dbo:abstract
|
- Huitzilopochtli [vicilopočtli] byl mezoamerický bůh války, slunce, lidských obětí a patron města Tenochtitlánu. Byl hlavním bohem kmene Aztéků, který je vyzval dle legendy k putování na jih a přiměl je k založení města Tenochtitlanu na místě, kde byla pod bílou vrbou nalezena bílá žába a ve vodě bílá ryba a poblíž seděl orel na kaktusu a zápasil s hadem. Tato legenda se zachovala dodnes v kodexu . V nahuatlu jeho jméno znamená „Kouzelník kolibřík“; byl nazýván také jako Ilhuicatl Xoxouhqui – „Modrý nebešťan“ či Tlahuipochtli – „Kouzelník, který zvrací světlo“. (cs)
- ويتزيلوبوتشتلي أو هويتزيلوبوتشتلي (بلغة الناهواتل: HUITZILOPOCHTLI) هو الإله الأكبر في معتقدات أهل [المكسيك] القدماء، وكانوا يخصونه كإله للحرب، وكان القائد الأسطوري وسيد الآلهة عند الأزتك القبيلة المسيطرة بين قبائل الناهواتل. تقول الحكايات انه كطائر طنان قاد الأزتك من مساكنهم القديمة في أزتلان إلى وطنهم الجديد حيث سيرون نسرا يأكل أفعى ويقف على شجرة صبار تنبت من الصخر (هذا الرمز موجود على علم المكسيك). وله احتفال يتم في الانقلاب الصيفي حيث يصنع تمثال له من العجين ويرمى بالسهام ثم يؤكل حيث كان يعتقد انه أول إله للطبيعة حياته وموته متعلقة بمسار السنة. كان صنمه مصنوعا من حجر بازلت كبير، وطقوسه تتميز بالدموية حيث يقتل المئات كل سنة في معبده كأضاحي وتؤكل أطرافهم من قبل عبدته، وعندما كرس له معبد عام 1486 قيل أن 70,000 شخص قتلوا كأضحية له. (ar)
- En la mitologia asteca Huitzilopochtli (pronunciat Uitzilopoxtlli) és un dels déus originals dels asteques quan eren una tribu seminòmada. En nàhuatl el seu nom significa "el colibrí esquerre", tanmateix, segons , en l'idioma esotèric nàuhatl, el nom també es pot traduir, com a "el que ve del sud", ja que en els mapes asteques, el sud és a l'esquerra, i és on es trobava el paradís. Segons la tradició, Huitzilopochtli va néixer de Coatlicue, la mare terra, que es va embarassar amb una bola de plomes que va caure del cel. Els seus 400 germans en notar l'embaràs de la seva mare i a instàncies de la seva germana Coyolxauhqui, varen decidir executar-la per amagar la seva deshonra, però Huitzilopochtli va néixer i en va matar la majoria. Va vèncer i matar Coyolxauhqui qui va quedar desmembrada en caure, però la seva mare el va reprendre de tal violència, de manera que Huitzilopochtli va agafar el cap de la seva germana i el va llançar al cel, convertint-se en la lluna, essent Huitzilopochtli el sol. Com a déu tribal d'una tribu guerrera, era un déu eminentment guerrer, quan els asteques varen prendre els déus de les altres cultures nahuas, com la Tolteca, varen elevar el seu déu al nivell dels grans déus de mesoamèrica, com Tlàloc, Quetzalcoatl i Tezcatlipoca. Així, al centre de la seva ciutat, Tenochtitlan, varen construir un temple amb dos altars, un dedicat a Tlàloc i l'altre a Huitzilopochtli. Sobre el petit temple primitiu, cada 52 anys se li afegia una altra construcció, cada vegada més grossa. En les ruïnes actuals s'hi poden veure les diferents etapes, com si fossin capes d'una ceba. A aquests déus se'ls oferien sacrificis humans de captius presos en combat. Quatre sacerdots sostenien al captiu de cada extremitat i un cinquè li feia una incisió amb el seu ganivet esmolat d'obsidiana i n'extreia el cor. El presoner estava completament cobert de gris, que era el color del sacrifici, i potser estava drogat, ja que els crits es consideraven de mal gust en el cas del sacrifici a Huitzilopochtli. El propòsit dels sacrificis a Huitzilopochtli consistia a donar-li vigor, perquè pogués subsistir en la seva contesa diària i aconseguir que el sol tornés a sortir l'endemà. En la mitologia asteca, els guerrers que morien en batalla, els que morien sacrificats i les dones que morien en el part, estaven destinats al paradís, i possiblement (els relats no són molt clars en aquests aspecte), renéixer en aquesta terra com a papallones. Per això es considerava un honor ser sacrificat per Huitzilopochtli. (ca)
