| dbo:abstract
|
- Ušas (उषस् uṣas) je hinduistická bohyně úsvitu. Zatímco ve védském náboženství zastávala, alespoň podle množství zmínek v Rgvédu, významné místo, v pozdějším hinduismu její význam upadal. Na východě každé ráno otevírá brány nebes, budí každé ráno lidi i zvířata a zahání zlé duchy a noční můry. Vyniká velkou krásou opěvovanou védskými básníky a je označována jako zlatoruká, oděná světlem a mající širokou náruč, k mužům se chová vyzývavě, tancuje, usmívá se a odkrývá své lůno jako kurtizána. Vlastní rudé voly či krávy, které symbolizují červánky či paprsky ranního světla, a její vůz je tažen rudými koňmi. Je dcerou boha nebes Djause, sestrou bohyně noci či Naktí a někdy je označována za matku slunečního boha Súrji. Jindy je označována za milenku Súrji nebo za sestru či manželku Ašvinů. Jejím protějškem jsou další indoevropské bohyně úsvitu jako řecká Éós a Afrodíté, římská Mater Matuta, litevská a lotyšský Auseklis, keltská , irská Brigid a snad i slovanská Zora. (cs)
- Ushas (Sanskrit उषस् uṣas) ist eine Göttin der vedischen Mythologie; die Personifikation der Morgenröte und Freundin der Menschen. Sie wird mit Licht, Leben, Weisheit, Ruhm, Heil, Segen und Wohlstand assoziiert (6.64). Sie gilt auch als Göttin der Dichtkunst und Muse der Rishis. Von den vedischen Göttinnen ist sie mit Abstand die bedeutendste und die am häufigsten erwähnte. (de)
- Ushas est la déesse de l'aurore dans le panthéon védique. (fr)
- Ushás (‘amanecer’ en idioma sánscrito) es una diosa védica y consecuentemente también una deví (diosa) hinduista.
* उषस्, en escritura devánagari.
* uṣas, en el sistema IAST de transliteración. El término sánscrito proviene de la lengua indoeuropea *h₂ausos, que dio origen al vocablo griego Eos, al latín Aurora, el lituano ausz-ra y antiguo alto germánico ôs-tan. En el Rig veda, Ushás era una deidad exaltada, a veces mencionada en plural, "los amaneceres".Es la encargada de despertar a los pájaros y espantar a los malos espíritus.Se la representa como una joven hindú bellamente adornada, vestida con un sari, montada sobre una cuadriga dorada en su sendero a través del cielo. Un número de 20 (de los 1028 himnos) del Rig veda están dedicados a la Aurora. El libro 7 tiene siete himnos, los libros 4 y 6 tienen dos himnos cada uno, mientras que los libros 1 y 10, más modernos, tienen seis y uno respectivamente.En el Rig vedá, Ushás es invocada de la siguiente manera: Los radiantes amaneceres se han elevado por gloria, en sus blancos esplendores como las olas de las aguas. Ella hace que los senderos sean fáciles, buenos para viajar y, ricos, la han mostrado benigna y amistosaHemos visto que eres buena: lejos brilla tu lustre, tus rayos, tus esplendores han volado hacia el cielo. Apoyándote, tú desnudas tu pecho, brillas tu majestad, tú, Diosa de la Mañana. Rig veda 6.64.1-2 (traducción de Griffith) En los «libros de familia» del Rig vedá (por ejemplo en el texto 6.64.5), se identifica poéticamente a Ushás como una hija divina de Diaúsh Pitá (el Padre Cielo).En las genealogías tradicionales de la mitología hinduista, esta identificación se toma de manera literal. (es)
