| dbo:abstract
|
- El rei Salomó (hebreu: שלמה בן-דוד, Shelomoh ben David; àrab: سليمان, Sulaymān) va ser una de les principals figures de l'època dels reis a l'Antic Testament. Els tres reis més importants foren en aquest ordre: Saül, David i Salomó. A la Bíblia se'l representa com a profeta i rei d'Israel, reconegut per la seva riquesa i saviesa. Va succeir el seu pare, el rei David, el fundador de la nissaga de reis de Judà. La seva mare era Betsabé. Convencionalment s'accepta que el seu regnat s'estendria des del 970 fins al 931 aC. El seu naixement s’esmenta al Segon Llibre de Samuel i el seu regnat es descriu al Primer Llibre dels Reis. Salomó va construir la primera casa de Déu, el temple de Jerusalem (o de Salomó), sobre les bases establertes pel rei David. Començada el quart any del regnat de Salomó, la construcció del temple va durar set anys. (ca)
- سُلَيْمَان (بالعبرية: שְׁלֹמֹה؛ تلفظ: شلومو، بالآرامية: ܫܠܡܐ)، هو أحد ملوك مملكة إسرائيل الموحدة حسب الوارد في سفر الملوك الأول وسفر أخبار الأيام الأول وحسب التلمود، هو أحد الأنبياء الثمانية والأربعين وابن داود وثالث ملوك مملكة إسرائيل الموحدة قبل انقسامها إلى مملكة إسرائيل الشمالية وهي المملكة التي بقي يحكمها قبائل إسرائيل الإثنا عشر ومملكة يهوذا في الجنوب والتي حكمها أبناء قبيلة يهوذا وهي القبيلة الوحيدة الباقية من القبائل الإثنا عشر حسب كتابات اليهود. يعتقد أنه عاش في الفترة ما بين 990 ق.م حتى 931 ق.م وتوفى عن عمر 52 واشتهر -وفق العقيدة اليهودية- بحكمته وثرائه وملكه الكبير وعدد من الذنوب التي بموجبها عاقب يهوه بني إسرائيل بتقسيم مملكتهم. ارتبط اسم سليمان بعدد من القصص المذكورة في العهد القديم مثل لقاءه مع ملكة سبأ التي ذكرت في القرآن كذلك وقصة قضاء سليمان بين المرأتين المتخاصمتين على رضيع، ويعتقد حسب التراث اليهودي أنه أول من بنى الهيكل وقصته مع ملك الجن أشماداي (بالعبرية: אשמדאי). هو أحد أنبياء الإسلام حسب ما ورد في القرآن في سورة سبأ وص والنمل وسورة البقرة والأنعام وسورة الأنبياء مع اختلافات في جوانب القصة العبرية وتأكيد للحكمة والثراء والملك الذي لم يؤت أحد مثله. وحسب القرآن، فإن سليمان تعلم «منطق» الطير والحيوانات والحشرات وله جن وعفاريت مسخرين لخدمته وطاعته. وجود سليمان من الناحية التاريخية وبالصورة التي صورها كتبة التناخ والكتب الدينية الأخرى محل خلاف بين علماء الآثار والأنثروبولجيا فلا يوجد له ولا لهيكله أي أثر في فلسطين كما لا يأتي أي ذكر له في حوليات الحضارات المفترض أنها جاورته في مصر القديمة وآشور وفينيقيا أو تلك التي يعتقد أنها اتصلت به في اليمن القديم. (ar)
- Šalomoun (hebrejsky שְׁלֹמֹה, Šelomo či Šlomo, doslova „Pokoj jeho“),přepisováno též jako Šalamoun, byl králem jednotného Izraelského království. Vládl přibližně v letech –931 př. n. l. (Další možné datum úmrtí se udává v r. 933 př. n. l.). David Gans uvádí jako datum počátku jeho vlády rok 2924 od stvoření světa, což odpovídá roku 838 nebo 837 před naším letopočtem. Za jeho vlády dosáhlo království největšího hospodářského a územního rozmachu, po jeho smrti se však v důsledku rozporů mezi jeho syny rozdělilo na dvě části: na severní Izraelské království a jižní Judské království. Šalomoun také nechal v Jeruzalémě vystavět chrám, který byl až do jeho zničení roku 586 př. n. l. střediskem židovského kultu. Šalomounovu vládu popisuje biblická 1. kniha královská a 2. Paralipomenon. (cs)
- Σολομών (εβρ. εβραϊκά: שְׁלֹמֹה), γιος του Δαβίδ (5ο τέκνο) και της Βηρσαβεέ, 3ος Βασιλιάς του Ισραήλ, ανέβηκε στο θρόνο του Ισραήλ το 972 π.Χ. και βασίλεψε επί 40 χρόνια. Ο δε προφήτης Νάθαν, στον οποίο εμπιστεύθηκε την ανατροφή του ο Δαυίδ, τον ονόμασε Ιεδιδία («Ιδεδί», Ο'Rahlfs · «Ιεδδεδί», Ο'Brenton · εβρ. Γεντιτζέ, που σημαίνει «Αγαπητός του Ιαχβέ»). (Βασ.Β' 12:25) (el)
