This HTML5 document contains 427 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
n41	http://hy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
n26	https://books.openedition.org/efr/
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
n62	http://www.ontologydesignpatterns.org/ont/dul/DUL.owl#
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n47	http://viaf.org/viaf/
schema	http://schema.org/
n4	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
n44	http://dbpedia.org/resource/S:de:RE:
n48	https://quod.lib.umich.edu/e/eebo/A64912.0001.001/1:
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n54	http://d-nb.info/gnd/
n36	http://dbpedia.org/resource/Template:Chart/
n56	http://dbpedia.org/resource/File:
dbp	http://dbpedia.org/property/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
n45	http://dbpedia.org/resource/Wikisource:
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-la	http://la.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sq	http://sq.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
n63	http://real-j.mtak.hu/407/1/
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
n39	https://global.dbpedia.org/id/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
n65	https://www.livius.org/articles/person/livy/livy-the-periochae/
dbpedia-sl	http://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
n34	http://dbpedia.org/resource/Template:Tree_chart/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gl	http://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-ka	http://ka.dbpedia.org/resource/

Statements

Subject Item

dbr:Bellona_(goddess)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Pro_Caelio

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Publius_Sempronius_Sophus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Pyrrhic_War

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Roman_Republic

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Roman_calendar

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Roman_censor

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:List_of_ancient_Romans

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:List_of_censors_of_the_Roman_Republic

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Princeps_senatus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Battle_of_Sentinum

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Appius

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Appius_Claudius_Caudex

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Appius_Claudius_Pulcher_(consul_54_BC)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Aqua_Appia

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:List_of_Roman_consuls

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:List_of_state_leaders_in_the_3rd_century_BC

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Interrex

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:List_of_people_from_Italy

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Potitia_gens

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Publius_Cornelius_Arvina

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

dbp:before

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Publius_Decius_Mus_(consul_312_BC)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Gellius_Egnatius

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Ontario_Student_Classics_Conference

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Sibylline_Books

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Cineas

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Claudia_gens

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Claudio

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Claudius

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:G

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Appian_Way

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Appius_Claudius_Caecus

rdf:type

yago:WikicatRomanRepublicanConsuls yago:YagoLegalActor yago:YagoLegalActorGeo yago:Dictator110012244 wikidata:Q19088 yago:LivingThing100004258 yago:WikicatAncientRomanJurists yago:Politician110450303 yago:Organism100004475 yago:SkilledWorker110605985 yago:WikicatAncientRomanWriters yago:Official110372373 dbo:Eukaryote wikidata:Q215627 yago:Expert109617867 foaf:Person wikidata:Q729 wikidata:Q5 dbo:Species owl:Thing yago:Whole100003553 yago:Consul109959797 yago:PhysicalEntity100001930 yago:WikicatOldLatin-languageWriters yago:CausalAgent100007347 yago:WikicatRoman-eraPoets yago:Object100002684 yago:Diplomat110013927 yago:Leader109623038 schema:Person yago:Worker109632518 yago:Poet110444194 dbo:Person yago:Articulator109811712 yago:WikicatBlindPoliticians yago:Ruler110541229 yago:Censor109903936 yago:Person100007846 dbo:Animal yago:WikicatLatin-languageWriters yago:Writer110794014 yago:Communicator109610660 yago:WikicatRomanConsuls yago:WikicatRomanCensors n62:NaturalPerson yago:Jurist110227985 yago:Speaker110630188 yago:Wikicat4th-centuryBCRulers yago:WikicatAncientRomanDictators

rdfs:label

Appio Claudio Cieco Api Claudi Cec Appius Claudius Caecus Ápio Cláudio Cego Appius Claudius Caecus Аппій Клавдій Цек Appius Claudius Caecus 克劳狄 Appius Claudius Caecus Appiusz Klaudiusz アッピウス・クラウディウス・カエクス Apio Claudio el Ciego Άππιος Κλαύδιος Καίκος Apio Klaudio Zentsorea Аппий Клавдий Цек Appius Claudius Caecus Appius Claudius Caecus Appius Claudius Caecus

