This HTML5 document contains 319 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
n25https://mechanicalc.com/reference/
dbpedia-arhttp://ar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hehttp://he.dbpedia.org/resource/
n28http://ml.dbpedia.org/resource/
n6http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pmshttp://pms.dbpedia.org/resource/
dcthttp://purl.org/dc/terms/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-cshttp://cs.dbpedia.org/resource/
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n26http://d-nb.info/gnd/
n13http://dbpedia.org/resource/File:
dbphttp://dbpedia.org/property/
n33http://ur.dbpedia.org/resource/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-vihttp://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
n27http://dbpedia.org/resource/Glossary_of_engineering:
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
yagohttp://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
n23https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-simplehttp://simple.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zhhttp://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item
dbr:Beam_(structure)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Euler-Bernoulli_beam_equation
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Euler-Bernoulli_law
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Euler-Bernoulli_theory
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Euler_Bernoulli_beam_equation
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Euler–Bernoulli_beam_equation
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Euler—Bernoulli_beam_equation
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Baryonyx
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Deformation_(physics)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Index_of_physics_articles_(E)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:List_of_named_differential_equations
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Thermoelastic_damping
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Generalised_beam_theory
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Solid_mechanics
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Stretchable_electronics
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Persistence_length
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Timoshenko–Ehrenfest_beam_theory
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Glossary_of_civil_engineering
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
n27:_A–L
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Critical_embankment_velocity
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Daniel_Bernoulli
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Structural_engineering
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Lemniscate_elliptic_functions
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Leonhard_Euler
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Computational_materials_science
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Microactuator
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Tonewood
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Euler-Bernouilli_law
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Euler-Bernoulli_Beam_Equation
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Euler-Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Joist
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Shear_and_moment_diagram
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Cubic_Hermite_spline
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Fourier_series
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Banded_waveguide_synthesis
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Bernoulli
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageDisambiguates
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Direct_integration_of_a_beam
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Dirichlet_boundary_condition
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Glossary_of_structural_engineering
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:History_of_structural_engineering
