| dbo:abstract
|
- Un jurament és una en la que s'invoca el nom d'una entitat moral superior o d'un concepte elevat i abstracte. Des del punt de vista religiós, és un acte que posa a Déu per testimoni de la veritat d'un fet o de la sinceritat de la promesa. (ca)
- Přísaha je příslib nebo prohlášení, učiněný ve zvláštní formě, zpravidla dovolávající se něčeho, co je přísahajícímu posvátné (boha, cti apod.). (cs)
- القَسَم (بفتح القاف والسين) أو اليمين هو لفظ لإثبات حقيقة أو وعد يذكر فيه المؤدي للقسم شخصاً أو شيئاً ما عزيزاً عليه وعادة ما يكون هو الله باعتباره الشاهد على هذا القسم. يستخدم القسم بشكل رسمي في المحاكم عند استجواب الشاهد. والأيمان جمع يمين وتعرف: بأنها تأكيد أمر ما بالحلف باسم الله أو بصفة من صفاته سواء أكان ذلك الأمر ماضياً أو مستقبلاً. كما تنص معظم دساتير الدول على نص لقسم دستوري يؤديه عادة أصحاب المناصب العليا عند استلامهم مناصبهم أو التجديد لهم. وهم غالباً:
* رئيس الجمهورية (في الجمهوريات). أو الملك (في الدول الملكية).
* رئيس مجلس الوزراء.
* الوزراء.
* أعضاء البرلمان. (ar)
- Der Eid (auch leiblicher Eid genannt) dient der persönlichen Bekräftigung einer Aussage. Er verpflichtet zur Wahrheit (z. B. in Gerichtsverfahren) und zum Tragen der Konsequenzen (z. B. beim Fahneneid) der Eidaussage. Der Eid wird oft als bedingte Selbstverfluchung bezeichnet, da bei einem Eid mit religiöser Beteuerung eine Gottheit als Eideshelfer und als Rächer der Unwahrheit angerufen wird. Eide gibt es nicht nur in der europäischen Rechtstradition (z. B. bei den Griechen, Römern und Kelten), sondern auch in China, im alten Israel und bei zahlreichen ethnologisch untersuchten indigenen Völkern. Der altgriechische Eid des Hippokrates verpflichtete Ärzte zur Einhaltung ihrer Berufspflichten und ethischer Prinzipien (u. a. die Kranken vor Schaden bewahren, die Pflicht zur Verschwiegenheit beachten). Ein Eid wird gewöhnlich mit Ritualen oder zeremoniellen Handlungen verknüpft, welche das allseitige Bewusstsein über die Wirkkraft einer unter Eid gemachten Aussage oder Verhaltenszusage auszudrücken sollen. So müssen sich zum Beispiel alle Anwesenden oder alle Beteiligten erheben. Kulturell unterschiedlich wird z. B. die linke Hand auf eine Verfassung oder eine Religionsschrift gelegt und die rechte Hand offen oder als Schwurhand gezeigt. Solche Handlungen sind nur in wenigen Fällen auch schriftlich normiert, sondern meist nur traditioneller Konsens. Es gab auch den Aberglauben, man könne sich zumindest vor der „Strafe Gottes“ für einen Meineid schützen und würde die Eidbindung aufheben, sofern verdeckt eine Gegenzeremonie, z. B. das Kreuzen der Finger der linken Hand, ausgeführt wird. (de)
- Ĵuro estas memvola, festa atesto aŭ promeso ĝenerale farite memvole. La ĵuro ofte aludis, ke falsan ĵuron aŭ neplenumon de ĵuro sekvas Dia puno. Oni ofte uzas ĵuron en juĝa proceso. La antikvaj ĝermanoj, grekoj, romianoj kaj la skitoj ĵuris je sia glavo aŭ alia armilo. La ĵuro reiras al la ŝuemra civilizo, kiam oni faris ĵuron antaŭ dioj. En la antikva Egipto, oni ĵuris je sia vivo. Pli poste oni ĵuris je sia vivo, honesto, kredo. Nuntempe leĝo ofte antaŭskribas ĵuron dum juĝproceso en la angla-usona jurpraktiko. (eo)
- Un Juramento es tanto una la verdad de un hecho o de la sinceridad de una promesa. También: Juramento, del latín iuramentum, es la afirmación o negación de algo, generalmente poniendo por testigo a Dios. Un juramento, por lo tanto, es una promesa o una declaración invocando a algo o alguien. (es)
- Zina Jainkoaren edo norberaren ohorearen izenean egiten den promesa da. Esate baterako:
* Hipokratesen zina, osagileek gaixoen alde egingo dutela promesteko egiten duten ekintza.