- Huitzilopochtli, auch Uitzilopochtli oder Vitzliputzli („Kolibri des Südens“ oder „Der des Südens“ oder „Kolibri der linken Seite/Hand“) war in der aztekischen Mythologie der Kriegs- und Sonnengott und Schutzpatron der Stadt Tenochtitlán. Seine Mutter war Coatlicue, sein Vater ein Ball Federn (oder auch Mixcoatl). Manchmal wird behauptet, er habe eine Schwester, Malinalxochi, gehabt. Sein Botschafter war . (de)
- Στη μυθολογία των Αζτέκων, ο Ουιτζιλοπότστλι, Ουιτσιλοπότστλι (ισπ. Huitzilopochtli) ή Βιτσιλοπότστλι ήταν θεός του πολέμου και του ήλιου και ο προστάτης της πόλης Τενοτστιτλάν. Ήταν ο εθνικός θεός των Αζτέκων κι ήταν επίσης θεός του θανάτου, των πολεμιστών, των καταιγίδων και οδηγός για μεγάλα ταξίδια. Μητέρα του ήταν η Κοατλίκουε, που τον συνέλαβε από ένα θύσανο αιωρούμενων φτερών που κατάφερε ν΄ αρπάξει και να κρύψει στο κόλπο της. Λίγο χρόνο μετά το γεγονός αυτό γεννήθηκε ο τρομερός θεός έχοντας κοσμημένη τη κεφαλή του με δέσμη φτερών κρατώντας από δεξιά ρομφαία και από αριστερά ασπίδα ακριβώς τότε που η κόρη της, Κογιολξάουκι, προσπάθησε να τη σκοτώσει, γιατί έμεινε έγκυος με ντροπιαστικό τρόπο. Τότε ο Ουιτζιλοπότστλι πετάχτηκε από την κοιλιά της Κοατλίκουε, πλήρως ανεπτυγμένος, πλήρως οπλισμένος, με ασπίδα και λόγχη, σκότωσε την Κογιολξάουκι και τα άλλα 400 προηγούμενα παιδιά της μητέρας του Κοατλίκουε που είχαν στραφεί εναντίον της. Την αδερφή του την έστειλε στον ουρανό κι έγινε η Σελήνη, ώστε η μητέρα του να αισθάνεται όμορφα που θα έβλεπε την κόρη της κάθε μέρα στον ουρανό.Το είδωλό του, τον παριστά με μεγάλο πρόσωπο και φοβερούς οφθαλμούς, ενώ και το αριστερό του πόδι ήταν κοσμημένο με φτερά κολυβρίου εξ ου και το όνομά του (ουιτζι=κολύβρι, και πότστλι=αριστερός). Επίσης έφερε χρυσή ζώνη που παρίστανε ιοβόλο φίδι και στο λαιμό του έφερε λουρί από το οποίο κρεμόνταν χρυσά και ασημένια αφιερώματα (κεφαλές και καρδιές). Επίσης και οι ναοί οι αφιερωμένοι στον θεό αυτόν ήταν περίλαμπρα διακοσμημένοι και με εξέχουσα αρχιτεκτονική. (el)
- Huicilopoĉtli aŭ Huitzilopochtli (en nahuatla Huītzilōpōchtli; AFI [wiːtsiloːˈpoːtʃtɬi]:) estis la ĉefa dio de la meksikoj (aztekoj), asocia kun la suno. Ĝi estis konata ankaŭ kiel Ilhuicatl Xoxouhqui aŭ Tlacauepan Cuexcotzin. Je la alveno de la hispanoj al Mezameriko, ĝi estis la dio plej adorata en la Centra Altebenaĵo pro entrudo fare de la meksikoj. Ties ĉefa templo troviĝis en Huitzilopochco (Huītzilōpōchco), nuntempa Ĉurubusko, nome kvartalo de Meksikurbo. En la mitologio de meksikoj, Huicilopoĉtli ordonis la fondon de Meksiko-Tenoĉtitlan en la loko kie la meksikoj trovos aglon portanta la Atl-tlaĉinolli, kiu estos ripoze sur kakto inter aliaj karakteroj. Tiu meksika mito pri Huicilopoĉtli kaj pri la fondo de Meksiko-Tenoĉtitlan troviĝas en la Blazono de Meksikio, parto de la aktuala Flago de Meksiko. La hispanaj konkistadoroj nomigis lin Huiĉilobos. Kaj ili klopodis tujan elradikigon de ties kulto pere de la asocio de la dio kun referencaj eŭropaj malicegaj kvalitoj kaj la malaperon de skulptaĵoj, temploj, kodeksoj kaj agrikulturaj produktoj asociaj al la dio. Huicilopoĉtli estis filo de la patrino diino Koatlikue, en la azteka mitologio, la diino de la fekundeco, patronino de la vivo kaj de la morto; Huicilopoĉtli naskiĝis komplete armita kaj neniigis siajn stelajn gefratojn. Li fortranĉis la kapon de sia fratino Kojolksauhki kaj ĵetis ĝin al la ĉielo kie ĝi iĝis la Luno dum la disŝirita korpo falis ĝis la bazo de la monteto. Tiu rakonto restis reprezentata en la Plejgranda Templo de la ceremoniejaro de Tenoĉtitlano. La granda piramido kronita per la templo de Huicilopoĉtli reprezentis la Koatepek (ĉirkaŭita de serpentokapoj el ŝtono), kaj je ties bazo kuŝis la monolito de la Kojolksauhki disirita. La homaj oferbuĉadoj okazis sur la pinto de la piramido kaj referencis al la antikva mito ĉar la korpoj de las viktimoj devis ruli malsupren same kiel la korpo de la diino Kojolksauhki. (eo)
