| dbo:abstract
|
- La mitomania és el trastorn psicològic consistent a mentir patològicament i contínua falsejant la realitat i fent-la més suportable. Si bé la mentida pot ser útil i és un comportament social freqüent, el mitòman es caracteritza per recórrer a aquesta conducta contínuament sense valorar-ne les conseqüències, amb la condició de maquillar una realitat que considera inacceptable. Aquesta característica està associada a trastorns de personalitat greus i es pot relacionar amb dos tipus de caràcters: d'una banda, els necessitats d'autoestima, i d'una altra, els que sofrixen d'un trastorn de personalitat hipertímica, és a dir, les persones que tenen un ànim molt elevat (alegres, superficials, frívols), que manquen de perseverança i responsabilitat. (ca)
- Pseudologia phantastica neboli mýtomanie, též pseudologie nebo dysmnézie (česky též bájivá lhavost) je porucha, kdy mýtoman, na rozdíl od různých podvodníků, nelže ze nebo s úmyslem někomu uškodit. Jeho hlavní motiv je získání takové pozornosti a respektu, jaké by podle jeho názoru nikdy nepoznal, kdyby se spolehl na své „obyčejné a nezajímavé“ já. Trpí nedostatkem sebevědomí a historek, v nichž hraje hlavní roli, se pro něj stává drogou, bez níž se neobejde. (cs)
- الكذب المَرَضِيّ هو سلوك الكذب بشكل قهري، وقد وصف لأول مرة في الأدبيات الطبية في عام 1891، ولكنه يظل موضوعًا مثيرًا للجدل، وقد يكون الفرد فيه مدركًا بأنه يكذب أو قد يعتقد أنه يقول الصدق، وعادة ما تكون القصص والأقوال المكذوبة مبهرة للسامعين، ولكنها لا تتجاوز حدود المعقولية، ولا تكون مبنية على أوهام في ذهن الكاذب ولا ناجمة عن إصابته بالذهان، وقد يعترف بأنها كذب محض عند مواجهته، ويكون الميل عنده للكذب والتلفيق مزمنًا، فلا يكون في ظرفٍ حادثٍ يستدعي الكذب ولا بسبب ضغط اجتماعي عليه بقدر ما هو سمة فطرية في شخصيته. ومن مزايا الكذب المرضي أن الدافع للكذب والمحفز عليه داخلي في نفس المتحدث وليس لغاية أو سبب خارجي، فمثلاً لا يُعد الكذب على الآخرين للحصول على وجاهة معينة بينهم أو لتحصيل منفعة منهم كذبًا مرضيًا وإن تكرر مرارًا وتكرارً. (ar)
- Pseudologie (von altgriechisch ψεῦδος pseudos ‚falsch‘ und -logie) oder Mythomanie ist ein Konzept, welches das Verhalten von Personen beschreibt, die wiederholt oder sogar zwanghaft lügen. Obwohl Pseudologie als Symptom anerkannt ist, herrscht keine Einigkeit darüber, ob es auch die Kriterien einer eigenständigen psychischen Störung erfüllt. (de)
- Mitomanio estas, laŭ PIV 2020, "psika malekvilibro, karakterizata de emo al falsado de la vero, al mensogo, fabelado k simulado." Alivorte, ĝi estas la konduto kutime, kvazaŭ devigate mensogi. Ĝi estis unue priskribita en la medicina literaturo en 1891 de Anton Delbrueck. Kvankam ĝi estas polemika temo, mitomanio estas difinita kiel "falsado tute misproporcia al iu ajn videbla celo, kio povas esti vasta kaj tre komplika kaj povas montriĝi dum pluraj jaroj aŭ eĉ vivdaŭro". Kontraste al ĉiutagaj mensogoj, patologia mensogo ne montras klaran eksteran motivon por la konduto. (eo)
- Mitomanía, mentira patológica o pseudología fantástica son tres de los varios términos aplicados por los psiquiatras para nombrar el comportamiento de los mentirosos compulsivos o habituales. La mitomanía fue descrita por primera vez en la literatura médica en 1898 por y, a pesar de ser un tema controvertido, la mentira patológica se ha definido como una invención inconsciente y demostrable de acontecimientos muy poco probables y fácilmente refutables. (es)
- Is éard is miotamáine (nó pseudologia fantastica) ann ná an nós neamhshrianta bréaga a insint sa tsíciatracht. An chéad chur síos atá air i litríocht an leighis a rinne, sa bhliain 1891. (ga)