- Salomono (heb. שְׁלֹמֹה) estis la tria kaj lasta reĝo de unuigita Izraelo. Apartigas ankoraŭ la fakulojn, ĉu Salomono estas vere historia persono kaj ĉu tio, kion priskribas la bibliaj tekstoj vere okazis. Ankaŭ kelkaj teologoj konsideras tion kritike, ĝuste kiel historiistoj aŭ arkeologoj. Laŭ la biblio Salomono regis verŝajne de 961 a. K. ĝis 931 a. K.. Li estis filo de la reĝo David kaj de Batseba, edzino de . Li sukcesis konservi kaj modernigi la reĝlandon kreitan de lia patro. Por tio li dividis la landon en dek du administraciajn distriktojn. La biblio priskribas lian regadon kiel tempon de legenda paco kaj prospero. (eo)
- Der König Salomo bzw. Salomon (hebräisch שְׁלֹמֹה Šəlomoh) war – nach der Darstellung der Bibel – im 10. Jahrhundert v. Chr. Herrscher des vereinigten Königreichs Israel. Entsprechend dem biblischen Bericht war er der Erbauer des ersten jüdischen Tempels in Jerusalem und der dritte König in Israel nach Saul und seinem Vater David. (de)
- Salomon —hebreeraz: שְׁלֹמֹה, Shlomoh; arabieraz: سُليمان, Sulaymān; grezieraz: Σολομών, Solomōn; latinez: Salomon) edo Jedidas (hebreeraz: יְדִידְיָהּ, Yedidyah; Itun Zaharrean aipatzen den lez— (K.a. ~970-931) Israelgo antzinateko erresumako hirugarren erregea izan zen, Daviden semea, eta erresuma txikiagoetan banatu aurreko azkena (Judeako Erresuma barne). Errege horri buruzko berriek jatorri mitologikoa dute batik bat. Jerusalemgo tenpluaren eraikuntza egozten zaio eta antzinateko gizon jakintsu eta aberatsenetako bat omen zen. Bibliak lurrean sekula izan den gizonik jakintsuena dela aitortzen du. Salomoni bi idazlan egozten zaizkio, Esaera zaharren liburua eta Kantarik ederrena. Euskal mitologian, Ehiztari galduaren, edo horietako baten izena da. (eu)
- Salomón (hebreo שְׁלֹמֹה, Shlomoh), también llamado Jedidías (hebreo: יְדִידְיָהּ Yedidyah), fue, según el Tanaj y el Antiguo Testamento cristiano, un sabio y rey del Reino Unido de Israel que sucedió a su padre: David. Su vida y obra se describen en la Primera de Reyes y la Segunda de Crónicas. Según las escrituras, fue el tercer y último monarca de la Monarquía Unida (es decir, antes de la separación del territorio israelita en los reinos de Judá e Israel). Su reinado duró cuatro décadas, tradicionalmente entre los años 965 y 928 a. C. En los textos mencionados se dice que el rey Salomón heredó un considerable imperio conquistado por su padre el rey David, que se extendía desde la frontera con Egipto hasta el río Éufrates, en Mesopotamia. Este reino estaba integrado por el territorio de Israel, administrado con un sistema de doce distritos, y numerosos reinos vasallos o sometidos. Favoreció las relaciones comerciales con los fenicios, a uno de cuyos soberanos, Hiram de Tiro, entregó veinte ciudades de Galilea. Con marinos de ese origen organizó una expedición comercial que partió de Eilat, en el mar Rojo, hasta el país de Ofir (identificado con Etiopía o la India). También mantuvo contacto con la soberana del Reino de Saba (en el Yemen). Se lo describe como sabio e inmensamente rico, con un gran harén, el cual incluía a «la hija de Faraón», y se añade que dedicó su reinado a grandes proyectos de construcción, notablemente el Templo de Jerusalén. Es presentado como un fervoroso adorador de Yahveh, devenido en politeísta en su vejez. Además se le atribuye la autoría de algunos libros bíblicos, a saber: Eclesiastés, Proverbios y Cantar de los Cantares, algunos salmos y, posteriormente, los libros de la Sabiduría y de las Odas de Salomón, ambos pseudoepigráficos. En el Corán, Salomón es considerado uno de los más importantes profetas. Los musulmanes se refieren generalmente a él con la variante árabe, Sulayman. En el Kebra Nagast (Libro de la Gloria de los Reyes de Etiopía), crónica pretendidamente histórica de los reyes de Etiopía, se describe la descendencia de Salomón desde su hijo Menelik I (hijo de Salomón de la Reina de Saba). En las tradiciones herméticas, se lo asocia con la magia y el conocimiento de sabidurías ocultas. (es)
