An Entity of Type: chemical substance, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org:8891

Sinfonia concertante (IPA: [siɱfoˈniːa kontʃerˈtante]; also called symphonie concertante) is an orchestral work, normally in several movements, in which one or more solo instruments contrast with the full orchestra. It emerged as a musical form during the Classical period of Western music from the Baroque concerto grosso. Sinfonia concertante encompasses the symphony and the concerto genres, a concerto in that soloists are on prominent display, and a symphony in that the soloists are nonetheless discernibly a part of the total ensemble and not preeminent. Sinfonia concertante is the ancestor of the double and triple concerti of the Romantic period corresponding approximately to the 19th century.

Property Value
dbo:abstract
  • Una simfonia concertant és una forma i un gènere musical que es va originar en el Classicisme, període en el qual va tenir la seva màxima esplendor. Algunes de les simfonies concertants més famoses del Classicisme són la Simfonia concertant per a violí, viola i orquestra, de Mozart, i la Simfonia concertant per a oboè, clarinet, trompa, fagot i orquestra de Franz Joseph Haydn (?·pàg.) (ca)
  • Koncertantní symfonie (Sinfonia concertante) je hudební forma na pomezí instrumentálního koncertu a klasické symfonie, nejčastěji dvouvětá (bez pomalé věty) či třívětá. Jejím charakteristickým znakem jsou virtuózní pasáže různých nástrojů v průběhu skladby. Úvodní věta bývá obvykle komponována v sonátové formě, závěrečná věta často jako rondo nebo téma s variacemi. Forma koncertantních symfonií vznikla v období raného hudebního klasicismu, nese ještě známky barokního concerta grossa. Za její průkopníky jsou považováni skladatelé tzv. mannheimské školy (Karel Stamic složil 28 koncertantních symfonií). Skladby s názvem Koncertantní symfonie lze nalézt i v období hudebního romantismu a hudby 20. století, znaky této hudební formy mají i další skladby, např. Španělská symfonie Édouarda Lala s rozsáhlými virtuózními pasážemi houslí. (cs)
  • Sinfonia concertante (auch Symphonie concertante, konzertante Sinfonie oder kurz Concertante) ist ein Begriff aus der Musik und bezeichnet Kompositionen für mehrere solistische (konzertierende) Instrumente und Orchester. (de)
  • Una Sinfonía concertante es una forma musical que se originó en la época de la música clásica y es una mezcla de los géneros sinfonía y concierto: * Es un concierto, porque tiene uno o más solistas (en el clasicismo musical normalmente más de uno). * Es una sinfonía porque no pone particularmente al solista como centro de atención: la impresión es más bien sinfónica en conjunto, con algunas intervenciones de los solistas sin dominar directamente la orquesta. (es)
  • La symphonie concertante, ou en italien Sinfonia Concertante, est une forme musicale née à l’époque classique au croisement de la symphonie et du concerto : * c'est une forme concertante car elle est écrite pour un ou plusieurs solistes et un orchestre. Elle se distingue du Concerto grosso par l'écriture indépendante de chaque instrument soliste ; * c'est une forme symphonique car les parties du ou des solistes ne sont pas en opposition ou en conflit avec l'orchestre, de sorte que l’œuvre « sonne » comme une symphonie avec des passages solo. Le ton de la symphonie concertante est essentiellement gai. Sur les 570 œuvres recensées par l'américain Barry S. Brook, écrites par 210 compositeurs (dont 70 français), il n'en existe que deux ou trois en mode mineur. La période de la symphonie concertante de type classique (prise en compte) s'étend de 1765 environ aux soixante années suivantes. (fr)
