією на далекі відстані та картографією. Сучасні літаки не мають прицілів, замість цього вони мають висококомп'ютеризовані системи які поєднують бомбардування, наведення, ракетний вогонь і навігацію у одному прозорому дисплеї. Ці системи можуть обраховувати траєкторію бомби у реальному часі при маневруванні літака, а також мають здатність враховувати погоду, відносну висоту, відносну швидкість цілі яка рухається, а також кут підняття або пікірування. Це дає можливість виконувати різні види бомбардувань, таких як раніше, так і сучасних тактичних бомбардувань. Un visor de bombardero o una mira de bombardero es un dispositivo utilizado por los aviones para lanzar bombas con precisión. Los primeros visores de bombarderos se desarrollaron para los aviones de combate de la Primera Guerra Mundial, luego se adaptaron y perfeccionaron para su uso en bombarderos , y luego se implementaron en cazabombarderos y cazas modernos en cuanto los mismos tomaron el grueso del rol de bombardero. Un visor de bombardero debe estimar la trayectoria que la bomba seguirá una vez que se la deje caer desde el avión. Las dos fuerzas más importantes que afectan y determinan la trayectoria de la bomba son la gravedad y la resistencia del aire, las que determinan que la trayectoria de la bomba sea aproximadamente parabólica. Existen otros factores adicionales que deben ser tenidos en cuenta, tales como cambios en la densidad del aire y la presencia de viento, cuando el tiempo de caída de la bomba es del orden del minuto. La influencia de estos efectos puede minimizarse si se reduce el tiempo de caída mediante un vuelo realizado a una altura menor o aumentando la velocidad de caída de las bombas. Estos efectos se combinan en el bombardero en picado. Sin embargo, el bombardeo desde baja altura aumenta el riesgo de que el avión sea alcanzado por las defensas antiaéreas, y siempre se ha preferido realizar bombardeos de precisión desde mayores alturas. Lo cual ha conducido al desarrollo de sistemas de miras para lanzar bombas cada vez más sofisticados especializados en bombardeos desde muy alta altitud. Desde su primer uso antes de la Primera Guerra Mundial hasta nuestros días los visores han tenido una serie de desarrollos y mejoras de magnitud. Los primeros sistemas eran simples alzas y puntos de mira que se graduaban de acuerdo a un ángulo de caída estimado. En algunos casos las mismas no eran más que una serie de clavos insertados en una pértiga apropiada, líneas de referencia dibujadas en el fuselaje del avión, o alineación visual tomando como referencia ciertas partes de la estructura del avión. Los mismos fueron paulatinamente reemplazados por los sistemas diseñados específicamente para cada tipo de avión y bomba, normalmente alzas y puntos de mira que se podían ajustar considerando la velocidad del avión y la altitud. Estos primeros sistemas fueron reemplazados por las miras tipo vector, que incorporan la capacidad de medir y corregir el efecto del viento. Las miras tipo vector resultaban útiles para altitudes de no más de 3,000 m y velocidades de hasta unos 300 km/h. A partir de la década de 1930, las computadoras mecánicas con la capacidad necesaria para "resolver" las ecuaciones de movimiento fueron incorporadas en las nuevas miras tacométricas, de las cuales la más famosa fue la Norden.​ Posteriormente durante la Segunda Guerra Mundial, las miras tacométricas eran frecuentemente combinadas con sistemas de radar para permitir realizar bombardeos precisos a través de las nubes o durante la noche.​ Cuando los estudios realizados después de la guerra demostraron que la precisión del bombardeo era aproximadamente igual, ya sea que se hubieran utilizado sistemas de mira radar o mira óptica, las miras ópticas fueron generalmente retiradas y su función pasó a ser cubierta por miras radar específicas. Finalmente, a partir de la década de 1960, se utilizaron miras completamente computarizadas, las cuales combinan el bombardeo con navegación de largo alcance y mapeo. Los aviones de guerra modernos no poseen una mira, per se, en lugar de ello poseen sistemas computarizados altamente sofisticados que combinan bombardeo, disparo de cañones, lanzamiento de misiles y navegación en un único head-up display. Estos sistemas cuentan con la capacidad de calcular la trayectoria de la bomba en mientras el avión maniobra, y poseen la capacidad de hacer correcciones según el clima, altitud relativa, velocidades relativas para blancos en movimiento, y ángulo de descenso o ascenso. Lo cual los hace adecuados para bombardeo simple como en las generaciones previas, y misiones tácticas que anteriormente se realizaban con ayuda visual. Бомбовый прицел — техническое устройство или система на борту летательного аппарата, решающая задачу прицельного сброса груза с заданной точностью. Под грузом в первую очередь понимаются свободнопадающие боеприпасы типа авиационных бомб, но также в эту категорию попадают другие средства поражения, такие как мины, торпеды и т.