| dbo:abstract
|
- السوابق القضائية هي مجموعة من القرارات القانونية السابقة التي كتبتها المحاكم والهيئات القضائية المماثلة في سياق البت في القضايا، والتي تم فيها تحليل القانون باستخدام هذه القضايا لحل الغموض في البت في القضايا الحالية. وتُسمى هذه القرارات السابقة بـ «السوابق القضائية» أو السابقة القضائية. Stare decisis - عبارة لاتينية تعني «ما سبق اقراره»- هو المبدأ الذي يلتزم به القضاة بمثل هذه القرارات السابقة. وتميز هذه التفسيرات القضائية عن القانون التشريعي، الذي هو عبارة عن قوانين سنتها الهيئات التشريعية، والقانون التنظيمي، الذي تنشده الوكالات التنفيذية استنادا إلى القوانين. وفي بعض الولايات القضائية، يمكن تطبيق السوابق القضائية على القضاء الجاري؛ على سبيل المثال، الإجراءات الجنائية أو قانون الأسرة. في الأنظمة القانونية الأنجلو-ساكسونية، هي قضية قانونية سابقة أسست مبدأ أو قاعدة يكون للمحكمة أو أي جهاز قضائي آخر الحق في الاستفادة منها عند وجود قضية متشابهة في المسائل والوقائع. وتُعرف السابقة بأنها «قاعدة قانونية وَضعت للمرة الأولى من قبل المحكمة لقضية من نوع خاص وبالتالي فهي تحدد أي قضايا متشابهة.» في بلدان القانون العام (بما في ذلك المملكة المتحدة والولايات المتحدة وكندا وأستراليا ونيوزيلندا)، يعتبر مصطلح السوابق القضائية مرادفاً شبه دقيق للقانون العام. وهو يستخدم في القرارات القضائية الصادرة عن محاكم استئناف مختارة، ومحاكم الابتدائية، ومحاكم الوكالات، وغيرها من الهيئات التي تضطلع بمهام قضائية. (ar)
- En els sistemes jurídics de dret comunatiu (common law), un precedent o autoritat és una regla o un principi establert en un cas legal anterior, que és vinculant o es té en compte per a una Cort o un altre òrgan judicial per decidir en casos posteriors amb similars qüestions o fets. El principi general dels sistemes legals de Dret comú és que els casos similars han de ser decidits amb la manera que donin resultats similars i predictibles, i el principi del precedent és el mecanisme pel qual s'assoleix aquest objectiu. El Black's Law Dictionary o Diccionari de Dret de Black, defineix el “precedent” com una “regla de la llei establerta per primera vegada per un tribunal per un determinat tipus de cas i referida posteriorment a l'hora de decidir en casos similars”. El precedent a la llei comuna és un tercer tipus de Dret, en igualtat de condicions amb el Dret estatutari (estatuts i codis promulgats pels òrgans legislatius) i el Dret regulador (reglaments promulgats per les agències i altres òrgans del poder executiu). Stare decisis és un principi jurídic pel qual els jutges estan obligats a respectar el precedent establert per les decisions anteriors. Les paraules tenen el seu origen a la màxima llatina "Stare decisis et non quieta movere": "mantenir les decisions i no pertorbar el que és tranquil". En un context legal, això s'entén en el sentit que els tribunals han de complir generalment el precedent i no pertorbar les qüestions assentades. El Dret de casos (case law) és el conjunt de resolucions existents que han fet noves interpretacions de la llei i, per tant, es poden citar com a precedent. A la majoria dels països, inclosos els països europeus, el terme s'aplica a qualsevol conjunt de regles sobre la llei que es guien per resolucions anteriors, per exemple, les decisions anteriors d'un òrgan o agència governamental - és a dir, el dret del cas precedent pot sorgir ja sigui d'una interlocutòria judicial o una resolució d'una adjudicació en una agència del poder executiu. Els judicis i audiències que no donen lloc a decisions per escrit en un tribunal de registre, no creen precedent per a futures decisions judicials. (ca)