* , ezkontideek elkarri fideltasuna promestuz ezkontzaren erakundea formaltzeko egiten duten adierazpena. Kontestu batzuetan, zina legezko mekanismo formaltzat hartzen da, kargu jakin bat hartzeko beharrezkotzat jotzen dena. Adibidez, Eusko Jaurlaritzako buru izateko, lehendakariak zina egin ohi du Gernikako Batzarretxean. (eu)
- Traditionally an oath (from Anglo-Saxon āð, also called plight) is either a statement of fact or a promise taken by a sacrality as a sign of verity. A common legal substitute for those who conscientiously object to making sacred oaths is to give an affirmation instead. Nowadays, even when there is no notion of sanctity involved, certain promises said out loud in ceremonial or juridical purpose are referred to as oaths. "To swear" is a verb used to describe the taking of an oath, to making a solemn vow. (en)
- Un serment (du latin sacramentum, promesse faite en prenant à témoin Dieu, un être ou un objet sacré) est, d'une manière générale, une affirmation solennelle et codifiée qu'une personne fait par voie orale en vue d'attester la vérité d'un fait, la sincérité d'une promesse, l'engagement de bien remplir les devoirs de sa fonction. Cette codification prend la forme d'un rituel juratoire. (fr)
- Il giuramento è la promessa di adempiere a determinati obblighi o di mantenere certi comportamenti legati a qualcosa o a qualcuno che colui che presta giuramento considera sacro, solitamente un Dio; oppure una solenne dichiarazione, generalmente resa invocando come garante una divinità, riguardo alla veridicità della propria testimonianza. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 선서 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)( 서약은 여기로 연결됩니다. 영화에 대해서는 서약 (2012년 영화) 문서를 참고하십시오.)
선서(宣誓)는 많은 사람들 앞에서 공표하는 것을 말한다. (ko)
- 宣誓（せんせい）とは、自己の主張が真実であること、あるいは自己の行動がある規範に則っていることを、特に多数の人々に対して言明すること。法的な拘束力を持つ場合もあり、また儀式化されたものも多い。 本来の意味では、神仏等の神聖な存在に対して、あるいはそれを証人として行う誓いを指し、現代でもこの形式に従う場合がある。これは宣誓に背いた場合には罰を受けるという意味があり、古くは「背いた場合には、しかじかの天罰が下る」と宣言する形で行うことが多かった（例えば古代日本のウケヒ、ケルト神話のゲッシュ、旧約聖書に書かれた例など）。英語圏では、法的効果のある宣言であるとともに神に対する誓いである宣誓（oath）に対し、宗教性を除外し同じ法的効果をもつ確約（affirmation）が規定され、教義上宣誓が禁じられている宗派の信徒は宣誓の代わりに確約を選ぶことができる。 法的な意味での宣誓とは、証人が自己の証言を真であると宣言すること、鑑定人や通訳が鑑定、通訳等を誠実に行うと言明することなどを意味し、それに反した場合は偽証罪などに問われる。宣誓を書面で行った場合はその書面を宣誓書という。 現代では選手宣誓のように、単に約束を宣言する宣誓も多い。西洋または西洋の伝統に基づく儀式では、宣誓に当たり、右手を高く挙げたり、胸に当てたりすることが多い（挙手はヨーロッパではナチス式敬礼とヒトラーの答礼そのものの仕草なので問題視されることがある）。 (ja)
- Een eed is een plechtige verklaring dat men iets zal doen (of laten) of (niet) gedaan heeft. Soms wordt onderscheid gemaakt tussen een confessionele vorm en een seculiere vorm. Bij de seculiere vorm wordt verder onderscheid gemaakt tussen belofte (dat men iets zal doen of nalaten) en verklaring (dat iets heeft gedaan of nagelaten). Dat onderscheid bestaat bij de confessionele vorm niet: daar kent men alleen de eed. Het is eigenlijk niet juist de seculiere vormen als eed aan te duiden. Qua juridische gevolgen is er geen onderscheid tussen de eed enerzijds en de belofte of verklaring anderzijds. (nl)
- Przysięga – uroczysta wypowiedź o ustalonym uprzednio tekście (np. rota przysięgi). Złożenie przysięgi stanowi gwarancję przestrzegania umowy, dotrzymania zobowiązania, wywiązania się z powinności. Przysięga to również uroczystość złożenia przysięgi wojskowej. Niekiedy niedotrzymanie przysięgi może pociągać za sobą konsekwencje honorowe np. utratę godności lub zaufania, bądź religijne, jeżeli przysięga obwarowana jest np. ekskomuniką. (pl)
