| dbo:abstract
|
- Verfahrensrecht oder formelles Recht bezeichnet die Gesamtheit aller Rechtsnormen, die eine verbindliche staatliche Entscheidungsfindung betreffen. (de)
- Procesní právo je souhrn právních norem, které regulují proces, postup, jak se domoci svých subjektivních práv či jak realizovat své subjektivní povinnosti. Procesní (subjektivní) práva jsou vždy odvozená, bez podkladového (subjektivního) práva hmotného by sama o sobě neměla smysl, neboť by neměla co realizovat. Procesní práva určují např. to, jak se postupuje v občanskoprávním řízení a jsou proto obsažena v občanském soudním řádu. Příkladem je zde právo žalobce navrhovat důkazy pro svá tvrzení (a zároveň povinnost tak pod sankcí ztráty sporu učinit, pokud ho k tomu soud vyzve). (cs)
- Δικονομικό Δίκαιο ονομάζεται το Δίκαιο που ρυθμίζει τη διαδικασία εκδίκασης διαφορών ενώπιον των δικαστηρίων. Ενώ το ουσιαστικό δίκαιο ρυθμίζει τις σχέσεις μεταξύ πολιτών ή τις σχέσεις πολιτών και κράτους, το δικονομικό δίκαιο ρυθμίζει την εφαρμογή του ουσιαστικού δικαίου στην πράξη από τα δικαστήρια. Ανάλογα με τον κλάδο του ουσιαστικού δικαίου τον οποίο αφορά, το δικονομικό δίκαιο ονομάζεται αντίστοιχα. Έτσι με βάση τη θεμελιώδη διάκριση του δικαίου σε ιδιωτικό/αστικό, ποινικό και δημόσιο/διοικητικό, οι κυριότεροι κλάδοι του δικονομικού δικαίου είναι το Αστικό Δικονομικό Δίκαιο ή αλλιώς Πολιτική Δικονομία, η Ποινική Δικονομία και η . Το Δικονομικό Δίκαιο ρυθμίζει την αρμοδιότητα των δικαστηρίων, τα ένδικα βοηθήματα με τα οποία οι πολίτες μπορούν να προσφεύγουν σε αυτά, τη διαδικασία ενώπιον των δικαστηρίων, την ισχύ και εφαρμογή των δικαστικών αποφάσεων και τα ένδικα μέσα με τα οποία μπορούν αυτές να προσβληθούν. Η Πολιτική Δικονομία ρυθμίζεται από τον Κώδικα Πολιτικής Δικονομίας, η Ποινική από τον Κώδικα Ποινικής Δικονομίας και η Διοικητική από τον πρόσφατο Κώδικα Διοικητικής Δικονομίας και άλλους ειδικούς νόμους. Κανόνες δικονομικού δικαίου υπάρχουν όμως διάσπαρτοι και σε άλλα νομοθετήματα, οι οποίοι ρυθμίζουν ειδικές περιπτώσεις και αποκλίσεις από τους βασικούς Κώδικες. (el)
- Juro > Nacia juro La procedura juro estas la aro de la reguloj, kiuj rilatas la justican organizon kaj la aktojn, kiujn oni faru por havi juĝdecidon. Oni distingas la procedurojn:
* penalan,
* civilan,
* administracian, kaj
* komercan ... kiuj obeas specifajn regulojn. (eo)
- El derecho procesal es el conjunto de normas que regulan el proceso judicial, es decir, que regula los requisitos, el desarrollo y los efectos del proceso. El derecho procesal es una rama del derecho público que incluye al conjunto de actos mediante los que se constituye, desarrolla y determina la relación jurídica que se establece entre el juzgador, las partes y las demás personas intervinientes. Dicha relación jurídica tiene como finalidad dar solución al litigio planteado por las partes, a través de una decisión del juzgador basada en los hechos afirmados y probados, y en el derecho aplicable. (es)
- Procedural law, adjective law, in some jurisdictions referred to as remedial law, or rules of court, comprises the rules by which a court hears and determines what happens in civil, lawsuit, criminal or administrative proceedings. The rules are designed to ensure a fair and consistent application of due process (in the U.S.) or fundamental justice (in other common law countries) to all cases that come before a court. Substantive law, which refers to the actual claim and defense whose validity is tested through the procedures of procedural law, is different from procedural law. In the context of procedural law, procedural rights may also refer not exhaustively to rights to information, access to justice, and right to counsel, rights to public participation, right to confront accusers as well as the basic presumption of innocence (meaning the prosecution regularly must meet the burden of proof, though different jurisdictions have various exceptions), with those rights encompassing general civil and political rights. In environmental law, these procedural rights have been reflected within the UNECE Convention on "Access to Information, Public Participation in Decision-making and Access to Justice in Environmental Matters" known as the Aarhus Convention (1998). (en)
