| dbo:abstract
|
- حدثت هذه الواقعة في جزيرة رودس اليونانية في عام 1840 (التي كانت تتبع الدولة العثمانية في ذلك الوقت) كجزء من أحداث فرية الدم ضد اليهود، إذ اتهمت طائفة الأرثوذكس اليونانية اليهود بالتضحية بطفل مسيحي كان قد اختفى في فبراير من ذلك العام. اشتعلت شرارة الفرية بعدما حصلت على تأييد عدد من قناصل الدول الأوروبية بما فيها المملكة المتحدة وفرنسا والإمبراطورية النمساوية والسويد واليونان إلا أن عددا منها أصبح يدعم المجتمع اليهودي لاحقا. وانثنى الوالي العثماني في رودس عن عُرف الحكومات العثمانية التي صرّحت في وقت سابق رفضها للأسس الوقائعية لاتهامات فرية الدم وذلك بتأييده لتهمة القتل الشعائري، وعلى إثر ذلك وقعت عدة حالات اعتقال لمواطنين يهود عُذّب بعضهم وأقروا بالتهمة المنسوبة إليهم وذلك بعد حصار فرضته الحكومة على الحي اليهودي بأكمله لمدة اثني عشر يوما. قامت الجالية اليهودية في جزيرة رودس بعد ذلك بإرسال نداء استغاثة إلى نظيرتها في القسطنطينية التي أحالت النداء إلى الحكومات الأوروبية. ونالت الطوائف اليهودية دعم حكوماتها في كل من المملكة المتحدة والنمسا إذ بعثتا برقيات إلى سفيريهما في القسطنطينية شجبتا فيهما قضية فرية الدم بشكل قاطع وصريح. بعدها اتفقت الآراء على أن التهمة باطلة مما دفع والي رودس إلى إحالة القضية للحكومة المركزية التي فتحت تحقيقا رسميا بشأن القضية نصّت نتيجته ببراءة الجالية اليهودية وذلك في شهر يوليو من عام 1840. وأخيرا أصدر السلطان العثماني في نوفمبر من العام نفسه فرمانا يستنكر فيه تهمة فرية الدم ويعلن بطلانها. (ar)
- Κατά τη διάρκεια του Μεσαίωνα αλλά και την περίοδο της Αναγέννησης, και αργότερα, μέχρι και τις αρχές του 20ου αιώνα, σε διάφορες περιοχές της Ευρώπης και της Μέσης Ανατολής, με αφορμή δολοφονίες και εξαφανίσεις κυρίως παιδιών χριστιανικών οικογενειών (αλλά και ενηλίκων χριστιανών σε κάποιες περιπτώσεις), κατηγορήθηκαν και διώχτηκαν ως υπεύθυνοι Εβραίοι. Συγκεκριμένα κατηγορούνταν ότι θυσίαζαν τα παιδιά και χρησιμοποιούσαν το αίμα τους για την παρασκευή του άζυμου άρτου, κατά την εορτή του εβραϊκού Πάσχα. Αυτή η κατηγορία, που είχε ως αποτέλεσμα να συλληφθούν, να υποστούν βασανιστήρια και να δολοφονηθούν εκατοντάδες άνθρωποι, μόνο και μόνο λόγω της θρησκείας τους, είναι γνωστή ως συκοφαντία του αίματος ή λίβελος του αίματος. Συκοφαντίες του αίματος συνέβησαν και στο ελλαδικό χώρο. Μια από αυτές έλαβε χώρα το 1840 στη Ρόδο, όπου τότε ζούσαν 2.000 με 4.000 Εβραίοι. (el)
- Die Rhodienser Ritualmordlegende ist eine Ritualmordlegende, bei der im Februar 1840 die Juden von Rhodos eines Ritualmords an einem christlichen Jungen beschuldigt wurden. Dieser Vorwurf wurde von den Konsuln Englands, Frankreichs, Österreich-Ungarns, Schwedens und Griechenlands unterstützt. Der Gouverneur des Osmanischen Reichs auf Rhodos, Yusuf Pascha, unterstützte die Beschuldigung und bestrafte eine Vielzahl von Juden. Dies ging so weit, dass das jüdische Viertel zwölf Tage abgeschottet wurde. Die jüdische Gemeinde von Rhodos wandte sich mit einem herausgeschmuggelten Brief an die jüdische Gemeinde von Konstantinopel und bat um Hilfe. Diese leitete das Gesuch an verschiedene mitteleuropäische Länder sowie an die einflussreiche Rothschild-Familie weiter. Schließlich erließ der Sultan des Osmanischen Reiches, Abdülmecid I., im Juli 1840 ein Ferman (Dekret), in dem er die Vorwürfe für unhaltbar erklärte. (de)
- El libelo de sangre de Rodas tuvo lugar en 1840, cuando la comunidad ortodoxa griega acusó a los judíos de la isla de Rodas (en ese entonces parte del Imperio otomano) del asesinato ritual de un muchacho cristiano que desapareció en febrero de ese año. En un primer momento, la acusación obtuvo el apoyo de los cónsules de varios países europeos, incluyendo el Reino Unido, el Imperio austríaco, Francia, Suecia y Grecia. En especial, el gobernador de Rodas rompió la larga tradición de los gobiernos otomanos (que habían protegido previamente a los judíos de los libelos de sangre) y apoyó la acusación de asesinato ritual. Poco después, varios judíos fueron arrestados, algunos de los cuales hicieron confesiones