- Ba rí é Solamh ( – ). (ga)
- Salomo (bahasa Ibrani: שְׁלֹמֹה; bahasa Ibrani Standar: Šəlomo; bahasa Ibrani Tiberia: Šəlōmōh, bermakna "damai") adalah seorang putra raja Daud, yang kemudian menjadi raja ketiga kerajaan Israel setelah Saul dan Daud, ayahnya. Ibunya bernama Batsyeba binti Eliam. Riwayat Salomo terutama diketahui dari catatan Alkitab Ibrani dan Perjanjian Lama di Alkitab Kristen, yang diyakini paling lambat dilengkapi pada abad ke-4 SM, dan didukung oleh tulisan-tulisan Yahudi dan Kristen. Sejumlah peninggalan arkeologis membuktikan sejumlah fakta yang disebutkan dalam catatan-catatan kuno tersebut. Menurut 2 Tawarikh 1:1-13 Salomo dikisahkan sebagai raja yang bijaksana. Kebijaksanaannya itu diperolehnya karena anugerah Tuhan. Kitab Amsal, Pengkotbah, Mazmur dan Kidung Agung dipercaya merupakan karya oleh Raja Salomo. Dalam Islam, tokoh ini disebut Sulaiman. (in)
- Solomon (/ˈsɒləmən/; Hebrew: שְׁלֹמֹה, Modern: Šlōmō, Tiberian: Šălōmō, lit. 'peaceful'), also called Jedidiah (Hebrew: יְדִידְיָהּ, Modern: Yǝdīdǝyah, Tiberian: Yăḏīḏăyāh, "beloved of Yah"), was a monarch of ancient Israel and the son and successor of David, according to the Hebrew Bible and the Old Testament. He is described as having been the penultimate ruler of an amalgamated Israel and Judah. The hypothesized dates of Solomon's reign are 970–931 BCE. After his death, his son and successor Rehoboam would adopt harsh policy towards the northern tribes, eventually leading to the splitting of the Israelites between the Kingdom of Israel in the north and the Kingdom of Judah in the south. Following the split, his patrilineal descendants ruled over Judah alone. The Bible says Solomon built the First Temple in Jerusalem, dedicating the temple to Yahweh, or God in Judaism. Solomon is portrayed as wealthy, wise and powerful, and as one of the 48 Jewish prophets. He is also the subject of many later references and legends, most notably in the Testament of Solomon (part of first-century biblical apocrypha). In the New Testament, he is portrayed as a teacher of wisdom excelled by Jesus of Nazareth, and as arrayed in glory but excelled by "the lilies of the field". In the Quran, he is considered to be a major Islamic prophet and is generally referred to as Sulaiman ibn Dawud (Arabic: سُلَيْمَان بْن دَاوُوْد, lit. 'Solomon, son of David'). In mostly non-biblical circles, Solomon also came to be known as a magician and an exorcist, with numerous amulets and medallion seals dating from the Hellenistic period invoking his name. (en)
- Salomon (en hébreu שְׁלֹמֹה (shĕlōmōh)) est un personnage de la Bible. Il y est présenté comme un prophète et roi d'Israël réputé pour sa richesse et sa sagesse. Il succède à son père, le roi David, le fondateur de la lignée des rois de Juda. Sa mère est Bethsabée. Conventionnellement, son règne s'étend de 970 à 931 av. J.-C.. Sa naissance est mentionnée dans le deuxième livre de Samuel, et son règne est décrit dans le premier livre des Rois. Salomon bâtit la première Maison de Dieu, le Temple de Jérusalem (ou de Salomon), sur la fondation posée par le roi David. Entamée lors de la 4e année du règne de Salomon, la construction du Temple durera sept ans. Plusieurs livres intégrés au canon biblique lui sont attribués (Proverbes, Cantique des cantiques, Ecclésiaste). On lui attribue aussi d'autres ouvrages apocryphes. Il est également l'objet de nombreuses légendes, dont un certain nombre le dépeignent comme un magicien. Le personnage biblique de Salomon figure dans le Coran en tant que prophète et roi sous le nom de . (fr)