- Hukum acara (dikenal juga sebagai hukum prosedur atau peraturan keadilan) adalah serangkaian aturan yang mengikat dan mengatur tata cara dijalankannya persidangan pidana, perdata, maupun tata usaha negara. Hukum acara dibuat untuk menjamin adanya sebuah proses hukum yang semestinya dalam menegakkan hukum. Hukum acara berbeda dengan yang mengatur mengenai substansi hukum itu sendiri, yang pada gilirannya akan diuji melalui hukum acara. Dalam hal ini, beberapa pakar mendefinisikan hukum acara sebagai "cara mempertahankan" sebuah hukum. Hukum acara pada umumnya mengatur cabang-cabang hukum yang umum, seperti hukum acara pidana dan hukum acara perdata. Masing-masing negara yang memiliki yurisdiksi dan kewenangan mahkamah yang beragam memiliki aturan yang berbeda-beda pula. (in)
- En droit, une procédure, appelée aussi procédure juridique, est :
* soit l'ensemble des formalités nécessaires à la validité d'un acte ;
* soit l'ensemble des démarches à suivre pour mener à bien une action en justice. Le droit procédural (ou processuel) étudie les règles et formalités à suivre dans le cadre d'une procédure judiciaire et notamment d'un procès ; on l'oppose au droit substantiel. Devant une juridiction civile, on parle de procédure civile, devant une juridiction pénale de procédure pénale, devant une juridiction administrative de procédure administrative (nommée contentieux administratif en France). Le non-respect des règles de procédure est appelé « vice de procédure ». (fr)
- 절차법(節次法)은 실체법의 운용절차, 특히 권리·의무의 실행을 목적으로 하는 법(규정)을 말한다. (ko)
- Prawo formalne, prawo procesowe – zespół norm prawnych regulujących postępowanie przed organami wymiaru sprawiedliwości i administracji publicznej. Prawo formalne urzeczywistnia normy prawa materialnego i pozwala na ich egzekwowanie. Dotyczy ono między innymi właściwości tych organów (rzeczowej, miejscowej, funkcjonalnej), wszczynania postępowania, pism procesowych, wniosków stron, dowodów, środków odwoławczych oraz innych instytucji procesowych. (pl)
- 訴訟法（そしょうほう）とは、訴訟において、実体法を具体的事件の中で適用し事件を解決する手続を定めた法である。なお，訴訟以外の手続も含める場合には手続法と呼ぶ。 具体的には、当事者その他の関係者が手続参加（裁判所の判断を左右するような資料を提供することが法律上認められた立場になること）や主張（裁判所の判断を左右するような事実の存在を裁判所に知らせること）・立証（主張を裏付ける資料を裁判所に提出すること）をしたり、裁判所が判断を示したりといった、訴訟に関係する行為をする際に守らなければならない手順や形式を定めている。 手続法と実体法とを区別して理解するという方法は、日本では、明治維新後に西欧文明を吸収した際に、大陸法の伝統を受け継ぐ中で確立されたものである。 (ja)
- Procesrecht is het recht dat een proces voor de rechter regelt. Men spreekt ook wel van formeel recht. Procesrecht is in te delen in strafprocesrecht, burgerlijk procesrecht en bestuursprocesrecht. Aangezien belastingrecht bestuursrecht is, is belastingprocesrecht een vorm van bestuursprocesrecht. Procesrecht is het recht dat dient om het (het inhoudelijke recht) af te dwingen. Het procesrecht wordt beheerst door specifieke wetboeken alsmede door de rechtsleer van de algemene beginselen van behoorlijk proces, mede gebaseerd op artikel 6 van het Europees Verdrag voor de Rechten van de Mens. (nl)
- Direito processual (também conhecido como direito formal ou direito adjetivo) é, segundo diversos autores, aquele que trata do processo, ou seja, sequência de atos destinados a um fim, que vem a ser aquele identificado com o da jurisdição. É ramo jurídico do direito público; reúne os princípios e normas que dispõem sobre a jurisdição, que é o exercício da função típica do poder judiciário. (pt)
