| dbo:abstract
|
- Lleó II, Lleó II el Gran o Levond Medzakordz (vers 1150 – 5 de maig del 1219) fou príncep i rei del Regne Armeni de Cilícia, de la dinastia rupeniana. Va succeir al seu germà Rupen III el 1186, quan aquest es va retirar a un monestir (i va morir poc després). Era fill d'Esteve d'Armènia Menor i de Rita de Barbaron. Del 1186 al 1187 fou nominalment regent de les seves nebodes Alícia i Filipa però, mort el seu germà, va agafar el poder absolut. (ca)
- Ο Λέων Β΄ της Αρμενίας (Αρμενικά ː Լեւոն Ա Մեծագործ, 1150 - 2 Μαΐου 1219), ήταν ο δέκατος Πρίγκιπας του Αρμενικού βασιλείου της Κιλικίας ή Πρίγκιπας των Βουνών (1187 - 1198) και ο πρώτος Βασιλιάς του Αρμενικού βασιλείου της Κιλικίας (1198 - 1219). Μερικοί ιστορικοί τον καταγράφουν σαν "Λέων Α΄ ο Μεγαλοπρεπής" επειδή ήταν ο πρώτος βασιλιάς. Ο Λέων Β΄ ήταν δεύτερος γιος του Στέφανου της Αρμενίας και της Ρίτας του Μπαμπερόν, ο πατέρας του ήταν δεύτερος γιος του Λέων Α΄ της Αρμενίας και η μητέρα του ήταν κόρη του Σεμπάντ, λόρδου του Μπαμπερόν. Η Αρμενία έγινε με τον Λέων ενοποιημένο βασίλειο με τεράστιο ρόλο στις πολιτικές υποθέσεις. Ο Λέων Β΄ είχε στενές σχέσεις με τους Λατίνους που συμμετείχαν στην Γ΄ Σταυροφορία, τους παρείχε τρόφιμα, ζώα και κάθε είδους βοήθεια, το βασίλειο του επεκτάθηκε από την Ισαυρία μέχρι τα βουνά Αμάνους. Την διετία 1194 - 1195 λίγο πριν γίνει βασιλιάς ένωσε την Αρμενική Αποστολική Εκκλησία με την Ρώμη. Η στέψη του έγινε αμέσως μετά την υπογραφή της Ένωσης, η τελετή έγινε στην εκκλησία της Αγίας Σοφίας στην Ταρσό (6 Ιανουαρίου 1198). Η άνοδος του στον θρόνο της Κιλικίας σαν πρώτου μονάρχη του Αρμενικού βασιλείου της Κιλικίας έφερε την ρήξη των δεσμών της Αρμενικής εκκλησίας με την Βυζαντινή Αυτοκρατορία δημιουργώντας νέους ισχυρούς δεσμούς με την δύση. Με τις διπλωματικές του ικανότητες απέκτησε φιλίες με όλους τους Ευρωπαίους ηγεμόνες, δημιούργησε σχέσεις με τους Ιωαννίτες Ιππότες και το Τευτονικό Τάγμα που τους έκανε σημαντικές παραχωρήσεις.Ο Λέων Β΄ είχε μεγαλεπήβολα οράματα να κατακτήσει το Πριγκιπάτο της Αντιόχειας με όλες τις βορειοανατολικές Μεσογειακές ακτές. Η εφαρμογή των σχεδίων του ξεκίνησε με την κατάκτηση του κάστρου του Μπάργκας που είχε εγκαταλείψει ο Μαμελούκος σουλτάνος Σαλαντίν (1194). Ο μεγαλύτερος θρίαμβος ακολούθησε στις αρχές του 1216 όταν με μεγάλο στρατό κατέλαβε την Αντιόχεια, τοποθέτησε στην διοίκηση της πόλης τον μικρανεψιό του Ραϋμόνδο Ρουπέν που παρέμεινε μέχρι τον θάνατο του Λέων. Ο Λέων Β΄ έκανε ταχύτατο μετασχηματισμό της αυλής του σύμφωνα με τα Φραγκικά πρότυπα, τα παλιά Αρμένικα ονόματα αντικαταστάθηκαν με Λατινικά και έγινε αλλαγή των αξιωμάτων στα πρότυπα των Φράγκων.Το εμπόριο αναπτύχθηκε σε μεγάλο βαθμό, παραχώρησε σημαντικά προνόμια στην Γένοβα, την Βενετία και την Πίζα. Τα διατάγματα ρύθμιζαν την φοροαπαλλαγή των Ιταλών εμπόρων με αντάλλαγμα να του παρέχουν υπηρεσίες. Εγκαταστάθηκαν με την βοήθεια του σημαντικές εμπορικές κοινότητες Ιταλών στην Ταρσό, τα Άδανα και την Μοψουεστία, οι Ιταλοί έμποροι έγιναν η σημαντικότερη πηγή εσόδων για το Αρμενικό Βασίλειο της Κιλικίας. (el)
