| dbo:abstract
|
- L'edat del coure, també anomenada calcolític (del grec χαλκός, jalkós = coure; i del grec λίθος, lithos = pedra) o eneolític (del llatí aenĕus = coure; i del grec λίθος, lithos = pedra), és un període de la prehistòria situat entre el neolític ("Nova Edat de la Pedra") i l'edat del bronze. El coure va ser un dels primers metalls que va usar l'ésser humà, utilitzant-lo inicialment en el seu estat natural, el coure natiu, ja que desconeixia els mecanismes pels quals es podia fondre el mineral. En aquests primers temps, el modelava gràcies a les tècniques del martellejat i/o del batut en fred, de manera que aquesta fase no és considerada encara calcolítica, sinó neolítica. El perfeccionament de les tècniques ceràmiques li va permetre l'experimentació amb els processos metal·lúrgics, començant així a comprendre'ls. Quan ja els controlava, va començar a realitzar diversos aliatges amb altres minerals, i n'és el més habitual la barreja amb arsènic, primer, i la posterior amb estany, la qual va donar lloc a un nou metall, el bronze. S'han trobat artefactes de coure al sud de Turquia i nord d'Iraq anteriors al mil·lenni VI aC, però, possiblement, havien estat treballats en fred o escalfats lleugerament per aconseguir-ne una mica de ductilitat. A la cova de Shanidar (muntanyes Zagros, Iraq), s'han trobat penjolls fets amb grans de coure en nivells corresponents al 9500 aC, és a dir, del neolític inicial. Però les primeres proves clares de fosa (assenyalades per la presència d'escòries de coure) s'han trobat a Çatalhöyük, a Anatòlia, i corresponen a un moment proper al 6000 aC. Al llarg del VI mil·lenni, apareixen més proves metal·lúrgiques per tot el sud d'Anatòlia, Iraq i els Zagros iranians, de la qual cosa s'ha deduït que el sud d'Anatòlia i el Kurdistan (zones riques en minerals de coure) van poder ser les àrees nuclears on se'n va aconseguir la fosa per primera vegada. A Egipte i als Balcans, es troben artefactes de coure natiu no fosos corresponents al mil·lenni V aC, però és durant el mil·lenni IV aC quan es va produir l'auge de la metal·lúrgia calcolítica balcànica, en un procés de característiques autòctones que va acabar per expandir-se a la Grècia continental i, posteriorment, a bona part de la resta d'Europa, gràcies a les xarxes d'intercanvi (d'objectes i idees) existents des del neolític. Al sud de la península Ibèrica, s'han detectat també processos metal·lúrgics d'origen autòcton durant el mil·lenni II aC, relacionats amb les cultures arqueològiques de los Millares i Vila Nova de São Pedro. A Amèrica, hi ha constància de la fosa del coure des de principis del mil·lenni I aC, als altiplans bolivians i peruans, fent aliatges amb plata i or des del 500 aC a les actuals Colòmbia i Perú. Gairebé sempre va servir per fabricar objectes rituals o de prestigi, i són pocs els artefactes utilitaris trobats. Només a partir de la fase cultural Chimú es va començar a utilitzar el coure arsenicat. (ca)
- Eneolit (z latinského aeneus – měděný) či chalkolit (z řeckého chalkos – měděný, lithos – kámen), česky doba měděná, nebo také pozdní doba kamenná, je označení pro historické období v pravěku – závěrečnou fázi doby kamenné. Následuje po neolitu a předchází době bronzové. (cs)
- العصر النحاسي The Chalcolithic period من اليونانية خالكس khalkos وليثوس lithos حجر النحاس أو العصر النحاسي Copper Age، المعروف أيضا باسم الإينيو ليثيك Eneolithic هو فترة من فترات تطور الحضارات البشرية التي بدأ معها استخدام الأدوات المعدنية إلى جانب الأدوات الحجرية. ويتجنب علماء الآثار ربط تسميته بالحجري، مع أن البعض يسميه العصر الحجري النحاسي، لأن البعض يفضلون تسميته العصر النحاسي أو المعدني، وخاصة الأوروبيين منهم. فترة العصر النحاسي هي فترة انتقالية وهي خارج نظام الحقب الثلاث العصور التقليدي، وتقع بين العصر الحجري الحديث والعصر البرونزي. ويبدو أن النحاس لم ينتشر بشكل واسع في البداية، وإن محاولات صناعة سبائك منه مع القصدير بدأت بسرعة، مما يجعل التمييز بين حضارات العصر النحاسي وعصورها صعباً.