- Huitzilopochtli (nahuatleraz Huītzilōpōchtli, "kolibri ezkertia" edo "hegoaldeko kolibria") azteken jainko nagusia zen, Tlaloc jainkoarekin batera. Eguzkiaren jainkoa, azteken babeslea, mitologia aztekan bakarrik agertzen da eta ez du, beste jainkoek bezala, Mesoamerikako beste kulturetan oinarririk. Mexiko-Tenochtitlan hiriburuan tenplu erraldoia zuen aren izenean, Tenplu Nagusia, Tlaloc jainkoarekin erdibana. Haren irudikapen grafikoa erraz ezagutzen da: soinean zerrenda horiak eta urdinak ditu, kolibri lumak ezker hankan eta suge itxurako makila (atlatl izenekoa). Gerrarekin eta herioarekin erlazionatuta dago, izenak adierazten duen bezala. Izan ere, kolibriak guduan hildako gudarien arimak irudikatzen du, Eguzkiari eguneko bidaldian laguntzen diotenak. (eu)
- In Aztec mythology, Huitzilopochtli (Classical Nahuatl: Huītzilōpōchtli [wiːt͡siloːˈpoːt͡ʃt͡ɬi], ) is the deity of war, sun, human sacrifice, and the patron of the city of Tenochtitlan. He was also the tribal god of the Mexicas, also known as the Aztecs, of Tenochtitlan. Many in the pantheon of deities of the Aztecs were inclined to have a fondness for a particular aspect of warfare. However, Huitzilopochtli was known as the primary god of war in ancient Mexico. Since he was the patron god of the Mexica, he was credited with both the victories and defeats that the Mexica people had on the battlefield. The people had to make sacrifices to him to protect the Aztec from infinite night. He wielded Xiuhcoatl, the fire serpent, as a weapon, thus also associating Huitzilopochtli with fire. As noted by the Spaniards during their discovery and conquest of the Aztec Empire (wherein they recorded the deity's name as Huichilobos), human sacrifice was common in worship ceremonies, which took place frequently and in numerous temples throughout the region, and when performed they typically sacrificed multiple victims per day at a given temple. (en)
- Huitzilopochtli (AFI: /wiːtsiloːˈpoːtʃtɬi/) (del náhuatl: Huītzilōpōchtli o Witsilopochtli ‘huītzil-, colibrí; ōpōchtli, izquierda’) fue la principal deidad de los mexicas, asociado con el sol. También fue conocido como Ilhuicatl Xoxouhqui o Tlacauepan Cuexcotzin. A la llegada de los españoles a Mesoamérica, era la deidad más adorada en el Altiplano Central por imposición de los mexicas. Su templo principal se encontraba en Huitzilopochco (Witsilopochko), ahora Churubusco. En la mitología mexica, Huitzilopochtli ordena la fundación de México-Tenochtitlan en el lugar donde los mexicas encontraran a un águila portando el Atl-tlachinolli, la cual tendría que estar reposando sobre un nopal entre otras características. Este mito mexica acerca de Huitzilopochtli y la fundación de México-Tenochtitlan se encuentra en el Escudo Nacional de México, parte de la Bandera de México. De acuerdo con la mitología mexica Huitzilopochtli es el hijo de la diosa de la Fertilidad (Coatlicue) y el Sol joven hijo del Sol viejo (Tonatiuh). La Fiesta en honor a Huitzilopochtli se celebraba una vez al año cuyo nombre en náhuatl es Panquetzaliztli. Esta deidad mexica no es común a los demás pueblos nahuas o mesoamericanos, y al parecer fue popularizada por el reformador Tlacaélel (1398-1480). Después de la Caída de México-Tenochtitlan Los conquistadores españoles lo llamaron Huichilobos, quienes buscaron la pronta erradicación de su culto por medio de la asociación del dios con cualidades malignas europeas y la desaparición de esculturas, templos, códices y productos agrícolas asociados a la deidad. Estudios recientes sugieren que la relación entre Tezcatlipoca y Huitzilopochtli era más bien de hermano mayor y hermano menor respectivamente, donde la fiesta de Tóxcatl era dedicada al «dios descendiente» Tezcatlipoca y la de Panquetzaliztli, al «dios ascendente» Huitzilopochtli. (es)