rdfs:comment

克劳狄（演说家）（英語：Appius Claudius Caecus，前340年代－?），约活动于公元前4世纪至公元前3世纪。古罗马监察官，著名演说家之一，在西塞罗时期，他的一些葬礼演说仍被诵读，他还用萨图恩诗体编辑语言，其中有一部分传世。 著名的亚壁古道 （Via Appia）即以他命名，因其开始和完成了首段战略要道，作为军事用途。 А́ппий Кла́вдий Цек (в русской традиции также А́ппий Кла́вдий Слепо́й; лат. Appius Claudius Caecus; родился, по разным версиям, в 362/352, 359/349, 350 или 343 — умер после 280 гг. до н. э.) — древнеримский государственный деятель и военачальник из патрицианского рода Клавдиев, цензор 312 или 310 года до н. э. и дважды консул (в 307 и 296 годах до н. э.). Во время своей цензуры провёл ряд важных политических реформ: изменил систему комплектования сената и распределения граждан по трибам, лишил патрицианские роды исключительного права отправлять некоторые религиозные культы. Аппий Клавдий построил первый римский водопровод, а также Аппиеву дорогу, соединившую Рим с Капуей и закрепившую таким образом за Республикой Кампанию. Позже, во время двух консульств и претуры, одержал ряд побед в Трет Api Claudi Cec (llatí: Appius Claudius C. f. Ap. n. Caecus) era fill del dictador romà Gai Claudi Cras. Se suposa que era cec però probablement va esdevenir cec ja de gran. Va ser dues vegades edil curul i el 312 aC va ser censor amb Gai Plauci Pròcul, sense haver estat abans cònsol. Per aconseguir addictes va revisar les llistes senatorials i va omplir les vacants amb cavallers provinents de fora de la classe senatorial, contra el parer del seu col·lega. Appius Claudius Caecus ("Appius Claudius de Blinde", ca. 340 v.Chr.-273 v.Chr.) was een Romeinse politicus uit de gens Claudia een rijke familie van patriciërs van Sabijnse afkomst. Hij was een censor in 312 v.Chr. tijdens de Tweede Samnitische Oorlog. Hij zocht steun van de lagere klassen door het mogelijk te maken voor zonen van bevrijde slaven om lid te worden van de Senaat, en met de uitbreiding van de stemrechten voor mannen uit stammen van het platteland, die zelf geen land bezaten. Tijdens de oorlog pleitte hij voor stichting van Romeinse kolonies in heel Latium en Campania als fortificaties tegen de Samnieten in het zuidoosten en Etrusken in het noordwesten. In 296 v.Chr. beloofde hij een tempel aan Bellona, godin van de krijgskunst, voor haar steun tijdens het conflict. Ápio Cláudio Cego (em latim: Appius Claudius Caecus) foi um político da gente Cláudia da República Romana, eleito cônsul por duas vezes, em 307 e 296 a.C. com Lúcio Volúmnio Flama Violente nas duas vezes. Foi uma figura particularmente importante, caracterizada por uma grande sensibilidade sobre a sociedade grega e que quis demonstrar que a fusão desta com o mundo romano resultaria em um profundo enriquecimento para Roma. Foi o primeiro intelectual latino dedicado à atividade literária e interessado na filosofia, considerada, na tradição romana arcaica, uma atividade inútil e indigna de um cidadão. А́ппій Кла́вдій Цек (лат. Appius Claudius Caecus; 340 — 273 до н. е.) — політичний і державний діяч Римської республіки, дворазовий консул 307 і 296 років до н. е. цензор у 312 до н. е., диктатор у 292 та 285 рр. до н.е, інтеррекс у 298 та 291 роках до н. е. Під час свого цензорства, що почалося у 312 році, провів ряд політичних реформ, побудував Аппієву дорогу, яка закріпила за Римом Кампанію, і перший водогін. Вважається одним із засновників римської юриспруденції і літератури, автором збірки поетичних сентенцій, основоположником першого релігійного календаря, а також реформатором латинської орфографії . Джерела приписують Цеку написання трактату з юриспруденції і видання збірника позовних формул, завдяки якому правова інформація вперше в історії Риму стала доступною народу. У старості, Apio Klaudio Zentsorea edo Apio Klaudio Zeko itsua esan nahi duena, (latinez: Appius Claudius Caecus; K.a. 340-K.a. 273), kargua K.a. 312an bete zuen erromatar zentsore ospetsu bat izan zen. Kargurako izendatua izan zen, aurretik, kontsul izan ez zen arren, cursus honorumean ohikoena zen bezala. アッピウス・クラウディウス・カエクス（ラテン語: Appius Claudius Caecus、 紀元前340年 - 紀元前273年）は、共和政ローマ期の政治家・軍人。クラウディウス氏族のパトリキ (貴族)系出身。二つ名の「カエクス」は「盲目」の意である。アッピア街道とアッピア水道の建設者として知られる。 Appius Claudius Caecus, issu de la gens Claudia, fils de Caius Claudius Crassus, est un politicien et auteur romain. Censeur en 312 av. J.-C., consul en 307 et 296 av. J.