وفي هذا العصر قاموا باكتشاف المعادن ولهذا قاموا بتسميته عصر المعادن أو العصر المعدنى وبسبب عدم الوضوح هذا، فإن هذه التسمية تستخدم من قبل علماء الآثار في بعض أجزاء العالم فقط. وخاصة في جنوب شرق أوروبا وغرب ووسط آسيا، حيث ظهر هناك حوالي الألف الرابع قبل الميلاد. ويعدّ شعب البيكر الأوروبي كثيرا من الأحيان من شعوب العصر النحاسي، كما تعدّ من حضارات العصر النحاسي حضارات غرب آسيا التي كانت من أولى الحضارات المتمدنة. والعديد من الشواهد الحجرية الكبيرة في أوروبا رفعت في تلك الفترة، وتشير بعض النظريات ان مجموعة اللغات الهندو أوروبية المفترضة (لغة يتوقع العلماء أنها وجدت) نشأت في تلك الفترة. أوتزي الرجل الثلجي، الذي وجد في أوتزتالر في جبال الألب والتي أرخت بقاياه إلى حدود 3300 قبل الميلاد، كان يحمل فأسا نحاسية وسكين من حجر الصوان. يظهرا أنه كان في منطقة من أوروبا كانت تمر في تلك الفترة التاريخية. (ar)
- Als Kupfersteinzeit oder Kupferzeit, auch Chalkolithikum (von griechisch χαλκός chalkós, deutsch ‚Erz, Kupfer, Bronze, Metall‘, und λίθος líthos ‚Stein‘) oder Äneolithikum (von lateinisch aēneus ‚kupfern‘, ehern, aus Bronze; manchmal auch Eneolitikum nach Schreibweise in anderen Sprachen), wird der Zeitabschnitt zwischen der Jungsteinzeit und der Bronzezeit bezeichnet, in dem der Kupferbergbau und grundlegende Techniken der Kupfer-Metallurgie entwickelt wurden oder stark anwuchsen. Diese Epoche umfasst in Südosteuropa und dem Nahen Osten etwa den Zeitraum von 5500 bis 2200 v. Chr., wobei hier die wirtschaftliche Bedeutung des Kupfers zugrunde gelegt wird. Der Beginn der Kupferverarbeitung geht bis ins 8. Jahrtausend v. Chr. zurück. Da die Einführung der Kupferverarbeitungstechnologie regional unterschiedlich Jahrtausende dauerte, muss der Begriff „Kupferzeit“ chronologisch in unterschiedlichen Gebieten anders angesetzt werden. Das Chalkolithikum kann in ein älteres (5500–5000 v. Chr.), ein mittleres (5000–4500 v. Chr.) und ein jüngeres Chalkolithikum (4500–3000/2900 v. Chr.) eingeteilt werden. Wie schon Marija Gimbutas fasste auch Harald Haarmann eine Reihe von kupferzeitlichen Kulturregionen im Donauraum zur sog. Donauzivilisation zusammen und sieht darin die früheste Hochkultur Europas (noch vor der minoischen und der mykenischen). Aber noch das Ägypten des Alten Reiches (2700 bis 2200 v. Chr.) (auch noch des Mittleren Reiches) – und somit die Zeit der Entstehung der ersten großen Hochkulturen – ist im Wesentlichen chalkolithisch. (de)
- Η Χαλκολιθική περίοδος (ετυμολογείται από τις λέξεις Χαλκός + λίθος), επίσης γνωστή ως Εποχή του Χαλκού, είναι μια φάση ανάπτυξης του ανθρώπινου πολιτισμού κατά την οποία εμφανίζονται πρώιμα μεταλικά εργαλεία ταυτόχρονα με τη χρήση των λίθινων. Η περίοδος είναι μεταβατική και δεν συνυπολογίζεται στο παραδοσιακό σύστημα τριών εποχών, ενώ εκτείνεται χρονικά ανάμεσα στην νεολιθική περίοδο και την Εποχή του Ορείχαλκου ή Χαλκού, όπως αναφέρεται συχνότερα. Φαίνεται ότι ο χαλκός δεν χρησιμοποιήθηκε εξαρχής ευρέως εξαιτίας της φυσικής του πλαστικότητας και οι προσπάθειες ανάμειξής του με ψευδάργυρο άρχισαν πολύ σύντομα, γεγονός που καθιστά εξαιρετικά δύσκολη την αναγνώριση των αμιγώς χαλκολιθικών πολιτισμών. Ακριβώς εξαιτίας αυτού οι αρχαιολόγοι εφαρμόζουν τον όρο μόνον σε ορισμένες περιοχές, κυρίως την νοτιοανατολική Ευρώπη την Κεντρική και την Δυτική Ασία, όπου η αμιγής χρήση του χαλκού εμφανίζεται κατά το πρώτο μισό της τρίτης χιλιετίας Π.Κ.Ε. Ο ευρωπαϊκός πολιτισμός του Λάγυνου (Beaker people ή folk) θεωρείται συχνά χαλκολιθικός, όπως και οι πολιτισμοί που υιοθέτησαν πρώτοι την αστικοποίηση στην νοτιοδυτική Ασία. Κατά τη διάρκεια αυτής της περιόδου αρκετοί μεγάλιθοι ανηγέρθηκαν στην Ευρώπη και έχει προταθεί η υπόθεση ότι η πρωτο-ινδοευρωπαϊκή ομάδα γλωσσών ανάγεται στα ίδια περίπου χρόνια. Ο Ότζι, (Oetzi the Iceman) η αρχαιότερη μούμια που βρέθηκε πολύ καλά διατηρημένη μέσα στον πάγο ενός παγετώνα των Άλπεων του Τυρόλου και χρονολογήθηκε περί το 3300 Π.Κ.Ε., έφερε χάλκινο πέλεκυ και μαχαίρι. (el)