- Pada mitologi Aztek, Huitzilopochtli, juga disebut Uitzilopochtli, (IPA: [witsiloˈpotʃtɬi] ("Kolibri Selatan", "Dia dari Selatan", "Kolibri di kiri (selatan)", atau "Burung Kolibri Bertangan kiri" – huitzilin adalah huruf bahasa Nahuatl untuk Kolibri), adalah dewa perang dan dewa matahari dan pelindung kota Tenochtitlan. Ia juga merupakan dewa nasional Tenochtitlan. (in)
- Huitzilopochtli (nom nahuatl qui signifie « colibri de gauche », c'est-à-dire, symboliquement, « guerrier ressuscité ») est une divinité d'origine spécifiquement aztèque, à la différence des autres divinités du panthéon mexica qui ont été importées d'autres mythologies. Ce dieu tribal de la Guerre et du Soleil, protecteur de la tribu aztèque, est en effet le seul à ne pas être représenté dans les civilisations mésoaméricaines antérieures ou contemporaines des Mexicas. Il constitue, avec Tlaloc, la divinité la plus importante de l'empire et possède dans la capitale Tenochtitlan un temple gigantesque, le Templo Mayor (qu'il partage là encore à égalité avec Tlaloc). Sa représentation est assez aisément reconnaissable. Il possède sur le corps des bandes jaunes et bleues, des plumes de colibri sur la jambe gauche et un propulseur en forme de serpent nommé atlatl. Son nom indique qu'il est associé à tous les rites de la guerre et de la mort. En effet, les colibris symbolisent les âmes des guerriers morts au combat et qui accompagnent le Soleil dans sa course quotidienne. Ces oiseaux incarnent l'âme les guerriers morts au combat ou sacrifiés. (fr)
- Huitzilopochtli, scritto anche Uitzilopochtli ("colibrì del sud" o "colui che viene dal sud"), secondo la mitologia azteca era il dio della guerra e del sole, protettore della città di Tenochtitlán, sulle cui rovine sorge oggi Città del Messico. (it)
- 우이칠로포치틀리(: Huītzilōpōchtli [wiːt͡siloːˈpoːt͡ʃt͡ɬi])는 의 전쟁신・태양신이자, 수도 테노치티틀란의 수호신이며, 제국의 지배민족인 메시카인의 수호신이었다. 패권주의 문명이었던 아스텍에서 만신전의 모든 신들은 전쟁신의 성격을 가지고 있지만, 우이칠로포치틀리가 개중에서도 가장 주신(主神)이었다. 테노치티틀란과 메시카인의 수호신이었기 때문에, 제국이 겪은 모든 승리와 패배는 곧 우이칠로포치틀리의 승리이자 패배였다. 또한 태양신으로서 영원한 밤이 오는 것을 막아주는 존재였으며, 메시카인들은 낮을 유지하기 위해 우이칠로포치틀리에게 대규모 인신공양을 바쳤다. 불뱀[火蛇] 을 무기로 휘둘렀기에 우이칠로포치틀리는 또한 불의 신이기도 했다. 우이칠로포치틀리라는 이름의 정확한 의미에 대해서는 아직도 합의된 정설이 없다. 가장 일반적으로 거론되는 설은 “벌새”를 의미하는 “우이칠린(huītzilin)”과 “왼(손)쪽”을 의미하는 “오포츠틀(ōpōchtli)” 두 어근의 조합으로 읽어 “왼손잡이 벌새” 또는 “왼쪽의 벌새”라고 해석하는 것이다. 에서는 남쪽을 왼쪽으로 보았기에 윤문하면 “남쪽의 벌새”가 된다. 하지만 은 의 합성어는 대개 이기 때문에 “벌새의 왼쪽(남쪽)”이라고 번역하는 것이 더 정확하다고 지적한다. 벌새는 아스텍 문화에서 영적으로 중요한 새였다. 도미니코회 탁발수도사 의 기록에 보면 벌새가 나무 속에서 동면하는 것이 “죽었다가 봄이 되면 다시 살아나는 것”처럼 보였다고 한다. 우이칠로포치틀리는 원래 나우아족들 사이에서 별로 중요하지 않은 신이었다. 그러나 메시카인들이 아스텍 제국을 세우고, 우에우에 틀라카엘렐친이 종교개혁을 하면서 메시카인의 수호신 우이칠로포치틀리에게 태양신의 속성을 부여해 틀랄록, 케찰코아틀, 테스카틀리포카와 동격 이상의 신으로 끌어올렸다. 원래 나우아족 종교에서 전통적인 태양신은 이었는데, 우이칠로포치틀리에게 속성을 빼앗겨 밀려났다. 아스텍 교리에서 우이칠로포치틀리는 태양신으로서 영원한 밤이 오는 것을 막기 위해 끝없이 투쟁하는 신이었고, 인간들은 이 투쟁을 지원하기 위해 52년마다 희생제물을 바쳐 우이칠로포치틀리에게 영양을 공급해야 했다. (ko)
- Huitzilopochtli (Kolibrie uit of van het zuiden/blauwe kolibrie ter linkerzijde) was de Azteekse oorlogs- en zonnegod, en de beschermer of patroongod van de stad Tenochtitlan. Voor Midden-Amerikanen lag het westen 'boven' en lag zodoende het zuiden 'links', wat de naam van de god verklaart. Zijn 'boosaardige' aspecten werden uitgedrukt in zijn alternatieve naam, Yáotl (de vijand). (nl)
- ウィツィロポチトリ(Huitzilopochtli)は、アステカ神話の太陽神・軍神・狩猟神である。 その名は「蜂鳥(huitzilin)の左(opochtli)」を意味する。女神コアトリクエの息子であり、月神コヨルシャウキの弟である。コアトリクエは、山で羽毛の珠を拾ったことにより受胎。それを知ったコアトリクエの子たちは、母の懐妊に面目を潰されたと感じ、コアトリクエを殺害しようとした。しかしコアテペック山で、完全武装したウィツィロポチトリが誕生し、「トルコ石の蛇」を使ってコヨルシャウキを八つ裂きにし、兄弟の大半を滅ぼした。ウィツィロポチトリの兄弟殺しは、アステカの版図の拡大を象徴しているという。 メソアメリカの神話では太陽はしばしば戦士であり、人間の生贄を求めるものであった。そして、蜂鳥は天界の太陽の家(トナティウ・イチャン)で転生した戦士だと言われていた。戦士であり太陽であるとされたウィツィロポチトリには、生贄として人間の心臓が捧げ続けられていた。 蜂鳥をかたどった頭飾りをつけ、左足に蜂鳥の羽飾りをつけ、五つの房の着いた盾と槍を持った戦士の姿で表される。ウィツィロポチトリは図像表現において、同様に戦士の神であるテスカトリポカと関連付けられている。これら2神は共に、煙を吐く鏡、赤い皮ひもで結ばれた白い輪状の胸飾り、蛇または鏡に置き換えられた片足、トルコ石の投槍器(シウアトラトル)、シウコアトルの仮面(シウコアナワリ)などの特徴を備えて描かれることがある。『マリアベッキアーノ絵文書』ではウィツィロポチトリはテスカトリポカの友と呼ばれている。 アステカの部族神として、最も篤く信仰された。テノチティトラン(現在のメキシコシティ)がアステカの首都となったのもウィツィロポチトリの神託によるものであり、メキシコの国旗、国章にも描かれている。アステカの大神殿テンプロ・マヨールはトラロックとウィツィロポチトリを祀った双子神殿である。 (ja)