- ( 다른 뜻에 대해서는 솔로몬 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 솔로몬(히브리어: שְׁלֹמֹה 쉴로모)는 이스라엘 왕국의 제3대 왕으로, 기원전 971년부터 기원전 931년까지 이스라엘 왕국을 다스린 왕이다. 이스라엘 왕국의 전성기를 이끌었다. 다윗 왕의 아들로 이집트 왕녀와 결혼하여 동맹을 맺고, 국내 건설과 국경 방위에 힘썼다. 예루살렘 신전을 비롯한 장대한 도시를 건설하는 한편, 외국과의 통상을 맺어 이스라엘 전성기를 이루어 '솔로몬의 영화'라고 칭송되었다. 그러나 국민들에 대한 과중한 세금과 사치스러운 생활로 이스라엘 왕국 분열의 원인을 가져왔다. 그는 지혜가 뛰어났으며, 문학에도 뛰어나 이스라엘 문학의 시조라 일컬어진다. 많은 작품 중 <잠언>이 남아 있다. 말년에는 야훼 대신 이방종교의 신들을 숭배하였다. (ko)
- Salomone (in ebraico: שְׁלֹמֹה, moderno Šəlomo o Šlomo, antico Šəlōmōh; in arabo: سليمان Sulaymān; in greco: Σαλωμών o Σολομών; in latino: Salomon; Gerusalemme, 1011 a.C. circa – Gerusalemme, 931 a.C. circa) è stato, secondo la Bibbia, il terzo re d'Israele, successore e figlio di Davide. Il suo regno è datato circa dal 970 al 930 a.C. e fu l'ultimo dei re del regno unificato di Giuda e Israele. Secondo il racconto biblico era figlio di Davide e Betsabea, che era stata moglie di Uria l'Ittita. Gli succedette il figlio Roboamo, che Salomone aveva avuto dalla moglie ammonita Naama, ma solo sul regno di Giuda. Il suo regno viene considerato dagli ebrei come un'età ideale, simile a quella del periodo augusteo a Roma. La sua saggezza, descritta nella Bibbia, è considerata proverbiale. Durante la sua reggenza venne costruito il tempio di Salomone, che divenne leggendario per le sue molteplici valenze simboliche. Particolari su vita, opere e saggezza di Salomone sono narrati anche nel Kebra Nagast (testo etiope redatto tra il IV e il VI secolo d.C., ma nella sua versione definitiva nel XII secolo). (it)
- Salomo of Salomon (Hebreeuws: שְׁלֹמֹה, Šəlomoh, "zijn vrede" of "zijn vervanger"; Arabisch: سليمان, Sulaymān; Grieks: Σολομών, Solomōn) was volgens de Hebreeuwse Bijbel een zoon en opvolger van koning David en daarmee de derde en laatste koning van het Verenigd Koninkrijk Israël. Volgens de Talmoed was hij een van de 48 profeten. Salomo bouwde de Tempel van Salomo in Jeruzalem en hij was een zeer wijs, rijk en machtig koning, maar nadat hij zich met afgoderij afwendde van de God JHWH eindigde zijn regering in conflicten, die direct na zijn dood leidden tot een scheuring van zijn rijk (1 Koningen 11-12). Na zijn dood werd zijn rijk opgesplitst in het noordelijke Koninkrijk Israël en het zuidelijke Koninkrijk Juda, waarbij zijn patrilineaire nakomelingen over laatstgenoemde regeerden. Salomo is het onderwerp van vele latere referenties en legendes. Er is geen (archeologisch) bewijs voor het bestaan van Salomo of het Verenigd Koninkrijk Israël. (nl)
- ソロモン（ヘブライ語: שלמה、Šəlōmōh Shlomo、 ギリシア語: Σολομών、 ラテン語: Salomon、 アラビア語: سليمان、Sulaymān、 トルコ語: Süleyman、 紀元前1011年頃 - 紀元前931年頃）は、旧約聖書の『列王記』に登場する古代イスラエル（イスラエル王国）の第3代の王（在位紀元前971年 - 紀元前931年頃）。父はダビデ。母はバト・シェバ。エジプトに臣下の礼をとり、ファラオの娘を降嫁されることで安全保障を確立し、古代イスラエルの最盛期を築いたとされる一方、堕落した王ともされる。 (ja)
- Salomon (hebr. שְׁלֹמֹה, Szlomoh, arab. سليمان, Sulayman, Sulaiman, Süleyman, Solyman; ur. ok. 1000 p.n.e., zm. ok. 931 p.n.e.) – prorok biblijny oraz Koranu, król Izraela, syn i następca króla Dawida; tzw. wielki budowniczy, ze względu na wybudowanie wielkiej świątyni w Jerozolimie. Swój dwór uczynił ośrodkiem kultury, głównie literatury. Według tradycji biblijnej słynął z mądrości. Na lata jego panowania przypada największa świetność monarchii hebrajskiej. Należy zauważyć, że niemal wszystko, co wiadomo o Salomonie, pochodzi z Biblii (głównie z Pierwszej Księgi Królewskiej 1-11 i Drugiej Księgi Kronik 1-9); inne źródła historyczne są nieliczne i niepewne. (pl)