- Leo II. (auch Lewon; † 1. Mai 1219 in Kilikien) war der erste König von Kleinarmenien und regierte von 1187 bis 1219. Die Zählung als Leon II. schließt die rubenidischen „Herren der Berge“ ein – als erster König von Kleinarmenien wird er auch als Leo I. gezählt. Leo wurde 1187, nach dem Tod seines Bruders Ruben III. Fürst von Kleinarmenien. Um die Unabhängigkeit seines Fürstentums gegenüber Byzanz zu stärken betrieb er eine Politik der Annäherung an das Römisch-deutsche Kaiserreich. Er unterstützte Kaiser Friedrich Barbarossa großzügig, als dieser auf dem Dritten Kreuzzug sein Fürstentum erreichte, und unterhielt später diplomatischen Kontakt zu dessen Sohn, Kaiser Heinrich VI. Er näherte die armenisch-apostolische Kirche der römisch-katholischen an und huldigte dem römisch-deutschen Kaiser, um durch ihn zum König erhoben zu werden. Leo wurde am 6. Januar 1199 in Tarsos in der heutigen Alten Moschee vom Erzbischof Konrad von Mainz zum König gekrönt, im Beisein des armenischen Katholikos (1194–1203), des syrisch-orthodoxen Patriarchen von Antiochia und des griechischen Metropoliten von Tarsos. Für die Feier hatte Nerses von Lambron zuvor die lateinische Krönungsliturgie in das Armenische übersetzt. Leo war zwei Mal verheiratet: In erster Ehe heiratete er um 1188 Elisabeth „von Österreich“ († 1207). Der Chronist Smbat Sparapet bezeichnet sie als Nichte (Tochter des Bruders) der Sibylle, der dritten Gattin Bohemunds III. von Antiochia. Elisabeth wurde 1206 von Leo verstoßen, eingekerkert und 1207 vergiftet. Um 1210 heiratete er in zweiter Ehe Sibylle von Lusignan, Tochter des Königs Amalrich II./I. von Jerusalem und Zypern. Leo machte seine Tochter aus zweiter Ehe, Isabella zu seiner Erbin, obwohl er von seiner ältesten Tochter aus erster Ehe, Rita, einen Enkel hatte, und mit Raimund Ruben ein Enkel seines Bruders Ruben III. existierte. 1203 griff Leo Antiochia an, wurde aber zurückgeschlagen. Darauf nahm er die Templerburgen von und ein und versuchte, von den Aleppinern zurückzuerobern. 1213 griffen die Templer Baghras an, das sie aber trotz der Exkommunikation Leos erst 1216 zurückerhielten. (de)
- Léon II ou Levon II (en arménien Լեւոն Ա), dit « le Grand », né vers 1150 et mort en 1219, est un prince des Montagnes roupénide ayant régné de 1187 à 1199, avant d'être sacré roi d'Arménie en 1199. Il est un fils de Stéphane, prince roupénide, et de Rita de Barberon, et le frère et successeur de Roupen III. Ses grands-pères étaient Léon Ier, prince des Montagnes, et Smbat, seigneur héthoumide de Barbaron. (fr)
- León I de Armenia (en armenio: Levon I) llamado "el Magnífico" (1150 – 5 de mayo de 1219) fue soberano de la Cicilia armenia de 1187 a 1219, primero como "señor" y, más tarde, a título de "rey". También es llamado León II (Levon II), cuando se cuenta a su antepasado homónimo. León se convirtió en "Señor de las montañas" (soberano de la Armenia de Cilicia, o Armenia menor) en 1187, cuando su hermano Rubén III de Armenia abdicó. Al principio fue 'regente y tutor' de sus sobrinas Alicia y Filipa de Armenia, pero luego las apartó del trono y se hizo coronar el 6 de enero de 1199. Se casó con Isabel de Austria en 1189, que le dio una hija, Estefanía, que luego se casaría con Juan de Brienne. Al principio de la Tercera Cruzada, inició negociaciones con el emperador Federico Barbarroja para que este le concediese el título de “rey de Armenia”, pero la muerte de Federico, ahogado en el río Saleph en Cilicia, malogró el plan. Este hecho supuso un gran cambio en la política armenia, que tradicionalmente se había dirigido al Imperio bizantino como fuente de autoridad. También se supone que León estuvo en el séquito de la boda de Ricardo Corazón de León en