- Ĥalkolitiko (el la greka: khalkos, kupro kaj lithos, ŝtono) aŭ eneolitiko aŭ kuproepoko estas la tempoperiodo inter epokoj de ŝtono kaj bronzo. La epokon karakterizas kutimaj ŝtonaj kaj aldonaj kupraj iloj (de ĉirkaŭ -2300 ĝis -1800 en okcidenta Eŭropo). Los Millares estas arkeologia loko okupita en Ĥalkolitiko 17 km norde de Almería, en la municipo de Santa Fe de Mondújar, Andaluzio, Hispanio. La komplekso estis uzata el la fino de la kvara jarmilo ĝis la fino de la dua jarmilo a.K. kaj probable eltenita de ĉirkaŭ 1000 personoj. (eo)
- The Copper Age, also called the Chalcolithic (English: /ˌkælkəˈlɪθɪk/; from Greek: χαλκός khalkós, "copper" and λίθος líthos, "stone") or (A)eneolithic or Aeneolithic (from Latin aeneus "of copper"), is an archaeological period characterized by regular human manipulation of copper, but prior to the discovery of bronze alloys. Modern researchers consider the period as a subset of the broader Neolithic, but earlier scholars defined it as a transitional period between the Neolithic and the Bronze Age. The archaeological site of Belovode, on Rudnik mountain in Serbia, has the world's oldest securely dated evidence of copper smelting at high temperature, from c. 5000 BC (7000 BP). The transition from Copper Age to Bronze Age in Europe occurred between the late 5th and the late 3rd millennia BC. In the Ancient Near East the Copper Age covered about the same period, beginning in the late 5th millennium BC and lasting for about a millennium before it gave rise to the Early Bronze Age. (en)
- La Edad del Cobre, también llamada Calcolítico (gr. χαλκός, jalkós 'cobre'; gr. λίθος, líthos 'piedra') o Eneolítico (lat. aenĕus 'cobre'; gr. λίθος, líthos 'piedra'), es un período de la prehistoria ubicado entre el Neolítico (Nueva Edad de Piedra) y la Edad de Bronce. El cobre fue uno de los primeros metales que usó el hombre, utilizándolo inicialmente en su estado natural, el cobre nativo, ya que desconocía los mecanismos por los cuales se podía fundir el mineral. En estos primeros tiempos lo moldeaba gracias a las técnicas del martillado o del batido en frío, por lo que esta fase no es considerada todavía calcolítica sino neolítica. El perfeccionamiento de las técnicas cerámicas le permitió la experimentación con los procesos metalúrgicos, comenzando así a comprenderlos. Cuando ya los controlaba empezó a realizar diversas aleaciones con otros minerales, siendo las más habituales la mezcla con arsénico, primero, y la posterior con estaño, la cual dio lugar al bronce. También fueron usados el oro y la plata. (es)
- Kalkolitoa (antzinako grezieratik: khalkos «kobrea», eta lithos «harria»), Kobre Aroa edo Eneolitoa (latineko aeneus «kobrezko, brontzezko» + grezierako lithos «harria») giza kulturaren garapenaren aroetako bat da, non gizakia kobrezko lanabesak erabiltzen hasi zen. Hau da, Kalkolitoan hasi zen gizakia metalezko lanabesak erabiltzen. Kalkolitoa da Neolitoaren hurrengo aroa, eta Brontze Aroaren aurrekoa. Izan ere, Neolitoko azken garaietako harrizko eta hezurrezko tresneriaren eta Brontze Aroan sortzekoa zen metalezko industriaren garapenaren arteko trantsiziozko alditzat jo ohi da Kalkolitoa. Kalkolitoan, urrearen, zilarraren eta kobrearen ustiapena bigarren mailako artisauen esku zegoen, tresneriaren oinarrizko materialak harria eta hezurra baitira. Kalkolitoa askoz lehenago izan zen Ekialde Hurbilean Europan baino. Europan kobrearen erabilera ez zen oso zabala izan, eta eztainuarekin galdatzeko ahaleginak oso goiz hasi ziren. Beraz, Kalkolitoko kultura eta aroak bereiztea zaila da. Oro har, Mendebaldeko Europan, Kalkolitoak K.a. 2500tik arte iraun zuen. Hasiera batean, kobrearen eskulangintzaren hedapena Egeo Itsasotik etorri zen, Danubioko salerosketarako bideari esker. Eta prozesu hori ere mugatua izan zen. Atlantikoko kostaldean, esaterako, brontzea etorri baino lehenagoko metalezko ekoizpen zabala urrezkoa izan zen. eta bitartean, kobrea eta eztainua galdatuz brontzearen metalurgia sortu zuen, metalezko benetako lehendabiziko garaia. (eu)