- Processrätt är det rättsområde som reglerar förfarandet vid domstolar och skiljedomsförfaranden. Den centrala lagstiftningen på området i Sverige utgörs av rättegångsbalken. Processrätten kan delas in i tre huvudgrupper, nämligen civilprocess, straffprocess och förvaltningsprocess. Den förstnämnda gruppen räknas normalt till privaträtten medan de sista två grupperna hör till den offentliga rättens område. Detta på grund av att förvaltningsprocessen behandlar hur myndighetsbeslut kommer till och kanske framför allt hur ändringar kan sökas i ett myndighetsbeslut medan civilprocessen och straffprocessen riktar sig mot (dvs. såväl fysiska som juridiska personer). Civilprocessen är det område som behandlar förfarandet i ett tvistemål och i ett skiljedomsförfarande dvs. då två enskilda "gör upp" om, först och främst, privaträttsliga tvister. Typiskt för civilprocessen är den så kallade tredskodomen om vilken domaren kan besluta om den ena parten inte inställer sig till den muntliga förhandlingen eller inte avger ett skriftligt svar - om ingen muntlig förhandling är nödvändig - på stämningsansökan. Det processuella förfarandet regleras framförallt i rättegångsbalken. I förvaltningsprocesserna tillämpas dock förvaltningsprocesslagen. Speciellt vid internationell handel är det vanligt att parterna på förhand bestämmer hur och var eventuella tvister ska slitas, så kallade forum-klausuler. Det finns inget tvång för parterna att föra saken till en domstol utan de kan till exempel avtala om att någon organisation skall avgöra tvisten som till exempel Internationella Handelskammaren (International Chamber of Commerce) som är en mycket viktig instans för skiljedom när det gäller internationella köp. Även Stockholms handelskammares skiljedomsinstitut anlitas ofta i skiljedomar. Straffprocessen behandlar domstolsprocessen då en person gjort sig skyldig till ett brott enligt Strafflagen i Finland eller Brottsbalken i Sverige. Till straffprocessens område hör bland annat domarens behörighet, domstolens jurisdiktion, ändringssökande, häktning och allmänna åklagarens funktion. Hit hör även talan om enskilt åtal. (sv)
- Процессуальное право — совокупность норм права, регулирующих процессуальный порядок, процедуры практической реализации и исполнения норм материального права. Процессуальное право неразрывно связано с материальным правом, так как закрепляет процессуальные формы, необходимые для его осуществления и защиты. Существуют следующие основные формы судебного процесса: конституционный, гражданский, уголовный, административный. (ru)
- Процесуа́льне право — сукупність норм системи права, що безпосередньо регулюють суспільні відносини і сукупність галузей права, в яких основний акцент робиться на порядок захисту порушеного права в судових органах. Процесуальне право нерозривно пов'язане з матеріальним правом. Їх можна розглядати як юридичні категорії, що виражають єдність двох сторін правового регулювання:
* безпосередньої юридичної регламентації суспільних відносин
* та процесуальних форм судового захисту цих відносин. Галузі процесуального права входять до публічної частини права, і процесуальні відносини існують за наявності суб'єктів влади. Норми галузей матеріального права спрямовані на регулювання суспільних відносин в їх дійсному існуванні. Процесуальна процедура — порядок реалізації матеріальних прав, коли ці права оспорюються або порушуються, тобто для застосування й відновлення порушених прав потрібна певна процедура. Процесуальне право виникло як необхідність реалізації (шляхом захисту) норм матеріального права. Процесуальні норми (норми процесуального права) називають вторинним (по відношенню до матеріально-правових норм) регулятором суспільних відносин. (uk)
- 程序法（procedural law、adjective law、remedial law、rules of court）關乎權利與義務程序的規定，在法學分類中，是相對於關於權利與義務本體之實體法的類別。換句話說，實體法僅規定權利義務，尚不足以落實權利義務內涵，需要有實現權利義務手段方法，因此程序法又稱手續法。 程序法可以定位為非關實體權利，而係為安排各種程序的法令而言。在大陸法系國家，程序法基本上可以分為民事诉讼法、刑事诉讼法以及行政诉讼法。以下分別敘述之： 1.