Chipre en 1191. En 1194, tomó el castillo de Bagras, al norte del principado de Antioquía, que había sido conquistado por Saladino en 1189. Bohemundo III de Antioquía y los caballeros templarios, sus propietarios originales, exigieron que les fuera devuelto. León llevó a Bohemundo hasta Bagras con la supuesta intención de negociar, pero le hizo apresar. En estas condiciones, Bohemundo fue obligado a ceder el principado a León, y fue luego liberado. Renunció a sus pretensiones sobre Armenia y se estableció una alianza matrimonial en 1195. León volvió a pedir el título real al nuevo emperador Enrique VI y al papa Celestino III. Finalmente lo logró, y el 6 de enero de 1199 fue coronado en Tarso como “Rey de Armenia” por el legado papal, Conrado, cardenal de Wittelsbach y arzobispo de Maguncia. En 1206, el catholicos Juan de Sis acusó a la reina de adulterio. León se divorció y la encerró, para casarse en 1210 con Sibila de Lusignan, hija del rey Amalarico II de Jerusalén. León fue un poderoso monarca, recordado en las crónicas como "León el Magnífico". Su corte en destacó por su cultura y el desarrollo de la caligrafía y las artes. Se alió con los caballeros hospitalarios y con los templarios, pero logró expulsar a estos de su reino. También promovió el comercio con Venecia Pisa y Génova. (es)
- Leo II (Armenian: Լեւոն Ա Մեծագործ, Levon I. Metsagorts; 1150 – 2 May 1219), also Leon II, Levon II or Lewon II, was the tenth lord of Armenian Cilicia or “Lord of the Mountains” (1187–1198/1199), and the first king of Armenian Cilicia (sometimes as Levon I the Magnificent or Lewon I) (1198/1199–1219). During his reign, Leo succeeded in establishing Cilician Armenia as a powerful and a unified Christian state with a pre-eminence in political affairs. Leo eagerly led his kingdom alongside the armies of the Third Crusade and provided the crusaders with provisions, guides, pack animals and all manner of aid. Under his rule, Armenian power in Cilicia was at its apogee: his kingdom extended from Isauria to the Amanus Mountains. In 1194–1195, when he was planning to receive the title of king, he instituted a union of the Armenian church with Rome. With the signing of the Act of Union, his coronation proceeded without delay. He was consecrated as king on 6 January 1198 or 1199, in the Church of Holy Wisdom at Tarsus. His accession to the throne of Cilicia as its first Armenian monarch heralded into reality not merely an official end to Cilicia's shadowy umbilical connection to the Byzantine Empire, but also a new era of ecclesiastical co-operation with the West. A skilled diplomat and wise politician, Leo established useful alliances with many of the contemporary rulers; he also gained the friendship and support of the Hospitallers and the Teutonic Knights by granting considerable territories to them. He envisioned annexing the Principality of Antioch to his kingdom, thus reinforcing his authority along much of the northeastern Mediterranean coastline. Levon first put this plan into action in 1194 by seizing the strategic fortress of Baghras after Saladin, the Sultan of Egypt and Syria, had abandoned it. His greatest triumph was achieved at the beginning of 1216 when at the head of his army he occupied Antioch and installed his grandnephew, Raymond-Roupen as its head. Raymond-Roupen remained in power until Leo's death. The transformation of the