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Wind_chime
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Aeroelasticity
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Blocking_(construction)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Dilophosaurus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Fiber_network_mechanics
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Cantilever
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Beam_theory
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Euler's_critical_load
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
rdf:type
yago:Statement106722453 yago:Abstraction100002137 yago:Static107431683 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:Trouble107289014 yago:WikicatEquations yago:WikicatStatics owl:Thing yago:Equation106669864 yago:MathematicalStatement106732169 yago:Message106598915 yago:Happening107283608 yago:Communication100033020 yago:YagoPermanentlyLocatedEntity yago:Event100029378 yago:Noise107430211
rdfs:label
Balkentheorie Balkteori Теория балок Эйлера — Бернулли Płaskie zginanie pręta Curva elástica Теорія балки Ейлера-Бернуллі معادلة جائز أويلر-بيرنولي Bernoulliho–Navierova hypotéza Balkvergelijking van Euler-Bernoulli 歐拉﹣伯努力棟樑方程 Teoria della trave Théorie des poutres 弾性曲線方程式 Modelo de viga de Euler-Bernoulli Euler–Bernoulli beam theory
rdfs:comment
In meccanica delle strutture, la teoria della trave, o teoria tecnica della trave, è una semplificazione della teoria dell'elasticità in campo lineare per l'analisi del comportamento meccanico delle travi. In particolare, si tratta di una semplificazione del problema di De Saint Venant, grazie all'ipotesi fondamentale di conservazione delle sezioni piane, secondo la quale le sezioni sono vincolate a non ingobbirsi fuori dal loro piano e perciò, noto l'angolo di rotazione della sezione rispetto all'asse della trave, è possibile conoscere gli spostamenti di ciascun punto della sezione noti gli spostamenti della linea media. Теорія балки Ейлера-Бернуллі (також класична теорія балки) — це спрощена лінійна теорія пружності, що дає можливість розрахувати тримкість та деформацію балок. Вона може застосовуватися у випадку невеликих деформацій балок, що знаходяться під поперечним навантаженням. Таким чином, це окремий випадок теорії балки Тимошенка, що не враховує деформації зсуву та застосовується для тонких балок. Вперше вона була сформульована близько 1750 року, проте не була застосована у великому масштабі аж до початку будівництва Ейфелевої вежі та Оглядового колеса наприкінці 19 століття. Після цих успішних демонстрацій вона швидко стала наріжним каменем інженерії та інструментом реалізації Другої промислової революції. Balkteori är en gren av hållfasthetsläran som behandlar sambandet mellan mekanisk spänning och deformation i en balk under böjning. Den tidigaste och enklaste balkteorin togs fram av Bernoulli och Euler. Denna bygger på superposition, det vill säga att spänningar och deformationer från ett sammansatt lastfall (vilket skulle kunna bestå av till exempel balkens egentyngd + en last placerad mitt på spännvidden) är lika med summan av deformation och spänning från respektive dellast. Superpositionsmöjligheten i kombination med enkelhet gör den tacksam att arbeta med för enklare fall. Eftersom Bernoulli-Eulers balkteori bygger på en rad ingenjörsmässiga förenklingar blir den otillräcklig när deformationerna inte är att betrakta som "små" och därmed börjar påverka varandra. Dessutom fungerar den La curva elástica o elástica es la deformada por flexión del eje longitudinal de una viga recta, la cual se debe a la aplicación de cargas transversales en el plano xy sobre la viga. Die Balkentheorie beschreibt das Verhalten von Balken unter Belastung. Sie ist ein Teilgebiet der technischen Mechanik. Insbesondere wird mithilfe der Festigkeitslehre und der Elastizitätslehre die elastische Biegung eines Balkens untersucht, weshalb man auch von der Biegetheorie des Balkens spricht. Sie wird in den Ingenieurwissenschaften Bauingenieurwesen und Maschinenbau entwickelt und angewendet. نظرية الجائز لأويلر وبرنولي Euler–Bernoulli beam theory (تعرف أيضا بـنظرية جائز المهندس, نظرية الجائز الكلاسيكية أو