- Salomo (hebreiska שְׁלֹמֹה) var enligt Gamla Testamentet kung över Israel under 900-talet f.Kr. och regerade i 40 år. Han hade även tillnamnet Jedidjah (som betyder "Herrens älskade") och var son till kung David och Batseba. Han är känd för sin vishet och för att vara den som fick genomföra sin fars planer på att bygga templet i Jerusalem. Salomo var den tredje och siste kungen över det enade israeliska riket. Vid sidan av tempelbygget under sitt fjärde regeringsår är det framförallt den vise och förnuftige Salomo som han har gjort sig känd som. Därtill kommer berättelserna om hans kärleksintresse för kvinnor. Han var även känd utanför landets gränser, vilket berättelsen om besöket av drottningen av Saba från det avlägsna Sydarabien vittnar om. Att Salomo var en verklig historisk person har ifrågasatts av forskarna eftersom det inte finns några skrifter eller arkeologiska fynd från den tiden som kan bekräfta hans existens. (sv)
- Salomão (em hebraico: שְׁלֹמֹה, Šəlōmō; em árabe: سليمان, Sulaymān; em grego: Σολομών; em latim: Salomon), também chamado de Jedidias (em hebraico: יְדִידְיָהּ, Yeḏīḏyāh; em grego: Τζεντίντια; em latim: Iedidias), foi um rei de Israel (mencionado, sobretudo, no Livro dos Reis), filho de Davi com Bate-Seba, que teria se tornado o terceiro rei de Israel, governando durante cerca de quarenta anos (segundo algumas cronologias bíblicas, de 966 a 926 a.C.). Salomão também é o escritor de Provérbios, Eclesiastes e Cântico dos Cânticos, além de livros sapienciais da Bíblia. (pt)
- 所罗门（公元前990年－前931年，希伯来语：שְׁלֹמֹה），天主教汉译为撒罗满，阿拉伯语称为苏莱曼（سليمان）。根据《希伯來聖經》记载，是以色列王國第三位國王，大卫家族第二位国王。在《古兰经》，则视之为先知。据《希伯來聖經》记载，所罗门王是大衛王与拔示巴的儿子。 据圣经记载，所罗门王是耶路撒冷第一聖殿的建造者，并有超人的智慧，大量的财富和无上的权力。但最后由于所罗门王晚年的罪过导致在他的儿子罗波安执政时期王国发生了分裂。所罗门王还是后世许多文献和传说的主角。 (zh)
- Соломо́н (др.-евр. שְׁלֹמֹה [Шломо́]; греч. Σαλωμών, Σολωμών в Септуагинте; лат. Salomon в Вульгате; араб. سليمان [Сулейма́н] в Коране) — третий еврейский царь, правитель объединённого Израильского царства в период его наивысшего расцвета. Сын царя Давида и Вирсавии (Бат-Шевы), соправитель Давида в первые два года своего царствования. Во время правления Соломона в Иерусалиме был построен Иерусалимский Храм — главная святыня иудаизма. По разным хронологиям, даты правления относятся к началу Х века до н. э., 972—932 до н. э., 960-е — ок. 930 до н. э., 967—928 до н. э. Соломон — персонаж множества легенд, в которых выступает как мудрейший из людей и справедливый судья, нередко ему приписываются волшебные качества: понимание языка зверей, власть над джиннами. Традиционно считается автором ветхозаветных книг Екклесиаста, Песнь песней Соломона, Притчей Соломоновых, а также некоторых псалмов (Пс. 126/127MT, 131/132MT). Его именем названа неканоническая или второканоническая книга Премудрости Соломона, входящая в состав Ветхого Завета в православии и католицизме. Историчность царя Соломона, так же как историчность царя Давида и историчность Израильского царства, является предметом научной дискуссии. (ru)
- Соломо́н (дав-євр. שְׁלֹמֹה, Шломо́; грец. Σαλωμών, Σολωμών) — згідно з біблійною Першою Книгою царів, один із найбільш могутніх, розумних та заможних царів давньої держави Ізраїль. Згадується у Біблії як другий та улюблений син царя Давида та Ветсавії. Ім'я Шломо (Соломон) в івриті походить від кореня «שלום» (шалом — «мир»), а також «שלם» (шалем — «досконалий», «цілісний»). Про історичність царя Соломона немає достовірних свідчень, хоча є археологічні знахідки, котрі засвідчують реальність його батька Давида. Під час правління Соломона, згідно з Біблією, Ізраїльське царство переживало мир та розквіт. Йшло широке будівництво, жвава торгівля, внутрішній та зовнішній спокій. Почасти це підтверджується даними археології. Біля 966 до н. е. збудував один із найвеличніших єврейських Храмів єдиному Богу, створення якого тривало 7 років та зайняло працю тисяч працівників. Через декілька сот років цей Храм зруйнував цар Вавилону Навуходоносор (607 до н. е.). Соломону приписують авторство таких творів Біблії, як Книга приповістей Соломонових, Книга Екклезіястова (або Проповідника), Пісня над піснями, а також декількох псалмів. Про мудрість та постать Соломона доповідають багато легенд, які приписують Соломону надприродну владу та володіння чудесними предметами. