| dbo:abstract
|
- Xiphactinus („s mečovitými trny“) je rod vyhynulých svrchnokřídových dravých ryb. Jejich fosilie byly objeveny také na území České republiky (Šachov u Borohrádku). (cs)
- Xiphactinus és un gènere de grans peixos teleostis que van viure durant el període Cretaci. Habità els mars del sud i sud-oest del que avui dia són els Estats Units d'Amèrica. El seu nom significa "aleta d'espasa" i clàssicament se li solen atribuir instints caníbals. (ca)
- Xiphactinus (Gr.: „flinker Schwertfisch“, Syn.: Polygonodon, Portheus) ist eine Gattung großer ausgestorbener Raubfische aus der Ordnung der Ichthyodectiformes. Zahlreiche Fossilien wurden in Ablagerungen des Western Interior Seaway im zentralen Nordamerika gefunden. Sie werden in die Oberkreide (Turonium bis Maastrichtium) datiert. (de)
- Xiphactinus ("aleta de espada") es un género de grandes peces teleósteos que vivieron en el Cretácico. Se le atribuyen clásicamente instintos caníbales. Su nombre significa «aleta de espada». Vivió en el sur y suroeste de Estados Unidos. En 2008 fue descubierto un ejemplar de Xiphactinus, en muy buenas condiciones (si bien su presentación científica se realizó en diciembre de 2012) en un afloramiento de la formación La Luna, ubicado en el estado andino de Trujillo, Venezuela, lo que demuestra que este pez tuvo una amplia distribución geográfica durante el Cretácico. (es)
- Xiphactinus audax (l'« audacieux aux épines en forme d'épée », en grec) est un genre éteint de grands poissons osseux (téléostéens) de la famille des ichthyodectidés parfois surnommés « poissons bouledogues » en raison de leur bouche prognathe. Il était présent au Crétacé supérieur dans la mer Intérieure de l'Ouest située au centre de l'Amérique du Nord. (fr)
- Xiphactinus (dari bahasa Latin dan Yunani untuk "sirip pedang") adalah genus ikan bertulang pemangsa besar berukuran (51 meter (167,3 ft)) yang sudah punah yang hidup selama periode Kapur Akhir (Albium sampai Maastrichtium). Saat masih hidup, ikannya kemungkinan berbentuk seperti bertaring raksasa (meskipun mirip, namun, tidak berkerabat). Spesies Portheus molossus yang dideskripsikan oleh Cope adalah dari X. audax. Sisa-sisa kerangka Xiphactinus datang dari dan di Kansas (dimana fosil Xiphactinus pertama ditemukan selama tahun 1850an di ), dan formasi kapur di seluruh Pantai Timur (paling terkenal berada di Georgia, Alabama, Carolina Utara, dan New Jersey) di Amerika Serikat, dan juga Eropa, Australia, dan di Kanada, of Venezuela and the in Argentina. (in)
- Xiphactinus (from Latin and Greek for "sword-ray") is an extinct genus of large (5.1 metres (16.7 ft)) predatory marine bony fish that lived during the Late Cretaceous (Albian to Maastrichtian). When alive, the fish would have resembled a gargantuan, fanged tarpon.The species Portheus molossus described by Cope is a junior synonym of X. audax. Skeletal remains of Xiphactinus have come from the Carlile Shale and Greenhorn Limestone of Kansas (where the first Xiphactinus fossil was discovered during the 1850s in the Niobrara Chalk), and Cretaceous formations all over the East Coast (most notably Georgia, Alabama, North Carolina, and New Jersey) in the United States, as well as Europe, Australia, the Kanguk and Ashville Formations of Canada, of Venezuela and the Salamanca Formation in Argentina. (en)