حتى نظرية الجائز) هي تبسيط من ميكانيكا المواد الصلبة حيث تعطي خصائص حسابات لحمل الأحمال الجائز. كان قد صرح بها في حوالى 1750، إلا أنها لم تطبق على نطاق واسع إلا بعد تطوير برج إيفل أواخر القرن التاسع عشر. بعد هذه التطبيقات الناجحة أصبحت هذه النظرية الركن الأساسي في الهندسة وبداية الثورة الصناعية الثانية. Euler–Bernoulli beam theory (also known as engineer's beam theory or classical beam theory) is a simplification of the linear theory of elasticity which provides a means of calculating the load-carrying and deflection characteristics of beams. It covers the case corresponding to small deflections of a beam that is subjected to lateral loads only. By ignoring the effects of shear deformation and rotatory inertia, it is thus a special case of Timoshenko–Ehrenfest beam theory. It was first enunciated circa 1750, but was not applied on a large scale until the development of the Eiffel Tower and the Ferris wheel in the late 19th century. Following these successful demonstrations, it quickly became a cornerstone of engineering and an enabler of the Second Industrial Revolution. Zginanie – w wytrzymałości materiałów stan deformacji, przy którym pręt prosty w stanie niezdeformowanym, po deformacji jest zakrzywiony (wykazuje różną od zera krzywiznę jego osi). Zginaniejest dominującym sposobem pracy elementów konstrukcji, którymi są belki. Ze względów technicznych, dla materiałów liniowo-sprężystych, rozróżnia się kilka przypadków szczególnych zginania: La théorie des poutres est un modèle utilisé dans le domaine de la résistance des matériaux. On utilise deux modèles : * la théorie d'Euler-Bernoulli, qui néglige l'influence du cisaillement ; * la théorie de Timoshenko qui prend en compte l'effet du cisaillement. 構造力学および材料力学において弾性曲線方程式（だんせいきょくせんほうていしき、英語: elastic curve equation）は、はり部材が外力を受けた後の、全変位・変形後の形状を示す曲線（弾性曲線）を表す次の方程式のことである。 ここで、はたわみ、は断面の位置、は曲げモーメント、は曲げ剛性（材料定数）である。 通常、はりを固定する支点は変位しないと考えるため、弾性曲線はたわみ曲線（たわみきょくせん、英語: deflection curve equation）と一致する（以降は「弾性曲線」と呼ぶが、「たわみ曲線」と言い換えても差し支えない）。言い換えれば、弾性曲線とは、はり部材に荷重が作用した時のはりの部材中心軸が示す曲線とも言える。 欧拉-伯努利方程（英語：Euler–Bernoulli beam theory），是一个关于工程力学、古典樑力学的重要方程；是一个简化线性弹性理论用于用于计算樑受力和变形特征。欧拉-伯努利樑方程约形成于1750年，但这条方程却没有在后期建筑之中得到广泛的应用。直到十九世纪，这条方程才成为第二次工业革命的基石。 Bernoulliho–Navierova hypotéza (také Navierova–Bernoulliho hypotéza či Eulerova–Bernoulliho hypotéza) je v mechanice pružnosti a pevnosti předpoklad pro ohýbaný prvek. Tato hypotéza předpokládá, že průřez, který je před deformací rovinný, zůstává rovinný i po deformaci, resp. průřezy po deformaci zůstávají kolmé na deformovanou prutu. Hypotéza je pojmenována po Jacobu Bernoullim, Danielu Bernoullim a Claude-Louisi Navierovi, případně po Leonhardu Eulerovi. De balkvergelijking van Euler-Bernoulli (ook bekend als klassieke balktheorie of gewoon balktheorie) is een vereenvoudiging van de lineaire elasticiteitstheorie. De balktheorie biedt een middel om de dragende en eigenschappen van balken te berekenen. De theorie heeft betrekking op kleine doorbuigingen van een balk die alleen aan dwarskrachten wordt onderworpen. Het is dus een speciaal geval van de , die zich ook rekenschap geeft van schuifvervorming en die van toepassing is voor dikke balken. O modelo de viga de Euler-Bernoulli é uma simplificação da teoria linear da elasticidade que fornece meios de calcular as características de deflexão de uma viga sob um determinado carregamento (estático ou dinâmico), a qual é constituída por uma equação diferencial parcial linear de quarta ordem. O nome viga de Euler-Bernoulli foi dado após Jakob Bernoulli ter realizado descobertas significativas para o avanço desta teoria. Leonhard Euler e Daniel Bernoulli foram os primeiros a unir essas descobertas numa só teoria por volta de 1750.Ambos foram orientados por Jakob Bernoulli na Universidade de Basileia, Suíça. Теория балок Эйлера — Бернулли (также классическая теория балки) — это упрощенная модель в линейной теории упругости, которая позволяет рассчитать несущую способность и изгиб балок. Она применима в случае небольших деформаций балок, находящихся под действием поперечных нагрузок. Таким образом, это частный случай теории балки Тимошенко, в котором не учитываются деформации сдвига и применима для тонких балок. Впервые эта теория была сформулирована около 1750 года, однако использовалась в большом масштабе до начала строительства Эйфелевой башни в конце 19 века. После этих успешных демонстраций теория балок Эйлера — Бернулли быстро стала краеугольным камнем инженерии и инструментом реализации второй промышленной революции.