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Šalomoun (hebrejsky שְׁלֹמֹה, Šelomo či Šlomo, doslova „Pokoj jeho“),přepisováno též jako Šalamoun, byl králem jednotného Izraelského království. Vládl přibližně v letech –931 př. n. l. (Další možné datum úmrtí se udává v r. 933 př. n. l.). David Gans uvádí jako datum počátku jeho vlády rok 2924 od stvoření světa, což odpovídá roku 838 nebo 837 před naším letopočtem. Za jeho vlády dosáhlo království největšího hospodářského a územního rozmachu, po jeho smrti se však v důsledku rozporů mezi jeho syny rozdělilo na dvě části: na severní Izraelské království a jižní Judské království. Šalomoun také nechal v Jeruzalémě vystavět chrám, který byl až do jeho zničení roku 586 př. n. l. střediskem židovského kultu. Šalomounovu vládu popisuje biblická 1. kniha královská a 2. Paralipomenon. (cs)
- Σολομών (εβρ. εβραϊκά: שְׁלֹמֹה), γιος του Δαβίδ (5ο τέκνο) και της Βηρσαβεέ, 3ος Βασιλιάς του Ισραήλ, ανέβηκε στο θρόνο του Ισραήλ το 972 π.Χ. και βασίλεψε επί 40 χρόνια. Ο δε προφήτης Νάθαν, στον οποίο εμπιστεύθηκε την ανατροφή του ο Δαυίδ, τον ονόμασε Ιεδιδία («Ιδεδί», Ο'Rahlfs · «Ιεδδεδί», Ο'Brenton · εβρ. Γεντιτζέ, που σημαίνει «Αγαπητός του Ιαχβέ»). (Βασ.Β' 12:25) (el)
- Der König Salomo bzw. Salomon (hebräisch שְׁלֹמֹה Šəlomoh) war – nach der Darstellung der Bibel – im 10. Jahrhundert v. Chr. Herrscher des vereinigten Königreichs Israel. Entsprechend dem biblischen Bericht war er der Erbauer des ersten jüdischen Tempels in Jerusalem und der dritte König in Israel nach Saul und seinem Vater David. (de)
- Ba rí é Solamh ( – ). (ga)
- ( 다른 뜻에 대해서는 솔로몬 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 솔로몬(히브리어: שְׁלֹמֹה 쉴로모)는 이스라엘 왕국의 제3대 왕으로, 기원전 971년부터 기원전 931년까지 이스라엘 왕국을 다스린 왕이다. 이스라엘 왕국의 전성기를 이끌었다. 다윗 왕의 아들로 이집트 왕녀와 결혼하여 동맹을 맺고, 국내 건설과 국경 방위에 힘썼다. 예루살렘 신전을 비롯한 장대한 도시를 건설하는 한편, 외국과의 통상을 맺어 이스라엘 전성기를 이루어 '솔로몬의 영화'라고 칭송되었다. 그러나 국민들에 대한 과중한 세금과 사치스러운 생활로 이스라엘 왕국 분열의 원인을 가져왔다. 그는 지혜가 뛰어났으며, 문학에도 뛰어나 이스라엘 문학의 시조라 일컬어진다. 많은 작품 중 <잠언>이 남아 있다. 말년에는 야훼 대신 이방종교의 신들을 숭배하였다. (ko)
- ソロモン（ヘブライ語: שלמה、Šəlōmōh Shlomo、 ギリシア語: Σολομών、 ラテン語: Salomon、 アラビア語: سليمان、Sulaymān、 トルコ語: Süleyman、 紀元前1011年頃 - 紀元前931年頃）は、旧約聖書の『列王記』に登場する古代イスラエル（イスラエル王国）の第3代の王（在位紀元前971年 - 紀元前931年頃）。父はダビデ。母はバト・シェバ。エジプトに臣下の礼をとり、ファラオの娘を降嫁されることで安全保障を確立し、古代イスラエルの最盛期を築いたとされる一方、堕落した王ともされる。 (ja)
- Salomão (em hebraico: שְׁלֹמֹה, Šəlōmō; em árabe: سليمان, Sulaymān; em grego: Σολομών; em latim: Salomon), também chamado de Jedidias (em hebraico: יְדִידְיָהּ, Yeḏīḏyāh; em grego: Τζεντίντια; em latim: Iedidias), foi um rei de Israel (mencionado, sobretudo, no Livro dos Reis), filho de Davi com Bate-Seba, que teria se tornado o terceiro rei de Israel, governando durante cerca de quarenta anos (segundo algumas cronologias bíblicas, de 966 a 926 a.C.). Salomão também é o escritor de Provérbios, Eclesiastes e Cântico dos Cânticos, além de livros sapienciais da Bíblia. (pt)
- 所罗门（公元前990年－前931年，希伯来语：שְׁלֹמֹה），天主教汉译为撒罗满，阿拉伯语称为苏莱曼（سليمان）。根据《希伯來聖經》记载，是以色列王國第三位國王，大卫家族第二位国王。在《古兰经》，则视之为先知。据《希伯來聖經》记载，所罗门王是大衛王与拔示巴的儿子。 据圣经记载，所罗门王是耶路撒冷第一聖殿的建造者，并有超人的智慧，大量的财富和无上的权力。但最后由于所罗门王晚年的罪过导致在他的儿子罗波安执政时期王国发生了分裂。所罗门王还是后世许多文献和传说的主角。 (zh)