- Precedens neboli precedent (z lat. praecedere, předcházet) znamená předchozí případ nebo skutek, který slouží jako vzor pro něco podobného v budoucnosti. Jako odborný termín se v právu používá pro precedenční (předchozí) rozhodnutí soudu, případně správního úřadu v podobné věci. Precedent je judikát (=soudní rozhodnutí), které je prvním řešením daného případu, dosud právem neupraveného. Soudní precedent je uznáván jako formálně závazný pramen práva v angloamerickém typu právní kultury (judge made law, case law) a v mezinárodním právu. Dnes již malý význam mají správní precedenty. V kontinentální evropské právní kultuře nejsou rozhodnutí vyšších soudů formálně obecně závazná a vymahatelná, ale klíčové judikáty vytvořené podle zákonů a normativních právních smluv mají kvaziprecedenční význam. (cs)
- Με τον όρο Νομολογία χαρακτηρίζεται η δικαστική ερμηνεία των Νόμων. Δηλαδή η δια δικαστικών αποφάσεων ερμηνεία και εφαρμογή νόμων. Συνήθως αυτές αποτελούν σύνολο αποφάσεων που λαμβάνουν το όνομα του αρμόδιου δικαστηρίου που τις εκδίδει π.χ. Νομολογία Αρείου Πάγου, Νομολογία Συμβουλίου Επικρατείας. Η Νομολογία όμως εν προκειμένω δεν αποτελεί άμεση πηγή δικαίου αλλά ούτε και συντελεί στη διαμόρφωση δικαίου αλλά μπορεί να θεωρηθεί ως έμμεση πηγή δικαίου. Έτσι ούτε αυτή καθεαυτή η νομολογία αλλά ούτε και οι αποφάσεις του Αρείου Πάγου μπορούν να εξομοιωθούν με τους κανόνες δικαίου. Ο κάθε δικαστής είναι ελεύθερος να κρίνει τη νομική λύση των υποβαλλομένων σ΄ αυτόν νομικών διαφορών έστω και αν ακόμα άλλο δικαστήριο (ακόμη και ανώτερο) έχει δώσει σε όμοια περίπτωση διάφορη νομική λύση. Η Ιουστινιάνεια νομοθεσία και η εξ αυτής απορρέουσα "Βυζαντινή νομοθεσία" είχε διατυπώσει ακριβώς επί της ανεξαρτησίας των δικαστικών αρχών ότι: «ο νόμος κελεύει μηκέτι τον δικαστήν ακολουθείν ετέρω ψήφω γεγεννημένη, αλλά σκοπείν τι κατά νόμους ακόλουθον και ούτως αποφήνασθαι». Παρά ταύτα σήμερα στη πράξη η νομολογία των ανωτέρων δικαστηρίων βεβαίως και δεν παραβλέπεται έστω και αν δεν δεσμεύουν τον κατώτερο δικαστή που κατά κανόνα δεν παρεκκλίνει εκείνης και μάλιστα του Αρείου Πάγου, εκτός και αν συντρέχουν αποδεδειγμένα νεώτερα στοιχεία που είχαν διαφύγει της πρότερης κρίσης. Εξ άλλου η μη συμμόρφωση του κατώτερου δικαστή προς την απόφαση των ανωτέρων (σε όμοια περίπτωση) σε νομική λύση θα συνεπάγονταν μεταρρύθμιση της αποφάσεώς του από το ανώτερο δικαστήριο, που επιβάλλεται έτσι κι αλλιώς για την ομοιομορφία της απονομής δικαίου, απαραίτητου στην ασφάλεια των συναλλαγών αλλά και εγγύηση των προσφευγόντων στο δικαστήριο για επίλυση διαφοράς. Εξαίρεση στα παραπάνω αποτελεί η νομολογία στο αγγλοσαξωνικό δίκαιο, όπου προηγούμενες δικαστικές αποφάσεις είναι σε μεγάλο βαθμό δεσμευτικές ή καθοδηγητικές για μεταγενέστερες παρόμοιες περιπτώσεις.
