| dbo:abstract
|
- Youngův plán, který byl předložen 7. června 1929 v Paříži, byl zamýšlen jako tzv. prodloužení Dawesova plánu z roku 1924, který měl Německu zajistit restrukturalizaci a zároveň zaplacení zbytku ročních válečných reparací a dluhů spojených s veřejným zadlužením, která vznikla v následku četných půjček. Samotný plán byl představen výborem vedeným Owenem D. Youngem, americkým diplomatem, zakladatelem a bývalým prezidentem Radio Corporation of America, který v té době zároveň zasedal v administrativní radě Fondation Rockfeller a zároveň byl jedním z předních reprezentantů Dawesova plánu. (cs)
- Der Young-Plan war der letzte der Reparationspläne, die die Zahlungsverpflichtungen des Deutschen Reichs auf Grundlage des Versailler Vertrags regelten. Er wurde von einem Gremium internationaler Finanzexperten vom Februar bis Juni 1929 in Paris ausgehandelt, die endgültige Ausformulierung erfolgte auf zwei Regierungskonferenzen im August 1929 und im Januar 1930 in Den Haag. Er trat am 17. Mai 1930 rückwirkend zum 1. September 1929 in Kraft und setzte eine durchschnittliche Annuität von rund zwei Milliarden Reichsmark fest, die zum überwiegenden Teil in Devisen zu zahlen waren. Er sollte bis 1988 gelten, wurde aber bereits im Juni 1931 durch das Hoover-Moratorium ausgesetzt und im Juli 1932 von der Konferenz von Lausanne aufgehoben. Namensgeber war der amerikanische Diplomat Owen D. Young. (de)
- La Young-plano anstataŭigis ekde 1930 – ĉar oni jam antaŭvidis fine de 1928, ke Germanio ne povos plenumi la reparaciajn devojn - la Dawes-planon, kaj celis ebligi pli mildajn reparaciajn devojn surbaze de la Traktato de Versailles. La faksperta komisiono kunvenis komence de 1929 sub prezideco de . La komisiono ekzamenis – je peto de Germanio – la neplenumeblajn kondiĉojn de la Dawes-plano. Dum la traktado – prezidanto de la – postulis la malpliigojn de la reparaciaj devoj, dume Britio kaj Francio – kiuj volis el tio repagi - volis tiujn grandigi. La decida regno estis Usono, kiu volis restarigon de la germana ekonomio kaj atentis la interesojn de la usonaj kapitalistoj, tiel Usono prezentis siajn planojn meze de 1929, kiujn la aliaj landaj reprezentantoj akceptis. (eo)
- El Plan Young fue un programa establecido entre 1929 y 1930, para resolver el problema de las reparaciones de guerra impuestas a Alemania al finalizar la Primera Guerra Mundial, mediante el Tratado de Versalles de 1919. El Plan Young sustituyó al Plan Dawes de 1924, que fijaba montos elevados de pago anual en calidad de reparaciones de guerra. En cuanto se hizo evidente que Alemania nunca podría cumplir tales compromisos por un plazo indefinido, los países vencedores de la Gran Guerra decidieron buscar otras alternativas. (es)
- Le plan Young signé à Paris le 7 juin 1929 est un prolongement du plan Dawes (1924) permettant à l'Allemagne de rééchelonner à la fois le paiement du restant de ses annuités de réparation de guerre et ses remboursements liés à sa dette publique consécutive à de nombreux emprunts. Le plan a été présenté par le comité présidé (1929-1930) par l’industriel et diplomate américain Owen D. Young, créateur et ancien premier président de la Radio Corporation of America (RCA), qui, à cette époque, siégeait simultanément au conseil d’administration de la Fondation Rockefeller, et avait également été l'un des représentants impliqués dans le plan Dawes de 1924. Il ne fut jamais réellement exécuté du fait des conséquences de la crise de 1929. (fr)