- سُلَيْمَان (بالعبرية: שְׁלֹמֹה؛ تلفظ: شلومو، بالآرامية: ܫܠܡܐ)، هو أحد ملوك مملكة إسرائيل الموحدة حسب الوارد في سفر الملوك الأول وسفر أخبار الأيام الأول وحسب التلمود، هو أحد الأنبياء الثمانية والأربعين وابن داود وثالث ملوك مملكة إسرائيل الموحدة قبل انقسامها إلى مملكة إسرائيل الشمالية وهي المملكة التي بقي يحكمها قبائل إسرائيل الإثنا عشر ومملكة يهوذا في الجنوب والتي حكمها أبناء قبيلة يهوذا وهي القبيلة الوحيدة الباقية من القبائل الإثنا عشر حسب كتابات اليهود. يعتقد أنه عاش في الفترة ما بين 990 ق.م حتى 931 ق.م وتوفى عن عمر 52 واشتهر -وفق العقيدة اليهودية- بحكمته وثرائه وملكه الكبير وعدد من الذنوب التي بموجبها عاقب يهوه بني إسرائيل بتقسيم مملكتهم. ارتبط اسم سليمان بعدد من القصص المذكورة في العهد القديم مثل لقاءه مع ملكة سبأ التي ذكرت في القرآن كذلك وقصة قضاء سليمان بين المرأتين المتخاصمتين على رض (ar)
- El rei Salomó (hebreu: שלמה בן-דוד, Shelomoh ben David; àrab: سليمان, Sulaymān) va ser una de les principals figures de l'època dels reis a l'Antic Testament. Els tres reis més importants foren en aquest ordre: Saül, David i Salomó. A la Bíblia se'l representa com a profeta i rei d'Israel, reconegut per la seva riquesa i saviesa. (ca)
- Salomono (heb. שְׁלֹמֹה) estis la tria kaj lasta reĝo de unuigita Izraelo. Apartigas ankoraŭ la fakulojn, ĉu Salomono estas vere historia persono kaj ĉu tio, kion priskribas la bibliaj tekstoj vere okazis. Ankaŭ kelkaj teologoj konsideras tion kritike, ĝuste kiel historiistoj aŭ arkeologoj. (eo)
- Salomón (hebreo שְׁלֹמֹה, Shlomoh), también llamado Jedidías (hebreo: יְדִידְיָהּ Yedidyah), fue, según el Tanaj y el Antiguo Testamento cristiano, un sabio y rey del Reino Unido de Israel que sucedió a su padre: David. Su vida y obra se describen en la Primera de Reyes y la Segunda de Crónicas. Según las escrituras, fue el tercer y último monarca de la Monarquía Unida (es decir, antes de la separación del territorio israelita en los reinos de Judá e Israel). Su reinado duró cuatro décadas, tradicionalmente entre los años 965 y 928 a. C. (es)
- Salomon —hebreeraz: שְׁלֹמֹה, Shlomoh; arabieraz: سُليمان, Sulaymān; grezieraz: Σολομών, Solomōn; latinez: Salomon) edo Jedidas (hebreeraz: יְדִידְיָהּ, Yedidyah; Itun Zaharrean aipatzen den lez— (K.a. ~970-931) Israelgo antzinateko erresumako hirugarren erregea izan zen, Daviden semea, eta erresuma txikiagoetan banatu aurreko azkena (Judeako Erresuma barne). Euskal mitologian, Ehiztari galduaren, edo horietako baten izena da. (eu)
- Salomo (bahasa Ibrani: שְׁלֹמֹה; bahasa Ibrani Standar: Šəlomo; bahasa Ibrani Tiberia: Šəlōmōh, bermakna "damai") adalah seorang putra raja Daud, yang kemudian menjadi raja ketiga kerajaan Israel setelah Saul dan Daud, ayahnya. Ibunya bernama Batsyeba binti Eliam. Riwayat Salomo terutama diketahui dari catatan Alkitab Ibrani dan Perjanjian Lama di Alkitab Kristen, yang diyakini paling lambat dilengkapi pada abad ke-4 SM, dan didukung oleh tulisan-tulisan Yahudi dan Kristen. Sejumlah peninggalan arkeologis membuktikan sejumlah fakta yang disebutkan dalam catatan-catatan kuno tersebut. (in)
- Salomon (en hébreu שְׁלֹמֹה (shĕlōmōh)) est un personnage de la Bible. Il y est présenté comme un prophète et roi d'Israël réputé pour sa richesse et sa sagesse. Il succède à son père, le roi David, le fondateur de la lignée des rois de Juda. Sa mère est Bethsabée. Conventionnellement, son règne s'étend de 970 à 931 av. J.-C.. Sa naissance est mentionnée dans le deuxième livre de Samuel, et son règne est décrit dans le premier livre des Rois. Salomon bâtit la première Maison de Dieu, le Temple de Jérusalem (ou de Salomon), sur la fondation posée par le roi David. Entamée lors de la 4e année du règne de Salomon, la construction du Temple durera sept ans. (fr)