- Pathological lying, also known as mythomania and pseudologia fantastica, is a chronic behavior in which the person habitually or compulsively lies. These lies often serve no obvious purpose other than to paint oneself as a hero or victim, depending on the circumstance. Pathological lying has been defined as: "a persistent, pervasive, and often compulsive pattern of excessive lying behavior that leads to clinically significant impairment of functioning in social, occupational, or other areas; causes marked distress; poses a risk to the self or others; and occurs for longer than six months." Others have defined pathological lying as "falsification entirely disproportionate to any discernible end in view, may be extensive and very complicated, and may manifest over a period of years or even a lifetime." It was first described in the medical literature in 1890 by G. Stanley Hall and in 1891 by Anton Delbrück. There is still much controversy in the fields of psychology and psychiatry about whether or not pathological lying is a unique disorder or merely a symptom of other disorders. A widely agreed-upon description of or diagnostic criteria for pathological lying behaviour does not exist, resulting in controversy regarding what it truly means to be a pathological liar. Theories to explain the root causes include stress, an attempt to shift a locus of control to an internal one, and issues relating to low self-esteem. (en)
- Kebohongan patologis (juga disebut pseudologia fantastica dan mitomania) (bahasa Inggris: Pathological lying; Mythomania) adalah kebiasaan berbohong yang kompulsif. Kebohongan patologis pertama kali dideskripsikan dalam dunia kedokteran pada tahun 1891 oleh Anton Delbrueck. Topik ini merupakan topik yang kontroversial di bidang psikiatri, tetapi kebohongan patologis telah didefinisikan sebagai "pemalsuan yang sepenuhnya tidak proporsional dengan tujuan yang jelas, mungkin bersifat ekstensif dan sangat rumit, dan muncul dalam periode bertahun-tahun atau bahkan seumur hidup". (in)
- La mythomanie désigne un trouble pathologique caractérisé par une tendance au mensonge et la fabulation. Mythomanie Mise en garde médicale (fr)
- 공상허언증 (空想虛言症, 영어: pathological lying, pseudologia fantastica, mythomania)은 자신이 만들어 놓은 거짓말을 그대로 사실로 믿는 정신적 증후군을 뜻한다. 이 증상은 1891년 의료 문헌에서 안톤 델브뤼크 (Anton Delbrueck)에 의해 처음으로 설명되었다. 크게는 정상인이라도 의식적으로 거짓말을 반복하는 것을 허언증이라고 세간에서는 부른다. 하지만 뮌하우젠 증후군처럼 공상 허언증이란 정신 질환으로서, 정상인이나 사기꾼이 금전적 목적을 위하여 단순히 허풍이나 과장이 심한 경우와 달리 공상 허언증 환자는 자신이 왜곡한 사실을 스스로 진실이라고 믿는다. 따라서 거짓말을 실제로 믿게 되어 죄책감을 느끼지 못 한다. 이는 단순히 거짓말을 반복하는 사기꾼의 경우와 병적 환자로 나누는 근거가 된다. 병적 허언과 회상착오 (실제로 체험하지 않은 것을 사실로 단정)가 병행되는 것을 공상허언증에 결부된 것을 뮌하우젠 증후군 등으로 부르고 있다. 허언증과 유사한 증상으로는 소설 속 인물에서 유래한 리플리 증후군이 있다. 리플리 증후군은 자신의 현실을 부정하면서 자신이 만든 허구를 진실이라고 믿고 거짓말과 행동을 반복하는 반사회적 인격장애를 뜻한다. (ko)
- Per pseudologia fantastica (o mitomania o bugia patologica) si intende un'elaborazione intenzionale e dimostrativa di esperienze o eventi molto poco probabili e facilmente confutabili. In un lavoro del 2012 Katie Elizabeth Treanor la definisce «l'abituale, prolungata e ripetuta produzione di mistificazioni, spesso di natura complessa e fantasiosa (...), bugie facilmente smascherabili che non vengono utilizzate per ottenere un tornaconto materiale o qualsivoglia vantaggio sociale, quanto per accrescere la propria autostima o proteggersi dal giudizio altrui». Spesso il paziente fa sue, come vissute, le esperienze che inventa di sana pianta. Il suo cervello elabora ricordi come se fossero momenti realmente vissuti. (it)