foaf:depiction
n6:Beam_mode_6.gif n6:BeamVibrationPlot.svg n6:Poutre_definitions_en.svg n6:Beam1svg.svg n6:BeamBendingUpdated.svg n6:FreeBeamVibrationPlot.svg n6:Fem4.png n6:Fem1.png n6:Fem2.png n6:Fem3.png n6:SectionModulusOfBeam.svg n6:VibratingGlassBeam.jpg n6:SimpSuppBeamPointLoad.svg n6:SimpSuppBeamPointLoadUnsymm.svg n6:CantBeamDistLoad.svg n6:CantBeamPointLoad.svg n6:Cantilever_Beam.svg n6:Euler-Bernoulli_beam_theory-2.svg n6:EulerBernoulliBeam.png
dct:subject
dbc:Equations dbc:Solid_mechanics dbc:Leonhard_Euler dbc:Structural_analysis dbc:Elasticity_(physics) dbc:Mechanical_engineering
dbo:wikiPageID
2064935
dbo:wikiPageRevisionID
1121023525
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Cantilever dbr:Young's_modulus dbr:Isotropy dbr:Shear_stress dbr:Second_Industrial_Revolution dbr:Shear_force dbr:Strain_(materials_science) dbr:Moment-area_theorem dbr:Ferris_wheel dbr:Singularity_function dbr:Virtual_work dbr:Macaulay's_method dbc:Equations n13:Beam_mode_6.gif dbr:Moment_distribution_method dbr:Ordinary_differential_equation dbr:Theorem_of_three_moments dbr:Euler–Lagrange_equation n13:Euler-Bernoulli_beam_theory-2.svg n13:EulerBernoulliBeam.png dbr:Stress_concentration dbr:Plastic_bending dbr:Applied_mechanics n13:SectionModulusOfBeam.svg dbr:Flexural_rigidity dbr:Viscoelasticity dbr:Mechanical_engineering dbr:Jacob_Bernoulli dbc:Solid_mechanics dbr:Sandwich_theory n13:SimpSuppBeamPointLoad.svg dbr:Right-hand_rule n13:SimpSuppBeamPointLoadUnsymm.svg dbr:Finite_strain_theory dbr:Dirac_delta_function dbr:Principal_stress dbr:Hooke's_Law dbr:Calculus dbr:Partial_differential_equation dbr:Hooke's_law dbr:Timoshenko_beam_theory dbr:Pressure dbr:Timoshenko–Ehrenfest_beam_theory dbr:Flexibility_method dbr:Engineering dbr:Castigliano's_method dbr:Eiffel_Tower dbr:Daniel_Bernoulli dbr:Constitutive_equations dbr:Stephen_Timoshenko dbr:Dirichlet_boundary_conditions n13:Beam1svg.svg dbr:Direct_integration_of_a_beam n13:BeamBendingUpdated.svg n13:BeamVibrationPlot.svg dbr:Moment_(physics) dbr:Statically_indeterminate dbr:Conjugate_beam_method dbr:Curvature dbr:Föppl–von_Kármán_equations n13:Fem4.png dbr:Buckling dbr:Stress_(mechanics) dbr:Flux dbr:Pure_bending n13:Fem1.png n13:Fem2.png n13:Fem3.png dbc:Leonhard_Euler dbr:Section_modulus n13:CantBeamDistLoad.svg n13:CantBeamPointLoad.svg n13:Cantilever_Beam.svg dbr:Angular_frequency dbr:Three-point_flexural_test dbr:Neutral_axis dbr:Deflection_(engineering) dbr:Force dbr:Mathematical_models n13:FreeBeamVibrationPlot.svg dbr:Radius_of_curvature dbr:Derivative dbr:Generalised_beam_theory dbr:Bending dbr:Boundary_value_problem dbr:Shear_and_moment_diagram dbc:Structural_analysis dbr:Bending_moment dbr:Stiffness dbr:Bending_stiffness dbr:Linear_elasticity dbr:Elastic_modulus dbr:Principle_of_virtual_work n13:Poutre_definitions_en.svg dbr:Vibration dbr:Structural_engineering dbr:Infinitesimal_strain_theory dbr:Centripetal_force dbr:Leonhard_Euler dbr:Neumann_boundary_condition dbr:Slope_deflection_method n13:VibratingGlassBeam.jpg dbr:Constitutive_equation dbr:Antiderivatives dbc:Elasticity_(physics) dbr:Galileo_Galilei dbr:Second_moment_of_area dbr:Plate_theory dbc:Mechanical_engineering dbr:Linear_mass_density dbr:Lagrangian_(field_theory) dbr:Direct_stiffness_method dbr:Theodore_von_Kármán dbr:Beam_(structure) dbr:Leonardo_da_Vinci
dbo:wikiPageExternalLink
n25:beam-analysis
owl:sameAs
dbpedia-fr:Théorie_des_poutres wikidata:Q805099 freebase:m.06jmz8 dbpedia-ar:معادلة_جائز_أويلر-بيرنولي dbpedia-it:Teoria_della_trave dbpedia-he:הנחת_אוילר-ברנולי dbpedia-nl:Balkvergelijking_van_Euler-Bernoulli dbpedia-sv:Balkteori n23:4xVJX dbpedia-ru:Теория_балок_Эйлера_—_Бернулли n26:4655009-4 n28:ഓയ്ലർ-ബെർണൂലി_ഉത്തരസിദ്ധാന്തം dbpedia-vi:Lý_thuyết_dầm_Euler–Bernoulli dbpedia-pms:Teorìa_dla_trav dbpedia-de:Balkentheorie dbpedia-zh:歐拉﹣伯努力棟樑方程 n33:اویلر_برنولی_بیم_مساوات dbpedia-pt:Modelo_de_viga_de_Euler-Bernoulli dbpedia-cs:Bernoulliho–Navierova_hypotéza dbpedia-pl:Płaskie_zginanie_pręta dbpedia-es:Curva_elástica dbpedia-ja:弾性曲線方程式 dbpedia-simple:Euler-Bernoulli_Beam_Theory dbpedia-uk:Теорія_балки_Ейлера-Бернуллі