  • Sinfonia concertante (IPA: [siɱfoˈniːa kontʃerˈtante]; also called symphonie concertante) is an orchestral work, normally in several movements, in which one or more solo instruments contrast with the full orchestra. It emerged as a musical form during the Classical period of Western music from the Baroque concerto grosso. Sinfonia concertante encompasses the symphony and the concerto genres, a concerto in that soloists are on prominent display, and a symphony in that the soloists are nonetheless discernibly a part of the total ensemble and not preeminent. Sinfonia concertante is the ancestor of the double and triple concerti of the Romantic period corresponding approximately to the 19th century. (en)
  • 신포니아 콘체르탄테(라틴어: sinfonia concertante) 또는 협주교향곡은 고전시대 음악의 한 종류로, 협주곡과 교향곡이 섞인 형태이다. 하나 또는 그 이상의 들이 등장한다는 면에서 협주곡적이나, 독주 악기군(solo)가 관현악(orchestra)과는 다른 주제를 연주한다는 점에서 협주곡(concerto) 와는 구분된다. 때문에, 여타의 협주곡들에서처럼 독주자들이 특히 부각되지는 않고, 이러한 면으로 볼 때 교향곡적이다. (ko)
  • 協奏交響曲(きょうそうこうきょうきょく、仏: symphonie concertante, 伊: sinfonia concertante)は、協奏曲形式の一種である。 (ja)
  • La sinfonia concertante è una forma musicale originaria del classicismo e ibrida tra due forme sonata, la sinfonia e il concerto: * è un concerto in quanto ha uno o più solisti, che nel classicismo erano solitamente più di uno * è una sinfonia in quanto non pone in particolare risalto i solisti: vi è l'impressione che tutto l'insieme sia alquanto sinfonico con qualche intervento solista che domina esplicitamente l'orchestra, a differenza del concerto, che letteralmente significherebbe battaglia, in cui il ruolo del solista è quello di sfidare l'orchestra tentando di dimostrare che egli può fare ciò che suona tutta l'orchestra (it)
  • Symfonia koncertująca (wł. sinfonia concertante) – gatunek muzyczny pochodzący z epoki klasycyzmu, pośredni między koncertem a symfonią. Zawiera partie solowe na wybrany instrument, lecz w przeciwieństwie do koncertu solista uzupełnia orkiestrę, zamiast wybijać się. Do stylistyki symfonii koncertujących autorstwa kompozytorów ze szkoły mannheimskiej oraz Josepha Haydna i Wolfganga Amadeusa Mozarta nawiązywali późniejsi kompozytorzy. (pl)
  • Sinfonia concertante é uma forma musical criada na Era Clássica que une características de sinfonia e concerto: * É um concerto, pois possui um ou mais solistas (geralmente mais de um). * É uma sinfonia, pois o(s) solista(s) não se destaca(m), ou seja, a impressão geral é sinfônica. Até o Barroco, a forma que mais se aproximava da sinfonia concertante é o concerto grosso, que caiu em desuso rapidamente. (pt)
  • Концертная симфония — произведение для одного или нескольких солистов-инструменталистов и оркестра, промежуточная музыкальная форма между симфонией и инструментальным концертом. Представлена в музыке XVII-XXI веков. Примеры произведений в этом жанре: * Й. Гайдн. Концертная симфония для гобоя, фагота, скрипки и виолончели с оркестром. * В. А. Моцарт. Концертная симфония для скрипки и альта с оркестром * В. А. Моцарт. Концертная симфония для духовых и оркестра * Г. Берлиоз. «Гарольд в Италии» — симфония для альта с оркестром * Л. В. Маурер. Концертная симфония для четырёх скрипок с оркестром * Ш. Видор. Десять симфоний для органа с оркестром * К. Сен-Санс. Симфония № 3 для органа с оркестром * В. Фуртвенглер. Симфонический концерт для фортепиано с оркестром h-moll * Э. Направник. Симфонический концерт для фортепиано с оркестром a-moll, op.27 * С. С. Прокофьев. Симфония-концерт для виолончели с оркестром * В. А. Золотарёв. 4 концертных симфонии для баяна с оркестром * . Концертная симфония для органа с оркестром * Ж. Ибер. Концертная симфония для гобоя и оркестра * А. Пануфник. Концертная симфония (№ 3) для флейты и арфы с оркестром (ru)
  • Sinfonia concertante är ett symfoniskt verk för ett (eller flera) soloinstrument och orkester där solisten är integrerad i helheten och orkestern mer jämbördig med solisten än i en traditionell solokonsert, till exempel en pianokonsert eller violinkonsert. Det mest kända verket i genren är nog Mozarts Sinfonia concertante i Ess-dur för violin, viola och orkester. Ett svenskt exempel är Gösta Nystroems sinfonia concertante med cellosolist. Det finns inga specifika kriterier för om ett verk ska kallas sinfonia concertante eller solokonsert. Många verk som kallas solokonsert är symfoniskt uppbyggda och skulle lika gärna kunna kallas sinfonia concertante. Det finns också enstaka symfonier för solist och orkester, bland annat Allan Petterssons Symfoni nr 16 för altsaxofon och orkester. (sv)