- Pseudologia (inaczej pseudologia fantastica, mitomania, kłamstwo patologiczne, zespół Delbrücka, łac. mitomania, ang. pathological lying) – zaburzenie psychiczne objawiające się patologiczną skłonnością do opowiadania kłamstw najczęściej pod postacią zmyślonych historii przedstawiających opowiadającego w korzystnym świetle. Za typowe dla mitomanii uznaje się, że motywacja do tworzenia kłamstw jest wewnętrzna: może nią być pragnienie zwrócenia na siebie uwagi, bycia podziwianym, podwyższenia swojego znaczenia, zaprezentowania się jako osoba o szczególnych zdolnościach, osiągnięciach lub znajomościach. Przyjmuje się, że motywacje te związane są z dysfunkcjonalnymi mechanizmami psychologicznymi zakorzenionymi w osobowości mitomanów. Skłonność mitomanów do zmyślania najczęściej obecna jest całymi latami, a ich opowieści zwykle są złożone i rozbudowane. W mitomanii kłamstwa nie mają charakteru urojeniowego – mitoman zdaje sobie sprawę z tego, że kłamie, choć trudno mu się powstrzymać przed opowiadaniem kłamstw. Skonfrontowany z zarzutem mówienia nieprawdy może brnąć głębiej w wymyślanie kłamliwych usprawiedliwień lub niechętnie przyznać się do kłamstwa. Typowo kłamstwa mitomanów nie są całkowicie nieprawdopodobne ani absurdalne. Początkowo osoby niezaznajomione z mitomanem mogą odbierać jego zmyślone opowieści jako prawdziwe, lecz w miarę wysłuchiwania kolejnych niezwykłych historii mogą reagować coraz większym powątpiewaniem i dystansem wobec mitomana. Choć może doprowadzić to do utraty zaufania otoczenia, ostracyzmu wobec mitomana, a nawet komplikacji w jego życiu osobistym i zawodowym, zwykle jego wewnętrzne potrzeby nie pozwalają mu zrezygnować z kłamstw. O ile u małych dzieci skłonności do zmyślania historii o podobnych cechach mogą się przejściowo pojawiać i są zjawiskiem naturalnym związanym z chęcią przeżywania baśniowych przygód, o tyle u młodzieży i dorosłych tendencja do patologicznego kłamania mogą być skutkiem dysfunkcji ośrodkowego układu nerwowego – według niektórych badaczy może dotyczyć nawet 40% mitomanów. Obserwuje się także współwystępowanie mitomanii z różnego rodzaju zaburzeniami osobowości. Mitomanię opisał jako pierwszy Anton Delbrück w 1891 roku. (pl)
- 虚言癖（きょげんへき）とは、どうしても嘘をついてしまう人間の性質をあらわす専門用語で、1891年にドイツの心理学者(Anton Delbrück)によって提唱された。 (ja)
- Pseudologia phantastica (Grieks: pseudos = vals, logos = spreken, woord) ook wel genoemd pseudologia fantastica of pseudologica phantastica (eigenlijk een contaminatie met logica) is een term uit de psychiatrie en psychopathologie die voor het eerst is gebruikt door de Duitse arts als aanduiding van een ziekelijke vorm van liegen. Omdat de leugens die Delbruck bij vijf patiënten was tegengekomen volledig buiten proportie waren, meende hij dat zij als een aparte categorie (c.q. vorm van afwijking) moesten worden beschreven. Pseudologia phantastica, mythomanie en pathologisch liegen zijn termen die vaak door elkaar worden gebruikt, hoewel men nog van mening verschilt of zij wel hetzelfde gedragsfenomeen beschrijven. (nl)
- Mytomani (av grekiskans mýthos, saga, och mani) är en sjuklig benägenhet att ljuga och förvränga verkligheten. Mytomani innebär att en person ljuger mer eller mindre tvångsmässigt, det vill säga utan att det finns någon tydlig och omedelbar orsak till lögnen. Det händer att en mytoman inte är medveten om att ett ord som han eller hon precis har uttalat är Lögn, utan inser det först när hela meningen är uttalad. Mytomanen hade alltså inte planerat att ljuga, men gör det ändå av ren reflex. Mytomani är i sig självt ingen psykiatrisk diagnos utan ett symtom. Relativt ofta kan mytomanin härledas till personer med låg Självkänsla. Ibland till narcissism, paranoia eller schizofreni, ibland till olika tvångssyndrom eller en psykopatisk personlighetsstörning. En mytoman känner ingen skuld inför andra när han/hon ljuger; mytomanen testar om omgivningen tror på lögnerna, även om de egentligen är betydelselösa, och om de väcker gensvar från lyssnarna. Mytomaner kan skapa en myt om sig själva, varifrån de kommer, hur deras uppväxt har varit, hur mycket pengar de har, vad de jobbar med