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:Structural_engineering_topics dbt:Refbegin dbt:Reflist dbt:Refend dbt:Ibeam dbt:Leonhard_Euler dbt:Cite_conference dbt:Wikiquote dbt:Authority_control
dbo:thumbnail
n6:VibratingGlassBeam.jpg?width=300
dbo:abstract
La curva elástica o elástica es la deformada por flexión del eje longitudinal de una viga recta, la cual se debe a la aplicación de cargas transversales en el plano xy sobre la viga. Теория балок Эйлера — Бернулли (также классическая теория балки) — это упрощенная модель в линейной теории упругости, которая позволяет рассчитать несущую способность и изгиб балок. Она применима в случае небольших деформаций балок, находящихся под действием поперечных нагрузок. Таким образом, это частный случай теории балки Тимошенко, в котором не учитываются деформации сдвига и применима для тонких балок. Впервые эта теория была сформулирована около 1750 года, однако использовалась в большом масштабе до начала строительства Эйфелевой башни в конце 19 века. После этих успешных демонстраций теория балок Эйлера — Бернулли быстро стала краеугольным камнем инженерии и инструментом реализации второй промышленной революции. После этого были дополнительно разработаны другие инструменты анализа, такие как теория пластин и анализ методом конечных элементов, но простота классической теории балки делает её важным инструментом в науке, особенно в проектировании сооружений и машиностроении. Теорія балки Ейлера-Бернуллі (також класична теорія балки) — це спрощена лінійна теорія пружності, що дає можливість розрахувати тримкість та деформацію балок. Вона може застосовуватися у випадку невеликих деформацій балок, що знаходяться під поперечним навантаженням. Таким чином, це окремий випадок теорії балки Тимошенка, що не враховує деформації зсуву та застосовується для тонких балок. Вперше вона була сформульована близько 1750 року, проте не була застосована у великому масштабі аж до початку будівництва Ейфелевої вежі та Оглядового колеса наприкінці 19 століття. Після цих успішних демонстрацій вона швидко стала наріжним каменем інженерії та інструментом реалізації Другої промислової революції. Після цього були додатково розроблені інші інструменти аналізу, такі як теорія пластин та аналіз методом скінченних елементів, але простота класичної теорії балки робить її важливим інструментом у науці, особливо у проектуванні споруд та машинобудуванні (механіка). In meccanica delle strutture, la teoria della trave, o teoria tecnica della trave, è una semplificazione della teoria dell'elasticità in campo lineare per l'analisi del comportamento meccanico delle travi. In particolare, si tratta di una semplificazione del problema di De Saint Venant, grazie all'ipotesi fondamentale di conservazione delle sezioni piane, secondo la quale le sezioni sono vincolate a non ingobbirsi fuori dal loro piano e perciò, noto l'angolo di rotazione della sezione rispetto all'asse della trave, è possibile conoscere gli spostamenti di ciascun punto della sezione noti gli spostamenti della linea media. La teoria della trave è alla base dei metodi di calcolo delle travature e dei telai, strutture composte da assemblaggi di travi, e rappresenta uno dei più importanti modelli della scienza delle costruzioni. Essa fu formulata inizialmente attorno al 1638 e sviluppata nel seicento e settecento. Dopo i successi dimostrati nell'Ottocento con la costruzione dei ponti metallici in Francia e Inghilterra, della Torre Eiffel e delle ruote panoramiche la teoria della trave ottenne un grande successo e venne considerata una delle pietre miliari dell'ingegneria ed una delle chiavi della seconda rivoluzione industriale. O modelo de viga de Euler-Bernoulli é uma simplificação da teoria linear da elasticidade que fornece meios de calcular as características de deflexão de uma viga sob um determinado carregamento (estático ou dinâmico), a qual é constituída por uma equação diferencial parcial linear de quarta ordem. O nome viga de Euler-Bernoulli foi