-C., il est le premier écrivain latin connu, important à Rome certains des principes pythagoriciens. Il est selon l'historien E. Ferenczy, la "première personnalité pleinement historique dont l’activité conduit, tel un pont, des premiers siècles colorés de légendes de l’histoire romaine au terrain solide de l’évolution authentiquement historique". Appiusz Klaudiusz Ślepy (łac. Appius Claudius Caecus) – rzymski polityk żyjący między IV a III wiekiem p.n.e. Najstarszy znany z imienia autor prozy łacińskiej. W 312 p.n.e. piastował stanowisko cenzora, mimo iż nie był wcześniej konsulem. Wybudował w Rzymie jeden z pierwszych akweduktów (ok. 312 p.n.e.), zwany od jego imienia Aqua Appia i najstarszą bitą drogę rzymską Via Appia. Appiuszowi Klaudiuszowi przypisywana jest sentencja: Każdy jest kowalem własnego losu (łac. Faber est suae quisque fortunae). Apio Claudio el Ciego ​ fue un político y militar romano de la época anterior a las guerras púnicas que ocupó las más altas magistraturas del Estado romano. Es conocido por su censura del año 312 a. C., que le valió el sobrenombre de «Censor» por el que también es conocido, y su negativa a pactar con el invasor epirota Pirro. Era hijo del dictador Cayo Claudio Craso y aunque se discutía en sentido afirmativo si su ceguera era real entre los antiguos, lo casi seguro es que no se quedó ciego antes de su vejez. La historia sobre su ceguera ha sido transmitida por Tito Livio.​ Appius Claudius Caecus ("yang Buta"; skt. 340 SM– 273 SM) merupakan seorang politisi Republik Romawi dari keluarga Patrician yang kaya raya. Ia adalah putra . Sebagai sensor ia bertanggung jawab atas pembangunan saluran air pertama di Roma dan proyek jalan utama. Appius Claudius Caecus (lateinisch caecus = „der Blinde“; * um 340 v. Chr.; † 273 v. Chr.) war ein bedeutender Politiker und Staatsmann der mittleren Römischen Republik. Aus einer reichen römischen Patrizierfamilie stammend, machte Appius Claudius Caecus eine erstaunlich schnelle und erfolgreiche Karriere, gerade weil er sich der Rechte der Unterschicht, der Plebejer und der freigelassenen Sklaven annahm. So ermöglichte er ehemaligen Sklaven die Teilnahme an Wahlen und den Kindern von Freigelassenen sogar die Aufnahme in den Senat. Er reformierte die römische Rechtsordnung, veröffentlichte zum ersten Mal einen Gerichtskalender und Prozessformeln, deren Kenntnisse bis dahin den Pontifices vorbehalten waren. Appius Claudius Caecus (fl. c. 312–279 BC) was a statesman and writer from the Roman Republic. The first Roman public figure whose life can be traced with some historical certainty, Caecus was responsible for the building of Rome's first road (the Appian Way) and first aqueduct (the Aqua Appia), as well as instigating controversial popular-minded reforms. He is also credited with the authorship of a juristic treatise, a collection of moral essays, and several poems, making him one of Rome's earliest literary figures. Appio Claudio Cieco (in latino: Appius Claudius Caecus; 350 a.C. – 271 a.C.) è stato un politico, letterato e condottiero romano, nato di nobili origini in quanto membro dell'antica gens Claudia. Secondo la leggenda, la sua cecità, da cui gli derivò il cognomen "Caecus", "Cieco", fu dovuta all'ira degli dèi per la sua idea di unificare il pantheon greco romano con quello celtico e quello germanico. Appius Claudius Caecus ("den blinde"), född cirka 340 f.Kr., död 273 f.Kr., var en romersk politiker från en välbeställd patricierfamilj. Han var diktator och son till Gaius Claudius Crassus, diktator 337 f.Kr. Han var romersk censor 312 f.Kr. trots att han tidigare inte varit konsul.Under sin tid som censor lät han uppföra Via Appia, en väg från Rom till Capua. Han lät också bygga akvedukten Aqua Appia. Ο Άππιος Κλαύδιος Καίκος (λατινικά: Appius Claudius Caecus, περ. 340 π.Χ. - 273 π.Χ.), ήταν ένας Ρωμαίος πολιτικός με καταγωγή από πλούσια οικογένεια πατρικίων. Το όνομα «Caecus» σημαίνει «ο τυφλός», και του αποδόθηκε όταν έχασε το φως του, σύμφωνα με τον Τίτο Λίβιο εξαιτίας μιας κατάρας. Είναι γνωστός ως κατασκευαστής του πρώτου υδραγωγείου της Ρώμης, καθώς και της περίφημης «Αππίας Οδού». Υπηρέτησε δυο φορές ως ύπατος και άσκησε φιλολαϊκή πολιτική, κάνοντας κάποια πολιτικά δικαιώματα προσβάσιμα στους μη προνομιούχους. Ασχολήθηκε επίσης με τη λογοτεχνία και τη ρητορική, ενώ καθιέρωσε αλλαγές στην ορθογραφία των λατινικών. Appius Claudius Caecus (přízvisko Caecus znamená latinsky „slepý“; kolem 340 př. n. l. – 273 př. n. l.) byl římský politik a státník pocházející z bohaté patricijské rodiny.