Armenian court, following the pattern of the Frankish courts, proceeded at a more rapid pace after Leo came to power. Many of the old names of specific functions or the titles of dignitaries were replaced by Latin ones and the changes in nomenclature were often accompanied by changes in the character of these offices. Commerce was greatly developed during the reign of Leo: he granted charters regarding trade and commercial privileges to Genoa, Venice and Pisa. These charters provided their holders with special tax exemptions in exchange for their merchandising trade. They encouraged the establishment of Italian merchant communities in Tarsus, Adana and Mamistra, and became a large source of revenue for the growth and development of Cilician Armenia. (en)
- Leone II d'Armenia (in armeno: Լեւոն Ա Մեծագործ?, traslitterazione dalla lingua armena orientale Levon Metsagorts e dalla lingua armena occidentale Levon Medzakordz), noto anche come Leone I, detto il Magnifico (1150 – 2 o 5 maggio 1219), fu Principe delle montagne dal 1187 e primo re dell'Armenia Minor dal 1199 fino alla morte. (it)
- Leon I (ormiański: Լեւոն Ա Մեծագործ) (zm. 1219) pierwszy król Armenii Cylicyjskiej z dynastii Rubenidów panujący w latach 1196 - 1219. (pl)
- Leo of Leon II (Armeens: Լևոն Ա Մեծագործ, Levon Metsagorts of Levon Medzakordz) (1150 – overleden op 2 of 5 mei 1219), bijgenaamd de Wonderbaarlijke, was vorst van Armeens Cilicië, als Leo II van 1187 tot 1199 en als Leo I eerste koning van Armeens Cilicië van 1199 tot zijn dood. (nl)
- Левон II Великий (арм. Լևոն Բ Մեծագործ, фр. Léon II; 1187—1219) коронован как Левон I — первый король Киликийской Армении из армянской династии Рубенидов, правил с 1187 по 1219. Участник третьего крестового похода. Его войска принимали участие во взятии Кипра вместе с Ричардом Львиное Сердце и осаде Акры. Во время правления Левона Великого, Королевство Армения пережила эпоху экономического и культурного расцвета, являясь одной из самых значимых христианских стран на Ближнем Востоке. Такие мировые силы как Священная Римская империя, папство и даже Аббасидский халиф соперничали за влияние над Королевством Армении. Каждый стремился стать первым, кто признаёт князя Киликии Левона II законным королём. В результате, 6 января 1198 года в городе Тарс он был коронован и провозглашён королём Папой Римским Целестином III и Германским императором Генрихом VI. Левону прислал корону также византийский император. (ru)
- Левон II (вірм. Լեւոն Բ Մեծագործ, фр. Léon II; 1150—1219) коронований як Левон I — цар Кілікійської Вірменії з династії Рубенідів, правив з 1187 до 1219 року. Правління Левона II збіглося в часі з третім хрестовим походом під проводом Фрідріха I Барбаросси. Його сучасником була інша видатна постать тієї доби — Салах ад-Дін. За часів правління Левона Великого Кілікія пережила добу економічного й культурного розквіту, бувши однією з найзначніших християнських країн на Близькому Сході. Такі світові сили, як Священна Римська імперія, папство та навіть Аббасидський халіф, сперечались за вплив над Кілікією. Кожен прагнув стати першим, хто визнає принца Кілікії Левона II законним королем. У підсумку 6 січня 1198 року в місті Тарс його короновали й проголосили царем спільно німецька і Візантійська імперії. На коронації Левона II були присутні представники як християнських, так і кількох мусульманських країн, таким чином підкресливши визначне положення, якого набула Кілікія. (uk)