osv. Orsakerna till ljugandet kan vara flera, dels att verka mer intressant, dels att väcka omgivningens medlidande eller för att manipulera ett brottsoffer i en bedrägerisituation etc. En del mytomaner tror själva på sina lögner, andra gör det inte. Det finns inte mycket forskning om mytomani. Trots att det är relativt vanligt finns det få psykologer eller psykoterapeuter som har gjort större vetenskapliga studier av detta symtom. Det finns ett flertal fallbeskrivningar, men ingen sammanställda data. Detta kan bero på att mytomanen saknar sjukdomsinsikt, och därför inte söker hjälp,, men också för att en grundläggande sjukdom är det som behandlas primärt om de kommer till vård eller för att lögnerna ingår som verktyg bland bedragares redskap. Vad som händer när en mytomans lögner avslöjas beror av bakomliggande orsaker till beteendet. Avslöjandet kan utlösa våldsutbrott, självdestruktiva, depressiva beteenden eller en axelryckning kombinerat med en ytlig ursäkt. (sv)
- Mitomania, compulsão em mentir, pseudologia fantástica ou mentir patológico é um transtorno psicológico caracterizado por contar mentiras compulsivamente, sem benefícios externos e geralmente restritos a assuntos específicos, apresentando-se de maneira bem vista socialmente. Em casos considerados mais graves, podem incluir uma enorme diversidade de assuntos e a própria pessoa ter dificuldade em lembrar-se do que é verdade e do que é invenção. O mitomaníaco pode estar parcialmente ciente de estar contando mentiras, mas há compulsão. Uma menina cujo pai é violento, por exemplo, pode começar a inventar para as colegas como sua relação com o pai é boa e divertida, contando sobre passeios e conversas que nunca existiram, podendo assim a mitomania funcionar como um processo de alívio da dor psicológica e memorial. É importante também diferenciar a mitomania de falsas memórias, pois mesmo indivíduos saudáveis costumam distorcer suas memórias e ter lembranças muito diferentes de um mesmo evento. (pt)
- Міфоманія (грец. mythos — легенда, сказання + mania — прагнення, потяг) — поведінкова залежність, аномальна схильність до вигадок, фантазування, містифікації оточуючих, розповіді неймовірних історій. Коли люди, діти, підлітки вдаються до брехні, обману, у них завжди є мотиви: уникнути покарання, уникнути відповідальності, підняти в очах оточуючих свою значимість, але міфомани таких мотивів зазвичай не мають. Відсутністю корисливих мотивів міфоманія відрізняється від псевдології. Подібно клептоманам, міфомани на перший погляд не мають на меті вигоди, більш того, своєю поведінкою сильно підривають собі репутацію. Щоб гарно брехати і при цьому не потрапити в халепу, для цього потрібно мати відмінну пам'ять. Міфоманів захоплює скоріше не бажання ввести інших в оману, а сама дія, задоволення брехати, займатися міфотворчістю. Сам процес вигадуання неймовірних історій приносить їм задоволення. У психологічному плані подібна діяльність ілюструє процес переходу мотиву на ціль-механізм: утворення нових, в даному випадку патологічних потреб. Для маленьких дітей така тенденція є досить природною, тому що вони ще не можуть з упевненістю розрізняти світ власних мрій і дійсність (уявна брехливість). Хоча найвідомішим з міфоманів є, мабуть, барон Мюнхгаузен, синдромом Мюнхгаузена у медицині називають не міфоманію, а іншу патологію — один з видів , коли пацієнти зазвичай викладають історії захворювання з рисами неправдоподібністі і драматичності та вимагають від лікарів для себе термінового хірургічного втручання. Псевдологія або Патологічна брехливість (грец. pseudos — брехня + logos — слово, мова) — психічний стан, у якому суб'єкт схильний говорити часто і докладно неправду про себе при збереженні пам'яті та достатньому рівні інтелекту, що підвищує його значущість та цікавість до нього з боку оточення. У такому стані людину важко змусити визнати себе брехуном оскільки цей стан звичайно сполучений з некритичною вірою в реальність вигаданого. У разі викриття вона змінює тему, виявляє агресію до викривальника тощо. Притаманна особам з асоціальним розладом особистості, часто супроводжує важкі хвороби, такі як шизофренія. Близька за змістом до , але на відміну від останньої має мотив для обману. (uk)