falsas bajo tortura. Todo el barrio judío fue bloqueado doce días. Los judíos de Rodas apelaron a la ayuda de la comunidad judía en Constantinopla, la que remitió la demanda a los gobiernos europeos. En el Reino Unido y el Imperio austríaco, las comunidades judías obtuvieron el apoyo de sus gobiernos y estos enviaron despachos oficiales a sus embajadores en Constantinopla en los que condenaban de manera inequívoca el libelo de sangre. Así, se generó un consenso favorable a los judíos en el seno del cuerpo diplomático europeo. Además, el gobernador de Rodas se mostró incapaz de lograr una conclusión formal del incidente y solicitó instrucciones al gobierno central, que inició una investigación sobre el asunto. En julio de 1840, la investigación formal estableció la inocencia de los judíos. Finalmente, en noviembre de ese mismo año, el sultán otomano emitió un decreto (firman) que denunciaba el libelo de sangre. (es)
- The Rhodes blood libel was an 1840 event of blood libel against Jews, in which the Greek Orthodox community accused Jews on the island of Rhodes (then part of the Ottoman Empire) of the ritual murder of a Christian boy who disappeared in February of that year. Initially the libel garnered support from the consuls of several European countries, including the United Kingdom, France, the Austrian Empire, Sweden, and Greece, although later several supported the Jewish community. The Ottoman governor of Rhodes broke with the long tradition of the Ottoman governments (which had previously denied the factual basis of the blood libel accusations) and supported the ritual murder charge. The government arrested several Jewish subjects, some of whom were tortured and confessed. It blockaded the entire Jewish quarter for twelve days. The Jewish community of Rhodes appealed for help from the Jewish community in Constantinople, who forwarded the appeal to European governments. In the United Kingdom and Austria, Jewish communities gained support from their governments. They sent official dispatches to the ambassadors in Constantinople unequivocally condemning the blood libel. A consensus developed that the charge was false. The governor of Rhodes sent the case to the central government, which initiated a formal inquiry into the affair. In July 1840, that investigation established the innocence of the Jewish community. Finally, in November of the same year, the Ottoman sultan issued a decree (firman) denouncing the blood libel as false. (en)
- Une accusation de crime rituel contre les Juifs de Rhodes voit le jour, en 1840, dans cette île du Dodécanèse alors sous domination ottomane, à la suite de la disparition d'un enfant chrétien. La population grecque orthodoxe de Rhodes accuse la communauté juive de pratiquer le crime rituel, une allégation antisémite ancrée dans la tradition chrétienne. Au début de l'affaire, l'accusation portée contre les Juifs est reconnue par les consuls de plusieurs pays d'Europe, dont le Royaume-Uni, la France, l'Empire d'Autriche, la Suède et la Grèce, même si plus tard, sous la pression de leur diplomatie, certains changent d'avis pour soutenir la communauté. Le gouverneur ottoman de Rhodes rompt avec la longue tradition des gouvernements précédents, consistant à rejeter l'existence des « meurtres rituels », et confirme l'accusation. Il fait arrêter plusieurs suspects juifs dont certains sont torturés et produisent de faux aveux. L'affaire entraîne la fermeture de la totalité de la Juderia (quartier juif) pendant douze jours. Les Juifs de Rhodes lancent des appels à l'aide à leurs coreligionnaires d'Istanbul. Ces derniers font part des détails de l'affaire ainsi que de celle de nature similaire impliquant les Juifs de Damas aux communautés européennes. Au Royaume-Uni et en Autriche, les communautés juives relaient avec succès la cause des Juifs de Rhodes auprès de leurs