- Leão II da Arménia(PE) ou Armênia,(PB) cognominado o Grande, Լեւոն Ա Մեծագործ em arménio, Levon Metsagorts ou Levon Medzakordz por transliteração (1150 - 2 ou 5 de Maio de 1219), foi Príncipe das Montanhas desde 1187 e o primeiro rei arménio da Cilícia, desde 6 de Janeiro de 1199 até à sua morte. Filho do marechal Estêvão da Arménia com Rita de Barbaron, era neto do príncipe Leão I da Arménia e de Smbat de Barbaron, e fez parte da dinastia dos rubenidas (descendentes de Ruben I). Poderoso governante, reconstruiu , que se tornaria na capital do Reino Arménio da Cilícia até 1375. Adoptou os Assizes de Antioquia como a lei do reino, tendo-os traduzido para a língua arménia, presidia a uma corte educada e apoiava a caligrafia e as artes. Incentivou o comércio com as repúblicas de Veneza e Génova, abrindo os portos de Ayas e Corícia ao mundo. Aliou-se aos Cavaleiros Teutónicos e à Ordem do Hospital, mas expulsou os Templários do seu reino. Conquistou e Caramânia aos turcos seljúcidas em 1211 e manteve-se na posse destas cidades por cinco anos. (pt)
|
| rdfs:comment
|
- Lleó II, Lleó II el Gran o Levond Medzakordz (vers 1150 – 5 de maig del 1219) fou príncep i rei del Regne Armeni de Cilícia, de la dinastia rupeniana. Va succeir al seu germà Rupen III el 1186, quan aquest es va retirar a un monestir (i va morir poc després). Era fill d'Esteve d'Armènia Menor i de Rita de Barbaron. Del 1186 al 1187 fou nominalment regent de les seves nebodes Alícia i Filipa però, mort el seu germà, va agafar el poder absolut. (ca)
- Léon II ou Levon II (en arménien Լեւոն Ա), dit « le Grand », né vers 1150 et mort en 1219, est un prince des Montagnes roupénide ayant régné de 1187 à 1199, avant d'être sacré roi d'Arménie en 1199. Il est un fils de Stéphane, prince roupénide, et de Rita de Barberon, et le frère et successeur de Roupen III. Ses grands-pères étaient Léon Ier, prince des Montagnes, et Smbat, seigneur héthoumide de Barbaron. (fr)
- Leone II d'Armenia (in armeno: Լեւոն Ա Մեծագործ?, traslitterazione dalla lingua armena orientale Levon Metsagorts e dalla lingua armena occidentale Levon Medzakordz), noto anche come Leone I, detto il Magnifico (1150 – 2 o 5 maggio 1219), fu Principe delle montagne dal 1187 e primo re dell'Armenia Minor dal 1199 fino alla morte. (it)
- Leon I (ormiański: Լեւոն Ա Մեծագործ) (zm. 1219) pierwszy król Armenii Cylicyjskiej z dynastii Rubenidów panujący w latach 1196 - 1219. (pl)
- Leo of Leon II (Armeens: Լևոն Ա Մեծագործ, Levon Metsagorts of Levon Medzakordz) (1150 – overleden op 2 of 5 mei 1219), bijgenaamd de Wonderbaarlijke, was vorst van Armeens Cilicië, als Leo II van 1187 tot 1199 en als Leo I eerste koning van Armeens Cilicië van 1199 tot zijn dood. (nl)
- Ο Λέων Β΄ της Αρμενίας (Αρμενικά ː Լեւոն Ա Մեծագործ, 1150 - 2 Μαΐου 1219), ήταν ο δέκατος Πρίγκιπας του Αρμενικού βασιλείου της Κιλικίας ή Πρίγκιπας των Βουνών (1187 - 1198) και ο πρώτος Βασιλιάς του Αρμενικού βασιλείου της Κιλικίας (1198 - 1219). Μερικοί ιστορικοί τον καταγράφουν σαν "Λέων Α΄ ο Μεγαλοπρεπής" επειδή ήταν ο πρώτος βασιλιάς. Ο Λέων Β΄ ήταν δεύτερος γιος του Στέφανου της Αρμενίας και της Ρίτας του Μπαμπερόν, ο πατέρας του ήταν δεύτερος γιος του Λέων Α΄ της Αρμενίας και η μητέρα του ήταν κόρη του Σεμπάντ, λόρδου του Μπαμπερόν. Η Αρμενία έγινε με τον Λέων ενοποιημένο βασίλειο με τεράστιο ρόλο στις πολιτικές υποθέσεις. Ο Λέων Β΄ είχε στενές σχέσεις με τους Λατίνους που συμμετείχαν στην Γ΄ Σταυροφορία, τους παρείχε τρόφιμα, ζώα και κάθε είδους βοήθεια, το βασίλειο του επεκτάθηκε (el)