foaf:name

Appius Claudius Caecus

dbp:name

Appius Claudius Caecus

foaf:depiction

n4:Minturno_Via-Appia.jpg n4:Musei_vaticani,_braccio_chiaramonti,_busto_02.jpg n4:Appiuscaecusstele01.jpg n4:Appio_Claudio_Cieco_in_Senato.jpg n4:The_aqua_appia.jpg

dcterms:subject

dbc:Roman_censors dbc:Ancient_Roman_dictators dbc:Claudii dbc:Roman_patricians dbc:4th-century_BC_Roman_consuls dbc:Latin_writers_known_only_from_secondary_sources dbc:3rd-century_BC_Roman_consuls dbc:3rd-century_BC_Roman_generals dbc:3rd-century_BC_Roman_praetors dbc:Old_Latin-language_writers dbc:Blind_politicians dbc:Ancient_Roman_jurists

dbo:wikiPageID

237515

dbo:wikiPageRevisionID

1122576174

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Orthography dbc:Roman_censors dbr:Equestrian_(Roman) dbr:Gaius_Claudius_Nero dbr:Gaius_Claudius_Pulcher_(consul_177_BC) dbr:Rhetoric dbr:Z dbr:Gaius_Claudius_Centho dbr:Roman_Dictator dbr:Transactions_of_the_American_Philological_Association dbr:Pyrrhus_of_Epirus dbr:Roman_Republic dbr:Ab_Urbe_Condita_Libri_(Livy) dbr:Quintus_Marcius_Tremulus dbr:Colonia_(Roman) dbr:Campania dbr:Quaestor dbr:Lily_Ross_Taylor dbr:Fasti_Capitolini dbr:Pericles dbr:Literature dbr:Roman_Forum dbr:Roman_Senate dbc:Ancient_Roman_dictators dbr:German_Hafner dbr:Roman_censor dbr:Augur dbc:Claudii dbr:Publius_Claudius_Pulcher_(consul_184_BC) dbr:Publius_Claudius_Pulcher_(consul_249_BC) dbr:Livy dbc:Roman_patricians dbr:Roman_dictator dbr:Roman_aqueduct dbr:Publius_Cornelius_Arvina dbr:Appian_Way dbr:Text_Creation_Partnership dbr:Aedile dbr:Roman_consul dbr:Friedrich_Münzer dbr:Clodia_(wife_of_Metellus) dbr:Dictator_(Roman) dbr:Consul dbr:Jona_Lendering dbr:Pro_Caelio dbr:List_of_Roman_Republican_consuls dbr:Freedman dbr:Prosopopoeia dbr:Appius_Claudius_Crassus_Inregillensis dbr:Quintus_Fabius_Pictor dbr:Appius_Claudius_Pulcher_(consul_212_BC) dbr:Appius_Claudius_Caudex dbr:Appius_Claudius_Pulcher_(consul_185_BC) dbc:4th-century_BC_Roman_consuls dbr:Thomas_Robert_Shannon_Broughton dbc:3rd-century_BC_Roman_generals dbc:3rd-century_BC_Roman_praetors dbc:Latin_writers_known_only_from_secondary_sources dbc:3rd-century_BC_Roman_consuls dbr:Cineas n44:Claudius_91 dbr:Epirus_(ancient_state) dbr:Patrician_(ancient_Rome) n45:From_the_Founding_of_the_City dbr:Lucius_Volumnius_Flamma_Violens dbc:Old_Latin-language_writers dbr:Factorum_ac_dictorum_memorabilium_libri_IX dbr:Realencyclopädie_der_classischen_Altertumswissenschaft dbr:Praetor dbr:Etruscans dbr:Rome dbr:Vatican_City dbc:Blind_politicians n56:Minturno_Via-Appia.jpg dbr:Aqueduct_(Roman) dbr:Tiberius_Claudius_Nero_(son_of_Caecus) dbr:Aqua_Appia dbr:Cleisthenes dbr:Vatican_Museums dbr:Samnites dbr:Diodorus_Siculus dbr:Benevento dbr:Cicero n56:Appio_Claudio_Cieco_in_Senato.jpg n56:Appiuscaecusstele01.jpg dbr:Claudia_gens dbr:Valerius_Maximus dbr:Bibliotheca_historica dbr:Military_tribune dbr:Latium dbr:Appius_Claudius_Russus n56:The_aqua_appia.jpg dbr:Fabia_gens dbr:Fasti_Triumphales dbr:Tiberius_Claudius_Nero_(consul_202_BC) dbr:Quintus_Fabius_Maximus_Rullianus dbr:Second_Samnite_War dbr:Roman_roads dbc:Ancient_Roman_jurists dbr:Stephen_Oakley dbr:Publius_Decius_Mus_(consul_312_BC)

dbo:wikiPageExternalLink

n26:1581 n48:6%3Frgn=div1;view=fulltext n63:ACTAANTIQUA_13.pdf n65:

dbp:reference

91.0

owl:sameAs

dbpedia-zh:克劳狄 dbpedia-fr:Appius_Claudius_Caecus dbpedia-sh:Apije_Klaudije_Ceko dbpedia-sr:Апије_Клаудије_Цек dbpedia-id:Appius_Claudius_Caecus wikidata:Q297783 dbpedia-sv:Appius_Claudius_Caecus dbpedia-ru:Аппий_Клавдий_Цек yago-res:Appius_Claudius_Caecus freebase:m.01jgfh dbpedia-de:Appius_Claudius_Caecus dbpedia-gl:Apio_Claudio_Cego dbpedia-fa:کلودیوس_کائکوس dbpedia-ka:აპიუს_კლავდიუსი_ბრმა dbpedia-da:Appius_Claudius_Caecus dbpedia-el:Άππιος_Κλαύδιος_Καίκος dbpedia-sl:Apij_Klavdij_Slepi dbpedia-bg:Апий_Клавдий_Цек dbpedia-et:Appius_Claudius_Caecus dbpedia-hu:Appius_Claudius_Caecus dbpedia-nl:Appius_Claudius_Caecus n39:2m6V9 n41:Ապպիոս_Կլավդիոս dbpedia-fi:Appius_Claudius_Caecus dbpedia-pt:Ápio_Cláudio_Cego dbpedia-la:Appius_Claudius_Caecus n47:51580452 dbpedia-ja:アッピウス・クラウディウス・カエクス dbpedia-sq:Appius_Claudius_Caecus dbpedia-uk:Аппій_Клавдій_Цек dbpedia-he:אפיוס_קלאודיוס_קאיקוס n54:11942598X dbpedia-it:Appio_Claudio_Cieco dbpedia-pl:Appiusz_Klaudiusz dbpedia-no:Appius_Claudius_Caecus dbpedia-ca:Api_Claudi_Cec dbpedia-cs:Appius_Claudius_Caecus dbpedia-es:Apio_Claudio_el_Ciego dbpedia-eu:Apio_Klaudio_Zentsorea

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:C. dbt:Reflist dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:Infobox_person dbt:S-aft dbt:S-end dbt:S-bef n34:end n34:start dbt:Tree_chart dbt:Authority_control n36:end n36:start dbt:Chart dbt:S-off dbt:S-ttl dbt:S-start dbt:Fl dbt:Cite_journal dbt:Cite_book dbt:Cn dbt:Googlebooks dbt:Wikicite dbt:Sfnref

dbo:thumbnail

n4:Musei_vaticani,_braccio_chiaramonti,_busto_02.jpg?width=300

dbp:after

Quintus Fabius Maximus Rullianus V Publius Decius Mus IV dbr:Quintus_Marcius_Tremulus dbr:Publius_Cornelius_Arvina

dbp:alt

White bearded bust

dbp:before

Quintus Fabius Maximus Rullianus III Publius Decius Mus II Quintus Fabius Maximus Rullianus IV Publius Decius Mus III

dbp:birthName

Appius Claudius Crassus

dbp:caption

Possible bust of Caecus, now in the Chiaramonti Museum in the Vatican.