- 영 안(Young Plan)은 1929년에 작성되어 1930년에 실행된, 제1차 세계 대전 패전국인 독일의 배상 부채를 조정하기 위한 계획이다. 미국의 영(O. D. Young)을 위원장으로 하는 위원회에서 발표되었다.배상 총액은 358억 금태환(金太換) 마르크로 경감되고, 59년 동안의 연부(年賦) 지불이 결정되었다. 그러나 대공황으로 인하여 외국 자본이 회수되자 거듭 독일 경제는 혼란스러워져, 1932년 로잔 회의에서 다시 수정되어 30억 금태환 마르크로 감액되었다. 나치스는 영의 안에 반대 운동을 일으켜 국민의 인기를 얻었다. (ko)
- The Young Plan was a program for settling Germany's World War I reparations. It was written in August 1929 and formally adopted in 1930. It was presented by the committee headed (1929–30) by American industrialist Owen D. Young, founder and former chairman of Radio Corporation of America (RCA), who, at the time, was a member of the board of trustees of the Rockefeller Foundation. Young also had been one of the representatives involved in a previous war-reparations restructuring arrangement—the Dawes Plan of 1924. The Inter-Allied Reparations Commission established the German reparation sum at a theoretical total of 132 billion, but a practical total of 50 billion gold marks. After the Dawes Plan was put into operation in 1924, it became apparent that Germany would not willingly meet the annual payments over an indefinite period. The Young Plan reduced further payments by about 20 percent. Although the theoretical total was 112 billion Gold Marks, equivalent to US ca. $27 billion in 1929 (US$ 126 billion in 2022) over a period of 58 years, which would end in 1988, few expected the plan to last for much more than a decade. In addition, the Young Plan divided the annual payment, set at two billion Gold Marks, US$473 million, into two components: one unconditional part, equal to one third of the sum, and a postponable part, equal to the remaining two-thirds, which would incur interest and be financed by a consortium of American investment banks coordinated by J.P. Morgan & Co. (en)
- Het Young-plan is een plan gemaakt na de Eerste Wereldoorlog, waarin Duitslands verplichtingen tot herstelbetaling werden vastgelegd. Het was de opvolger van het Dawesplan van 1924, dat niet tot de gewenste resultaten had geleid. (nl)
- ヤング案（ヤングあん、Young Plan）は、第一次世界大戦の賠償を緩和する新たな賠償方式で、1924年成立のドーズ案によるドイツの負担をさらに緩和した。ヤング案の発効は世界恐慌へつながった。1932年ローザンヌ会議において、賠償金はさらに今後30億金マルクに減額された。しかし翌年、ナチスによって支払いは一方的に拒否された。 ナチスは第二次世界大戦で敗北したが、戦中の対外債務850-900億ドイツマルクは結局返済されなかった。1953年ロンドン債務協定（London Agreement on German External Debts）が2種類の対外債務を減免した。1933年から支払の滞っていたヤング案賠償金およそ135億ドイツマルク（未払い金利を除く）と、マーシャル・プランの借款162億ドイツマルク（他の欧州諸国へは贈与されていた）であった。これらの合計はロンドン債務協定により143億ドイツマルクに減らされた。ヤング案賠償金の未払い金利は免除され、残存債務の金利負担もかなり軽減された。（フランソワ・シェネ 『不当な債務』 作品社 2017年 229-230頁） その後、アメリカへの戦債は解消しないままであった。戦後補償を完了するのはドイツ再統一後に利子の支払いを再開してからで、アメリカへの債務は2010年10月3日にようやく終わった。しかし他国への債務はまだ2020年まで残っていた。 (ja)
- Il piano Young, che sostituì il piano Dawes, è un piano di natura economica sulle riparazioni di guerra da parte della Germania dopo la prima guerra mondiale;è possibile definirlo come la "fine di ogni pregiudizio politico" nella questione delle riparazioni. (it)