п. Бомбовый прицел также применяется при прицельной выброске парашютистов и др. грузов парашютным и беспарашютным способом. В соответствии с приложением №37 к «Федеральным авиационным правилам инженерно-авиационного обеспечения государственной авиации РФ», в состав авиационных прицельных систем (комплексов) входят подсистемы (системы), блоки и пульты, обеспечивающие обнаружение, распознавание, сопровождение целей, решение задач прицеливания, формирование и индикацию параметров прицеливания и сигналов управления воздушным судном, системами управления оружием и авиационных средств поражения. В частности, к прицельным системам авиационного вооружения относятся: * оптические, электронно-оптические, оптико-телевизионные и инфракрасные прицелы и визиры; * теплопеленгаторы и лазерные системы, обеспечивающие информацией прицельные системы и АСП, системы целеуказания и наведения АСП; * вычислительно-программирующие устройства и блоки, входящие в состав прицельной системы Un viseur de bombardement est un dispositif utilisé par les avions militaires pour larguer des bombes avec précision sur une cible. Ce viseur, qui figure dans les avions de combat de la Première Guerre mondiale, a d'abord été installé sur les avions-bombardiers, puis sur les chasseurs-bombardiers et maintenant les avions tactiques modernes qui assurent la majeure partie du bombardement. Un viseur de bombardement doit estimer le chemin que parcourra la bombe après sa libération de l'aéronef. Les deux forces principales à considérer pendant sa chute sont la gravité et la traînée d'air, le chemin emprunté est de forme approximativement parabolique. D'autres facteurs peuvent influer sa course comme les changements de la densité de l'air et le vent, mais ce sont des préoccupations qui concernent principalement les bombes qui tombent pendant plus d'une minute avant d'atteindre leur cible. Celownik bombowy – urządzenie stosowane w samolotach bombowych pozwalające przewidzieć miejsce upadku bomby lotniczej, a więc umożliwiające dokonanie zrzutu bomb we właściwym momencie. Umożliwia dokładne celowanie podczas zrzutu bomb, strzelanie z broni pokładowej oraz odpalanie pocisków rakietowych; służy również do pomiarów nawigacyjnych. Rozróżnia się celowniki lotnicze: * bombardierskie - służą do celowania przy zrzucaniu bomb z lotu poziomego, nurkowego oraz półpętli, * strzeleckie - do celowania przy strzelaniu z działek i odpalaniu pocisków rakietowych * nawigacyjne - do dokonywania pomiarów nawigacyjnych (np. pomiar kąta znoszenia samolotu). Celownik bombardierski składa się z mechanizmu naprowadzania samolotu na kurs bombardowania, mechanizmu określającego zrzut bomby oraz mechanizmu obserwacji. Celownik strzelecki składa się z mechanizmu wprowadzającego kąt wyprzedzenia i kąt celowania oraz mechanizmu obserwacji. Pod względem budowy linii obserwacji celowniki lotnicze dzielą się na mechaniczne, optyczne, celownik lotniczy na podczerwień oraz radiolokacyjne. Pod względem stopnia zautomatyzowania celowniki takie dzielą się na nieautomatyczne, półautomatyczne i automatyczne. Celowniki nieautomatyczne pozwalają wzrokowo ustalić wszystkie parametry strzelania lub bombardowania. W celownikach półautomatycznych cześć parametrów wejściowych wprowadzana jest automatycznie, część zaś ręcznie przez operatora. W celownikach automatycznych wszystkie czynności związane z wprowadzeniem parametrów wejściowych wykonywane są automatycznie, rola zaś operatora ogranicza się do wyboru celu i otwarcia ognia. Celownik nawigacyjny składa się z zespołu urządzeń wchodzących w skład nawigatora automatycznego. 爆撃照準器（ばくげきしょうじゅんき）とは、航空機が爆弾を正確に投下するために用いる照準器である。爆撃照準器は第一次世界大戦から戦闘用の航空機に装備されており、最初は爆撃機の用途に合わせて設計されたものが用いられていた。その後、アビオニクスの複雑化・高機能化および作戦機そのもののマルチロール化に伴って、爆撃照準器の機能は火器管制システム（FCS）に組み込まれていった。
gold:hypernym
dbr:Device
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Bombsight?oldid=1110095759&ns=0
dbo:wikiPageLength
48015
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Bombsight