dado após Jakob Bernoulli ter realizado descobertas significativas para o avanço desta teoria. Leonhard Euler e Daniel Bernoulli foram os primeiros a unir essas descobertas numa só teoria por volta de 1750.Ambos foram orientados por Jakob Bernoulli na Universidade de Basileia, Suíça. Balkteori är en gren av hållfasthetsläran som behandlar sambandet mellan mekanisk spänning och deformation i en balk under böjning. Den tidigaste och enklaste balkteorin togs fram av Bernoulli och Euler. Denna bygger på superposition, det vill säga att spänningar och deformationer från ett sammansatt lastfall (vilket skulle kunna bestå av till exempel balkens egentyngd + en last placerad mitt på spännvidden) är lika med summan av deformation och spänning från respektive dellast. Superpositionsmöjligheten i kombination med enkelhet gör den tacksam att arbeta med för enklare fall. Eftersom Bernoulli-Eulers balkteori bygger på en rad ingenjörsmässiga förenklingar blir den otillräcklig när deformationerna inte är att betrakta som "små" och därmed börjar påverka varandra. Dessutom fungerar den inte för balkar där spännvidden är liten i förhållande till balkens höjd, till exempel prefabricerade betongväggar. För denna typ av balkar kan Timosjenkos balkteori användas. Denna är dock mer komplicerad att arbeta med, varför man idag framför allt använder finita elementmetoden, som ger en numerisk approximation av belastningarna i utvalda punkter för balken/ramverket. FE-modellering har tillräckligt god precision för att användas i hållfasthetsberäkningar. Balkteorin är grundläggande inom bland annat bygg- och maskinteknik samt skeppsbyggnad. De balkvergelijking van Euler-Bernoulli (ook bekend als klassieke balktheorie of gewoon balktheorie) is een vereenvoudiging van de lineaire elasticiteitstheorie. De balktheorie biedt een middel om de dragende en eigenschappen van balken te berekenen. De theorie heeft betrekking op kleine doorbuigingen van een balk die alleen aan dwarskrachten wordt onderworpen. Het is dus een speciaal geval van de , die zich ook rekenschap geeft van schuifvervorming en die van toepassing is voor dikke balken. La théorie des poutres est un modèle utilisé dans le domaine de la résistance des matériaux. On utilise deux modèles : * la théorie d'Euler-Bernoulli, qui néglige l'influence du cisaillement ; * la théorie de Timoshenko qui prend en compte l'effet du cisaillement. Le terme de « poutre » désigne un objet dont la longueur est grande par rapport aux dimensions transverses (section fine). Stricto sensu, une poutre est un élément de structure utilisé pour la construction dans les bâtiments, les navires et autres véhicules, et dans la fabrication de machines. Cependant, le modèle des poutres peut être utilisé pour des pièces très diverses à condition qu'elles respectent certaines conditions. Die Balkentheorie beschreibt das Verhalten von Balken unter Belastung. Sie ist ein Teilgebiet der technischen Mechanik. Insbesondere wird mithilfe der Festigkeitslehre und der Elastizitätslehre die elastische Biegung eines Balkens untersucht, weshalb man auch von der Biegetheorie des Balkens spricht. Sie wird in den Ingenieurwissenschaften Bauingenieurwesen und Maschinenbau entwickelt und angewendet. Die Belastungsgrößen sind neben dem Biegemoment auch Längs- und Querkräfte sowie Torsionsmomente. Die Biegung ist zudem von der Geometrie des Balkens (Querschnitt, evtl. über Länge veränderlich) und seiner Lagerung sowie der Elastizität des Balken-Werkstoffs abhängig. Festigkeitswerte des Materials bestimmen den Übergang zu plastischer Biegung und Biegebruch. Die Balkentheorie wurde im Laufe der Zeit schrittweise verfeinert. Der Biegevorgang wurde dabei immer besser modelliert, die Handhabung der Theorie aber aufwändiger. In den meisten Anwendungen werden mit der Klassischen Biegelehre (Theorie I. Ordnung) ausreichend genaue Ergebnisse errechnet. Euler–Bernoulli beam theory (also known as engineer's beam theory or classical beam theory) is a simplification of the linear theory of elasticity which provides a means of calculating the load-carrying and deflection characteristics of beams. It covers the case corresponding to small deflections of a beam that is subjected