- ウシャス（サンスクリット語: उषस्, Uṣas, 英: Ushas）は、インド神話における暁紅（曙）の女神で、夜明けの光を神格化したもの。天空神ディヤウスの娘で、夜の女神ラートリーの妹。太陽神スーリヤの母あるいは恋人といわれる。 『リグ・ヴェーダ』に登場する女神の中では最も多くの讃歌を持ち、独立讃歌は20を数え、ラートリーのほかに、スーリヤ、アグニ、アシュヴィン双神と結びつけられている。美しい女神であるウシャスは、太陽神スーリヤの先駆であり、闇を払い、あらゆる生命を眠りより覚まし、活動を促す。ウシャスは赤い馬もしくは赤い牝牛の牽く車に乗り、後を追うスーリヤが彼女を抱きしめると消滅するが、翌朝には、天則（リタ）に従い、方角を誤らず、再び美しい肌を現すとされる。 後世ではその重要性を失った。 (ja)
- Ushas (Vedic Sanskrit: उषस् / uṣás) is a Vedic goddess of dawn in Hinduism. She repeatedly appears in the Rigvedic hymns, states David Kinsley, where she is "consistently identified with dawn, revealing herself with the daily coming of light to the world, driving away oppressive darkness, chasing away evil demons, rousing all life, setting all things in motion, sending everyone off to do their duties". She is the life of all living creatures, the impeller of action and breath, the foe of chaos and confusion, the auspicious arouser of cosmic and moral order called the Ṛta in Hinduism. Ushas is the most exalted goddess in the Rig Veda, but not as important or central as the three male Vedic deities Agni, Soma, and Indra. She is on par with other major male Vedic deities. She is portrayed as a beautifully adorned young woman riding in a golden chariot or a hundred chariots, drawn by golden red horses or cows, on her path across the sky, making way for the Vedic sun god Surya, who is referred either as her husband or her son. Some of the most beautiful hymns in the Vedas are dedicated to her. Her sister is "Nisha" or Ratri, the deity of night. (en)
- Uṣás (devanāgarī: उषस्, IAST: Uṣás, Ushas nella grafia anglosassone) è la dea vedica e induista del crepuscolo, in particolare quello relativo all'aurora. Nel Ṛgveda Saṃhitā è invocata in più di venti inni (sùkta), spesso al plurale in quanto l'estensore intende celebrare tutte le Uṣas che si sono manifestate. Gli inni la descrivono molto bella e seducente, vestita di luce, "rosa" (aruṇa). Il suo compito è risvegliare gli esseri viventi affinché questi si dedichino alle loro occupazioni. Il Sole, Sūrya, la segue come un innamorato; la Notte, Rātrī, è sua sorella minore. Va tenuto presente infatti che se la percezione moderna è solita dividere il tempo in giorno e notte, quella antica inframmezzava queste due dimensioni con il crepuscolo, questo considerato a sé stante. (it)
- 우샤스(산스크리트어: उषस्)는 힌두교에 나오는 새벽의 여신으로, 태양의 신인 수리야의 아내이자 밤의 여신인 라트리의 여동생이다. 우샤스는 리그베다에서 가장 높은 지위에 있는 여신들 중 하나이지만 베다의 주요 신들인 아그니, 인드라, 바유만큼 중요한 신으로 등장하지는 않는다. 우샤스는 붉은 말이 끄는 황금빛 전차를 타는 모습으로 많이 묘사되고 있다. (ko)
- Ushas is in in het Hindoeïsme de eeuwig jonge godin van de dageraad. (nl)
- Uszas (sanskryt उषस्) – w mitologii indyjskiej bogini jutrzenki (jej imię jest spokrewnione z rzymską Aurora i grecką Eos), jedyne bóstwo żeńskie do którego zwracane są całe hymny w Wedach, w których określana jest jako piękna, pełna wdzięku, a także dobroczynna i przynosząca pomyślność. (pl)