- En ed är inom juridiken en under religiös eller annan högtidlig form uttalad försäkran. Genom ingående av ed följer normalt någon form av repressalie vid eventuellt brytande av edens ordalydelse. Eden är på så vis en urgammal metod vilken använts och alltjämt används för att markera vid vilken tidpunkt som straffansvar för osanning eller trohetsbrott inträder samt upphör att gälla. När domaren skall bilda sig en uppfattning angående de faktiska förhållanden, av vilka målets utgång är beroende, är han väsentligen hänvisad att stödja sig på utsagor av personer, som hörts i rättegången – av parten själv eller av tredje person. För att stärka viljan att tala sanning och därigenom också utsagans tillförlitlighet används ed, vilken här förekommer under två former: vittnesed och tolked. Utöver eden finns även sakkunnigförsäkran och sanningsförsäkran vilka används av sakkunniga respektive i tvistemål. I vissa, i lagen särskilt angivna, situationer används edgången i tvistemål som rör boutredning och konkurser. Dessa edgångssammanträden går ut på att någon till boet närstående, i familjemål bouppgivaren, kallas att under ed redovisa boets samtliga tillgångar och skulder såsom de är kända för den under ed uppgivande parten. Vittnesed avlades tidigare enligt äldre svensk rätt enligt regeln "vid Gudi och hans heliga evangelium", men av jude då "vid Gud och hans heliga lag" (jfr lagen den 30 oktober 1885 angående lydelsen av judes edliga förpliktelse). Vittneseden sekulariserades delvis 1948, och skall numera enligt Lag (1975:1288), intagen i rättegångsbalken, avges med följande ordalydelse: "Jag N.N. lovar och försäkrar på heder och samvete, att jag skall säga hela sanningen och intet förtiga, tillägga eller förändra.". Denna vittnesed används vid brottmål och läses av domaren och repeteras därefter av vittnet vilken ska tala under ed. Varken tilltalad eller denne närstående personer talar normalt under ed i ett brottmål, då detta inte anses förenligt med bland annat principen ne bis in idem (ej två gånger i samma sak) eller rätten till en rättvis rättegång. Hade även tilltalad och denne närstående talat under ed skulle detta medföra att en tilltalad genom sitt försvar straffas ytterligare en gång, vilket ej ansetts önskvärt. Att under ed bryta mot edens ordalydelse medför straffansvar enligt bestämmelserna om mened. Eden kan även användas att förstärka en utfästelse om framtida uppfyllande av vissa medborgerliga eller ämbetsplikter – till exempel tro- och huldhetsed, tjänsteed eller domared . Denna typ av ed kan inte leda till åtal enligt bestämmelserna om mened men har betydelse vid en bedömning av brott såsom, tjänstefel, trolöshet mot huvudman etcetera. Tro- och huldhetsed till Konungen avgavs av dåvarande kronprinsen Carl Gustaf vid riksdagens högtidliga öppnande 1965. Denna ed avskaffades 1975 på förslag av grundlagsberedningen. Statsrådsförsäkran ersatte 1958 den dittillsvarande statsrådseden men avskaffades dock 1975 då den nya regeringsformen trädde i kraft. (sv)