to lateral loads only. By ignoring the effects of shear deformation and rotatory inertia, it is thus a special case of Timoshenko–Ehrenfest beam theory. It was first enunciated circa 1750, but was not applied on a large scale until the development of the Eiffel Tower and the Ferris wheel in the late 19th century. Following these successful demonstrations, it quickly became a cornerstone of engineering and an enabler of the Second Industrial Revolution. Additional mathematical models have been developed, such as plate theory, but the simplicity of beam theory makes it an important tool in the sciences, especially structural and mechanical engineering. نظرية الجائز لأويلر وبرنولي Euler–Bernoulli beam theory (تعرف أيضا بـنظرية جائز المهندس, نظرية الجائز الكلاسيكية أو حتى نظرية الجائز) هي تبسيط من ميكانيكا المواد الصلبة حيث تعطي خصائص حسابات لحمل الأحمال الجائز. كان قد صرح بها في حوالى 1750، إلا أنها لم تطبق على نطاق واسع إلا بعد تطوير برج إيفل أواخر القرن التاسع عشر. بعد هذه التطبيقات الناجحة أصبحت هذه النظرية الركن الأساسي في الهندسة وبداية الثورة الصناعية الثانية. Bernoulliho–Navierova hypotéza (také Navierova–Bernoulliho hypotéza či Eulerova–Bernoulliho hypotéza) je v mechanice pružnosti a pevnosti předpoklad pro ohýbaný prvek. Tato hypotéza předpokládá, že průřez, který je před deformací rovinný, zůstává rovinný i po deformaci, resp. průřezy po deformaci zůstávají kolmé na deformovanou prutu. Hypotéza je pojmenována po Jacobu Bernoullim, Danielu Bernoullim a Claude-Louisi Navierovi, případně po Leonhardu Eulerovi. Zginanie – w wytrzymałości materiałów stan deformacji, przy którym pręt prosty w stanie niezdeformowanym, po deformacji jest zakrzywiony (wykazuje różną od zera krzywiznę jego osi). Zginaniejest dominującym sposobem pracy elementów konstrukcji, którymi są belki. Ze względów technicznych, dla materiałów liniowo-sprężystych, rozróżnia się kilka przypadków szczególnych zginania: * czyste zginanie – naprężenia w przekroju redukują się jedynie do momentu zginającego, brak jest sił podłużnych i sił poprzecznych (ścinających), * proste zginanie – naprężenia redukują się do momentu i sił poprzecznych, * ściskanie/rozciąganie mimośrodowe – naprężenia redukują się do momentu i siły podłużnej, siły poprzeczne mogą, ale nie muszą wystąpić. Zginanie jest pokrewne rozciąganiu i ściskaniu, gdyż powoduje pojawienie się naprężeń normalnych w przekrojach poprzecznych elementu. W przeciwieństwie jednak do rozciągana i ściskania, rozkład naprężeń normalnych w przekroju elementu jest nierównomierny. 構造力学および材料力学において弾性曲線方程式（だんせいきょくせんほうていしき、英語: elastic curve equation）は、はり部材が外力を受けた後の、全変位・変形後の形状を示す曲線（弾性曲線）を表す次の方程式のことである。 ここで、はたわみ、は断面の位置、は曲げモーメント、は曲げ剛性（材料定数）である。 通常、はりを固定する支点は変位しないと考えるため、弾性曲線はたわみ曲線（たわみきょくせん、英語: deflection curve equation）と一致する（以降は「弾性曲線」と呼ぶが、「たわみ曲線」と言い換えても差し支えない）。言い換えれば、弾性曲線とは、はり部材に荷重が作用した時のはりの部材中心軸が示す曲線とも言える。 欧拉-伯努利方程（英語：Euler–Bernoulli beam theory），是一个关于工程力学、古典樑力学的重要方程；是一个简化线性弹性理论用于用于计算樑受力和变形特征。欧拉-伯努利樑方程约形成于1750年，但这条方程却没有在后期建筑之中得到广泛的应用。直到十九世纪，这条方程才成为第二次工业革命的基石。
gold:hypernym
dbr:Simplification
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Euler–Bernoulli_beam_theory?oldid=1121023525&ns=0
dbo:wikiPageLength
46949
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Impulse_excitation_technique
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Lithospheric_flexure
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Singularity_function
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Finite_element_method
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Unified_framework
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Self-buckling
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Strength_of_ships
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Beam-theory
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Beam_Theory
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Beam_equation
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Bernouilli-Euler_law
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
dbr:Bernoulli_euler_beam_theory
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory
Subject Item
wikipedia-en:Euler–Bernoulli_beam_theory
foaf:primaryTopic
dbr:Euler–Bernoulli_beam_theory