  • Концертна симфонія — твір для групи солістів з оркестром. Жанр був сформований у XVIII ст. В той час її називали концертом, концертіно та концертним дуетом, але, водночас, вона займала проміжне місце між симфонією та інструментальним концертом. Від концерту класична симфонія кончертанте «успадкувала» тричастинність, від симфонії — трактування виконавського складу як музично-естетичної цілісності. Специфіка жанру полягає в тому, що інструменти, які мають соло, не є в той же час постійними солістами, як в сольному концерті чи кончерто гроссо. Ці інструменти входять до складу оркестру і в доцільний момент композитор просто змінює їх функцію з оркестрової на сольну. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 1024473 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 10455 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1096412995 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dcterms:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Una simfonia concertant és una forma i un gènere musical que es va originar en el Classicisme, període en el qual va tenir la seva màxima esplendor. Algunes de les simfonies concertants més famoses del Classicisme són la Simfonia concertant per a violí, viola i orquestra, de Mozart, i la Simfonia concertant per a oboè, clarinet, trompa, fagot i orquestra de Franz Joseph Haydn (?·pàg.) (ca)
  • Sinfonia concertante (auch Symphonie concertante, konzertante Sinfonie oder kurz Concertante) ist ein Begriff aus der Musik und bezeichnet Kompositionen für mehrere solistische (konzertierende) Instrumente und Orchester. (de)
  • Una Sinfonía concertante es una forma musical que se originó en la época de la música clásica y es una mezcla de los géneros sinfonía y concierto: * Es un concierto, porque tiene uno o más solistas (en el clasicismo musical normalmente más de uno). * Es una sinfonía porque no pone particularmente al solista como centro de atención: la impresión es más bien sinfónica en conjunto, con algunas intervenciones de los solistas sin dominar directamente la orquesta. (es)
  • Sinfonia concertante (IPA: [siɱfoˈniːa kontʃerˈtante]; also called symphonie concertante) is an orchestral work, normally in several movements, in which one or more solo instruments contrast with the full orchestra. It emerged as a musical form during the Classical period of Western music from the Baroque concerto grosso. Sinfonia concertante encompasses the symphony and the concerto genres, a concerto in that soloists are on prominent display, and a symphony in that the soloists are nonetheless discernibly a part of the total ensemble and not preeminent. Sinfonia concertante is the ancestor of the double and triple concerti of the Romantic period corresponding approximately to the 19th century. (en)
  • 신포니아 콘체르탄테(라틴어: sinfonia concertante) 또는 협주교향곡은 고전시대 음악의 한 종류로, 협주곡과 교향곡이 섞인 형태이다. 하나 또는 그 이상의 들이 등장한다는 면에서 협주곡적이나, 독주 악기군(solo)가 관현악(orchestra)과는 다른 주제를 연주한다는 점에서 협주곡(concerto) 와는 구분된다. 때문에, 여타의 협주곡들에서처럼 독주자들이 특히 부각되지는 않고, 이러한 면으로 볼 때 교향곡적이다. (ko)
  • 協奏交響曲(きょうそうこうきょうきょく、仏: symphonie concertante, 伊: sinfonia concertante)は、協奏曲形式の一種である。 (ja)
  • La sinfonia concertante è una forma musicale originaria del classicismo e ibrida tra due forme sonata, la sinfonia e il concerto: * è un concerto in quanto ha uno o più solisti, che nel classicismo erano solitamente più di uno * è una sinfonia in quanto non pone in particolare risalto i solisti: vi è l'impressione che tutto l'insieme sia alquanto sinfonico con qualche intervento solista che domina esplicitamente l'orchestra, a differenza del concerto, che letteralmente significherebbe battaglia, in cui il ruolo del solista è quello di sfidare l'orchestra tentando di dimostrare che egli può fare ciò che suona tutta l'orchestra (it)