- Патологи́ческая ло́жь или псевдоло́гия (от др.-греч. ψεῦδος «ложь» и λόγος «слово») — патологическая склонность к сообщению ложной информации, к сочинению фантастических историй. Обычно обусловлена желанием индивида обратить на себя внимание других путём доказательства собственной значимости. Патологические лжецы могут осознавать, что врут, а могут и верить в то, что говорят правду. Патологическими лжецами могут быть как мужчины, так и женщины, любой возрастной группы. (ru)
- 幻謊（英語：pathological lying, pseudologia fantastica, mythomania）是一種習慣性或強迫性說謊的行為，由安東·德布魯克（Anton Delbrueck）於1891年發表的醫學文獻中首次進行描述。雖然幻謊是一個具有爭議性的主題，但已將其定義為「對任何可辨識的觀點進行完全的否證，這種行為可能極為廣泛或極為複雜，而且會持續一段時間或發作終身。」 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La mitomania és el trastorn psicològic consistent a mentir patològicament i contínua falsejant la realitat i fent-la més suportable. Si bé la mentida pot ser útil i és un comportament social freqüent, el mitòman es caracteritza per recórrer a aquesta conducta contínuament sense valorar-ne les conseqüències, amb la condició de maquillar una realitat que considera inacceptable. Aquesta característica està associada a trastorns de personalitat greus i es pot relacionar amb dos tipus de caràcters: d'una banda, els necessitats d'autoestima, i d'una altra, els que sofrixen d'un trastorn de personalitat hipertímica, és a dir, les persones que tenen un ànim molt elevat (alegres, superficials, frívols), que manquen de perseverança i responsabilitat. (ca)
- Pseudologia phantastica neboli mýtomanie, též pseudologie nebo dysmnézie (česky též bájivá lhavost) je porucha, kdy mýtoman, na rozdíl od různých podvodníků, nelže ze nebo s úmyslem někomu uškodit. Jeho hlavní motiv je získání takové pozornosti a respektu, jaké by podle jeho názoru nikdy nepoznal, kdyby se spolehl na své „obyčejné a nezajímavé“ já. Trpí nedostatkem sebevědomí a historek, v nichž hraje hlavní roli, se pro něj stává drogou, bez níž se neobejde. (cs)
- Pseudologie (von altgriechisch ψεῦδος pseudos ‚falsch‘ und -logie) oder Mythomanie ist ein Konzept, welches das Verhalten von Personen beschreibt, die wiederholt oder sogar zwanghaft lügen. Obwohl Pseudologie als Symptom anerkannt ist, herrscht keine Einigkeit darüber, ob es auch die Kriterien einer eigenständigen psychischen Störung erfüllt. (de)
- Mitomanio estas, laŭ PIV 2020, "psika malekvilibro, karakterizata de emo al falsado de la vero, al mensogo, fabelado k simulado." Alivorte, ĝi estas la konduto kutime, kvazaŭ devigate mensogi. Ĝi estis unue priskribita en la medicina literaturo en 1891 de Anton Delbrueck. Kvankam ĝi estas polemika temo, mitomanio estas difinita kiel "falsado tute misproporcia al iu ajn videbla celo, kio povas esti vasta kaj tre komplika kaj povas montriĝi dum pluraj jaroj aŭ eĉ vivdaŭro". Kontraste al ĉiutagaj mensogoj, patologia mensogo ne montras klaran eksteran motivon por la konduto. (eo)
- Mitomanía, mentira patológica o pseudología fantástica son tres de los varios términos aplicados por los psiquiatras para nombrar el comportamiento de los mentirosos compulsivos o habituales. La mitomanía fue descrita por primera vez en la literatura médica en 1898 por y, a pesar de ser un tema controvertido, la mentira patológica se ha definido como una invención inconsciente y demostrable de acontecimientos muy poco probables y fácilmente refutables. (es)