- L’âge du cuivre, ou Chalcolithique (Eneolitico en italien), désigne la période du Néolithique durant laquelle les hommes maitrisent la métallurgie du cuivre, avant que l'apparition de la métallurgie du bronze ouvre un peu plus tard l'âge du bronze. Pendant une grande partie du Néolithique, la métallurgie du cuivre cohabite avec les industries lithiques et osseuses, le cuivre pur étant un métal trop mou pour pouvoir s'imposer dans l'outillage et dans l'armement. À cette époque, d'autres métaux tels que l'or ou l'argent étaient aussi travaillés pour fabriquer des ornements, mais la production d'outils et d'armes demeurait principalement en pierre et en os. Le terme français « Chalcolithique » a été forgé par les préhistoriens à partir des racines grecques khalkos (cuivre) et lithos (pierre). (fr)
- Zaman Tembaga, atau khalkolithik (Yunani: χαλκός khalkos "tembaga" + Yunani: λίθος lithos "batu"), dikenal juga dengan eneolithik (Latin aeneus "dari tembaga") adalah satu tahapan pada Zaman Perunggu di mana proses penambahan timah terhadap tembaga yang menghasilkan perunggu belum diketahui oleh para ahli metalurgi pada zaman itu. Zaman Tembaga didefinisikan sebagai masa transisi antara Neolitikum dan Zaman Perunggu. Sebuah situs arkeologi di Eropa tenggara (Serbia) memiliki bukti tertua pembuatan tembaga pada temperatur tinggi, berasal dari 7000 tahun yang lalu. Penemuan ini mengindikasikan suatu kemungkinan bahwa peleburan tembaga mungkin telah ditemukan di berbagai daerah berbeda di Asia dan Eropa pada waktu yang sama dibandingkan berkembang dari satu daerah. Zaman tembaga ini tidak pernah berpengaruh pada kehidupan masyarakat Indonesia, zaman tembaga berkembang di semenanjung Malaya, Kamboja, Thailand, Vietnam. (in)
- 동기 시대(銅器時代, Chalcolithic; Copper Age)는 구리나 금, 은과 같은 금속을 사용하기 시작한 시대이다. 구리를 합금으로 사용하지 않았으므로 순동기 시대(純銅器時代)라고도 하고 석기를 함께 사용하였으므로, 금석 병용 시대(金石倂用時代)라고도 한다. 일반적으로 유럽의 고고학에서는 금석병용시대(Chalcolithic)의 사용을 피하고, 동기 시대(Copper Age)라는 용어를 사용하며, 중동에서는 금속병용시대를 일반적으로 사용한다. 중동과 코카서스의 동기 시대는 말기부터 시작되었고, 초기 청동기 시대가 도래하기 전 약 1000년간 지속되었다. 유럽에서는 동기 시대가 빠르게 청동기 시대로 바뀌었고, 중동보다 1000년이 늦은 기원전 4000년 경에서 기원전 3000년 경에 시작되었다. 이 시대는 전통적인 세 시대 체계의 예외에 해당하는 과도기적 시기로, 신석기 시대와 청동기 시대의 중간에 위치한다. 구리가 초기에는 폭넓게 사용되지 않았고, 주석 등의 합금에 의해 청동기 시대로 바뀌어 동기 문화 및 동기 시대를 다른 문화와 다른 시대로 구별하는 것을 어렵게 한다. 이 때문에 이 구분은 통상 기원전 4세기 전후에 동기 문화가 있는 지역 주로 남동 유럽이나 서아시아 및 중앙아시아의 고고학자에 의해 주로 사용되는 구분이다. 따라서 유럽의 제국주의 확장의 시점에서 구리와 구리합금을 사용하고 있던 아메리카의 문명에는 적용되지 않았다. 야금술은 비옥한 초승달 지대에 처음으로 등장하였으며, 그곳은 기원전 4000년 전에 청동기 시대를 탄생시켰다. 남아메리카의 잉카와 중앙아메리카에서도에서 독립적이고 제한된 구리와 청동기 제련 기술이 존재하였다. 파르폴라에 의하면, 동기 시대인 기원전 4300년에서 기원전 3300년 사이의 인더스 문명과 남 투르크메니스탄 그리고 북 이란의 토기의 유사성으로 볼 때 이동과 교역이 있었음을 알시하는 것이라고 주장한다. 동기 시대 유물은 유럽의 동남부와 서아시아 등지에서 발견되었다. 대표적인 유적으로는 알프스에서 기원전 3300년 경의 《(Iceman)》과 함께 발굴된 순 구리로 된 도끼와 칼이 있다. (ko)
- 銅器時代（どうきじだい）は、石器の使用に併行して金属器が使用された、人類文化の発展段階を指す用語である。金石併用時代、純銅器時代とも呼ばれる。青銅器時代に先行し、錫を含まない自然銅を鍛造成形して使用した段階である。 (ja)
- L'Età del rame, indicata anche con i termini Eneolitico, Calcolitico o (più raramente) Cuprolitico, è un periodo della Preistoria considerato come la tappa di transizione tra le industrie litiche del Neolitico (età della pietra levigata) e la metallurgia dell'Età del bronzo. (it)
- De kopertijd, kopersteentijd, chalcolithicum of eneolithicum is een archeologische cultuurperiode waarin de mens leerde het metaal koper te bewerken en er gereedschappen van te maken en daarnaast stenen werktuigen bleef gebruiken (Grieks: khalkós, koper en líthos, steen). (nl)
- Chalkolit (zwany też eneolitem lub epoką miedzi) – jedna z epok prehistorii, okres przejściowy między archeologicznymi epokami kamienia i brązu, w trakcie którego wśród ludów neolitycznych weszły do użycia pierwsze wyroby z metalu, przede wszystkim z miedzi (narzędzia, broń, ozdoby), chociaż nadal w powszechnym użyciu były narzędzia wyrabiane z kamienia i krzemienia. Czas trwania eneolitu był zróżnicowany terytorialnie. Na terenach dzisiejszej Polski pierwsze wytwory z miedzi pojawiły się w drugiej połowie IV tysiąclecia p.n.e. w kulturze lendzielskiej i grupach kultury polgarskiej, jednak w porównaniu z terenami naddunajskimi i południowoeuropejskimi są to znaleziska niezbyt liczne i głównie z importu, znane są również ślady rodzimego odlewnictwa i kucia miedzi (Złota k. Sandomierza). Na ziemiach czeskich okres ten trwał między 4400 a 2000 lat p.n.e. W Egipcie chalkolit trwał w latach między 5500-3100 p.n.e. W Europie (kultura Vinča) odkryto przemyślny warsztat hutnictwa miedzi z kominem i rurami napowietrzającymi datowany na ten sam początkowy okres. Znaleziono ozdobne figurki miedziane. Nazwa pochodzi od gr. chalkós — 'miedź' i lithos — 'kamień'. (pl)