dbp:children

9

dbp:imageUpright

1.1

dbp:nationality

Roman

dbp:office

dbr:Roman_censor dbr:Roman_dictator dbr:Roman_consul dbr:Praetor

dbp:regent

dbr:Lucius_Volumnius_Flamma_Violens Lucius Volumnius Flamma Violens II

dbp:title

dbr:List_of_Roman_Republican_consuls Roman consul II

dbp:years

307 296

dbo:abstract

アッピウス・クラウディウス・カエクス（ラテン語: Appius Claudius Caecus、 紀元前340年 - 紀元前273年）は、共和政ローマ期の政治家・軍人。クラウディウス氏族のパトリキ (貴族)系出身。二つ名の「カエクス」は「盲目」の意である。アッピア街道とアッピア水道の建設者として知られる。 Ο Άππιος Κλαύδιος Καίκος (λατινικά: Appius Claudius Caecus, περ. 340 π.Χ. - 273 π.Χ.), ήταν ένας Ρωμαίος πολιτικός με καταγωγή από πλούσια οικογένεια πατρικίων. Το όνομα «Caecus» σημαίνει «ο τυφλός», και του αποδόθηκε όταν έχασε το φως του, σύμφωνα με τον Τίτο Λίβιο εξαιτίας μιας κατάρας. Είναι γνωστός ως κατασκευαστής του πρώτου υδραγωγείου της Ρώμης, καθώς και της περίφημης «Αππίας Οδού». Υπηρέτησε δυο φορές ως ύπατος και άσκησε φιλολαϊκή πολιτική, κάνοντας κάποια πολιτικά δικαιώματα προσβάσιμα στους μη προνομιούχους. Ασχολήθηκε επίσης με τη λογοτεχνία και τη ρητορική, ενώ καθιέρωσε αλλαγές στην ορθογραφία των λατινικών. Appius Claudius Caecus ("den blinde"), född cirka 340 f.Kr., död 273 f.Kr., var en romersk politiker från en välbeställd patricierfamilj. Han var diktator och son till Gaius Claudius Crassus, diktator 337 f.Kr. Han var romersk censor 312 f.Kr. trots att han tidigare inte varit konsul.Under sin tid som censor lät han uppföra Via Appia, en väg från Rom till Capua. Han lät också bygga akvedukten Aqua Appia. Apio Claudio el Ciego ​ fue un político y militar romano de la época anterior a las guerras púnicas que ocupó las más altas magistraturas del Estado romano. Es conocido por su censura del año 312 a. C., que le valió el sobrenombre de «Censor» por el que también es conocido, y su negativa a pactar con el invasor epirota Pirro. Era hijo del dictador Cayo Claudio Craso y aunque se discutía en sentido afirmativo si su ceguera era real entre los antiguos, lo casi seguro es que no se quedó ciego antes de su vejez. La historia sobre su ceguera ha sido transmitida por Tito Livio.​ Appius Claudius Caecus, issu de la gens Claudia, fils de Caius Claudius Crassus, est un politicien et auteur romain. Censeur en 312 av. J.-C., consul en 307 et 296 av. J.-C., il est le premier écrivain latin connu, important à Rome certains des principes pythagoriciens. Il est selon l'historien E. Ferenczy, la "première personnalité pleinement historique dont l’activité conduit, tel un pont, des premiers siècles colorés de légendes de l’histoire romaine au terrain solide de l’évolution authentiquement historique". Son activité de réforme des institutions, de l'armée, et sa politique édilitaire, frappèrent en effet durablement l'esprit de ses contemporains et la mémoire collective des Romains de l'époque médio-républicaine. Plusieurs constructions réalisées à son initiative portent ainsi son nom : la Via Appia, allant de Rome à Brindes, mais aussi l'Aqua Appia, premier aqueduc de Rome. Appio Claudio Cieco (in latino: Appius Claudius Caecus; 350 a.C. – 271 a.C.) è stato un politico, letterato e condottiero romano, nato di nobili origini in quanto membro dell'antica gens Claudia. Secondo la leggenda, la sua cecità, da cui gli derivò il cognomen "Caecus", "Cieco", fu dovuta all'ira degli dèi per la sua idea di unificare il pantheon greco romano con quello celtico e quello germanico. Fu un personaggio particolarmente significativo, caratterizzato da una marcata sensibilità verso la società greca, che lo portò ad intendere la fusione tra di essa e il mondo romano come un profondo arricchimento per l'Urbe. Fu il primo intellettuale latino, dedito all'attività letteraria e interessato alla filosofia, nella tradizione romana arcaica considerate attività infruttuose ed indegne di un civis. А́ппій Кла́вдій Цек (лат. Appius Claudius Caecus; 340 — 273 до н. е.) — політичний і державний діяч Римської республіки, дворазовий консул 307 і 296 років до н. е. цензор у 312 до н. е., диктатор у 292 та 285 рр. до н.е, інтеррекс у 298 та 291 роках до н. е. Під час свого цензорства, що почалося у 312 році, провів ряд політичних реформ, побудував Аппієву дорогу, яка закріпила за Римом Кампанію, і перший водогін. Вважається одним із засновників римської юриспруденції і літератури, автором збірки поетичних сентенцій, основоположником першого релігійного календаря, а також реформатором латинської орфографії . Джерела приписують Цеку написання трактату з юриспруденції і видання збірника позовних формул, завдяки якому правова інформація вперше в історії Риму стала доступною народу. У старості, вже будучи сліпим, Аппій Клавдій висловився в сенаті проти мирного договору з царем Епіру Пірром. Промова стала знаменитою і зіграла важливу роль у становленні основних принципів римської зовнішньої політики. Appiusz Klaudiusz Ślepy (łac. Appius Claudius Caecus) – rzymski polityk żyjący między IV a III wiekiem p.n.e. Najstarszy znany z imienia autor prozy łacińskiej. W 312 p.n.e. piastował stanowisko cenzora, mimo iż nie był wcześniej konsulem. Wybudował w Rzymie jeden z pierwszych akweduktów (ok. 312 p.n.e.), zwany od jego imienia Aqua Appia i najstarszą bitą drogę rzymską Via Appia. Appiusz, będąc cenzorem, zmienił także łacińską pisownię, wprowadzając literę G powstałą z przekształcenia C, a literze C nadał wartość k. Dawniej bowiem litera C, pochodząca od greckiej Γ, oznaczała g, zaś litera K miała wartość k. Dwukrotnie piastował urząd konsula: w 307 p.n.e. oraz w 296 p.n.e. W 295 p.n.e. został pretorem co prawdopodobnie było częściowym przedłużeniem (prorogatio) konsulatu z roku poprzedniego. Następnie dłużej niż zwyczajnie sprawował urząd dyktatora w latach 292-285 p.n.e. Miał osobliwą cechę zjednywania sobie ludu – nawet plebejuszy, a wszystko to dzięki swemu niewolnikowi, którego zadaniem było znać wszystkich obywateli po imieniu. Appius idąc ulicami Rzymu znał wszystkich (jak się wydawało) obywateli – nawet nędzarzy – po imieniu. Nikt nie spostrzegał jednak, że imiona te