gouvernements. Ces derniers envoient des protestations officielles à leurs ambassadeurs à Constantinople, condamnant de façon très claire l'accusation de « crime rituel ». Un consensus est obtenu pour déclarer les accusations infondées. Le gouverneur de l'île de Rhodes se montrant incapable de contrôler certains de ses administrés chrétiens fanatisés, renvoie l'affaire au gouvernement central, qui entame une enquête officielle. En juillet 1840, l'enquête conclut à l'innocence de la communauté juive. Enfin, en novembre de la même année, le sultan Abdülmecit Ier promulgue un firman (décret) dénonçant la nature calomnieuse de l'accusation de crime rituel. (fr)
- Bloedlaster in Rhodos was een kwestie van bloedlaster [1] in februari 1840 op het, destijds Ottomaanse, eiland Rhodos (vaak ook Rhodos geschreven), waarbij de joodse inwoners van het eiland beschuldigd werden door de lokale Grieks-orthodoxe gemeenschap, gesteund door Europese consuls, van het ontvoeren van christelijke kinderen om hen vervolgens op rituele wijze te offeren. Uiteindelijk vaardigde de sultan een decreet uit waarin de aangeklaagde joden in de incidenten in Rhodos en Damascus onschuldig werden verklaard en verder werden aanklachten op basis van bloedlaster in zijn geheel verboden. (nl)
- Кровавый навет на Родосе — случай кровавого навета на евреев — произошёл в феврале 1840 года на острове Родос, находившемся в то время под властью Османской империи. (ru)
- O Libelo de Sangue de Rodes foi um caso de libelo de sangue contra judeus no qual os judeus da ilha de Rodes, pertencente ao Império Otomano, foram acusados de perpetrarem o ritual de assassinato de um menino cristão em fevereiro de 1840. O libelo foi criado na comunidade de gregos ortodoxos e recebeu apoio de cônsules de vários países da Europa, inclusive do Reino Unido, França, Império Austro-Húngaro, Suécia e Grécia. O governador otomano da ilha de Rodes quebrou a longa tradição dos governos otomanos, que até então protegiam os judeus das acusações de libelo de sangue, e apoiou a acusação de ritual de assassinato. Vários judeus foram presos, sendo que alguns fizeram falsas confissões sob tortura, e todo um quarteirão judeu foi bloqueado por doze dias. Os judeus de Rodes apelaram à comunidade judaica de Constantinopla, que encaminhou a apelação para diversos governos europeus. No Reino Unido e na Áustria, as comunidades judaicas conseguiram o apoio de seus governos, e despachos enviados aos embaixadores de Constantinopla condenaram de forma inequívoca o libelo de sangue; em seguida, um consenso favorável aos judeus foi formado na comunidade diplomática europeia. Adicionalmente, o Governador de Rodes provou a incapacidade de levar o caso a uma conclusão formal e pediu instruções ao governo central, que deu início a um inquérito formal em relação ao caso. Em julho de 1840, uma investigação concluiu que os judeus eram inocentes. Finalmente, em novembro do mesmo ano, o sultão otomano emitiu um decreto (firman) denunciando a farsa do libelo de sangue. (pt)
- Кривавий наклеп 1840 на Родосі — кривавий наклеп, вигадане ритуальне вбивство 1840 року на острові Родос (тодішня Османська імперія), котре викликало конфлікт між християнською і єврейською громадами на о. Родос. Що дало поштовх до численних конфліктів у великій частині Османської імперії (в т.ч між мусульманами і жидами), котрі тривали біля чотирьох десятиліть. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Bloedlaster in Rhodos was een kwestie van bloedlaster [1] in februari 1840 op het, destijds Ottomaanse, eiland Rhodos (vaak ook Rhodos geschreven), waarbij de joodse inwoners van het eiland beschuldigd werden door de lokale Grieks-orthodoxe gemeenschap, gesteund door Europese consuls, van het ontvoeren van christelijke kinderen om hen vervolgens op rituele wijze te offeren. Uiteindelijk vaardigde de sultan een decreet uit waarin de aangeklaagde joden in de incidenten in Rhodos en Damascus onschuldig werden verklaard en verder werden aanklachten op basis van bloedlaster in zijn geheel verboden. (nl)