- Is éard is miotamáine (nó pseudologia fantastica) ann ná an nós neamhshrianta bréaga a insint sa tsíciatracht. An chéad chur síos atá air i litríocht an leighis a rinne, sa bhliain 1891. (ga)
- Kebohongan patologis (juga disebut pseudologia fantastica dan mitomania) (bahasa Inggris: Pathological lying; Mythomania) adalah kebiasaan berbohong yang kompulsif. Kebohongan patologis pertama kali dideskripsikan dalam dunia kedokteran pada tahun 1891 oleh Anton Delbrueck. Topik ini merupakan topik yang kontroversial di bidang psikiatri, tetapi kebohongan patologis telah didefinisikan sebagai "pemalsuan yang sepenuhnya tidak proporsional dengan tujuan yang jelas, mungkin bersifat ekstensif dan sangat rumit, dan muncul dalam periode bertahun-tahun atau bahkan seumur hidup". (in)
- La mythomanie désigne un trouble pathologique caractérisé par une tendance au mensonge et la fabulation. Mythomanie Mise en garde médicale (fr)
- Per pseudologia fantastica (o mitomania o bugia patologica) si intende un'elaborazione intenzionale e dimostrativa di esperienze o eventi molto poco probabili e facilmente confutabili. In un lavoro del 2012 Katie Elizabeth Treanor la definisce «l'abituale, prolungata e ripetuta produzione di mistificazioni, spesso di natura complessa e fantasiosa (...), bugie facilmente smascherabili che non vengono utilizzate per ottenere un tornaconto materiale o qualsivoglia vantaggio sociale, quanto per accrescere la propria autostima o proteggersi dal giudizio altrui». Spesso il paziente fa sue, come vissute, le esperienze che inventa di sana pianta. Il suo cervello elabora ricordi come se fossero momenti realmente vissuti. (it)
- 虚言癖（きょげんへき）とは、どうしても嘘をついてしまう人間の性質をあらわす専門用語で、1891年にドイツの心理学者(Anton Delbrück)によって提唱された。 (ja)
- Pseudologia phantastica (Grieks: pseudos = vals, logos = spreken, woord) ook wel genoemd pseudologia fantastica of pseudologica phantastica (eigenlijk een contaminatie met logica) is een term uit de psychiatrie en psychopathologie die voor het eerst is gebruikt door de Duitse arts als aanduiding van een ziekelijke vorm van liegen. Omdat de leugens die Delbruck bij vijf patiënten was tegengekomen volledig buiten proportie waren, meende hij dat zij als een aparte categorie (c.q. vorm van afwijking) moesten worden beschreven. Pseudologia phantastica, mythomanie en pathologisch liegen zijn termen die vaak door elkaar worden gebruikt, hoewel men nog van mening verschilt of zij wel hetzelfde gedragsfenomeen beschrijven. (nl)
- Патологи́ческая ло́жь или псевдоло́гия (от др.-греч. ψεῦδος «ложь» и λόγος «слово») — патологическая склонность к сообщению ложной информации, к сочинению фантастических историй. Обычно обусловлена желанием индивида обратить на себя внимание других путём доказательства собственной значимости. Патологические лжецы могут осознавать, что врут, а могут и верить в то, что говорят правду. Патологическими лжецами могут быть как мужчины, так и женщины, любой возрастной группы. (ru)
- 幻謊（英語：pathological lying, pseudologia fantastica, mythomania）是一種習慣性或強迫性說謊的行為，由安東·德布魯克（Anton Delbrueck）於1891年發表的醫學文獻中首次進行描述。雖然幻謊是一個具有爭議性的主題，但已將其定義為「對任何可辨識的觀點進行完全的否證，這種行為可能極為廣泛或極為複雜，而且會持續一段時間或發作終身。」 (zh)
- الكذب المَرَضِيّ هو سلوك الكذب بشكل قهري، وقد وصف لأول مرة في الأدبيات الطبية في عام 1891، ولكنه يظل موضوعًا مثيرًا للجدل، وقد يكون الفرد فيه مدركًا بأنه يكذب أو قد يعتقد أنه يقول الصدق، وعادة ما تكون القصص والأقوال المكذوبة مبهرة للسامعين، ولكنها لا تتجاوز حدود المعقولية، ولا تكون مبنية على أوهام في ذهن الكاذب ولا ناجمة عن إصابته بالذهان، وقد يعترف بأنها كذب محض عند مواجهته، ويكون الميل عنده للكذب والتلفيق مزمنًا، فلا يكون في ظرفٍ حادثٍ يستدعي الكذب ولا بسبب ضغط اجتماعي عليه بقدر ما هو سمة فطرية في شخصيته. (ar)