- Прися́га — официальное и торжественное обещание (клятва) при поступлении (призыве) на военную (военная присяга) или иную службу, получении определённого статуса (например, гражданства, свидетеля в уголовном суде), вступлении в должность, в члены организации, клуба и так далее. Также клятва именем Божьим, произносимая в установленной законом форме перед Святым крестом и Евангелием, с поднятием правой руки кверху (ru)
- Um juramento (do termo latino iuramentum) é uma afirmação de um facto ou de uma promessa, geralmente feito perante ou sobre algo ou alguém que quem o faz considera sagrado, como testemunha da natureza vinculativa desta promessa ou da veracidade desta declaração ou fato. Jurar é fazer um juramento, uma promessa solene. (pt)
- Прися́га — офіційне урочисте зобов'язання, що береться з нагоди отримання певних особливо відповідальних обов'язків чи вступу в особливий соціальний стан. У присязі поєднуються правові та моральні соціальні норми, тож вона може закріплюватися як звичаями, традиціями, так і правовими актами. Це осучаснена форма клятви. Присягу складають публічно. Складення присяги передбачає право всіх і кожного взяти звіт з того, хто присягнув, на її дотримання. Порушення присяги тягне за собою різні види соціальної відповідальності. (uk)
- 宣誓（英語：Oath）是当一个人或一个团队准备担任某个任务或参加某个组织时，在仪式下，当众宣布表示决心的话语，並可能提及違背決心時願意受嚴厲懲罰等（誓詞）。在这个过程中，可能會有一位或數位负责監督的人（監誓官）。比如擔任官員之前，通常有宣誓就職，常常是法律所定，必須要執行的儀式。有些行業就業時可能有宣誓活動，如醫師宣誓、護士宣誓等等。另外，簽署一些法律文件前如婚姻、或在法庭擔任証人時等，可能亦需要當事人宣誓，如歸化宣誓、具結宣誓等。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Un jurament és una en la que s'invoca el nom d'una entitat moral superior o d'un concepte elevat i abstracte. Des del punt de vista religiós, és un acte que posa a Déu per testimoni de la veritat d'un fet o de la sinceritat de la promesa. (ca)
- Přísaha je příslib nebo prohlášení, učiněný ve zvláštní formě, zpravidla dovolávající se něčeho, co je přísahajícímu posvátné (boha, cti apod.). (cs)
- القَسَم (بفتح القاف والسين) أو اليمين هو لفظ لإثبات حقيقة أو وعد يذكر فيه المؤدي للقسم شخصاً أو شيئاً ما عزيزاً عليه وعادة ما يكون هو الله باعتباره الشاهد على هذا القسم. يستخدم القسم بشكل رسمي في المحاكم عند استجواب الشاهد. والأيمان جمع يمين وتعرف: بأنها تأكيد أمر ما بالحلف باسم الله أو بصفة من صفاته سواء أكان ذلك الأمر ماضياً أو مستقبلاً. كما تنص معظم دساتير الدول على نص لقسم دستوري يؤديه عادة أصحاب المناصب العليا عند استلامهم مناصبهم أو التجديد لهم. وهم غالباً:
* رئيس الجمهورية (في الجمهوريات). أو الملك (في الدول الملكية).
* رئيس مجلس الوزراء.
* الوزراء.
* أعضاء البرلمان. (ar)
- Ĵuro estas memvola, festa atesto aŭ promeso ĝenerale farite memvole. La ĵuro ofte aludis, ke falsan ĵuron aŭ neplenumon de ĵuro sekvas Dia puno. Oni ofte uzas ĵuron en juĝa proceso. La antikvaj ĝermanoj, grekoj, romianoj kaj la skitoj ĵuris je sia glavo aŭ alia armilo. La ĵuro reiras al la ŝuemra civilizo, kiam oni faris ĵuron antaŭ dioj. En la antikva Egipto, oni ĵuris je sia vivo. Pli poste oni ĵuris je sia vivo, honesto, kredo. Nuntempe leĝo ofte antaŭskribas ĵuron dum juĝproceso en la angla-usona jurpraktiko. (eo)
- Un Juramento es tanto una la verdad de un hecho o de la sinceridad de una promesa. También: Juramento, del latín iuramentum, es la afirmación o negación de algo, generalmente poniendo por testigo a Dios. Un juramento, por lo tanto, es una promesa o una declaración invocando a algo o alguien. (es)
- Zina Jainkoaren edo norberaren ohorearen izenean egiten den promesa da. Esate baterako:
* Hipokratesen zina, osagileek gaixoen alde egingo dutela promesteko egiten duten ekintza.