podpowiadał mu niewolnik. Brał czynny udział w wojnach, które prowadził Rzym przeciw Etruskom, Sabinom i Samnitom. Pod koniec życia stracił wzrok, stąd przydomek Caecus „Ślepy”. W 280 p.n.e. wygłosił w senacie mowę przeciw Pyrrusowi, którą spisał Enniusz, ojciec literatury rzymskiej. Appian relacjonuje, że gdy Rzymianie długo się wahali, Appiusz przyprowadzony przez synów do senatu stwierdził: Żałowałem dotąd, że nie widzę, ale teraz muszę żałować, że słyszę. Bo takich obrad waszych wolałbym nie tylko nie widzieć, ale i nie słyszeć. To wy skutkiem jednego niepowodzenia tak dalece się zapomnieliście, że naradzacie się nad tym, by i tego, który wam klęskę tę zadał, i tych, co go sprowadzili, uznać za przyjaciół zamiast za wrogów. W wyniku tej mowy senat odrzucił warunki pokojowe zaproponowane przez Pyrrusa, nakazał wycofanie jego wojsk z Italii oraz zaproponował, aby dopiero wtedy Pyrrus przysłał posłów do negocjacji. Pyrrus wyruszył na Rzym, pustosząc okolice. Appiuszowi Klaudiuszowi przypisywana jest sentencja: Każdy jest kowalem własnego losu (łac. Faber est suae quisque fortunae). Appius Claudius Caecus (fl. c. 312–279 BC) was a statesman and writer from the Roman Republic. The first Roman public figure whose life can be traced with some historical certainty, Caecus was responsible for the building of Rome's first road (the Appian Way) and first aqueduct (the Aqua Appia), as well as instigating controversial popular-minded reforms. He is also credited with the authorship of a juristic treatise, a collection of moral essays, and several poems, making him one of Rome's earliest literary figures. A patrician of illustrious lineage, Caecus first came to prominence with his election to the position of censor in 312 BC, which he held for five years. During Caecus's time in office, aside from his building projects, he introduced several controversial but poorly-understood constitutional reforms: he increased the voting power of the poor and landless in the legislative assemblies, and admitted lower-class citizens to the Roman Senate, though these measures were partially undone by the resentful nobility. In addition, Caecus was the first censor to draw up a formal list of senators. These reforms massively increased the prestige of the censorship, which had previously only been a minor magistracy. As consul (296 BC) and then praetor (295 BC), Caecus led military campaigns against the Etruscans and Samnites. Later in life, having become blind (Latin: caecus, whence the surname) from old age, he delivered a speech to the Senate successfully opposing peace with the Epirote king Pyrrhus. His reforms did trigger some outrage, as he broke a number of established traditions. Appius embroiled himself in several bitter political feuds, especially with the Fabii (a powerful Roman family). Fabius Pictor, who was the earliest Roman historian and a member of the Fabian family, may have been the source for a significant amount of smear against Caecus, accusing him of being a corrupted, immoral demagogue, and an inept general. Owing to the wide divergence in the sources, modern scholars have had very different interpretations of Caecus' deeds: he has been described as a revolutionary, a reactionary, a would-be tyrant, or a great reformer, comparable to Athenian figures like Cleisthenes and Pericles. Appius Claudius Caecus (lateinisch caecus = „der Blinde“; * um 340 v. Chr.; † 273 v. Chr.) war ein bedeutender Politiker und Staatsmann der mittleren Römischen Republik. Aus einer reichen römischen Patrizierfamilie stammend, machte Appius Claudius Caecus eine erstaunlich schnelle und erfolgreiche Karriere, gerade weil er sich der Rechte der Unterschicht, der Plebejer und der freigelassenen Sklaven annahm. So ermöglichte er ehemaligen Sklaven die Teilnahme an Wahlen und den Kindern von Freigelassenen sogar die Aufnahme in den Senat. Er reformierte die römische Rechtsordnung, veröffentlichte zum ersten Mal einen Gerichtskalender und Prozessformeln, deren Kenntnisse bis dahin den Pontifices vorbehalten waren. 312 war Appius Claudius Zensor, 307 und 296 v. Chr. Konsul und zwischen 292 und 285 v. Chr. Diktator. Als Censor ließ er 312 v. Chr. eine Trinkwasserleitung, den nach ihm benannten Aquädukt Aqua Appia, nach Rom bauen. Vom Jahr 311 v. Chr. an ließ Appius die wohl bekannteste gepflasterte Straße der Antike, die Via Appia, von Rom nach Capua bauen. Als Konsul im Jahr 296 v. Chr. kämpfte er gegen ein vereintes Heer der Etrusker und Samniten. Vor der entscheidenden Schlacht gelobte er, einen Tempel der Bellona zu errichten. Appius setzte für die lateinische Sprache eine Reform der Rechtschreibung durch und befasste sich mit Literatur und Rhetorik. Bereits erblindet richtete er eine berühmte Rede gegen einen Abgesandten des Königs Pyrrhos I. von Epeiros; sie ist die früheste politische Rede in lateinischer Sprache, von der wir Kenntnis haben, und war noch zumindest bis in Ciceros Zeiten bekannt. Sallust überlieferte in der ersten (I, 1, 2) seiner epistolae ad Caesarem einen der Sinnsprüche des Appius aus dessen carmina: „[…] fabrum esse suae quemque fortunae“ (Jeder ist seines Glückes Schmied.), ein bekanntes „Lehn“-Sprichwort. Die betonte Stellung des faber am Anfang seines Saturniers erklärt zugleich die Bedeutung des Spruches „ständiges, emsiges Schmieden“. Appius Claudius Caecus hat im Römischen Staat die Beschränkung des vollen Gemeindebürgerrechts auf die in Rom Ansässigen gesprengt und brach mit dem alten Finanzsystem. Neben Aquädukt- und Straßenbau datieren aus seiner Zeit die römische Jurisprudenz, die römische Rhetorik (Eloquenz) und lateinische Grammatik. Von ihm rühren auch die Anfänge einer lateinischen Schrift-Prosa sowie einer lateinischen Kunst-Poesie her. Sextus Pomponius schrieb in seinen Digesten, Appius sei so gelehrt gewesen (maximam scientiam habuit), dass er deswegen „Herr Hunderthand“ (hic Centemmanus appellatus est) genannt wurde. Appius Claudius Caecus ("Appius Claudius de Blinde", ca. 340 v.Chr.