* Η νομολογία (ερμηνεία νόμων) δεν θα πρέπει να συγχέεται με την νομοθεσία που αποτελεί σύνολο νόμων. (el)
- Precedenco aŭ antecedento (aŭ modela kazo) estas , kies decido fariĝis modela por sekvaj kazoj. La graveco de antecedento varias inter diversaj juraj sistemoj: En angla-usona juro, kiu vaste orientiĝas laŭ antecedentoj (angle: precedent), ĝi gravegas, en la kontinenta Eŭropa jurhistorio, kiu orientiĝas ĉefe laŭ leĝoj, ĝi ludas relative malgravan rolon - antecedentoj helpas interpreti la leĝon. (eo)
- Ein Präzedenzfall (oder auch Präjudiz) beschreibt einen juristischen Fall, dessen Entscheidung sich zum Maßstab anderer Fälle entwickelt hat. Dieses Fallrecht (englisch case law) hat eine hohe Bedeutung im anglo-amerikanischen Common Law (engl. doctrine of precedent). Die dortige Rechtsprechung basiert unter anderem auf der Bindung an frühere Gerichtsentscheidungen (Stare decisis). Die gerichtliche Entscheidung wird selbst Teil des Rechtssystems und ist Grundlage für weitere Urteile. Binding precedents binden vor allem rangniedrigere Gerichte (Bindungswirkung). Der kontinentaleuropäische Rechtskreis folgt dagegen dem positivistischen Ideal des „Legizentrismus“, d. h. dem Primat des Gesetzes gegenüber der Rechtsprechung. Die Richter sind bei der Entscheidungsfindung dem Gesetz unterworfen und nicht den Entscheidungen anderer Gerichte (vgl. beispielsweise § 25 DRiG). Von einem Präzedenzfall kann man allenfalls dann sprechen, wenn ein Obergericht in einem Urteil Grundsätzliches zur Auslegung dieses Gesetzes festlegt. Entscheidend ist aber, dass auch künftig das Gesetz angewandt wird und die Präzedenz hierzu nur eine Auslegungshilfe bietet. Andere Gerichte werden durch Präzedenzfälle selbst nicht gebunden. Deshalb spricht man in Deutschland in der Regel nicht von Präzedenzfällen, sondern von Grundsatzentscheidungen. Eine Ausnahme bilden bestimmte Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichtes, wenn sie Gesetze wegen Verfassungswidrigkeit aufheben und/oder vorübergehend eine ersetzende Regelung treffen. Präzedenzfälle sind auch bedeutsam für das Handeln der staatlichen Verwaltung: Liegt ein Ermessensentscheid vor, der nicht gerichtlich angefochten wurde oder vor Gericht Bestand hatte, können sich andere darauf berufen und der Präzedenzfall wird zum Maßstab zukünftigen Handelns. (de)
- Common law edo zuzenbide arrunteko sistema juridikoetan, aurrekaria aurreko lege-kasu batean ezarritako erregela edo printzipio bat da, auzitegi batentzat, antzeko gaiak edo gertaerak dituzten ondorengo kasuetan erabakitzeko loteslea dena. edo erkideko lege-sistemen printzipio orokorra da antzeko kasuak antzeko emaitzak eta aurreikusteko modukoak emateko moduan erabaki behar direla, eta aurrekaria helburu hori lortzeko mekanismoa da. Lege erkidearen aurrekaria hirugarren zuzenbide-mota bat da, (organo legegileek aldarrikatutako estatutuak eta kodeak) eta zuzenbide betearazlearen baldintza berberetan. (eu)
- En los sistemas jurídicos de Derecho comunativo (common law), un precedente o autoridad es una regla o un principio establecido en un anterior caso legal que es vinculante o persuasivo para una Corte u otro órgano judicial para decidir en casos posteriores con similares cuestiones o hechos. El principio general de los sistemas legales de Derecho común es que los casos similares deben ser decididos con de manera que den resultados similares y predecibles, y el principio del precedente es el mecanismo por el cual se alcanza ese objetivo. El Black's Law Dictionary o Diccionario de Derecho de Black, define el "precedente" como una "regla de la ley establecida por primera vez por un tribunal por un determinado tipo de caso y refirida posteriormente a la hora de decidir en casos similares ". El precedente en la ley común es un tercer tipo de Derecho, en igualdad de condiciones con el Derecho estatutario (estatutos y códigos promulgados por los órganos legislativos) y el Derecho regulador (reglamentos promulgados por las agencias y otros órganos del poder ejecutivo). Stare decisis es un principio jurídico por el cual los jueces están obligados a respetar el precedente establecido por las decisiones anteriores. Las palabras tienen su origen en la máxima latina "Stare decisis et non quieta movere": "mantener las decisiones y no perturbar lo tranquilo". En un contexto legal, esto se entiende en el sentido de que los tribunales generalmente deben cumplir el precedente y no perturbar las cuestiones asentadas. El Derecho de casos (case law) es el conjunto de resoluciones existentes que han hecho nuevas interpretaciones de la ley y, por lo tanto, se pueden citar como precedente. En la mayoría de los países, incluidos los países europeos, el término se aplica a cualquier conjunto de reglas sobre la ley que se guían por resoluciones anteriores, por ejemplo, las decisiones anteriores de un órgano o agencia gubernamental - es decir, el Derecho del caso precedente puede surgir ya sea de un fallo judicial o una resolución de una adjudicación en una agencia del poder ejecutivo. Los juicios y audiencias que no dan lugar a decisiones por escrito en un , no crean precedente para futuras decisiones judiciales. (es)