- Huitzilopochtli [wi:tsilo:'po:tʃtɬi] (nah.: koliber z południa, koliber z lewej strony – według wyobrażeń azteckich południe leżało po lewej stronie, zgodnie z drogą słońca od wschodu do zachodu) – najważniejsze bóstwo Azteków, ich plemienny bóg-opiekun. Na jego rozkaz Aztekowie wyruszyli z mitycznej krainy Aztlan, a następnie prowadził ich przez długi czas koczowniczego tryb życia, po czym nakazał osiedlić się i założyć miasto Tenochtitlán. W czasie drogi nieśli go w postaci świętego zawiniątka – tlaquimilolli. Według wierzeń azteckich był bogiem wojny i słońca w zenicie, a także uosobieniem dziennego nieba, lata i południa. W mitach o stworzeniu świata występuje jako czwarty syn Pana i Pani Dwoistości Ometecuhtli (Tonacatecuhtli) i Omecihuatl (Tonacacihuatl), który narodził się bez ciała i w tej postaci istniał 600 lat. Uważany był za jasnego rywala czarnego Tezcatlipocy (Yayauhqui Tezcatlipoca). Według innych podań narodził się z bogini Coatlicue, ciążę miała spowodować kulka ptasich piór, którą bogini ukryła pod spódnicą. Rodzeństwo jeszcze nienarodzonego Huitzilopochtli chciało zabić matkę (uważali się za okrytych hańbą z uwagi na jej ciążę), jednak Huitzilopochtli narodził się uzbrojony i pokonał wszystkich przeciwników, m.in. swoją siostrę Coyolxauhqui (złote dzwonki), której odciętą głowę podrzucił w niebo stwarzając księżyc. W oficjalnej religii Azteków Huitzilopochtli upodobnił się do potężnego boga Tezcatlipoki, a także przejął niektóre atrybuty boga słońca Tonatiuha oraz Quetzalcoatla. Władcy Mexików w czasie koronacji stawali się żywym wcieleniem Huitzilopochtla. Zgodnie z wierzeniami Azteków Huitzilopochtli rodził się każdego dnia na nowo i umierał wraz z zachodem słońca. Potrzebował siły jako bóg-słońce, by odbywać swoją wędrówkę po niebie i codziennie zwyciężać bóstwa gwiazd Centzon Huitznauna. Trzeba było go „karmić” krwią ludzką i jeszcze drgającymi ludzkimi sercami. W ofierze składano jeńców wojennych. Dla zapewnienia sobie odpowiedniej ilości ofiar Aztekowie prowadzili wiosną tzw. kwietne wojny, których głównym celem było zdobycie jeńców, a nie podbój czy łupy. Huitzilopochtli przedstawiany był z pomalowanym na niebiesko ciałem i żółtymi pasami na twarzy, dobrze uzbrojony i w stroju przyozdobionym piórami kolibra. Na jego cześć obchodzono pod koniec roku święto Panquetzaliztli (podniesienie sztandaru), podczas którego staczano ceremonialne walki, a tych, którzy je przegrywali, składano mu w ofierze. (pl)
- Huitzlopochtli (traduzido por Beija-flor Azul ou Beija-flor Canhoto ou ainda Beija-flor do Sul) era o deus do Estado e da guerra asteca. Era o padroeiro da cidade de Tenochtitlán, capital da confederação asteca. (pt)
- Уицилопочтли (аст. Huitzilopōchtli; [wi.ʦi.lo.ˈpoːʧ.tɬi] — «колибри юга» или «колибри левой стороны») — бог солнца, бог войны и национальный бог ацтеков, покровитель города Теночтитлан. Название связано с тем, что птица колибри олицетворяет солнце у многих племён Центральной Америки. Варианты имени: Хуитцилопоцли; Витцлипохтли; Вицлипуцли (Вицли-Пуцли). (ru)
- Huitzilopochtli var en krigs- och stormgud hos aztekerna i Mexiko. Huitzilopochtli var ursprungligen en mycket skräckinjagande gestalt men utvecklades med tiden till både solgud och aztekimperiets beskyddare. Södra kompassen var tilldelad honom och hans kult, som var koncentrerad till Tenochtitlan, inbegrep människooffer. Det berättas att han föddes fullt beväpnad ur jordgudinnan Coatlicues mage. (sv)