-273 v.Chr.) was een Romeinse politicus uit de gens Claudia een rijke familie van patriciërs van Sabijnse afkomst. Hij was een censor in 312 v.Chr. tijdens de Tweede Samnitische Oorlog. Hij zocht steun van de lagere klassen door het mogelijk te maken voor zonen van bevrijde slaven om lid te worden van de Senaat, en met de uitbreiding van de stemrechten voor mannen uit stammen van het platteland, die zelf geen land bezaten. Tijdens de oorlog pleitte hij voor stichting van Romeinse kolonies in heel Latium en Campania als fortificaties tegen de Samnieten in het zuidoosten en Etrusken in het noordwesten. In 296 v.Chr. beloofde hij een tempel aan Bellona, godin van de krijgskunst, voor haar steun tijdens het conflict. Gedurende zijn tijd als censor bouwde hij de Via Appia, een belangrijke en beroemde weg tussen Rome en Capua, evenals de eerste aquaduct in Rome, de Aqua Appia. Hij publiceerde tevens voor het eerst een lijst van juridische procedures en de juridische kalender. De exclusieve kennis hierover was voorheen toebedeeld aan de "pontifices", de priesters. Hij hield zich ook bezig met literatuur en retoriek en introduceerde hervormingen in de Latijnse orthografie. Later diende hij tweemaal als consul, in 307 v.Chr. en 296 v.Chr., en in 292 v.Chr. en 285 v.Chr. was hij benoemd tot dictator. In 280 v.Chr., nadat hij blind geworden was (volgens Livius door een vloek), gaf hij een beroemde rede tegen Cineas, een gezant van Pyrrhus van Epirus, waarin hij duidelijk maakte dat Rome zich nooit zou overgeven. Dit is de eerste beschrijving van een politieke rede in het Latijn, en is de bron van het spreekwoord "iedere man is de architect van zijn eigen lot". Appius Claudius Caecus wordt gebruikt in Cicero's Pro Caelio als een strenge en afkeurende voorouder van Clodia. Cicero spreekt over Caecus in een vernietigend prosopopee, waarin hij in toorn ontstoken is over haar associatie met Caelius, een middelmatig lid van de equestrische klasse, in plaats van de hogere patricische klasse. Caecus' verdiensten, zoals het bouwen van de Via Appia en de Aqua Appia, noemt Cicero bezoedeld door Clodia's acties. Zijn zoon was de consul Publius Claudius Pulcher, zijn kleinzoon was de consul Appius Claudius Caudex Zie ook:gens Claudia Appius Claudius Caecus ("yang Buta"; skt. 340 SM– 273 SM) merupakan seorang politisi Republik Romawi dari keluarga Patrician yang kaya raya. Ia adalah putra . Sebagai sensor ia bertanggung jawab atas pembangunan saluran air pertama di Roma dan proyek jalan utama. Apio Klaudio Zentsorea edo Apio Klaudio Zeko itsua esan nahi duena, (latinez: Appius Claudius Caecus; K.a. 340-K.a. 273), kargua K.a. 312an bete zuen erromatar zentsore ospetsu bat izan zen. Kargurako izendatua izan zen, aurretik, kontsul izan ez zen arren, cursus honorumean ohikoena zen bezala. Appius Claudius Caecus (přízvisko Caecus znamená latinsky „slepý“; kolem 340 př. n. l. – 273 př. n. l.) byl římský politik a státník pocházející z bohaté patricijské rodiny. 克劳狄（演说家）（英語：Appius Claudius Caecus，前340年代－?），约活动于公元前4世纪至公元前3世纪。古罗马监察官，著名演说家之一，在西塞罗时期，他的一些葬礼演说仍被诵读，他还用萨图恩诗体编辑语言，其中有一部分传世。 著名的亚壁古道 （Via Appia）即以他命名，因其开始和完成了首段战略要道，作为军事用途。 Ápio Cláudio Cego (em latim: Appius Claudius Caecus) foi um político da gente Cláudia da República Romana, eleito cônsul por duas vezes, em 307 e 296 a.C. com Lúcio Volúmnio Flama Violente nas duas vezes. Foi uma figura particularmente importante, caracterizada por uma grande sensibilidade sobre a sociedade grega e que quis demonstrar que a fusão desta com o mundo romano resultaria em um profundo enriquecimento para Roma. Foi o primeiro intelectual latino dedicado à atividade literária e interessado na filosofia, considerada, na tradição romana arcaica, uma atividade inútil e indigna de um cidadão. Api Claudi Cec (llatí: Appius Claudius C. f. Ap. n. Caecus) era fill del dictador romà Gai Claudi Cras. Se suposa que era cec però probablement va esdevenir cec ja de gran. Va ser dues vegades edil curul i el 312 aC va ser censor amb Gai Plauci Pròcul, sense haver estat abans cònsol. Per aconseguir addictes va revisar les llistes senatorials i va omplir les vacants amb cavallers provinents de fora de la classe senatorial, contra el parer del seu col·lega. L'any següent Plauci va renunciar, però ell va romandre al càrrec con únic censor. Va reorganitzar les tribus i hi va incloure als lliberts, de manera que aquests van predominar en moltes tribus. Va ser el constructor de la via Àpia iniciada a Càpua, i de l'aqüeducte Api (Aqua Appia), i que sembla que va finançar amb la venda de terres de domini públic. Va ser censor quatre anys. А́ппий Кла́вдий Цек (в русской традиции также А́ппий Кла́вдий Слепо́й; лат. Appius Claudius Caecus; родился, по разным версиям, в 362/352, 359/349, 350 или 343 — умер после 280 гг. до н. э.) — древнеримский государственный деятель и военачальник из патрицианского рода Клавдиев, цензор 312 или 310 года до н. э. и дважды консул (в 307 и 296 годах до н. э.). Во время своей цензуры провёл ряд важных политических реформ: изменил систему комплектования сената и распределения граждан по трибам, лишил патрицианские роды исключительного права отправлять некоторые религиозные культы. Аппий Клавдий построил первый римский водопровод, а также Аппиеву дорогу, соединившую Рим с Капуей и закрепившую таким образом за Республикой Кампанию. Позже, во время двух консульств и претуры, одержал ряд побед в Третьей Самнитской войне. Аппий Клавдий считается одним из основателей римской юриспруденции и литературы; он составил сборник поэтических сентенций, создал первый религиозный календарь, внёс важные изменения в латинскую орфографию. Источники приписывают Цеку написание трактата по юриспруденции и издание сборника исковых формул, благодаря которому правовая информация впервые в истории Рима стала доступной народу. В старости, уже будучи слепым, Аппий Клавдий произнёс в сенате речь против мирного договора с царём Эпира Пирром, ставшую знаменитой и сыгравшую важную роль в становлении основных принципов римской внешней политики.

