| dbo:abstract
|
- The founding of Moldavia (Romanian: Descălecatul Moldovei) began with the arrival of a Vlach (Romanian) voivode (military leader), Dragoș, soon followed by his people from Maramureș, then a voivodeship, to the region of the Moldova River. Dragoș established a polity there as a vassal to the Kingdom of Hungary in the 1350s. The independence of the Principality of Moldavia was gained when Bogdan I, another Vlach voivode from Maramureș who had fallen out with the Hungarian king, crossed the Carpathians in 1359 and took control of Moldavia, wresting the region from Hungary. It remained a principality until 1859, when it united with Wallachia, initiating the development of the modern Romanian state. (en)
- La fundación de Moldavia (en rumano, Descălecatul Moldovei) comenzó con la llegada de un voivoda (líder militar) valaco (rumano), Dragoș, pronto seguido por su gente desde la región histórica de Maramureș, entonces parte del Reino de Hungría, a la región natural del río Moldova. Dragoș estableció allí una organización política como vasallo del reino de Hungría en la década de 1350. La independencia del Principado de Moldavia se obtuvo cuando Bogdan I, otro voivoda valaco de Maramureș que se había peleado con el rey húngaro, cruzó los Cárpatos en 1359 y tomó el control de Moldavia, arrebatándole la región a Hungría. Permaneció como principado hasta 1859, cuando se unió con Valaquia, iniciando el desarrollo del moderno estado rumano. (es)
- Основание Молдавского княжества (молд. и рум. Descălecatul Moldovei) — период в истории Молдавии между 1350 и 1401 гг., когда междуречье Сирета и Днестра стало объектом активного соперничества между региональными державами, которыми на тот момент были королевство Венгрия, королевство Польша и кочевые тюркско-монгольские народы, населявшие империю Золотая Орда к востоку. При этом земли княжества заселяли почти исключительно полукочевые романоязычные скотоводы валахи и, в меньшей степени, оседлые русины, в результате смешения которых образовались современные молдаване. К слову, первые следы полноценного европейского хозяйствования в междуречье Сирета и Прута оставили восточные славяне-тиверцы, однако нашествия кочевых тюркских племён либо разрушили очаги из хозяйствования, либо заставили их отойти на запад, где они смешались с валахами. Успешную борьбу с османами первой начали венгры, привлекавшие для этого местных валашских вассалов, с которыми у них, несмотря на наличие явного общего врага, также были много споров по языковым и религиозным вопросам. (ru)
- Заснування Молдовського князівства почалося з приходом волоського воєводи Драгоша, а згодом і його людей з Мараморощини в область річки Молдова. У 1350-х роках Драгош установив там державний устрій як васал Угорського королівства. Незалежність Молдовського князівства було здобуто, коли інший волоський воєвода з Мараморощини Богдан I, посварившись із угорським королем, 1359 року перейшов Карпатські гори і заволодів Молдовським князівством, борючись проти Угорщини. Ці землі залишалися князівством до об'єднання з Волощиною у 1859 році, що започаткувало розвиток сучасної Румунської держави. У різний час Молдовське князівство включало також Бессарабію (з Буджаком) та всю Буковину. Нині західна половина Молдовського князівства належить до Румунії, східна сторона — входить до Республіки Молдова, а північна і південно-східні райони — є частиною України. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- The founding of Moldavia (Romanian: Descălecatul Moldovei) began with the arrival of a Vlach (Romanian) voivode (military leader), Dragoș, soon followed by his people from Maramureș, then a voivodeship, to the region of the Moldova River. Dragoș established a polity there as a vassal to the Kingdom of Hungary in the 1350s. The independence of the Principality of Moldavia was gained when Bogdan I, another Vlach voivode from Maramureș who had fallen out with the Hungarian king, crossed the Carpathians in 1359 and took control of Moldavia, wresting the region from Hungary. It remained a principality until 1859, when it united with Wallachia, initiating the development of the modern Romanian state. (en)
- La fundación de Moldavia (en rumano, Descălecatul Moldovei) comenzó con la llegada de un voivoda (líder militar) valaco (rumano), Dragoș, pronto seguido por su gente desde la región histórica de Maramureș, entonces parte del Reino de Hungría, a la región natural del río Moldova. Dragoș estableció allí una organización política como vasallo del reino de Hungría en la década de 1350. La independencia del Principado de Moldavia se obtuvo cuando Bogdan I, otro voivoda valaco de Maramureș que se había peleado con el rey húngaro, cruzó los Cárpatos en 1359 y tomó el control de Moldavia, arrebatándole la región a Hungría. Permaneció como principado hasta 1859, cuando se unió con Valaquia, iniciando el desarrollo del moderno estado rumano. (es)
- Заснування Молдовського князівства почалося з приходом волоського воєводи Драгоша, а згодом і його людей з Мараморощини в область річки Молдова. У 1350-х роках Драгош установив там державний устрій як васал Угорського королівства. Незалежність Молдовського князівства було здобуто, коли інший волоський воєвода з Мараморощини Богдан I, посварившись із угорським королем, 1359 року перейшов Карпатські гори і заволодів Молдовським князівством, борючись проти Угорщини. Ці землі залишалися князівством до об'єднання з Волощиною у 1859 році, що започаткувало розвиток сучасної Румунської держави. (uk)
- Основание Молдавского княжества (молд. и рум. Descălecatul Moldovei) — период в истории Молдавии между 1350 и 1401 гг., когда междуречье Сирета и Днестра стало объектом активного соперничества между региональными державами, которыми на тот момент были королевство Венгрия, королевство Польша и кочевые тюркско-монгольские народы, населявшие империю Золотая Орда к востоку. При этом земли княжества заселяли почти исключительно полукочевые романоязычные скотоводы валахи и, в меньшей степени, оседлые русины, в результате смешения которых образовались современные молдаване. К слову, первые следы полноценного европейского хозяйствования в междуречье Сирета и Прута оставили восточные славяне-тиверцы, однако нашествия кочевых тюркских племён либо разрушили очаги из хозяйствования, либо заставили их (ru)
|