- Віцилопо́чтлі (науатль Huitzilopōchtli; [wi.ʦi.lo.ˈpoːʧ.tɬi]) — «колібрі лівого боку» або «колібрі-шульга») — верховний бог в міфології ацтеків. Син Коатлікуе та Мішкоатля. Спочатку Віцилопочтлі був богом племені ацтеків (колібрі часто є уособленням сонця в багатьох індіанських племен Центральної Америки). Віцилопочтлі обіцяв ацтекам, що приведе їх до місця, де вони будуть його обраним народом. Це відбулося за правління вождя . Пізніше Віцилопочтлі увібрав до себе риси давніших богів, а також бога сонця Тонатіу та (що іноді виступав як його двійник). Він став богом блакитного ясного неба, молодого сонця, війни та мисливства, заступником народженої ацтекської знаті. В деяких варіантах міфа Віцилопочтлі пов'язується з давніми божествами родючості. В інших міфах Віцилопочтлі виступає як воїн, що перемагає щоденно сили ночі і не допускає, щоб вони знищили сонце. Звідси його зв'язок з культовими об'єднаннями «воїнів-орлів». Віцилопочтлі зображувався антропоморфно в шоломі, що мав форму колібрі, з щитом, оздобленим п'ятьма пуховими кульками, і луком або зі списоштовхачкою та дротиками. Віцилопочтлі — одне з найшанованіших божеств. Йому приносились криваві людські жертви. На честь Віцилопочтлі був споруджений храм в Теночтітлані. В часи урочистих свят, які відбувалися двічі на рік, виготовлялось величезне зображення Віцилопочтлі, з хлібного тіста з медом. Це зображення після релігійних обрядів розламувалося на шматки та з'їдалося усіма учасниками свята. (uk)
- 維齊洛波奇特利(Huitzilopochtli(宽式IPA:/witsiloˈpotʃtɬi/),或作Uitzilopochtli,意為「南方的蜂鳥」或「左方的蜂鳥」),是阿茲特克人的戰神、墨西加人(Mexica)的部落神、特諾奇蒂特蘭的主神。當墨西加人稱霸之後,祂更被升格為太陽神。祂通常被視為是特斯卡特利波卡的一個面相。 (zh)
|
rdfs:comment
|
- Huitzilopochtli [vicilopočtli] byl mezoamerický bůh války, slunce, lidských obětí a patron města Tenochtitlánu. Byl hlavním bohem kmene Aztéků, který je vyzval dle legendy k putování na jih a přiměl je k založení města Tenochtitlanu na místě, kde byla pod bílou vrbou nalezena bílá žába a ve vodě bílá ryba a poblíž seděl orel na kaktusu a zápasil s hadem. Tato legenda se zachovala dodnes v kodexu . V nahuatlu jeho jméno znamená „Kouzelník kolibřík“; byl nazýván také jako Ilhuicatl Xoxouhqui – „Modrý nebešťan“ či Tlahuipochtli – „Kouzelník, který zvrací světlo“. (cs)
- Huitzilopochtli, auch Uitzilopochtli oder Vitzliputzli („Kolibri des Südens“ oder „Der des Südens“ oder „Kolibri der linken Seite/Hand“) war in der aztekischen Mythologie der Kriegs- und Sonnengott und Schutzpatron der Stadt Tenochtitlán. Seine Mutter war Coatlicue, sein Vater ein Ball Federn (oder auch Mixcoatl). Manchmal wird behauptet, er habe eine Schwester, Malinalxochi, gehabt. Sein Botschafter war . (de)
- Pada mitologi Aztek, Huitzilopochtli, juga disebut Uitzilopochtli, (IPA: [witsiloˈpotʃtɬi] ("Kolibri Selatan", "Dia dari Selatan", "Kolibri di kiri (selatan)", atau "Burung Kolibri Bertangan kiri" – huitzilin adalah huruf bahasa Nahuatl untuk Kolibri), adalah dewa perang dan dewa matahari dan pelindung kota Tenochtitlan. Ia juga merupakan dewa nasional Tenochtitlan. (in)
- Huitzilopochtli, scritto anche Uitzilopochtli ("colibrì del sud" o "colui che viene dal sud"), secondo la mitologia azteca era il dio della guerra e del sole, protettore della città di Tenochtitlán, sulle cui rovine sorge oggi Città del Messico. (it)
- Huitzilopochtli (Kolibrie uit of van het zuiden/blauwe kolibrie ter linkerzijde) was de Azteekse oorlogs- en zonnegod, en de beschermer of patroongod van de stad Tenochtitlan. Voor Midden-Amerikanen lag het westen 'boven' en lag zodoende het zuiden 'links', wat de naam van de god verklaart. Zijn 'boosaardige' aspecten werden uitgedrukt in zijn alternatieve naam, Yáotl (de vijand). (nl)
- Huitzlopochtli (traduzido por Beija-flor Azul ou Beija-flor Canhoto ou ainda Beija-flor do Sul) era o deus do Estado e da guerra asteca. Era o padroeiro da cidade de Tenochtitlán, capital da confederação asteca. (pt)
- Уицилопочтли (аст. Huitzilopōchtli; [wi.ʦi.lo.ˈpoːʧ.tɬi] — «колибри юга» или «колибри левой стороны») — бог солнца, бог войны и национальный бог ацтеков, покровитель города Теночтитлан. Название связано с тем, что птица колибри олицетворяет солнце у многих племён Центральной Америки. Варианты имени: Хуитцилопоцли; Витцлипохтли; Вицлипуцли (Вицли-Пуцли). (ru)