- Ushas (Usas) är gryningens (morgonrodnadens) gudinna i indisk mytologi. Dotter till . Ushas, som framträder som en vacker kvinna, förknippades med rikedom och livets goda sidor, men också med åldrandet och förgängelsen. Konceptionen av denna gudinna torde få förläggas till indoeuropeisk tid, som verkar framgå därav, att ett med Ushas identiskt namn på liknande gudinneföreställningar förekommer hos flera indoeuropeiska folkfamiljer: Eos hos grekerna, Aurora hos romarna, Ēastre i fornengelsk hedendom (varifrån högtiden Easter, alltså påsk, härstammar) hos litauerna (av en verbalbas aus-, "lysa"). Dessa namn återgår alla på ett grundord ausos. I Rigveda är ett antal av 21 i poetiskt hänseende bland de skönaste hymner ägnat Ushas. Hon föreställs som en skön kvinna, himmelens dotter och nattens syster, samt som maka till solguden (Surya). Förekommer även i pluralis ("Morgonrodnaderna") eller i parförbindelse med natten, som verkar vara ett uttryck för tanken om den ständiga växlingen i natt och dag, som förrinner och bringar människornas släkter att åldras och dö, medan morgonrodnaden dagligen strålar fram lika ny och skön över nya släkter med löften om kommande dagars lycka. Ushas anropas om lycka och rikedom, sätts som lyckogudinna i förbindelse, utom med Surya, med andra solgudar, med Atjvinerna, Varuna, Indra och Agni. (sv)
- У́шас (санскр. उषस्; uṣas «заря») — божество в ведийской мифологии, олицетворённая заря. Ушас — важнейшее и одно из высших божеств «Ригведы». Иногда употребляется множественное число — «зори». Она изображается как приветствующая птиц, пробуждающая всех живых существ и прогоняющая злых духов прекрасная молодая женщина, едущая по небу на золотой колеснице. Ушас посвящено 20 гимнов «Ригведы». Первое упоминание в Ригведе Ушас — Ригведа 1.30, где она упоминается наряду Индрой и Ашвинами («Гимн к Индре, Ашвинам и Ушас»). В «Ригведе» 6.64.1-2 Ушас описывается следующим образом: Утренние зори взошли, блистая для красоты,Сверкая, словно волны вод.Она делает все пути счастливыми, легкопроходимыми.Появилась богатая, щедрая Дакшина.Ты (всегда) появляешься как несущая счастье. Далеко ты сверкаешь:Твое пламя (и) лучи взлетели к небу.Красуясь, ты обнажаешь грудь,О Ушас божественная, блистая во (всем) великолепии. В своей книге «Тайна Веды» Ауробиндо пишет: ...Заря есть внутреннее озарение, которое приносит человеку всю многообразную полноту его широчайшего существа, силу, сознание, радость; она блистает своими сияниями, с ней приходят все возможные силы и энергии, она дает человеку полноту жизненной силы, для того чтобы он мог наслаждаться бесконечным восторгом более широкого существования. В древнейших частях «Ригведы» Ушас определяется как «божественная дочь» — divó duhitâ — Дьяуса-Питы, «Неба-Отца». Также она считается супругой Сурьи, бога солнца, и матерью Ашвинов, божественных близнецов, символизирующих рассвет и закат. Также из «Ригведы» известно, что с Ушас враждует Индра, бог грозы, который однажды, находясь в состоянии опьянения, разбил палицей её колесницу. Санскритское слово uṣas происходит от праиндоевропейского корня *hausos, из которого происходят также такие слова, как греческое Эос, латинское Аврора, русское утро, армянское ush (в значении предрассветного времени). Исходя из этого, божество зари можно считать довольно древним, своими корнями уходящим в эпоху индоевропейского единства. (ru)