gold:hypernym

dbr:Politician

schema:sameAs

n47:51580452

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Appius_Claudius_Caecus?oldid=1122576174&ns=0

dbo:wikiPageLength

19726

dbo:birthName

Appius Claudius Crassus

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Appius_Claudius_Crassus_Inregillensis

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Claudian_letters

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Z

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Fundania_gens

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Furia_gens

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Hortensia_gens

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Lucius_Cornelius_Scipio_Barbatus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Roman_aqueduct

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Cesare_Maccari

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Tiberius_Claudius_Nero_(father_of_Tiberius_Caesar)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Tiberius_Claudius_Nero_(son_of_Caecus)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Gaius_Claudius_Centho

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Gaius_Julius_Caesar_(name)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Gaius_Junius_Bubulcus_Brutus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Loeb_Classical_Library

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:273_BC

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:279_BC

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:290s_BC

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:295_BC

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:296_BC

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:312_BC

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:340_BC

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:3rd_century_BC

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:4th_century_BC

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Flavia_gens

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Fort_Street_High_School

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Forum_of_Augustus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Chronograph_of_354

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Disability_in_ancient_Rome

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Gnaeus_Flavius

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Trade_route

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Marcus_Livius_Drusus_Claudianus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:List_of_Latin_phrases_(F)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:List_of_Roman_dictators

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:List_of_Roman_praetors

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:List_of_Roman_quaestors

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Manius_Curius_Dentatus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Lucius_Anicius_Gallus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Lucius_Papirius_Cursor

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Lucius_Volumnius_Flamma_Violens

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

dbp:regent

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Publius_Claudius_Pulcher_(consul_249_BC)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Quintus_Fabius_Maximus_Rullianus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Temple_of_Bellona,_Rome

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Temple_of_Concord

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Aerarii

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:L'Aquila

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Latin_phonology_and_orthography

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Hieronymus_of_Syracuse

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Homo_faber

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Appius_Claudius

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

dbo:wikiPageDisambiguates

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Appius_Caecus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Castra_Albana

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Samnite_Wars

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Quintus_Marcius_Tremulus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:List_of_state_leaders_in_the_4th_century_BC

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Plautia_gens

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Plebiscitum_Ovinium

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Pinaria_gens

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Piscina_Publica

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Sententia

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Sculptures_in_the_Schönbrunn_Garden

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Roman_tribe

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Claudius_Caecus

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

dbr:Claudius_Caecus,_Appius

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Appius_Claudius_Caecus

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Appius_Claudius_Caecus

Subject Item

wikipedia-en:Appius_Claudius_Caecus

foaf:primaryTopic

dbr:Appius_Claudius_Caecus