- Plan Younga – plan spłat reparacji nałożonych na Niemcy po I wojnie światowej. Opracowany został w 1929 roku przez międzynarodową komisję rzeczoznawców pod przewodnictwem Owena Younga i stał się podstawą do rokowań nad sprawą reparacji niemieckich na pierwszej (6 sierpnia – 31 sierpnia 1929) i drugiej (4 stycznia – 20 stycznia 1930) konferencji w Hadze. Po przeprowadzeniu zmian mocarstwa przedstawiły plan Younga Niemcom, których parlament przyjął go uchwałą z 12 marca 1930. Plan Younga zastąpił w tym momencie dotychczasowy plan Dawesa. Na mocy planu Younga Niemcy zobowiązały się do spłat reparacji w ciągu 59 lat (do 1988 roku), w ogólnej sumie 115 447 mln RM. Sumą tą objęto odszkodowania wojenne dla Ententy i Stanów Zjednoczonych, koszty odbudowy oraz oprocentowanie i spłatę pożyczki Dawesa. Sumy reparacyjne wpłacać miały Niemcy do utworzonego w tym celu Banku Reparacyjnego z siedzibą w Bazylei. Na podstawie planu Younga Niemcy otrzymały obniżenie sumy reparacyjnej, oraz anulowanie postanowień o zabezpieczaniu i zastawach. Wycofano też z Niemiec międzynarodowe komisje kontrolne. Plan Younga nie zakończył ostatecznie sprawy reparacyjnej. Położenie gospodarcze Niemiec pogorszyło się z wiosną 1931 roku, co sprawiło, że prezydent Stanów Zjednoczonych Herbert Hoover (pod naciskiem przedsiębiorców amerykańskich i na skutek telegraficznej prośby Hindenburga) wystąpił 20 czerwca 1931 z projektem rocznego moratorium na wypłaty reparacyjne. Z końcem 1931 rzeczoznawcy Banku Reparacyjnego orzekli, że Niemcy nie są w stanie płacić rat według planu Younga. Raport ten stał się podstawą konferencji w Lozannie od 16 czerwca 1932, która po długich naradach załatwiła ostatecznie sprawę reparacji. Układem w Lozannie 9 lipca 1932 dawna Ententa zrzekła się należnych jej sum reparacyjnych, w zamian za co Niemcy wpłaciły do Banku Reparacyjnego jednorazowo 3 miliardy RM w bonach, jako globalną sumę reparacji. Plan Younga ostatecznie uregulował kwestie długów, które Polska odziedziczyła po państwach zaborczych, zwalniając ją ze wszelkich obciążeń. (pl)
- O Plano Young (em inglês: Yung Plan) foi um programa para liquidar as reparações da Alemanha na Primeira Guerra Mundial. Foi escrito em agosto de 1929 e formalmente adotado em 1930. Foi apresentado pelo comitê liderado (1929-1930) pelo industrial americano Owen D. Young, fundador e ex-presidente da Radio Corporation of America (RCA), que, na época, foi membro do conselho de administração da Fundação Rockefeller. Young também havia sido um dos representantes envolvidos em um acordo anterior de reestruturação de reparações de guerra - o Plano Dawes de 1924. A Comissão de Reparações Inter-Aliadas estabeleceu a soma de reparação alemã em um total teórico de 132 bilhões, mas um total prático de 50 bilhões de marcos de ouro. O Plano Young reduziu os pagamentos adicionais em cerca de 20 por cento. Embora o total teórico fosse de 112 bilhões de Gold Marks, equivalente a US$ 27 bilhões em 1929 (US$ 126 bilhões em 2022) durante um período de 58 anos, que terminaria em 1988, poucos esperavam que o plano durasse muito mais de uma década. Além disso, o Plano Young dividiu o pagamento anual, fixado em dois bilhões de Gold Marks, US$ 473 milhões, em dois componentes: uma parte incondicional, igual a um terço do valor, e uma parte postergável, igual aos dois terços restantes, que incorreria em juros e seria financiado por um consórcio de bancos de investimento americanos coordenado pelo JP Morgan & Co. (pt)