- 크시팍티누스(Xiphactinus)는 중생대 백악기 전기, 오늘날 북아메리카 대륙에 살던 어류의 일종이다. 전체 몸 길이는 약3m~6m, 체중은 500kg 정도였을 것으로 추정된다. 오늘날의 다랑어와 덩치가 비슷하고, 몸 전체는 딱딱한 피부로 둘러싸여 있다. 턱 부분은 짧은 편이고, 구강에 무수히 많은 날카로운 이빨이 있다. 최대 시속 60km로 헤엄칠 수 있었을 것으로 추측된다. 학명은 "칼 광선(영어: sword-ray)"이라는 뜻을 갖고 있다. 2m가 넘는 물고기가 위 내용물로 그대로 남아 있는 화석도 발견되었다. 이것은 크시팍티누스가 큰 물고기를 통째로 삼켜 먹는 습성이 있었다는 것을 추정할 수 있는 근거가 된다. 그러나 다른 바다고생물보다 작았고 또 크기도 3m 가까이 있기 때문에 대형 모사사우루스나 크로노사우루스의 손쉬운 먹잇감이 되기도 했다. (ko)
- シファクティヌス（クシファクティヌスとも称、学名：genus Xiphactinus）は、約1億1,200万– 約7,060万年前（中生代白亜紀前期~末期）の（北アメリカ、ヨーロッパ、および、オーストラリアの浅海域）に棲息していた硬骨魚類の一種（1属）。（en）- （en）- イクチオデクテス亜科に分類される獰猛な真骨類である。 (ja)
- Lo Xiphactinus audax (dal latino e greco "raggi a spada") era un enorme pesce predatore di 6 metri che viveva nell'antico mare che copriva la maggior parte degli USA e del Canada nel tardo Cretaceo. Probabilmente assomigliava ad un'enorme aringa munita di denti affilatissimi. Questo animale poteva a sua volta essere preda dei Mosasauri e del Cretoxyrhina, squalo simile all'odierno squalo bianco.Non sono mai stati trovati fossili appartenenti ad individui giovani eccetto il frammento di una mascella lunga circa 25 cm. (it)
- Xiphactinus – rodzaj wymarłej ryby żyjącej w późnej kredzie na obszarze dzisiejszej środkowej i wschodniej Ameryki Północnej. Duża drapieżna ryba (długość ciała ok. 5 m) żywiąca się rybami i ptakami morskimi. Stworzenie to było prawdopodobnie podobne do dzisiejszych ryb z rodziny tarponowatych. Najsłynniejszy szkielet Xiphactinus audax znajduje się w Sternberg Museum of Natural History w Hays w Kanadzie. Ryba, do której należał szkielet zginęła zaraz po posiłku, dzięki temu w miejscu, gdzie znajdował się jej żołądek odnaleziono pełny szkielet ryby z gatunku Gillicus arcuatus. Inne skamieniałości znajdują się m.in. w Amerykańskim Muzeum Historii Naturalnej, Peabody Museum, Denver Museum of Science and Nature i Cosmocaixa w Barcelonie. Gatunek typowy rodzaju, X. audax, został opisany w 1870 roku przez Josepha Leidy'ego, a rok później, niezależnie od niego, ten sam gatunek Edward Drinker Cope opisał pod nazwą Portheus molossus. Mimo iż materiał typowy P. molossus jest bardziej kompletny niż X. audax, zasada pierwszeństwa w nomenklaturze zoologicznej wymaga, by był on młodszym synonimem X. audax. Opisano wiele gatunków należących do rodzaju Xiphactinus, jednak większość z nich zsynonimizowano później z X. audax. Jedynym ważnym oprócz niego gatunkiem jest X. vetus, opisany przez Leidy'ego w 1856 roku pod nazwą Polygonodon vetus. (pl)
- Xiphactinus (van Grieks: grote zwaardvis; junior synoniem: Portheus) is een geslacht van uitgestorven beenvissen uit het late Krijt (93-63 miljoen jaar geleden). Xiphactinus was een predator die in de pelagische zone leefde. Van Xiphactinus zijn fossielen gevonden in Noord-Amerika, Europa en Australië. De vis leefde in de ondiepe zeeën die in het Krijt grote delen van deze continenten bedekten, zoals de Western Interior Seaway ten oosten van de Noord-Amerikaanse Cordillera. (nl)
