| dbo:abstract
|
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo (Lisboa, 28 de març de 1810 — Quinta de Vale de Lobos, Azoia de Baixo, Santarém, 13 de setembre de 1877) fou un escriptor, historiador, periodista i poeta portugués de l'època del Romanticisme. Com a lliberal que era, en les seues accions polítiques i els seus escrits, condemnà l'absolutisme i la intolerància de la corona al segle XVI i denuncià el perill del retorn a un centralisme de la monarquia a Portugal. (ca)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo (28 March 1810 – 13 September 1877) was a Portuguese novelist and historian. (en)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araujo (* 28. März 1810 in Lissabon, Portugal; † 18. September 1877 in , Portugal) war ein portugiesischer Gelehrter, Historiker, Schriftsteller, Erzähler, Politiker, Herausgeber, Dichter, und Romancier. Er gilt gemeinhin als Begründer der portugiesischen Romantik. (de)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo (Lisboa, 28 de marzo de 1810-Santarém, 13 de septiembre de 1877) fue un escritor e historiador portugués. Es considerado uno de los más importantes escritores románticos portugueses, y desarrolló las temáticas de la incompatibilidad del ser humano con el medio social y la responsabilidad ética del escritor. (es)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo, né à Lisbonne le 28 mars 1810 et mort à Santarém le 13 septembre 1877, est un écrivain portugais de la mouvance romantique. (fr)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo (Lisbona, 28 marzo 1810 – Santarém, 13 settembre 1877) è stato uno scrittore e giornalista portoghese. (it)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo (Lisboa, 28 de março de 1810 – Quinta de Vale de Lobos, Azoia de Baixo, Santarém, 13 de setembro de 1877) foi um escritor, historiador, jornalista e poeta português da era do romantismo. Como liberal que era, teve como preocupação maior, estabelecida nas suas ações políticas e seus escritos, sobretudo em condenar o absolutismo e a intolerância da coroa no século XVI para denunciar o perigo do retorno a um centralismo da monarquia em Portugal. (pt)
- Алеша́ндре Эркула́ну де Карва́лью и Арау́жу (порт. Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo; 28 марта 1810, Лиссабон — 18 сентября 1877, Азоя де Байшу, округ Сантарен) — португальский писатель, историк, поэт и журналист, один из важнейших представителей романтизма в португальской литературе 2-й и 3-й четвертей XIX века, основоположник исторических романа и повести в Португалии. Будучи либералом, целенаправленно и неуклонно выступал против абсолютизма. Рыцарь Ордена Башни и Меча (Cavaleiro (CvTE), 1839) (ru)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo, född den 28 mars 1810 i Lissabon , död den 13 september 1877 i Quinta de Vale de Lobo, , Santarém, var en portugisisk skald och hävdatecknare. Herculano invecklades i de politiska striderna och måste söka sin tillflykt till England och Frankrike, där han studerade i synnerhet de moderna språken och deras litteratur. Han återvände så till Portugal och deltog i striden mot dom Miguel; därpå utgav han 1837–43 litteraturbladet "Panorama", där han vid sidan av Almeida-Garrett införde nyromantiken i dess nationella form. Ett ofantligt uppseende väckte hans A voz do propheta (1836, Profetens röst), politisk-religiösa dikter i Lamennais stil, vilka andas en innerlig kärlek till det av revolutionen då upprörda hemlandet, men som i dystra färger målar dess framtid. Sedan följde A harpa do crente (1838, Den troendes harpa), en samling sånger, vilka för tanken till Lamartine, Chateaubriand och Klopstock. Han skrev även förtjänstfulla romaner (Eurico, o presbytero, O monge de Cister, O bobo, sammanförda under titeln O Monasticon, 1844–48), vilka har något av Walter Scotts historiska anda och Victor Hugos fantasifulla romantik. Sitt största rykte vann Herculano som historisk skriftställare. I sin Historia da Portugal (1845–52), vilken – liksom Da origem e estabelecimento da inquisição (1854–59) – utmärker sig för tankedjup, lärdom, varm fosterlandskärlek och ett fulländat framställningssätt, visar han sig vara fri från den i Portugal förut härskande naiva och okritiska historiska uppfattningen. Herculano valdes flera gånger till folkrepresentant. En tid tjänstgjorde han som kunglig bibliotekarie. Som medlem av portugsika vetenskapsakademien ledde Herculano utgivningen av "Portugaliæ monumenta historica". Samlade föreligger Herculanos verk i Poesias (1850, många upplagor), Estudos sobre o casamento civil (1866), Questões publicas (1873), Estudos historicos (1876) och Opusculos (8 band, 1873–1901). Wikimedia Commons har media relaterad till Alexandre Herculano. (sv)