- La règle du précédent ou stare decisis (latin : « rester sur la décision ») est une règle de droit s'appliquant particulièrement dans les pays de common law. Cette doctrine veut que les arrêts des juridictions supérieures font jurisprudence et que les principes généraux du droit dégagés par cette jurisprudence sont des règles prétoriennes obligatoires pour toutes les juridictions inférieures. Bien que moins importants dans les pays de droits de tradition civiliste, les arrêts des hautes instances font jurisprudence et sont respectés par les juridictions inférieures à condition qu'ils soient conformes à la jurisprudence constante. Selon la Cour suprême de Louisiane, un État dans lequel le droit est inspiré du Code napoléonien, la différence entre le stare decisis et la jurisprudence constante résiderait dans le fait qu'une seule décision jurisprudentielle peut suffire à fonder la règle du stare decisis, tandis qu'il faudrait une série de décisions cohérentes pour fonder une règle de jurisprudence constante. La différence est donc essentiellement de degré, plutôt que de nature. Cette règle n'empêche toutefois pas des revirements de jurisprudence constante. (fr)
- A precedent is a principle or rule established in a previous legal case that is either binding on or persuasive for a court or other tribunal when deciding subsequent cases with similar issues or facts. Common-law legal systems place great value on deciding cases according to consistent principled rules, so that similar facts will yield similar and predictable outcomes, and observance of precedent is the mechanism by which that goal is attained. The principle by which judges are bound to precedents is known as stare decisis (a Latin phrase with the literal meaning of "to stand in the-things-that-have-been-decided"). Common-law precedent is a third kind of law, on equal footing with statutory law (that is, statutes and codes enacted by legislative bodies) and subordinate legislation (that is, regulations promulgated by executive branch agencies, in the form of delegated legislation) in UK parlance – or regulatory law (in US parlance). Case law, in common-law jurisdictions, is the set of decisions of adjudicatory tribunals or other rulings that can be cited as precedent. In most countries, including most European countries, the term is applied to any set of rulings on law, which is guided by previous rulings, for example, previous decisions of a government agency. Essential to the development of case law is the publication and indexing of decisions for use by lawyers, courts, and the general public, in the form of law reports. While all decisions are precedent (though at varying levels of authority as discussed throughout this article), some become "leading cases" or "landmark decisions" that are cited especially often. Generally speaking, a legal precedent is said to be:
* applied (if precedent is binding) / adopted (if precedent is persuasive), if the principles underpinning the previous decision are accordingly used to evaluate the issues of the subsequent case;
* distinguished, if the principles underpinning the previous decision are found specific to, or premised upon, certain factual scenarios, and not applied to the subsequent case because of the absence or material difference in the latter's facts;
* modified, if the same court on determination of the same case on order from a higher court modified one or more parts of the previous decision; or
* overruled, if the same or higher courts on appeal or determination of subsequent cases found the principles underpinning the previous decision erroneous in law or overtaken by new legislation or developments. In contrast, civil law systems adhere to a legal positivism, where past decisions do not usually have the precedential, binding effect that they have in common law decision-making; the judicial review practiced by constitutional courts can be regarded as a notable exception. (en)