- Huitzilopochtli var en krigs- och stormgud hos aztekerna i Mexiko. Huitzilopochtli var ursprungligen en mycket skräckinjagande gestalt men utvecklades med tiden till både solgud och aztekimperiets beskyddare. Södra kompassen var tilldelad honom och hans kult, som var koncentrerad till Tenochtitlan, inbegrep människooffer. Det berättas att han föddes fullt beväpnad ur jordgudinnan Coatlicues mage. (sv)
- 維齊洛波奇特利(Huitzilopochtli(宽式IPA:/witsiloˈpotʃtɬi/),或作Uitzilopochtli,意為「南方的蜂鳥」或「左方的蜂鳥」),是阿茲特克人的戰神、墨西加人(Mexica)的部落神、特諾奇蒂特蘭的主神。當墨西加人稱霸之後,祂更被升格為太陽神。祂通常被視為是特斯卡特利波卡的一個面相。 (zh)
- ويتزيلوبوتشتلي أو هويتزيلوبوتشتلي (بلغة الناهواتل: HUITZILOPOCHTLI) هو الإله الأكبر في معتقدات أهل [المكسيك] القدماء، وكانوا يخصونه كإله للحرب، وكان القائد الأسطوري وسيد الآلهة عند الأزتك القبيلة المسيطرة بين قبائل الناهواتل. تقول الحكايات انه كطائر طنان قاد الأزتك من مساكنهم القديمة في أزتلان إلى وطنهم الجديد حيث سيرون نسرا يأكل أفعى ويقف على شجرة صبار تنبت من الصخر (هذا الرمز موجود على علم المكسيك). وله احتفال يتم في الانقلاب الصيفي حيث يصنع تمثال له من العجين ويرمى بالسهام ثم يؤكل حيث كان يعتقد انه أول إله للطبيعة حياته وموته متعلقة بمسار السنة. (ar)
- En la mitologia asteca Huitzilopochtli (pronunciat Uitzilopoxtlli) és un dels déus originals dels asteques quan eren una tribu seminòmada. En nàhuatl el seu nom significa "el colibrí esquerre", tanmateix, segons , en l'idioma esotèric nàuhatl, el nom també es pot traduir, com a "el que ve del sud", ja que en els mapes asteques, el sud és a l'esquerra, i és on es trobava el paradís. El propòsit dels sacrificis a Huitzilopochtli consistia a donar-li vigor, perquè pogués subsistir en la seva contesa diària i aconseguir que el sol tornés a sortir l'endemà. (ca)
- Στη μυθολογία των Αζτέκων, ο Ουιτζιλοπότστλι, Ουιτσιλοπότστλι (ισπ. Huitzilopochtli) ή Βιτσιλοπότστλι ήταν θεός του πολέμου και του ήλιου και ο προστάτης της πόλης Τενοτστιτλάν. Ήταν ο εθνικός θεός των Αζτέκων κι ήταν επίσης θεός του θανάτου, των πολεμιστών, των καταιγίδων και οδηγός για μεγάλα ταξίδια. Επίσης και οι ναοί οι αφιερωμένοι στον θεό αυτόν ήταν περίλαμπρα διακοσμημένοι και με εξέχουσα αρχιτεκτονική. (el)
- Huicilopoĉtli aŭ Huitzilopochtli (en nahuatla Huītzilōpōchtli; AFI [wiːtsiloːˈpoːtʃtɬi]:) estis la ĉefa dio de la meksikoj (aztekoj), asocia kun la suno. Ĝi estis konata ankaŭ kiel Ilhuicatl Xoxouhqui aŭ Tlacauepan Cuexcotzin. Je la alveno de la hispanoj al Mezameriko, ĝi estis la dio plej adorata en la Centra Altebenaĵo pro entrudo fare de la meksikoj. Ties ĉefa templo troviĝis en Huitzilopochco (Huītzilōpōchco), nuntempa Ĉurubusko, nome kvartalo de Meksikurbo. En la mitologio de meksikoj, Huicilopoĉtli ordonis la fondon de Meksiko-Tenoĉtitlan en la loko kie la meksikoj trovos aglon portanta la Atl-tlaĉinolli, kiu estos ripoze sur kakto inter aliaj karakteroj. Tiu meksika mito pri Huicilopoĉtli kaj pri la fondo de Meksiko-Tenoĉtitlan troviĝas en la Blazono de Meksikio, parto de la aktuala (eo)
- In Aztec mythology, Huitzilopochtli (Classical Nahuatl: Huītzilōpōchtli [wiːt͡siloːˈpoːt͡ʃt͡ɬi], ) is the deity of war, sun, human sacrifice, and the patron of the city of Tenochtitlan. He was also the tribal god of the Mexicas, also known as the Aztecs, of Tenochtitlan. Many in the pantheon of deities of the Aztecs were inclined to have a fondness for a particular aspect of warfare. However, Huitzilopochtli was known as the primary god of war in ancient Mexico. Since he was the patron god of the Mexica, he was credited with both the victories and defeats that the Mexica people had on the battlefield. The people had to make sacrifices to him to protect the Aztec from infinite night. He wielded Xiuhcoatl, the fire serpent, as a weapon, thus also associating Huitzilopochtli with fire. (en)