- Алеша́ндре Еркула́ну (порт. Alexandre Herculano; 28 березня 1810 — 13 вересня 1877) — португальський політичний діяч, журналіст, історик, письменник, поет. Перший представник течії романтизму в Португалії. Один із членів ліберального й антиклерикального руху. Народився у Лісабоні, в міщанській родині. У молодості був противником абсолютистів і короля Мігела. Взяв участь громадянській війні на боці лібералів (1832—1834). Працював редактором «Панорами» (1837—1839), бібліотекарем Ажудської королівської бібліотеки (1839—1840). Став депутатом Португальського парламенту (1840), виступав за демократизацію освітнього процесу. Внаслідок утвердження авторитарного режиму відійшов від політики (1841—1851). Після падіння диктатури брав участь у русі «відродження», був співзасновником двох газет. Залишив політично-громадську діяльність через призначення консерваторів на керівні посади у Національному архіві (1856). Решту життя провів у провінції, у , поблизу Сантарена. Автор багатьох публіцистичних творів. Видав 2-томний збірник історичних повістей «Легенди і нарративи» (Lendas e narrativas, 1851), фундаментальну 4-томну «Історію Португалії» (História de Portuga, l846–1853), «Історію походження та встановлення інквізиції у Португалії» (História da origem e estabelecimento da inquisição em Portugal, 1854–1859), перші 3 частини «Історичних пам'яток Португалії» (1856—1873). Під впливом Вальтера Скотта запровадив жанр історичного роману до португальської літератури. Як історик підкреслював велику роль міщанства (буржуазії) у розвитку Португалії; займався розвінчуванням міфів традиційної історіографії, спричинивши памфлетну війну у пресі. Різко критикував Католицьку церкву, прибічників ультрамонтанства, португальський єпископат; виступав проти відновлення іноземних чернечих орденів у Португалії, вимагав визнання інституту громадянського шлюбу. Вбачав причини занепаду португальської могутності в абсолютизмі XVI—XVIII століть. Не визнав нових католицьких догматів про Непорочність Діви Марії та непомильність папи (1871). Помер у Сантарені, Португалія. Перепохований у Монастирі єронімітів у Белені. Порівнюваний із французьким Віктором Гюго. Повне ім'я – Алешандре Еркулану де Карвалю-Араужу (порт. Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo (Lisboa, 28 de març de 1810 — Quinta de Vale de Lobos, Azoia de Baixo, Santarém, 13 de setembre de 1877) fou un escriptor, historiador, periodista i poeta portugués de l'època del Romanticisme. Com a lliberal que era, en les seues accions polítiques i els seus escrits, condemnà l'absolutisme i la intolerància de la corona al segle XVI i denuncià el perill del retorn a un centralisme de la monarquia a Portugal. (ca)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo (28 March 1810 – 13 September 1877) was a Portuguese novelist and historian. (en)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araujo (* 28. März 1810 in Lissabon, Portugal; † 18. September 1877 in , Portugal) war ein portugiesischer Gelehrter, Historiker, Schriftsteller, Erzähler, Politiker, Herausgeber, Dichter, und Romancier. Er gilt gemeinhin als Begründer der portugiesischen Romantik. (de)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo (Lisboa, 28 de marzo de 1810-Santarém, 13 de septiembre de 1877) fue un escritor e historiador portugués. Es considerado uno de los más importantes escritores románticos portugueses, y desarrolló las temáticas de la incompatibilidad del ser humano con el medio social y la responsabilidad ética del escritor. (es)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo, né à Lisbonne le 28 mars 1810 et mort à Santarém le 13 septembre 1877, est un écrivain portugais de la mouvance romantique. (fr)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo (Lisbona, 28 marzo 1810 – Santarém, 13 settembre 1877) è stato uno scrittore e giornalista portoghese. (it)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo (Lisboa, 28 de março de 1810 – Quinta de Vale de Lobos, Azoia de Baixo, Santarém, 13 de setembro de 1877) foi um escritor, historiador, jornalista e poeta português da era do romantismo. Como liberal que era, teve como preocupação maior, estabelecida nas suas ações políticas e seus escritos, sobretudo em condenar o absolutismo e a intolerância da coroa no século XVI para denunciar o perigo do retorno a um centralismo da monarquia em Portugal. (pt)
- Алеша́ндре Эркула́ну де Карва́лью и Арау́жу (порт. Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo; 28 марта 1810, Лиссабон — 18 сентября 1877, Азоя де Байшу, округ Сантарен) — португальский писатель, историк, поэт и журналист, один из важнейших представителей романтизма в португальской литературе 2-й и 3-й четвертей XIX века, основоположник исторических романа и повести в Португалии. Будучи либералом, целенаправленно и неуклонно выступал против абсолютизма. Рыцарь Ордена Башни и Меча (Cavaleiro (CvTE), 1839) (ru)
- Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo, född den 28 mars 1810 i Lissabon , död den 13 september 1877 i Quinta de Vale de Lobo, , Santarém, var en portugisisk skald och hävdatecknare. Herculano invecklades i de politiska striderna och måste söka sin tillflykt till England och Frankrike, där han studerade i synnerhet de moderna språken och deras litteratur. Han återvände så till Portugal och deltog i striden mot dom Miguel; därpå utgav han 1837–43 litteraturbladet "Panorama", där han vid sidan av Almeida-Garrett införde nyromantiken i dess nationella form. (sv)
- Алеша́ндре Еркула́ну (порт. Alexandre Herculano; 28 березня 1810 — 13 вересня 1877) — португальський політичний діяч, журналіст, історик, письменник, поет. Перший представник течії романтизму в Португалії. Один із членів ліберального й антиклерикального руху. Народився у Лісабоні, в міщанській родині. У молодості був противником абсолютистів і короля Мігела. Взяв участь громадянській війні на боці лібералів (1832—1834). Працював редактором «Панорами» (1837—1839), бібліотекарем Ажудської королівської бібліотеки (1839—1840). Став депутатом Португальського парламенту (1840), виступав за демократизацію освітнього процесу. Внаслідок утвердження авторитарного режиму відійшов від політики (1841—1851). Після падіння диктатури брав участь у русі «відродження», був співзасновником двох газет. Залиш (uk)
|