- 先例（せんれい）とは過去に存在した同様の事例。また、その中で特に規範としての重みを持ち、諸々の判断基準として位置づけられるもの。前例。また、特に繰り返し行われてきたものについては「慣例」「通例」などともいわれる。 (ja)
- Precedens (z łac. praecedens – poprzedzający) – wyrok sądowy mogący wpływać na treść orzeczeń wydawanych w sprawach późniejszych. (pl)
- Il precedente (in lingua inglese precedent), in diritto, è una decisione, contenuta in un provvedimento giurisdizionale (generalmente una sentenza), pronunciata in passato da un giudice, nell'ambito di un processo, in merito ad una fattispecie identica o analoga a quella in esame. (it)
- Um precedente é um princípio ou regra - normas jurídicas - estabelecido em um caso jurídico anterior que é vinculante ou persuasivo sem a necessidade de recursos a outros tribunais ao decidirem casos subsequentes com questões ou fatos semelhantes. Refere-se a uma decisão judicial que é considerada como tendo eficácia para decidir casos subsequentes envolvendo fatos idênticos ou semelhantes, ou questões jurídicas semelhantes. O precedente está incorporado à doutrina do stare decisis e exige que os tribunais apliquem a lei da mesma maneira aos casos com os mesmos fatos. Alguns juízes afirmaram que o precedente garante que indivíduos em situações semelhantes sejam tratados da mesma forma, em vez de se basearem nas opiniões pessoais de um determinado juiz. Os sistemas jurídicos de direito comum dão grande valor à decisão de casos de acordo com regras de princípios consistentes, de modo que fatos semelhantes produzam resultados semelhantes e previsíveis, e a observância do precedente é o mecanismo pelo qual esse objetivo é alcançado. Se os fatos ou questões de um caso diferem daqueles de um caso anterior, o caso anterior não pode ser precedente. A Suprema Corte norte-americana no caso "Cooper Industries, Inc.versus A Aviall Services Inc." reiterou que “[questões] meramente ocultas nos autos, não levadas ao conhecimento do tribunal nem decididas, não devem ser consideradas como precedente." Portanto, uma decisão prévia serve apenas como precedente para questões, dados os fatos particulares, que o tribunal considerou explicitamente ao tomar sua decisão. O precedente é geralmente estabelecido por uma série de decisões. Às vezes, uma única decisão pode criar um precedente. Por exemplo, uma única interpretação legal pela mais alta corte de um estado é geralmente considerada originalmente como parte da lei. O princípio pelo qual os juízes estão vinculados aos precedentes é conhecido como stare decisis, uma frase latina com o significado literal de "manter as coisas como foram decididas". O precedente de direito comum é um terceiro tipo de lei, em pé de igualdade com a lei estatutária (isto é, estatutos e códigos promulgados por órgãos legislativos) e legislação subordinada (ou seja, regulamentos promulgados por agências do poder executivo, na forma de legislação delegada), conforme o jargão do Reino Unido – ou lei regulatória (no jargão dos EUA). A jurisprudência, em jurisdições de direito consuetudinário, é o conjunto de decisões de tribunais de apelação de outras decisões que podem ser citadas como precedentes. Na maioria dos países, incluindo a maioria dos países europeus, o termo é aplicado a qualquer conjunto de decisões sobre leis, que são guiadas por decisões anteriores, por exemplo, decisões anteriores de uma agência governamental. Essencial para o desenvolvimento da jurisprudência é a publicação e indexação de decisões para uso de advogados, tribunais e público em geral, na forma de relatórios jurídicos. Embora todas as decisões sejam precedentes (embora em níveis variados de autoridade, conforme discutido ao longo deste artigo), algumas se tornam "casos principais" ou "decisões marcantes" que são citadas com frequência. De um modo geral, um precedente legal é dito ser:
* aplicado (applied, se o precedente for vinculante) / adotado (adopted, se o precedente for persuasivo), se os princípios subjacentes à decisão anterior forem usados adequadamente para avaliar as questões do caso subsequente;
* distinguido (distinguished), se os princípios subjacentes à decisão anterior forem considerados específicos ou fundamentados em determinados cenários fáticos, e não se aplicarem ao caso posterior por inexistência ou diferença material nos fatos deste último; ou
* anulado (overruled), se os mesmos tribunais ou tribunais superiores em recurso ou determinação de processos posteriores consideraram os princípios subjacentes à decisão anterior erróneos de direito ou ultrapassados por nova legislação ou desenvolvimentos. Em contraste, os sistemas de direito civil aderem a um positivismo jurídico , em que as decisões passadas geralmente não têm o efeito precedente e vinculante que têm na tomada de decisões no direito comum; o controle de constitucionalidade praticado pelos tribunais constitucionais pode ser considerado uma notável exceção. (pt)