* 所規範的實體權利（所有權、債權等等）必須經由審判的過程才能加以實現，而民事程序法就是在安排民事審判程序的法律，表現在實證法上，就是各國的民事訴訟法律或非訟事件法律等等。 2.
* 刑事程序法就是國家為確定對於人民刑罰權的刑事審判程序所應適用的法律，它所規範的是刑事審判程序的進行，而非如刑法（刑事實體法）是對於人民行為的直接禁制。 3.
* 行政程序法則是規範行政機關在從事行政行為時，所應遵守的正當法律程序，例如：比例原則、禁止差別待遇、信賴保護等等原則。 程序法在過去被認為僅僅是各種程序進行方式的規範，純粹為技術性、工具性的法律安排，並不涉及人民的實體權利，因此在法學研究中並不具有獨立的地位。然而正當法律程序等法律學說陸續出現，程序法即脫離以往僅僅依附於實體法的地位，而成為具有各種理論的一門專業法學領域。甚至刑事程序法，由於必然涉及刑事被告的人權及審判的公平公正性、罪罰的不可回復性，有法律學者認為，刑事程序法具有憲法的高度，國家機關是否遵守刑事程序法即為該國「憲法的測震儀」。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Verfahrensrecht oder formelles Recht bezeichnet die Gesamtheit aller Rechtsnormen, die eine verbindliche staatliche Entscheidungsfindung betreffen. (de)
- Procesní právo je souhrn právních norem, které regulují proces, postup, jak se domoci svých subjektivních práv či jak realizovat své subjektivní povinnosti. Procesní (subjektivní) práva jsou vždy odvozená, bez podkladového (subjektivního) práva hmotného by sama o sobě neměla smysl, neboť by neměla co realizovat. Procesní práva určují např. to, jak se postupuje v občanskoprávním řízení a jsou proto obsažena v občanském soudním řádu. Příkladem je zde právo žalobce navrhovat důkazy pro svá tvrzení (a zároveň povinnost tak pod sankcí ztráty sporu učinit, pokud ho k tomu soud vyzve). (cs)
- Juro > Nacia juro La procedura juro estas la aro de la reguloj, kiuj rilatas la justican organizon kaj la aktojn, kiujn oni faru por havi juĝdecidon. Oni distingas la procedurojn:
* penalan,
* civilan,
* administracian, kaj
* komercan ... kiuj obeas specifajn regulojn. (eo)
- El derecho procesal es el conjunto de normas que regulan el proceso judicial, es decir, que regula los requisitos, el desarrollo y los efectos del proceso. El derecho procesal es una rama del derecho público que incluye al conjunto de actos mediante los que se constituye, desarrolla y determina la relación jurídica que se establece entre el juzgador, las partes y las demás personas intervinientes. Dicha relación jurídica tiene como finalidad dar solución al litigio planteado por las partes, a través de una decisión del juzgador basada en los hechos afirmados y probados, y en el derecho aplicable. (es)
- 절차법(節次法)은 실체법의 운용절차, 특히 권리·의무의 실행을 목적으로 하는 법(규정)을 말한다. (ko)
- Prawo formalne, prawo procesowe – zespół norm prawnych regulujących postępowanie przed organami wymiaru sprawiedliwości i administracji publicznej. Prawo formalne urzeczywistnia normy prawa materialnego i pozwala na ich egzekwowanie. Dotyczy ono między innymi właściwości tych organów (rzeczowej, miejscowej, funkcjonalnej), wszczynania postępowania, pism procesowych, wniosków stron, dowodów, środków odwoławczych oraz innych instytucji procesowych. (pl)