* , ezkontideek elkarri fideltasuna promestuz ezkontzaren erakundea formaltzeko egiten duten adierazpena. Kontestu batzuetan, zina legezko mekanismo formaltzat hartzen da, kargu jakin bat hartzeko beharrezkotzat jotzen dena. Adibidez, Eusko Jaurlaritzako buru izateko, lehendakariak zina egin ohi du Gernikako Batzarretxean. (eu)
- Traditionally an oath (from Anglo-Saxon āð, also called plight) is either a statement of fact or a promise taken by a sacrality as a sign of verity. A common legal substitute for those who conscientiously object to making sacred oaths is to give an affirmation instead. Nowadays, even when there is no notion of sanctity involved, certain promises said out loud in ceremonial or juridical purpose are referred to as oaths. "To swear" is a verb used to describe the taking of an oath, to making a solemn vow. (en)
- Un serment (du latin sacramentum, promesse faite en prenant à témoin Dieu, un être ou un objet sacré) est, d'une manière générale, une affirmation solennelle et codifiée qu'une personne fait par voie orale en vue d'attester la vérité d'un fait, la sincérité d'une promesse, l'engagement de bien remplir les devoirs de sa fonction. Cette codification prend la forme d'un rituel juratoire. (fr)
- Il giuramento è la promessa di adempiere a determinati obblighi o di mantenere certi comportamenti legati a qualcosa o a qualcuno che colui che presta giuramento considera sacro, solitamente un Dio; oppure una solenne dichiarazione, generalmente resa invocando come garante una divinità, riguardo alla veridicità della propria testimonianza. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 선서 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)( 서약은 여기로 연결됩니다. 영화에 대해서는 서약 (2012년 영화) 문서를 참고하십시오.)
선서(宣誓)는 많은 사람들 앞에서 공표하는 것을 말한다. (ko)
- Een eed is een plechtige verklaring dat men iets zal doen (of laten) of (niet) gedaan heeft. Soms wordt onderscheid gemaakt tussen een confessionele vorm en een seculiere vorm. Bij de seculiere vorm wordt verder onderscheid gemaakt tussen belofte (dat men iets zal doen of nalaten) en verklaring (dat iets heeft gedaan of nagelaten). Dat onderscheid bestaat bij de confessionele vorm niet: daar kent men alleen de eed. Het is eigenlijk niet juist de seculiere vormen als eed aan te duiden. Qua juridische gevolgen is er geen onderscheid tussen de eed enerzijds en de belofte of verklaring anderzijds. (nl)
- Przysięga – uroczysta wypowiedź o ustalonym uprzednio tekście (np. rota przysięgi). Złożenie przysięgi stanowi gwarancję przestrzegania umowy, dotrzymania zobowiązania, wywiązania się z powinności. Przysięga to również uroczystość złożenia przysięgi wojskowej. Niekiedy niedotrzymanie przysięgi może pociągać za sobą konsekwencje honorowe np. utratę godności lub zaufania, bądź religijne, jeżeli przysięga obwarowana jest np. ekskomuniką. (pl)