- Een precedent is een gebeurtenis waarop men zich kan beroepen als een nieuw dergelijk geval zich voordoet om er hetzelfde gevolg aan te geven. Om geen precedent te scheppen kan men, wanneer dat gevaar bestaat, een akte of brief laten opstellen waarin de begunstigde erkent dat het verkregen voorrecht een eenmalige toegeving is die tot niets verplicht. In het Frans noemt men dergelijke brief een "lettre de non-préjudice" wat in het Nederlands vertaald zou kunnen worden als een "brief van onverminderd recht". De precedentwerking in ons recht wordt gestimuleerd door de theorie van de zogenaamde 'gerechtelijke vrede'. (nl)
- Суде́бный прецеде́нт (от лат. praecedens, род.п. praecedentis «предшествующий») — решение определённого суда по конкретному делу, имеющее силу источника права (то есть устанавливающее, изменяющее или отменяющее правовые нормы). Прецедентом являются решения, вынесенные по аналогичному делу, разрешённому в рамках аналогичного производства.Прецедент — случай или событие, которое имело место в прошлом и является примером или основанием для аналогичных действий в настоящем. Судебный прецедент — решение высшего судебного органа по определённому делу, которое в дальнейшем является обязательным для судов при разрешении аналогичных дел. (ru)
- Прецедент, судовий прецедент (лат. praecedens, род. відм. лат. praecedentis — те, що передує) — у системах загального права (англо-саксонських) є правилом, встановленим у попередній юридичній справі, яке є обов'язковим чи переконливим для суду при вирішенні подальших справ із подібними питаннями або фактами. Правові системи загального права надають великого значення вирішенню справ відповідно до послідовних принципових правил, щоб подібні життєві факти давали схожий і передбачуваний результат. Дотримання прецеденту є механізмом досягнення цієї мети. Принцип, за допомогою якого судочинство пов'язується з прецедентами, називають лат. «stare decisis». Судова практика в юрисдикціях загального права, по суті, є сукупністю судових та інших юридичних рішень, які можна наводити в подальшому як прецеденти. У більшості країн, включаючи більшість європейських країн, цей термін застосовується до будь-якого набору правових рішень, які керуються попередніми рішеннями, наприклад, попередніми рішеннями урядових органів. Суттєвим для розвитку прецедентної практики є публікація та впорядкування рішень для використання юристами, судами та широкою громадськістю у формі правових збірників (англ. ). Хоча всі рішення з цієї точки зору є прецедентними, деякі стають «провідними» або «орієнтирними рішеннями», які використовуються особливо часто. (uk)
- Prejudikat (av lat. praejudicatus; prae, "före, på förhand", ius, "rätt, lag", dicio, "myndighet, välde"), ett inom juridiken vanligt begrepp som innebär att tidigare dom, beslut eller utslag i en högre domstol fungerar som regel eller vägledning i senare inträffade mål eller ärenden med likartade omständigheter. Att exempelvis tingsrätten i Sverige råkar få rätt i ett mål som inte överklagas betyder inte att ett prejudikat har skapats. Tingsrättens dom får inte stå i strid med ett prejudikat, då har domstolen gjort fel. Överklagas ett sådant ärende till hovrätten och den rätten menar på att tingsrätten har gjort fel och gått mot ett tidigare skapat prejudikat så kan hovrätten till och med ogilla åtalet. Därmed ger hovrätten en tillsägelse till tingsrätten och det brukar ses som väldigt illa sett utifrån allmänhetens perspektiv eftersom rättsväsendets och i förlängningen den demokratiska ordningens legitimitet har i så fall skadats, vilket i sig är illa. Skulle det vara så att riksdagen har stiftat en lag som Högsta domstolen anser strida mot en grundlag kan HD vägra att döma efter den nystiftade lagen. Då har HD inte enbart skapat ett prejudikat utan även gjort, lagen som stred mot grundlagen, praktiskt taget verkningslös. Lagar som blir verkningslösa har ingen laga kraft utan kan lika gärna tas bort genom ny lag. (sv)