- 訴訟法（そしょうほう）とは、訴訟において、実体法を具体的事件の中で適用し事件を解決する手続を定めた法である。なお，訴訟以外の手続も含める場合には手続法と呼ぶ。 具体的には、当事者その他の関係者が手続参加（裁判所の判断を左右するような資料を提供することが法律上認められた立場になること）や主張（裁判所の判断を左右するような事実の存在を裁判所に知らせること）・立証（主張を裏付ける資料を裁判所に提出すること）をしたり、裁判所が判断を示したりといった、訴訟に関係する行為をする際に守らなければならない手順や形式を定めている。 手続法と実体法とを区別して理解するという方法は、日本では、明治維新後に西欧文明を吸収した際に、大陸法の伝統を受け継ぐ中で確立されたものである。 (ja)
- Procesrecht is het recht dat een proces voor de rechter regelt. Men spreekt ook wel van formeel recht. Procesrecht is in te delen in strafprocesrecht, burgerlijk procesrecht en bestuursprocesrecht. Aangezien belastingrecht bestuursrecht is, is belastingprocesrecht een vorm van bestuursprocesrecht. Procesrecht is het recht dat dient om het (het inhoudelijke recht) af te dwingen. Het procesrecht wordt beheerst door specifieke wetboeken alsmede door de rechtsleer van de algemene beginselen van behoorlijk proces, mede gebaseerd op artikel 6 van het Europees Verdrag voor de Rechten van de Mens. (nl)
- Direito processual (também conhecido como direito formal ou direito adjetivo) é, segundo diversos autores, aquele que trata do processo, ou seja, sequência de atos destinados a um fim, que vem a ser aquele identificado com o da jurisdição. É ramo jurídico do direito público; reúne os princípios e normas que dispõem sobre a jurisdição, que é o exercício da função típica do poder judiciário. (pt)
- Процессуальное право — совокупность норм права, регулирующих процессуальный порядок, процедуры практической реализации и исполнения норм материального права. Процессуальное право неразрывно связано с материальным правом, так как закрепляет процессуальные формы, необходимые для его осуществления и защиты. Существуют следующие основные формы судебного процесса: конституционный, гражданский, уголовный, административный. (ru)
- Δικονομικό Δίκαιο ονομάζεται το Δίκαιο που ρυθμίζει τη διαδικασία εκδίκασης διαφορών ενώπιον των δικαστηρίων. Ενώ το ουσιαστικό δίκαιο ρυθμίζει τις σχέσεις μεταξύ πολιτών ή τις σχέσεις πολιτών και κράτους, το δικονομικό δίκαιο ρυθμίζει την εφαρμογή του ουσιαστικού δικαίου στην πράξη από τα δικαστήρια. Το Δικονομικό Δίκαιο ρυθμίζει την αρμοδιότητα των δικαστηρίων, τα ένδικα βοηθήματα με τα οποία οι πολίτες μπορούν να προσφεύγουν σε αυτά, τη διαδικασία ενώπιον των δικαστηρίων, την ισχύ και εφαρμογή των δικαστικών αποφάσεων και τα ένδικα μέσα με τα οποία μπορούν αυτές να προσβληθούν. (el)
- En droit, une procédure, appelée aussi procédure juridique, est :
* soit l'ensemble des formalités nécessaires à la validité d'un acte ;
* soit l'ensemble des démarches à suivre pour mener à bien une action en justice. Le droit procédural (ou processuel) étudie les règles et formalités à suivre dans le cadre d'une procédure judiciaire et notamment d'un procès ; on l'oppose au droit substantiel. Le non-respect des règles de procédure est appelé « vice de procédure ». (fr)