- Кровавый навет на Родосе — случай кровавого навета на евреев — произошёл в феврале 1840 года на острове Родос, находившемся в то время под властью Османской империи. (ru)
- Кривавий наклеп 1840 на Родосі — кривавий наклеп, вигадане ритуальне вбивство 1840 року на острові Родос (тодішня Османська імперія), котре викликало конфлікт між християнською і єврейською громадами на о. Родос. Що дало поштовх до численних конфліктів у великій частині Османської імперії (в т.ч між мусульманами і жидами), котрі тривали біля чотирьох десятиліть. (uk)
- حدثت هذه الواقعة في جزيرة رودس اليونانية في عام 1840 (التي كانت تتبع الدولة العثمانية في ذلك الوقت) كجزء من أحداث فرية الدم ضد اليهود، إذ اتهمت طائفة الأرثوذكس اليونانية اليهود بالتضحية بطفل مسيحي كان قد اختفى في فبراير من ذلك العام. (ar)
- Κατά τη διάρκεια του Μεσαίωνα αλλά και την περίοδο της Αναγέννησης, και αργότερα, μέχρι και τις αρχές του 20ου αιώνα, σε διάφορες περιοχές της Ευρώπης και της Μέσης Ανατολής, με αφορμή δολοφονίες και εξαφανίσεις κυρίως παιδιών χριστιανικών οικογενειών (αλλά και ενηλίκων χριστιανών σε κάποιες περιπτώσεις), κατηγορήθηκαν και διώχτηκαν ως υπεύθυνοι Εβραίοι. Συγκεκριμένα κατηγορούνταν ότι θυσίαζαν τα παιδιά και χρησιμοποιούσαν το αίμα τους για την παρασκευή του άζυμου άρτου, κατά την εορτή του εβραϊκού Πάσχα. Αυτή η κατηγορία, που είχε ως αποτέλεσμα να συλληφθούν, να υποστούν βασανιστήρια και να δολοφονηθούν εκατοντάδες άνθρωποι, μόνο και μόνο λόγω της θρησκείας τους, είναι γνωστή ως συκοφαντία του αίματος ή λίβελος του αίματος. (el)
- Die Rhodienser Ritualmordlegende ist eine Ritualmordlegende, bei der im Februar 1840 die Juden von Rhodos eines Ritualmords an einem christlichen Jungen beschuldigt wurden. Dieser Vorwurf wurde von den Konsuln Englands, Frankreichs, Österreich-Ungarns, Schwedens und Griechenlands unterstützt. Der Gouverneur des Osmanischen Reichs auf Rhodos, Yusuf Pascha, unterstützte die Beschuldigung und bestrafte eine Vielzahl von Juden. Dies ging so weit, dass das jüdische Viertel zwölf Tage abgeschottet wurde. (de)
- El libelo de sangre de Rodas tuvo lugar en 1840, cuando la comunidad ortodoxa griega acusó a los judíos de la isla de Rodas (en ese entonces parte del Imperio otomano) del asesinato ritual de un muchacho cristiano que desapareció en febrero de ese año. En un primer momento, la acusación obtuvo el apoyo de los cónsules de varios países europeos, incluyendo el Reino Unido, el Imperio austríaco, Francia, Suecia y Grecia. En especial, el gobernador de Rodas rompió la larga tradición de los gobiernos otomanos (que habían protegido previamente a los judíos de los libelos de sangre) y apoyó la acusación de asesinato ritual. Poco después, varios judíos fueron arrestados, algunos de los cuales hicieron confesiones falsas bajo tortura. Todo el barrio judío fue bloqueado doce días. (es)
- The Rhodes blood libel was an 1840 event of blood libel against Jews, in which the Greek Orthodox community accused Jews on the island of Rhodes (then part of the Ottoman Empire) of the ritual murder of a Christian boy who disappeared in February of that year. (en)
- Une accusation de crime rituel contre les Juifs de Rhodes voit le jour, en 1840, dans cette île du Dodécanèse alors sous domination ottomane, à la suite de la disparition d'un enfant chrétien. La population grecque orthodoxe de Rhodes accuse la communauté juive de pratiquer le crime rituel, une allégation antisémite ancrée dans la tradition chrétienne. (fr)
- O Libelo de Sangue de Rodes foi um caso de libelo de sangue contra judeus no qual os judeus da ilha de Rodes, pertencente ao Império Otomano, foram acusados de perpetrarem o ritual de assassinato de um menino cristão em fevereiro de 1840. (pt)
|