- Kopparåldern (även kallad kalkolitisk tid, kalkolitikum, eneolitisk tid, eneolitikum och kopparstenåldern) är en tidsperiod mellan neolitisk tid (yngre stenåldern) och bronsåldern. Definitionen är att koppar användes, men inte brons. Omfattar olika tider i olika geografiska områden. I huvudsak mellan 2 700 och 1 700 f.Kr., i Skandinavien 2 300–1 800 f.Kr. Men koppar har bearbetats så tidigt som 8 700 f.Kr. Det klassiska treperiodsystemet används ännu i skolundervisning, men börjar förlora terräng inom forskarvärlden. I Norden använder man det främst som en benämning på den period som oftast kallas senneolitikum. I metallurgiskt hänseende är koppar inte hårt som brons, som är en legering av koppar och tenn. Brons är även mer avancerat att producera och bearbeta. Det gör det osannolikt att någon skulle gått direkt från sten till brons, utan att ha hittat guld eller koppar först. För att ytterligare komplicera sakerna uppstod bronsåldern och järnåldern samtidigt i stora delar av världen. Till kopparåldern brukar bland annat följande viktigare kulturkomplex räknas:
* Egypten, gamla och mellersta riket till och med ,
* Mesopotamien, sumerisk tid, tid, ny sumerisk tid och gammalbabylonisk tid,
* Indien, Indus eller Harappakulturen med förstadier,
* Kina, Shangdynastin,
* Grekland, tidig och mellanminoisk kultur,
* Mellaneuropa, snörkeramiska kulturer,
* Västeuropa, , klockbägarkultur och ,
* Nordeuropa, yngre trattbägarkultur och stridsyxekultur. I Skandinavien är kopparfynden få, vilket gör att man numera inte talar om en nordisk kopparålder. (sv)
- Idade do Cobre, ou Calcolítico (do grego Χαλκός, transl. khalkos, "cobre" + λίθος, transl. líthos, "pedra"), é um dos períodos da proto-história, situado cronologicamente entre o Neolítico e a Idade do Bronze (aproximadamente 3300 a 1200 a.C.). O termo também pode ser utilizado para denominar algumas sociedades que apresentaram manifestações culturais diferenciadas durante este período. O bronze é uma liga metálica composta de cobre e estanho. Antes de se generalizar o uso do bronze, o cobre era o metal mais utilizado, tendo esse período sido chamado de calcolítico. Há quem não aceite esta designação, argumentando que a fundição de cobre não é mais do que o bronze natural. Mesmo assim, a denominação é aceita, pois diferencia os períodos nos quais o bronze era forjado naturalmente da era em que o bronze começou a ser forjado artificialmente e com o recurso do estanho. O sítio arqueológico de , na montanha , na Sérvia, contém a mais antiga evidência segura no mundo de cobre fundido, datado de c. 5000 a.C. (pt)
- Енеолі́т, мідна доба (від лат. aeneus — мідний і грец. λίθος — камінь) — назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в звʼязку з появою й поширенням у той час виробів із міді. Є вищим, порівняно з неолітом, етапом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин первісного суспільства. Період подальшого удосконалення відтворювальних форм господарства (землеробство, скотарство). Накопичення продукту, зростання суспільних багатств стимулювало міжплемінний обмін. Мідь має значні переваги над каменем. Її можна плющити і плавити. З появою міді з'явилися і зовсім нові інструменти, які неможливо виготовити з каменя, — такі як пилка або ножиці. При цьому для деяких виробів м'який метал не підходив — наконечники стріл, наприклад продовжували виробляти з кременя. Через те, що мідні знаряддя