- Huitzilopochtli (nahuatleraz Huītzilōpōchtli, "kolibri ezkertia" edo "hegoaldeko kolibria") azteken jainko nagusia zen, Tlaloc jainkoarekin batera. Eguzkiaren jainkoa, azteken babeslea, mitologia aztekan bakarrik agertzen da eta ez du, beste jainkoek bezala, Mesoamerikako beste kulturetan oinarririk. Mexiko-Tenochtitlan hiriburuan tenplu erraldoia zuen aren izenean, Tenplu Nagusia, Tlaloc jainkoarekin erdibana. Haren irudikapen grafikoa erraz ezagutzen da: soinean zerrenda horiak eta urdinak ditu, kolibri lumak ezker hankan eta suge itxurako makila (atlatl izenekoa). (eu)
- Huitzilopochtli (AFI: /wiːtsiloːˈpoːtʃtɬi/) (del náhuatl: Huītzilōpōchtli o Witsilopochtli ‘huītzil-, colibrí; ōpōchtli, izquierda’) fue la principal deidad de los mexicas, asociado con el sol. También fue conocido como Ilhuicatl Xoxouhqui o Tlacauepan Cuexcotzin. A la llegada de los españoles a Mesoamérica, era la deidad más adorada en el Altiplano Central por imposición de los mexicas. Su templo principal se encontraba en Huitzilopochco (Witsilopochko), ahora Churubusco. (es)
- Huitzilopochtli (nom nahuatl qui signifie « colibri de gauche », c'est-à-dire, symboliquement, « guerrier ressuscité ») est une divinité d'origine spécifiquement aztèque, à la différence des autres divinités du panthéon mexica qui ont été importées d'autres mythologies. Ce dieu tribal de la Guerre et du Soleil, protecteur de la tribu aztèque, est en effet le seul à ne pas être représenté dans les civilisations mésoaméricaines antérieures ou contemporaines des Mexicas. Il constitue, avec Tlaloc, la divinité la plus importante de l'empire et possède dans la capitale Tenochtitlan un temple gigantesque, le Templo Mayor (qu'il partage là encore à égalité avec Tlaloc). (fr)
- 우이칠로포치틀리(: Huītzilōpōchtli [wiːt͡siloːˈpoːt͡ʃt͡ɬi])는 의 전쟁신・태양신이자, 수도 테노치티틀란의 수호신이며, 제국의 지배민족인 메시카인의 수호신이었다. 패권주의 문명이었던 아스텍에서 만신전의 모든 신들은 전쟁신의 성격을 가지고 있지만, 우이칠로포치틀리가 개중에서도 가장 주신(主神)이었다. 테노치티틀란과 메시카인의 수호신이었기 때문에, 제국이 겪은 모든 승리와 패배는 곧 우이칠로포치틀리의 승리이자 패배였다. 또한 태양신으로서 영원한 밤이 오는 것을 막아주는 존재였으며, 메시카인들은 낮을 유지하기 위해 우이칠로포치틀리에게 대규모 인신공양을 바쳤다. 불뱀[火蛇] 을 무기로 휘둘렀기에 우이칠로포치틀리는 또한 불의 신이기도 했다. 벌새는 아스텍 문화에서 영적으로 중요한 새였다. 도미니코회 탁발수도사 의 기록에 보면 벌새가 나무 속에서 동면하는 것이 “죽었다가 봄이 되면 다시 살아나는 것”처럼 보였다고 한다. (ko)
- ウィツィロポチトリ(Huitzilopochtli)は、アステカ神話の太陽神・軍神・狩猟神である。 その名は「蜂鳥(huitzilin)の左(opochtli)」を意味する。女神コアトリクエの息子であり、月神コヨルシャウキの弟である。コアトリクエは、山で羽毛の珠を拾ったことにより受胎。それを知ったコアトリクエの子たちは、母の懐妊に面目を潰されたと感じ、コアトリクエを殺害しようとした。しかしコアテペック山で、完全武装したウィツィロポチトリが誕生し、「トルコ石の蛇」を使ってコヨルシャウキを八つ裂きにし、兄弟の大半を滅ぼした。ウィツィロポチトリの兄弟殺しは、アステカの版図の拡大を象徴しているという。 メソアメリカの神話では太陽はしばしば戦士であり、人間の生贄を求めるものであった。そして、蜂鳥は天界の太陽の家(トナティウ・イチャン)で転生した戦士だと言われていた。戦士であり太陽であるとされたウィツィロポチトリには、生贄として人間の心臓が捧げ続けられていた。 アステカの部族神として、最も篤く信仰された。テノチティトラン(現在のメキシコシティ)がアステカの首都となったのもウィツィロポチトリの神託によるものであり、メキシコの国旗、国章にも描かれている。アステカの大神殿テンプロ・マヨールはトラロックとウィツィロポチトリを祀った双子神殿である。 (ja)
- Huitzilopochtli [wi:tsilo:'po:tʃtɬi] (nah.: koliber z południa, koliber z lewej strony – według wyobrażeń azteckich południe leżało po lewej stronie, zgodnie z drogą słońca od wschodu do zachodu) – najważniejsze bóstwo Azteków, ich plemienny bóg-opiekun. Na jego rozkaz Aztekowie wyruszyli z mitycznej krainy Aztlan, a następnie prowadził ich przez długi czas koczowniczego tryb życia, po czym nakazał osiedlić się i założyć miasto Tenochtitlán. W czasie drogi nieśli go w postaci świętego zawiniątka – tlaquimilolli. (pl)
- Віцилопо́чтлі (науатль Huitzilopōchtli; [wi.ʦi.lo.ˈpoːʧ.tɬi]) — «колібрі лівого боку» або «колібрі-шульга») — верховний бог в міфології ацтеків. Син Коатлікуе та Мішкоатля. Спочатку Віцилопочтлі був богом племені ацтеків (колібрі часто є уособленням сонця в багатьох індіанських племен Центральної Америки). Віцилопочтлі обіцяв ацтекам, що приведе їх до місця, де вони будуть його обраним народом. Це відбулося за правління вождя . Пізніше Віцилопочтлі увібрав до себе риси давніших богів, а також бога сонця Тонатіу та (що іноді виступав як його двійник). Він став богом блакитного ясного неба, молодого сонця, війни та мисливства, заступником народженої ацтекської знаті. В деяких варіантах міфа Віцилопочтлі пов'язується з давніми божествами родючості. В інших міфах Віцилопочтлі виступає як воїн (uk)
|