- План Юнга (англ. Young Plan) — второй план репарационных выплат Германии после Первой мировой войны, сменивший план Дауэса. План предусматривал некоторое снижение размера годовых платежей (в среднем до 2 млрд марок), отмену репарационного налога на промышленность и сокращение обложения транспорта, ликвидацию иностранных контрольных органов. Одним из важнейших следствий принятия плана Юнга был досрочный (по Версальскому договору эвакуация должна была закончиться только в 1935 году) вывод оккупационных войск из Рейнской области. План был принят на , в которой принимали участие Бельгия, Великобритания, Германия, Греция, Италия, Польша, Португалия, Румыния, Франция, Чехословакия, Югославия и Япония. США официально не участвовали в работе конференции; однако, являясь инициатором плана Юнга, оказывали давление на участников конференции, добиваясь принятия этого плана. План был разработан группой из 14 финансовых экспертов (по два от Франции, Великобритании, Италии, Японии, Бельгии, США и Германии) во главе с американцем Оуэном Юнгом и отражал интересы частных, прежде всего американских, кредиторов Германии. При этом представлявший Веймарскую республику Ялмар Шахт настаивал на снижении размеров и изменении сроков репарационных платежей. Однако бывшие члены Антанты, в первую очередь Франция и Великобритания, выступили против такого пересмотра плана, настаивая на том, чтобы регулярно выплачиваемая Германией сумма покрывала их долговые платежи США. Юнг, выступая в качестве арбитра, предложил компромиссный вариант. Согласно плану Юнга, в течение первых 37 лет Германия должна была постепенно увеличивать свои ежегодные взносы с 1700 млн до 2100 млн марок. Последующие 22 года (с 1966 года) Германия должна была бы ежегодно выплачивать суммы, равные союзническим долгам европейских стран США. На практике план Юнга выполнялся лишь до июля 1931 года, когда, по причине начавшегося мирового экономического кризиса, президент США Герберт Гувер ввел мораторий на выплату американских долгов по межсоюзническим обязательствам военного времени на период 1931—1932 годов. При этом одновременно приостанавливались выплаты всех других межгосударственных платежей, в том числе и репарационных. В связи продолжающейся рецессией план Юнга был официально отменен в 1932 году. Однако его тяготы были использованы националистическими политиками Германии для разжигания в народе шовинистических настроений. План Юнга предусматривал сокращение общей суммы платежей Германии до 113,9 млрд золотых марок со сроком погашения 37 лет (с последующим возможным пересмотром) и создание особого Банка международных расчетов (БМР) вместо репарационной комиссии. (ru)
- План Юнга (англ. Young Plan) — другий план репараційних виплат Німецької Держави після Першої світової війни, який замінив план Дауеса. План передбачав деяке зниження розміру річних платежів (у середньому до 2 млрд марок), скасування репараційного податку на промисловість і скорочення обкладення транспорту, ліквідацію іноземних контрольних органів. Одним з найважливіших наслідків прийняття Плану Юнга було дострокове виведення окупаційних військ з Рейнської області. План був прийнятий на Гаазькій конференції з репарацій 1929—30, в якій брали участь Бельгія, Велика Британія, Німецька Держава, Грецька республіка, Королівство