використовувалися поруч із кам'яними, і останні навіть переважали, цю добу в історії людства називають зазвичай не «мідною», а саме «мідно-кам'яною добою» — енеолітом. Найдавніші мідні предмети й шматки руди виявлені у ранньоземлеробних поселеннях Передньої Азії близько 4000 років до н. е.). У 4-3 тисячоліттях до н. е. мідні знаряддя стали витісняти камʼяні (на Стародавньому Сході з 4 тисячоліття до н. е., в Європі — з 3 тисячоліття до н. е.). На території України мідна доба датується 4-3 тисячоліттям до н. е. Мідна доба відсутня у лісовій смузі Євразії. Енеоліт — період консолідації суспільної організації племен, розквіту патріархату, формування великих, спільних за походженням, обʼєднань. На території України за часів енеоліту жили племена — носії трипільської, ямної культури тощо. (uk)
- Ме́дный век, медно-каменный век, халколит (от греч. χαλκός — медь + λίθος — камень), энеолит (от лат. aeneus — медный + греч. λίθος — камень) — эпоха в развитии человечества, переходный период от неолита (нового каменного века) к бронзовому веку. Термин предложил в 1876 году на международном археологическом конгрессе венгерский археолог Ф. Пульский для уточнения первоначальной классификации Томсена, в которой за каменным сразу следовал бронзовый век. Медный век приблизительно охватывает период IV—III тысячелетия до н. э., но на некоторых территориях существовал и дольше, а на некоторых отсутствовал вовсе. Чаще всего энеолит относят к бронзовому веку, но иногда считают и отдельным периодом. Во времена энеолита были распространены медные орудия, но преобладали по-прежнему каменные. (ru)
- 铜石并用时代，新石器时代和青铜时代之间的过渡性时期，在该时期主要的工具和武器仍然是石器，但同时出现了少量以红铜器（天然铜器），又称红铜时代、金石並用時代。 红铜即天然铜，质地软，不适合制造工具，所以红铜时代的人类仍以使用石器为主。很快地，人們開始發現當紅銅與錫或其他金屬混合之後，金屬會變得更好用，從而進展到青銅時代。這個過程很多時都很快，所以很難具體的界定紅銅時代與其他時代的分野。 美索不达米亚、高加索地區、伊朗、印度河谷等地最先在公元前5千年後期到前4千年左右进入红铜时代，歷時約1000年，与公元前3000年前后才進入青銅時代初期。在歐洲，没有发生过类似的红铜时代，而是直接在公元前3000年左右进入青铜时代，与中东地区基本一致。埃及和西班牙进入青铜时代的时间最早，在公元前3200年。另外，中美洲在公元7世紀亦獨立的發現了冶金術，但沒有經過紅銅時代。 根據Parpola，由於在印度河文明與土庫曼斯坦南部及伊朗北部於紅銅時代的前4300年到前3200年間的陶瓷器具式樣十分相似，估計雙方在這段期間已經有貿易開展。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Eneolit (z latinského aeneus – měděný) či chalkolit (z řeckého chalkos – měděný, lithos – kámen), česky doba měděná, nebo také pozdní doba kamenná, je označení pro historické období v pravěku – závěrečnou fázi doby kamenné. Následuje po neolitu a předchází době bronzové. (cs)
- Ĥalkolitiko (el la greka: khalkos, kupro kaj lithos, ŝtono) aŭ eneolitiko aŭ kuproepoko estas la tempoperiodo inter epokoj de ŝtono kaj bronzo. La epokon karakterizas kutimaj ŝtonaj kaj aldonaj kupraj iloj (de ĉirkaŭ -2300 ĝis -1800 en okcidenta Eŭropo). Los Millares estas arkeologia loko okupita en Ĥalkolitiko 17 km norde de Almería, en la municipo de Santa Fe de Mondújar, Andaluzio, Hispanio. La komplekso estis uzata el la fino de la kvara jarmilo ĝis la fino de la dua jarmilo a.K. kaj probable eltenita de ĉirkaŭ 1000 personoj. (eo)
- 銅器時代（どうきじだい）は、石器の使用に併行して金属器が使用された、人類文化の発展段階を指す用語である。金石併用時代、純銅器時代とも呼ばれる。青銅器時代に先行し、錫を含まない自然銅を鍛造成形して使用した段階である。 (ja)
- L'Età del rame, indicata anche con i termini Eneolitico, Calcolitico o (più raramente) Cuprolitico, è un periodo della Preistoria considerato come la tappa di transizione tra le industrie litiche del Neolitico (età della pietra levigata) e la metallurgia dell'Età del bronzo. (it)
- De kopertijd, kopersteentijd, chalcolithicum of eneolithicum is een archeologische cultuurperiode waarin de mens leerde het metaal koper te bewerken en er gereedschappen van te maken en daarnaast stenen werktuigen bleef gebruiken (Grieks: khalkós, koper en líthos, steen). (nl)
- 铜石并用时代，新石器时代和青铜时代之间的过渡性时期，在该时期主要的工具和武器仍然是石器，但同时出现了少量以红铜器（天然铜器），又称红铜时代、金石並用時代。 红铜即天然铜，质地软，不适合制造工具，所以红铜时代的人类仍以使用石器为主。很快地，人們開始發現當紅銅與錫或其他金屬混合之後，金屬會變得更好用，從而進展到青銅時代。這個過程很多時都很快，所以很難具體的界定紅銅時代與其他時代的分野。 美索不达米亚、高加索地區、伊朗、印度河谷等地最先在公元前5千年後期到前4千年左右进入红铜时代，歷時約1000年，与公元前3000年前后才進入青銅時代初期。在歐洲，没有发生过类似的红铜时代，而是直接在公元前3000年左右进入青铜时代，与中东地区基本一致。埃及和西班牙进入青铜时代的时间最早，在公元前3200年。另外，中美洲在公元7世紀亦獨立的發現了冶金術，但沒有經過紅銅時代。 根據Parpola，由於在印度河文明與土庫曼斯坦南部及伊朗北部於紅銅時代的前4300年到前3200年間的陶瓷器具式樣十分相似，估計雙方在這段期間已經有貿易開展。 (zh)