- Leo II. (auch Lewon; † 1. Mai 1219 in Kilikien) war der erste König von Kleinarmenien und regierte von 1187 bis 1219. Die Zählung als Leon II. schließt die rubenidischen „Herren der Berge“ ein – als erster König von Kleinarmenien wird er auch als Leo I. gezählt. 1203 griff Leo Antiochia an, wurde aber zurückgeschlagen. Darauf nahm er die Templerburgen von und ein und versuchte, von den Aleppinern zurückzuerobern. 1213 griffen die Templer Baghras an, das sie aber trotz der Exkommunikation Leos erst 1216 zurückerhielten. (de)
- Leo II (Armenian: Լեւոն Ա Մեծագործ, Levon I. Metsagorts; 1150 – 2 May 1219), also Leon II, Levon II or Lewon II, was the tenth lord of Armenian Cilicia or “Lord of the Mountains” (1187–1198/1199), and the first king of Armenian Cilicia (sometimes as Levon I the Magnificent or Lewon I) (1198/1199–1219). During his reign, Leo succeeded in establishing Cilician Armenia as a powerful and a unified Christian state with a pre-eminence in political affairs. Leo eagerly led his kingdom alongside the armies of the Third Crusade and provided the crusaders with provisions, guides, pack animals and all manner of aid. Under his rule, Armenian power in Cilicia was at its apogee: his kingdom extended from Isauria to the Amanus Mountains. (en)
- León I de Armenia (en armenio: Levon I) llamado "el Magnífico" (1150 – 5 de mayo de 1219) fue soberano de la Cicilia armenia de 1187 a 1219, primero como "señor" y, más tarde, a título de "rey". También es llamado León II (Levon II), cuando se cuenta a su antepasado homónimo. León se convirtió en "Señor de las montañas" (soberano de la Armenia de Cilicia, o Armenia menor) en 1187, cuando su hermano Rubén III de Armenia abdicó. Al principio fue 'regente y tutor' de sus sobrinas Alicia y Filipa de Armenia, pero luego las apartó del trono y se hizo coronar el 6 de enero de 1199. (es)
- Leão II da Arménia(PE) ou Armênia,(PB) cognominado o Grande, Լեւոն Ա Մեծագործ em arménio, Levon Metsagorts ou Levon Medzakordz por transliteração (1150 - 2 ou 5 de Maio de 1219), foi Príncipe das Montanhas desde 1187 e o primeiro rei arménio da Cilícia, desde 6 de Janeiro de 1199 até à sua morte. Filho do marechal Estêvão da Arménia com Rita de Barbaron, era neto do príncipe Leão I da Arménia e de Smbat de Barbaron, e fez parte da dinastia dos rubenidas (descendentes de Ruben I). (pt)
- Левон II Великий (арм. Լևոն Բ Մեծագործ, фр. Léon II; 1187—1219) коронован как Левон I — первый король Киликийской Армении из армянской династии Рубенидов, правил с 1187 по 1219. Участник третьего крестового похода. Его войска принимали участие во взятии Кипра вместе с Ричардом Львиное Сердце и осаде Акры. (ru)
- Левон II (вірм. Լեւոն Բ Մեծագործ, фр. Léon II; 1150—1219) коронований як Левон I — цар Кілікійської Вірменії з династії Рубенідів, правив з 1187 до 1219 року. Правління Левона II збіглося в часі з третім хрестовим походом під проводом Фрідріха I Барбаросси. Його сучасником була інша видатна постать тієї доби — Салах ад-Дін. (uk)
|
_p079_Monnate,_Leon_II._roi_armenien_de_la_Cilicien_(1185-1219).jpg?width=300)
_p079_Monnate,_Leon_II._roi_armenien_de_la_Cilicien_(1185-1219).jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