- Solomon (/ˈsɒləmən/; Hebrew: שְׁלֹמֹה, Modern: Šlōmō, Tiberian: Šălōmō, lit. 'peaceful'), also called Jedidiah (Hebrew: יְדִידְיָהּ, Modern: Yǝdīdǝyah, Tiberian: Yăḏīḏăyāh, "beloved of Yah"), was a monarch of ancient Israel and the son and successor of David, according to the Hebrew Bible and the Old Testament. He is described as having been the penultimate ruler of an amalgamated Israel and Judah. The hypothesized dates of Solomon's reign are 970–931 BCE. After his death, his son and successor Rehoboam would adopt harsh policy towards the northern tribes, eventually leading to the splitting of the Israelites between the Kingdom of Israel in the north and the Kingdom of Judah in the south. Following the split, his patrilineal descendants ruled over Judah alone. (en)
- Salomone (in ebraico: שְׁלֹמֹה, moderno Šəlomo o Šlomo, antico Šəlōmōh; in arabo: سليمان Sulaymān; in greco: Σαλωμών o Σολομών; in latino: Salomon; Gerusalemme, 1011 a.C. circa – Gerusalemme, 931 a.C. circa) è stato, secondo la Bibbia, il terzo re d'Israele, successore e figlio di Davide. (it)
- Salomo of Salomon (Hebreeuws: שְׁלֹמֹה, Šəlomoh, "zijn vrede" of "zijn vervanger"; Arabisch: سليمان, Sulaymān; Grieks: Σολομών, Solomōn) was volgens de Hebreeuwse Bijbel een zoon en opvolger van koning David en daarmee de derde en laatste koning van het Verenigd Koninkrijk Israël. Volgens de Talmoed was hij een van de 48 profeten. Salomo is het onderwerp van vele latere referenties en legendes. Er is geen (archeologisch) bewijs voor het bestaan van Salomo of het Verenigd Koninkrijk Israël. (nl)
- Salomon (hebr. שְׁלֹמֹה, Szlomoh, arab. سليمان, Sulayman, Sulaiman, Süleyman, Solyman; ur. ok. 1000 p.n.e., zm. ok. 931 p.n.e.) – prorok biblijny oraz Koranu, król Izraela, syn i następca króla Dawida; tzw. wielki budowniczy, ze względu na wybudowanie wielkiej świątyni w Jerozolimie. (pl)
- Соломо́н (др.-евр. שְׁלֹמֹה [Шломо́]; греч. Σαλωμών, Σολωμών в Септуагинте; лат. Salomon в Вульгате; араб. سليمان [Сулейма́н] в Коране) — третий еврейский царь, правитель объединённого Израильского царства в период его наивысшего расцвета. Сын царя Давида и Вирсавии (Бат-Шевы), соправитель Давида в первые два года своего царствования. Во время правления Соломона в Иерусалиме был построен Иерусалимский Храм — главная святыня иудаизма. По разным хронологиям, даты правления относятся к началу Х века до н. э., 972—932 до н. э., 960-е — ок. 930 до н. э., 967—928 до н. э. (ru)
- Salomo (hebreiska שְׁלֹמֹה) var enligt Gamla Testamentet kung över Israel under 900-talet f.Kr. och regerade i 40 år. Han hade även tillnamnet Jedidjah (som betyder "Herrens älskade") och var son till kung David och Batseba. Han är känd för sin vishet och för att vara den som fick genomföra sin fars planer på att bygga templet i Jerusalem. Salomo var den tredje och siste kungen över det enade israeliska riket. Att Salomo var en verklig historisk person har ifrågasatts av forskarna eftersom det inte finns några skrifter eller arkeologiska fynd från den tiden som kan bekräfta hans existens. (sv)
- Соломо́н (дав-євр. שְׁלֹמֹה, Шломо́; грец. Σαλωμών, Σολωμών) — згідно з біблійною Першою Книгою царів, один із найбільш могутніх, розумних та заможних царів давньої держави Ізраїль. Згадується у Біблії як другий та улюблений син царя Давида та Ветсавії. Ім'я Шломо (Соломон) в івриті походить від кореня «שלום» (шалом — «мир»), а також «שלם» (шалем — «досконалий», «цілісний»). Соломону приписують авторство таких творів Біблії, як Книга приповістей Соломонових, Книга Екклезіястова (або Проповідника), Пісня над піснями, а також декількох псалмів. (uk)
|