Італія, Польська республіка, Португалія, Королівство Румунія, Французька республіка, Чехословацька республіка, Королівство Югославія і Японська імперія. США офіційно не брали участь у роботі конференції, однак, будучи ініціатором плану Юнга, чинили тиск на учасників конференції, домагаючись прийняття цього плану. План був розроблений групою фінансових експертів на чолі з американським фінансистом Овеном Юнгом і відображав інтереси приватних, передусім американських кредиторів Німецької Держави. У ньому, на відміну від «плану Дауеса», виплата репарацій передбачалася аж до 1988 р.: у перші 37 років Німецька Держава мала б щорічно сплачувати по 1988 млн марок, а з 1966 р. протягом наступних 22 років по 660 млн марок плюс платежі, дорівнюють сумі щорічних погашень державами-одержувачами репарацій. При такому розрахунку, замість встановленої раніше загальної суми репарацій в 132 млрд рейхсмарок вона скорочувалася до 113,9 млрд, і після сплати за перші 37 років твердої суми репарацій, вона могла бути скорочена або відстрочена у разі економічних труднощів Німеччини. Рішення Гаазької конференції, яка затвердила «план Юнга» були абсолютно нереальними. На практиці план Юнга виконувався лише до липня 1931 (офіційно скасований в 1932). Однак його тяготи були використані націоналістичними політиками Німецької Держави для розпалювання в народі шовіністичних настроїв. (uk)
- 扬计划（英语：Young Plan），又译扬格计划，是由美国实业家、商人、律师及外交官（Owen D. Young）提出的计划，借以协助德国在第一次世界大战后偿还赔款。1924年，美国推出道威斯计划，但后来发现它不足让德国付出巨额欠款。 成立了调查小组，商讨赔款问题。其后，委员会发表报告，惟遭到英国反对；该会在1929年8月31日议定好计划；并在1930年1月采用计划。 计划要求德国在五十八年半内，付清二百六十三亿五千万英镑。在获得盟国同意下，取代原本的杜威斯计划—它让德国知道确实的金额，并乐意付清赔款。年期赔款为四亿七千三百万，分为两部分：三分之一是“无条件赔款”；其余是可延期赔款：可由交通税或财政预算中抽出款项。为了让赔款过程顺利，盟国成立了國際結算銀行处理赔款。 但是，在计划实行之前，1929年的经济大萧条造成大量问题：美资银行急需从欧洲取回现金，加上贸易衰退，造成不少阻力；经济衰退导致经济民族主义，阻碍贸易复苏；德国失业率持续高企，1931年时是33.7%，1932年则是40%。 有鉴于此，美国总统胡佛建议发出，在1931年7月前得到十五国支持。然而，这无助舒缓欧洲的经济衰退；其中，德国经济因银行危机而严重受创。最后，在1932年，英国、法国、意大利、比利时与德国参加洛桑会议。多国代表意外地达成特别的协定—他们深深明白，大萧条已令德国无法再继续付还赔款，所以他们同意：
* 不再压迫德国马上赔款；
* 免除德国九成债项，并要她发债券—这如同不用她赔偿，因为赔款由原本的三百三十亿减至七亿一千四百万美元。
* 代表也通过非正式协定：只要美国减免盟军所有战争债款，以上条款才会生效，因為胡佛認為，延期偿付权根本与债款无关。延期偿付权届滿后，德国仍要按杨格计划的规定赔款。但以上计划最后都全数失败：德国一直没有再继续赔偿，纳粹党上台以后，他们更不承认任何赔款。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Youngův plán, který byl předložen 7. června 1929 v Paříži, byl zamýšlen jako tzv. prodloužení Dawesova plánu z roku 1924, který měl Německu zajistit restrukturalizaci a zároveň zaplacení zbytku ročních válečných reparací a dluhů spojených s veřejným zadlužením, která vznikla v následku četných půjček. Samotný plán byl představen výborem vedeným Owenem D. Youngem, americkým diplomatem, zakladatelem a bývalým prezidentem Radio Corporation of America, který v té době zároveň zasedal v administrativní radě Fondation Rockfeller a zároveň byl jedním z předních reprezentantů Dawesova plánu. (cs)
- Der Young-Plan war der letzte der Reparationspläne, die die Zahlungsverpflichtungen des Deutschen Reichs auf Grundlage des Versailler Vertrags regelten. Er wurde von einem Gremium internationaler Finanzexperten vom Februar bis Juni 1929 in Paris ausgehandelt, die endgültige Ausformulierung erfolgte auf zwei Regierungskonferenzen im August 1929 und im Januar 1930 in Den Haag. Er trat am 17. Mai 1930 rückwirkend zum 1. September 1929 in Kraft und setzte eine durchschnittliche Annuität von rund zwei Milliarden Reichsmark fest, die zum überwiegenden Teil in Devisen zu zahlen waren. Er sollte bis 1988 gelten, wurde aber bereits im Juni 1931 durch das Hoover-Moratorium ausgesetzt und im Juli 1932 von der Konferenz von Lausanne aufgehoben. Namensgeber war der amerikanische Diplomat Owen D. Young. (de)