- Ушас (деванагарі उषस् - Ушас, «зоря») - божество ведійської міфології, уособлення зорі, світанку. Ушас - найважливіше і одне з вищих божеств Ріг-веди. Її зображують як прекрасну молоду жінку, яка їде по небу на золотій колісниці й вітає птахів, що пробуджує всіх живих істот і проганяє злих духів. У своїй книзі «Таємниця Веди» пише: У найдавніших частинах Ріг-веди Ушас визначається як «божественна дочка» - Диво duhitâ - Дьяус а-Піти, «Неба-Батька». Також вона вважається дружиною Сурї, бога сонця, і матір'ю Ашвінів, божественних близнюків, що символізують світанок і захід. Також з Ріг-веди відомо, що з Ушас ворогує з Індрою, богом грози, який одного разу, перебуваючи в стані сп'яніння, розбив палицею її колісницю. Санскритське слово Ушас походить від праіндоєвропейського кореня hausos, з якого походять також такі слова, як грецьке Еос, латинське Аврора, російське утро, вірменське уш (у значенні досвітнього часу). Виходячи з цього, можна вважати досить давнім, започаскованим в епоху індоєвропейської релігії. (uk)
- 乌莎斯（उषः；uṣás-），梵語中曙光、黎明之意，吠陀教時代登場的提毗神祇（乌莎斯有時亦會被想像成多個複數體存在），梨俱吠陀1028首讚美詩中就有20首是獻給她的。她是天父神特尤斯的女兒，以漂亮性感打扮的形象騎乘著戰車出現。乌莎斯是-s字尾，即是說其屬格變格是uṣásas，這是原於原始印歐語的，與希臘語的Ηως（厄俄斯，或羅馬對應的Aurora）是同源詞，三者都是象徵曙光與光芒的女神之名字。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Ushas (Sanskrit उषस् uṣas) ist eine Göttin der vedischen Mythologie; die Personifikation der Morgenröte und Freundin der Menschen. Sie wird mit Licht, Leben, Weisheit, Ruhm, Heil, Segen und Wohlstand assoziiert (6.64). Sie gilt auch als Göttin der Dichtkunst und Muse der Rishis. Von den vedischen Göttinnen ist sie mit Abstand die bedeutendste und die am häufigsten erwähnte. (de)
- Ushas est la déesse de l'aurore dans le panthéon védique. (fr)
- ウシャス（サンスクリット語: उषस्, Uṣas, 英: Ushas）は、インド神話における暁紅（曙）の女神で、夜明けの光を神格化したもの。天空神ディヤウスの娘で、夜の女神ラートリーの妹。太陽神スーリヤの母あるいは恋人といわれる。 『リグ・ヴェーダ』に登場する女神の中では最も多くの讃歌を持ち、独立讃歌は20を数え、ラートリーのほかに、スーリヤ、アグニ、アシュヴィン双神と結びつけられている。美しい女神であるウシャスは、太陽神スーリヤの先駆であり、闇を払い、あらゆる生命を眠りより覚まし、活動を促す。ウシャスは赤い馬もしくは赤い牝牛の牽く車に乗り、後を追うスーリヤが彼女を抱きしめると消滅するが、翌朝には、天則（リタ）に従い、方角を誤らず、再び美しい肌を現すとされる。 後世ではその重要性を失った。 (ja)
- 우샤스(산스크리트어: उषस्)는 힌두교에 나오는 새벽의 여신으로, 태양의 신인 수리야의 아내이자 밤의 여신인 라트리의 여동생이다. 우샤스는 리그베다에서 가장 높은 지위에 있는 여신들 중 하나이지만 베다의 주요 신들인 아그니, 인드라, 바유만큼 중요한 신으로 등장하지는 않는다. 우샤스는 붉은 말이 끄는 황금빛 전차를 타는 모습으로 많이 묘사되고 있다. (ko)
- Ushas is in in het Hindoeïsme de eeuwig jonge godin van de dageraad. (nl)
- Uszas (sanskryt उषस्) – w mitologii indyjskiej bogini jutrzenki (jej imię jest spokrewnione z rzymską Aurora i grecką Eos), jedyne bóstwo żeńskie do którego zwracane są całe hymny w Wedach, w których określana jest jako piękna, pełna wdzięku, a także dobroczynna i przynosząca pomyślność. (pl)
- 乌莎斯（उषः；uṣás-），梵語中曙光、黎明之意，吠陀教時代登場的提毗神祇（乌莎斯有時亦會被想像成多個複數體存在），梨俱吠陀1028首讚美詩中就有20首是獻給她的。她是天父神特尤斯的女兒，以漂亮性感打扮的形象騎乘著戰車出現。乌莎斯是-s字尾，即是說其屬格變格是uṣásas，這是原於原始印歐語的，與希臘語的Ηως（厄俄斯，或羅馬對應的Aurora）是同源詞，三者都是象徵曙光與光芒的女神之名字。 (zh)
- Ušas (उषस् uṣas) je hinduistická bohyně úsvitu. Zatímco ve védském náboženství zastávala, alespoň podle množství zmínek v Rgvédu, významné místo, v pozdějším hinduismu její význam upadal. Na východě každé ráno otevírá brány nebes, budí každé ráno lidi i zvířata a zahání zlé duchy a noční můry. Vyniká velkou krásou opěvovanou védskými básníky a je označována jako zlatoruká, oděná světlem a mající širokou náruč, k mužům se chová vyzývavě, tancuje, usmívá se a odkrývá své lůno jako kurtizána. Vlastní rudé voly či krávy, které symbolizují červánky či paprsky ranního světla, a její vůz je tažen rudými koňmi. (cs)
- Ushás (‘amanecer’ en idioma sánscrito) es una diosa védica y consecuentemente también una deví (diosa) hinduista.