- العصر النحاسي The Chalcolithic period من اليونانية خالكس khalkos وليثوس lithos حجر النحاس أو العصر النحاسي Copper Age، المعروف أيضا باسم الإينيو ليثيك Eneolithic هو فترة من فترات تطور الحضارات البشرية التي بدأ معها استخدام الأدوات المعدنية إلى جانب الأدوات الحجرية. ويتجنب علماء الآثار ربط تسميته بالحجري، مع أن البعض يسميه العصر الحجري النحاسي، لأن البعض يفضلون تسميته العصر النحاسي أو المعدني، وخاصة الأوروبيين منهم. وبسبب عدم الوضوح هذا، فإن هذه التسمية تستخدم من قبل علماء الآثار في بعض أجزاء العالم فقط. وخاصة في جنوب شرق أوروبا وغرب ووسط آسيا، حيث ظهر هناك حوالي الألف الرابع قبل الميلاد. (ar)
- L'edat del coure, també anomenada calcolític (del grec χαλκός, jalkós = coure; i del grec λίθος, lithos = pedra) o eneolític (del llatí aenĕus = coure; i del grec λίθος, lithos = pedra), és un període de la prehistòria situat entre el neolític ("Nova Edat de la Pedra") i l'edat del bronze. (ca)
- Η Χαλκολιθική περίοδος (ετυμολογείται από τις λέξεις Χαλκός + λίθος), επίσης γνωστή ως Εποχή του Χαλκού, είναι μια φάση ανάπτυξης του ανθρώπινου πολιτισμού κατά την οποία εμφανίζονται πρώιμα μεταλικά εργαλεία ταυτόχρονα με τη χρήση των λίθινων. Ακριβώς εξαιτίας αυτού οι αρχαιολόγοι εφαρμόζουν τον όρο μόνον σε ορισμένες περιοχές, κυρίως την νοτιοανατολική Ευρώπη την Κεντρική και την Δυτική Ασία, όπου η αμιγής χρήση του χαλκού εμφανίζεται κατά το πρώτο μισό της τρίτης χιλιετίας Π.Κ.Ε. (el)
- Als Kupfersteinzeit oder Kupferzeit, auch Chalkolithikum (von griechisch χαλκός chalkós, deutsch ‚Erz, Kupfer, Bronze, Metall‘, und λίθος líthos ‚Stein‘) oder Äneolithikum (von lateinisch aēneus ‚kupfern‘, ehern, aus Bronze; manchmal auch Eneolitikum nach Schreibweise in anderen Sprachen), wird der Zeitabschnitt zwischen der Jungsteinzeit und der Bronzezeit bezeichnet, in dem der Kupferbergbau und grundlegende Techniken der Kupfer-Metallurgie entwickelt wurden oder stark anwuchsen. Diese Epoche umfasst in Südosteuropa und dem Nahen Osten etwa den Zeitraum von 5500 bis 2200 v. Chr., wobei hier die wirtschaftliche Bedeutung des Kupfers zugrunde gelegt wird. Der Beginn der Kupferverarbeitung geht bis ins 8. Jahrtausend v. Chr. zurück. Da die Einführung der Kupferverarbeitungstechnologie regio (de)
- The Copper Age, also called the Chalcolithic (English: /ˌkælkəˈlɪθɪk/; from Greek: χαλκός khalkós, "copper" and λίθος líthos, "stone") or (A)eneolithic or Aeneolithic (from Latin aeneus "of copper"), is an archaeological period characterized by regular human manipulation of copper, but prior to the discovery of bronze alloys. Modern researchers consider the period as a subset of the broader Neolithic, but earlier scholars defined it as a transitional period between the Neolithic and the Bronze Age. (en)
- Kalkolitoa (antzinako grezieratik: khalkos «kobrea», eta lithos «harria»), Kobre Aroa edo Eneolitoa (latineko aeneus «kobrezko, brontzezko» + grezierako lithos «harria») giza kulturaren garapenaren aroetako bat da, non gizakia kobrezko lanabesak erabiltzen hasi zen. Hau da, Kalkolitoan hasi zen gizakia metalezko lanabesak erabiltzen. Kalkolitoa da Neolitoaren hurrengo aroa, eta Brontze Aroaren aurrekoa. Izan ere, Neolitoko azken garaietako harrizko eta hezurrezko tresneriaren eta Brontze Aroan sortzekoa zen metalezko industriaren garapenaren arteko trantsiziozko alditzat jo ohi da Kalkolitoa. Kalkolitoan, urrearen, zilarraren eta kobrearen ustiapena bigarren mailako artisauen esku zegoen, tresneriaren oinarrizko materialak harria eta hezurra baitira. (eu)
- La Edad del Cobre, también llamada Calcolítico (gr. χαλκός, jalkós 'cobre'; gr. λίθος, líthos 'piedra') o Eneolítico (lat. aenĕus 'cobre'; gr. λίθος, líthos 'piedra'), es un período de la prehistoria ubicado entre el Neolítico (Nueva Edad de Piedra) y la Edad de Bronce. (es)