- Прися́га — официальное и торжественное обещание (клятва) при поступлении (призыве) на военную (военная присяга) или иную службу, получении определённого статуса (например, гражданства, свидетеля в уголовном суде), вступлении в должность, в члены организации, клуба и так далее. Также клятва именем Божьим, произносимая в установленной законом форме перед Святым крестом и Евангелием, с поднятием правой руки кверху (ru)
- Um juramento (do termo latino iuramentum) é uma afirmação de um facto ou de uma promessa, geralmente feito perante ou sobre algo ou alguém que quem o faz considera sagrado, como testemunha da natureza vinculativa desta promessa ou da veracidade desta declaração ou fato. Jurar é fazer um juramento, uma promessa solene. (pt)
- Прися́га — офіційне урочисте зобов'язання, що береться з нагоди отримання певних особливо відповідальних обов'язків чи вступу в особливий соціальний стан. У присязі поєднуються правові та моральні соціальні норми, тож вона може закріплюватися як звичаями, традиціями, так і правовими актами. Це осучаснена форма клятви. Присягу складають публічно. Складення присяги передбачає право всіх і кожного взяти звіт з того, хто присягнув, на її дотримання. Порушення присяги тягне за собою різні види соціальної відповідальності. (uk)
- 宣誓（英語：Oath）是当一个人或一个团队准备担任某个任务或参加某个组织时，在仪式下，当众宣布表示决心的话语，並可能提及違背決心時願意受嚴厲懲罰等（誓詞）。在这个过程中，可能會有一位或數位负责監督的人（監誓官）。比如擔任官員之前，通常有宣誓就職，常常是法律所定，必須要執行的儀式。有些行業就業時可能有宣誓活動，如醫師宣誓、護士宣誓等等。另外，簽署一些法律文件前如婚姻、或在法庭擔任証人時等，可能亦需要當事人宣誓，如歸化宣誓、具結宣誓等。 (zh)
- Der Eid (auch leiblicher Eid genannt) dient der persönlichen Bekräftigung einer Aussage. Er verpflichtet zur Wahrheit (z. B. in Gerichtsverfahren) und zum Tragen der Konsequenzen (z. B. beim Fahneneid) der Eidaussage. Der Eid wird oft als bedingte Selbstverfluchung bezeichnet, da bei einem Eid mit religiöser Beteuerung eine Gottheit als Eideshelfer und als Rächer der Unwahrheit angerufen wird. Eide gibt es nicht nur in der europäischen Rechtstradition (z. B. bei den Griechen, Römern und Kelten), sondern auch in China, im alten Israel und bei zahlreichen ethnologisch untersuchten indigenen Völkern. Der altgriechische Eid des Hippokrates verpflichtete Ärzte zur Einhaltung ihrer Berufspflichten und ethischer Prinzipien (u. a. die Kranken vor Schaden bewahren, die Pflicht zur Verschwiegenheit (de)
- 宣誓（せんせい）とは、自己の主張が真実であること、あるいは自己の行動がある規範に則っていることを、特に多数の人々に対して言明すること。法的な拘束力を持つ場合もあり、また儀式化されたものも多い。 本来の意味では、神仏等の神聖な存在に対して、あるいはそれを証人として行う誓いを指し、現代でもこの形式に従う場合がある。これは宣誓に背いた場合には罰を受けるという意味があり、古くは「背いた場合には、しかじかの天罰が下る」と宣言する形で行うことが多かった（例えば古代日本のウケヒ、ケルト神話のゲッシュ、旧約聖書に書かれた例など）。英語圏では、法的効果のある宣言であるとともに神に対する誓いである宣誓（oath）に対し、宗教性を除外し同じ法的効果をもつ確約（affirmation）が規定され、教義上宣誓が禁じられている宗派の信徒は宣誓の代わりに確約を選ぶことができる。 法的な意味での宣誓とは、証人が自己の証言を真であると宣言すること、鑑定人や通訳が鑑定、通訳等を誠実に行うと言明することなどを意味し、それに反した場合は偽証罪などに問われる。宣誓を書面で行った場合はその書面を宣誓書という。 (ja)
- En ed är inom juridiken en under religiös eller annan högtidlig form uttalad försäkran. Genom ingående av ed följer normalt någon form av repressalie vid eventuellt brytande av edens ordalydelse. Eden är på så vis en urgammal metod vilken använts och alltjämt används för att markera vid vilken tidpunkt som straffansvar för osanning eller trohetsbrott inträder samt upphör att gälla. (sv)
|