- Pathological lying, also known as mythomania and pseudologia fantastica, is a chronic behavior in which the person habitually or compulsively lies. These lies often serve no obvious purpose other than to paint oneself as a hero or victim, depending on the circumstance. Pathological lying has been defined as: "a persistent, pervasive, and often compulsive pattern of excessive lying behavior that leads to clinically significant impairment of functioning in social, occupational, or other areas; causes marked distress; poses a risk to the self or others; and occurs for longer than six months." Others have defined pathological lying as "falsification entirely disproportionate to any discernible end in view, may be extensive and very complicated, and may manifest over a period of years or even a (en)
- 공상허언증 (空想虛言症, 영어: pathological lying, pseudologia fantastica, mythomania)은 자신이 만들어 놓은 거짓말을 그대로 사실로 믿는 정신적 증후군을 뜻한다. 이 증상은 1891년 의료 문헌에서 안톤 델브뤼크 (Anton Delbrueck)에 의해 처음으로 설명되었다. 크게는 정상인이라도 의식적으로 거짓말을 반복하는 것을 허언증이라고 세간에서는 부른다. 하지만 뮌하우젠 증후군처럼 공상 허언증이란 정신 질환으로서, 정상인이나 사기꾼이 금전적 목적을 위하여 단순히 허풍이나 과장이 심한 경우와 달리 공상 허언증 환자는 자신이 왜곡한 사실을 스스로 진실이라고 믿는다. 따라서 거짓말을 실제로 믿게 되어 죄책감을 느끼지 못 한다. 이는 단순히 거짓말을 반복하는 사기꾼의 경우와 병적 환자로 나누는 근거가 된다. 병적 허언과 회상착오 (실제로 체험하지 않은 것을 사실로 단정)가 병행되는 것을 공상허언증에 결부된 것을 뮌하우젠 증후군 등으로 부르고 있다. (ko)
- Mitomania, compulsão em mentir, pseudologia fantástica ou mentir patológico é um transtorno psicológico caracterizado por contar mentiras compulsivamente, sem benefícios externos e geralmente restritos a assuntos específicos, apresentando-se de maneira bem vista socialmente. Em casos considerados mais graves, podem incluir uma enorme diversidade de assuntos e a própria pessoa ter dificuldade em lembrar-se do que é verdade e do que é invenção. (pt)
- Pseudologia (inaczej pseudologia fantastica, mitomania, kłamstwo patologiczne, zespół Delbrücka, łac. mitomania, ang. pathological lying) – zaburzenie psychiczne objawiające się patologiczną skłonnością do opowiadania kłamstw najczęściej pod postacią zmyślonych historii przedstawiających opowiadającego w korzystnym świetle. (pl)
- Mytomani (av grekiskans mýthos, saga, och mani) är en sjuklig benägenhet att ljuga och förvränga verkligheten. Mytomani innebär att en person ljuger mer eller mindre tvångsmässigt, det vill säga utan att det finns någon tydlig och omedelbar orsak till lögnen. Det händer att en mytoman inte är medveten om att ett ord som han eller hon precis har uttalat är Lögn, utan inser det först när hela meningen är uttalad. Mytomanen hade alltså inte planerat att ljuga, men gör det ändå av ren reflex. Mytomani är i sig självt ingen psykiatrisk diagnos utan ett symtom. Relativt ofta kan mytomanin härledas till personer med låg Självkänsla. Ibland till narcissism, paranoia eller schizofreni, ibland till olika tvångssyndrom eller en psykopatisk personlighetsstörning. En mytoman känner ingen skuld inför an (sv)
- Міфоманія (грец. mythos — легенда, сказання + mania — прагнення, потяг) — поведінкова залежність, аномальна схильність до вигадок, фантазування, містифікації оточуючих, розповіді неймовірних історій. Коли люди, діти, підлітки вдаються до брехні, обману, у них завжди є мотиви: уникнути покарання, уникнути відповідальності, підняти в очах оточуючих свою значимість, але міфомани таких мотивів зазвичай не мають. Відсутністю корисливих мотивів міфоманія відрізняється від псевдології. Подібно клептоманам, міфомани на перший погляд не мають на меті вигоди, більш того, своєю поведінкою сильно підривають собі репутацію. Щоб гарно брехати і при цьому не потрапити в халепу, для цього потрібно мати відмінну пам'ять. Міфоманів захоплює скоріше не бажання ввести інших в оману, а сама дія, задоволення бр (uk)
|