- Zaman Tembaga, atau khalkolithik (Yunani: χαλκός khalkos "tembaga" + Yunani: λίθος lithos "batu"), dikenal juga dengan eneolithik (Latin aeneus "dari tembaga") adalah satu tahapan pada Zaman Perunggu di mana proses penambahan timah terhadap tembaga yang menghasilkan perunggu belum diketahui oleh para ahli metalurgi pada zaman itu. Zaman Tembaga didefinisikan sebagai masa transisi antara Neolitikum dan Zaman Perunggu. (in)
- L’âge du cuivre, ou Chalcolithique (Eneolitico en italien), désigne la période du Néolithique durant laquelle les hommes maitrisent la métallurgie du cuivre, avant que l'apparition de la métallurgie du bronze ouvre un peu plus tard l'âge du bronze. Pendant une grande partie du Néolithique, la métallurgie du cuivre cohabite avec les industries lithiques et osseuses, le cuivre pur étant un métal trop mou pour pouvoir s'imposer dans l'outillage et dans l'armement. À cette époque, d'autres métaux tels que l'or ou l'argent étaient aussi travaillés pour fabriquer des ornements, mais la production d'outils et d'armes demeurait principalement en pierre et en os. (fr)
- 동기 시대(銅器時代, Chalcolithic; Copper Age)는 구리나 금, 은과 같은 금속을 사용하기 시작한 시대이다. 구리를 합금으로 사용하지 않았으므로 순동기 시대(純銅器時代)라고도 하고 석기를 함께 사용하였으므로, 금석 병용 시대(金石倂用時代)라고도 한다. 일반적으로 유럽의 고고학에서는 금석병용시대(Chalcolithic)의 사용을 피하고, 동기 시대(Copper Age)라는 용어를 사용하며, 중동에서는 금속병용시대를 일반적으로 사용한다. 중동과 코카서스의 동기 시대는 말기부터 시작되었고, 초기 청동기 시대가 도래하기 전 약 1000년간 지속되었다. 야금술은 비옥한 초승달 지대에 처음으로 등장하였으며, 그곳은 기원전 4000년 전에 청동기 시대를 탄생시켰다. 남아메리카의 잉카와 중앙아메리카에서도에서 독립적이고 제한된 구리와 청동기 제련 기술이 존재하였다. 파르폴라에 의하면, 동기 시대인 기원전 4300년에서 기원전 3300년 사이의 인더스 문명과 남 투르크메니스탄 그리고 북 이란의 토기의 유사성으로 볼 때 이동과 교역이 있었음을 알시하는 것이라고 주장한다. (ko)
- Chalkolit (zwany też eneolitem lub epoką miedzi) – jedna z epok prehistorii, okres przejściowy między archeologicznymi epokami kamienia i brązu, w trakcie którego wśród ludów neolitycznych weszły do użycia pierwsze wyroby z metalu, przede wszystkim z miedzi (narzędzia, broń, ozdoby), chociaż nadal w powszechnym użyciu były narzędzia wyrabiane z kamienia i krzemienia. Na ziemiach czeskich okres ten trwał między 4400 a 2000 lat p.n.e. Nazwa pochodzi od gr. chalkós — 'miedź' i lithos — 'kamień'. (pl)
- Idade do Cobre, ou Calcolítico (do grego Χαλκός, transl. khalkos, "cobre" + λίθος, transl. líthos, "pedra"), é um dos períodos da proto-história, situado cronologicamente entre o Neolítico e a Idade do Bronze (aproximadamente 3300 a 1200 a.C.). O termo também pode ser utilizado para denominar algumas sociedades que apresentaram manifestações culturais diferenciadas durante este período. (pt)
- Kopparåldern (även kallad kalkolitisk tid, kalkolitikum, eneolitisk tid, eneolitikum och kopparstenåldern) är en tidsperiod mellan neolitisk tid (yngre stenåldern) och bronsåldern. Definitionen är att koppar användes, men inte brons. Omfattar olika tider i olika geografiska områden. I huvudsak mellan 2 700 och 1 700 f.Kr., i Skandinavien 2 300–1 800 f.Kr. Men koppar har bearbetats så tidigt som 8 700 f.Kr. Det klassiska treperiodsystemet används ännu i skolundervisning, men börjar förlora terräng inom forskarvärlden. Till kopparåldern brukar bland annat följande viktigare kulturkomplex räknas: (sv)
- Ме́дный век, медно-каменный век, халколит (от греч. χαλκός — медь + λίθος — камень), энеолит (от лат. aeneus — медный + греч. λίθος — камень) — эпоха в развитии человечества, переходный период от неолита (нового каменного века) к бронзовому веку. Термин предложил в 1876 году на международном археологическом конгрессе венгерский археолог Ф. Пульский для уточнения первоначальной классификации Томсена, в которой за каменным сразу следовал бронзовый век. (ru)
- Енеолі́т, мідна доба (від лат. aeneus — мідний і грец. λίθος — камінь) — назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в звʼязку з появою й поширенням у той час виробів із міді. Є вищим, порівняно з неолітом, етапом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин первісного суспільства. Період подальшого удосконалення відтворювальних форм господарства (землеробство, скотарство). Накопичення продукту, зростання суспільних багатств стимулювало міжплемінний обмін. (uk)
|