- 判決先例（英語：precedent、或英語：authority），又稱判例、先例、前例。秉承先例（英語：doctrine of precedents）即是依照先例原則判案。在普通法體系下指的是根據先前的法律案件（legal case）而建立起的法律原則或規範。而遵循先例（拉丁語：Stare decisis）是一種法律原則，意指法官應該尊重已經形成的判決先例，法院在面對類似的法律案件或是事實時，應該適用先前的規範，作出類似判決。遵循先例是判例法形成的基礎。 只有上诉法庭的判决才对下级法庭有约束力。而上诉法庭一般由三、五、七、甚至九名法官组成。因此，法庭在可行的情况下，形成「法庭的意见」（opinion of the court/Majority opinion），即至少由多数的法官认同的判决。如此，即使部分法官对判决有异议，判决既然获得法庭多数的承认，对下级法庭仍然有约束力。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Precedenco aŭ antecedento (aŭ modela kazo) estas , kies decido fariĝis modela por sekvaj kazoj. La graveco de antecedento varias inter diversaj juraj sistemoj: En angla-usona juro, kiu vaste orientiĝas laŭ antecedentoj (angle: precedent), ĝi gravegas, en la kontinenta Eŭropa jurhistorio, kiu orientiĝas ĉefe laŭ leĝoj, ĝi ludas relative malgravan rolon - antecedentoj helpas interpreti la leĝon. (eo)
- 先例（せんれい）とは過去に存在した同様の事例。また、その中で特に規範としての重みを持ち、諸々の判断基準として位置づけられるもの。前例。また、特に繰り返し行われてきたものについては「慣例」「通例」などともいわれる。 (ja)
- Precedens (z łac. praecedens – poprzedzający) – wyrok sądowy mogący wpływać na treść orzeczeń wydawanych w sprawach późniejszych. (pl)
- Il precedente (in lingua inglese precedent), in diritto, è una decisione, contenuta in un provvedimento giurisdizionale (generalmente una sentenza), pronunciata in passato da un giudice, nell'ambito di un processo, in merito ad una fattispecie identica o analoga a quella in esame. (it)
- Een precedent is een gebeurtenis waarop men zich kan beroepen als een nieuw dergelijk geval zich voordoet om er hetzelfde gevolg aan te geven. Om geen precedent te scheppen kan men, wanneer dat gevaar bestaat, een akte of brief laten opstellen waarin de begunstigde erkent dat het verkregen voorrecht een eenmalige toegeving is die tot niets verplicht. In het Frans noemt men dergelijke brief een "lettre de non-préjudice" wat in het Nederlands vertaald zou kunnen worden als een "brief van onverminderd recht". De precedentwerking in ons recht wordt gestimuleerd door de theorie van de zogenaamde 'gerechtelijke vrede'. (nl)
- Суде́бный прецеде́нт (от лат. praecedens, род.п. praecedentis «предшествующий») — решение определённого суда по конкретному делу, имеющее силу источника права (то есть устанавливающее, изменяющее или отменяющее правовые нормы). Прецедентом являются решения, вынесенные по аналогичному делу, разрешённому в рамках аналогичного производства.Прецедент — случай или событие, которое имело место в прошлом и является примером или основанием для аналогичных действий в настоящем. Судебный прецедент — решение высшего судебного органа по определённому делу, которое в дальнейшем является обязательным для судов при разрешении аналогичных дел. (ru)
- 判決先例（英語：precedent、或英語：authority），又稱判例、先例、前例。秉承先例（英語：doctrine of precedents）即是依照先例原則判案。在普通法體系下指的是根據先前的法律案件（legal case）而建立起的法律原則或規範。而遵循先例（拉丁語：Stare decisis）是一種法律原則，意指法官應該尊重已經形成的判決先例，法院在面對類似的法律案件或是事實時，應該適用先前的規範，作出類似判決。遵循先例是判例法形成的基礎。 只有上诉法庭的判决才对下级法庭有约束力。而上诉法庭一般由三、五、七、甚至九名法官组成。因此，法庭在可行的情况下，形成「法庭的意见」（opinion of the court/Majority opinion），即至少由多数的法官认同的判决。如此，即使部分法官对判决有异议，判决既然获得法庭多数的承认，对下级法庭仍然有约束力。 (zh)
- السوابق القضائية هي مجموعة من القرارات القانونية السابقة التي كتبتها المحاكم والهيئات القضائية المماثلة في سياق البت في القضايا، والتي تم فيها تحليل القانون باستخدام هذه القضايا لحل الغموض في البت في القضايا الحالية. وتُسمى هذه القرارات السابقة بـ «السوابق القضائية» أو السابقة القضائية. Stare decisis - عبارة لاتينية تعني «ما سبق اقراره»- هو المبدأ الذي يلتزم به القضاة بمثل هذه القرارات السابقة. وتميز هذه التفسيرات القضائية عن القانون التشريعي، الذي هو عبارة عن قوانين سنتها الهيئات التشريعية، والقانون التنظيمي، الذي تنشده الوكالات التنفيذية استنادا إلى القوانين. وفي بعض الولايات القضائية، يمكن تطبيق السوابق القضائية على القضاء الجاري؛ على سبيل المثال، الإجراءات الجنائية أو قانون الأسرة. (ar)
- En els sistemes jurídics de dret comunatiu (common law), un precedent o autoritat és una regla o un principi establert en un cas legal anterior, que és vinculant o es té en compte per a una Cort o un altre òrgan judicial per decidir en casos posteriors amb similars qüestions o fets. (ca)
- Precedens neboli precedent (z lat. praecedere, předcházet) znamená předchozí případ nebo skutek, který slouží jako vzor pro něco podobného v budoucnosti. Jako odborný termín se v právu používá pro precedenční (předchozí) rozhodnutí soudu, případně správního úřadu v podobné věci. (cs)
- Με τον όρο Νομολογία χαρακτηρίζεται η δικαστική ερμηνεία των Νόμων. Δηλαδή η δια δικαστικών αποφάσεων ερμηνεία και εφαρμογή νόμων. Συνήθως αυτές αποτελούν σύνολο αποφάσεων που λαμβάνουν το όνομα του αρμόδιου δικαστηρίου που τις εκδίδει π.χ. Νομολογία Αρείου Πάγου, Νομολογία Συμβουλίου Επικρατείας. Η Ιουστινιάνεια νομοθεσία και η εξ αυτής απορρέουσα "Βυζαντινή νομοθεσία" είχε διατυπώσει ακριβώς επί της ανεξαρτησίας των δικαστικών αρχών ότι: «ο νόμος κελεύει μηκέτι τον δικαστήν ακολουθείν ετέρω ψήφω γεγεννημένη, αλλά σκοπείν τι κατά νόμους ακόλουθον και ούτως αποφήνασθαι». (el)
