| dbo:abstract
|
- Iio Sōgi (japanisch 飯尾 宗祇, kurz auch Sōgi, 宗祇; * 1421; † 1. September 1502) war ein japanischer buddhistischer Mönch und Renga-Dichter. (de)
- Sōgi (宗祇 Sōgi? 1421 – Hakone, 1 de septiembre de 1502), fue un poeta japonés y . Nació de una familia humilde de la provincia de Kii o de Ōmi; se hizo monje del templo Shokokuji en Kioto y estudió poesía, especializándose en la poesía renga. A sus 30 años se convirtió en un profesional del renga. Al llegar la era Sengoku visitó varias ciudades de Japón y conoció a personas importantes tales como patrones, otros poetas y sus dos discípulos. Luego de su periplo, regresó a Kioto. Es considerado el mejor exponente del renga, con la elaboración de dos poemas llamados "Tres poetas en Minase" y "Tres poetas en Yuyama". Sus escritos fueron hechos a partir de estrofas cortas, y formaron un solo poema con varios cambios de humor y dirección. Sōgi escribió más de 90 obras (antologías, diarios, críticas poéticas, manuales, etc.). Antes de su muerte, en 1499 escribió sus memorias. (es)
- Iio Sōgi, généralement connu sous le nom Sōgi (宗祇) (1421-1502) est un poète japonais. Originaire d'une humble famille de la province de Kii ou d'Ōmi, il meurt à Hakone le 1er septembre 1502. Sōgi est un moine Zen du temple de Shokokuji à Kyoto qui a étudié tant la poésie waka que la poésie renga. Il devient poète renga de profession quand il est trentenaire. Durant ses voyages dans presque toutes les régions du Japon, il est accueilli par les personnages les plus importants de la politique, de l'armée et de la littérature de son temps. Il attire plus de disciples que tout autre poète de sa génération. Après avoir parcouru le Japon, il retourne à Kyoto où il inspire un grand respect. Son journal Tsukushi no michi no ki fait part d'un voyage à Kyushu en 1480. Il est surtout connu pour ses ranga auxquels deux voire plusieurs poètes collaborent pour créer un poème en composant des strophes alternées. Du temps de Sōgi, de pareils renga comportent communément 100 vers. Issu de la tradition de cour du waka, le renga est pratiqué aussi bien par la classe des guerriers que par celle des courtisans et quelques-uns des meilleurs poètes de ranga, comme l'est Sōgi, sont des roturiers. Sōgi est considéré comme le plus grand maître de renga et ses deux plus fameuses compositions s'intitulent « Trois poètes à Minase » (Minase sangin hyakuin, 1488) composé avec ses élèves Sōchō et Shōhaku et « Trois poètes à Yuyama » (Yuyama sangin hyakuin, 1491). Ce poète exceptionnel laisse plus de 90 opus (anthologies, journaux, critiques poétiques et manuels entre autres). Son dernier œuvre s'appelle « Sōgi seul », qui contient principalement ses mémoires. (fr)
- Iio Sōgi, (or Inō Sōgi) generally known as Sōgi (宗祇, 1421–1502), was a Japanese poet. He came from a humble family from the province of Kii or Ōmi, and died in Hakone on September 1, 1502. Sōgi was a Zen monk from the Shokokuji temple in Kyoto and he studied poetry, both waka and renga. In his 30s he became a professional renga poet. During his travels to almost every corner of Japan, he was welcomed by the most powerful political, military and literary figures of his day. He attracted more disciples than any other poet of his generation. After traveling throughout Japan, he returned to Kyoto where he commanded great respect. He is best-remembered for his renga, wherein two or more poets collaborate to create a poem, by writing alternate stanzas. In Sōgi's day, such renga were typically 100 verses in length. Arising from the court tradition of waka, renga was cultivated by the warrior class as well as by courtiers, and some of the best renga poets, such as Sōgi, were commoners. Sōgi is considered the greatest master of renga, his two most famous works being "Three Poets at Minase" (Minase sangin hyakuin, 1488) and "Three Poets at Yuyama" (Yuyama sangin hyakuin, 1491). This outstanding poet left more than 90 works (anthologies, diaries, poetic criticisms and manuals, among others). Before his death, he wrote "Sōgi Alone", which mostly includes his memoirs. (en)
- 宗祇（そうぎ、応永28年〈1421年〉 - 文亀2年7月30日〈1502年9月1日〉）は、室町時代の連歌師。号は自然斎、種玉庵。姓は飯尾（いのお/ いいお）というが定かではない。生国は、紀伊とも近江とも言われている。 (ja)