- Procedural law, adjective law, in some jurisdictions referred to as remedial law, or rules of court, comprises the rules by which a court hears and determines what happens in civil, lawsuit, criminal or administrative proceedings. The rules are designed to ensure a fair and consistent application of due process (in the U.S.) or fundamental justice (in other common law countries) to all cases that come before a court. Substantive law, which refers to the actual claim and defense whose validity is tested through the procedures of procedural law, is different from procedural law. (en)
- Hukum acara (dikenal juga sebagai hukum prosedur atau peraturan keadilan) adalah serangkaian aturan yang mengikat dan mengatur tata cara dijalankannya persidangan pidana, perdata, maupun tata usaha negara. Hukum acara dibuat untuk menjamin adanya sebuah proses hukum yang semestinya dalam menegakkan hukum. Hukum acara berbeda dengan yang mengatur mengenai substansi hukum itu sendiri, yang pada gilirannya akan diuji melalui hukum acara. Dalam hal ini, beberapa pakar mendefinisikan hukum acara sebagai "cara mempertahankan" sebuah hukum. (in)
- Процесуа́льне право — сукупність норм системи права, що безпосередньо регулюють суспільні відносини і сукупність галузей права, в яких основний акцент робиться на порядок захисту порушеного права в судових органах. Процесуальне право нерозривно пов'язане з матеріальним правом. Їх можна розглядати як юридичні категорії, що виражають єдність двох сторін правового регулювання:
* безпосередньої юридичної регламентації суспільних відносин
* та процесуальних форм судового захисту цих відносин. Норми галузей матеріального права спрямовані на регулювання суспільних відносин в їх дійсному існуванні. (uk)
- Processrätt är det rättsområde som reglerar förfarandet vid domstolar och skiljedomsförfaranden. Den centrala lagstiftningen på området i Sverige utgörs av rättegångsbalken. Processrätten kan delas in i tre huvudgrupper, nämligen civilprocess, straffprocess och förvaltningsprocess. Det processuella förfarandet regleras framförallt i rättegångsbalken. I förvaltningsprocesserna tillämpas dock förvaltningsprocesslagen. Även Stockholms handelskammares skiljedomsinstitut anlitas ofta i skiljedomar. Hit hör även talan om enskilt åtal. (sv)
- 程序法（procedural law、adjective law、remedial law、rules of court）關乎權利與義務程序的規定，在法學分類中，是相對於關於權利與義務本體之實體法的類別。換句話說，實體法僅規定權利義務，尚不足以落實權利義務內涵，需要有實現權利義務手段方法，因此程序法又稱手續法。 程序法可以定位為非關實體權利，而係為安排各種程序的法令而言。在大陸法系國家，程序法基本上可以分為民事诉讼法、刑事诉讼法以及行政诉讼法。以下分別敘述之： 1.
* 所規範的實體權利（所有權、債權等等）必須經由審判的過程才能加以實現，而民事程序法就是在安排民事審判程序的法律，表現在實證法上，就是各國的民事訴訟法律或非訟事件法律等等。 2.
* 刑事程序法就是國家為確定對於人民刑罰權的刑事審判程序所應適用的法律，它所規範的是刑事審判程序的進行，而非如刑法（刑事實體法）是對於人民行為的直接禁制。 3.
* 行政程序法則是規範行政機關在從事行政行為時，所應遵守的正當法律程序，例如：比例原則、禁止差別待遇、信賴保護等等原則。 (zh)
|