  • Symfonia koncertująca (wł. sinfonia concertante) – gatunek muzyczny pochodzący z epoki klasycyzmu, pośredni między koncertem a symfonią. Zawiera partie solowe na wybrany instrument, lecz w przeciwieństwie do koncertu solista uzupełnia orkiestrę, zamiast wybijać się. Do stylistyki symfonii koncertujących autorstwa kompozytorów ze szkoły mannheimskiej oraz Josepha Haydna i Wolfganga Amadeusa Mozarta nawiązywali późniejsi kompozytorzy. (pl)
  • Sinfonia concertante é uma forma musical criada na Era Clássica que une características de sinfonia e concerto: * É um concerto, pois possui um ou mais solistas (geralmente mais de um). * É uma sinfonia, pois o(s) solista(s) não se destaca(m), ou seja, a impressão geral é sinfônica. Até o Barroco, a forma que mais se aproximava da sinfonia concertante é o concerto grosso, que caiu em desuso rapidamente. (pt)
  • Концертна симфонія — твір для групи солістів з оркестром. Жанр був сформований у XVIII ст. В той час її називали концертом, концертіно та концертним дуетом, але, водночас, вона займала проміжне місце між симфонією та інструментальним концертом. Від концерту класична симфонія кончертанте «успадкувала» тричастинність, від симфонії — трактування виконавського складу як музично-естетичної цілісності. Специфіка жанру полягає в тому, що інструменти, які мають соло, не є в той же час постійними солістами, як в сольному концерті чи кончерто гроссо. Ці інструменти входять до складу оркестру і в доцільний момент композитор просто змінює їх функцію з оркестрової на сольну. (uk)
  • Koncertantní symfonie (Sinfonia concertante) je hudební forma na pomezí instrumentálního koncertu a klasické symfonie, nejčastěji dvouvětá (bez pomalé věty) či třívětá. Jejím charakteristickým znakem jsou virtuózní pasáže různých nástrojů v průběhu skladby. Úvodní věta bývá obvykle komponována v sonátové formě, závěrečná věta často jako rondo nebo téma s variacemi. Skladby s názvem Koncertantní symfonie lze nalézt i v období hudebního romantismu a hudby 20. století, znaky této hudební formy mají i další skladby, např. Španělská symfonie Édouarda Lala s rozsáhlými virtuózními pasážemi houslí. (cs)
  • La symphonie concertante, ou en italien Sinfonia Concertante, est une forme musicale née à l’époque classique au croisement de la symphonie et du concerto : * c'est une forme concertante car elle est écrite pour un ou plusieurs solistes et un orchestre. Elle se distingue du Concerto grosso par l'écriture indépendante de chaque instrument soliste ; * c'est une forme symphonique car les parties du ou des solistes ne sont pas en opposition ou en conflit avec l'orchestre, de sorte que l’œuvre « sonne » comme une symphonie avec des passages solo. (fr)
  • Sinfonia concertante är ett symfoniskt verk för ett (eller flera) soloinstrument och orkester där solisten är integrerad i helheten och orkestern mer jämbördig med solisten än i en traditionell solokonsert, till exempel en pianokonsert eller violinkonsert. Det mest kända verket i genren är nog Mozarts Sinfonia concertante i Ess-dur för violin, viola och orkester. Ett svenskt exempel är Gösta Nystroems sinfonia concertante med cellosolist. (sv)
  • Концертная симфония — произведение для одного или нескольких солистов-инструменталистов и оркестра, промежуточная музыкальная форма между симфонией и инструментальным концертом. Представлена в музыке XVII-XXI веков. Примеры произведений в этом жанре: (ru)
rdfs:label
  • Simfonia concertant (ca)
  • Koncertantní symfonie (cs)
  • Sinfonia concertante (de)
  • Sinfonía concertante (es)
  • Symphonie concertante (fr)
  • Sinfonia concertante (it)
  • 신포니아 콘체르탄테 (ko)
  • 協奏交響曲 (ja)
  • Symfonia koncertująca (pl)
  • Sinfonia concertante (pt)
  • Sinfonia concertante (en)
  • Концертная симфония (ru)
  • Sinfonia concertante (sv)
  • Симфонія кончертанте (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:genre of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License