- Соги (яп. 宗祇 Со:ги, 1421—1502) — японский поэт жанра рэнга. Монах дзэн-буддийской школы Риндзай. Жил в храме Сёкоку-дзи в Киото. Его учителями искусства рэнга были поэты Содзэй, Сэндзюн и Синкэй. Соги — автор трактатов «Мосиогуса» («Тёрокубуми») (яп. 藻塩草（長六文）) и «Адзума мондо» (яп. 吾妻問答, «Беседы в Адзуме», 1470), посвящённых технике рэнга, и путевого дневника «Сиракава кико» (яп. 白河紀行, 1468). В 1471 году получил свод тайных знаний об антологии «Кокинвакасю» от поэта (1401—1484) . В 1473 году поселился в отшельнической хижине в северо-восточной части Киото. Составил личную поэтическую антологию «Васурэгуса» (яп. 萱草, «Трава-забвение») в 1474 году, а также руководил составлением антологии рэнга «Синсэн Цукуба сю» (яп. 新撰菟玖波集, «Новое собрание Цукуба», 1495). Умер, путешествуя в провинцию Суруга. Здесь приводятся несколько трёхстиший Соги из рэнга «Три поэта с горы Юнояма» (яп. 湯山三吟百韻), сложенной вместе с поэтами и 20 октября 1491 года во время пребывания поэтов на горячих источниках Арума у горы (провинция Сэтцу). * * *Гомоном сверчковпрельщенный,выйду из дома… * * *Печально, что птицейв цветущих ветвяхбыть не дано… * * *Среди безымянныхтрав и деревьевнашел свой приют… * * *Из этой глушив столицу ведетзаоблачный путь. * * *О, если б не ведало тыто, что ведает изголовье,сердце мое! * * *Колокол тихо гудит,вся на виду деревушка,ждущая луны. * * *Рукава промерзли,дождь ночной переждав,утром пускаюсь в путь. * * *Не сетуй в глушина унылые дни —тающие, как роса.(Переводы Д. Рагозина) (ru)
- Со́ґі, Іїо Соґі (яп. 宗祇, 1421—1502) — японський поет, майстер жанру ренґа. Поетичний талант і вміння лаконічно висловити в короткому вірші глибоку філософську думку Соґі високо оцінював Мацуо Басьо. (uk)
- 宗祇（1421年－1502年），日本僧人，诗人，史称饭尾宗祇。他出生平民，为著名的诗人和旅行家。其作品曾广为传颂。同时在日本各地均有其足迹。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Iio Sōgi (japanisch 飯尾 宗祇, kurz auch Sōgi, 宗祇; * 1421; † 1. September 1502) war ein japanischer buddhistischer Mönch und Renga-Dichter. (de)
- 宗祇（そうぎ、応永28年〈1421年〉 - 文亀2年7月30日〈1502年9月1日〉）は、室町時代の連歌師。号は自然斎、種玉庵。姓は飯尾（いのお/ いいお）というが定かではない。生国は、紀伊とも近江とも言われている。 (ja)
- Со́ґі, Іїо Соґі (яп. 宗祇, 1421—1502) — японський поет, майстер жанру ренґа. Поетичний талант і вміння лаконічно висловити в короткому вірші глибоку філософську думку Соґі високо оцінював Мацуо Басьо. (uk)
- 宗祇（1421年－1502年），日本僧人，诗人，史称饭尾宗祇。他出生平民，为著名的诗人和旅行家。其作品曾广为传颂。同时在日本各地均有其足迹。 (zh)
- Sōgi (宗祇 Sōgi? 1421 – Hakone, 1 de septiembre de 1502), fue un poeta japonés y . Nació de una familia humilde de la provincia de Kii o de Ōmi; se hizo monje del templo Shokokuji en Kioto y estudió poesía, especializándose en la poesía renga. A sus 30 años se convirtió en un profesional del renga. Al llegar la era Sengoku visitó varias ciudades de Japón y conoció a personas importantes tales como patrones, otros poetas y sus dos discípulos. Luego de su periplo, regresó a Kioto. (es)
- Iio Sōgi, généralement connu sous le nom Sōgi (宗祇) (1421-1502) est un poète japonais. Originaire d'une humble famille de la province de Kii ou d'Ōmi, il meurt à Hakone le 1er septembre 1502. Sōgi est un moine Zen du temple de Shokokuji à Kyoto qui a étudié tant la poésie waka que la poésie renga. Il devient poète renga de profession quand il est trentenaire. Son journal Tsukushi no michi no ki fait part d'un voyage à Kyushu en 1480. (fr)
- Iio Sōgi, (or Inō Sōgi) generally known as Sōgi (宗祇, 1421–1502), was a Japanese poet. He came from a humble family from the province of Kii or Ōmi, and died in Hakone on September 1, 1502. Sōgi was a Zen monk from the Shokokuji temple in Kyoto and he studied poetry, both waka and renga. In his 30s he became a professional renga poet. (en)
- Соги (яп. 宗祇 Со:ги, 1421—1502) — японский поэт жанра рэнга. Монах дзэн-буддийской школы Риндзай. Жил в храме Сёкоку-дзи в Киото. Его учителями искусства рэнга были поэты Содзэй, Сэндзюн и Синкэй. Соги — автор трактатов «Мосиогуса» («Тёрокубуми») (яп. 藻塩草（長六文）) и «Адзума мондо» (яп. 吾妻問答, «Беседы в Адзуме», 1470), посвящённых технике рэнга, и путевого дневника «Сиракава кико» (яп. 白河紀行, 1468). В 1471 году получил свод тайных знаний об антологии «Кокинвакасю» от поэта (1401—1484) . В 1473 году поселился в отшельнической хижине в северо-восточной части Киото. Составил личную поэтическую антологию «Васурэгуса» (яп. 萱草, «Трава-забвение») в 1474 году, а также руководил составлением антологии рэнга «Синсэн Цукуба сю» (яп. 新撰菟玖波集, «Новое собрание Цукуба», 1495). (ru)
|