- Ксіфактин (Xiphactinus audax) — гігантська кісткова риба крейдяного періоду. Належить до вимерлого мезозойського ряду Ichthyodectiformes, близького до основи стовбура костистих риб. Вид Xiphactinus audax названий Джозефом Лейді в 1870 році на підставі фрагмента шипа грудного плавника, виявленого в крейдяних відкладах Канзасу (США). Слід зазначити, що зуби цієї риби Лейді раніше описав (з крейди Нью-Джерсі) як зуби морських рептилій. В 1872 р. Д. Коуп на підставі повніших решток (включаючи череп) описав з крейдяних відкладень Канзасу рибу Portheus molossus. Пізніше виявилося, що це синонім ксіфактина. Назва «портеус» досі використовується в старій літературі. Ксіфактин — гігантська риба, нагадувала за обрисами сучасних тарпонів. Довжина тіла досягала 6 метрів і більше. Відомі численні повні скелети, найбільший має довжину понад 5 метрів. Більшість решток походить з відкладень Внутрішнього Крейдяного Моря в Канзасі. Вік цих відкладень відповідає початку пізньої крейди («середня» крейда — турон — сантон). Фрагментарні рештки описані з Алабами, Нью-Джерсі, Джорджії і Айови. В 2003 р. залишки, ймовірно, нового виду ксіфактина виявлено в Чехії. Є згадки про знахідки в Ірландії, Австралії та Поволжі. У ксіфактина дуже потужні щелепи, обсаджені величезними іклоподібними зубами, нижня щелепа масивна, через що рибу прозвали «рибою-бульдогом». Плавці довгі, вузькі. Грудні плавці несуть потужний емалевий шип по передньому краю. Довжина цього шипа доходила до 1 метра. Старі автори вважали, що риба могла використовувати його як зброю. Тіло було покрите досить великою лускою. За способом життя це був пелагічний хижак. Мабуть, він часто ковтав свою здобич цілком: відомо кілька скелетів ксіфактинів зі скелетами дрібніших (але більше метра в довжину!) риб всередині. Знаменита «риба в рибі» — скелет ксіфактина довжиною понад 4 метри, всередині якого знаходиться скелет іншого іхтіодектида Gillicus arcuatus. Скелет виставлений в музеї Штернберга в Канзасі. Ця унікальна знахідка була зроблена Дж. Штернбергом в 1952 р. в Смокі-Хілл, в Канзасі. Судячи з усього, хижак проковтнув свою жертву цілком і практично відразу загинув (можливо, саме в результаті своєї жадібності). Усередині скелетів ксіфактинів знаходили і рештки акули . З іншого боку, кістки ксіфактинів знаходили у шлунках великих мозазавров — тілозаврів, на кістках цієї риби виявлені сліди зубів тих же акул кретоксирінів і сквалікораксів. Щодо розмноження ксіфактина нічого не відомо — найдрібніший екземпляр, відомий за фрагментами щелепи, досягав 30 см в довжину. Ймовірно, цей вид зник ще до кінця крейдяного періоду, коли практично висохло. Останні знахідки ксіфактинів відносяться до Кампанської епохи (а найдавніші — до альбу). Ксіфактин представлений у фільмах «Прогулянки з морськими чудовиськами» і «Морські чудовиська — доісторичні пригоди». (uk)
- Ксифактин (лат. Xiphactinus audax) — вид гигантских лучепёрых рыб из вымершего отряда (Ichthyodectiformes), близкому к основанию ствола костистых рыб. Жили во времена верхнемеловой эпохи (100,5—70,6 млн лет назад). (ru)