- El Plan Young fue un programa establecido entre 1929 y 1930, para resolver el problema de las reparaciones de guerra impuestas a Alemania al finalizar la Primera Guerra Mundial, mediante el Tratado de Versalles de 1919. El Plan Young sustituyó al Plan Dawes de 1924, que fijaba montos elevados de pago anual en calidad de reparaciones de guerra. En cuanto se hizo evidente que Alemania nunca podría cumplir tales compromisos por un plazo indefinido, los países vencedores de la Gran Guerra decidieron buscar otras alternativas. (es)
- 영 안(Young Plan)은 1929년에 작성되어 1930년에 실행된, 제1차 세계 대전 패전국인 독일의 배상 부채를 조정하기 위한 계획이다. 미국의 영(O. D. Young)을 위원장으로 하는 위원회에서 발표되었다.배상 총액은 358억 금태환(金太換) 마르크로 경감되고, 59년 동안의 연부(年賦) 지불이 결정되었다. 그러나 대공황으로 인하여 외국 자본이 회수되자 거듭 독일 경제는 혼란스러워져, 1932년 로잔 회의에서 다시 수정되어 30억 금태환 마르크로 감액되었다. 나치스는 영의 안에 반대 운동을 일으켜 국민의 인기를 얻었다. (ko)
- Het Young-plan is een plan gemaakt na de Eerste Wereldoorlog, waarin Duitslands verplichtingen tot herstelbetaling werden vastgelegd. Het was de opvolger van het Dawesplan van 1924, dat niet tot de gewenste resultaten had geleid. (nl)
- Il piano Young, che sostituì il piano Dawes, è un piano di natura economica sulle riparazioni di guerra da parte della Germania dopo la prima guerra mondiale;è possibile definirlo come la "fine di ogni pregiudizio politico" nella questione delle riparazioni. (it)
- La Young-plano anstataŭigis ekde 1930 – ĉar oni jam antaŭvidis fine de 1928, ke Germanio ne povos plenumi la reparaciajn devojn - la Dawes-planon, kaj celis ebligi pli mildajn reparaciajn devojn surbaze de la Traktato de Versailles. (eo)
- Le plan Young signé à Paris le 7 juin 1929 est un prolongement du plan Dawes (1924) permettant à l'Allemagne de rééchelonner à la fois le paiement du restant de ses annuités de réparation de guerre et ses remboursements liés à sa dette publique consécutive à de nombreux emprunts. Il ne fut jamais réellement exécuté du fait des conséquences de la crise de 1929. (fr)
- The Young Plan was a program for settling Germany's World War I reparations. It was written in August 1929 and formally adopted in 1930. It was presented by the committee headed (1929–30) by American industrialist Owen D. Young, founder and former chairman of Radio Corporation of America (RCA), who, at the time, was a member of the board of trustees of the Rockefeller Foundation. Young also had been one of the representatives involved in a previous war-reparations restructuring arrangement—the Dawes Plan of 1924. The Inter-Allied Reparations Commission established the German reparation sum at a theoretical total of 132 billion, but a practical total of 50 billion gold marks. After the Dawes Plan was put into operation in 1924, it became apparent that Germany would not willingly meet the an (en)