* उषस्, en escritura devánagari.
* uṣas, en el sistema IAST de transliteración. El término sánscrito proviene de la lengua indoeuropea *h₂ausos, que dio origen al vocablo griego Eos, al latín Aurora, el lituano ausz-ra y antiguo alto germánico ôs-tan. Los radiantes amaneceres se han elevado por gloria, en sus blancos esplendores como las olas de las aguas. Apoyándote, tú desnudas tu pecho, brillas tu majestad, tú, Diosa de la Mañana. Rig veda 6.64.1-2 (traducción de Griffith) (es)
- Ushas (Vedic Sanskrit: उषस् / uṣás) is a Vedic goddess of dawn in Hinduism. She repeatedly appears in the Rigvedic hymns, states David Kinsley, where she is "consistently identified with dawn, revealing herself with the daily coming of light to the world, driving away oppressive darkness, chasing away evil demons, rousing all life, setting all things in motion, sending everyone off to do their duties". She is the life of all living creatures, the impeller of action and breath, the foe of chaos and confusion, the auspicious arouser of cosmic and moral order called the Ṛta in Hinduism. (en)
- Uṣás (devanāgarī: उषस्, IAST: Uṣás, Ushas nella grafia anglosassone) è la dea vedica e induista del crepuscolo, in particolare quello relativo all'aurora. Nel Ṛgveda Saṃhitā è invocata in più di venti inni (sùkta), spesso al plurale in quanto l'estensore intende celebrare tutte le Uṣas che si sono manifestate. Gli inni la descrivono molto bella e seducente, vestita di luce, "rosa" (aruṇa). Il suo compito è risvegliare gli esseri viventi affinché questi si dedichino alle loro occupazioni. (it)
- Ushas (Usas) är gryningens (morgonrodnadens) gudinna i indisk mytologi. Dotter till . Ushas, som framträder som en vacker kvinna, förknippades med rikedom och livets goda sidor, men också med åldrandet och förgängelsen. (sv)
- Ушас (деванагарі उषस् - Ушас, «зоря») - божество ведійської міфології, уособлення зорі, світанку. Ушас - найважливіше і одне з вищих божеств Ріг-веди. Її зображують як прекрасну молоду жінку, яка їде по небу на золотій колісниці й вітає птахів, що пробуджує всіх живих істот і проганяє злих духів. У своїй книзі «Таємниця Веди» пише: (uk)
- У́шас (санскр. उषस्; uṣas «заря») — божество в ведийской мифологии, олицетворённая заря. Ушас — важнейшее и одно из высших божеств «Ригведы». Иногда употребляется множественное число — «зори». Она изображается как приветствующая птиц, пробуждающая всех живых существ и прогоняющая злых духов прекрасная молодая женщина, едущая по небу на золотой колеснице. Ушас посвящено 20 гимнов «Ригведы». Первое упоминание в Ригведе Ушас — Ригведа 1.30, где она упоминается наряду Индрой и Ашвинами («Гимн к Индре, Ашвинам и Ушас»). В «Ригведе» 6.64.1-2 Ушас описывается следующим образом: (ru)
|