- 劍射魚屬（屬名：Xiphactinus）是一類大型的掠食性輻鰭魚，棲息在上白堊紀的西部內陸海道。牠們就像一條巨大及有獠牙的大海鰱。由愛德華·德林克·科普所描述的Portheus molossus是劍射魚的異名。在美國肯薩斯州、阿拉巴馬州及喬治亞州、歐洲及澳洲都有發現劍射魚的化石遺骸。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Xiphactinus („s mečovitými trny“) je rod vyhynulých svrchnokřídových dravých ryb. Jejich fosilie byly objeveny také na území České republiky (Šachov u Borohrádku). (cs)
- Xiphactinus és un gènere de grans peixos teleostis que van viure durant el període Cretaci. Habità els mars del sud i sud-oest del que avui dia són els Estats Units d'Amèrica. El seu nom significa "aleta d'espasa" i clàssicament se li solen atribuir instints caníbals. (ca)
- Xiphactinus (Gr.: „flinker Schwertfisch“, Syn.: Polygonodon, Portheus) ist eine Gattung großer ausgestorbener Raubfische aus der Ordnung der Ichthyodectiformes. Zahlreiche Fossilien wurden in Ablagerungen des Western Interior Seaway im zentralen Nordamerika gefunden. Sie werden in die Oberkreide (Turonium bis Maastrichtium) datiert. (de)
- Xiphactinus ("aleta de espada") es un género de grandes peces teleósteos que vivieron en el Cretácico. Se le atribuyen clásicamente instintos caníbales. Su nombre significa «aleta de espada». Vivió en el sur y suroeste de Estados Unidos. En 2008 fue descubierto un ejemplar de Xiphactinus, en muy buenas condiciones (si bien su presentación científica se realizó en diciembre de 2012) en un afloramiento de la formación La Luna, ubicado en el estado andino de Trujillo, Venezuela, lo que demuestra que este pez tuvo una amplia distribución geográfica durante el Cretácico. (es)
- Xiphactinus audax (l'« audacieux aux épines en forme d'épée », en grec) est un genre éteint de grands poissons osseux (téléostéens) de la famille des ichthyodectidés parfois surnommés « poissons bouledogues » en raison de leur bouche prognathe. Il était présent au Crétacé supérieur dans la mer Intérieure de l'Ouest située au centre de l'Amérique du Nord. (fr)
- Xiphactinus (dari bahasa Latin dan Yunani untuk "sirip pedang") adalah genus ikan bertulang pemangsa besar berukuran (51 meter (167,3 ft)) yang sudah punah yang hidup selama periode Kapur Akhir (Albium sampai Maastrichtium). Saat masih hidup, ikannya kemungkinan berbentuk seperti bertaring raksasa (meskipun mirip, namun, tidak berkerabat). Spesies Portheus molossus yang dideskripsikan oleh Cope adalah dari X. audax. Sisa-sisa kerangka Xiphactinus datang dari dan di Kansas (dimana fosil Xiphactinus pertama ditemukan selama tahun 1850an di ), dan formasi kapur di seluruh Pantai Timur (paling terkenal berada di Georgia, Alabama, Carolina Utara, dan New Jersey) di Amerika Serikat, dan juga Eropa, Australia, dan di Kanada, of Venezuela and the in Argentina. (in)
- 크시팍티누스(Xiphactinus)는 중생대 백악기 전기, 오늘날 북아메리카 대륙에 살던 어류의 일종이다. 전체 몸 길이는 약3m~6m, 체중은 500kg 정도였을 것으로 추정된다. 오늘날의 다랑어와 덩치가 비슷하고, 몸 전체는 딱딱한 피부로 둘러싸여 있다. 턱 부분은 짧은 편이고, 구강에 무수히 많은 날카로운 이빨이 있다. 최대 시속 60km로 헤엄칠 수 있었을 것으로 추측된다. 학명은 "칼 광선(영어: sword-ray)"이라는 뜻을 갖고 있다. 2m가 넘는 물고기가 위 내용물로 그대로 남아 있는 화석도 발견되었다. 이것은 크시팍티누스가 큰 물고기를 통째로 삼켜 먹는 습성이 있었다는 것을 추정할 수 있는 근거가 된다. 그러나 다른 바다고생물보다 작았고 또 크기도 3m 가까이 있기 때문에 대형 모사사우루스나 크로노사우루스의 손쉬운 먹잇감이 되기도 했다. (ko)
- シファクティヌス（クシファクティヌスとも称、学名：genus Xiphactinus）は、約1億1,200万– 約7,060万年前（中生代白亜紀前期~末期）の（北アメリカ、ヨーロッパ、および、オーストラリアの浅海域）に棲息していた硬骨魚類の一種（1属）。（en）- （en）- イクチオデクテス亜科に分類される獰猛な真骨類である。 (ja)