- ヤング案（ヤングあん、Young Plan）は、第一次世界大戦の賠償を緩和する新たな賠償方式で、1924年成立のドーズ案によるドイツの負担をさらに緩和した。ヤング案の発効は世界恐慌へつながった。1932年ローザンヌ会議において、賠償金はさらに今後30億金マルクに減額された。しかし翌年、ナチスによって支払いは一方的に拒否された。 ナチスは第二次世界大戦で敗北したが、戦中の対外債務850-900億ドイツマルクは結局返済されなかった。1953年ロンドン債務協定（London Agreement on German External Debts）が2種類の対外債務を減免した。1933年から支払の滞っていたヤング案賠償金およそ135億ドイツマルク（未払い金利を除く）と、マーシャル・プランの借款162億ドイツマルク（他の欧州諸国へは贈与されていた）であった。これらの合計はロンドン債務協定により143億ドイツマルクに減らされた。ヤング案賠償金の未払い金利は免除され、残存債務の金利負担もかなり軽減された。（フランソワ・シェネ 『不当な債務』 作品社 2017年 229-230頁） (ja)
- Plan Younga – plan spłat reparacji nałożonych na Niemcy po I wojnie światowej. Opracowany został w 1929 roku przez międzynarodową komisję rzeczoznawców pod przewodnictwem Owena Younga i stał się podstawą do rokowań nad sprawą reparacji niemieckich na pierwszej (6 sierpnia – 31 sierpnia 1929) i drugiej (4 stycznia – 20 stycznia 1930) konferencji w Hadze. Po przeprowadzeniu zmian mocarstwa przedstawiły plan Younga Niemcom, których parlament przyjął go uchwałą z 12 marca 1930. Plan Younga zastąpił w tym momencie dotychczasowy plan Dawesa. (pl)
- O Plano Young (em inglês: Yung Plan) foi um programa para liquidar as reparações da Alemanha na Primeira Guerra Mundial. Foi escrito em agosto de 1929 e formalmente adotado em 1930. Foi apresentado pelo comitê liderado (1929-1930) pelo industrial americano Owen D. Young, fundador e ex-presidente da Radio Corporation of America (RCA), que, na época, foi membro do conselho de administração da Fundação Rockefeller. Young também havia sido um dos representantes envolvidos em um acordo anterior de reestruturação de reparações de guerra - o Plano Dawes de 1924. A Comissão de Reparações Inter-Aliadas estabeleceu a soma de reparação alemã em um total teórico de 132 bilhões, mas um total prático de 50 bilhões de marcos de ouro. O Plano Young reduziu os pagamentos adicionais em cerca de 20 por cento (pt)
- План Юнга (англ. Young Plan) — второй план репарационных выплат Германии после Первой мировой войны, сменивший план Дауэса. План предусматривал некоторое снижение размера годовых платежей (в среднем до 2 млрд марок), отмену репарационного налога на промышленность и сокращение обложения транспорта, ликвидацию иностранных контрольных органов. Одним из важнейших следствий принятия плана Юнга был досрочный (по Версальскому договору эвакуация должна была закончиться только в 1935 году) вывод оккупационных войск из Рейнской области. (ru)
- План Юнга (англ. Young Plan) — другий план репараційних виплат Німецької Держави після Першої світової війни, який замінив план Дауеса. План передбачав деяке зниження розміру річних платежів (у середньому до 2 млрд марок), скасування репараційного податку на промисловість і скорочення обкладення транспорту, ліквідацію іноземних контрольних органів. Одним з найважливіших наслідків прийняття Плану Юнга було дострокове виведення окупаційних військ з Рейнської області. (uk)
- 扬计划（英语：Young Plan），又译扬格计划，是由美国实业家、商人、律师及外交官（Owen D. Young）提出的计划，借以协助德国在第一次世界大战后偿还赔款。1924年，美国推出道威斯计划，但后来发现它不足让德国付出巨额欠款。 成立了调查小组，商讨赔款问题。其后，委员会发表报告，惟遭到英国反对；该会在1929年8月31日议定好计划；并在1930年1月采用计划。 计划要求德国在五十八年半内，付清二百六十三亿五千万英镑。在获得盟国同意下，取代原本的杜威斯计划—它让德国知道确实的金额，并乐意付清赔款。年期赔款为四亿七千三百万，分为两部分：三分之一是“无条件赔款”；其余是可延期赔款：可由交通税或财政预算中抽出款项。为了让赔款过程顺利，盟国成立了國際結算銀行处理赔款。 但是，在计划实行之前，1929年的经济大萧条造成大量问题：美资银行急需从欧洲取回现金，加上贸易衰退，造成不少阻力；经济衰退导致经济民族主义，阻碍贸易复苏；德国失业率持续高企，1931年时是33.7%，1932年则是40%。 有鉴于此，美国总统胡佛建议发出，在1931年7月前得到十五国支持。然而，这无助舒缓欧洲的经济衰退；其中，德国经济因银行危机而严重受创。最后，在1932年，英国、法国、意大利、比利时与德国参加洛桑会议。多国代表意外地达成特别的协定—他们深深明白，大萧条已令德国无法再继续付还赔款，所以他们同意： (zh)
|