- Ein Präzedenzfall (oder auch Präjudiz) beschreibt einen juristischen Fall, dessen Entscheidung sich zum Maßstab anderer Fälle entwickelt hat. Dieses Fallrecht (englisch case law) hat eine hohe Bedeutung im anglo-amerikanischen Common Law (engl. doctrine of precedent). Die dortige Rechtsprechung basiert unter anderem auf der Bindung an frühere Gerichtsentscheidungen (Stare decisis). Die gerichtliche Entscheidung wird selbst Teil des Rechtssystems und ist Grundlage für weitere Urteile. Binding precedents binden vor allem rangniedrigere Gerichte (Bindungswirkung). (de)
- Common law edo zuzenbide arrunteko sistema juridikoetan, aurrekaria aurreko lege-kasu batean ezarritako erregela edo printzipio bat da, auzitegi batentzat, antzeko gaiak edo gertaerak dituzten ondorengo kasuetan erabakitzeko loteslea dena. (eu)
- En los sistemas jurídicos de Derecho comunativo (common law), un precedente o autoridad es una regla o un principio establecido en un anterior caso legal que es vinculante o persuasivo para una Corte u otro órgano judicial para decidir en casos posteriores con similares cuestiones o hechos. (es)
- A precedent is a principle or rule established in a previous legal case that is either binding on or persuasive for a court or other tribunal when deciding subsequent cases with similar issues or facts. Common-law legal systems place great value on deciding cases according to consistent principled rules, so that similar facts will yield similar and predictable outcomes, and observance of precedent is the mechanism by which that goal is attained. The principle by which judges are bound to precedents is known as stare decisis (a Latin phrase with the literal meaning of "to stand in the-things-that-have-been-decided"). Common-law precedent is a third kind of law, on equal footing with statutory law (that is, statutes and codes enacted by legislative bodies) and subordinate legislation (that i (en)
- La règle du précédent ou stare decisis (latin : « rester sur la décision ») est une règle de droit s'appliquant particulièrement dans les pays de common law. Cette doctrine veut que les arrêts des juridictions supérieures font jurisprudence et que les principes généraux du droit dégagés par cette jurisprudence sont des règles prétoriennes obligatoires pour toutes les juridictions inférieures. Bien que moins importants dans les pays de droits de tradition civiliste, les arrêts des hautes instances font jurisprudence et sont respectés par les juridictions inférieures à condition qu'ils soient conformes à la jurisprudence constante. Selon la Cour suprême de Louisiane, un État dans lequel le droit est inspiré du Code napoléonien, la différence entre le stare decisis et la jurisprudence constan (fr)
- Um precedente é um princípio ou regra - normas jurídicas - estabelecido em um caso jurídico anterior que é vinculante ou persuasivo sem a necessidade de recursos a outros tribunais ao decidirem casos subsequentes com questões ou fatos semelhantes. Refere-se a uma decisão judicial que é considerada como tendo eficácia para decidir casos subsequentes envolvendo fatos idênticos ou semelhantes, ou questões jurídicas semelhantes. O precedente está incorporado à doutrina do stare decisis e exige que os tribunais apliquem a lei da mesma maneira aos casos com os mesmos fatos. Alguns juízes afirmaram que o precedente garante que indivíduos em situações semelhantes sejam tratados da mesma forma, em vez de se basearem nas opiniões pessoais de um determinado juiz. Os sistemas jurídicos de direito comu (pt)
- Prejudikat (av lat. praejudicatus; prae, "före, på förhand", ius, "rätt, lag", dicio, "myndighet, välde"), ett inom juridiken vanligt begrepp som innebär att tidigare dom, beslut eller utslag i en högre domstol fungerar som regel eller vägledning i senare inträffade mål eller ärenden med likartade omständigheter. (sv)
- Прецедент, судовий прецедент (лат. praecedens, род. відм. лат. praecedentis — те, що передує) — у системах загального права (англо-саксонських) є правилом, встановленим у попередній юридичній справі, яке є обов'язковим чи переконливим для суду при вирішенні подальших справ із подібними питаннями або фактами. Правові системи загального права надають великого значення вирішенню справ відповідно до послідовних принципових правил, щоб подібні життєві факти давали схожий і передбачуваний результат. Дотримання прецеденту є механізмом досягнення цієї мети. Принцип, за допомогою якого судочинство пов'язується з прецедентами, називають лат. «stare decisis». (uk)
|