- Lo Xiphactinus audax (dal latino e greco "raggi a spada") era un enorme pesce predatore di 6 metri che viveva nell'antico mare che copriva la maggior parte degli USA e del Canada nel tardo Cretaceo. Probabilmente assomigliava ad un'enorme aringa munita di denti affilatissimi. Questo animale poteva a sua volta essere preda dei Mosasauri e del Cretoxyrhina, squalo simile all'odierno squalo bianco.Non sono mai stati trovati fossili appartenenti ad individui giovani eccetto il frammento di una mascella lunga circa 25 cm. (it)
- Xiphactinus (van Grieks: grote zwaardvis; junior synoniem: Portheus) is een geslacht van uitgestorven beenvissen uit het late Krijt (93-63 miljoen jaar geleden). Xiphactinus was een predator die in de pelagische zone leefde. Van Xiphactinus zijn fossielen gevonden in Noord-Amerika, Europa en Australië. De vis leefde in de ondiepe zeeën die in het Krijt grote delen van deze continenten bedekten, zoals de Western Interior Seaway ten oosten van de Noord-Amerikaanse Cordillera. (nl)
- Ксифактин (лат. Xiphactinus audax) — вид гигантских лучепёрых рыб из вымершего отряда (Ichthyodectiformes), близкому к основанию ствола костистых рыб. Жили во времена верхнемеловой эпохи (100,5—70,6 млн лет назад). (ru)
- 劍射魚屬（屬名：Xiphactinus）是一類大型的掠食性輻鰭魚，棲息在上白堊紀的西部內陸海道。牠們就像一條巨大及有獠牙的大海鰱。由愛德華·德林克·科普所描述的Portheus molossus是劍射魚的異名。在美國肯薩斯州、阿拉巴馬州及喬治亞州、歐洲及澳洲都有發現劍射魚的化石遺骸。 (zh)
- Xiphactinus (from Latin and Greek for "sword-ray") is an extinct genus of large (5.1 metres (16.7 ft)) predatory marine bony fish that lived during the Late Cretaceous (Albian to Maastrichtian). When alive, the fish would have resembled a gargantuan, fanged tarpon.The species Portheus molossus described by Cope is a junior synonym of X. audax. Skeletal remains of Xiphactinus have come from the Carlile Shale and Greenhorn Limestone of Kansas (where the first Xiphactinus fossil was discovered during the 1850s in the Niobrara Chalk), and Cretaceous formations all over the East Coast (most notably Georgia, Alabama, North Carolina, and New Jersey) in the United States, as well as Europe, Australia, the Kanguk and Ashville Formations of Canada, of Venezuela and the Salamanca Formation in Argent (en)
- Xiphactinus – rodzaj wymarłej ryby żyjącej w późnej kredzie na obszarze dzisiejszej środkowej i wschodniej Ameryki Północnej. Duża drapieżna ryba (długość ciała ok. 5 m) żywiąca się rybami i ptakami morskimi. Stworzenie to było prawdopodobnie podobne do dzisiejszych ryb z rodziny tarponowatych. (pl)
- Ксіфактин (Xiphactinus audax) — гігантська кісткова риба крейдяного періоду. Належить до вимерлого мезозойського ряду Ichthyodectiformes, близького до основи стовбура костистих риб. Вид Xiphactinus audax названий Джозефом Лейді в 1870 році на підставі фрагмента шипа грудного плавника, виявленого в крейдяних відкладах Канзасу (США). Слід зазначити, що зуби цієї риби Лейді раніше описав (з крейди Нью-Джерсі) як зуби морських рептилій. В 1872 р. Д. Коуп на підставі повніших решток (включаючи череп) описав з крейдяних відкладень Канзасу рибу Portheus molossus. Пізніше виявилося, що це синонім ксіфактина. Назва «портеус» досі використовується в старій літературі. (uk)
|
